Забезпеченість ґрунтів Миколаївщини марганцем і цинком

Размещено на http://www.allbest.ru

Забезпеченість ґрунтів Миколаївщини марганцем і цинком

Т.М. Чорна

Н.А. Ганцевська

Р.Я. Дичковський

Вступ

Для забезпечення оптимального режиму живлення та отримання високого та якісного врожаю, крім макроелементів рослинам необхідні мікроелементи, зокрема марганець та цинк. Незважаючи на надзвичайно малий вміст мікроелементів у рослинах, їх роль важко переоцінити. Входячи до складу багатьох хімічних комплексів (сполуки металів з білками, ферментами, дихальні пігменти, гормони і деякі вітаміни), мікроелементи зумовлюють високу їх біохімічну і біологічну активність. Так, марганець, який відносять, скоріше, до макроелементів [1], бере активну участь у процесах фотосинтезу, входить до складу багатьох окислювально-відновлювальних ферментів, впливає на синтез амінокислот, нуклеїнових кислот, білків, цукрів, жирів та вітамінів. Важливу роль марганець відіграє в засвоєнні рослинами амонійного і нітратного азоту, у перетворенні нітратів (амінування) тощо. Цинк входить до складу ферментних систем; регулює головну фотохімічну реакцію темнової стадії фотосинтезу та процеси дихання рослин, нормалізує фосфатний режим та синтез триптофану [2-4].

Основним природним джерелом мікроелементів у ґрунтах є ґрунтотворні породи, в яких валовий вміст мікроелементів збільшується від легкосуглинкових до середньо- та важко-суглинкових відмін. Резерв мікроелементів цинку та марганцю у чорноземних ґрунтах знаходиться здебільшого у малорухомих формах, що утруднює засвоєння їх рослинами. Значною мірою потреба сільгоспкультур у мікроелементах задовольняється внесенням добрив, особливо органічних. Додатковим джерелом надходження мікроелементів є хімічні меліоранти, зрошувальні води, атмосферний пил разом з техногенними викидами [1, 4]. Зі значним зменшенням обсягів застосування органічних добрив практично припинилося повернення у ґрунт мікроелементів. Застосування ж тієї кількості мінеральних добрив, яка направлена на живлення рослин макроелементами, не в змозі компенсувати втрати мікроелементів з ґрунту, які відчужуються з врожаєм. Тому інформація про рівні забезпеченості грунтів мікроелементами, зокрема марганцем та цинком, є необхідною для оптимізації застосування добрив і живлення рослин.

Об'єктом досліджень слугували ґрунти Миколаївської області. Ґрунтовий покрив у північній частині області представлений чорноземами звичайними, в південній - чорноземами південними та темно-каштановими ґрунтами у причорноморській смузі. Переважною ґрунтотворною породою на території області є леси [5]. Використовували дані еколого-агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, які на сьогодні є практично єдиним джерелом систематичної інформації про рівні забезпеченості ґрунтів біогенними елементами. Дослідження проводили згідно чинної методики агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення [6]. Вміст марганцю та цинку визначали за методом Н.К. Крупського та О.М. Александрової. Для просторової інтерпретації даних VIII та IX турів використовували настільну картографічну систему MapInfo Proffessional-6.5 і Surfer-6.0.

Основний зміст роботи

Проведені агрохімічні дослідження показують, що в орному шарі ґрунтів сільськогосподарського призначення області, незважаючи на переважно важкий механічний склад ґрунтотворних порід, вміст рухомих форм марганцю і цинку, переважно, низький.

Наведена динаміка розподілу обстежених площ за вмістом рухомого марганцю (рис. 1) свідчить про тенденцію до зменшення вмісту за період з 1990 по 2008 рр. Ще на початку 90-х років (VІ тур) вміст рухомого марганцю 59% обстежених площ визначався як середній та високий. За результатами IX туру частка ґрунтів з низьким його вмістом підвищилася з 41% до 76%. В той же час спостерігається стабільне зменшення площ ґрунтів з середнім та високим вмістом. На 24% зменшилися площі ґрунтів з середнім і більш ніж на 11% - з високим вмістом рухомого марганцю. Середньозважений показник вмісту в ґрунтах області рухомого марганцю складає 8,3 мг, при оптимальному значенні 30 мг/кг ґрунту.

Рисунок 1 - Динаміка розподілу площ за вмістом рухомого марганцю, % від обстеженої

ґрунт марганець цинк мікроелемент

З картосхеми (рис. 2) видно, що просторовий розподіл вмісту рухомого марганцю у ґрунтах області доволі однорідний. На загальному фоні низького вмісту на території Первомайського району виявлено ареали з дуже низьким вмістом цього елементу - менше 1 мг/кг ґрунту, що не може не позначитися на рості і розвитку вимогливих культур.

Рисунок 2 - Просторовий розподіл вмісту рухомого марганцю за результатами IX туру (2003-2008 рр.) агрохімічного обстеження (рілля)

Ґрунти з середнім рівнем забезпеченості (11-20 мг/кг ґрунту) розповсюджені на території Баштанського та частині Казанківського, Веселинівського та Новобузького районів і складають всього 18,2% від обстеженої площі.

Гостродефіцитним для ґрунтів Миколаївщини, за узагальненими даними IX туру агрохімічного обстеження, є цинк (рис. 3, 4).

Практично всі обстежені площі (98,3%) забезпечені цим мікроелементом на низькому та дуже низькому рівні: середньозважений вміст - менше 0,9 мг/кг при оптимальному вмісті - 1,5 мг/кг.

Ґрунти з середнім вмістом цинку (0,91-1,5 мг/кг) займають лише 1,3% обстеженої площі. Порівняння картосхем просторового розподілу вмісту рухомих форм цинку у VIII i IX турах (рис. 3, 4) свідчить про втрати цинку за останні 5 років і збільшення ареалів з дуже низьким його вмістом.

Рисунок 3 - Просторовий розподіл вмісту рухомого цинку за результатами VIII туру (1998-2003 рр.) агрохімічного обстеження (рілля)

Рисунок 4 - Просторовий розподіл вмісту рухомого цинку за результатами IX туру (2003-2008 рр.) агрохімічного обстеження (рілля)

Найбільшу частку, за результатами обстеження у VIII та IX турах, становлять ґрунти з дуже низьким та низьким вмістом цинку - 98,9% та 99,1% від обстеженої площі відповідно.

За даними IX туру агрохімічного обстеження, вміст рухомого цинку є недостатнім для забезпечення потреб особливо вимогливих сільськогосподарських культур (бобові, кукурудза, гречка, соняшник, плодові та ін.), отже, практично на всій посівній площі доцільно застосовувати цинкові добрива.

Висновок

Протягом останніх двох десятиліть забезпеченість ґрунтів рухомим марганцем та цинком помітно зменшилася, що не могло не вплинути на стан родючості. За результатами IX туру агрохімічної паспортизації вміст рухомого марганцю у ґрунтах Миколаївщини здебільшого, низький, цинку - низький та дуже низький. При такій забезпеченості ґрунтів мікроелементами сільськогосподарські культури потребують застосування відповідних мікродобрив.

Виявлення ареалів недостатнього забезпечення ґрунтів рухомими марганцем та цинком дає можливість коригувати застосування відповідних видів добрив на цих площах з метою поліпшення мікроелементного живлення рослин.

Література

1. Трускавецький Р. С. Буферна здатність ґрунтів та їх основні функції / Трускавецький Р. С. - Харків : Нове слово, 2003. - С. 130-147.

2. Власюк П. А. Биологические элементы в жизнедеятельности растений / Власюк П. А. - К. : Наукова думка, 1969. - 450 с.

3. Климовицкая З. М. Роль корневой системы в процессах передвижения и превращения марганца в растениях / Климовицкая З. М. // Применение микроэлементов, полимеров и радиоактивных изотопов в сельском хозяйстве.: труды координационного совещания проблемной комиссии УАСХН, 20-21 апр. 1960 г. - К., 1962. - Вып. № 1. - С. 124-132.

4. Городній М. М. Агрохімія : підручник / Городній М. М. - 4-те вид., переробл. та доповн. - К. : Арістей, 2008. - 936 с.

5. Ґрунти Миколаївської області. - Одеса : Маяк, 1968. - 60 с.

6. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / [за ред. С. М. Рижука, М. В. Лісового, Д. М. Бенцаровського]. - К., 2003. - 64 с.

Размещено на Allbest.ru