Застосування пестицидів для захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів
Фітофармакологія як наука, предметом якої є вивчення пестицидів, фізико-хімічних і токсикологічних властивостей. Особливості розвитку озимої мухи на пшениці. Цільове призначення сучасних інсектицидів. Біологічні особливості розвитку твердої сажки.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.03.2013 |
Размер файла | 52,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва
Кафедра фітопатології
Курсова робота
з фітофармакології
на тему: «Застосування пестицидів для захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів»
Студента 3 курсу 2 групи
Напряму підготовки захист рослин
090105
Спеціальності захист рослин
Адаменка Артем Миколайович
Харків 2012
Вступ
Фітофармакологія - наука, предметом якої є вивчення пестицидів, їхніх фізико-хімічних і токсикологічних властивостей, дії на комах, кліщів, гризунів, нематод, гриби, бактерії, рослини, теплокровних тварин та людей, а також правильного їх використання.
Основними завданнями фітофармакології є:
Вивчення сучасного асортименту пестицидів;
Вивчення фізико-хімічних і токсиколого-гігієнічних властивостей пестицидів;
Вивчення природи і механізму їх дії на шкідливі, корисні, теплокровні організми, рослини;
Наукове обґрунтування регламентів раціонального використання пестицидів;
Розробка і удосконалення законів та підзаконних нормативно правових актів України з питань захисту рослин та використання пестицидів.
Пестициди-загальноприйнята в світовій практиці збірна назва хімічних препаратів для боротьби зі шкідниками, збудниками хвороб, бур'янами.
Культура |
Площа, га |
Шкідник |
Хвороба |
Бур'ян |
|
Оз. пшениця |
200 |
Злак. муха |
Тверда сажка |
||
Картопля |
100 |
Осот жовтий |
Господарське значення культур
Пшениця озима - найважливіша продовольча культура. Її врожайність складає близько 40 ц з гектара. Не випадково озима пшениця є основним продуктом харчування у 43 країнах світу з населенням понад 1 млрд. осіб.
У хімічний склад зерна входять усі необхідні для харчування елементи: білки, вуглеводи, жири, вітаміни, ферменти і мінеральні речовини.
Озима пшениця з групи зернових досить холодостійка культура. Насіння починає проростати за температури у посівному шарі ґрунту 1-2°С. Сходи при цьому з'являються пізно і недружно. Оптимальна температура проростання пшениці перебуває в межах 12-20°С. За умови достатнього зволоження ґрунту сходи за такої температури з'являються на 5-6-й день. Якщо температура вища 25°С, висіяне насіння і проростки масово уражуються хворобами. Кращі строки сівби припадають на період з середньодобовими температурами повітря 14-17°С.
Картопля -- цінний продукт харчування. Картоплю культивують як на полях, так і на присадибних ділянках. Вона має важливе значення в раціоні харчування всіх груп населення.
На городах України під неї відводять до 70 % площ. Бульби катоплі широко використовують у різноманітних галузях промисловості для виробництва крохмалю, спирту, молочної кислоти, ацетону.
З одиниці посівної площі картоплі можна отримати в три рази більше крохмалю, ніж із зернових культур, а отже, більше спирту. Культура придатна для виробництва біоетанолу. Бульби -- сировина для виробництва медичних, фармакологічних і харчових продуктів.
На цих культурах шкодо чинними об'єктами є : на пшениці злакова муха, з хвороб тверда сажка, на картоплі значної шкоди завдає не бажана травяниста рослинність - осот жовтий. Вказані шкідливі об'єкти причиняють велику шкоду цим культурам, зменшують урожай і понижують їх якість. Щоб зберегти урожай необхідно застосовувати захисні заходи, серед яких хімічний захист(пов'язаний із застосуванням пестицидів)займає одне з основних місць.
Хімічний метод
Хімічний метод полягає у використанні пестицидів (хімічних засобів захисту рослин), які залежно від призначення поділяються на інсектициди (проти комах), акарициди (проти кліщів), інсектоакарициди (одночасно проти комах і кліщів), фунгіциди(проти грибних хвороб), гербіциди (проти бур'янів), нематоциди (проти фітогельмінтів), родентициди (проти гризунів). Цей метод ґрунтується на застосуванні отруйних речовин, які, потрапляючи в організм, спричинюють їх загибель.
Переваги хімічного методу:
Висока ефективність, економічність і швидкодійність;
Багаторазова окупність.
Недоліки хімічного методу:
Отруйність інсектицидів для людей і теплокровних тварин;
Залишки в рослинних і тваринних продуктах;
Порушення біоценотичних взаємовідносин;
Поява резистентних популяцій шкідливих організмів;
Негативні генетичні наслідки, особливо в регіонах інтенсивного застосування пестицидів.
Недоліки хімічного методу можна значною мірою послабити, виконуючі такі вимоги:
застосовувати інсектициди тільки в разі коли не має можливості заміни їх іншими безпечними методами(засобами), з урахуванням усіх регламентів і насамперед економічних порогів шкодо чинності;
слід віддавати перевагу менш токсичним для людини і тварин інсектицидам;
для запобігання резистентності до інсектицидів популяцій шкідників слід уникати регулярних обробок культур одним і тим самим препаратом(або препаратами однієї хімічної групи).
фітофармакологія озимий інсектицид сажка
Розділ 1. Інсектициди
1.1 Біологічні особливості розвитку озимої мухи на пшениці
Латинська назва: Leptohylemуa coarctata
Російська назва: Муха озимая
Тип шкідника: Шкідники зернових злакових культур
Ряд: двокрилі -- Diptera
Родина: квіткові мухи -- Anthomyidae
Поширена в Лісостепу, прилеглих районах Степу та в Поліссі. Пошкоджує озиму пшеницю, жито, з диких злаків -- пирій.
Імаго розміром 8 - 10 мм, іржавосірого кольору. Ноги червоножовті з чорними лапками, тіло в чорних щетинках і волосинках.
Личинка третього віку завдовжки 7 - 11 мм, біла, майже циліндрична. Задній кінець тіла зрізаний навскісно, на ньому розміщені мембраноподібні лопаті, знизу -- два двовершинні й два конічні м'ясисті вирости.
Пупарій жовтобурий, завдовжки до 7 мм.
Зимують повністю сформовані личинки в оболонках яєць, у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих культур.
Пройшовши три вікові стадії розвитку, личинка утворює в ґрунті на глибині 3 - 10 см пупарій і заляльковується. Виліт мух відбувається зазвичай упродовж червня. Після живлення на квітуючій рослинності нектаром і пилком мухи спаровуються і відкладають яйця у поверхневому шарі ґрунту на полях озимих культур.
Чисельність злакових мух знижують ендопаразити з родини Braconidae: Coelinidae nigra Nees. (усі види мух), Protodacnusa trisis Nees. (зеленоочка, шведська), Chorebus cyclops Nixon (шведські), Chasmodon apterus Nees. (шведські).
1.2 Фенологічний календар
Таб. №1
Фази розвитку культури Фази розвитку шкідника |
|||||||||||||||||||
Квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
||||||||||||||
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
||||||||||||||
Яйце Личинка Лялечка імаго |
--- |
--- |
--- |
--- |
-- |
--- |
--- |
||||||||||||
Строки застосування інсектицидів та інших заходів. |
-- |
-- |
1.3 Інсектициди рекомендовані для захисту озимої пшениці від озимої мухи Leptohylemуa coarctata
Таб. №2
Рекомендовані препарати |
|||
В ентомологічних джерелах (Літвінов, 2003) |
Із спеціальних джерелах із захисту рослин (Євтушенко, Марютін 2000 рік) |
"Переліком пестицидів дозволених до використання в Україні"(2010) |
|
(Літвінов, 2003) Штефесін, 2, 5%к.е. Децис, 2, 5%к.е |
Бі-58 новий, 40% к.е. Волатон 500, 50% к.е. Децис, 2, 5 % к.е. Сумі-альфа, 5% к.е. |
Фостран, 40%к.е. Ф'юрі, 10%в.е. Штефесін, 2, 5%к.е. Дана дим, 40% к.е. Данадим стабільний, 40% к.е. Делфіс, 2, 5% к.е. Пірінекс 48, 48% к.е. Рубіж, 40% к.е. Сумі-альфа, 5% к.е. Супер бізон, 40% к.е. Фосфамід, 40% к.е. Шаман, 50% к.е. |
1.4 Цільове призначення сучасних інсектицидів, рекомендованих для захисту озимої пшениці від озимої мухи
Данадим стабільний, 40% к.е. - використовують для захисту озимої пшениці від озимої мухи, клопа черепашки, попелиці і трипсів. На ц. буряках використовують для захисту від попелиць, блішок, мінуючи мух та молей. На горосі застосовують проти горохової плодожерки та попелиць. На Хмелі використовують проти павутинного кліща попелиць та совки. Діюча речовина - диметоат 400 г/л.
Пірінекс 48, 48% к.е. - використовують на пшениці озимій проти озимої мухи, хлібного клопа, трипсів, попелиць. На ц. буряках проти довгоносика, щитоноски та блішки. На картоплі використовують у захисті проти колорадського жука. На яблуні застосовують проти квіткоїда, яблуневої плодожерки та листовійки. Діюча речовина хлорпірифос, 480 г/л.
Рубіж, 40% к.е. - на зернових застосовують в боротьбі проти цикадок, попелиць, злакових мух, хлібних жуків. На ц. буряках використовують в боротьбі проти попелиць, мінуючої бурякової мухи та щитоноски. Діюча речовина - диметоат, 400 г/л.
Супер бізон, 40% к.е. - використовується в боротьбі проти злакової мухи на посівах озимої пшениці, а також на ячмені проти клопа шкідливого, п'явиці, злакової мухи, трипсів. На яблуні використовують в боротьбі проти плодожерки, листовійки, попелиці, кліщів та молі. На виноградниках використовують в боротьбі проти кліщів та листовійок. Діюча речовина - диметоат 400г/л.
Фостран, 40% к.е. - використовують в боротьбі проти п'явиці, попелиць, клопа шкідлива черепашка, хлібних жуків, озимої мухи, лучного метелика, хлібної жужелиці на озимій пшениці. Діюча речовина - диметоат, 400 г/л.
Всі вище перелічені препарати вносять шляхом обприскування під час вегетації. (В.У.Ящук, 2010)
1.5 Рекомендовані інсектициди і способи їх використання на озимій пшениці проти озимої мухи
Таб. №3
Шкідник (українська назва і латинська) |
Препарат, препаративна форма |
Спосіб застосування |
Норма витрати (г, кг, л, мл/га, м2, т) |
Строки виходу людей на оброблені площі (по огляду за рослинами) |
|||
препарату |
діючої речовини |
Для ручних робіт |
Для механізованих |
||||
Озима муха - Leptohyle-mуa coarctata |
Дана дим стабільний, 40% к.е. |
обприскування |
1, 0 |
0, 4 |
10 |
4 |
|
Пірінекс 48, 48% к.е. |
обприскування |
1, 2 |
0, 5 |
10 |
4 |
||
Рубіж, 40% к.е. |
обприскування |
0, 5 |
0, 2 |
- |
4 |
||
Супер бізон, 40% к.е. |
обприскування |
1, 0 |
0, 4 |
- |
4 |
||
Фостран, к.е. 40% |
обприскування |
1, 5 |
0, 6 |
10 |
4 |
Др=1, 0*40/100=0, 4
Др=1, 2*48/100=0, 5
Др=0, 5*40/100=0, 2
Др=1, 0*40/100=0, 4
Др=1, 5*40/100=0, 6
1.6 Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна класифікація інсектицидів, рекомендованих для захисту озимої пшениці від озимої мухи
Препаративна форма |
Аналоги |
Назва діючої речовини |
Група |
Тривалість захисної дії (діб) |
Максимальна кількість обробок |
Строк останньої обробки (в днях до збирання врожаю) |
Гарантований термін придатності (роки) |
Шкірно-резорбтивна токсичність, кумулятивні властивості |
|||
За хімічним складом |
За способом надходження в організм шкідливого об'єкту |
За токсичністю |
|||||||||
Дана дим стабільний, 40% к.е. |
Данадим, 40% к.е. |
Диметоат |
ФОС |
Контактно-кишковий |
ЛД50-467-955мг/кг |
2-3 тижні |
1 |
30 |
До двох років |
Слабкі |
|
Пірінекс 48, 48% к.е. |
Шаман 50% к.е. |
Хлорпірифос |
ФОС |
Контактно-кишковий |
ЛД50-67 - 127мг/кг 2 гр. |
2 тижні |
1 |
30 |
До двох років |
ЛД50-1000-2000мг/кг |
|
Рубіж, 40% к.е. |
Фосфамід, 40% к.е. |
Диметоат |
ФОС |
Контактно-кишковий |
ЛД50-467-955мг. кг |
14 днів |
2 |
30 |
До двох років |
Слабкі |
|
Супер бізон, 40% к.е. |
Фостран, 40% к.е. |
Диметоат |
ФОС |
Контактно-кишковий |
ЛД50-100-230мг.кг |
2 тижні |
2 |
30 |
До двох років |
Слабкі |
|
5.Фостран, к.е. 40% |
Рубин Бі-58 |
Диметоат |
ФОС |
Контактно-кишковий |
ЛД50-100-230мг.кг |
16 днів |
2 |
30 |
До двох років |
Слабкі |
1.7 Механізм токсичної дії і метаболізм рекомендованих інсектицидів
До ФОС відносяться препарати- Фостран, Данадим стабільний, супер бізон, рубіж та пірінекс 48.
До недавна фосфорорганічні сполуки були найпоширенішими у світовому пестецидному асортименті . ФОС характеризуються широкою різноманітністю пестицидної дії. Серед них є речовини з короткостроковою контактною дією, які ефективні проти сисних комах і рослиноїдних кліщів. Друга група має системну дію, вони здатні швидко проникати в рослину і поширюватись в ній в різних напрямках. Третя група одночасно має контактну і кишкову дію і є ефективністю комах з гризучим ротовим апаратом. Такий поділ є умовним.
В основі механізму пестицидної активності ФОС лежить здатність інгібувати ферменти - естерази, зокрема холінестеразу, що має важливе значення в організмах шкідників і теплокровних. ФОС діють на холін естеразу, яка гідролізує ацетилхолін, що утворюється у нервово - мязових закінченнях при передачі імпульсів для руху організму. Зменшення активності холінестерази і накопичення в крові ацетилхоліну характеризує отруєння організму.
У механізмі вибіркової токсичності ФОС велике значення мають процеси їх детоксикації. Найбільш перспективні ті фосфорорганічні пестициди, які в організмі ссавців і людей у процесі детоксикації утворюють нетоксичні метаболіти. Токсикологічними дослідженнями виділено препарати які мають, невисоку токсичність і достатню інсектицидну та акарицидну дію. Значні зміни від ФОС виявлені з боку серцево - судинної системи. Недоліками ФОС є їх висока гостра токсичність для людей і тварин, а також швидке формування резистентних популяцій шкідників при систематичному їх застосуванню.
Розділ 2. Фунгіциди
2.1 Біологічні особливості розвитку твердої сажки на озимій пшениці
Назва збудника:
Tilletia caries Tul., Tilletia tritici Wint., Tilletia laevis Kuehn. ( Tilletia foetida Lira).
Поширена майже на всій території України. Хвороба проявляється тільки на початку фази молочної стиглості зерна. У цей період розвитку уражений колос дещо сплющений, має інтенсивний зелений колір з синім відтінком, колоски розпущені, лусочки їх розсунуті під дією збудника, який розвивається. При роздавлюванні уражених колосків замість молочка виділяється сірувата рідина із запахом триметиламіну (запах розсолу оселедців), тому часто тверду сажку називають смердючою*
При повній стиглості пшениці різниця у забарвленні здорових і уражених колосків майже зникає. Замість здорового зерна у колосі формуються округлі чорні утворення -- мішечки зони. Вони легко роздавлюються і являють собою чорну масу теліоспор. Маса мішечків зони значно менша, ніж здорового зерна. Тому до воскової і повної стиглості хворе колосся пшениці залишається прямостоячим, тоді як здорове під масою зерна поникає (трохи згинається). Шкода, заподіяна зоною, виявляється не тільки в тому, що замість зерна у колосі утворюється чорна спорова маса. Хвороба може бути причиною зниження схожості і густоти посівів внаслідок загибелі уражених рослин. Отже, шкідливість твердої сажки велика, і тому захисту пшениці від цього захворювання треба приділяти значну увагу.
2.2 Фенологічний календар розвитку хвороби тверда сажка на пшениці озимій
Фази розвитку культури Фази розвитку хвороби |
|||||||
Квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
||
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
||
Зим. теліоспори Базидії Ецидії Уредоспори Теліоспори |
------------ ---- |
---- --------------- |
--- -------- |
---- --------- |
--------------- |
--------------- |
|
Строки застосування фунгіцидів та інших заходів. |
--------- |
2.3 Фунгіциди рекомендовані для захисту від твердої сажки озимої пшениці
Препарати рекомендовані |
|||
В фітопатологічних джерелах |
У спеціальних джерелах захисту рослин |
«Переліком пестицидів дозволених до використання в Україні» |
|
1 |
2 |
3 |
|
Пересипкіна, 2000 рік |
Євтушенко, Марютін, 2001 |
Перелік 2010 |
|
Байтан , 15% з.п. Вітатурдом, 80% з.п. Вітавакс 200, 75% з.п. Тур, 60% в.р. |
Байтан універсал, 19, 5% з.п. Бенлат, 50% з.п. Берет 050, 5% к.с. Вінцит, 5% к.с. Вітавакс, 75% з.п. Вітавакс 200, 75% з.п. Вітавакс 200 ФФ, 34% Дерозал, 50% к.с. Дивідент, 3% т.к.с. Максим 025, 2, 5 % т.к.с. Паноктин, 35% в.р. Паноктин тоталь, 32, 5 т.к.с. Преміс 25, 2, 5 % т.к.с. Раксил, 2% з.п. Сістан, 40% з.п. Сумі-8, 2% з.п. Фенорам, 70% з.п. Фенорам супер, 70% з.п. Фундазол, 50% з.п. |
Альфа -протруйник, 16% т.к.с. Антал, 26, 5% к.е. Бункер, 6% в.с.к. Віал ТТ, 14% в.с.к. Вікінг, 40% в.с.к. Вінцит 050cs, 5% к.с. Вітавакс 200ФФ, 40% в.с.к. Віта-класік, 40% в.с.к. Гранівіт, 40% в.с.к. Дерозал, 50% к.с. Джагер, 6% т.к.с. Дивіденд Стар 036 fs, 3, 6 % т.к.с. Дітам М-45, 80% з.п. Іншур Перформ, 12% т.к.с. Кінто Дуо, 8% к.с. Ламардор 400fs, 40% т.к.с. Ларімар, 14% т.к.с. |
2.4 Цільове призначення рекомендованих пестицидів проти твердої сажки на озимій пшениці
Бункер, 6% в.с.к. - протруюють насіння для боротьби проти твердої та летючої сажки на оз. пшениці, а також протруюють насіння ячменя ярого для запобігання ураженню летючої та твердої сажки, гельмінтоспоріозної та фузаріозної гнилей та пліснявіння насіння. Діюча речовина - тебуконазол 60 г/л. Протруєння насіння 10 л води на 1 тонну насіння.
Вікінг, 40% в.с.к. - використовують для протруєння зерна пшениці озимої проти твердої та летючої сажки, гельмінтоспоріозної та фузаріозної гнилей та пліснявіння насіння, снігової плісняви. Діюча речовина - карбоксил, 200г/л + тирам, 200 г/л. Протруєння насіння суспензією препарату 10 л води на 1 тонну зерна. Вітавакс 200ФФ, 40% в.с.к. - протруюють насіння проти твердої та летючої сажки пшениці та кореневих гнилей. Зерно ячменю, жита проти твердої та летючої сажки а також проти пліснявіння зерна. Зерно кукурудзи протруюють для запобігання летючої, пухирчатої сажки, кореневої та стеблової гнилі та пліснявіння насіння. Горох протруюють від кореневих гнилей. Діюча речовина - карбоксил, 200 г/л + тирам, 200 г/л. Протруєння зерна суспензією препарату. Дерозал, 50% к.с. - використовують для протруєння пшениці озимої і ярої а також ячміню озимого і ярого проти твердої та летючої сажки, пліснявіння зерна та кореневих гнилей. Насіння соняшнику протруюють проти сірої та білої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси. Протруєння насіння суспензією препарату. Діюча речовина - карбендазим, 500 г/л. Джагер, 6% т.к.с. - протруюють зерно пшениці ярої та озимої а також ячменю ярого та озимого проти сажкових хвороб та кореневих гнилей. Діюча речовина - тебуконазол, 60 г/л. Протруєння насіння суспензією препарату.
2.5 Рекомендовані фунгіциди і способи їх використання на пшениці озимій від твердої сажки
Хвороба (українська назва і латинська) |
Препарат, препаративна форма |
Спосіб застосування |
Норма витрати (г, кг, л, мл/га, м2, т) |
Строки виходу людей на оброблені площі (по огляду за рослинами) |
|||
препарату |
діючої речовини |
Для ручних робіт |
Для механізованих |
||||
Тверда сажка оз. пшениці - Tilletia caries |
1. Бункер, 6% в.с.к. |
Протруєння суспензією препарату |
0, 5 |
0, 03 |
--- |
--- |
|
2 Вікінг, 40% в.с.к. |
Протруєння суспензією препарату |
3, 0 |
1, 2 |
--- |
---- |
||
3 Вітавакс 200ФФ, 40% в.с.к. |
Протруєння суспензією препарату |
3, 0 |
1, 2 |
---- |
---- |
||
4. Дерозал, 50% к.с. |
Протруєння суспензією препарату |
1, 5 |
0, 75 |
--- |
---- |
||
5. Джагер, 6% т.к.с. |
Протруєння суспензією препарату |
0, 5 |
0, 03 |
---- |
----- |
Др.=0, 5*6/100=0, 03
Др.=3, 0*40/100=1, 2
Др.=3, 0*40/100=1, 2
Др.=1, 5*50/100=0, 75
Др.=0, 5*6/100=0, 03
2.6 Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна класифікація фунгіцидів, рекомендованих для захисту пшениці озимої від твердої сажки
Препаративна форма |
Аналоги |
Назва діючої речовини |
Група |
Тривалість захисної дії (діб) |
Максимальна кількість обробок |
Строк останньої обробки (в днях до збирання врожаю) |
Гарантований термін придатності (роки) |
Шкірно-резорбтивна токсичність, кумулятивні властивості |
|||
За хімічним складом |
За способом надходження в організм шкідливого об'єкту |
За токсичністю |
|||||||||
1. Бункер, 6% в.с.к. |
Традеманфенетразол |
тебуконазол |
Похідні тріазолів |
Контактно-системн. |
ЛД50-390-500мг/кг |
1 |
--- |
До двох років |
Слабкі |
||
2 Вікінг, 40% в.с.к.. |
Вітавакс 200ФФ, 40% в.с.к. |
Карбоксил+тирам |
комбінований |
Контактно-захисний |
ЛД50-380-400мг/кг |
1 |
--- |
До двох років |
Слабкі |
||
3 Вітавакс 200ФФ, 40% в.с.к. |
Вікінг, 40% в.с.к.. |
Карбоксил+тирам |
комбінований |
Контактно-системний. |
ЛД50-1, 14-1, 48мг/кг |
1 |
--- |
До двох років |
Слабкі |
||
4. Дерозал, 50% к.с. |
Бавестин, БМК, олгін, фунабен. |
карбендазим |
Похідні карбамінової та дитіокарбамінової кислот |
Захисн. Сист.дії |
Лд50 - 2500 мг/кг Малотокс. |
1 |
--- |
До двох років |
Слабкі |
||
5. Джагер, 6% т.к.с. |
Хори зон, бункер |
тебуконазол |
Похідні тріазолів |
Контактно системний |
ЛД50-390-500мг/кг |
1 |
--- |
До двох років |
Слабкі |
2.7 Механізм токсичної дії і метаболізм рекомендованих фунгіцидів
Протруйники - хімічні препарати, які використовують для знезараження або дезінфекції насіннєвого і садивного матеріалу від шкідливих організмів, що зберігаються на поверхні або в середині, а також захищають сходи від ураження фітопатогенними грибами, що зберігаються у ґрунті.
Похідні карбамінової та дитіокарбамінової кислот здебільшого мають контактну фунгіцидну дію і найбільш ефективні при застосуванні під час зараження рослин збудником або відразу після цього. Механізм дії препаратів цієї групи полягає в гальмуванні життєдіяльності фітопатогенних грибів шляхом блокування активності ферментів. Фунгіциди цієї групи мають широкий спектр дії і високоефективні проти багатьох збудників грибних хвороб (за винятком борошнистої роси). Для розширення спектра дії фунгіцидів виготовляються комбіновані препарати, до складу яких входить кілька діючих речовин аналогічного хімічного класу.
У зовнішньому середовищі похідні карбамінової та дитіокарбамінової кислот розкладаються до нетоксичних речовин протягом одного - півтора місяця. Комбіновані препарати більш стійкі і період їх розкладання значно більший. Термічна обробка продуктів сприяє повному руйнуванню цих препаратів. Для теплокровних тварин і людини похідні карбамінової і дитіокарбамінової кислот є малотоксичними сполуками, які мають помірні і слабко виражені кумулятивні властивості та бластомогенність.
Похідні оксатиїнів проявлять фунгіцидну дію не тільки при контакті з патогеном, а й при проростанні насіння. При проростанні протруєного насіння діюча речовина поширюється у проростки акропетально і пригнічує розвиток ендогенних збудників хвороб, захищаючи сходи від ураження окремими ґрунтовими фітопатогенами. Механізм дії полягає в інгібуванні мітохондріального комплексу П та негативного впливі на процеси дихання грибів. Препарат позитивно впливає на рослини, стимулює засвоєння нітратів і азотний обмін, але в окремих випадках може спричинити і негативні явища. У рослинах, які виросли з обробленого насіння, діюча речовина та її метаболіти визначаються протягом двох місяців.
Розділ 3. Гербіциди
3.1 Біологічні особливості розвитку осоту жовтого (Sonchus arvensis)
Однорічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Рослина при пораненні виділяє молочно-білий сік. Стебло прямостояче, порожнисте, гладеньке, 40 - 120 см заввишки. Листки чергові, матові, голі, нижні - черешкові, серединні й верхні - з стеблообгортною серцевидною основою і гострими вушками. Кошики - в розгалуженому суцвітті, па потовщених ніжках. Квітки язичкові, жовті, рідше - бліді, з червоними смужками на відгині. Плід -- сім'янка. Глибина проростання -не більше 8-12 см, Життєздатність насіння в грунті - до 5 років Максимальна плодючість - 30 тис. сім"янок
Сходить - в квітні-травні і навіть влітку. Цвіте - на першому році життя з червня по вересень. Плодоносить -в липні - жовтні
Свіжодостиглі сім"янки сходять у рік достигання, але в посушливі роки не проростають. Пагони з підземних бруньок вегетативних органів розмноження з"являються з глибини до 1, 7 м. Кореневі відрізки довжиною 0, 5-0, 8 см здатні до регенерації навіть після висушування до 40 % початкової вологості. Вологолюбна і світлолюбна рослина. Надземні органи витримують приморозки до -4...-6°.
3.2 Фенологічний календар розвитку осота жовтого
Фази розвитку культури Фази розвитку хвороби |
|||||||
Квітень |
травень |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
||
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
1 2 3 |
||
Зимує насіння та кореневища Проростки і сходи Цвітіння та плодоношення Насіння |
---------- ------ |
--------------- |
-------- ------ |
--------------- |
-------------- --- |
--------------- |
|
Строки застосування фунгіцидів та інших заходів. |
----------- |
3.3 Гербіциди рекомендовані до використання проти осота жовтого на картоплі
Препарати рекомендовані |
|||
В фітопатологічних джерелах |
У спеціальних джерелах захисту рослин |
«Переліком пестицидів дозволених до використання в Україні» |
|
1 |
2 |
3 |
|
Веселовський 1993 |
Євтушенко, Марютін 1997 |
Перелік 2010 |
|
Вензер Гліфосат 2, 4-д Далатон Діален 2, 4-дм 2м-4х 2м-4хм Карагард Лонтрел |
Гліфоган. 48%в.р. Крос, 16, 4% в.р. Ковбой, 40% в.р. Раундап, 48% в.р. Дікопуп ф, 60%в.р. Дезормон, 60% в.р. 2, 4-Д амінна сіль, 48, 5% в.р. Лонтрел 300, 30% в.р. |
Раундап, 48% в.р. Стомп 330, 33% к.е. Таро 25, 25% в.г. Тітус, 75% в.р.г. Ураган Форте 500 SL, 50% в.р.к. Гліфоган 480, 48% в.р. Домінатор 360, 36% в.р. |
3.4 Цільове призначення рекомендованих гербіцидів
Раундап, 48% в.р. - використовують для боротьби з бур'янами на плодових та виноградниках проти однорічних злакових та дводольних бур'янів, направлене обприскування вегетуючих бур'янів весною або влітку.
На полях призначених для посіву кукурудзи, цукрових буряків, картоплі, зернових, льону, сої, овочевих, злакових трав на насіння та ріпаку застосовують проти однорічних та багаторічних бур'янів.
На картоплі застосовують проти однорічних та багаторічних бур'янів, за 2 дні до появи сходів культури.
На полях призначених під посіви ярих зернових, картоплі, овочевих, баштанних, ріпаку, соняшнику, рицини, багаторічних злакових трав на насіння, однорічних квітів на насіння застосовують проти однорічних злакових та дводольних бур'янів. Діюча речовина - ізопропільна сіль гліфосату, 480 г/л.
Стомп 330, 33% к.е. - використовують на петрушці кореневій проти однорічних злакових та дводольних бур'янів . Обприскування до появи сходів культури.
На кукурудзі та соняшнику застосовують проти однорічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування ґрунту до появи культури.
На картоплі використовують проти однорічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування ґрунту до появи сходів культури.
На сої застосовують проти однорічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування ґрунту до появи сходів.
На моркві використовують проти однорічних злакових та дводольних. Обприскування ґрунту до появи сходів культури.
На томаті та горосі застосовують проти однорічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування до початку сходів культури.Діюча речовина - пендиметалін 330г/л.
Таро 25, 25% в.г. - використовують на полях кукурудзи проти однорічних та багаторічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування у фазі 1-7 листків культури.
На картоплі застосовують проти однорічних та багаторічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування за висоти культури 10-25 см.
Тітус 25, 25% в.г. - використовують на кукурудзі проти однорічних та багаторічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскування у фазі 1-7 листків культури.
На картоплі застосовують проти однорічних та багаторічних злакових та дводольних бур'янів. Обприскують за висоти культури 10-25 см.
Ураган Форте 500 SL, 50% в.р.к. - застосовують на полях призначених для посіву соняшнику, ріпаку, люцерни, багаторічних трав, ярих зернових, кукурудзи, рицини, ц. буряків проти однорічних та багаторічних бур'янів. Обприскують вегетуючі бур'яни за 2 тижні до висівання або після збору врожаю.
На картоплі застосовують проти однорічних та багаторічних бур'янів. Обприскують за 2 дні до появи сходів культури.
На площах під посадку хмелю застосовують проти злакових та дводольних бур'янів. Обприскують вегетуючі бур'яни.
На зернових використовують проти однорічних та багаторічних бур'янів. Обприскують посіви за 2 тижні до збирання культури, для підсушування та знищення бур'янів.
3.5 Рекомендовані гербіциди і спосіб їх використання на картоплі проти осота жовтого
Бур'ян (українська назва і латинська) |
Препарат, препаративна форма |
Спосіб застосування |
Норма витрати (г, кг, л, мл/га, м2, т) |
Строки виходу людей на оброблені площі (по огляду за рослинами) |
|||
препарату |
діючої речовини |
Для ручних робіт |
Для механізованих |
||||
Осот жовтий Sonchus arvensis |
Раундап, 48% в.р. |
Обприск. До появи сходів культури |
2, 0 |
0, 96 |
--- |
--- |
|
Стомп 330, 33% к.е. |
Обприск. до появи сходів культури |
5, 0 |
1, 65 |
--- |
---- |
||
Таро 25, 25% в.г. |
Обприск. За висоти культури 10-25 см. |
50 г/га + ПАР Тренд 90 |
0, 01 |
7 |
3 |
||
Тітус 25, 25% в.г. |
Обприск. За висоти культури 10-25 см. |
50 г/га + ПАР Тренд 90 |
0, 01 |
7 |
3 |
||
Ураган Форте 500 SL, 50% в.р.к. |
Обприск. за 2 дні до появи сходів ку-ри |
1, 5 |
0, 75 |
---- |
3 |
Др.=2, 0*48/100=0, 96
Др.=5, 0*33/100=1, 65
Др.=0, 05*25/100=0, 01
Др.= 0, 05*25/100=0, 01
Др.=1, 5*50/100=0, 75
3.6 Фізико-хімічні властивості і токсикологічно-гігієнічна класифікація гербіцидів рекомендованих проти осоту жовтого на картоплі
Препаративна форма |
Аналоги |
Назва діючої речовини |
Група |
Тривалість захисної дії (діб) |
Максимальна кількість обробок |
Строк останньої обробки (в днях до збирання врожаю) |
Гарантований термін придатності (роки) |
Шкірно-резорбтивна токсичність, кумулятивні властивості |
|||
За хімічним складом |
За способом надходження в організм шкідливого об'єкту |
За токсичністю |
|||||||||
Раундап, 48% в.р |
Гліалка Гліфопін Фосулен |
гліфосат |
ФОС |
системні |
Лд50-5600мг/кг4 гр. г.к. |
-- |
1 |
--- |
2 роки |
Слабкі |
|
Стомп 330, 33% к.е. |
Пенітран, гербадокс |
пендиметалін |
Похідні ароматичних амінів |
Грунтовий гербіцид |
Лд50-1050-1250мг/кг4гр. г.к. |
-- |
1 |
-- |
2 роки |
Слабкі |
|
Таро 25, 25% в.г. |
Тітус, ДРХ-Е9636 |
римсульфурон |
Сульфонілсечовини |
Системний вибірковий |
Лд50 5000мг/кг |
-- |
1 |
--- |
2 роки |
Слабкі |
|
Тітус 25, 25% в.г. |
ДРХ-Е9636, таро |
римсульфурон |
Сульфонілсечовини |
Системний вибірковий |
Лд50 5000мг/кг |
-- |
1 |
--- |
2 роки |
Слабкі |
|
Ураган Форте 500 SL, 50% в.р.к. |
Гліалка Гліфопін Фосулен |
Гліфосат |
ФОС |
системні |
Лд50-5600мг/кг 4 гр. г.к. |
-- |
1 |
--- |
До двох років |
Слабкі |
3.7 Механізм токсичної дії і метаболізм рекомендованих гербіцидів
ФОС - природа гербіцидів цієї групи близька до хімічної структури природних амінокислот - гліцину і глютаміну. У ґрунті дуже швидко інактивуються мікроорганізмами або утворюють хелати з важкими металами і сорбуються ґрунтовими частками. Тому в ґрунті вони інертні і застосовуються тільки на вегетуючих бур'янах чи культурах як десеканти, дефоліанти чи сеніканти. Це гербіциди суцільної дії, системні (гліфосат), зі здатністю до пересування у рослинах у кореневища і контактні (глюфосинат амонію) - із частковою здатністю до пересування.
Гербіциди сприяють накопиченню в рослині аміаку, що є сильною отрутою для клітин рослини. На ультраструктурному рівні відбувається руйнування хлоропластів, набухання ендоплазматичного ретикулюму і прогресуючий розпад мембран.
Сульфонілсечовини - гербіциди цієї групи швидко поглинаються корінням і листками бур'янів, пересуваючись по рослинах. Сульфонілсечовини діють на фермент ацетолактатсинтазу, перший фермент у ланцюзі біосинтезу амінокислот, що походять від пірувату. Пригнічення цього ферменту блокує утворення валіну та ізолейцину, порушуючи синтез білків і нуклеїнових кислот, що зупиняє поділ клітин і ріст рослин. Ацетолактатна система є тільки у рослин, тому сульфонілсечовини не діють на тварин і людину.
Деградація сульфонілсечовин відбувається за рахунок хімічного гідролізу, мікробіологічного розкладання і адсорбції.
Похідні ароматичних амінів - гербіциди цієї групи спочатку зупиняють процес росту, порушують синтез ДНК і РНК. Це призводить до зупинки вторинних процесів росту , реплікації ДНК, клітинного поділу, синтезу фітогормонів. Нітроаніліни порушують рівновагу фітогормонів в коренях рослин. Подальша дія виявляється в порушенні фотосинтетичного фосфорилювання, окисненні НАД-Н та сукцинату, процесів окисного фосфорилювання і дихання в цілому.
Крім впливу на поділ клітин динітроаніліни згубно діють на системи мікротрубочок, порушують синтез нуклеїнових кислот і білків, інгібують фотосинтез. У процесі фотосинтезу вони впливають на транспорт електронів в ізольованих хлоропластах у редукованій частині пластохінонового пулу. Наслідком цього процесу є зміна проникності мембран для іонів і молекул, роз'єднання енергозапасаючих систем у мітохондріях і хлоропластах.
Розділ 4. Ефективність рекомендованих гербіцидів проти осота жовтого
Висока ефективність гербіцидів досягається при дотриманні таких вимог: ретельна розробка поверхневого шару ґрунту до дрібногрудкуватого стану; належна глибина загортання бульб при садінні; вибір препарату з урахуванням видового складу і фази розвитку бур'янів. Обробіток чорноземних ґрунтів у Лісостепу має свої особливості, їх необхідно орати на зяб. Як правило, навесні такі ґрунти дозрівають повільно, що затягує строки їх підготовки і садіння картоплі. Крім того, обробіток "неспілого" ґрунту призводить до різкого погіршення його фізичних властивостей, утворення брил і грудок, що унеможливлює застосування комбайнів на збиранні. Щоб уникнути цього, в Лісостепу на чорноземних ґрунтах всі операції з внесення добрив і підготовки ґрунту потрібно проводити з осені. У цій зоні особливо велике значення має нагромадження та збереження вологи в ґрунті, тому зяблева оранка є обов'язковим агротехнічним прийомом. При дотриманні всіх нюансів ефективність гербіциду може досягати 80-90%.
Розділ 5. Заходи безпеки при роботі з пестицидами
Використання. Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», додаткам до «Переліку...» та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, що розроблені установами Міністерства охорони здоров'я, погоджені з Мінекобезпеки та іншими зацікавленими організаціями. Обробка рослин та інших об'єктів повинна здійснюватися з обов'язковим урахуванням економічного порога шкодочинності розвитку хвороб рослин і бур'янів прогнозу погоди.
На всі види робіт, пов'язаних із застосуванням пестицидів, працівники допускаються за нарядом і при наявності посвідчення про проходження спеціальної підготовки та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами. Медична книжка та посвідчення видаються на один рік особам, що пройшли профілактичний огляд і курсову гігієнічну підготовку за 14-годинною програмою. Медична книжка видається керівником підприємства, установи, посвідчення - головним державним санітарним лікарем району.
Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов'язково реєструються в спеціальних журналах. Всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні (18 -- 22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. У похмурі і прохолодні дні з температурою повітря нижче + 10 °С, як виняток допускається проведення обробок у денні години.
Особи, що контактують із пестицидами (транспортування, зберігання, скасування, навантаження, розвантаження, приготування робочих розчинів, заправка апаратури, протруювання посівного матеріалу, його фасування, транспортування і зберігання, навантаження, розвантаження, фумігація, обприскування, обпилювання, внесення в ґрунт, дезінсекція, дератизація та ін.), зобов'язані використовувати справні засоби індивідуального захисту (3І3) з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються.
Добір 3І3 і контроль за правильністю їх використання забезпечують особи, відповідальні за проведення робіт із пестицидами.
Комплект 313 -- спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути підібрані індивідуально та закріплені за кожним працюючим на весь період роботи.
Транспортування. Пестициди входять у перелік небезпечних вантажів, що потребують спеціальних умов транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання.
Небезпечні вантажі повинні мати знаки небезпеки, які наносять на усі види рухомого складу і тари. Знаки небезпеки повинні виконуватися відповідно до ГОСТ 19433-81.
Пестициди перевозяться тільки спеціально виділеними для цих цілей транспортними засобами (залізничний вагон, морське і річкове судно, літак, автомобіль). Перевозити пестициди разом з іншими вантажами забороняється. Перевезення вантажів здійснюють із використанням засобів індивідуального захисту.
Зберігання. Зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених для цього складах, що відповідають СНиП 11-108-78 «Склади сухих минеральних удобрений и химических средств защиты растений» та «Норм технологического проектирования складов твердых минеральных удобрений и пестицидов для хозяйств и пунктов химизации» (1981 р.).
Ширина санітарно-захисних зон для базових складів встановлюється залежно від їх місткості: до 20 т -- 200 м, від 20 до 50 т -- 300 м, від 50 до 100 т -- 400 м, від 100 до 300 т-- 500 м, від 300 до 500 т -- 700 м, понад 500 т -- 1000 м.
Майданчик повинен відповідати санітарним і природоохоронним вимогам. Не допускається розміщення таких об'єктів у погано провітрюваних долинах і котлованах. Майданчик повинен мати відносно рівну поверхню та похил, що забезпечує відведення поверхневого стоку з метою попередження забруднення відкритих водойм і ґрунтових вод пестицидами; висота стояння останніх на ділянці, що відводиться під забудову, повинна бути не менше 1, 5 м.
Територія складу або агрохімкомплексу обгороджується, озеленюється, повинна мати два виїзди і достатню площу для розвороту тракторів із навісними (агрегатованими) обприскувачами та іншою апаратурою. Двері будівлі складу і брама огорожі повинні замикатися на замок і мати попереджувальний напис: «СКЛАД ПЕСТИЦИДІВ. СТОРОННІМ ВХІД ЗАБОРОНЕНО».
Всі пестициди, які надходять на склад і відпускаються зі складу, записуються в книгу приходу-витрат, яка пронумеровується, прошнуровується і скріплюється печаткою. Книга зберігається на складі під замком. Прибирання складу повинно проводитися в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. (Євтушенко, 2004)
Розділ 6. Охорона навколишнього середовища
Охорона харчових продуктів. Сільськогосподарська сировина для виготовлення продуктів дитячого і дієтичного харчування виробляється в спеціальних сировинних зонах, де забороняється застосування пестицидів. Забороняється виготовлення дитячих і дієтичних продуктів із сировини, яка містить пестициди в кількостях, що перевищують МДУ для продуктів дитячого і дієтичного харчування. Підприємства молочноконсервної і харчової промисловості відповідають за безпеку вироблених ними продуктів дитячого і дієтичного харчування.
У випадках порушення регламентів застосування хімічних засобів захисту рослин забороняється реалізація сільськогосподарської продукції без попереднього аналізу на вміст залишкових кількостей пестицидів і висновку органів СЕС про можливість і шляхи її реалізації.
Сільськогосподарська продукція, яка одержана у процесі проведення демонстраційних дослідів або державних випробувань нового пестициду, підлягає знищенню. Реалізація зерна, що оброблене пестицидами у процесі транспортування і зберігання, допускається після висновку санепідемстанції про безпечність сировини і продукції.
Продукти, які містять залишкові кількості пестицидів, що не можуть бути зменшені до допустимих концентрацій шляхом кулінарної і технологічної обробки, не повинні використовуватися для харчування.
Охорона джерел водопостачання. При обробках установлюються санітарно-захисні зони від меж оброблюваних ділянок до водних джерел: при наземному методі з використанням гранульованих форм пестициду -- 300 м; обприскуванні -- 600 м; при авіаметоді -- 1000 м (до рибогосподарських водойм не менше 2000 м).
Для охорони малих річок, а в окремих випадках для водостоків і водойм відповідними службами встановлюється прибережна смуга водоохоронної зони від 20 до 100 м завширшки, в якій забороняється застосування пестицидів, мінеральних добрив й інша господарська діяльність.
Розчинові вузли, заправні майданчики, майданчики для протруювання насіння, майданчики і ванни для обробки худоби повинні розташовуватися на відстані 200 - 500 м від поверхневих водойм, що не мають рибогосподарського значення.
''Контроль за вмістом пестицидів у водо джерелах господарсько-питного і комунально-побутового водокористування здійснюється органами санітарно-епідеміологічної служби
Охорона атмосферного повітря. Забороняються авіахімобробки на ділянках, що розташовані ближче 1 км від жилої зони при звичайному обприскуванні і 2 км -- при ультрамалооб'ємному. Такі ділянки обробляють наземною апаратурою, керуючись визначеними правилами.
З метою зниження можливого забруднення пестицидами повітряного середовища рекомендуються: виробничі добавки в робочі розчини -- компоненти, що знижують випаровування, обтяжувані, приліплювані, застосування оптимальних препаративних форм -- гранули (нитки), мікрокапсули та ін., а також забезпечення різноманітного асортименту препаратів протягом періоду обробок. Застосування дуетів авіаметодом забороняється.
Охорона грунту. Забороняється фумігація орного шару ґрунту пестицидами першого та другого класів небезпечності, забруднення ґрунтів залишками робочих розчинів, промивними водами після обробки тари, спецодягу, апаратури і приміщень складів без попереднього знезараження.
Забороняється багаторазове застосування протягом одного сезону того самого пестициду. Препарати третього та четвертого класів небезпечності (щодо ґрунту) застосовуються не більше двох разів за вегетаційний період, а більш стійкі пестициди можна використовувати тільки при відсутності їх залишків від попередніх обробок.
Слід впроваджувати перспективні методи обробок: малооб'ємне та ультра-малооб'ємне обприскування, внесення гранульованих форм пестицидів та інші, при яких ґрунт найменше забруднюється.
Постійний контроль за вмістом пестицидів у ґрунті здійснюється землекористувачами і службами Держкомгідромету України; вибірковий контроль -- санітарно-епідеміологічною і природоохоронною службами. (Єтушенко, 2004)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності. Строки хімічних обробок, вибір фітофармзасобів. Розрахунок кількості необхідних пестицидів, машин і апаратури.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 16.11.2012Особливості вирощування озимого ріпаку. Аналіз інсектицидів та фунгіцидів, які використовуються в Україні для захисту озимого ріпаку від шкідників і хвороб. Ефективність застосування хімічних засобів у захисті озимого ріпаку проти шкідників і хвороб.
дипломная работа [10,9 M], добавлен 12.05.2023Біологічні особливості хлібного жука та озимої пшениці. Особливості циклу розвитку та сезонної численності хлібного жука в посівах озимої пшениці. Вплив хімічних засобів боротьби на урожайність. Ефективність хімічних заходів боротьби з шкідником.
дипломная работа [106,5 K], добавлен 23.07.2014Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014Оцінка умов Ужгородського району. Ботанічна характеристика озимої пшениці. Оцінка впливу різних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Збирання врожаю та його зберігання.
курсовая работа [615,3 K], добавлен 27.05.2015Основні органи рослин і їх взаємодія. Необхідні умови розвитку рослини, вбирання води і мінеральних поживних речовин з грунту, живлення. Біологічні особливості росту та розвитку найважливіших сільськогосподарських культур: зернових, соняшника, буряків.
реферат [27,2 K], добавлен 13.08.2009Народногосподарське значення і біологічні особливості м'якої озимої пшениці. Умови і технологія вирощування культури. Характеристика рекомендованих до посіву сортів пшениці; підготовка насіння, догляд за посівами, система добрив. Збирання і облік урожаю.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 08.10.2011Пестициди - хімічні засоби боротьби з бур'янами, шкідниками, хворобами рослин. Пошук альтернативних щадних засобів боротьби. Хімічний захист рослин. Особливості обробки рослин системними фунгіцидами та гербіцидами. Заходи безпеки при зберіганні пестицидів
курсовая работа [29,1 K], добавлен 17.06.2013Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015Господарське значення, ботанічна характеристика та біологічні особливості буряка цукрового; особливості вирощування: технологія, селекція, живлення, система захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Особливості насінництва гібридів буряка.
контрольная работа [56,5 K], добавлен 25.03.2013Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Загальна характеристика епіфітотичних хвороб: іржа злаків, фітофтороз картоплі, мілдью винограду. Інфекційне захворювання рослин як результат взаємодії між патогеном та рослиною. Розгляд основ захисту озимої пшениці від бурої листкової іржи пшениці.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 18.04.2013Напрями розвитку світового біотехнологічного бізнесу. Біологічні агенти для виробництва мікробіологічних препаратів проти шкідників і хвороб на овочевих культурах. Моделювання процесу оздоровлення агроценозу посівної цибулі при застосуванні біопрепаратів.
дипломная работа [278,9 K], добавлен 19.05.2011Борошниста роса кабачків, суха гниль бульб картоплі, офіобольозна гниль пшениці, іржа вики, тифульоз конюшини, симптоми їх прояву. Біологічні та морфологічні особливості збудників хвороб. Умови розвитку захворювань. Комплекс заходів щодо захисту культур.
курсовая работа [3,0 M], добавлен 20.05.2014Класифікація пестицидів, методи їх застосування. Захисні (профілактичні) та лікувальні фунгіциди. Найпоширеніші сучасні препаративні форми пестицидів. Токсикація сходів рослин. Отруєні принади на харчових продуктах. Рідкі отруєні принади, їх приготування.
курсовая работа [36,4 K], добавлен 03.08.2011Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно-насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів.
курсовая работа [61,1 K], добавлен 03.10.2014