Інноваційне забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ

К.М. Чужмир

Постановка проблеми. Посилення інтеграційних процесів в Україні створює необхідність забезпечення сталого та екологічно безпечного соціально-економічного розвитку національного господарства, у тому числі це стосується аграрного сектора, як його стратегічної складової. Впровадження концепції сталого розвитку в аграрний сектор економіки вимагає здійснення високопродуктивного конкурентоспроможного сільського господарства, яке у сучасних умовах потребує залучення інвестицій. Сталий розвиток сільського господарства є його важливою характеристикою як еколого-економічної системи, що обумовлює взаємозв'язок інвестиційного забезпечення аграрного сектора та його системних особливостей.

Доцільно відзначити, що в Україні на початку економічних реформ в плані мотивації екологічні розуміння не були першочерговими. Навколишнє середовище займало нижчий щабель в ієрархії пріоритетів в Україні, де насамперед керувалися прискоренням зростання економіки, яке необхідне для задоволення базових людських потреб. Однією з основних причин того, що роботи з реалізації в Україні концепції стійкого розвитку значно відстають від робіт у розвинених країнах, є те, що ця концепція не стала ідеологічною. Тоді як в Україні знаходяться території найбільш інтенсивного забруднення в Європі. Тому, зараз необхідним є інвестиційне забезпечення аграрного сектора з урахуванням екологічної складової, що сприятиме збереженню й розвитку навколишнього середовища.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженнями особливостей інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки присвячено наукові праці таких вчених: В.М. Бабко, М.Я. Дем'яненко, П.М. Майданевич, Д.В. Полозенко, М.В. Щурик та ін. У той же час, застосування системного підходу щодо інвестиційного забезпечення аграрного сектора економіки з позиції сталого розвитку залишається перспективним напрямом для подальших наукових досліджень.

Постановка завдання. Метою статті є визначення особливостей інвестиційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні вихід аграрного сектора економіки з глибокої економічної кризи можливий лише за умови радикальної зміни інвестиційної політики з метою її впливу на iнвестицiйний процес за допомогою ринкових регуляторів, таких як: податковий - за рахунок зниження податків, надання податкових пільг, норм прискореної амортизації, здійснення її індексації; фiнансово-кредитний - за рахунок зміни резервної норми, операцій на фондовому ринку, ставок банківських процентів; ціновий - за рахунок зниження вартості енергоносіїв і транспортних тарифів; митний - за рахунок зниження мита. Проте здійснення інвестицій у сільськогосподарське виробництво без врахування його як еколого-економічної системи є, на нашу думку, недопустимим.

У контексті сталого розвитку об'єднання природних, соціальних та господарсько-економічних компонентів суспільного виробництва в еколого-економічну систему постає як інтеграційна єдність, функції якої найбільш повно реалізуються та виражаються через багатоманітні процеси суспільного відтворення (рис. ).

Здійснення інвестування у сільське господарство повинно враховувати його особливості:

1. Сезонний характер виробництва створює передумови залежності підприємств від кредитних коштів у періоди між витрачанням та отриманням коштів від реалізованого врожаю. Циклічність характеру сільськогосподарського виробництва, необхідність забезпечення безперервності та ефективності суспільного відтворення вимагає постійного розвитку кредитних відносин у сільському господарстві, що визначає його підвищену кредитомісткість.

2. Залежність процесів відтворення від кліматичних умов, стихійних сил природи разом із чутливістю економічних результатів сільськогосподарської діяльності до непередбачуваних цінових коливань на світовому та національному продовольчому ринках загалом пригнічують функції сільського господарства. Це створює підвищену ризиковість виробництва, ускладнюючи використання механізмів внутрішнього та боргового фінансування. У зв'язку з цим перевага має належати прямій державній підтримці сільського господарства у тому разі, коли інші інвестиційні механізми з об'єктивних причин спрацювати не можуть.

Рис. 1. Сільське господарство як еколого-економічна система [1, с. 33]

3. Сільське господарство здатне до саморегуляції, що обумовлює відносну динамічну стабільність завдяки мобілізації внутрішніх резервів самоінвестування (власних оборотних коштів, чистого прибутку та амортизаційного ресурсу). Достатній рівень власних інвестиційних ресурсів обумовлюють здатність самостійного акумулювання, відтворення, відшкодування й оновлення авансованого капіталу.

4. Відкритість сільськогосподарської галузі забезпечує конкуренцію між товаровиробниками на зовнішніх ринках, що створює передумови присутності іноземного капіталу у тих сферах виробництва, які є джерелом конкурентоспроможного експорту.

Таким чином, забезпечення інвестиційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки можливо здійснити за рахунок таких джерел (табл.):

Таблиця Аналіз джерел інвестиційного забезпечення сталого розвитку сільськогосподарського виробництва*

*Джерело: складено за [1]

Таким чином, збільшення інвестиційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектора економіки можливо за умов [2]:

1) ефективна національна політика у сфері залучення іноземних інвестицій повинна включати низку стимулюючих важелів, зокрема для сільського господарства - державну (в тому числі бюджетну) підтримку;

2) включення землі в економічний оборот;

3) суттєвої зміни технологічної структури сільськогосподарського виробництва на основі його екологізації. Зокрема розроблення та впровадження єдиних правил інвестування розвитку виробництва в аграрному секторі, яких би дотримувалися іноземні інвестори, і які закріплені у міжнародних договорах;

4) переорієнтація державної інвестиційної та податкової політики щодо вдосконалення механізму залучення екоінвестицій;

5) створення передумов підвищення частки довгострокових вкладень на законодавчому рівні, що дозволить здійснити структурну і технологічну перебудову сільськогосподарського виробництва;

6) природоохоронні інвестиційні проекти повинні бути економічно, фінансово й екологічно ефективними і здійснюватися з урахуванням впливу багатьох факторів тощо.

Висновки. Сучасна інвестиційна політика всіх суб'єктів господарювання повинна передбачати забезпечення екологічної спрямованості і високої економічної ефективності інвестицій у сільськогосподарському виробництві, ґрунтуватися на технічному переоснащенні, модернізації та реконструкції діючих підприємств з метою вдосконалення технології, збільшення обсягів виробництва, випуску продукції високої якості, конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках.

У зв'язку з цим основна мета інвестиційної політики держави - затвердження ефективної системи мобілізації інвестиційних ресурсів з усіх можливих джерел та спрямування їх на реалізацію пріоритетних цілей економіки. Це забезпечить нарощення інвестиційного потенціалу як національної економіки в цілому, так і аграрного сектора зокрема, сталий економічний розвиток країни, підвищить життєвий рівень населення, покращить екологічну ситуацію у державі.

інноваційний аграрний економіка

Література

1. Мішеніна Н. Стратегії інвестиційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектору України / Н. Мішеніна, І. Мареха // Економіст. -- 2011. -- №1. -- С. 33 -- 38.

2. Поляничко Н.І. Інвестиції в аграрному секторі як складова забезпечення сталого сільськогосподарського виробництва / Н.І. Поляничко // Економіка природокористування та охорони довкілля. -- 2008. -- С. 288--292.

Размещено на Allbest.ru