Ефективність ресурсозберегаючої технології інтенсивної відгодівлі молодняку овець

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕНСИВНОЇ ВІДГОДІВЛІ МОЛОДНЯКУ ОВЕЦЬ

В.С. Яковчук

На сьогодення у харчуванні людей в Україні спостерігається дефіцит повноцінного тваринного білку при надлишковому споживанні вуглеводів та жирів. За нормами ВОЗ споживання м'яса на одну людину повинно становити на рік - 85 кг, з них 3-5 кг припадати на м'ясо овець. Однак, останніми роками в Україні на людину виходило лише 40 грамів баранини, у той час як середньосвітове споживання м'яса овець - 1,9 кг [1].

Стан вивчення проблеми. Аналіз економічного стану європейського вівчарства свідчить, що в умовах інтенсивного ведення сільського господарства перспективним є лише перехід галузі на м'ясний напрямок продуктивності [2]. Тому, враховуючи те, що південний регіон України відзначається великою розораністю сільськогосподарських угідь (85-90%) та інтенсивним землеробством, створюються сприятливі передумови для виробництва високоякісної ягнятини шляхом інтенсивної відгодівлі [3].

Загалом, для відгодівлі найбільш придатні спеціалізовані м'ясні генотипи овець, отримана від них ягнятина завдяки високим органолептичним показникам користується стійким попитом у населення. Але вітчизняні і закордонні дослідники повідомляють, що при достатній забезпеченості кормами і тонкорунні породи овець можуть з успіхом використовуватися для інтенсивного виробництва ягнятини та баранини. Хоча мериносові породи не відносять до м'ясних, отримані від них туші відповідають вимогам ринку, а це у виробництві баранини неможливо недооцінювати [4]. Враховуючи, що асканійська тонкорунна порода є однією з найбільш розповсюджених у південному регіоні України та поряд з цим має достатню скоростиглість, високу плодючість і найбільшу серед тонкорунних порід живу масу, нами було поставлено завдання з'ясувати доцільність технології інтенсивної відгодівлі понадремонтного молодняку овець шляхом вивчення їх продуктивних показників.

Дана робота є одним з етапів розробки енергозберігаючої технології виробництва конкурентоспроможної продукції вівчарства за рахунок підвищення інтенсивності відгодівлі і зниження енергота ресурсовитрат при відгодівлі овець.

Методика досліджень. Дослідження проведено у ДПДГ «Асканія-Нова» Чаплинського району Херсонської області на баранцях таврійського типу асканійської тонкорунної породи, вирощених за вдосконаленою ресурсозберігаючою технологією у період підсису.

Ягнята контрольної групи (n=19) утримувалися за традиційною технологією, котра включала: відлучення у 4,0-4,5 місячному віці; пасовищно-стійлове утримання із задаванням на ніч 3 кг високоякісної зеленої маси; вміст у раціоні концентрованих кормів до 25%; використання подрібненої зерносуміші; застосування комплексу солей мікроелементів (CuSO , ZnSO , MnSO , KJ, CoSO , NaSeO ) разом з концентрованими кормами. Тварин дослідної групи (n=16) утримували за розробленою технологією інтенсивної відгодівлі, що відповідає основним вимогам технології відгодівлі ягнят у європейських країнах з розвиненим вівчарством. Її складовими елементами є: відлучення ягнят у 2,5-місячному віці; стійлове утримання з обмеженням свободи пересування; високий вміст в раціоні концентрованих кормів - до 65%; використання неподрібненої зерносуміші з 4-місячного віку; застосування комплексу мікроелементів разом з сольовою сумішшю.

Контрольний забій баранців (по три голови з кожної групи) проводили наприкінці досліду згідно з методикою оцінки м'ясної продуктивності овець.

Результати досліджень. За період проведення інтенсивної відгодівлі (120 днів) середньодобові прирости живої маси баранців дослідної групи були вищими на 35 г (21,0%), при Р > 0,95, і склали 201,6 г проти 166,1 г у тварин контрольної групи (табл.1).

Абсолютний приріст живої маси піддослідних ягнят на кінець інтенсивної відгодівлі в контрольній та дослідній групах відповідно склав 20,8 кг і 25,2кг (Р>0,95). При досягненні ягнятами дослідної групи середньої живої маси 40,6 кг (перша категорія вгодованості) інтенсивну відгодівлю було припинено, а тварин забито. Проводити подальшу відгодівлю було недоцільно: по-перше, з досягненням статевої зрілості організму знижується синтез білку у тілі тварини; по-друге, значне надходження поживних речовин високоенергетичного корму (концентратів) у цей період призводе до створення резервного енергетичного субстрату - жиру. Надмірне ожиріння невигідно, оскільки жир є малоцінною тканиною, до того ж на його синтез витрачається утричі більше поживних речовин корму, ніж на синтез білку.

Отримані при проведенні контрольного забою кількісні і якісні характеристики м'яса у поєднанні з даними приростів живої маси дозволяють об'єктивно та більш повно судити про відгодівельні якості. Так, баранці дослідної групи за масою парної туші (18,2 кг) належали до першого класу і перевищували аналогів з контрольної групи (14,9 кг) на 23,2% (Р>0,95); за забійною масою - на 22,3% (Р>0,95). Забійний вихід у тварин дослідної та контрольної груп склав відповідно 43,1% і 41,6%.

Таблиця 1 Відгодівельні та м'ясні показники ягнят піддослідних груп

Ягнята піддослідних груп у 6,5-місячному віці мали високий коефіцієнт м'ясності: у контрольній групі він склав 2,53; у дослідній - 2,95. Цей показник у тварин піддослідних груп узгоджується з даними площі «м'язового вічка», яка у дослідній групі (16,41 см2) перевершувала контрольну (15,35 см2) на 6,9%.

Інтенсивну відгодівлю дослідних тварин проводили за умов стійлового утримання, що виключало нераціональне використання обмінної енергії на переміщення тварин по пасовищу. Випасання ягнят на пасовищі, крім непродуктивної витрати обмінної енергії, призводить ще й до зниження якості ягнятини. Справа у тому, що при м'язовій роботі зростає руйнування поживних речовин, відкладених у вигляді запасів у тілі, а саме жиру, і в першу чергу внутрішньом'язового. Так, у дослідній групі тварин спостерігалася тенденція підвищення цього важливого показника на 8,9% у порівнянні з контрольною і складало 3,18% проти 2,92% (Р<0,95). При цьому баранці дослідної групи, які відгодовувалися в умовах обмеження руху (стійлове утримання) та переважно на концентратному типі годівлі, мали при забої м'ясо з більш вираженими прожилками внутрішнього жиру, що нагадувало мармуровий візерунок.

Для порівняння традиційної технології вирощування ягнят після відлучення з технологією інтенсивної відгодівлі нами було розраховано ефективність використання піддослідними тваринами поживних речовин кормів і конверсію їх в енергію та білок м'ясної продукції (табл.2). Так, баранці дослідної групи за конверсією протеїну й енергії кормів у білок і енергію м'якоті туш переважали ровесників контрольної групи на 0,18 і 0,69% відповідно.

Конверсія протеїну та енергії кормів у харчовий білок і енергію туш Таблиця 2

Висновки

відгодівля вівчарство технологія інтенсивність

Розроблена і випробувана технологія інтенсивної відгодівлі понадремонтних баранців асканійської тонкорунної породи з 2,5-міс. до 6,5-міс. віку, вирощених в період підсису за ресурсозберігаючою технологією, забезпечила зростання інтенсивності відгодівлі на 21,0% та сприяла підвищенню кількісних і якісних показників м'ясної продуктивності, а саме: забійної маси на 22,3%; м'якоті м'язової тканини у туші на 3,0%; площі м'язового вічка на 6,9%; внутрішньом'язового жиру на 8,9%. У подальших дослідженнях щодо підвищення м'ясної продуктивності овець при застосуванні технології інтенсивної відгодівлі ми плануємо використати промислове схрещування для отримання гетерозисного молодняку, котрий матиме високі темпи росту і, відповідно, кращі м'ясні якості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Анализ и тенденции мирового рынка мяса [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.myasocom.ru/index.php?mod=wormeat1&lp=y& mold=arh&lk=1

2. Курский тип мясной породы овец / В. Локтионов, Н. Бутковой, В. Зю-бин, Г. Локтионова // Животноводство России. -- 2004. -- № 1. -- С. 46--48.

3. Dolling C. H. S. Wool Technology and Sheep Breeding. / Dolling C. H. S., Anderson L. J., Castle G. T. -- № 41. -- P. 269--280.

4. Туринський В. М. Обґрунтування і розробка системи технологічних рішень та способів виробництва продукції вівчарства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. с.-г. н. : спец 06.02.04 “технологія виробництва продуктів тваринництва” / В. М. Туринський. -- К., 2005. -- 44 с.

5. Методика оценки мясной продуктивности овец. -- Дубровицы, 1979 49 с.

Размещено на Allbest.ru