Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Аналіз виробничої діяльності ТОВ "Тур"

1.1 Загальна характеристика господарства

1.2 Виробничо-технічна характеристика господарства

1.3 Аналіз технології вирощування озимої пшениці в ТОВ "Тур"

1.4 Аналіз економічних показників вирощування озимої пшениці

2. Розробка технології вирощування і зберігання озимої пшениці

2.1 Агротехніка вирощування озимої пшениці

2.2 Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 600 га сільськогосподарської культури

2.3 Розрахунок операційної карти

3. Модернізація розкидача гною КСО-9

3.1 Призначення й область застосування

3.2 Технічна характеристика

3.3 Обґрунтування обраної конструкції

3.4 Розрахунки підтверджуючі працездатність і надійність

3.4.1 Технологічний розрахунок розкидача

3.4.2 Кінематичний розрахунок розкидача

3.4.3 Розрахунок циліндричної передачі редуктора

3.4.4 Розрахунок вала редуктора

Висновок

Література

1. Аналіз виробничої діяльності ТОВ "Тур"

1.1 Загальна характеристика господарства

ТОВ "Тур" Мелітопольського району Запорізької області розташоване у південно-західній частині Мелітопольського району Запорізької області в с. Костянтинівка, що знаходиться в 10км від райцентру. На території господарства із заходу на схід проходить автомобільна дорога Ростов - Одеса. В десяти кілометрах проходить автострада Харків - Сімферополь. Дороги до основних виробничих об'єктів мають асфальтне покриття.

Територія господарства розташована в зоні українського степу з недостатньою кількістю опадів і нерівномірним їхнім розподілом по періодах року, високими температурами в літній період, низкою відносною вологістю повітря й частих сильних вітрів.

Ґрунти в господарстві відносяться до темно-каштанових у комплексі з південним чорноземом. Кліматичні умови приведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Середньомісячна температура повітря та кількість опадів.

Найменування	Місяці	Середнє за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Опади, мм	40	50	50	60	35	25	10	20	30	35	40	45	36,6
Температура, єС	-4,8	-4,8	0,2	8,2	15,6	19,2	22,4	21,3	15,8	9,1	2,2	-2,7	8,5

Сама висока температура спостерігається у липні + 22,4 єС, а самий холодний місяць - це січень - 4,8 єС.

Середня глибина промерзання землі складає 30 см. Постійний сніговий покрив тримається у другій декаді лютого і другій декаді грудня. Середня висота снігового шару у найбільш сніговий період складає 15 см. Безморозний період продовжується у середньому 160-190 днів.

Таким чином клімат господарства має як позитивні так і негативні сторони. агротехніка посів механізатор собівартість

До позитивних відносяться: великий безморозний період та велика кількість теплих сонячних днів.

До негативних - сильне випаровування вологи, низька відносна вологість повітря, пилові бурі та суховії, висока температура повітря і ґрунту в період росту с.г. культур.

Напрямок виробничої діяльності - виробництво зерна, соняшника, м'яса. Загальна площа с.-г. угідь 3566 га (землевласників - пайщиків), а також 69га многолітніх насаджень.

Структура посівних площ представлена в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 - Структура посівних площ.

Культура	Площа, га	Середнє значення за 3 роки
	2004	2005	2006	га	%
1	2	3	4	5	6
Зернові культури:
пшениця	981	641	222	614,6	17,23
ячмінь	82	378	599	353	9,8
жито	-	31	22	17,6	0,5
просо	240	-	-	80	2,2
горох	54	13	31	32,6	0,9
Овес	-	22	155	59	1,65
кукурудза на зерно	-	67	-	22,3	0,6
сорго	-	84	-	28	0,8
Усього зернових	1303	1236	1029	1189,3	33,86
Технічні культури:
соняшник	779	485	821	695	19,5
гірчиця	99	196	-	98,3	2,8
Усього технічних культур	878	681	821	793,3	22,2
Кормові культури:
кормові баштани	190	83	-	91	2,5
кукурудза на силос	64	94	-	52,6	1,5
однорічні трави	149	176	101	142	4
багаторічні трави	129	129	129	129	3,6
Усього кормових культур	532	482	230	414,6	11,6
Усього	2713	2399	2080	2397,3	67,2

Проаналізувавши дані таблиці 1.2, можна відмітити деяке зниження площ під озимою, кормовими культурами та однорічними травами та збільшення площ під ячмінь, овес, горох. З цього можна зробити висновок, що господарство "шукає" ті культури, які в цей час користуються попитом на ринку.

Таблиця 1.3 - Врожайність основних культур за три роки.

Культура	Врожайність по рокам, ц/га	Середнє значення за 3 роки, ц/га
	2004	2005	2006
Зернові культури:
пшениця	24,3	16,2	15,8	18,7
ячмінь	27,1	7,1	14,8	16,3
жито	-	12,5	18	10,2
просо	8,6	-	-	2,8
горох	7	5	19,5	10,5
овес	-	17,5	22	13,2
кукурудза на зерно	-	15,3	-	5,1
сорго	-	9,7	-	3,2
Усього зернових	67	83,3	90,1	80,1
Технічні культури:
соняшник	6,8	7,5	6,2	6,8
гірчиця	5,5	2,9	-	2,8
Усього технічних культур	12,3	10,4	6,2	9,6
Усього	79,3	93,7	96,3	89,7

Аналізуючи дані таблиці 1.3 можна побачити загальне збільшення врожайності зернових, та зменшення врожайності технічних культур. ТОВ "Тур" не входить ні в які об'єднання та сумісні підприємства. Забезпечення засобами виробництва здійснюється в цілому за рахунок комерційних структур. Переробка с/г продукції переробляється на підприємствах м. Мелітополя (гормолзавод, маслоекстракційний)

1.2 Виробничо-технічна характеристика господарства

Для виконання всього комплексу технологічних операцій по вирощуванню с.г. культур, забезпечення якісної та своєчасної роботи необхідно дотримуватися декількох вимог:

- забезпечити технікою весь комплекс робіт і за рахунок цього знизити відсоток ручної праці та собівартість продукції;

- підтримувати техніку у робочому стані для якісного і своєчасного виконання усіх технологічних операцій;

- забезпечити господарство висококваліфікованими спеціалістами та механізаторами;

- застосовувати останні досягнення в області технології вирощування с.г. культур для отримання максимальних врожаїв при мінімальних витратах.

Таблиця 1.4 - Наявність техніки в господарстві.

Найменування та марки машин	Кількість, шт.	Сумарна балансова вартість машин, грн.
	2004	2005	2006
Трактори:
К-701А	2	2	-	70000
Т-150	6	6	5	42450
Т-150К	4	4	4	26000
ДТ-75М	2	2	-	4200
МТЗ-80 (82)	5	5	5	10000
ЮМЗ-6	11	11	10	125000
Т-40 АМ	4	4	3	5400
Т-25	1	1	1	500
Комбайни:
СК-5 "Нива"	4	4	4	32000
КСК-100	1	1	1	5000
"Херсонец-200"	1	1	-	22000
Культиватори:
КПС-4	10	10	10	6500
КРН-5,6	5	4	4	2400
КПЕ-3,8	2	1	1	550
ПГ-3-5	2	1	1	300
Плуги:
ПЛН-5-35	5	5	5	850
ПЛН-4-35	3	3	-	390
ПЛН-3-35	2	1	1	100
Сівалки:
СЗП-3,6	4	4	4	7200
СЗ-3,6	4	4	4	3600
СУПН-8	3	3	1	1800
СЗА-3,6	2	2	1	250
СЗС-2,1	10	10	5	1250
Борони:
БДТ-7	2	2	2	4000
БД-10А	1	1	1	1800
БЗСС-1	50	50	50	450
ЗБЗС-1	42	42	42	400
Лущильники:
ЛДГ-15	2	2	2	860
ЛДГ-10	1	1	1	350
Зчіпки:
СП-11	2	2	2	700
СПИ-6	1	1	1	650
СГ-11	6	6	6	2100
СГ-21	4	3	2	650
С-18	1	1	1	250
Причіпи:
2 ПТС-4А	9	8	7	2100
2 ПТС-887Б	10	10	10	4000
ВПТС-4	1	1	-	400
1ПТС-9	1	1	-	450
ПСЕ-12-5	1	1	-	400
ПТУ-9	1	1	-	350
ПСЕ-20	1	1	-	450
ММЗ-77-1Б	1	1	-	400
Погрузчик ПЭА-10	1	1	1	5100
Косарка КПС-5Г	1	1	1	850
Вантажні автомобілі:
до 3 т	2	2	2	4800
5 т	5	5	5	15000
більше 5 т	2	1	-	5000
Легкові	3	3	3	3500
Автобус КАВЗ-8271	1	1	1	3600
Автозаправщик ГАЗ-5201	1	1	1	3800

Як видно з таблиці 1.4 господарство, у цілому, забезпечене технікою для вирощування озимої пшениці та інших с.-г. культур. Але більша частина машин застаріла як фізично, так і морально і тому вже не може забезпечити якість виконання операцій, які потребує сьогодення.

Також одним з основних факторів успішного ведення господарства є забезпеченість механізаторами високої кваліфікації (таблиця 1.5).

Таблиця 1.5 - Забезпеченість кадрами механізаторів.

Показники	Кількість механізаторів
	2004	2005	2006
Всього механізаторів Стаж роботи 1-3 роки 3-5 років 5-10 років більше 10 років Вік до 20 років 20-25 років 25-35 років 35-45 років більше 45 років Класність І ІІ ІІІ	9 5 - 1 3 - 1 - 4 4 - 9 -	9 5 - 1 3 - - 1 4 4 - 9 -	7 4 - 1 2 - - 1 2 4 - 7 -

Результати таблиці 1.5 говорять про те, що господарство має достатню кількість кваліфікованих механізаторів, а це є головним фактором для успішного ведення діяльності. Однак останнім часом чисельність молодих спеціалістів зменшилась.

1.3 Аналіз технології вирощування озимої пшениці в ТОВ "Тур"

Озима пшениця в господарстві є основною культурою, але в останні роки їй приділяють значно більше уваги, засіваючи великі площі. Вона є цінним продуктом для промисловості, тому у найближчі роки площі під озиму пшеницю будуть розширюватись.

Основними попередниками під озимі є озимі, чорний пар, зернобобові.

Після соняшника під чорний пар першою операцією по підготовленню ґрунту є дискування. Проводиться тракторами Т-150, Т-150К з дисковими боронами БДТ-7 (після кукурудзи в двох напрямках) на глибину 10...14 см. Недоліками при виконанні дискування є подрібнення верхнього шару ґрунту, неповне підрізання бур'янів через пересохлість землі та незадовільний стан машин, а також недотримання технології.

Після дискування проводиться оранка тракторами ДТ-75М, Т-150, Т-150К з плугами ПЛН-4-35, ПЛН-5-35. Глибина обробітку 22...25 см. Так як в цей період спостерігається вкрай низька вологість ґрунту, то якість виконання операцій погана - вивертання великих брил ґрунту, неповне перевертання пласту та кришення ґрунту, неповна заробка решток, недотримання глибина обробітку. Нестача ПММ призводить до зриву строків проведення операцій, роз'ємні борозни не зароблюються.

У зв'язку з нестачею коштів в осінній період не проводиться боротьба з бур'янами хімічними засобами, що також є порушенням технології.

У весняний період проводяться такі операції:

Боронування ріллі тракторами Т-150 боронами БЗСС-1,0, агрегатованих зчіпкою С-18 на глибину 3...4 см. Ця операція проводиться для вирівнювання ґрунту після оранки.

Культивації на глибину 8...12 см виконується тракторами Т-150 з культиваторами КПС-4+БЗСС-1,0 протягом літа.

Передпосівна культивація проводиться перед посівом на глибину 6...8 см тими ж агрегатами. Культивація повинна забезпечити підрізання бур'янів та рихлення ґрунту.

Основними порушеннями при виконанні цих операцій є недотримання строків їх проведення у зв'язку з обмеженою кількістю ПММ, поганими погодними умовами та відмовою машин і агрегатів.

Наступною операцією в технології вирощування озимої пшениці - це сівба, яка проводиться тракторами Т-150, Т-150К з сівалками СЗС-3,6 агрегатованих зчіпкою СП-11 при досягненні температури ґрунту 10...12 єС на глибині 10 см. Сівба озимої пшениці проводиться на глибину 5...7 см з одночасним внесенням добрив.

Порушення при посіві пов'язані в першу чергу з фізичним зносом сівалок, які не можливо налаштувати на відповідні параметри та недотримання наладок під час роботи.

Добрива є важливою частиною для отримання високого врожаю будь-якої культури. При врожайності озимої пшениці 16-25 ц/га вона виносить близько 60 кг азоту, 40 кг фосфору та 70-80 кг калію. Тому необхідно поповнювати ці витрати заносячи у ґрунт близьку кількість добрив. Однак, у звґязку з економічними труднощами господарство необхідні добрива не вносить, що потім відображається на врожайності та якості продукту. Так азоту внесено близько 40% від норми, фосфору 15%, калію 15% переважно з органічними добривами.

Причиною зниження врожаю також є бурґяни, які можуть знижувати врожайність на 50%.

У господарстві боротьба з бурґянами проводиться в основному внесенням гербіцидів 2,4ДА.

Операції по догляду за посівами включають в себе підживлення мінеральними добривами, обробіток пестицидами.

Підживлення: для отримання клейковини в зерні на рівні 28% посіви підживлюють рано навесні (30-45кг/га азоту) і при виході в трубку (25-30 кг/га азоту). Для внесення твердих мінеральних добрив по постійній технологічній колії використовують розкидувачі НРУ-0,5, РМС-6, РУМ-5 в агрегаті класу з тракторами класу 1.4. Недоліками в першу чергу є недотримання строків проведення робіт, а також пошкодження посівів через неможливість точної настройки робочих органів внаслідок великого зносу машин.

Для боротьби з бур'янами, шкідниками (жужелиця, клоп-черепашка і інші), а також хворобами (ірма, кореневі гнилі і інші), проводять обробку гербіцидами, інсектицидами. Часто ці операції поєднують. Виконують ці операції за допомогою оприскувачів ОП-2000 з ЮМЗ-6.

Збирання озимої пшениці проводиться комбайнами СК-5 при досягненні вологості зерна не більше 18%. Для транспортування зерна використовують тракторні причепи та автомобілі. На току проводиться обробка зерна на зерноочищувальних машинах. Зерно досушується до необхідної вологості зберігання і зберігається в складах.

1.4 Аналіз економічних показників вирощування озимої пшениці

Аналіз економічних показників вирощування озимої пшениці в ООО "Тур" показує, що за останні два роки врожайність його постійно зменшується. Причинами такого зниження можна вважати як об'єктивні так і суб'єктивні фактори.

До об'єктивних можна віднести складні погодні умови: засуха, висока температура повітря та відсутність достатньої кількості вологи у період дозрівання.

Однак основними причинами такого падіння є недотримання технології, яке виражається у:

- порушеннях строків виконання робіт;

- неякісному виконанню робіт;

- неякісному посіву матеріалу;

- недотримання норм та доз внесення насіння і добрив, гербіцидів;

- велика забур'яненість посівів;

- фізичний знос та моральне старіння техніки.

Показники вирощування озимої пшениці приведені в таблицях 1.6 і 1.7.[14]

Таблиця 1.6 - Основні механіко-економічні показники вирощування озимої пшениці

Найменування показників	Роки	Середнє значення за 3 роки
	2004	2005	2006
Площа, га Врожайність, ц/га Валовий збір, т Витрати праці, люд. год.: на 1 га на 1 т Витрати палива, кг/га Собівартість грн./т	981 24,3 2390 10000 10,2 4,8 67 537	641 16,2 996 20000 31,2 20 75 549	222 15,8 351 10000 45 21,4 73 612	614,6 18,7 1245,6 13333,3 28,6 15,4 71,6 566

Таблиця 1.7 - Структура собівартості

Показники	Собівартість
	грн.	%
Повна собівартість, грн./т в т.ч.: оплата праці з нарахуваннями насіння добрива ПММ послуги амортизація ТО та ремонт накладні витрати інші витрати	566 43,3 159 16,3 45,6 12 55,8 150 34,3 49,7	100 7,6 28 2,8 8,3 2,1 9,8 26,5 6,2 8,7

Аналізуючи дані таблиці 1.6 та 1.7 відзначаємо низьку врожайність культури та високу її собівартість. Але у структурі відзначаємо низький відсоток відрахування на заробітку платню та добрива, завеликий на ремонт, що призводить до:

- зниження врожайності через низьку якість насіння;

- зниження якості виконання роботи та відсотку кадрів з господарства через низьку платню;

Для того, щоб підвищити врожайність культури і знизити витрати праці, палива та інших засобів виробництва, а загалом знизити собівартість виробництва озимої пшениці у господарстві необхідно вирішити наступні задачі та впровадити слідуючи заходи:

- розробити та впровадити інтенсивну технологію виробництва та збирання озимої пшениці з постійним її вдосконаленням та корегуванням;

- запровадити раціональні методи використання гербіцидів та добрив з метою зниження енерго- та працездатності цих процесів, а також зниження їх вартості;

- поступово відновлювати склад машинно-тракторного парку, звертаючи увагу на високопродуктивну та надійну роботу техніки;

- поліпшити організацію праці, умови праці та матеріальне стимулювання працюючих;

- скоротити витрати на невиробничі процеси.

2. Розробка технології вирощування і зберігання озимої пшениці

2.1 Агротехніка вирощування озимої пшениці

В 2013 році в господарстві планується засіяти озимої пшениці 480 га з отриманням середньої врожайності 25 ц/га та відповідно валового збору 1200 т. Для виконання цієї задачі рекомендується впровадити індустріальну технологію вирощування озимої пшениці. В основі цієї технології - своєчасне та якісне виконання усіх операцій з урахуванням особливостей господарства та використанням нових машин і засобів захисту рослин.

Найголовніші складові частини цієї технології є наступні:

правильний вибір попередників;

система знищення бур'янів;

раціональне застосування добрив;

своєчасний посів та догляд за сходами;

комплекс прийомів по своєчасному поточному збору, очищенню та сушінню сім'янок.

Озима пшениця - холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2°С. Для одержання дружних сходів під час сівби повинна бути температура 14-16°С. Якщо ж вона 25°С і вища, то формуються слабкі проростки з тонкими корінцями, які дуже уражуються хворобами. Добре загартовані рослини витримують узимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17-18°С, а високо морозостійких сортів - до мінус 19-20°С. Загартуванню сприяють сонячна погода у передзимовий період протягом 12-14 днів і посилене фосфорно-калійне живлення. Найвища морозостійкість рослин - на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується морозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні ґрунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалося відростання рослин і температура вдень підвищується до плюс 5-10°С, а вночі знижується до мінус 8-10°С.

Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації вологість ґрунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватися до рівня вологості розриву капілярів, тим більше до вологості в`янення рослин. При вмісті у 10-сантиметровому верхньому шарі ґрунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з`являються із запізненням і зріджені, Дефіцит вологи в фазі кущення зменшує загальну кущистість, у фазі трубкування - продуктивну кущистість, у колосінні - цвітіні - озерненість колоса, під час формування і наливу зерна - дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці - 320-450. Він знижується при внесенні достатньої кількості фосфорно - калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи та роздрібному - азотних добрив.

Вибаглива до світла. Хмарна погода восени спричиняє неглибоке залягання вузла кущення та погане загартування, внаслідок чого знижуються морозо- і зимостійкість; весною - вилягання; при наливі зерна - вміст білка в зерні.

Вимоглива до ґрунтів. Добре вдається на окультурених структурних ґрунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові ґрунти. Високі врожаї можна одержувати на окультурених дерново-підзолистих ґрунтах при застосуванні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, сидератів, вапнуванні, поглибленні орного шару, усуненні надмірного зволоження. Погано росте на солонцюватих ґрунтах, солодях, легких піщаних, важких за механічним складом глинистих ґрунтах, які запливають, де під час вегетації застоюється вода.

Підготовку ґрунту слід починати без розриву в часі після збирання попередника. Потрібно пам`ятати, що утримання поля чистим від бур`янів і сходів падалиці від збирання попередника до сівби озимих зернових культур - важливий захід боротьби з багатьма шкідниками пшениці та хворобами.

Після стерньових попередників, якщо переважають однорічні бур`яни, поле двічі дискують лущильниками на глибину 6-8 і 8-10 см. Якщо переважають багаторічні бур`яни, перше лущення проводять на глибину 8-10, друге, а по можливості й третє - на глибину 10-12 і 12-14 см, використовуючи знаряддя КПШ-9, КПЕ-3.8, ОПТ-3-5, КТС-10 або чизельний культиватор ЧКУ-4, обладнаний стрілчастими лапами. Через два тижні після останнього лущення, коли проростуть бур`яни, проводять глибоку оранку на 28-30 см або глибокий плоскорізний обробіток. Окультурені, чисті від багаторічних бур`янів поля орють на 20-22 см. У посушливих, ерозійно небезпечних умовах після соняшника проводять безполицевий обробіток плугами ПЛН-6-35 або іншим, обладнаними безполицевими корпусами КБ-35, КБЯ-30-35.

Весною обробіток чорного пару починають із "закриття" вологи боронами БЗСС-1.0, БЗТС-1.0 в 1-2 сліди. Протягом весни і літа проводять різноглибинний обробіток, який забезпечував би максимальне збереження вологи і знищення бур`янів. Після закриття вологи, коли з`являться сходи бур`янів, проводять культивацію культиваторами КШП-8, КЗБ-21, КПЕ-9 на глибину 10-12 см, а на забур`янених багаторічними бур`янами полях - на глибину 12-14 см з одночасним боронуванням. Наступні культивації проводять у міру появи бур`янів із поступовим зменшенням глибини на 1-2 см. Не слід зловживати частими культиваціями. Потрібно максимально застосовувати боронування широкозахватними агрегатами, особливо якщо немає багаторічних бур`янів, проводячи боронування тоді, коли проростки бур`янів знаходяться в стадії "білої ниточки" під поверхнею ґрунту. Борони незрізаними ребрами спрямовують вперед по ходу агрегату. Якщо поле забур`янене багаторічними бур`янами, щоб зменшити втрати вологи, доцільно до мінімуму звести кількість культивацій та боронувань, обробивши поле гербіцидами.

Щоб мати дружні сходи й озимина вдало перезимувала, ґрунт на полі повинен бути добре ущільнений. Більшість злакових культур, до яких належить і пшениця, для нормального розвитку потребує оптимально ущільненого ґрунту, а рослини озимої пшениці, висіяні в недостатньо ущільнений ґрунт, можуть страждати ще й від обривання кореневої системи в осінньо-зимовий період (випирання). Тому, готуючи ґрунт для посіву, потрібно враховувати біологію злаків, зокрема, озимої пшениці.

Якщо перед збиранням парозаймаючої культури і сівбою озимої пшениці або іншої озимої культури достатньо часу, а в шарі ґрунту 0-20 см містить не менше 20 мм доступної рослинам вологи, то врожайність пшениці мало залежить від способу обробітку ґрунту за умови, якщо останнім створюється ущільнений підпосівний і дрібногрудочкуватий посівний шар з агрегатами не більше 3 см у діаметрі.

В умовах достатнього зволоження після культур, які рано збирають, після лущення стерні проводять оранку плугами з передплужниками в агрегаті з секціями кільчасто-шпорових котків і боронами. Глибина оранки - 20-22 см, а після багаторічних трав - 25-27 см. Після кукурудзи, особливо якщо її збирають не раніше як за 20 днів до сівби пшениці, слід проводити поверхневий обробіток ґрунту. Поверхневий обробіток ґрунту на глибину 8-12 см дисковими голчастими або плоскорізними знаряддями ефективний після всіх попередників у роки з посушливою погодою під час підготовки ґрунту й сівби на чистих полях і при пізньому збирані попередника. Після гороху проводять теж такий обробіток.

Виняткової уваги потребує передпосівний обробіток. Його слід проводити старанно відрегульованими на глибину обробітку лапами культиватора КПС-4, УСМК-5,4 або інших з боронами чи комбінованими агрегатами РВК-7,2; РВК-5, ВІП-5,6 і не залишати необроблених "огріхів". Нерівномірно по глибині оброблений посівний шар призводить до нерівномірної глибини загортання насіння, а це в свою чергу - до зниження польової схожості насіння, нерівномірності розміщення сходів по площі й розтягнення появи їх у часі, порушення синхронності розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять у день сівби на глибину загортання насіння. Якщо культивація глибока, а ґрунт пухкий, то поле перед сівбою слід закоткувати.

Серед хлібних культур озима пшениця - одна з найвибагливіших до родючості ґрунту. Добрива підвищують її врожайність на всіх типах ґрунтів. Потребує легкодоступних форм елементів живлення. На утворення 1ц зерна з відповідною кількістю соломи пшениця використовує з ґрунту 3-4 кг азоту, 1-1,3 - Р 2О 5, 1,8-2,5 кг К 2О.

Система удобрення озимих зернових культур складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки при сівбі та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток ґрунту, використовують гній і гнойові компости 25-30 т/га та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вища ефективність гною в зоні достатнього зволоження і після непарових попередників. Внесення його під попередник та озиму пшеницю безпосередньо забезпечує майже однаковий приріст урожайності. Добрі результати дає внесення гною у поєднанні з мінеральними добривами в половинних нормах.

Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння. Доза - P10-15P10-15K10-15, а на бідних дерново-підзолистих ґрунтах N10P15K15 Азотні добрива використовують для підживлення. Лише після гірших попередників та на бідних дерново-підзолистих ґрунтах доцільно під передпосівну культивацію вносити N25-30. Підживлення проводять у кілька строків у найвідповідальніші фази розвитку рослин. Перше підживлення проводять способом розсівання гранульованої форми азотних добрив на початку весняного відростання рослин другий етап органогенезу. Доза - N30-40 або 20-30% від розрахункової норми на вегетацію. Воно прискорює укорінення рослин, листоутворення, загальну кущистість. Друге підживлення таким же способом проводять на початку виходу рослин у трубку четвертий етап органогенезу для підвищення продуктивної кущистості. Доза - 50% від норми азоту на вегетацію 40-60кг. Третє - від фази "прапорцевого" листка і колосіння до початку формування зерна сьомий, восьмий, дев'ятий етапи органогенезу для підвищення озерненості колоса і виповненості зерна. Це підживлення більше, ніж попередні впливає на якість зерна. Застосовують його, розсіюючи гранульовану форму азотного добрива, або обприскуючи посіви водним розчином азотних добрив. В останньому випадку слід використовувати сечовину не більше як 20%-й водний розчин, оскільки розчини аміачної селітри виявляють сенсибілізуючу гербіцидну дію й обпікають листки та інші органи рослин. Якщо вирощується сильний або цінний сорт і є можливість одержати сильне зерно, але проведених підживлень недостатньо, тоді проводять додаткове, понад розрахункові норми, високоякісне підживлення розчином сечовини або плаву при дозі азоту 25-35 кг/га у фазі наливу зерна. Цим підживленням можна підвищити вміст білка на 1-2% і клейковини - на 2-4% і більше.

Перше підживлення буде ефективнішим, якщо добрива вносити прикоренево на глибину 4-5см дисковими сівалками. В такому разі можна застосовувати одночасно і фосфорно-калійні добрива, якщо з якоїсь причини не вся їх доза була внесена до сівби. Питання щодо проведення третього підживлення спірне й донині. Ефективність використання азоту з туків у цьому підживлені знижується. Тому воно недоцільне в зонах з недостатнім зволоженням й у роки з посушливою погодою в цей час. Отже, у степових богарних районах усю розрахункову кількість добрив слід використати в першому, або першому і другому підживленнях, враховуючи станом розвиненості посівів та величину загальної норми азоту.

Не можна висівати не протруєне насіння. З ним передаються хвороби, які не можна знищити пізніше - тверда, порошиста та стеблова сажки, офіобольозна, гельмінтспоріозна, церкоспорельозна кореневих гнилей, альтернаріоз, сніжна фузаріозна плісень, пліснявіння насіння. Протруювати насіння треба не пізніше як за п'ять діб, а краще - за 2-3 тижні до сівби. Кращий спосіб протруєння - інкрустування - покриття полімерною плівкою, до складу якої входять протруйники і можна додавати мікроелементи та фізіологічно активні речовини. Для досягнення цього важливо перед протруюванням насіння звільнити від пороху пилу, а протруєння проводити на машинах ПС-30, ПС-10А, ПСШ-5, "Мобітокс-супер", або інших.

Добрі результати дає передпосівна обробка насіння стимулюючо-захисними речовинами витяжки із пророслого насіння пшениці. Насіння сортів, схильних до вилягання, перед сівбою можна обробити одночасно з протруюваням препаратами цикоцель, тур 2-3 кг д. р. на 1 т насіння. Обробка цими препаратами зумовлює глибше залягання вузла кущення, але може знизити схожість насіння при недостатній кількості вологи та глибокому загортанні.

Сіють озиму пшеницю в кращі агротехнічні строки (щоб до зими рослина сформувала добре розвинений вузол кущення і мала 2-4 пагони), рекомендовані для конкретної зони, враховуючи рекомендації щодо кожного сорту й норми висіву. Для більшості сортів ця норма в разі висівання в оптимальні строки становить 5 млн/га схожих насінин. Якщо ж сіють пізніше, норму збільшують до 5,5-6,0 млн/га.

Дуже важливо правильно встановити глибину загортання насіння. Її визначають, орієнтуючись на глибину формування вузла кущення. Тож насіння треба загортати трохи глибше місця, де буде вузол кущення, враховуючи при цьому можливість осідання ґрунту й нерівномірності мікрорельєфу. Бажано не забувати й про наявність вологи у верхньому шарі ґрунту. Якщо ґрунт достатньо зволожений, насіння загортають на глибину 4-5 см. Якщо верхній його шар сухий, а глибше вологи достатньо, то глибину загортання в екстремальних умовах можна збільшити до 8 і навіть 9 см. Якщо ґрунт сухий до глибини 9-10 см, то насіння загортають на глибину 3-4 см для максимально ефективного використання очікуваних опадів і швидкого одержання сходів після ймовірного їх випадання. Це - висівання "на ризик".

Взагалі, до глибини загортання насіння потрібно підходити диференційовано, враховуючи тип ґрунту, вологозабезпеченість під час висіву, якість насіння, сортові особливості, специфічну дію різних протруйників, хімічних та інших препаратів, які застосовували, ріст колеоптиле, особливості сівалок, прогноз погоди тощо. В разі запізнення з висіванням глибину загортання насіння потрібно зменшити. Після висіву поле рекомендується прикоткувати кільчасто-шпоровими, а в районах, де немає пилових бурь - гладкими котками. Взагалі існує агрономічне правило: якщо хочеш, щоб озимина вдалася, - коткуй поле.

Після появи сходів догляд за озиминою з осені передбачає: боротьбу зі злаковими мухами й цикадами, туруном та озимою совкою з допомогою інсектицидів; боротьбу з гризунами способом застосування родентицидів; підживлення N і Р 2О 5 згідно з названим вище обґрунтуванням.

У весняний період слід застосовувати азотне, іноді фосфорне підживлення, хімічну обробку бур'янів гербіцидами у фазі кущення, а за значного ураження озимини хворобами в осінньо-зимовий період до гербіцидів додають фунгіциди. На посівах сортів, недостатньо стійких до вилягання на високому агрофоні, до робочої суміші засобів захисту від бур'янів і хвороб потрібно домішувати ретарданти для запобігання виляганню рослин.

У разі потреби, починаючи з фази виходу в трубку чи появи прапорцевих листків, а також після колосіння й під час наливання зерна, теж проводять подальший захист рослин від хвороб. У період цвітіння пестицидами вже не обробляють. Під час наливання зерна за масового заселення посівів шкідниками (попелиця, п'явиці, клоп шкідлива черепашка, хлібний жук) посіви обробляють інсектицидами. Якщо треба, інсектициди можна застосовувати в бакових сумішах із фунгіцидами. Для економії засобів захисту від шкідників іноді досить ефективне своєчасне проведення крайових обробок.

Найкращим терміном для збирання озимої пшениці є досягнення її повної стиглості. Збирати врожай слід прямим комбайнуванням. Допускається роздільний спосіб збирання у середній восковій стиглості зерна при вологості не більше 30% та великої забур'яненості. Недопустиме збирання роздільним способом при вологості зерна 35%. При цьому вміст білку у зерні знижується на 1,5%, а клейковини на 4% порівнюючи з показником зерна, зібраного у фазі повної стиглості.

При перестою на кореневищі (більше 10 днів) чи довгій відліжці скошеної пшениці у валках (більше 5 днів) якість зерна значно погіршується. Перед збиранням масивів пшениці обов'язково проводять обкіс полів зі сторони лісосмуг та по периметру шириною 20-30м.

Роздільне збирання проводять валковими жатками.

При прямому комбайнуванні використовують жатки різної ширини захвату: для комбайнів СК-5 "Нива"-3,2; 4,1; 5,6 та 7м, а для СК-6 "Колос" - 5,6 та 7м. Також використовують комбайн Дон-1500, Славутич, імпортні сучасні комбайни. Кращим є загінний спосіб використання комбайнів.

2.2 Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 600 га сільськогосподарської культури

Технологічна карта вирощування озимої пшениці складається на основі схеми сівозміни, типу ґрунту, наявності сільськогосподарської техніки, запланованого врожаю. Визначається кількість мінеральних добрив.

На основі вище приведених даних визначається перелік і послідовність виконання операцій, термін їх виконання і схему МТА.

Обсяг роботи у фізичних одиницях, виконуваний агрегатом на окремій технологічній операції визначаємо по формулі

(2.1)

де Fnj - загальна площа полів, з яким зв'язане виконання j-ої операції і-им видом агрегатів, га;

Рj - агротехнічний показник обсягу роботи j-ої операції:

для польових робіт Рj = 1, для стаціонарних робіт Рj = Нj і для транспортних робіт

Рj = Н lj;

Нj - норма внесення (збору) технологічного матеріалу на j-ій операції, т/га; lj - відстань транспортування технологічного матеріалу на j-ій операції, км.

Так, для операції "Лущення стерні"

Кількість нормозмін

, (2.2)

де - змінна норма виробітку агрегату і-го виду на j-ій операції, од.

Так, для операції " Лущення стерні "

Кількість агрегатів

Необхідна кількість агрегатів визначається по формулі

, (2.3)

де Даji - тривалість агрострока на j-ій операції в днях;

Тдj - тривалість робочого дня на j-ій операції: приймається рівною 7 (в одну зміну), 10 (в півтори зміни), 14 (в дві зміни) годин в залежності від ступеню напруженості в роботі, часу року і виду операції;

krji, kмj - коефіцієнти, що враховують технічну готовність і-го виду сільськогосподарського агрегату на j-ій операції і метеорологічні умови під час проведення j-ої операції (якщо тривалість агрострока на j-ій операції не перевищує 10 днів і агрегат простий за складом, то приймається krji = 1, якщо ж Даji 10 днів і якщо агрегат складний, то krji варто зменшити до 0,9; kмj = 0,8...1,0). У випадку, коли розрахункова кількість агрегатів naji приводить до "пікової" потреби в якій-небудь марці машини, проводиться частковий чи повний перехід на інший агрегат, у якого експлуатаційні показники трохи гірші.

Так, для операції "Лущення стерні"

Фактична тривалість роботи

, (2.4)

Значення Тдji вибирається з наступних розумінь: якщо операція є потоковою, тобто виконується в зв'язку іншими операціями (наприклад, транспортування насіння і посів), то для всього потоку Тдji повинно бути однаковим, причому рівним найбільшому його значенню в потоці; якщо операція може бути виконана в одну зміну, тобто по 7 годин на день і це не вимагає додаткових агрегатів, то роботу варто планувати в одну зміну.

Так, для операції "Посів з внесенням гербіцидів"

Потреба в робочій силі

, (2.5)

де Naj - кількість видів агрегатів, що виконують j-ту технологічну операцію;

maji - кількість робітників на і-му виді агрегатів j-ої технологічної операції (окремо для механізаторів і для допоміжних робітників);

n змji - кількість разів змін за добу персоналу на і-му виді агрегатів j-ої технологічної операції

(2.6)

Так, для операції "Посів з внесенням гербіцидів"

Витрата палива, л

, (2.7)

Так, для операції "Лущення стерні"

Платня за працю, грн.

, (2.8)

де m мji. m дji - кількість механізаторів і допоміжних робітників на і-му виді агрегату j-ої технологічної операції, люд.;

Y мji Y дji - змінна тарифна ставка відповідно для механізатора і для допоміжного робочого на і-му виді агрегатів j-ої технологічної операції згідно з тарифним розрядом, грн./зміну.

Так, для операції "Лущення стерні"

Витрати праці, люд.-год.

, (2.9)

Так, для операції "Лущення стерні"

Після проведення розрахунків проводяться підсумки витрат праці і витрат палива по кожній операції та проводиться перерахунок цих показників на 1 га (таблиця 2.1).

2.3 Розрахунок операційної карти

Визначаємо витрати потужності для роботи механізмів розкидача

, (2.10)

де с - питомий опір добрив, кН/м³, с=300 кН/м³ [10];

g - норма внесення добрив, кг/м 2, g=2,8 кг/м²;

bр - робоча ширина захвата розкидача, м, bр=12м;

Vр - робоча швидкість розкидача, км/год., Vр=10км/год;

гм - щільність добрив, кг/м³, гм=2300 кг/м³ [10];

кВт

Визначаємо тяговий опір розкидача мінеральних добрив

, (2.11)

де - вага не навантаженого розкидача, кн., =50,9 кН;

- вага добрив у кузові розкидача, кН.

, (2.12)

де V - обсяг кузова, м³, V=6,2 м³;

л - коефіцієнт використання обсягу кузова, л=0,8;

- коефіцієнт опору коченню розкидача, =0,12.

кН;

кН.

Визначаємо довжину шляху спорожнювання кузова розкидача

, (2.13)

де V - місткість кузова, м³, V=6 м³;

гм - щільність добрив, кг/м³, гм=2300 кг/м³.

Вр - робоча ширина захвата агрегату, м, Вр=12м;

h - норма внесення добрив, кг/га, h=280 кг/га

м.

Визначаємо робочу довжину загону

, (2.14)

де L - довжина робочої ділянки, м, L=1300м;

E - ширина поворотної смуги, м, Е=16м.

м

Визначаємо можливе число проходів агрегату від заправлення до заправлення робочої ємності машини

, (2.15)

,

Приймаємо =2.

Визначаємо відстань між місцями заправлення машини на поворотних смугах

, (2.16)

де - число проходів агрегату;

Вр - робоча ширина захвата агрегату, м.

м.

Визначаємо витрачений час на корисну роботу агрегату

, (2.17)

де Lр - робоча довжина загону, м, Lр=1268 м;

Vр - робоча швидкість агрегату, км/год., Vр=10 км/год.;

хв.

Визначаємо витрачений час на один холостий поворот

, (2.18)

де Lх - довжина холостого повороту агрегату, м, Lх=32м;

Vх - швидкість руху агрегату при холостих поворотах, км/год.,

Vх=6 км/год.;

хв.

Визначаємо час одного циклу

, (2.19)

де - число пароплавів агрегату; tр - час витрачений на корисну роботу агрегату, хв.; tх - час витрачений на один холостий поворот, хв.; tоч - час витрачений на очищення робочих органів, хв., tоч=0,5-1хв [11].

хв.

Визначаємо можливу кількість циклів за зміну

, (2.20)

де Тсм - тривалість зміни, хв., Тсм=420 хв.;

Тнц - витрати часу зміни на поза циклові елементи роботи, хв., Тнц=130хв.;

tр - час одного циклу, хв.;

Уточнюємо баланс часу роботи агрегату на загоні

(2.21)

хв.

Визначаємо коефіцієнт використання часу роботи агрегату в загоні

, (2.22)

де Тзаг - баланс часу роботи агрегату на загоні, хв.

.

Визначаємо продуктивність агрегату га/год. змінного часу

, (2.23)

де ф - коефіцієнт використання часу роботи агрегату в загоні.

га/год.

Визначаємо оброблювану площу загону

га. (2.24)

Визначаємо погектарні витрата палива

, (2.25)

де - відповідно вартові витрати палива двигуном трактора при робочому завантаженні, на холостих поворотах і при зупинці агрегату із працюючим двигуном. Беруться із табличних даних: , , [12]

- час роботи агрегату на загоні, хв.;

, (2.26)

- час холостого руху агрегату на загоні, хв.;

, (2.27)

- час роботи двигуна при зупинках агрегату на загоні, хв.;

, (2.28)

хв.,

хв.,

хв.,

кг/га.

3. Модернізація розкидача гною КСО-9

3.1 Призначення й область застосування

Кузовний відцентровий розкидач на базі КСО-9 призначений для поверхневого внесення гранульованих твердих мінеральних добрив, а також вапна й гіпсу, агрегатується з тракторами тягового класу 3 кН (Т-150К), ширина розкидання 8...12 м при нормі внесення 0,1...1,1 т/га.

Відцентрові розкидачі застосовуються у всіх областях і регіонах України для поверхневого внесення мінеральних добрив.

Широке поширення в с/г виробництві одержали дві основні схеми внесення добрив: прямоточна й перевантажувальна.

Перевантажувальну схему внесення застосовують коли відстань від складу до поля більше 5 км. При цій схемі для завантаження розкидача застосовують спеціальні самоскиди САЗ-3502.

Прямоточну схему внесення застосовують коли відстань між складом і полем не перевищує 5 км. При цій схемі для завантаження розкидача застосовують погрузчики ПФ-0,75.

3.2 Технічна характеристика

Ширина захвата - 8...12 м;

Продуктивність - 7,4 га/год.;

Вантажопідйомність - 9 т;

Робоча швидкість - до 12 км/год.;

3.3 Обґрунтування обраної конструкції

Пропонований розкидувач мінеральних добрив являє собою переустаткований розкидувач органічних добрив КСО-9. переустаткування полягає в наступному з існуючої машини знімається розкидувальний пристрій і замість нього встановлюється нове пристосування для розкидання мінеральних добрив яке являє собою туконаправлювач, диски для розкидування добрив і їх привід.

В залежності від гранулометричного складу добрив і їх виду добрива подають на різні ділянки дисків (ближче або далі від центру). Для цього змінюють положення туконаправлювача.

Для ущільнення кузова застосовують ущільнювачі виготовленні з плоских пасів.

Привід розкидаючих дисків гідравлічний.

Процес розкидання добрив відбувається в такий спосіб: від механізму відбору потужності трактора через редуктор подається на транспортери розкидача. Транспортери переміщають добриво в задню частину кузова розкидача, яке попадає на лопаті швирялки й розмножується по полю. Суть даної модернізації полягає в тому, щоб більш повно використати машину в технологічному процесі, тобто збільшити коефіцієнт використання даної машини.

У технологічному процесі, а також по агротехнічних вимогах закладення органічних добрив відбувається на протязі 17 днів. Тому для весняного внесення мінеральних доголивши можна рекомендувати переобладнати розкидач органічних доголивши КСО-9 для внесення мінеральних добрив.

3.4 Розрахунки підтверджуючі працездатність і надійність

3.4.1 Технологічний розрахунок розкидача

Добриво з кузова подається двома поздовжніми транспортерами. Швидкість транспортера змінюється в межах 0,003 - 0,0056 м/с [10].

Визначимо секундну подачу транспортера при максимальній швидкості V=0,0056 м/с

, (3.1)

де B - робоча ширина транспортера, м (В=2,0м);

h - товщина шаруючи добрива на транспортері, м;

г - об'ємна питома вага добрива (г=2,3 т/м 3);

У констру...