Підвищення ефективності тваринницької галузі в умовах с. Тернівка Крижопільського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Господарсько-економічна характеристика господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

Господарство с. Тернівка розташоване в центральній частині Крижопільського району, Вінницької області і має вигляд некомпактного многокутника, витягнутого із сходу на захід.

Відстань до найближчої залізничної станції і районного центру с.м.т. Крижопіль дорівнює 5 кілометрам, а до обласного центру - 125 кілометрів.

Спеціалізація підприємства буряково-зернова з розвинутим м'ясомолочним тваринництвом. Основну кількість земель складає чорнозем. За підприємством закріплено 2220 га землі, з них 2000 га складають сільськогосподарські угіддя, з яких на оранку 1852 га, сінокоси 82 га, пасовища 54 га, інших 12 га.

Клімат цієї зони - помірно континентальний. Напрям вітрів по порам року північно-західний і північно-східний. Сума активних температур за період з середньо добовою температурою повітря більше 15 ^_С продовжується приблизно 126 днів. Весняні заморозки утримуються тут до третьої декади квітня, а перші осінні починаються з другої декади жовтня. Тривалість безморозного періоду становить 175…185 днів. Середньо річна температура становить +6,9 ^_С.

По вологозабезпеченості територія підприємства відноситься до зволоженої зони. Сума опадів за рік складає 575…660 мм. Територія підприємства відноситься до південної частини Правобережного Лісостепу.

З підприємстві існувала цехова структура організації і управління виробництвом. Були передбачені дві польових бригади, городня і кормозбиральна. Всі механізовані роботи виконує тракторна бригада, за якою закріплена сільськогосподарська техніка. В останній час здійснено перехід на колективний підряд всіх бригад і ферм, так, як це дозволяє краще використовувати кадри, техніку та інші ресурси, поєднувати професії і забезпечувати ритмічну роботу на дільницях, при даній формі колективного підряду суттєво з'являється зацікавленість в кінцевих результатах праці, так, як кінцевий розрахунок проводиться після отримання продукції, а розподілення колективного заробітку між членами бригади проводиться за коефіцієнтом трудового внеску. Введена також чекова система розрахунків з метою упорядкування фінансових розрахунків.

1.2 Коротка характеристика рослинництва

Загальна земельна площа 2220 га., в тому числі сільськогосподарських угідь 2000 га., з них 1852 га. рілля сінокоси 82 га., пасовища 54 га., інші 12 га. Найменування сільськогосподарських культур і врожайність приведені в таблиці 1.1.

Таблиці 1.1. Динаміка врожайності сільськогосподарських культур підприємства

Найменування с/г культур	Роки
	2000	2001	2002
Зернові, всього, ц.	44,1	59,6	36,2
Озима пшениця	45,3	51,4	33,5
Кукурудза	56,4	49,8	48,2
Цукровий буряк	462,5	474,3	303
Картопля	195,3	144	88,5
Кормові культури:
кормовий буряк	390	408	338,2
кукурудза на силос і зелений корм	320	305	291
однорічні трави	173	221	168
Багаторічні трави:
на сіно	38	33	31
на зелену масу	443	412	330

Аналізуючи таблицю 1.1. можна сказати, що врожайність за 2002 рік значно знизилась ніж за два попередніх роки.

Наприклад при порівнянні 2002 року з 2000 врожайність картоплі зменшилася з 195,3 ц/га до 88,5 ц/га, цукрового буряка з 462,5 ц/га до 303 ц/га. Це пов'язано з тим, що на початку серпня і до кінця місяця були сильні дощі, деякі поля попали під сильний дощ з градом, і тривалий час не було змоги збирати врожай. Зниження врожайності привело до підвищення собівартості цих культур (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Собівартість продукції, грн/ц.

Найменування с/г культур	Роки
	2000	2001	2002
Зернові, всього	9,4	8,95	12,4
Озима пшениця	11	13,2	15
Кукурудза	8,18	9,89	13,81
Картопля	15,08	19,35	35
Кормові культури:
кормовий буряк	8,14	9,62	11,25
кукурудза на силос і зелений корм	1,4	1,9	2,4
Багаторічні трави:
на сіно	3,6	4,1	7,4
на зелену масу	1,3	1,8	3,2

З таблиці 1.2 нам видно, що собівартість з кожним роком збільшується. Це пов'язано, як ми говорили вище, з великими затратами під час збирання врожаю, а також з підвищенням цін на насіння, сільськогосподарську техніку, збільшенням заробітної плати працівникам, з підвищенням ціни на паливо-мастильні матеріали.

1.3 Аналіз тваринництва

Другою важливою галуззю підприємства є тваринництво, яке має різновид по типу тварин (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3. Динаміка наявності тварин по типу на початку року, голів.

Назви тварин	Роки
	2000	2001	2002
ВРХ всього, шт.	600	620	586
Втому числі: корови молочні, шт.	155	150	145
Свині, всього, шт.	152	126	198
Основні свиноматки і кнурі, шт.	15	11	11
Свиноматки, шт.	12	9	9
Коні, шт.	55	52	50
В тому числі дорослі, шт.	30	28	27
З них матки коней, шт.	15	15	14
Бджоли, сім'ї	60	54	50

З таблиці 1.3 можна зробити висновки, що велику питому вагу займає поголів'я великої рогатої худоби, далі коні і свині.

Розглянемо динаміку продуктивності тварин (табл. 1.4).

Таблиця 1.4. Динаміка реалізації продуктів тварин

Назва тварин	Роки
	2000	2001	2002
ВРХ: річний надій, ц.	4960	4875	4567
приріст живої ваги, ц.	755	876	885
приплід, гол.	346	189	295
Свині: приріст живої ваги, ц.	12,5	10,0	8,0
приплід, гол.	4662	4680	4202

Аналізуючи таблицю 1.4 бачимо, що найвища продуктивність була в 2001 році. За останній рік продуктивність пішла на спад. За 2002 рік значно знизився надій молока з 4960 ц. до 4567 ц.; приріст живої ваги з 738 ц. до 620 ц. При аналізі динаміки продуктивності, спостерігається взаємозв'язок з зменшенням поголів'я худоби за 2002 рік, а також із зниженням врожайності сільськогосподарських культур. При цьому зменшився валовий збір продукції рослинництва і погіршилась кормова база. Тварини в підприємстві за 2002 рік отримували неповний раціон кормів, що відбивається на зниженні продуктивності тварин, при цьому зменшилась реалізація продуктів (табл. 1.5).

Таблиця 1.5. Динаміка реалізації продуктів тваринництва

Найменування продукції	Роки
	2000	2001	2002
Продано м'яса (в живій вазі):
ВРХ, ц.	755	876	885
Свинини, ц.	346	189	295
Конини, ц.	12,5	10,0	8,0
Молока, ц.	4662	4680	4202

З таблиці 1.5 бачимо, що із-за недостатньої продуктивності тварин за 2002 рік, низької врожайності сільськогосподарських культур, знизилась і реалізація продуктів тваринництва, а також збільшилася собівартість продукції (табл. 1.6.).

Таблиця 1.6. Динаміка собівартості одиниці продукції

Найменування продуктів	Роки
	2000	2001	2002
ВРХ: молоко, грн/ц.	27,59	26,41	49,62
приріст живої ваги, грн/ц.	184,79	178,58	326,66
Свині: приріст живої ваги, грн/ц.	123,3	118,4	268,4
Бджоли: мед, грн/ц.	337,84	125,0	126,0
рій	28,0	34,0	45,0
віск, грн/ц.	500	454	505
Риба, грн/ц.	95,74	-	-

З таблиці 1.6 видно, що собівартість всіх видів продукції тваринництва за останній рік збільшилася б порівнянні з попередніми роками, це пов'язано з тим, що всі затрати в 2002 році перевищують затрати двох попередніх років. На собівартість продукції і умови праці в тваринництві впливає вартість паливо-мастильних матеріалів і рівень механізації (табл. 1.7).

Таблиця 1.7. Рівень механізації по процесам

Вид робіт	ВРХ	Відгодівля тварин	Свині	Коні
Годівля	50	50	10	-
Напування	100	100	20	20
Доїння	100	-	-	-
Прибирання гною	90	90	40	30

Аналізуючи дані таблиці 1.7, ми бачимо, що низьким процентним місцем являються лінії годівлі, це пов'язано з тим, що тварини і обладнання тваринницьких приміщень не повністю ще відповідають сучасним вимогам. На даний час кормоцех на фермах не працездатний. Кормороздача механізована тільки на 50 процентів, так як на фермах відсутній кормоцех, багато кормів роздається вручну. Рівень механізації виробничих процесів на молочній фермі за останні роки залишається майже незмінним, так, як вся механізація процесів в тваринництві була проведена раніше, а останні роки ніяких реконструкцій і раціоналізаторських внесків не проводилось. Очищення приміщень не повністю механізоване за рахунок збирання гною зі стійл в канаву.

Повністю механізовано в тваринництві тільки водозабезпечення та первинна обробка молока і доїння корів.

Таблиця 1.8. Наявність основних тваринницьких машин і устаткування в господарстві

Тип машин і обладнання	Марка	Кількість, шт.
Охолоджувач молока	ОМ-1	2
Холодильний агрегат	МХУ-8С	1
Молоковоз	ГАЗ-53	1
Кормороздавач	КТУ-10	2
Трактор	ЮМЗ-6Л	2
Транспортер	ТСН-3Б	5
Причіп	2ПТС-4М	2
Водяний насос	ЗК-6	2
Башта Рожновського	БР-50	2

1.4 Виробнича характеристика ферми по відгодівлі бичків і телиць

Ферма №1 знаходиться в північно-східній частині села. Вона розташована на підвищенні 4…5 м вище рівня ставка. Зліва від ферми розташовані поля підприємства, справа на відстані 450 м починаються будівлі жилих будинків села Тернівка. Поруч із фермою проходить дорога з твердим покриттям через село підприємства довжиною 5 км. Площа описаного об'єкту рівна 1,73 га. Ферма знаходиться на рівні місцевості. Глибина ґрунтових вод 7,5…8 м. Склад виробничих будівель ферми показано в таблиці 1.9.

Таблиця 1.9.

Назва будівлі	Наявність тварин	Кількість тварин, гол.
Будівля для ВРХ двохрядна	Бички	89
Будівля для ВРХ двохрядна	Телички	90

Тварини забезпечуються в основному кормами власного виробництва. Влітку закладають силосні ями, їх в підприємстві налічується 6 штук. Сіно і солому заготовляють на полях підприємства. Покупне є тільки жом, меляса з Соколівського цукрового заводу, і в залежності від здачі м'яса на м'ясокомбінат, завозять комбікорми.

Електроенергія надходить від Крижопільської районної електромережі.

Збут продукції проходить через Тростянецький м'ясокомбінат, який розташований в 50 км від підприємства, на основі договору про постачання м'яса.

Поголів'я на малій фермі бичків і телиць (табл. 1.10) за три останніх роки значно не змінилось.

Таблиця 1.10. Динаміка структури поголів'я тварин на кінець року

Наявність тварин	Роки
	2000	2001	2002
Бички	86	88	89
Телиці	93	92	90

Раціон годівлі тварин в літній і зимній час представлено в таблицях 1.11 - 1.12.

Таблиця 1.11, (а). Раціон годівлі тварин в літній час

Склад кормів	Назва корму
	Солома	Силос	Гранули трав'яні	Комбікорм
Кормових одиниць, кг.	1	3,0	0,6	3,2
Переварений протеїн, г.	24	34,5	94	291
Суха речовина, кг.	4,23	1000	0,9	2,49
Змінна енергія, МДж.	25,6	34,5	8,4	29,7
Кальцій, г.	14	21,0	14	7,8
Фосфор, г.	4	6,0	2,8	14,1
Каротин, г.	20	300	132	3,0
Цукор, г.	15	90	20	45,0

Таблиця 1.11, (б). Раціон годівлі тварин в літній час

Склад кормів	Назва корму
	Патока	Мочовина	Амоній фосфат	Всього
Кормових одиниць, кг.	0,8	-	-	6,0
Переварений протеїн, г.	60	300	120	814
Суха речовина, кг.	0,8	-	-	8,8
Змінна енергія, МДж.	9,78	-	-	78
Кальцій, г.	3,2	-	-	48,9
Фосфор, г.	0,2	-	23	44
Каротин, г.	-	-	-	207
Цукор, г.	543	-	-	624

Таблиця 1.12. Раціон годівлі тварин в зимовий час

Склад кормів	Назва корму
	Солома	Силос	Жом кислий	Комбі-корм	Патока	Рідкий білок	Всього
Кормових одиниць, кг.	0,8	3,0	0,32	2,4	0,4	0,7	7,62
Переварений протеїн, г.	20	34,5	24	284	30	500	892
Суха речовина, кг.	33,84	10,0	4,48	17,0	4,0	-	69,32
Змінна енергія, МДж.	19,04	34,5	4,4	21,4	6,68	-	84,02
Кальцій, г.	11,2	21,0	6	1,4	16	-	55,6
Фосфор, г.	3,2	6,0	0,4	25,0	0,1	-	34,7
Каротин, г.	16	300	-	61,2	-	-	377,2
Цукор, г.	12	90	-	75	272	-	499

Тварини утримуються прив'язним метолом. Розділені на групи, в приміщенні по дві групи. Годівля триразова: вранці, в обід, ввечері. Корм навантажують на візки вручну. Після цього завозять в корівник і роздають в годівниці тварин. Гній від тварин із стійл два рази в день згортають в гноєнакопичувальні канави. Потім гноєзбиральним транспортером ТСМ-3Б надходять, до тракторного причепа 2ПТС-4М. Після навантажування причепа гній відвозять в поле на гнійну ділянку, на відстані від ферми 1,5…2 км. Таких ділянок в полі нараховується три. Гній з ферми відвозять два рази в день одним трактором ЮМЗ-6Л, який повністю обслуговує ферму. Гній на ділянках зберігається до початку осені. Потім після збирання сільськогосподарських культур розкидається на полях.

Вода до тварин надходить з башти Рожнівського (ВР-50).

В башті вода надходить з свердловини, яка розташована поруч з баштою, насосом ЭНВ. Потім по водоканалу, який проходить під землею на глибині 80 см, вода надходить до тварин в водонапоювачі. Напувальники розраховані по одному на двох тварин.

В тваринництві так як і в других галузях створюються бригади на чолі, з бригадиром. При створенні бригад потрібно враховувати принцип постійного складу працівників. Це має велике значення для збільшення продуктивності тварин і збільшення продуктивності праці обслуговуючого персоналу.

Організація робочого дня на фермі наведена в таблиці 1.13.

Таблиця 1.13. Розпорядок дня на малій фермі

Назва робіт	Початок роботи, год.	Кінець роботи, год.
Передача тварин від нічного сторожа	6:40	7:00
Підготовка тварин до годівлі	7:00	7:30
Годівля тварин	7:30	9:20
Прибирання приміщень і тварин	9:20	10:20
Перерва на сніданок	10:20	11:00
Підготовка кормів до годівлі	11:00	12:30
Перерва на обід	12:30	17:00
Приготування кормів до годівлі тварин	17:00	18:30
Прибирання приміщення	18:30	19:20
Передача тварин нічному сторожу	19:20	19:40
Нічний відпочинок	19:40	6:40

Штатний склад молочної ферми наведено в таблиці 1.14.

Таблиця 1.14. Штатний склад малої ферми

Категорії працівників	Кількість працівників	Зарплата за 2002 грн.
Завідуючий фермою	1	120
Ветеринарний лікар	0,5	80
Телятниці	4	110
Підвізник кормів	1	95
Слюсар	1	90
Нічний сторож	2	60

2. Техніко-економічне обґрунтування теми проекту

2.1 Мета і завдання проектування

Інтенсивність тваринництва, не уклінне підвищення його продуктивності виконується шляхом переходу галузі на промислову базу з використанням переваг спеціалізації і концентрації підприємства на базі міжгосподарського кооперування і агропромислового інтегрування. Однією з важливих умов прискорення росту темпів виробництва тваринницької продукції, підвищення її якості і зниження собівартості є кормова база забезпечення тварин повноцінними кормами, збалансованими по калорійності в відповідності з запланованою продуктивністю.

Звідси і основна мета проектування - застосування прогресивних методів обробки кормів, які забезпечують найбільший вихід поживних речовин з одиниці площі і мінімальні затрати при зберіганні, переробка і підготовка кормів для годівлі.

В даний час розробляються і впроваджуються на малих фермах та фермерських підприємствах нові машини і обладнання для приготування кормів, які дозволяють підвищити калорійність кормових домішок на 8…10 процентів.

Особлива увага приділяється засобам механізації і підготовки зернофуражу, коренебульбоплодів, а також грубих кормів. Підготовка кормів до годівлі і вибір технологічного обладнання тісно пов'язані з прийнятою технологією утримання тварин і якістю вихідної кормової сировини.

Найбільш поширений і трудомісткий процес - подрібнення кормів. Подрібнюються зернофураж, коренеплоди, грубі і соковиті корми. В залежності від виду кормів і вимог до подрібненого продукту, визначають тип машини і параметри їх робочих органів.

Метою проектування є розробка техніко-технологічних рішень по вдосконаленню технологічної лінії відгодівлі тварин на малій фермі з кращими економічними показниками. Для виконання даної мети треба вирішувати такі питання:

1. Провести огляд літератури по механізації малих Ферм ВРХ.

2. Розробити вдосконалену технологічну лінію відгодівлі тварин на даній фермі.

3. Розробити універсальний подрібнювач для малих ферм.

4. Розробити деякі міроприємства по забезпеченню життєдіяльності людей і тварин.

5. Скласти технологічну карту і економічно обґрунтувати проект.

Всі поставлені питання вирішуються в слідуючих розділах проекту.

2.2 Огляд літератури по лінії приготування кормів на малих фермах

Дальший розвиток технічного процесу в галузі тваринництва передбачає закінчення комплексної механізації процесів і створення припущень до розширення автоматизації окремих операцій і створення комплексно-автоматизованих ферм. В даний час склались реальні припущення і умови для переобладнання технологічних процесів, переробки і зберігання кормів шляхом створення і випуском нових кормозбиральних машин для збирання всього біологічного врожаю зернофуражних культур з мілким подрібненням стебел і повним подрібненням зерна. Малі ферми можуть бути двох видів:

До першого виду відносяться ферми які можуть входити в склад ферми підприємства, що розташовуються біля населених пунктів, які з'єднанні дорогами з твердим покриттям; складати самостійний об'єкт, розташований в окремому населеному пункті.

До другого виду можна віднести і невеликі ферми підсобних господарств промислових підприємств. В будь-якому випадку засоби механізації прибирання гною, створення мікроклімату, приготування кормів, машини і обладнання використовуються з числа серійного випуску. Зокрема цілеспрямованим в централізоване приготування комбінованого силосу із закладанням його в траншеї по місцю використання. В цьому випадку відпадає потреба в щоденному перевезенні кормової суміші до віддалених ферм.

Для роздачі коренеплодів розпочато випуск навісного на Т-40 коренерізки розподілювача КРК-1 [11], який складається з бункера, подаючий гвинт, різку і лоток для видачі суміші в годівниці від 2 до 10 кг на погонний метр.

Один з відомих способів скорочення об'єму робіт, а також потреби їх видачі тваринам. Так для корів на зимній період достатньо мати сіно, яке згодовується із періодично завантажених самогодівниць, а комбікорм з годівниці дозаторів, або з видачею норми в годівниці за допомогою тачанок-дозаторів. З окремих випадках може бути добавлений ще один вид - кормовим буряк, роздаючи в годівниці грубо порізаними і цілими один раз на добу.

Для механізації навантажувально-транспортних робіт на малих фермах розроблено мобільний енергетичний засіб (на основі ЮМЗ-6Л) на передню підвіску якого підвішується до дев'яти різних машин - виконавців;

- погрузчик,

- бульдозер,

- щитки,

- грейферний навантажувач,

- розподільник стеблових кормів, та ін.

За допомогою з'єднувального вузла комбінуються корморозподільник, самоскидний напівпричіп, фургон, дизустановка та ін. З'єднування машин виконується шофером з місця керування. Господарською перевіркою цього комплекту встановлена його задовільна працездатність з навісним і причіпними знаряддям і їх сполученнями.

Агрегат пристосований для робіт в старих приміщеннях, в яких використання тракторів неможливо. Для завершення комплексної механізації на малих фермах проводяться роботи по створенню спеціалізованих комплектів машин і обладнання, для великої рогатої худоби.

Для індивідуальних господарств мною пропонується розробити подрібнювач зерна і коренебульбоплодів з приводом від електромотору. Принцип роботи описано в 4 розділі.

3. Розробка удосконаленої лінії приготування кормів

3.1 Зоотехнічні вимоги

Одна з головних задач в розвитку тваринництва - підвищення його ефективності. При ньому важливо умовою є збільшення росту збалансованих по поживним речовинам кормів з урахуванням повно раціонних кормових домішок, приготовлених, як на міжгосподарських підприємствах, так і безпосередньо в кормоцехах ферм. Особливе значення набуває введення прогресивних процесів переробки кормових інгредієнтів і більш удосконалених технологічних засобів, а на їх основі поточних технологічних ліній приготування повнораціонних кормових сумішей, [14].

До подрібнення кормів і технології їх приготування до згодовування ставляться слідуючі зоотехнічні вимоги:

- величина частин корму для телиць і бичків не більше трьох міліметрів;

- небажаними є наявність в кормах пилевидних частин, вони погано змочуються шлунковим соком і утворюють важкоперетравлювані
грудки.

До соковитих кормів відносяться; коренеплоди, картопля, зелена маса, силос. На фермах піддають обробці головним методом коренеплоди і картоплю, а зелені корма переробляють в більшості випадках в полі. Коренеплоди згодовуються тваринам в сирому вигляді, в складі комбісілосів, в виді сухої стружки, або запареними в суміші з іншими кормами. При обробітку коренебульбоплодів виконують слідуючи вимоги:

- щоб запобігти псуванню корма коренебульбоплоди готують безпосередньо перед згодовуванням (не раніше чим за 2 години);

- для виділення побічних домішок в виді каміння і землі коренеплоди і бульбу миють, при чому для спрощення цього процесу в технологічній лінії передбачають суху очистку корма від піски й землі. Інша забрудненість неповинна перевищувати двох процентів;

- процес миття не повинен бути довгим, для того щоб запобігти зайвих втрат частини цінних калорійних речовин (крохмаль, цукор) і надмірної витрати води, а вплів робочих органів при митті не повинен викликати псування бульб в результаті чого відбувається втрати і знижується якість корму;

- коренебульбоплоди подрібнюють з найменшими втратами соків і створення мезги, при цьому товщина різки для згодовування великій рогатій худобі повинна бути 10…15 мм, телятам 5…10 мм.

Варити картоплю, коренеплоди краще на пару, так як при варінні в воді затрачається більша частина калорійних речовин, крім того залишившися продукт утворює густу масу, яка важко піддається змішуванню, і знижує свої смакові якості. Миття легше досягається при гарячому стані вареного коша. Розміри частин після подрібнення корму не повинні перевищувати 10 мм, а число їх - 5 процентів віл загальної маса. Збалансовані на основі поживних речовин і збагачені вітамінами, мікроелементами і іншими біологічно активними речовинами комбікорму, які сприяють підвищенню продуктивності тварин на 10…І5% при одночасному скорочені затрат праці. Зерно бобових містить багато цінного білка. Який більш ніж, на 80 процентів розчинене у воді і добре перетравлюється в шлунку тварин. При такій годівлі великої рогатої худоби бобовими, розчинний білок розпадається в рубці до аміаку і значно його частина затрачується для тварини. Зерно злакових містить 50 процентів і більше крохмалю. Це пінний вуглевод, але на його засвоєння тварина витрачає багато енергії, яка могла б піти на утворення жиру і інших корисних продуктів.

Змінити якість білка, розщепити крохмаль до більш засвоюваних речовин, нейтралізувати шкідливі початки і тим самим значно підвищити якість зерна, можливо при його попередній підготовці, подрібненні і т.д.

Оптимальна ступінь подрібнення зерна для тварин різних видів неоднакова. Критерієм ступеня подрібнення, служить модуль помелу, який визначається по середнім даним ситового аналізу.

Для свиней він повинен бути в межах 0,2…1 мм. (тонкий помел), для великої рогатої худоба - 1…1,8 мм. (середній помел) і для птиці - 1,8… 2,6 мм. (грубий помел), [11].

Надмірне подрібнення зерна до стану пилу знижує ефективність його використання внаслідок швидкого переходу через органи травлення.

3.2 Розрахунок потреби в кормах і сховищах

Проектована мала ферма по відгодівлі бичків і телиць представляє собою дві споруди місткістю по 90 голів, між ними розміщена кормокухня, яка обладнана подрібнювачем, який проектується, для концкормів і коренебульбоплодів, а також проектований мийкою та роздавачем змішувачем РСП-10, який переобладнаний на стаціонарну роботу, таким чином будемо мати 180 голів телиць і бичків з наукових рекомендацій, методичних знань, [15].

Таблиця 3.1. Добовий раціон годівлі молодняку

Корми	За 150 днів, т.	Добова потреба в кормах, кг.
		На 1 гол.	Всього
Сіно	64,8	2	360
Солома	42,12	1,3	234
Силос і сінаж	421,2	13,3	2340
Буряк кормовий	259,2	8	1440
Концкорми	81	2,5	450

Розрахуємо добову потребу G даного виду кормів для проектуємої ферми за формулою:

 (3.1)

де m_i - поголів'я тварин на фермі,

m_i=180 голів.

а_і - добова норма і-го виду корму, кг.

Наприклад, потреба сіна дорівнює:

Для інших видів кормів добові потреби, розраховані по даній методиці, і представлені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Добові та річні потреби в кормах

Корми	Кількість корму
	на добу, кг	за рік, т
Сіно	360	157,7
Солома	234	102,5
Силос і сінаж	2340	1024,9
Буряк кормовий	1440	630,7
Концентровані корми	450	197

Потреба в данім виді корму на рік розраховується за формулою:

(3.2)

де Д - протяжність періоду годівлі даним видом корму;

Д=360 днів;

k=1,2…1,4 - коефіцієнт страхового запасу.

Наприклад, потреба сіна за рік:

Кількість корму за рік і інших видів кормів показано в таблиці 3.2.

Знаходимо необхідну площу посіву кормових культур, за формулою:

(3.3)

де F - необхідна площа посіву кормових культур, га

W - врожайність даного виду культури, т/га.

Необхідна площа посіву трави для отримання сіна буде рівна:

Необхідна площа посіву трави для отримання силосу і сінажу:

Необхідна площа для вирощування коренеплодів:

Необхідна площа посіву зернових для отримання концентратів буде рівна:

Загальна площа буде рівна:

(3.4)

F_ЗАГ=26,6+71,1+17,5+49,25=164 га.

Приймаємо, що для відгодівлі 180 голів тварин потрібно 164 га, землі.

Загальний об'єм V сховищ для заготівлі кормів на зимній період буде рівний. V_СХ, м3

(3.5)

де с_К - об'ємна вага корму, т/м³.

Наприклад, для силосу об'єм сховища буде рівним:

Кількість сховищ для корму визначаємо по формулі:

(3.6)

де V₁ - об'єм одного сховища, приймаємо по типовим проектам, м³.

Наприклад, для силосу кількість сховищ буде рівна:

Приймаємо дві траншеї 4Ч9Ч30 м, одну для зберігання силосу, другу для сінажу, по інших культурах розрахунку наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3. Потреба ферми в сховищах

Корми	Об'єм сховища, м	Кількість сховищ
	розрахункова	прийнятий
Силос	932	1080	1
Сінаж	932	1080	1
Коренеплоди	1106,5	1152	1
Концкорми	394	480	1

3.3 Обґрунтування схеми технологічної лінії

Основною задачею в тваринництві на даному етапі є комплексна механізація технологічного процесу обробки і приготування корму, а також поточних робіт. При правильному використанні комплексної механізації зменшуються затрати праці і собівартість тваринницької продукції при цьому можливо зменшення кількості працюючих при годівлі тварин.

Комплексна механізація технологічного процесу може бути виконана тільки при наявності достатньої кількості машин та обладнання взаємозв'язаних між собою в єдині технологічні лінії по виробництву.

Складемо технологічну схему лінії кормів, наведену на рис. 3.1.

Аналізуючи технологічну схему лінії кормів, видно, що силос, сінаж, солома і сіно проходять по одній і тій же лінії. Ці корми навантажують на тракторний причеп 2 ПТС-4М за допомогою навантажувача ПСК-5НР і підводяться до кормокухні. Після цього проходить підготовка кормосуміші на РСП - 10, корм навантажується на розподільник РММ-5 і підвозиться до подрібнювача в годівниці тваринам. Зерно тракторним причепом підвозиться до подрібнювача (який представлений мною і описаний, в 4 розділ) в кормокухню, після подрібнювача в РСП-10 і розподільником РММ-5 подається в годівниці тварин.

Розподільник самозаповнюється коренеплодами і підвозить в кормокухню до мийки і після нього подрібнюється тим самим подрібнювачем, що і зерно, при заміні молоткового ротора на ножовий і через РСП-10 і розподільник РММ-5 подаються в годівниці.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1.

рослинництво корм сховище тваринництво

3.4 Технологічний розрахунок проектованої лінії

Основними технологічними параметрами проектованої лінії є продуктивність, час роботи і кількість вибраних машин і обладнання. При навантаженні соломи, сіна, сінажу, силосу застосовується ПСК-5ПР (Q=3 т/год.) час роботи (t_НАВ) при навантаженні корму на добу, рівний, [14]:

, (3.7)

де G_ДОБ - добова потреба в кормі, т.

Для сінажу і силосу:

Для сіна:

Для соломи:

Для перевезення сіна, соломи, сінажу і силосу використовуємо тракторний причіп 2ПТС-4М з підвищеними бортами. Технологічна продуктивність його визначається за формулою:

(3.8)

де Q₂ - продуктивність причепа, т/год.;

V - місткість кузова, м³.

с - об'ємна вага корму, т/м.;

К₃ - коефіцієнт заповнення причепа, К₃=0,85, [14];

V_РХ =10 км/год. - швидкість робочого ходу агрегату,

t_ВИВ =0,12 км/год. - час на поворот і вивантаження;

V_ХХ=12 км/год. - швидкість холостого ходу агрегату.

Тоді для силосу і сінажу маємо:

Для сіна:

Для соломи:

Для коренеплодів:

У складі концентрованих кормів в годівлі тварин застосовуємо комбікорм, або подрібнене зерно (ячмінь, кукурудза). Для подрібнення зерна використовуємо проектуєму дробарку. Продуктивність Q_Д становить 100 кг/год. Дробівка зерна розташована в кормокухні. Час роботи дробівки t_ДР на добу становить:

(3.9)

де Q_ДР=450 кг. - добова потреба в зерні.

Частина подрібненого зерна йде для приготування кормової суміші з соломи, сіна, сінажу і силосу. Приготування кормосуміші здійснюється в розподільнику змішувачі РСП-10 (V_Б=10 м³). Час роботи при змішуванні по зоотехнічних вимогам допускається до 7 хвилин. Тоді продуктивність Q при змішуванні для одноразової кормо роздачі дорівнює:

 (3.10)

де Q_І - кількість окремих кормових компонентів, т.

t_ЗМ - час змішування кормів, год, t_ЗМ=0,12 год.

По зоотехнічних вимогам, забрудненість коренеплодів допускається до трьох процентів, тому для ферми потребується мийка. В якості механічної мийки використовуємо відцентрову мийку, годинна продуктивності якої повинна дорівнювати добовій потребі в буряках. Параметри продуктивності розраховуються за формулою:

(3.11)

де ф=1,5 хв. - час перебування коренеплодів в мийці;

ц=0,4 - коефіцієнт наповненості мийки;

V=0,9 м³ - об'єм разової роздачі;

с=0,606 т/м³ - густина коренеплодів.

Приймаємо мийку ИКМ-5

Для роздачі кормової суміші використовують розподільник РММ-5. Технологічна продуктивність розподільника при доставці до годівниці і розподіленні вздовж кормової лінії визначаємо по формулі:

 (3.12)

де V=6 м³ - вмістимість кузова;

с=0,35 т/м³. - густина суміші;

К_З=0,85 - коефіцієнт заповнення;

L=0,05 км. - відстань від кормокухні до корівника;

V_РХ=10 км/год. - швидкість робочого ходу;

V_ХХ=12 км/год. - швидкість холостого ходу;

Q=20 т/год. - конструктивна продуктивність.

3.5 Технічне обслуговування обладнання ферми

рослинництво корм сховище тваринництво

Обладнання для обробки кормів повинно постійно зберігатися в робочому стані, забезпечуючи паспортну продуктивність і інші показники, а також технологічну ефективність [12. т. 1]. В процесі експлуатації знос машин збільшується головним чином за рахунок порушення правил технічного обслуговування, а також неохайного відношення до техніки. При нормальних умовах експлуатації поступово ослаблюється кріплення деталей, зношуються поверхні тертя і тиску різних з'єднань, затуплюються і стираються робочі органи, забруднюються і переходять в неробочий стан, а інколи і витікає мастило, порушується герметичність різних ущільнень.

Технічне обслуговування машин і обладнання ферм виконується на основі договору укладеного між господарством і ВАТ. Районне підприємство «Агромаш», у відповідності із затвердженим положенням про порядок укладення і виконання договорів на виконання робіт по виробничо-технічному обслуговуванню сільськогосподарських підприємств і типового договору на виконання вказаних робіт. По кормоприготуванню і котлам-пароутворювачам, які входять до складу кормокухні, кормоцеху, обов'язково проводять щозмінне технічне обслуговування (ЩТО) і періодично ТО-1 і ТО-2. Технічне обслуговування і ремонт машин передбачає таку послідовність робіт:

- введення в експлуатацію;

- обкатка і регулювання;

- контроль технічного стану;

- технічне обслуговування (ЩТО і ТО);

- періодичний технічний огляд і діагностування;

- організація матеріально-технічного забезпечення;

- ремонт;

- зберігання.

Введення в експлуатацію машин складається з таких послідовних операцій:

- закріплення механізатора, відповідального за експлуатацією машин;

- ознайомлення з технічним описом та інструкцією по експлуатації;

- підготовка місця для монтажу та підключення машини;

- монтаж машин та обладнання на місці використання.

Контроль технічного стану як нових, так і відремонтованих машин виконується після їх постановки на місце використання. Провіряють всі механізми і деталі, правильність складання і підключення механізмів і електрообладнання, а також їх взаємодію. Регулювання та обкатка машин (нових та відремонтованих) проводиться з метою виявлення та полагодження неполадок, забезпечення оптимального режиму роботи.

В процесі обкатки навантаження на машину та її механізми збільшують поступово, в результаті проходить поступове протирання деталей. Після обкатки знову проводиться контроль технічного стану:

- провіряють нагрівання підшипників вузлів різних механізмів, редукторів;

- визначається місця, де стався витік масла і т.д.

Після полагодження дефектів машина готова до довгострокової експлуатації. Технічне обслуговування машин по обробці кормів основується, перш за все, на загальному режимі роботи тваринницьких ферм підприємства, графіку годівлі та обслуговування тварин з врахуванням плану виробництва тваринницької продукції. Періодичність та трудомісткість технічного обслуговування машин для обробітку кормів наведено в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Періодичність і трудомісткість технічного обслуговування машин для обробітку кормів.

Назва машини	Тип обслуговування	Періодичність, годин	Трудомісткість, люд/год.
Безрешітна дробарка ДБ-5	ЩТО ТО-1 ТО-2	Щоденно 180 годин 4000 але не рідше 1 раз на рік	0,25 4 40
Дробарка кормів молоткова	ЩТО ТО-1 ТО-2	Щоденно 180 годин 4000 годин	0,25 4 40
Навантажувач грейферний	ЩТО ТО-1 ТО-2 ТО-3	Щоденно 120 годин 240 годин 960 годин	1,2…3,0 2,5…5,5 4,5…7,5 6,5…8,5
Фуражири	ЩТО ТО-1 ТО-2	Щоденно 120 годин 720 годин	0,2 2,2 7…10
Подрібнювач грубих кормів	Щоденно ТО-1 ТО-2	Щоденно 120 годин 720 годин	0,4 4,0 9,2
Котли пароутворювачі	ЩТО ТО-1 ТО-2	Щоденно 120 годин 720 годин	0,4…1,0 1,7…2,6 10,2…15,6
Мийка	ЩТО ТО-1 ТО-2	Щоденно	-

Обов'язки спеціалістів підприємств - скласти графік технічного обслуговування цих машин з таким розрахунком, щоб забезпечити послідовність виконання операцій і техобслуговувань в оптимальні строки.

Організація матеріально - технічного постачання є одною з важливих ланок в загальній системі технічного обслуговування. Від ритмічної роботи служби матеріально-технічного забезпечення залежить багато іншого. Суворий облік потреби в мастильних матеріалах, запасних частинах та інструментах, станковому обладнанню і оснащенню для успішного виконання ремонтних робіт, сортовому прокаті, спецодязі, спеціалізованому автотранспорті і сучасне їх отримання дозволяє проводити техобслуговування в передбачені строки і з високою якістю.

Щозмінне технічне обслуговування - основний вид обслуговування машин і обладнання. Його правильна організація є важливою умовою довгострокової експлуатації техніки.

В ЩТО входять слідуючі операції:

- очистки техніки від пилу, болота, кормів;
перевірка клиноремінних і ланцюгових передач;

- контроль стану ущільнювачів в підшипникових вузлах, наявність потрібної кількості масла в редакторах;

- перевірка і підтяжка болтових з'єднань основних частин, що повертаються і взаємодіючих з ним вузлів.

Щозмінне ТО виконується механізатором, який обслуговує дану машину, спільно з черговим електриком ферми. Періодичне технічне обслуговування (ТО-1 і ТО-2) - більш трудомістка робота в порівнянні із ЩТО, яке включає в себе і ЩТО, ТО-1, ТО-2 проводяться через певний проміжок часу роботи спеціалізованими бригадами. При відсутності договірних зобов'язань на централізоване обслуговування роботи, виконує ремонтно-налагоджувальна бригада підприємства спільно з обслуговуючим персоналом цеху в неробочі дні або в період технологічних простоїв машин.

При поточному ремонті об'єм робіт ТО-2 збільшується в 1,5…2 рази. Поточний ремонт ділиться на плановий і аварійний. При правильній організації і якісному виконанні технічного обслуговування аварійні неполадки практично виключаються.

Размещено на Allbest.ru

...