Для виготовлення валу приймаємо сталь 45, технічна характеристика: нормалізація, твердість 179…228 НВ, в=600 Н/мм2; т=320 Н/мм2; -1=260 Н/мм2.

Визначення складових реакції від дії натягу пасу:

Rx=10500cos200=9867 H;

Ry=10500sin200=3591 H.

Рис.3.6- Схема навантаження валу ротора.

Визначення реакцій у підшипниках: вертикальна площина

М2=0; 3591141-460830+Rby1660=0;

Rby=(460830-3591141)/1660=-75 Н.

Відмінний результат показує, що направлення дії реакції вибрано невірно.

М4=0; 35911801+460830-Ray1660=0;

Ray=(35911801+460830)/1660=4126 H.

Перевірка: 4126-3591-460-75=0.

Будуємо епюру згинаючих моментів відносно вісі Х у характерних перетинах:

Мх1=0; Мх2=35910,141=506 Нм; Мх3=35910,971-41260,830=62,3 Нм;

Мх4=0; Мх3=750,83=62,25 Нм.

горизонтальна площа:

М2=0; 9867141+953830-Rbx1660=0;

Rbx=(9867141+953830)/1660=1315 H;

М4=0; 98671801-953830+Rax1660=0;

Rax=-(98671801-953830)/1660=- 10228 H;

Перевірка: 9867-10228-953+1315=0.

Будуємо епюру згинаючих моментів відносно вісі Y у характерних перетинах:

Му1=0; Му2=98670,141=1391 Нм; Му3=98670,971-102280,83=1091 Нм;

Му4=0; Му3=750,83=62 Нм.

Будуємо епюру моментів, що крутять:

Мк=9530,9/2=428,85 Нм.

Визначаємо сумарні радіальні реакції, Н:

Н;

Н.

Визначаємо сумарний згинаючий момент у найбільш навантажених перетинах, Нм:

Нм;

Нм.

Діаметр вала під шків пасової передачі дорівнює:

мм. Приймаємо d1=55 мм

Довжина валу під шків 1,555=82 мм.

Діаметр валу під підшипники і ущільнень кришки:

d2=d1+2t,

де t=3,5.

d2=82+23,5=89 мм, приймаємо d2=90 мм.

Діаметр валу під диски ротору:

d3=d2+3,2r,

де r=3,5.

d3=90+3,53,2=100 мм.

4. Безпека життєдіяльності

4.1 Аналіз стану охорони праці на проектованому об'єкті

Велика оснащеність сільського господарства нової техніки, широка і повсюдна електрифікація виробництва змінила умови і характер праці працівників. У зв'язку з цим поставлені підвищення вимоги до організації умов праці в сільськогосподарському виробництві. Робота з охорони праці у СТОВ «Щеніїв» організується на підставі «Положення про роботі з охорони праці». Керівництво, організація і відповідальність за стан охорони праці і техніки безпеки здійснюється директором агрофірми. У агрофірмі працює також інженер з техніці безпеки. У кожній бригаді майстер стежить за дотриманням норм безпеки життєдіяльності.

4.1.1 Причини виробничого травматизму на фермі

Основною причиною травм на фермі господарства є порушення правил техніки безпеки робітниками. Зокрема більшість травм виникає через неуважність і недбалість, а також при халатному відношенні до правил з техніки безпеки

4.1.2 Визначення оціночних показників травматизму

Визначаємо коефіцієнт частоти травматизму:

де Т - кількість травм за аналізований період;

Р - середньосписочна кількість працюючих;

Визначаємо коефіцієнт ваги травматизму:

де Ф - кількість днів, витрачених на непрацездатності;

Коефіцієнт непрацездатності:

Виробничий травматизм і захворювання зможемо проаналізувати по таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. - Аналіз виробничого травматизму

Показники	2005	2006	2007
Середньорічна чисельність робітників	27	27	26
Кількість травм, Т	3	4	2
Кількість днів, втрачених з непрацездатністю, дн	36	37	28
Кількість днів захворювання без обліку вагітності, дн	56	62	43
Коефіцієнт частоти травматизму	111,1	148,15	76,92
Коефіцієнт тяжкості травматизму	12	9,25	10,5
Коефіцієнт непрацездатністю	1333,3	1370,37	807,09

4.1.3 Небезпечні і шкідливі виробничі фактори

Небезпечні виробничий фактор - це фактор, впливи якого на працюючого приводить до травми.

Шкідливий виробничий фактор - це такий фактор, дія якого на людину приводить до захворювання. Відповідно до ГОСТ 12 0.003-74 усі небезпечні і шкідливі виробничі фактори підрозділяються на фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні.

На тваринницькій фермі на здоров'я робітників впливають усе вище перераховані фактори. Фізичні - машини, що рухаються, і механізми, незахищені рухливі елементи і т.д., хімічні - загально токсичні, що дратують, бактерії і т.д., психофізичні і нервопсихічі перевантаження динамічного характеру.

4.2 Проектовані заходи щодо охорони праці

Для безпеки роботи на тваринницькій фермі пропонуються наступний план заходів, виконаний у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. - План заходів щодо охорони праці.

Найменування заходів	Дата виконання	Посада виконавця
1	2	3
Періодично проводити докладній інструктаж робітників ферми		Інженер по ТБ, завідувач ферми
Реєстрацію інструктажу регіструвати в журналі встановленого зразку	Регулярно	Завідувач ферми
Забезпечить робітників спецодягом, обів'ю і засобами індивідуального захисту	Регулярно	Завідувач ферми
Проводить огляд готовності до роботи тваринницького обладнання	На протязі року	Головні спеціалісти
Здійснювати роботи з устрою додаткових, запобіжних і захисних пристосувань і огорож.	На протязі року	Головні спеціалісти, завідувач фермою.
Виготовити і встановити попереджувальні таблички і плакати	На протязі року	Інженер з ТБ
Проводить заходу з боротьби з професійними захворюваннями	На протязі року	Інженер
Проводить заходи з пожежної безпеки, обладнання пожежних постів підтримування у справному стані устрої	На протязі року	Інженер з ТБ

4.3 Техніка безпеки і виробнича санітарія

Керівництво і відповідальність за організацію роботи з техніки безпеки і виробничої санітарії у тваринництві покладається на завідувача фермою. Практичну роботу з охорони праці в цілому по галузі проводять головний зооінженер і ветеринарний лікарі; на дільницях, у бригадах, у цехах - керівники цих дільниць, бригад, цехів. За справний стан машин, механізмів і устаткування у тваринництві в цілому відповідальність несе головний інженер, інженер з трудоємних процесів у тваринництві, у відділеннях і на фермах - механіки відділень і ферм.

4.3.1 Техніка безпеки при обслуговуванні тварин

Кожен працівник, що обслуговує ВРХ, зобов'язаний строго виконувати правила ТБ і знати основні правила утримування і догляду за тваринами. Тваринники забезпечуються спецодягом і взуттям, а також захисними засобами по діючим нормативах.

Інвентар по догляду за тваринами і приміщенням, а також фураж зберігають у коморі. Забороняється випускати і впускати корів у приміщення при роботі чи транспорту транспортерів.

Під час роботи доїльної установки і машин забороняється усувати несправності.

При стійловому утримуванні корів доять тільки прив'язаними. До них підходять із правої сторони, попередивши голосом про наближення. Особливу обережність дотримують, закріплюючи доїльні склянки до вимені полохливих, боязких і неспокійних корів.

Після кожного доїння доїльні апарати, молокопроводи, охолоджувачі і молокозбірники промивають теплою водою, а потім миючим розчином. При приготуванні миючих розчинів потрібно користатися захисними окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і ін.

4.4 Пожежна безпека

У тваринницьких будинках необхідно передбачати не менш двох виходів для евакуації худоби. У залежності від виду тварин і ступеня вогнестійкості будинків приймається сумарна ширина виходів для евакуації ВРХ на 1 м ширини виходу - 20-30 гол.

Територія двору (ферми), розриви між будівлями не повинні бути закладені залишками корму, соломи, сухого гною, іншими пальними матеріалами.

Для паління повинні приділятися й обладнатися спеціальні місця.

Усередині і зовні виробничих приміщень повинні встановлюватися засоби пожежегасіння. На кожні виробничої площі і 100 тваринницької ферми повинен бути вогнегасник ОХП-5 чи один вуглецевий вогнегасник.

На фермі повинний бути пожежний щит, на який навішують дві лопати, чотири відра, дві сокири, два багри, два вогнегасники, а поблизу встановлюють пересувну насосну установку. У кожного будинку ферми повинна стояти шухляда з піском, а влітку поблизу місця складування кормів - бочка з водою.

На фермі також планується розташувати пожежну водойму, об'єм якої розраховано за формулою:

,

де В - (5 - 20 л/с) - продуктивність насосу, л/с;

Т - час роботи пожежної установки, год;

n - кількість одночасних пожеж;

4.5 Охорона навколишнього середовища

Зараз усе більш актуальним стає питання про захист навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів.

У процесі виробництва тваринницької продукції можливі виділення різних забруднень, які погіршують стан навколишнього середовища ферми (повітря, ґрунту та водойми). До основних забрудників належать: гній і гноївка, повітря виробничих приміщень, яке насичується шкідливими газами та бактеріями, миючі розчини, залишки неякісних кормів, пального, мастил, хімічних реагентів тощо.

Враховуючи властивості тих чи інших забруднювачів на фермі, необхідно розробляти конкретні заходи щодо їх знешкодження. Щоб уникнути поширення забруднювачів по території ферми та за їх межами, передбачають чітке розмежування внутрішніх зон ферми і відокремлення їх зеленими насадженнями або огорожею. Вся територія ферми по периметру має бути огороджена й обсаджена зеленою захисною смугою.

Заходи щодо захисту навколишнього середовища від забруднень, що виникають на фермі, повинні відповідати діючим стандартам чи нормативним документам.

5. Технiко - економiчнi показники проекту

5.1 Визначення річного об'єму виробництва м'яса яловичини

Проектна річна потужність ферми по відгодівлі великої рогатої худоби становить 2250 голів. Цикл відгодівлі триває 12 місяців. Реалізацію м'яса яловичини проводять при досягненні тваринами живої ваги 400 кг.

Визначаємо валовий приріст живої ваги

Кр= МН, ( 5.1 )

де М - кількість поголів'я, яке підлягає реалізації протягом року, М=2250 гол;

Н - річний приріст 1 гол. великої рогатої худоби, Н=3 ц.

Кр= 22503=6750 ц.,

Згiдно дiючої технологiї вiдгодiвлi великої рогатої худоби купiвельна цiна складає 600,00 грн. за 1 ц. живої ваги.

Приготування кормів в кормоцеху проводиться впродовж 200 днів.

5.2 Розрахунок собiвартостi приросту живої ваги

Собiвартiсть 1 ц. приросту живої ваги визначається шляхом дiленням прямих затрат ( експлуатацiйнi затрати ) на валовий рiчний прирiст:

С = З + К + П + Р + А + Д + Е + В + І + Х - Г/ Кр , ( 5.2 )

де З - заробiтна плата з нарахуваннями, грн.;

К - вартiсть кормiв, грн.;

П - вартiсть пiдстилки, грн.;

Р - вартiсть поточного ремонту основних засобiв, грн.;

А - амортизацiя основних засобiв, грн.;

Д - вартiсть палива, грн.;

Е - вартiсть використаної електроенергiї, грн.;

I - iншi затрати, грн.;

Х - загальновиробничi та загальногосподарськi накладнi витрати, грн.;

В - вартiсть води, грн.;

Г - вартiсть гною, грн.;

Кр - рiчний об'єм виробництва м'яса яловичини,

( приріст живої ваги ) ц.

Визначаємо витрати на заробітну плату з нарахуваннями.

Таблиця 5.1 - Заробiтна плата з нарахуваннями, в гривнях

Перелік працівників	Кількість працівників	Річний фонд оплати, грн
Телятниці по догляду за телятами до 6 міс.	5	16800
Телятниці по догляду за ВРХ від 6 до 16 міс.	15	50400
Слюсар наладчик	2	7200
Кочегар	2	3360
Трактористи	5	18000
Обліковець	1	3300
Ветлікарі	2	6800
Персонал кормоцеху	2	3360
Зав. фермою	1	3630
Зоотехнік	2	6800
Всього:	37	102850

Визначаємо рiчну потребу кормiв в переводi на кормовi одиницi (таблиця 5.2)

Таблиця 5.2 - Рiчна потреба кормiв в переводi на кормовi

Вид корму	Кормових одиниць в 1 кг корму	Річна потреба корму, т	В переводі на кормові одиниці т
Конц. корми	1,21	1111,8	1345,3
Силос	0,2	6496,9	1299,38
Коренеплоди	0,12	1620,0	194,4
Жом	0,1	1485,0	148,5
Сіно	0,42	120,0	50,65
Солома	0,2	1245,4	249,1
З.Ц.М.	0,13	6,0	0,78
Зелений корм	0,2	15963,75	3192,75
Всього:		28315,75	6685,41

Вартiсть 1 т. кормових одиниць в господарствi становить 360 грн.

Тодi вартiсть кормiв складає:

6685,46 х 360 = 240667,6 грн.

Вартiсть пiдстилки визначаємо по формулi:

П = Ц m q k , (5.3)

де Ц - вартiсть 1 ц. соломи, Ц = 4 ,00 грн.;

m - поголiв'я для якого потрiбна пiдстилка, m = 1125 гол.;

q - добова потреба пiдстилки, q = 1,5 кг.;

k - тривалiсть стiйлового перiоду, k = 365 днiв.

П = 4 х 1125 х 0, 015 х 365 = 24637,5 грн.

Кошторисна вартiсть будiвель i споруд становить 1800000 грн.

Вартiсть поточного ремонту будiвель i споруд визначаємо по формулi:

Рб = Сб Кпр , (5.4)

де Сб - кошторисна вартiсть будiвель i споруд, Сб =1800000 грн.;

Кпр - вiдрахування на поточний ремонт будiвель i споруд, К пр = 0,5 %

Рб = 1800000 0,005 = 9000 грн.

Визначаємо вартiсть поточного ремонту машин i обладнання ферми по вiдгодiвлi

великої рогатої худоби:

Кошторисна вартiсть машин i обладнання

становить 280205 грн.

Рм = См Кр , (5.5)

де См - кошторисна вартiсть машин i обладнання, См = 280205 грн;

Кр - норма амортизацiйних вiдрахувань на реновацiю, Кр = 12 % .

Рм = 280205 0,12 = 33624,6 грн.

Загальна вартiсть поточного ремонту складає: Р = Рб + Рм

Р = 9000 + 33624,6 = 42624,6 грн.

Монтаж i встановлення обладнання коштує 25 % вiд загальної вартостi обладнання: 280205 0,25 = 70051,25 грн.

Амортизацiю будiвель та споруд, машин та обладнання визначаємо по формулi:

А = С Н / 100 , (5.6)

де Н - норма амортизацiйних вiдрахувань, Н = 4,1 %

Амортизацiя будiвель i споруд:

Аб = 1800000 4,1 / 100 = 73800 грн.

Амортизацiя машин i обладнання:

Ам = 280205 4,1 / 100 = 11488,4 грн.

Всього амортизацiйних вiдрахувань:

А = 73800 + 11488,4 = 85288,4 грн.

Користуючись нормами витрати палива визначаємо вартiсть використаногопалива (таблиця 5.3)

Таблиця 5.3- Вартiсть використаного палива, в грн.

Назва споживача палива	Кількість	Витрата на 1 Год. роботи	Тривалість роботи за рік, год.	Використано палив за рік, т	Вартість 1т палива,грн	Загаль-на вартість палива, грн
Трактор МТЗ-80	4	15,2	29,40	178,75	1800	321750
Пароутворювач КВ-300МЖ	2	12,5	920	23,00	1800	41400
Всього:						363150

Користуючись нормами використання електроенергiї визначаємо рiчну витрату електроенергiї ( кВт ) , i визначаємо її вартiсть (таблицi 5.4)

Таблиця 5.4- Вартiсть використаної енергiї, в грн.

Вид тварин	Питома норма на голову, кВт	Кількість поголів'я, гол	Використано за рік кВт	Вартість 1 кВт, грн	Загальна вартість, грн
Молодняк віком до 6 міс.	25,2	375	9450	0,160	1512
ВРХ до 16 міс.	48,0	1875	90000	0,160	14400
Всього:					15912

Визначаємо рiчну потребу води на фермi:

Qр = Qдоб 365 , (5.7)

де Q доб - добова витрата води, Q доб = 110 м.куб.

Qр = 110 365 = 40150 м.куб.

Визначаємо вартiсть води, яку використовують на протязi року,

при вартостi 0,20 грн. за 1 м.куб. :

В = Qр Св , (5.8)

де С в - вартiсть води, С в = 0,20 грн.

В = 40150 0,2 = 8030,0 грн.

Визначаємо вартiсть гною по формулі

Г = Gр Сг , (5.9)

де Gр - вихiд гною за рiк, G р = 19020,1 т;

Сг - вартiсть 1 т. гною, Сг = 25,0 грн.

Г = 19020,1х 25,0 = 475502,5 грн.

Iншi витрати на фермi планують в розмiрi 3 % вiд прямих

виробничих витрат:

I = 0,03 ( З + К + П ) , (5.10)

I = 0,03 (102850 + 2406765 + 24637,5) = 152055,2грн.

Загальновиробничi i загальногосподарськi витрати складають 8 % вiд прямих витрат:

Х = 0,06х (102850 + 2406765 + 24637,5) = 152055,2 грн.

Тодi собiвартiсть 1 ц. приросту живої ваги складає:

С = (102850 + 2406765 + 24637,5 + 42624,6 + 85288,4 +363150 +

15912 + 8030,0 + 76027,6 + 152055,2 - 475502,5) : 6750 = 404 грн.

Повна собiвартiсть валової продукцiї складає:

Сп = 6750 х 404 = 2725886,3 грн.

5.3 Вартiсть валової продукцiї

Вартiсть валової продукцiї визначаємо по формулi:

Вп = Кр Цн , (5.11)

де Кр - прирiст живої ваги, Кр = 6750 ц.

Цн - вартiсть 1 ц. живої ваги, Цн = 600 грн.

Вп = 6750 х600 = 3375000 грн.

5.4 Прибуток ферми

Визначаємо прибуток вiд реалiзацiї м'яса яловичини:

S = Вп -Сп = 3375000 - 2725886,31890000 = 649113,7грн

5.5 Рiвень рентабельностi ферми

Рiвень рентабельностi визначаємо по формулi:

Р = S / Cп 100 % , (5.12)

де S - прибуток вiд реалiзацiї, грн;

Сп - повна собiвартiсть валової продукцiї, грн.

Р = 649113,7 / 2725886,3 х 100 % = 23,8 %

5.6 Термiн окупностi капiталовкладень

Термiн окупностi капiталовкладень визначаємо по формулi:

Q = Сб + См / S , (5.13)

де Сб - вартiсть будiвель i споруд, Сб = 1800000 грн.

См - вартiсть машин i обладнання, См = 280205 грн.

Q = 1800000 + 280205 / 649113,7 = 3,2 роки

5.7 Затрати працi на виробництво продукції

Затрати працi на виробництво 1 ц. продукцiї складають:

Т = 37 х 8 (365 - 10) / 6750 = 15,6 люд.год./ ц.

Оцiнка економiчної ефективностi ферми по вiдгодiвлi великої рогатої худоби (таблиця 7.5) визначається ростом продуктивностi тварин (середньодобовий прирiст), виробництвом валової продукцiї з одного боку, i з iншого боку затратами на її виробництво (собiвартiсть 1 ц. приросту живої ваги). Перелiченi показники впливають на величину прибутку, рiвень рентабельностi, ефективнiсть використання капiталовкладень та термiн їх окупностi.

Таблиця 5.5 - Оцінка економічної ефективності проекту

№ п/п	Показники	Варіанти	Ефективність
		Базовий	Проект ний	одиниць	%
1	Кошторисна вартість будівель і споруд, тис.грн	1800,0	1800,0		----
2	Балансова вартість машин і обладнання, тис.грн	279,5	280,0	+0,7	+0,25
3	Кількість поголів'я, гол	2250	2250	----	----
4	Виробництво валової продукції, ц	5595,0	6750,0	+1155	+20,6
5	Витрата кормів на 1 ц приросту, ц.к.од.	11,7	9,9	-1,8	-15,3
6	Затрати праці на 1 ц приросту, люд.год.	18,9	15,6	-3,3	-17,5
7	Собівартість: 1 ц приросту живої маси, грн	429,5	404 ,0	-25,5	-5,9
8	Виручка від реалізації ВРХ, тис.грн	2914,2	3375,0	+460,8	+15,8
9	Прибуток, тис.грн	433,0	649,1	+216,1	+49,9
10	Рівень рентабельності, %	19,0	23,8	+4,8	+25,3
11	Термін окупності капіталовкладень, років	----	3,2	----	----

Висновки

1. СТОВ «Щеніїв» в основному спецiалiзується на виробництвi зернових культур, а також вiдгодiвлi великої рогатої худоби на м'ясо. Розвиток тваринництва в господарствi базується на власних кормах, для рацiонального використання яких потрiбна реконструкцiя ферми.

2. На фермi по вiдгодiвлi великої рогатої худоби потрiбно провести комплексну механiзацiю виробничих процесiв приготування i роздавання кормiв. В дипломному проектi передбачається при заготівлі кормів із кукурудзи подрібнювати початки разом із обгортками машиною конструкція якої представлена в конструктивній частині.

4. Запропоновано провести ряд мiроприємств для покращення умов охорони працi, пожежної безпеки i охорони навколишнього середовища.

5. В результатi впровадження запропонованих пропозицій по комплексній механізації виробничих процесів і модернізованого подрібнювача рiчний економiчний ефект складе 649 тис. грн., термiн окупностi становитиме 3,2 рiки.

Література

1. Брагинец Н.В., Палишкин Д.А. Курсовое и дипломное проектирование по механизации животноводства. - М.: Колос, 1984. - 164 с.

2. Колесник А.А., Шаманский В.Г. Курсовое и дипломное проектирование. - М.: Колос, 1983.

3. Мельников С.В. Механизация и автоматизация животноводческих ферм и комплексов.- Л.: Колос, 1978.

4. Погорелый Л.В., Рожков В.Г. Мечта Н.П. Снижение затрат ручного труда в животноводстве.- К.: Урожай, 1987.- 195 с.

5. Трончук И.С., Фесина Б.Е., Почерняева Г.М. и др. Кормление свиней. - М.: Агропромиздат, 1990. - 175 с.

6. Козловский В.Г. Организация и технология производства свинины. - М.: Колос, 1978.

7. Хохрин С.Н. Кормление свиней.- М.: Колос, 1982. - 104 с.

8. Козловский В.Г., Ладан П.Е. и др. Свиноводство.- М.: Колос, 1984.

9. Коваленко В.Ф., Кисельов Є.П. Відтворення поголів'я у промисловому свинарстві. - К.: Урожай, 1979.- 136 с.

10. Зайцев В., Свердлов М. Охрана труда в животноводстве.-М.: Колос, 1984.

11. Арзуманян Е.А. Животноводство. - М.: Агропромиздат, 1985. - 448 с.

12. Вольтов М.М. и др. Охрана труда в сельском хозяйстве. Справочник. - М.: Колос, 1985.

13. Гайовий О.Є. Куксенюк П.Н., Шевченко В.І. Охорона праці у сільському господарстві. Збірник нормативних актів.-К.:Видавництво«Варта»,1996.-590с.

14. Канарев Ф.М. и др. Охрана труда. - М.: Колос, 1982.

15. Карташов Л.П. Механизация и электрификация животноводства. - М.: Агропромиздат, 1987.

16. Кукта Г.М. и др. Механизация и автоматизация животноводства. - Киев: Вища школа, 1990.

17. Ревенко І.І. Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва. - Київ: Урожай, 1994.

18. Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя. Т.3. - М.: Машиностроение, 1982.

19. Головин В.Т., Скворцов Е.А., Никитин Е.А. Методические указания по экономическому обоснованию конструктивных разработок машин, узлов и агрегатов. - Луганск: ЛНАУ, 2004. - 10 с.

20. Кириченко В.Е., Брагинец Н.В., Вольвак С.Ф., Пермигин М.Ф., Фесенко А.В. Методические рекомендации по оформлению курсовых и дипломных проектов (работ) по специальности 8.091902 “Механизация сельского хозяйства”.- Луганск: Издательство ЛНАУ, 2005.- 43 с.

21. Троянов М.М. Механізація технологічних процесів у тваринництві. - Харків.: Прапор, 1993.-140 с.

22 Водяницький Г.П. Методичні вказівки з курсового і дипломного проектування. Житомир. - 2005. - 195 с.

23. Герук С.М., Обиход А.І., Сукманюк О.М. Інженерно-технічні вимоги до написання дипломних (курсових) проектів і робіт. - Житомир, ДАУ, 2006. - 356с.

Размещено на Allbest.ru

...