Проект землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра землевпорядкування і кадастру

Курсовий проект

з дисципліни "Основи землевпорядкування і кадастру"

Тема: "Проект землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів"

Виконали: студенти групи ГД-11c

Кобилянська В.В.

Сачук О.О.

Перевірила:

Дорошенко Ю.М.

Київ 2012

Зміст

Вступ

Розділ І. Підстави розробки проекту землеустрою, щодо впорядкування проекту землеустрою

1.1 Нормативно-правові підстави розробки проекту землеустрою

1.2 Мета і завдання розробки проекту землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

1.3 Склад та порядок розроблення проекту землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

Розділ ІІ. Аналіз використання земель населеного пункту

2.1 Характеристика екологічних та природних умов

2.2 Характеристика використання земель в межах населеного пункту

Розділ ІІІ. Складання проекту землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

3.1 Земельно-кадастрова інвентаризація земель населеного пункту

Висновки

Використана література

Вступ

Земля є головним елементом оточуючого середовища і одночасно виступає як важливий об'єкт господарювання без використання якого є неможливим існування людства. Із відносин людей до землі, як об'єкта господарювання виникла і сама власність на землю.

Земельна реформа в Україні є складовою частиною загального державного курсу економічної, здійснюваної у зв'язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Вона являє собою комплекс правових економічних і технічних, організаційних заходів, здійснення якого забезпечує вдосконалення земельних відносин, перехід до нового земельного устрою, що відповідає характеру регульованої соціально-фінансової ринкової економіки держави.

Завданням курсової роботи є вивчення природних та екологічних умов та визначення площ контурів даної місцевості для складання поконтурної відомості населеного пункту, експлікації земель в межах населеного пункту (фома 6-зем), для перевірки документального оформлення права власності на землю і фактичної перевірки земельних ділянок.

Метою державної інвентаризації земель є встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються або не за цільовим призначенням, виявлення забруднених земель і деградованих сільськогосподарських угідь, що підлягають консервації, встановлення кількісних та якісних характеристик земель по категоріях земель, їх власниках і користувачах з урахуванням змін, що відбулися за період після попередньої інвентаризації земель.

Дані державної інвентаризації земель використовуються для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Завданням державної інвентаризації земель є:

- надання повної і об'єктивної інформації власникам і користувачам земельних ділянок, органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади щодо правового стану земель, їх кількості, якості як окремих земельних ділянок, так і в межах адміністративно-територіальних одиниць та держави;

- виявлення земельних ділянок, які використовуються без оформлення відповідних прав на землю та їх обмежень;

- виявлення земельних ділянок, які використовуються не за цільовим призначенням;

- перевірка державного обліку територій та об'єктів екомережі.

Розділ І. Підстави розробки проекту землеустрою, щодо впорядкування проекту землеустрою

1.1 Нормативно-правові підстави розробки проекту землеустрою

Нормативно-правовими підставами розробки проекту впорядкування території населених пунктів є:

Ш Земельний Кодекс України;

Ш Закон України "Про землеустрій";

Ш Законопроект "Про облік технічну інвентирізацію об'єктів"

Ш Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні";

Ш Наказ Держкомзем "Про землевпорядкування положення про земельно-кадастрову інвентирізацію земель населених пунктів".

1.2 Мета і завдання розробки проекту землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

землеустрій кадастр інвентаризація територія

Земельний кодекс України

Завдання: Регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Мета:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Закон України "Про землеустрій"

Завдання:

а) реалізація державної політики щодо використання та охорони земель, здійснення земельної реформи, вдосконалення земельних відносин, наукове обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, формування раціональної системи землеволодіння і землекористування, створення екологічно сталих агроландшафтів тощо;

б) надання інформації для правового, економічного, екологічного і містобудівного механізмів регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях шляхом встановлення особливого режиму та умов використання й охорони земель;

в) встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій природоохоронного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів;

г) прогнозування, планування і організацію раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях;

ґ) організацію території сільськогосподарських підприємств, установ і організацій з метою створення просторових умов для еколого-економічної оптимізації використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення структури і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозміни, сінокосо- і пасовищезміни;

д) розробку і здійснення системи заходів із землеустрою для збереження природних ландшафтів, відновлення та підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, висушення, зсувів тощо, консервації деградованих і малопродуктивних земель, запобігання іншим негативним явищам;

е) організацію території підприємств, установ і організацій з метою створення умов сталого землекористування та встановлення обмежень і обтяжень (земельних сервітутів) у використанні та охороні земель несільськогосподарського призначення;

є) отримання інформації щодо кількості та якості земель, їхнього стану та інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Мета: Цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Закон України "Про Інвентаризацію земель"

Завдання: стаття 2 Закону України "Про Інвентаризацію земель".

а) визначення фактичної структури землеволодінь і землекористувань;

б) надання власникам і користувачам земельних ділянок, органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади повної і об'єктивної інформації щодо правового стану земель, їх кількості як відносно окремих земельних ділянок, так і в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому;

в) виявлення земельних ділянок, які використовуються без оформлення відповідних прав на землю;

г) виявлення земельних ділянок, які використовуються не за визначеним цільовим призначенням;

д) обґрунтування питань щодо доцільності припинення права на землю у випадках її використання не за цільовим призначенням, з порушенням чинного законодавства;

і) виявлення земельних ділянок, які безпідставно не оподатковуються;

е) перевірка земельно-кадастрової документації з метою визначення її достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству та встановленому порядку проведення земельно-кадастрових робіт;

є) визначення обсягів прав на землю, по яких не здійснено державну реєстрацію;

ж) опрацювання напрямів удосконалення державної земельної політики на регіональному і державному рівнях на основі аналізу результатів інвентаризації земель.

Мета: стаття 1 Закону України "Про Інвентаризацію земель".

Визначення фактичного стану використання усіх категорій земель з урахуванням змін, які відбулися в період після попередньої інвентаризації опрацювання на основі узагальнення і аналізу її матеріалів ефективних заходів щодо удосконалення земельних відносин і землекористування в країні.

Закон України "Про місцеве самоврядування"

Завдання:

а) зміцнення засад конституційного ладу України;

б) забезпечення реалізації конституційних прав людини і громадянина;

в) створення умов для забезпечення життєво важливих потреб і законних інтересів населення;

г) розвиток місцевої демократії.

Мета: Визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджений наказом Держкомземом України по земельним ресурсам від 26.08.2007р. № 85

Завдання:

ь визначення кількісного складу земель;

ь отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам;

ь одержання достовірної інформації для вирішення питань щодо припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням земельного законодавства і встановлених вимог або ж нераціонально;

ь вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування;

ь аналіз фактичного використання земельних ресурсів;

ь одержання інших даних, необхідних для ведення державного земельного кадастру;

ь надання інформації для обчислення земельного податку та орендної плати.

Мета: Встановлення основних вимог до виконання робіт по земельно-кадастровій інвентаризації земель населених пунктів (міст, селищ, сіл), як невід'ємної частини вхідної інформації для ведення державного земельного кадастру.

Методичні рекомендації з інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва с/г підприємств, викладені у додатку до листа Міністерства аграрної політики України від 04.12.2003р. №37-27-12/14023.

1.3 Склад та порядок розроблення проекту землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

На основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів складаються та розробляються проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають:

а) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;

б) напрями природоохоронної діяльності;

в) використання земель відповідно до цільного призначення;

г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

ґ) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;

д) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів.

Розділ ІІ. Аналіз використання земель населеного пункту

2.1 Характеристика екологічних та природних умов

До найбільш поширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Тому важливим фактором розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови є природно ресурсний потенціал.

Природні умови - це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови.

До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять:

ь географічне положеня;

ь кліматичні умови;

ь особливості рельєфу;

ь розміщення ресурсного потенціалу.

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу.

Компонентна структура характеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна - різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна - можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів.

Функціональна структура природноресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові:

ь мінеральні;

ь земельні;

ь водні;

ь лісові;

ь біологічні;

ь рекреаційні;

ь кліматичні;

ь космічні ресурси.

За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологічною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.

В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на ресурси виробничого й невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільового та багатоцільового призначення.

Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів та природних умов

Використання в економічній системі природних ресурсів вимагає їх адекватної оцінки. Існує три основних види оцінки природних ресурсів: інженерно-технологічна (виробнича), економічна, екологічна (еколого-економічна). При інженерно-технологічній оцінці виявляється ступінь придатності ресурсів до того чи іншого виду людської діяльності з урахуванням сучасної або перспективної технології їх використання. Нерідко інженерно-технологічна оцінка виражається в балах та категоріях. Вона здійснюється, як правило, перед економічною.

Економічна оцінка природних ресурсів - необхідний етап для забезпечення їх ефективного використання. Визначилися дві групи економічних оцінок: перша - характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга - економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (переважно це економічні втрати від забруднення чи порушення природного середовища). Для економічної оцінки природних ресурсів застосовують передусім методичні підходи, засновані на категоріях ренти та ефективності.

При рентному підході природний ресурс може оцінюватися двома способами: за відносним ефектом чи прибутком, що дає його використання в народному господарстві; за додатковими затратами на компенсацію втрат прибутку при вилученні певного ресурсу з природокористування. Розрізняють витрати на запобігання забрудненню й витрати на компенсацію збитків. Перші здійснюються задля зменшення шкідливих викидів (наприклад, будівництво очисних споруд, нейтралізація викидів тощо). Другі оцінюються через недотримання національного доходу, додаткові витрати з соціальних фондів тощо.

Економічна оцінка природноресурсного потенціалу

Критеріями оцінки природноресурсного потенціалу служать:

ь Вартість первинної продукції, яку можна отримати при його повному і раціональному використанні протягом певного терміну (наприклад, за рік) і її частка у ВВП;

ь Частка запасів сировини і палива країни (регіону) в їх світовому запасі (або в запасах країни в цілому);

ь Число років можливої здобичі ресурсів у необхідних для країни (регіону) обсягах та асортименті;

ь Питома величина ресурсів, які припадають на 1 людину або на 1 км 2 території.

2.2 Характеристика використання земель в межах населеного пункту

Після вирахування площ по контурах складаємо по контурну відомість, в ній ми групуємо контури за видами угідь і підсумовуємо загальну площу кожного виду угідь, і по цілому землекористуванню (таблиця 2.5).

Тому, складання експлікації земель за угіддями та землекористувачами в межах плану є невід'ємною складовою частиною при викреслені та оформленні плану.

На підставі даних контурної відомості складаємо експлікацію земель за угіддями і землекористувачами в межах плану, згідно форми №6-ЗЕМ.

Форму звітності №6-ЗЕМ приведено у відповідність із стандартною статистичною класифікацією землекористування Європейської економічної комісії та із класифікацією видів економічної діяльності, затвердженою Держстандартом України.

Це дозволяє застосовувати її у міжнародній практиці.

Cтандартна класифікація земель має таку структуру:

1) сільськогосподарські землі;

2) ліси та інші лісовкриті площі;

3) забудовані землі;

4) відкриті заболочені землі;

5) сухі відкриті землі;

6) відкриті землі без рослинного покриву;

7) землі автомобільного транспорту;

8) землі залізничного транспорту;

9) води.

Додаток 1. Поконтурна відомість населеного пункту.

Додаток 2.Експлікація земель в межах населених пунктів (форма 6 зем).

Розділ ІІІ. Складання проекту землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

3.1 Земельно-кадастрова інвентаризація земель населеного пункту

З Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджено наказом Держкомземом України від 26.08. 1997 р., №85.

Організаційні заходи:

Замовниками робіт по інвентаризації земель є виконавчі органи міських, селищних рад.

До повноважень виконавчих органів міських, селищних та сільських рад належить:

- затвердження технічних завдань на проведення робіт по інвентаризації земель;

- встановлення порядку, обсягу, черговості та строків проведення робіт по інвентаризації земель;

- погодження результатів закінченої інвентаризації в цілому і подання їх на затвердження відповідним радам.

Міські управління та районні відділи земельних ресурсів відповідно до Типового положення про міське (міст обласного та районного підпорядкування) управління земельних ресурсів та Типового положення про районний відділ земельних ресурсів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 930 (930-96-п), здійснюють:

- підготовку проекту рішення міської, селищної, сільської ради про проведення інвентаризації земель відповідних населених пунктів;

- розробку плану і графіків проведення робіт по інвентаризації земель;

- розробку технічних завдань на виконання робіт по інвентаризації земель для укладення на їх основі договору з підрядчиком;

- організацію контролю та приймання робіт у підрядчика;

- розгляд матеріалів інвентаризації земель по кожному власнику землі та землекористувачу, по кожному закінченому кварталу (масиву), по населеному пункту в цілому, підготовку пропозицій щодо регулювання земельних відносин і землекористування та подання їх на погодження виконавчим органам міських, селищних та сільських рад;

- організацію збереження матеріалів інвентаризації на паперовій основі та магнітних носіях (дискетах 3,5 дюйма) та інші повноваження.

Виконання робіт по інвентаризації земель.

Виконавцями робіт по інвентаризації земель є госпрозрахункові підрозділи при міських управліннях та районних відділах земельних ресурсів або інші організації, які мають дозволи (ліцензії) на здійснення топографо-геодезичних та землевпорядних робіт (далі - підрядчик).

Всі роботи по інвентаризації земель поділяються на два етапи:

1 етап - підготовчий;

2 етап - виробничий.

Підготовчий етап виконується підрядчиком за участю замовника і полягає у:

- збиранні, вивченні й оцінці забезпечення топографо-геодезичними, планово-картографічними матеріалами району робіт;

- підготовці висновків про необхідність обстеження і згущення планово-висотної опори та виготовлення планової топографічної основи;

- розробці технічного завдання;

- підготовці робочого інвентаризаційного плану (схеми);

- аналізі технічної, методичної і технологічної забезпеченості робіт по інвентаризації земель;

- складанні схеми розбивки населеного пункту на райони, квартали і масиви;

- аналізі наявних матеріалів геодезичних, землевпорядних, облікових, топографічних робіт, що виконувались на даній території;

- аналізі та оцінці наявних матеріалів містобудівної документації, даних про розміри санітарно-захисних, охоронних та захисних зон, державних будівельних норм;

- аналізі технічних звітів про встановлення зовнішніх меж землекористувань;

- аналізі матеріалів щодо внутрігосподарського землевпорядкування.

Вивченню і аналізу підлягають:

- облікові картки (паспорти) земельних ділянок;

- документи і матеріали про відведення земельних ділянок;

- матеріали щодо виносу в натуру, встановлення (поновлення) і визначення меж земельних ділянок та меж населеного пункту;

- матеріали обстеження бюро технічної інвентаризації (БТІ) будівель і споруд на земельних ділянках індивідуальної забудови;

- інформація про землекористувачів та землевласників;

- матеріали про підприємства і організації, що мають у своєму складі шкідливі або небезпечні виробництва та накопичувачі токсичних відходів;

- матеріали та документи, що мають кадастровий зміст (реєстри, таблиці тощо) в різних організаціях і управліннях комунального господарства, благоустрою, озеленення тощо;

- затверджена містобудівна та проектна документація (також в т.ч. для індивідуальних забудовників).

На базі зібраних і проаналізованих матеріалів складається технічне завдання (ТЗ) на проведення інвентаризації земель, яке передбачає наступні етапи робіт:

- структуризація території населеного пункту на мікрорайони, квартали, розбивочні масиви та їх кодування;

- встановлення етапності виконання інвентаризаційних робіт;

- формування землевпорядної документації на окремий квартал, розбивочний масив, мікрорайон;

- обстеження пунктів геодезичної мережі;

- обстеження існуючих меж кварталу, масиву, мікрорайону;

- обстеження існуючих меж землеволодінь і землекористувань;

- складання акта встановлення та погодження меж населеного пункту і землекористувань;

- складання експлікації земель по кварталах, розбивочних масивах, мікрорайонах і в цілому по населеному пункту.

В залежності від площі населеного пункту вибирається загальна схема інвентаризації, яка повинна врахувати наявний територіальний розподіл та особливості території населеного пункту.

Села, в залежності від їх площі та структури, можуть не мати квартальної розбивки. У ролі облікової кадастрової одиниці виступає конкретне землеволодіння або землекористування, а в ролі кадастрової одиниці може виступати мікрорайон, квартал або інший компактний масив, обмежений існуючою забудовою, лініями відводу землі та червоними лініями (де можливо), або природними межами (наприклад - міський парк, промислова зона, масив земель сільськогосподарського призначення тощо). Система кварталів або масивів об'єднується в райони. Кодування кварталів, масивів, землеволодінь та землекористувань виконується відповідно до Вказівок по веденню реєстраційної (Поземельної) книги.

На підставі аналізу наявних планово-картографічних матеріалів створюється робочий інвентаризаційний план та готується рішення стосовно подальшого проведення робіт, яке приймається виконавчими комітетами міських, селищних та сільських рад.

При наявності необхідних матеріалів інвентаризація земель проводиться в наступному порядку:

- на планово-картографічний матеріал переносяться межі кварталів, розбивочних масивів, мікрорайонів, їх коди (нумерація), а також межі населеного пункту;

- схематично наносяться межі землекористування в середині кожного кварталу (масиву).

Основним фактором, що визначає усі параметри земельно кадастрових зйомок, є вимоги до точності та детальності відображення кадастрових об'єктів. Ці вимоги, у свою чергу, визначаються цільовим призначенням, якістю земель і максимальними можливостями відображення в плані облікової одиниці площі. Такими обліковими одиницями повинні бути:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 1 кв.м (0,0001 га);

- для ділянок садово-городніх товариств - 2,5 кв.м (0,00025 га);

- у містах районного підпорядкування і селищах - 15 кв.м (0,0015 га);

- у селах - 100 кв.м (0,010 га).

На основі вищевикладеного рекомендуються такі масштаби створення земельно-кадастрових карт (планів):

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - не дрібніше 1:500;

- у містах районного підпорядкування і селищах - не дрібніше 1:1000;

- у селах - 1:2000.

Для забезпечення необхідної точності відображення прийнятої облікової одиниці площі похибка (гранична) точок знімального обгрунтування і межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної сітки не повинна перевищувати:

- у містах республіканського і обласного підпорядкування - 10 см;

- у містах районного підпорядкування, в селищах - 20 см;

- у селах - 40 см. Помилка взаємного положення суміжних точок межі не повинна перевищувати 0,1 мм у масштабі плану.

Виробничий етап виконується підрядчиком і включає:

- складання списку власників землі (землекористувачів);

- польове обстеження об'єктів інвентаризації з уточненням меж землекористувань.

При виконанні робіт цього етапу необхідно керуватись наступними принципами:

- основою для створення робочого інвентаризаційного плану повинен бути планово-картографічний матеріал не дрібніше масштабу 1:2000, а в містах обласного (районного) підпорядкування - масштабу 1:500;

- відображення підземних споруд та рельєфу на вихідному матеріалі не обов'язкове;

- граничні похибки положення точок зйомочних мереж відносно планової опори не повинні перебільшувати: у містах республіканського і обласного підпорядкування - 0,1 м; у містах районного підпорядкування і селищах - 0,2 м; у селах - 0,4 м.

Роботи виробничого етапу в межах кварталу (масиву) починаються із складання списку всіх землекористувачів (власників землі). Від кожного землекористувача (власника землі) отримується інформація про фактичне користування земельною ділянкою, а також нотаріально завірені копії документів, що підтверджують право користування землею, право власності на землю. Відомості про землекористувачів (власників землі) групуються в переліку визначеного зразка. Складається акт обстеження наявності та стану межових знаків, що закріплюють межі населеного пункту.

Польове обстеження включає у свій склад пошук, виявлення та розпізнавання поворотних точок і ліній меж землекористувань. При цьому можливе візуальне та інструментальне обстеження, опитування землекористувачів (власників землі).

Поновлення втрачених знаків проводиться шляхом їх винесення в натуру від пунктів геодезичної мережі або при наявності доброякісних матеріалів за промірами, на основі наявних матеріалів та документів.

При проведенні польових обстежень проводиться тимчасове закріплення поворотних точок меж землекористувань, ведеться абрис земельної ділянки.

Подальше виконання робіт може здійснюватись за наступними варіантами:

При наявності плану масштабу не дрібніше ніж 1:2000 тимчасово закріплені поворотні точки межі за допомогою промірів прив'язуються до пунктів полігонометрії (в обов'язковому порядку) і до характерних точок місцевості. За цими даними поворотні точки межі наносяться на план.

При необхідності корегування плану в районі робіт прокладається теодолітний хід, який прив'язується до точок геодезичної мережі або планової опори. З точок цього ходу проводиться дозйомка необхідних елементів ситуації і виявлення поворотних точок меж землекористувань. За цими даними точки меж та елементи ситуації наносяться на робочий інвентаризаційний план.

При наявності матеріалів аерофотозйомки поворотні точки меж землекористувань наносяться на робочий інвентаризаційний план безпосередньо по їх віддешифрованому зображенню.

При відсутності спільних контурних точок на аерофотознімку та інвентаризаційному плані, по яких можна точно нанести на інвентаризаційний план точки поворотів меж, визначається масштаб аерофотознімка в районі землекористування і відповідно до визначеного масштабу та вимірів на аерофотознімку наносяться на інвентаризаційний план точки поворотів.

В усіх випадках необхідне обов'язкове координування меж кварталів, масивів, мікрорайонів для подальшого аналітичного вирахування площ.

Усі геодезичні роботи по земельно-кадастровій інвентаризації земель виконуються у відповідності з інструкцією по топографічній зйомці в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (1982 р.) та у відповідності до вимог Будівельних норм і правил - БНІП 1.02.07-87 "Инженерные изыскания для строительства".

Додаток 3. Перевірка документального оформлення права власності на землю (постійного користування землею).

Висновки

Метою курсової роботи була розробка проекту впорядкування території населених пунктів. В ході роботи були використані законодавчі акти:

- Земельний Кодекс України,

- Закон України "Про землеустрій",

- Закон України "Про інвентаризацію земель",

- Закон України "Про місцеве самоврядування" та нормативно-правові акти:

- Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджено наказом Держкомземом України від 26.08.1997р., №85;

- Методичні рекомендації з інвентаризації з основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств, викладені у Додатку до листа Міністерства аграрної політики України від 04.12.2003р. № 37-27-12/14023.

В ході проведеної роботи були визначені площі усіх контурів, визначені форма власності та види права на землю. В результаті були складені поконтурна відомість населеного пункту, експлікація земель в межах населеного пункту(форма 6-зем) та проведена перевірка документального оформлення права власності на землю(постійного користування землею) та фактична перевірка земельних ділянок.

Використана література

1. Добряк Д.С., Вагін Ю.М., Єршов В.Г., Методологічні основи автоматизації процесу реєстрації прав на земельні ділянки \\ Землевпорядний вісник. - 1998р.

2. Земельний Кодекс України;

3. Закон України "Про землеустрій";

4. Закон України "Про інвентаризацію земель";

5. Закон України "Про місцеве самоврядування";

6. Магазинщиков Т.П. Земельный кадастр.- Львів: Світ, 1991.

7. Методичні рекомендації з інвентаризації з основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарських підприємств, викладені у Додатку до листа Міністерства аграрної політики України від 04.12.2003р. № 37-27-12/14023.

8. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджено наказом Держкомземом України від 26.08.1997р., №85

9. Ступень М.Г. Теоретичні основи Державного земельного кадастру, навчальний посібник., Львів, 2003 р.

Размещено на Allbest.ru

...