Електрифікація і автоматизація виробничих процесів МТФ ВАТ Ромниплемсервіс "Сула" Роменського району з детальною розробкою системи опалення

об'єктів -- 0,12).

Ефективність використання енергоносія оцінюють за сумарними

енергетичними затратами:

ЗУ = Зт.г.у + Зен -- Зт.е [Л7] ст.68 (5.1.2)

де Зт.г.у -- приведені затрати, пов'язані з будівництвом і обслу

говуванням теплогенеруючих установок і теплових сіток;

Зен -- приведені затрати на енергоносії, які враховують заключні затрати на добування (виробництво), магістральний і розподільчий транспорт енергоносія і зберігання його;

Зт.е -- затрати, які враховують технологічний ефект (збільшення кількості і поліпшення якості сільськогосподарської продукції).

Величину Зт.е визначають за формулою:

Зт.е = Ет, [Л7] ст.68 (5.1.3)

де Е -- економія затрат на одиницю продукції, пов'язана з технологічним ефектом;

т - обсяг с-г продукції на яку визначають технологічний ефект.

Усі затрати визначають у грошовому вираженні. Розрахунки, проведені науково-дослідними інститутами, показують, що ефективність електричного нагрівання значною мірою залежить від величини теплового навантаження окремих споживачів. Застосування електричної енергії в тваринництві насамперед ефективне і доцільне в таких випадках: 1) при малих величинах одиничних теплових навантажень споживачів; 2) для процесів, де при невеликій потужності потрібна висока точність регулювання теплового режиму (інкубатори, брудери, побутові прилади, установки місцевого обігрівання тощо); 3) одержання тепла за допомогою електро-теплових насосів; 4) при підігріванні води для напування тварин і птиці в зимовий період; 5) для установок з великою теплоакумулюючою здатністю, які можна вмикати в години провалів у графіках електро-споживання; 6) для підігрівання повітря в установках активної вентиляції зерна, сіна та інших сільськогосподарських продуктів; 7) для одержання тепла в установках періодичної короткочасної роботи; 8) в установках створення оптимального мікроклімату в тваринницьких і птахівницьких приміщеннях та на пунктах переробки і зберігання сільськогосподарської продукції; 9) підігрівання води для санітарно-гігієнічних потреб тощо.

На великих тваринницьких комплексах з великим обсягом споживання теплової енергії в більшості випадків більш раціональним є одержання тепла від потужних котелень, які працюють на твердому паливі або газі. Проте і в цьому випадку ефективним є переведення на електроенергію окремих теплових процесів, які дають відчутний економічний ефект.

Дана схема , як зазначено раніше може працювати як в ручному так і в автоматичному режимах.

Завдання цього розділу - економічно обґрунтувати доцільність роботи установки в автоматичному режимі.

Основна розрахункова формула має вигляд

Зпр =С+Е*К [Л7] ст.68 (5.1.4)

Де

Е- нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності (для с.г. (0,08));

С- різні експлуатаційні витрати, Текучі витрати (електроенергія, зарплата, запасні частини)

К- капітальні витрати, (капіталовкладення за даним варіантом , складаються з вартості устаткування, монтажних робіт, вартість будівельної частини, якщо воно необхідне;

Зпр -- приведені витрати, гр.

До складу експлуатаційних витрат входять: оплата праці персоналу, зайнятого на порівнюваних варіантах виробництва; оплата електроенергії, палива і змащувальних матеріалів; відрахування на амортизацію (включаючи капітальні ремонт і реновацію) машин, електродвигунів, устаткування, засобів автоматики, будівель і спеціальних технологічних споруд; витрати на поточний ремонт машин, устаткування і будівельних конструкцій; інші прямі витрати.

Витрати на оплату праці персоналу визначають, виходячи з витрат праці працівників різних категорій та годинних ставок їх заробітної платні (розрахованих по нормах оплати праці в радгоспах з урахуваннямнадбавок за збільшення продукції і поліпшення її якості і нарахувань на заробітну платню, а також доплат за класність).

Відрахування на амортизацію (капітальний ремонт) визначають у відсотках від балансової вартості машин.

Після розрахунків різних способів виконання схеми автоматизації вибирають той у якого приведені витрати наймеші.

Розрахунки проводим по кожному варіанту.

Ср=900гр Л[7] ст. 75(5.1.5)

Кр=200гр Л[7] ст. 75 (5.1.6)

Са=700гр Л[7] ст. 76(5.1.7)

Ка=400гр Л[7] ст. 76 (5.1.8)

Визначаємо Зпр для кожного режиму роботи установки

Зпр.руч =900+0,08*200=916 гр

Зпр.авт =700+0,08*400=732гр.

Таким чином ми бачимо, що економія буде становити 216 гр.

6. ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

6.1 Заходи з охорони праці

В процесі трудової діяльності (субґєкт праці) за допомогою певних знарядь діє на предмет праці в умовах існуючого середовища.

Залежно від характеру праці на людину можуть впливати різні фактори: механічні, хімічні, теплові, електричні, електромагнітні та інші. Організм людини здатен переносити без наслідків такі фактори лише якщо вони не перевищують певних рівнів і тривалостей.

Охорона праці - це наукова, соціально - технічна дисципліна, що вивчає теоретичні і практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійних захворювань і отруєнь, аваріям, пожежам, вибухам на виробництві.

Найважливішими для тваринництва небезпечними факторами, небезпечними умовами і просто небезпеками є: рухомі механізми та деталі, підвищення вологості в даному приміщенні, запиленість та загазованість даної зони, підвищення та різке зниження температури повітря, електричний струм небезпечних параметрів.

При догляді за тваринами імовірність небезпеки виходить від самих тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними хворобами, тощо).

Основними травмами у тваринництві є: Удар, поріз, перелом кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом і т.д.

На мій погляд, основними заходами з охорони праці, які повинні проводитись в господарстві є:

1. Персонал, що доглядає тварин, повинен бути проінструктований про застосування засобів особистої гігієни, а також про правила поведінки з тваринами взагалі і окремо з хворими тваринами.

2. Працівники повинні проходити медичний огляд перед вступом на роботу, а потім профілактичний огляд один раз на квартал, а доярки один раз на місяць.

1. Обов'язковим є навчання працівників безпечним методам праці і складання у відповідності з правилами детальних інструкцій по обслуговуванню обладнання на кожному робочому місці

2. Планове проведення робіт по оздоровленню умов праці.

3. До електричних установок допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли відповідний медичний огляд, та закінчили спеціальні навчальні заклади, або пройшли курси електромонтерів.

Так, як більшість приміщень тваринницьких ферм і комплексів за ступенем небезпеки ураження електрострумом належать до особливо небезпечних, то особлива увага повинна приділятися таким моментам:

7 Пускові прилади та захисні апарати встановлюються в усіх випадках поза приміщенням де утримуються тварини, а кнопки керування встановлюються на робочих місцях.

8 Повинен здійснюватись належний захист електродвигунів від коротких замикань автоматичними вимикачами, запобіжниками.

9 Вводи повітряних ліній в тваринницькі приміщення захищають від грозових перенапруг.

10 Проводи і кабелі повинні відповідати умовам середовища де вони використовуються.

11 Від ураження електричним струмом, тварин захищають за допомогою пристроїв вирівнювання потенціалів, або ізолюючих підставок

6. Водонагрівники в виробничих приміщеннях огороджують суцільною або сітчастою огорожею з чарунками розміром 15*15 мм, висотою не менше 2 м., на відстані 1м від котла.

6.2 Протипожежні заходи

Чітке виконання встановленого протипожежного режиму гарантує безпечну експлуатацію промислових підприємств, окремих будівель, споруд, машин, приладів та апаратів. Цей режим грунтується на заздалегідь розроблених правилах та інструкціях, які відповідають умовам роботи устаткування та технологічному процесу роботи.

Введення на підприємстві суворого протипожежного режиму має на меті запобігти виникненню пожеж на робочих місцях, де вмикають нагрівальні прилади, або виконують інші небезпечні процеси.

Наказом керівника встановлюється такий режим та порядок, при якому всі робітники і службовці повинні пройти первинний протипожежний інструктаж.

Основною умовою пожежо та вибухонебезпеки в господарствах є усунення можливих причин загорання. Джерелами загорання можуть бути:

- необережне поводження з відкритим вогнем і нагрівальними приладами, паління в недозволених місцях;

- несправність електрообладнання та неправильна його експлуатація;

- несправність систем опалення та порушення правил користування ними;

- іскри удару, тертя деталей машин і обладнання;

- розряди блискавок, статичної електрики.

Найчастіше пожежі та вибухи на підприємстві виникають в наслідок порушення правил техніки безпеки при застосуванні відкритого полум'я.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт покладається на керівників робіт, дільниць, цехів, підприємств.

Місця для проведення вогневих робіт можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства, а тимчасові - письмовим дозволом керівника підрозділу.

Виконавці робіт (електрозварювальники, газозварювальники, газорізальники, паяльники, бензорізальники та ін.) повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки відповідальними особами.

Місця проведення вогневих робіт повинні бути вільними від горючих матеріалів у радіусі не менше 5 м. Для газового зварювання застосовують такі речовини, як ацетилен, метан, пари бензину та гасу, що збільшує небезпеку пожежі та вибуху. Карбід кальцію слід зберігати на стелажах у закритих барабанах у сухому добре провітрюваному наземному приміщенні. Нижня полиця стелажа повинна розташовуватися на висоті 20 см від підлоги, щоб запобігти затопленню карбіду кальцію водою.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи пожежної безпеки, сповіщається пожежна охорона, призначаються особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки і після цього видається письмовий дозвіл на проведення робіт. Такий дозвіл дається на одну зміну. Після закінчення вогневих робіт зварник зобов'язаний оглянути місце роботи, полити водою спалимі місця. Через 3...5 годин місце роботи слід перевірити.

Перед зварюванням ємності, в котрих зберігалося рідке пальне, горючі гази, слід очистити, промити гарячою водою з каустичною содою, пропарити, просушити, провентилювати, зробити аналіз повітря. При зварюванні люки та пробки повинні бути відкритими.

Пожежі через виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, внаслідок роботи несправних або залишених без нагляду електронагрівних приладів складають більше 25 % всіх випадків. Короткі замикання виникають внаслідок неправильного влаштування або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. Великі струми замикання викликають іскріння та нагрівання струмопровідних частин до високої температури, що супроводжується займанням ізоляції провідників та спалимих будівельних конструкцій, котрі знаходяться поряд. Струмові перевантаження виникають при ввімкненні до мережі додаткових споживачів струму або при зниженні напруги в мережі. Тривале перевантаження призводить до нагрівання провідників, що може викликати їх займання.

Пожежна небезпека вентиляційних установок, що видаляють з приміщень суміш пари або газу з повітрям, зумовлена тим що з них можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші. За певних умов У вентиляційних установках може також виникнути джерело горіння здатне запалити горючі речовини або вибухонебезпечну суміш. Таким джерелом цілком можуть стати: горіння елементів електродвигунів, установлені у вентиляційних камерах; іскріння від ударів лопатей ротора об кожух двигуна в разі їх поломки або деформації; виділення тепла в результаті взаємодії різних хімічних елементів (електротермічні реакції), що призводить до самозаймання; розряди статичної електрики.

Запобігти цьому і гарантувати пожежну безпеку можна лише в тому разі, коли будуть усунені причини горіння, виникнення джерел горіння.

ВИСНОВОК

В дипломному проекті, тема якого: «Електрифікація і автоматизація виробничих процесів МТФ ВАТ «Ромниплемсервіс «Сула»», Роменського району з детальною розробкою системи опалення», я розробив автоматизовану систему по опаленню корівника .

Мною була розроблена електрична принципова схема, монтажна схема, схема зґєднань щита керування. Розрахував та вибрав елементи щита керування, вирахував кількість резервованих елементів.

Отримані за період навчання в коледжі знання допомогли мені в виконанні дипломного проекту.

Складністю в написанні проекту було те, що майже відсутня спеціальна та довідкова література яка була б написана на українській мові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бороской В.П. Справочник по схемотехнике - К: Техника 1987г.

2. Бібік Н.С. Електропривід сільськогосподарських машин - НМЦ 2002р.

3. Ганелин А.Н. Справочник електромонтера сельського хозяйства - М: Агропромиздат 1987 г.

4. Гончар В.Ф. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок - К: Вища школа 1989 р.

5. Кашенко П.С. Бібік Н.С. Електричне освітлення та опромінення - НМЦ 2002 р.

6. Лавриненко В.Ю. Справочник по полупроводниковым приборам - К: Техника 1987 г.

7. Нагорний А.В. Салман Н.М. Автоматизація технологічних процесів і систем автоматичного керування - НМЦ 2003р.

8. Попов В.О. Электрические измерения - М: Энергия 1982г.

9. ПУЕ, ПТБ, ПТЕ.

10. Пясталов А.А. Експлуатація і ремонт електроустановок - М: Колос 1976 р.

11. Сокол А.Н. Організація і планування електрифікації в сільському господарстві і на підприємстві - М: ВО Агропромиздат 1988р.

ДОДАТОК

До пояснювальної записки дипломного проекту додаю чотири листи графічної частини:

1. Генеральний план з нанесеними лініями 0,4 кВ.

2. План силової проводки в корівнику .

3. План освітлювальної проводки в корівнику.

4. Схема керування установкою опалення типу СФОЦ.

Специфікація на матеріали та обладнання

Таблиця 2.3.1.

Розрахункова таблиця освітлювальної проводки

Таблиця 2.2.1.

Світлотехнічна таблиця

Размещено на Allbest.ru