Кореляційна залежність селекційних ознак молочної худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОРЕЛЯЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ СЕЛЕКЦІЙНИХ ОЗНАК МОЛОЧНОЇ ХУДОБИ

Г.І. Сніхівська

Вступ

Взагалі продуктивні і технологічні селекційні ознаки є полігенними, причому кожна з ознак контролюється різною кількістю генів, яким притаманна різна експресивність, явища плейотропії та епістазу і тому для кореляційної мінливості між ознаками кожної групи характерна дуже висока варіабельність [6].

Дослідженнями встановлено, що коефіцієнт фенотипової кореляції надій-жирномолочність, надій - білковомолочність є від'ємним (-0,051 - -0,090), але надій-інтенсивність молоковиведення (r = + 0,147) [2], надій - вік при першому отеленні (r = + 0,291) [7] є позитивним. При цьому коефіцієнт генетичної кореляції надій-жирномолочність в середньому складає -0,43, але надій- кількість молочного жиру (r = + 0,81), жирномолочність-кількість молочного жиру (r = + 0,14) [1], що говорить про необхідність контролювати селекційний процес за кожною ознакою.

Також на хромосомному рівні встановлено, що найменшу відстань між локусами генів кодуючих показники молочної продуктивності (QTLs) контрастних ознак має надій і молочний білок-QTLs, наступними ідуть надій і % білка-QTLs, надій і % жиру-QTLs [8].

Іншими словами, селекційна робота обумовлена взаємодією між генами, що контролюють потрібні нам ознаки, залежністю їх від середовища, відселекціонованістю тварин на взаємодію між ознаками.

При проведенні селекційної роботи в стадах великої рогатої худоби українських чорно-рябої, червоно-рябої, червоної молочних і голштинської порід і розроблення селекційних програм та аналізі отриманих даних доцільність використання біометричного методу не викликає сумніву [6]. Він дозволяє простежити причини різної взаємодії продуктивних і технологічних ознак як на генному, так і на фенотипному рівнях. Проте вплив різниці в корелятивних зв'язках між ознаками та їх групами на ефективність добору тварин, ще не достатньо вивчено [2, 3, 6, 8].

Тому для реалізації зазначеної мети нами поставлене завдання вивчити: вплив породної належності тварин на відстань між генами, що контролюють показники молочної продуктивності, а також на взаємозв'язок між продуктивними і технологічними ознаками.

Методика досліджень

Дослідження проводились на 167 первістках чотирьох розповсюджених в Україні українських чорно-рябої, червоно-рябої, червоної молочних і голштинської порід, у два етапи, в стаді великої рогатої худоби ТОВ ТД «Долинское» Чаплинського району Херсонської області.

Дослідне поголів'я розподілили в 4 групи: до І-ї увійшло 23 корови голштинської породи, до ІІ-ої - 74 голови української чорно-рябої молочної породи, до ІІІ-ої - 40 голів української червоно-рябої молочної породи і до IV-ої - 30 голів української червоної молочної породи.

На першому етапі дослідів розраховувався коефіцієнт фенотипової кореляції між селекційними ознаками для визначення взаємодії між ознаками, тобто між реакціями генів на умови середовища. На другому етапі - коефіцієнт генетичної кореляції між ознаками молочної продуктивності з метою визначення взаємодії між плеєтропними генами, що контролюють надій молока, його жирномолочність та білковомолочність. Із селекційних ознак за якими проводились дослідження використовувались - надій за 305 днів 1 лактації, % жиру і білка в молоці, кількість молочного жиру і білку, жива маса при 1 осіменінні, вік при 1 осіменінні, об'єм вим'я та інтенсивність молоковиведення.

Дослідні тварини утримувались за безприв'язною технологією у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарстві. Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, які забезпечували їх продуктивність згідно з запланованими параметрами щодо надою і вмісту жиру в молоці.

Біометрична обробка результатів досліджень проводилась за загальновизнаними методиками: варіаційної статистики і кореляційного аналізу на основі даних племінного обліку господарства [4, 5].

Результати досліджень

Для дослідження було відібрано 167 первісток українських чорно-рябої, червоно-рябої, червоної молочних і голштинської порід. Середні показники продуктивних і технологічних ознак, що задіяні в досліджені, представлено в таблиці 1.

Аналізуючи матеріали таблиці 1, треба відмітити, що середні показники представлених ознак по-різному вкладаються в стандартні і фізіологічно обумовлені рамки. Так, надій за 305 днів І-ї лактації перебільшує стандарти порід [1] на 2008…3218 кг, кількість молочного жиру - на 67…99 кг, кількість молочного білка - на 63…102 кг, маса при І-му осіменінні - на 23…82 кг, вік першого осіменіння вищий за оптимальні на 1,06…3,2 міс., а інтенсивність молоковиведення вища на 0,06…0,13 кг/хв. Жирномолочність і білковомолочність нижчі за стандарт відповідно на 0,12…0,35 % і 0,02…0,08 %.

Представлені матеріали також свідчать про те, що група дослідних первісток незалежно від породи за варіабельністю ознак не виходить за загально визнані межі.

селекційний ознака корова молочний

Таблиця 1

Характеристика селекційних ознак у корів різних порід за першу лактацію

Для виконання першого етапу досліджень було проаналізовано взаємозв'язок між фенотипами селекційних ознак.

Результати розрахунків ступеня взаємодії між показниками молочної продуктивності представлено в таблиці 2.

Аналізуючи зв'язок між кількісними і якісними показниками молочної продуктивності, треба зазначити, що коефіцієнт фенотипової кореляції за всіма наведеними в таблиці 3 ознаками коливається в межах 0,68***…0,98***.

Зв'язок між надоєм та жирномолочністю у тварин голштинської, чорнорябої і червоної порід характеризується достовірними, від'ємними, середніми і високими значеннями (rp = -0,32…-0,68***), а червоно-рябої - від'ємними, але низькими величинами. Зв'язок між надоєм і білковомолочністю у більшості породних груп є низьким за величиною та позитивним (rp = -0,15…0,10) і тільки української червоно-рябої молочної - від'ємним за знаком.

Взаємозв'язок ознак молочної продуктивності первісток

Таблиця 2

Примітка: * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.

Кореляція між якісними ознаками жирномолочністю і білковомолочністю характеризується низькими величинами з від'ємним знаком тільки в української червоної молочної породи (rp = -0,21…0,16).

Фенотипова кореляція між надоєм та кількістю молочного жиру і білка, жирномолочністю і кількістю молочного жиру, а також між кількістю молочного жиру і молочного білка характеризуються високими, позитивними, високодостовірними величинами з коливаннями залежно від породної групи в межах 0,49***…0,98***. Кореляція ж між жирномолочністю і кількістю молочного білка та білковомолочністю і кількістю молочного жиру і білка характеризується, як позитивними, так і від'ємними, але недостовірними і в більшості випадків низькими величинами.

Для визначення взаємодії між плейотропними генами, що контролюють показники молочної продуктивності було розраховано коефіцієнти генетичної кореляції по кожній породній групі. Результати розрахунків представлено в таблиці 3.

Розглядаючи кореляцію між плейотропними генами, які контролюють ознаки: жирномолочність, білковомолочність, кількість молочного жиру і білка, бачимо, що коефіцієнти суттєво відрізняються одне від одного, залежно від породної групи, з коливанням в межах -0,15…0,83***. Але порівнюючи взаємодію конкретних ознак спостерігаємо певні закономірності. Так, для кореляції між жирномолочністю та кількістю молочного жиру і білка характерні високодостовірні, позитивні за знаком, середні і високі за величиною коефіцієнти (rg = 0,31*...0,83***).

Причому це стосується тільки трьох порід: українських чорно-рябої, червоно-рябої і червоної молочних. Коефіцієнти генетичної кореляції між білковомолочністю і кількістю молочного білка в породних групах, крім української червоної молочної, коливаються в межах 0,33*...0,57***.

Поясненням цього можуть слугувати дослідження російського вченого М.Г. Смарагдова [8], який стверджує, що розміщення локусів генів, кодуючих показники молочної продуктивності (QTLs) по хромосомах, відповідає біноміальному розподіленню. Самий близький паттерн розміщення QTLs у хромосомах характерний для ознак надій (М) та білок молока (Р), жир молока (F) і вміст жиру в молоці (%F). Найменшу відстань між QTLs контрастних ознак мають надій і молочний білок-QTLs, наступними є надій і % білка-QTLs, надій і % жируQTLs, що обумовлено плейотропією QTLs - дуже розповсюдженим явищем у великої рогатої худоби.

Таким чином, треба зазначити, що на рівень і спрямування генетичної кореляції між показниками молочної продуктивності, лише частково впливає породна група тварин. Причиною цього може бути той факт, що при виведенні українських чорно-рябої, червоно-рябої та червоної молочних порід використовувалася голштинська порода.

Для проведення послідовного добору, якщо він базується на визначенні взаємодії між плеєтропними генами, можна використовувати такі комплекси ознак молочної продуктивності, як надій-білковомолочність-кількість молочного жиру і білка, жирномолочність-білковомолочність, кількість молочного жиру-кількість молочного білка для всіх дослідних порід; жирномолочність - кількість молочного жиру і білка, білковомолочність-кількість молочного білку для чорно-рябої, червоно-рябої і червоної молочних порід; білковомолочність- кількість молочного жиру для чорно-рябої, червоно-рябої молочних і голштинської порід.

Генетична кореляція між селекційними ознаками первісток

Таблиця 3

Примітка: * Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.

Висновки

1. Середні показники представлених ознак по-різному вкладаються в стандартні і фізіологічно обумовлені рамки. Так, надій за 305 днів 1 лактації перебільшує стандарти порід на 2008…3218 кг, кількість молочного жиру - на 67…99 кг, кількість молочного білку - на 63…102 кг, маса при 1 осіменінні - на 23…82 кг, вік першого осіменіння вищий за оптимальні на 1,06…3,2 міс., а інтенсивність молоковиведення вища на 0,06…0,13 кг/хв. Жирномолочність і білковомолочність нижчі за стандарт відповідно на 0,12…0,35 % і 0,02…0,08 %.

2. Для проведення послідовного добору, якщо він базується на визначенні взаємодії між плеєтропними генами, можна використовувати такі комплекси ознак молочної продуктивності, як надій-білковомолочність-кількість молочного жиру і білка, жирномолочність-білковомолочність, кількість молочного жиру-молочного білка для всіх дослідних порід; жирномолочність-кількість молочного жиру і білка, білковомолочність-кількість молочного білка для чорно-рябої, червоно-рябої і червоної молочних порід; білковомолочність- молочного жиру для чорно-рябої, червоно-рябої молочних і голштинської порід.

3. Користуючись фенотиповою кореляцією, послідовно добирати тварин незалежно від породи можна за такими показниками молочної продуктивності, як надій, кількість молочного жиру і молочного білка, а також за жирномолочністю і кількістю молочного жиру в дослідних породних групах чорно-рябої, червоно-рябої і червоної молочних порід.

Література

1. Інструкція з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід; Інструкція з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві / Держ. наукововиробничий концерн «Селекція». -- К. : ППНВ, 2004. -- 76 с.

2. Лакин Г.Ф. Биометрия : учеб. пособие для биол. спец. вузов / Г.Ф. Лакин. -- [4-е изд., пере- раб. и доп.]. -- М. : Высш. шк., 1990. -- 352 с.

3. Лэсли Дж.Ф. Генетические основы селекции сельскохозяйственных животных / Дж.Ф. Лэсли. -- М. : Колос, 1982. -- 391 с.

4. Петухов В.Л. Генетические основы селекции животных / В.Л. Петухов, Л.К. Ернст, И.И. Гудилина. -- М. : Агропромиздат, 1989. -- 448 с.

5. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.А. Плохинский. -- М. : Ко- лос, 1969. -- 256 с.

6. Селекція сільськогосподарських тварин : підручник / Ю.Ф. Мельник, В.П. Коваленко, А.М. Угнівенко [та ін.]; за заг. ред. Ю.Ф. Мірошник, В.П. Коваленко, А.М. Угнівенка. -- К. : Інтас, 2008. -- 445 с.

7. Смарагдов М.Г. Анализ расположения локусов, влияющих на показатели молока, в хромосомах крупного рогатого скота / М.Г. Смарагдов // Генетика. -- 2008. -- Т. 44, № 6. -- С. 829--834.

8. Шкурко Т.П. Продуктивне використання корів молочних порід : монографія / Т.П. Шкурко. -- Дніпропетровськ : ІМА-Прес, 2009. -- 240 с.

Размещено на Allbest.ru