Модернізація приводу робочих органів ґрунтової фрези КФГ-3,6

Вибір матеріалу і термічної обробки [15].

Вибираємо для даної зубчастої передачі матеріал і вид термічної обробки. Отже, для даної передачі вибираємо:

- для шестерні - сталь 35; твердість поверхні зубців 163…192НВ;

- для колеса - сталь 45; твердість поверхні зубців 179…207НВ.

Напруги, що допускаються.

Визначаємо контактні напруги і напруги згину, що допускаються, окремо для колеса і і шестерні і .

Визначають середню твердість:

- шестерні

(2.11)

НВ

- колеса

 (2.12)

НВ

Базові числа циклів навантажень при розрахунку на контактну міцність

- для шестерні

3 (2.13)

177,53 = 5,5106;

- для колеса

3 (2.14)

1943 = 7,3106;

При розрахунку на згин при всіх варіантах термообробки база випробовувань.

Після цього визначаємо дійсні числа циклів зміни напруг. По формулам отримаємо:

- для колеса

(2.15)

- для шестерні

 (2.16)

Після цього підраховуємо коефіцієнти довговічності при розрахунку як по контактних напругах, так і по напругах згину для Т.О.

Так як при коефіцієнти термообробки

По формулам табл. 2.2 допустимі напруження відповідають базовим числам , для термічної обробки:

- шестерня

(2.17)

;

(2.18)

.

- колесо

;

;

Отже, допустиме напруження дорівнює:

(2.19)

 (2.20)

2.5 Розрахунок косозубого циліндричного редуктора

Для швидкохідного ступеня [15]:

Kоефіцієнти міжосьової відстані Ка для косозубих колес Ка = 43,0.

Коефіцієнти ширини приймають в залежності від положения коліс відносно опор. Значения приймають із числа стандартних, отже, = 0,25.

Коефіціент ширини розраховуємо по формулі:

= 0,5 (u+ 1) (2.21)

= 0.5 0.25(5 + 1) = 0,75

Для даного варіанта коефіцієнт концентрації навантаження = 1.0

1. Визначаємо міжосьову відстань:

(2.22)

Приймаємо міжосьову відстань аw = 185 мм

2. Модуль передачі:

Заокруглюємо до стандартного значення, тоді m=2,5мм.

3. Задаємося кутом нахилу зубів . Визначаємо число зубців шестірні:

(2.23)

Приймаємо, Z1=21

- Число зубців колеса:

4. Визначаємо кут нахила зубців:

(2.24)

Отже, кут

5. Визначаємо геометричні розміри коліс:

Ділильні діаметри:

- Шестерні

(2.25)

- колеса

Діаметри окружності вершин da і впадини df зубів.

- шестерні

Ширина шестерні

- колеса

Ширина колеса

7. Визначаємо сили в зачеплені.

- Окружна

- Радіальна

- Осьова

Для тихохідного ступеня:

1. Визначаємо міжосьову відстань:

Приймаємо міжосьову відстань аw = 315 мм

2. Модуль передачі:

Заокруглюємо до стандартного значення в більшу сторону, тоді m=2,5мм.

3. Задаємося кутом нахилу зубів

- Визначаємо число зубців шестірні:

Приймаємо, Z1=41

- Число зубців колеса:

4. Визначаємо кут нахилу зубців:

Отже, кут

5. Визначаємо геометричні розміри коліс:

Ділильні діаметри:

- шестірні

- колеса

Діаметри окружності вершин da і впадини df зубів.

- шестірні

Ширина шестерні

- колеса

Ширина колеса

7. Визначаємо сили в зачеплені.

- Окружна

- Радіальна

- Осьова

2.6 Розрахунок ланцюгової передачі

1. Приймаємо крок ланцюга [15].

мм

число зубців ведучої зірочки

Z1=29-2u=29-2·1=27;

2. Визначаємо число зубів веденої зірочки приймаємо рівною кількості зубів ведучої зірочки:

де - передаточне число ланцюгової передачі

3. Визначаємо оптимальну міжосьову відстань а, мм.

де р - крок ланцюга. Тоді

- міжосьова відстань в кроці.

4. Визначаємо число ланок ланцюга lp:

5. Визначаємо фактичну міжосьову відстань а, мм

6. Визначаємо довжину ланцюга l, мм:

7. Визначаємо діаметри зірочок, мм.

Ділильні діаметри:

- Ведучої зірочки

- Веденої зірочки

Діаметри кола вершин:

- Ведучої зірочки

2.7 Розрахунок валів на статичну міцність

Швидкохідний вал

Вхідний вал редуктора з'єднується з валом електродвигуна зубчастою муфтою.

Вали зазнають два види деформації - кручення та згину.

Визначення реакцій опор від сил, що виникають в зачепленні;

- Вертикальна площина:

Опорні реакції в вертикальній площині:

;

- горизонтальна площина:

Рисунок 2.5-Епюра згинаючих та крутних моментів.



Визначення згинаючих моментів

Сумарний згинаючий момент у небезпечному перерізі

Визначимо приведений момент

Матеріал: Сталь 35

Отже, виходячи із розрахунку даний вал витримає дані навантаження.

Проміжний вал.

Визначення реакцій опор від сил, які виникають в зачепленні.

Вертикальна площина



Визначення згинаючих моментів:

Горизонтальна площина:

Рисунок 2.6 - Епюра реакцій в вертикальній площині.



Визначаємо згинаючі моменти:

Сумарний згинаючий момент у небезпечному перерізі:

Визначимо приведений момент

Матеріал: Сталь 35

Отже, виходячи із розрахунку даний вал витримає дані навантаження.

Тихохідний вал



Рисунок 2.7-Епюра реакцій в вертикальній площині

Визначення реакцій опор від сил, що виникають в зачепленні;

Вертикальна площина:

Опорні реакції в вертикальній площині:

Горизонтальна площина:



Визначення згинаючих моментів

Сумарний згинаючий момент у небезпечному перерізі

Визначимо приведений момент

Матеріал: Сталь 35

Отже, виходячи із розрахунку даний вал витримає дані навантаження.

Приводний вал конвеєра



Рисунок 3.8 Епюра згинаючих моментів приводного вала.

Визначення згинаючих моментів:

Визначення приведеного згинаючого моменту:

Матеріал: Сталь 35

Приймаємо .

2.8 Розрахунок підшипників кочення

Підбір підшипників для швидкохідного вала

На опори вала діють сили: Fr1 = Fr2 =1097 H; Fа = 444 H. Навантаження постійне. Діаметри посадочних місць під підшипники на валу dB = 40 мм. Частота обертання вала n = 800 об/хв,

Зобразимо схему наватаження підшипників.

Рисунок 2.9 Схема навантаження підшипників.

Згідно схемі осьове навантаження Fa сприймає правий підшипник. З умови рівноваги:

Визначаємо:

Орієнтовано приймаємо підшипники 2209, для яких Сr = 31,89 кH,

C0r = 17,6к H, e = 0.36, Y = 1.67.

Визначаємо осьові складові S від радіального навантаження, Н



Приймаємо тоді з умови рівноваги

і обидві умови виконані (якщо прийняти то з умови рівноваги

і умова правильного регулявання підшипників виконується).

- Розраховуємо еквівалентне динамічне навантаження в опорах, Н:

ліва (І) опора

Оскільки

права (ІІ) опора

приймаємо X=0.4

оскільки



- Визначаємо заданий базовий ресурс підшипників у млн. обертів

- Визначаємо базовий розрахунковий ресурс підшипників, млн. об., при цьому приймаємо

Оскільки розрахунковий базовий ресурс млн.об. більше заданого млн.об., то вибрані підшипники підходять.

2.9 Підбір підшипників для проміжного вала

На опори вала діють сили: R r1 = 4494 H; Rr2 = 1188 H; Навантаження постійне. Діаметри посадочних місць під підшипники на валу dB = 50 мм. Частота обертання вала n =160 об/хв, ресурс довговічності [L10h] = 144000 год [15].

Згідно схемі осьове навантаження Fa сприймає правий підшипник. З умови рівноваги:

Визначаємо:

- Орієнтовано приймаємо підшипники 7210, для яких Сr = 31000 H, C0r = 22000 H, e = 0.38, Y = 2.64.

- Визначаємо осьові складові S від радіального навантаження, Н

Приймаємо тоді з умови рівноваги

і обидві умови виконані (якщо прийняти то з умови рівноваги

і умова правильного регулявання підшипників не виконується).

- Розраховуємо еквівалентне динамічне навантаження в опорах, Н:

ліва (І) опора



оскільки

права (ІІ) опора

приймаємо X=0.4

оскільки

- Визначаємо заданий базовий ресурс підшипників у млн. обертів

- Визначаємо базовий розрахунковий ресурс підшипників, млн. об., при цбому приймаємо

Оскільки розрахунковий базовий ресурс млн.об. більше заданого млн.об., то вибрані підшипники підходять.

2.10 Підбір підшипників для тихохідного вала

На опори вала діють сили: Fr1 = 3395 H; Fr2 = 3095 H; Fa = 1820 H. Навантаження постійне. Діаметри посадочних місць під підшипники на валу dB = 75 мм. Частота обертання вала n = 32 об/хв, ресурс довговічності [L10h] = 144000 год. Коефіцієнт безпеки Кб = 1,3 . Температура підшипникових вузлів не перевищує 950С (КТ = 1,0).

Забразимо схему наватаження підшипників

Рисунок 2.11 Схема навантаження підшипників тихохідного вала

Згідно схемі осьове навантаження Fa сприймає правий підшипник. З умови рівноваги:

Визначаємо:

- Орієнтовано приймаємо підшипники 7214, для яких Сr = 42400 H, C0r = 32700 H, e = 0.39, Y = 1.53.

- Визначаємо осьові складові S від радіального навантаження, Н



Приймаємо тоді з умови рівноваги

- Розраховуємо еквівалентне динамічне навантаження в опорах, Н: ліва (І) опора

Н

оскільки

права (ІІ) опора

приймаємо X=0.4

оскільки

- Визначаємо заданий базовий ресурс підшипників у млн. обертів

- Визначаємо базовий розрахунковий ресурс підшипників, млн. об., при цьому приймаємо



Оскільки розрахунковий базовий ресурс млн.об. більше заданого млн.об., то вибрані підшипники підходять.

2.11 Вибір типу мащення редуктора

В даному редукторі використовуємо картерну систему мащення. В корпус редуктора заливаємо мастило так, щоб вінець зубчатого колеса, яке розташоване на проміжному валу був поміщений у мастило. Рівень мастила має забезпечити повне занурення вінця на висоту зуба, але не менше як на 10мм.

Під час обертання колеса мастило буде забиратись зубцями коліс, розбризкуватись, попадати на внутрішні стінки корпуса, а звідти стікати на внутрішню його частину.

Всередині корпуса утворюється зависання частин масла в повітрі, якими покриваються поверхні деталей, що розташовані всередині корпуса, в тому числі і підшипників.

Рівень мастила контролюється масло покажчиком в корпусі редуктора. При роботі мастило зношується, втрачаючи свої властивості, тому його потрібно періодично замінювати. Для цього в корпусі в нижній його частині встановлюється зливна пробка.

2.12 Вибір і перевірочний розрахунок муфти

Для з'єднання вихідних кінців двигуна і швидкохідного вала використовують муфти. Муфти вибирають за діаметрами валів, що з'єднуються і розрахунковому моменті, який повинен бути в межах номінального.



де - коефіцієнт рівномірного навантаження.

Т - номінальний крутний момент, що передається через муфту.

Для d = 38 мм T = 230 Н м

Отже, муфта вибрана вірно.

2.13 Розрахунок елементів корпуса редуктора

Корпус редуктора призначений для розміщення і координації деталей передач, захисту їх від забруднення, а також стримування сил, які виникають між зубами зачеплення.

Корпус і кришку редуктора виготовимо литтям із сірого чавуна СЧ -15.

Товщина стінки корпуса і ребер жорсткості:

Приймаємо товщину 8 мм.

Товщина стінки кришки корпуса:

Товщина пояса корпуса:



Товщина ребер жорсткості корпуса:

Опорна частина:

Діаметр фундаментних болтів - МІ0 (4 - штуки)

Товщина фланця 25 мм.

Діаметр болтів, що з'єднують корпус з кришкою редуктора:

Приймаємо болти М 16.

Товщина пояса кришки:

Діаметр отвору підйомного вуха:

Товщина вуха:

Товщина люка:

3. Розрахунок економічної ефективності від використання ґрунтообробноїмашини КФГ-3,6 з об'ємним гідромеханічним приводом

Одним з важливих етапів дослідження є оцінка економічної ефективності внесених змін в технічне оснащення виробництва продукції рослинництва. На даний момент найбільш розповсюдженими критеріями, які дозволяють оцінити ефективність капітальних вкладень з врахуванням тимчасової вартості грошей, є критерії [16]:

- чистої теперішньої вартості (чистого приведеного ефекту);

- внутрішньої норми прибутковості;

- дисконтного часу окупності;

Чиста теперішня вартість являє собою різницю дисконтова них (тобто зведених до окремого моменту часу) показників чистого прибутку і інвестиційних витрат. Цей показник являє собою сукупний кінцевий результат інвестиційної діяльності в абсолютному вимірі:

(5.1)

де - чиста теперішня вартість; - розмір чистої вартості, отриманої в році з врахуванням повернення амортизаційних сум; - прибутковість капіталу; - розмір капітальних вкладень; - термін реалізації проекту.

У випадку постійної величини річних грошових надходжень формула для визначення представлена наступним чином:

(5.2)

де - розмір щорічних грошових надходжень.

Даний показник характеризує величину чистого прибутку, отриманої господарством від моменту початку реалізації проекту до його завершення. Нульове значення означає, що при існуючому рівні процентної ставки отримані прибутки з врахуванням часового фактору повністю направляються на погашення інвестиційних затрат.

Наведені залежності характеризують ефективність інвестицій в технічному оснащення, коли джерелом фінансування капітальних вкладень виступають власні фінансові ресурси господарства. При нехватці власних засобів виробник може скористатись кредитною формою зовнішнього фінансування, яка, з одної сторони, розширює його можливості і дозволяє виконати проекти, для реалізації яких господарство не має достатніх коштів, а з іншої сторони, накладає певні обмеження на прибутки, які товаровиробник розраховує отримати від експлуатації техніки, оскільки із цих доходів він повинен заплатити відсотки за кредитом, повернути взяту в кредит суму і якусь частину залишити собі.

При кредитному механізмі потоки платежів представлені в вигляді двох послідовних потоків: інвестиційних затрат і чистого прибутку.

Оскільки термін періоду виконання інвестиційних витрат (строк погашення заборгованості по кредиту), як правило, менші ніж час надходження від інвестиції, то вираз для визначення чистої теперішньої вартості можна представити в вигляді:

(5.3)

де - інвестиційні витрати в році (величина періодичного платежу по погашенню кредитної суми); - дисконтний множник по ставці , визначеної з залежності:

 (5.4)

- термін погашення кредиту.

Найбільш розповсюдженим в банківській практиці методом погашення кредитних сум є амортизація позики рівними ануїтетами (платежами). Ануїтет складається з двох складових: величини погашення основної суми боргу і виплати відсотків за нього.

В даному випадку величину ануїтету можна визначити за формулою:

(5.5)

де - сума кредиту; - ставка банківського відсотка.

Таким чином, з врахуванням попередньої формули ми отримаємо:

На розмір чистої теперішньої вартості проекту більший вплив має величина норми прибутковості капіталу . З останньої формули для визначення випливає, що з ростом ставки прибутковості розмір чистої теперішньої вартості скорочується (зменшується) і при певній величині досягає нульового значення.

Рівень прибутковості, при якому сума чистих річних грошових надходжень рівна розміру першопочаткових інвестицій, є внутрішньою нормою прибутковості проектів . Внутрішня норма прибутковості є деяким порогом (мінімально допустимим) значенням норми прибутковості капіталу. Величину можна отримати, вирішивши рівняння відносно . Для приблизного вирішення цього рівняння можна використати відомий вираз [17]:

(5.6)

де - значення відсоткової ставки, при якій величина ще не від'ємна (має позитивне значення); - значення відсоткової ставки, при якій величина має найбільше від'ємне значення.

Інвестиційний проект варто прийняти, якщо рівень ставки відсотку проекта для інвестора не буде перевищувати розмір внутрішньої норми прибутковості , в іншому випадку проект буде неефективним.

Дисконтований термін окупності розрахунковий необхідний час повного покриття інвестиційних витрат за рахунок отриманих прибутків з дисконтуванням обох потоків по деякій віддсотковій ставці і визначається за формулою:

(5.7)

Розрахунки по оцінці економічної ефективності заміни серійної техніки модернізованим сільськогосподарським обладнанням проводили згідно стандартної методики

В результаті оптимізації були отримані графіки завантаження енергозасобів по термінам і видам виконуваних робіт, а також всі необхідні дані для аналіза економічної ефективності капітальних вкладень в комплекс ґрунтообробних машин. Техніко-економічні характеристики по базовому і модернізованому варіанту зведені в таблицю 4.2.

Оцінка ефективності капітальних вкладень, направлених на поповнення машинно-тракторного парку, проведена в відповідності з раніше обраною методикою.

При розрахунках показників ефективності використовувались дійсні на момент аналізу ціни на сільськогосподарську техніку і вироблену продукцію.

Таблиця 5.1 - Схема модельної сівозміни і врожайності сільськогосподарських куьтур (загальна посівна площа 2500 га).

Культура	Врожайність, ц/га	Площа, га
Посівна сівозміна
Чорний пар	0	240
Озима пшениця	40	240
Озима пшениця	32	240
Кукурудза на силос	240	240
Озима пшениця	35	240
Зернобобові	25	240
Озима пшениця	38	240
Кукурудза на зерно	40	240
Ярий ячмінь	32	240
Соняшник	20	240
Кормова сівозміна
Озиме жито на зелений корм	160	20
Однорічні трави на зелений корм	180	20
Овес і горох на зелений корм	160	20
Багаторічні трави на зелений корм	160	20
Кукурудза на зелений корм	200	20

Таблиця 5.2 - Техніко-економічна характеристика експлуатації МТП.

Показник	Варіант
	Модернізований, тис. грн.	Базовий, тис. грн.	Зміни, тис. грн.
Заробітна плата	248,4	250,1	-1,7
Витрати на ПММ	158,8	159,2	-0,4
Експлуатаційні витрати	5422	5463	-41
Капітальні вкладення в МТП	21931	22385	-444

Оцінку виконували для двох основних умов: з використанням власних вільних грошових коштів і з використанням позичкового капіталу.

При проведенні розрахунків були прийняті наступні спрощення:

- за час реалізації інвестиційного проекту були прийняті середній нормативний термін експлуатації технічних засобів, рівний восьми рокам;

- в якості ставки розрахункового відсотка (коефіцієнт дисконтування ) прийнято прибуток одного з досяжних інвестору(ам) альтернативних вкладень його капіталу з гарантованим прибутком - ставка відсотків по банківським депозитам рівна 12 % річних;

- умова надання кредиту: термін погашення 5 років; ставка банківського % - 22 % річних; погашення - однаковими ануїтетами (платежами);

- під чистим річним прибутком розуміють щорічну економію засобів в результаті використання більш продуктивної техніки.

Отримані в ході розрахунку дані зведені в таблицю 4.3.

Рисунок 5.1 Показники ефективності використання базового і модернізованого варіантів машинотракторного парку.

Аналіз даних, представлених в цій таблиці, показує, що ефект від купівлі модернізованого сільськогосподарського обладнання склав у випадку фінансування за рахунок власних вільних грошових коштів підприємства 133,4 тис. грн. за весь період експлуатації (8 років). Внутрішня норма прибутковості склала 37,6 % при дисконтному терміні окупності 3,1 роки. Це значить, що при ставці альтернативної прибутковості капіталу менше, ніж знайдене значення , проект буде ефективним. Використання запозиченого капіталу для цих цілей зменшує значення чистої теперішньої вартості проекту на 33,8 тис. грн.

Таблиця 5.3 - Результати розрахунку показників ефективності

Показники	Засоби
	Власні	Запозичені
Чиста поточна вартість , ти. грн.	133,4	99,6
Внутрішня норма прибутковості , %	37,6	Не визначались
Термін окупності , років	3,1	Не визначались

Виконані розрахунки показують, що ефективними в заміну серійного агрегату на модернізований є ефективним, що дозволяє при наступних умовах кредитного фінансування, банківських ставок, альтернативної дохідності забезпечити окупність впровадження модернізованої конструкції за 3,1 роки.

На рисунку 5.1 представлені показники ефективності використання базового і модернізованого варіантів машино тракторного парку [18-21].

4. Охорона праці

4.1 Безпека праці під час проведення польових механізованих робіт

До небезпечних виробничих чинників у рослинництві можна віднести:

- наявність у робочій зоні відкритих рухомих частин машин або механізмів;

- робота неспеціалізованої техніки на полях з нахилом, що перевищує 8-90;

- відпочинок працівників під машинами та в інших, не відведених для відпочинку місцях;

- налагодження чи ремонтування сільськогосподарської техніки при не вимкненому двигуні трактора або комбайну;

- проїзджання посівних (великогабаритних) агрегатів по вузьких дамбах, містках;

- зістрибування з рухомого посівного агрегату та піднімання на нього тощо.

Дія на працівників галузі рослинництва шкідливих виробничих чинників обумовлена перевищенням санітарно-гігієнічних норм під час обробляння поля, висівання зернових культур, збирання врожаю [22]:

- щодо вмісту пилу, пестицидів, мінеральних добрив у повітрі робочої зони;

- щодо рівня температури, вологості і сонячної радіації повітря робочої зони;

- щодо рівня шуму та вібрації тощо.

Прикладами прояву такого негативного впливу на працівників можна назвати те, що продуктивність праці за високої температури знижується на 10...15 %, а кількість травм збільшується на 30 % порівняно з оптимальними температурними умовами. За відносної вологості у межах 70...90 % продуктивність роботи працівників знижується приблизно на третину. Тривала дія шуму, рівень звукового тиску якого більший 90 ДБ, знижує продуктивність праці на 30...60%.

Розглянемо вимоги безпеки до конкретних виробничих процесів у рослинництві.

І. Вимоги безпеки при комплектуванні агрегатів для виконанні польових механізованих робіт

Агрегатування тракторів з причіпними машинами - небезпечна операція. Були зафіксовані смертельні випадки травмування працівників, випадки тимчасової втрати працездатності через падіння на ноги дишла. Рекомендовано використовувати причіпні пристрої з додатковим пристроєм автоматичного зчіплювання. Шкворінь обов'язково потрібно зашплінтувати, при цьому шкворінь повинен відповідати тяговій навантазі. Необхідно також використовувати страхувальний (дублювальний) трос або ланцюг. У поле тракторний агрегат виїжає певним маршрутом, затвердженим керівником господарства.

ІІ. Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні агрегатів у польових умовах.

Технічне обслуговування сільськогосподарських агрегатів у польових умовах здійснюють у світлий час доби майстер-налагоджувальник разом з трактористом. Ці роботи виконують на рівному, горизонтальному майданчику, враховуючи вимоги пожежної безпеки, особливо при жнивах.

Перед початком робіт з технічного обслуговування на майданчику насамперед опускають робочі органи на землю та обов'язково вимикають двигун. Під колеса встановлюють упори, під домкрати - дошки, а під раму - міцні підставки. Домкрати встановлюють у зазначених місцях. Інструмент для виконання робіт має бути справним.

Під час технічного обслуговування потрібно перевіряти наявність запобіжних щитків та захисних кожухів на обертових вузлах. Всі передачі мають бути надійно огороджені; на відкидних огородженнях потрібно перевірити справність засувок та замків. Наступним елементом робіт є огляд електропроводів, виявлення місць пошкодження ізоляції, усування доторку проводів до нагрітих частин машини. При цьому під час оглядання двигуна потрібно остерігатись доторку до нагрітих частин випускного колектора. Мастило інколи замінюють гарячим, то ж необхідно остерігатися опіків.

Працівники досить часто зазнають поранень рук під час затягування болтових з'єднань у важкодоступних місцях агрегата. Тому потрібно користуватися рукавицями, а руки не повинні бути замащені мастилом.

Після замінення спрацьованих деталей та регулювання вузлів роботу агрегата перевіряють на не робочому ході. Перед цим інструмент потрібно прибрати з робочих органів, подати попереджувальний сигнал про запуск двигуна, машину запускати плавно, без ривків. Важіль коробки передач має перебувати у положенні "Нейтральне" перед запуском двигуна.

Під час вмикання двигуна та робочих органів працівники не повинні стояти навпроти обертових валів, ланцюгових та пасових передач, конвейєрів.

Під час регулювання зазорів у клапанах дозволено стояти на гусениці, але вона повинна бути очищена від налиплого ґрунту. Прослуховуючи стуки і шуми двигуна, потрібно остерігатися обертових лопатей вентилятора. При закручуванні гайок кріплення пристрою вимірювання частоти обертання ротора центрифуги фільтра тонкого очищання мастила заборонено торкатися нагрітих деталей двигуна.

Від'єднувати трубопроводи або шланги, а також підтягувати кріплення для усунення протікання оливи у гідравлічній системі агрегату дозволено тільки за відсутності тиску в системі та опущених на землю начіпних машинах чи робочих органах.

Заправляти машин пальним бажано за допомогою заправних механізованих агрегатів. При цьому відстань між трактором і заправним агрегатом має бути не менше 3 м. Пролите пальне або мастило необхідно обов'язково витерти, а ґрунт з пролитою рідиною перекопати. При виконанні таких робіт заборонено курити і користуватися відкритим вогнем. Важливо також стежити за улаштуванням заземлення наливних шлангів та резервуарів з пальним. У двигунах улаштовано закриті системи рідинного охолоджування з температурою закипання води близько 1050 С, що дає змогу скоротити витрату рідини на охолоджування двигуна. Якщо ж температура охолоджувальної рідини перевищує 1050 С, а надлишковий тиск становить 0,3...0,4 атм, то паровий клапан на закритій кришці відкривається і випускає перегріту пару в атмосферу. Якщо відкривають кришку горловини радіатора відразу, то перегріта пара виривається назовні та спричиняє спричинює опіки працівника [23].

Тому відкривати кришку горловини радіатора потрібно за дві дії, щоб спочатку вирівняти тиск всередині радіатора з атмосферним, при цьому першу дію виконують до обмежувального опору. Також потрібно рекомендувати встановлювати протиопікові пристрої системи рідинного охолоджування, а саме відвідну трубку.

Технічне обслуговування ходової системи колісних тракторів передбачає підтягування кріплень, мащення і регулювання підшипників напрямних коліс, перевіряння ширини колії та сходу коліс. Найбільш небезпечною операцією є встановлення та знімання шин коліс. У випадках, якщо протектор спрацьований, то покришку вибраковують.

Необхідно періодично очищати радіатор двигуна від пилу і бруду. Використовуючи для цього агрегат стисненого повітря потрібно працювати в окулярах.

ІІІ. Вимоги безпеки під час механізованого обробітку ґрунту.

На рівному горизонтальному майданчику корпуси плуга встановлюють на задану глибину оранки, підтягують гайки кріплення лемешів, полиць до корпусів плуга і передплужника, а корпусу до рами плуга.

Обов'язково потрібно зашплінтувати після зчеплення кульові втулки нижніх пар з пальцями плуга. Якщо використовують автозчіпку, то відхил знаряддя вбік від осі трактора на більше ніж 120 мм, а замків вперед чи вбік більше ніж на 150 недопустимі. Якщо під час роботи у полі потрібно замінити лемеші плуга, то двигун трактора вимикають або від'єднують машину від трактора, а під раму начіпного механізму підставляють підставки [24].

У дискових боронах та лущильниках перевіряють кріплення, регулюють положення чистиків, встановлюють потрібний кут атаки дискових батарей, підтягують та стопорять гайки на осях батарей. Зазор між чистиком і поверхнею диска має бути близько 2...4 мм.

Небезпечним чинником є наявність у диска гострих країв - тому потрібно користуватися рукавицями.

У культиваторів перевіряють кріплення грядилів, штанг, стояків робочих органів і вилок їх піднімання. Осьовий переміст коліс не повинен перевищувати 2 мм. Для регулювання культиватора на рівному твердому майданчику під опорні колеса підкладають дерев'яні бруски товщиною на 1...2 см (заглиб коліс у ґрунт) менше від глибини обробітку поля.

Перед початком робіт поле потрібно оглянути - засипати яри, рови, забрати каміння. Перешкоди позначають віхами. Біля ярів та крутих схилів встановлюють попереджувальні знаки та відбивають контрольні смуги, а в межах поля для роботи агрегатів - поворотні смуги.

Якщо обробіток ґрунту виконує водночас група машин, то призначають старшого, який відповідає за роботу агрегатів у загінці, стежить за відстанню між тракторами (вона має бути у межах 30...40 м. При обслуговуванні причіпних агрегатів декількома працівниками один з них відповідає за запускання і зупинення цього агрегату. Якщо робота виконується з помічником, то по закінченні робіт і перед початком руху необхідно переконатися, що помічник перебуває на безпечній відстані, обмінятися з ним сигналами і лише тоді рушати.

Перед поворотом робочі органи виглиблюють, а на початку прямолінійного руху знову повертають у робоче положення.

Якщо надмірна запиленість робочої зони, то під час заправляння туковисівних апаратів, а також під час заточування робочих органів ґрунтообробних машин необхідно використовувати захистові окуляри і рукавиці.

4.2 Охорона праці на машинно-тракторному парку

У даний час більшість господарств мають достатню кількість техніки і площі для її розміщення. Машинно-тракторні парки (МТП) мають велику кількість тракторів, автомобілів, сільськогосподарської техніки і іншого обладнання, які розташовані на їх території. Також на території МТП знаходяться ремонтна майстерня, зварювальна дільниця, кузня, криті майданчики, гаражі, складські приміщення, асфальтовані не криті майданчики, естакади і інші споруди і приміщення. Така велика кількість обладнання і споруд вимагає чіткої організації охорони праці. Для цього проводять навчання з охорони праці для керівників підрозділів, інструктажі з техніки безпеки індивідуально для кожного працюючого. Видаються індивідуальні засоби захисту [25].

Враховуючи, що МТП має багато споруд, то всі вони обладнуються блискавкозахистом, а також укомплектованими пожежними щитами. Також у кожній споруді є укомплектована інженером з охорони праці медична аптечка.

Усі сільськогосподарські машини на МТП застарілі, а тому забруднюють навколишнє середовище (повітря, ґрунт, водойми) шкідливими викидами, а матеріали, які застосовують при експлуатації і технічному обслуговуванні не завжди безпечні і нешкідливі для людей [26].

Державним стандартом ГОСТ 12.2.019-86 і санітарними правилами №4282-87 регламентовані вимоги до конструкції тракторів, самохідних та інших сільськогосподарських машин (обладнання машин приладами безпеки, сигналізації, спеціальними пристроями, інструментом і документацією), до статичної стійкості машин, гідро - і пневмопристроїв, робочого місця оператора, органів керування та інших елементів конструкції від яких залежать умови праці і безпека оператора [27].

Стандартами нормуються зусилля, що прикладаються до органів керування машинами. Наприклад: при дії ногами вони коливаються у діапазоні 60-200Н; при дії руками - 30-200Н [23].

До роботи допускають лише технічно справні машини і знаряддя, що повністю відповідають вимогам безпеки. Нові, відремонтовані, а також машини, що тривалий час не працювали, допускають до роботи лише після їх обкатки і ретельної перевірки роботи всіх органів.

Причіпні і начіпні машини заздалегідь перевіряють і агрегатують лише з тим трактором, що зазначений у заводській інструкції машини.

До роботи на агрегатах допускаються фізично здорові, навчені за спеціальністю (наявність посвідчення про кваліфікацію) і проінструктовані (за ГОСТ 12.0.004-90) механізатори. Залежно від виду роботи, механізатори мають бути забезпечені відповідними засобами захисту і спецодягом [23].

На місце роботи агрегатів не допускають сторонніх осіб, які не мають відношення до технологічного процесу.

Основними причинами травматизму на МТП є:

1. Не дотримання вимог техніки безпеки.

2. Перебування на робочому місці у нетверезому стані.

3. Відсутність попереджуючих і забороняючи знаків і табличок.

4. Відсутність нової нормативно-технічної літератури.

На МТП розроблені плани-схеми розміщення автомобілів, тракторів, самохідних сільськогосподарських машин та інших технічних засобів механізації на спеціальних майданчиках, під навісами, у боксах тощо. Розроблений і затверджений план розміщення автомобілів із визначенням черговості й порядку евакуації під час пожежі. Впроваджені чергування водіїв у нічний час, вихідні й святкові дні, а також порядок зберігання ключів від систем запалювання. Стоянки автомобілів забезпечені буксирними канатами або штангами з розрахунку один пристрій на десять автомобілів [22].

Забороняється захаращувати приміщення і відкриті майданчики для стоянки автомобілів різними предметами і обладнанням.

Ремонтні майстерні, пункти технічного обслуговування та інші виробничі дільниці, де ремонтують і обслуговують сільськогосподарську техніку, обладнують засобами гасіння пожеж, а також на спеціальних щитах вивішують списки пожежних підрозділів, інструкції з пожежної безпеки.

Для запобігання пожежам і вибухам не допускається виникнення іскор. Підлогу влаштовують неспалиму, а все електричне обладнання у герметичному виконанні.

МТП має у достатній кількості ємностей з піском і пожежний резервуар для гасіння пожеж. Також є укомплектовані пожежні щити.

Не допускається розміщувати поряд із закритими стоянками техніки ковальські, термічні, зварювальні, фарбувальні та деревообробні відділення майстерень і машинних дворів.

Забороняється:

- встановлювати на відкритих майданчиках технічні засоби більше встановленої норми, утримувати автомобілі і трактори із не справними паливними системами, відкритими горловинами паливних та гідравлічних систем;

- зберігати паливо, за винятком палива, що міститься в баках паливної системи;

- залишати автомобіль або тракторний причіп з вантажем;

- заправляти поза встановленим місцем паливом трактори, автомобілі та інші технічні засоби;

- зберігати порожню тару від палива або інших горючих та легкозаймистих рідин;

- застосовувати відкриті джерела вогню для розігрівання двигунів, редукторів та інших систем;

- залишати у автомобілях і тракторах промаслені ганчірки;

- залишати автомобіль із увімкненим запалюванням.

Трактори, автомобілі та інша техніка мають надходити у майстерню із злитим паливом.

Забороняється застосовувати горючі і легкозаймисті рідини для миття деталей.

4.3 Вимоги безпеки при комплектуванні агрегатів та виконанні польових механізованих робіт

Агрегатування тракторів з причіпними машинами - небезпечна операція. Були зафіксовані смертельні випадки травмування працівників, випадки тимчасової втрати працездатності через падіння на ноги дишла. Рекомендовано використовувати причіпні пристрої з додатковим пристроєм автоматичного зчіплювання. Шкворінь обов'язково потрібно зашплінтувати, при цьому шкворінь повинен відповідати тяговій навантазі. Необхідно також використовувати страхувальний (дублювальний) трос або ланцюг. У поле тракторний агрегат виїзджає певним маршрутом, затвердженим керівником господарства.

Технічне обслуговування сільськогосподарських агрегатів у польових умовах здійснюють у світлий час доби майстер-налагоджувальник разом з трактористом. Ці роботи виконують на рівному, горизонтальному майданчику, враховуючи вимоги пожежної безпеки, особливо при жнивах.

Перед початком робіт з технічного обслуговування на майданчику насамперед опускають робочі органи на землю та обов'язково вимикають двигун. Під колеса встановлюють упори, під домкрати - дошки, а під раму - міцні підставки. Домкрати встановлюють у зазначених місцях. Інструмент для виконання робіт має бути справним.

Під час технічного обслуговування потрібно перевіряти наявність запобіжних щитків та захисних кожухів на обертових вузлах. Всі передачі мають бути надійно огороджені; на відкидних огородженнях потрібно перевірити справність засувок та замків. Наступним елементом робіт є огляд електропроводів, виявлення місць пошкодження ізоляції, усування доторку проводів до нагрітих частин машини. При цьому під час оглядання двигуна потрібно остерігатись доторку до нагрітих частин випускного колектора. Мастило інколи замінюють гарячим, то ж необхідно остерігатися опіків.

Працівники досить часто зазнають поранень рук під час затягування болтових з'єднань у важкодоступних місцях агрегата. Тому потрібно користуватися рукавицями, а руки не повинні бути замащені мастилом.

Після заміна спрацьованих деталей та регулювання вузлів роботу агрегата перевіряють на нечинному ході. Перед цим інструмент потрібно прибрати з робочих органів, подати попереджувальний сигнал про запуск двигуна, машину запускати плавно, без ривків. Важіль коробки передач має перебувати у положенні "Нейтральне" перед запуском двигуна.

Під час вмикання двигуна та робочих органів працівники не повинні стояти навпроти обертових валів, ланцюгових та пасових передач, конвейєрів.

Під час регулювання зазорів у клапанах дозволено стояти на гусениці, але вона повинна бути очищена від налиплого ґрунту. Прослуховуючи стуки і шуми двигуна, потрібно остерігатися обертових лопатей вентилятора. При закручуванні гайок кріплення пристрою вимірювання частоти обертання ротора центрифуги фільтра тонкого очищання мастила заборонено торкатися нагрітих деталей двигуна.

Від'єднувати трубопроводи або шланги, а також підтягувати кріплення для усунення протікання оливи у гідравлічній системі агрегату дозволено тільки за відсутності тиску в системі та опущених на землю начіпних машинах чи робочих органах.

Заправляти машин пальним бажано за допомогою заправних механізованих агрегатів. При цьому відстань між трактором і заправним агрегатом має бути не менше 3 м. Пролите пальне або мастило необхідно обов'язково витерти, а ґрунт з пролитою рідиною перекопати. При виконанні таких робіт заборонено курити і користуватися відкритим вогнем. Важливо також стежити за улаштуванням заземлення наливних шлангів та резервуарів з пальним.

У двигунах улаштовано закриті системи рідинного охолоджування з температурою закипання води близько 1050 С, що дає змогу скоротити витрату рідини на охолоджування двигуна. Якщо ж температура охолоджувальної рідини перевищує 1050 С, а надлишковий тиск становить 0,3...0,4 атм, то паровий клапан на закритій кришці відкривається і випускає перегріту пару в атмосферу. Якщо відкривають кришку горловини радіатора відразу, то перегріта пара виривається назовні та спричиняє спричиняє опіки працівника.

Тому відкривати кришку горловини радіатора потрібно за дві дії, щоб спочатку вирівняти тиск всередині радіатора з атмосферним, при цьому першу дію виконують до обмежувального опору. Також потрібно рекомендувати встановлювати протиопікові пристрої системи рідинного охолоджування, а саме відвідну трубку.

Технічне обслуговування ходової системи колісних тракторів передбачає підтягування кріплень, мащення і регулювання підшипників напрямних коліс, перевіряння ширини колії та сходу коліс. Найбільш набезпечною операцією є встановлення та знімання шин коліс. У випадках, якщо протектор спрацьований, то покришку вибраковують.

Необхідно періодично очищати радіатор двигуна від пилу і бруду. Використовуючи для цього агрегат стисненого повітря потрібно працювати в окулярах.

4.4 Заходи безпеки при транспортних переїздах

При перегоні декількох сівалок, незалежно від дальності перегону, призначається старший по колоні. Перед переїздом шосейних доріг зупинитися і переконатися в тім, що шлях безпечний і немає транспорту, що наближається. При русі по шосе в денний час на кінцях жниварки комбайна необхідно встановлювати попереджувальні червоні прапорці, а в нічний час червоні сигнальні лампочки.

При наближенні до охоронюваного залізничного переїзду керуватися попереджуючими знаками: "Залізничний переїзд", "Бережися потяга", показаннями світлофорів, звуковими сигналами і положенням шлагбаумів там, де вони встановлені, а також указівками чергових по переїздах. При закритому положенні чи шлагбаума червоному світлі світлофора зупинятися не менш чим у 5 м від шлагбаума. При наближенні до не охоронюваного залізничного переїзду знизити швидкість руху, не доїжджаючи 10 м до найближчої рейки залізничної колії, зупинитися і переконатися у відсутності потяга, що наближається до переїзду. Переїжджати через переїзд випливає зі швидкістю 3-4 км у годину, при цьому переключати передачу не дозволяється. Особливо бути уважним при переїздах у нічний час. Не можна проїжджати під лінією електропередач, якщо відстань від найвищої точки комбайна до електропроводу менше 2м.

При перегоні сівалок по дорогах вивантажувальний шнек треба встановлювати в транспортне положення.

Транспорт, швидкість руху якого перевищує 10 км/год, обганяти забороняється. При буксируванні сівалок застосовувати тільки твердий буксир. Довжина буксира не повинна перевищувати 4 м. Забороняється перевозити людей і вантажі на комбайні.

При зупинці сівалок ставити їх тільки на узбіччі дороги і за умови достатньої ширини дороги для проїзду. Для позначення габаритів у нічний час установлювати червоні лампочки.

Спуск і підйом робити на першій передачі, на мінімальних оборотах двигуна. Максимально припустимий ухил не повинний перевищувати 15°. Рух заднім ходом, а також розвороти і повороти робити на малій швидкості, попередньо подавши сигнал і переконавши у відсутності людей на шляху руху. При русі заднім ходом ногу тримати на педалі гальма. Переїжджати убрід дозволяється у винятковому випадку і тільки при підготовленому з'їзді, у місцях з кам'янистим і піщаним дном і в тому випадку, якщо рівень води в місці переїзду не перевищує 0,5 м. В'їзд убрід і виїзд із нього повинні бути положистими.

Рух через брід робити на першій передачі з постійною швидкістю, без гальмування, зупинок і різких змін числа оборотів двигуна.

При переїздах через мости керуватися встановленими знаками вантажопідйомності і ширини між поручч. У тумані, а також під час дощу, коли видимість недостатня (менш 20 м), увімкнути світло і періодично подавати звуковий сигнал.

При русі по слизькій дорозі дотримувати особливої обережності. Не можна різко гальмувати і змінювати напрямок руху.

4.5 Вимоги безпеки під час ремонтування сільськогосподарської техніки

Під час ремонтування плугів у майстерні особливу увагу потрібно звертати на безпечні способи при зніманні, перенесенні та встановленні на місце таких деталей, як лемех, диски, ножі. Переносити деталі дозволено лише у рукавицях. Під час заточування лемеха працівник повинен переконатися у справності верстата, утримувати лемех він повинен руками у рукавицях, очі мають бути захищені окулярами. Знімаючи важкі деталі та вузли (раму і її частини, корпуси плуга тощо) необхідно користуватися піднімальними засобами.

Під час ремонтування дискових борін та лущильників доводиться гострити диски. Цю операцію через високу небезпечність проводити вручну заборонено, тому потрібно на заточувальному верстаті встановлювати спеціальний пристрій, що дозволяє гострити сферичні диски (лущильників, борін) та плоскі дискові ножі плугів, сошники сіялок. На цьому пристрої подавання диска, який потрібно загострити, до абразивного круга здійснюють за допомогою штурвала. Наявність пружного елемента дозволяє при цьому уникнути раптового натискання диску на круг, а отже ризик травмування працівника значно менший.

У майстерні часто доводиться ремонтувати дискові сошники зернових сіялок. Кільцеве спрацювання дисків усувають встановленням кілець чи прокладок. У майстерні розбирають та збирають сошники на розробленому пристрої, адже використання випадкових підставок може спричинити травмування рук (удар чи поріз диском), якщо ключ зірветься. Потрібно, щоб відремонтована сіялка була обладнана підніжною дошкою та поруччям (ширина підніжної дошки має бути не менше 300 мм, а опорний бортик не повинен допускати зіскакування ноги). Зубчасті передачі потрібно обов'язково закривати захистом огорожами. Сіялки потрібно також укомплектовувати засобами для регулювання та очищання робочих органів (скребки щоб очищати сошники, гачки для усунення забивання висівних апаратів та насіннєпроводів, лопатки для розрівнювання насіння та добрив у ящиках). Ці предмети легко виготовити силами працівників майстерні, а матеріали є завжди під рукою.

Заходи безпеки під час ремонтування лап культиваторів такі ж, як і під час ремонтування лемехів. Робочі органи фрез та ротаційних культиваторів після ремонту мають бути закриті кожухами.

Під час ремонтування бурякозбиральних та картоплезбиральних комбайнів основні правила безпеки аналогічні тим, яких дотримуються під час ремонтування зернозбиральних комбайнів.

Щоб знімати та встановлювати вузли та габаритні деталі сільськогосподарських машин у ремонтній майстерні передбачено використовувати кран-балку вантажопідіймальності до 3 т. При цьому різальний барабан утримують стропами за кінці вала. Особливу увагу потрібно приділити зовнішньому огляду тросів, не допускати використання тросів з погано заправленими кінцями, якщо кількість розірваних дротин перевищує 10% на виток троса. Щоб уникнути аварії комбайна перед випробуванням після ремонту потрібно переконатися у наявності зазору між ножами барабана та протирізальними пластинами.

Під час збирання тербильних апаратів бурякозбиральних комбайнів небезпека полягає у встановленні пружин. Заборонено встановлювати пружини вручну, оскільки можуть бути травмовані очі та руки. Для безпечного виконання цієї операції пружини потрібно встановлювати за допомогою спеціального пристрою. Підшипники кочення у редукторах знімають у майстерні гідравлічним способом: встановлення підшипників у корпус за допомогою молотка є небезпечним, тому що можуть відколотися шматочки металу та уразити працівника чи інших людей по сусідству.

4.6 Вимоги безпеки під час роботи агрегатів на схилах

До таких робіт допускають трактористів фахом не нижче ІІ класу зі стажем роботи за спеціальністю не менше 3-х років. Перед початком роботи вони мають пройти позаплановий інструктаж.

Бригадир повинен видати трактористу технологічну карту виконання робіт чи наряд, у якому зазначений маршрут руху. Прибувши на місце виконання робіт тракторист зобов'язаний оглянути і вивчити особливості ділянки поля (заглибини, борозни, канавки, каміння). Розбивати загінки і робити перші борозни необхідно під керівництвом бригадира і агронома.

Механізовані роботи на схилах і у гористій місцевості, як правило, виконують спеціальні машино-тракторні агрегати. Якщо використовують машини загального призначення, то на схилах не більше ніж 8…90.

Заборонено використовувати колісні трактори на вузькій колії у гористих умовах. Так, наприклад, ширина колії задніх коліс у тракторах "Білорус" має бути не менше 2100 мм. Для підвищення поздовжної стійкості, особливо якщо передбачена робота з начіпними знаряддями, на передній частині рами розміщують спеціальний баластний вантаж.

Колісні трактори укомплектовують упорами під колеса (на кожне тягове колесо). У кабінах встановлюють датчик крену, що вимірює кут нахилу. Встановлюють пристрої для автоматичного зупинення на схилах, де нахил перевищує гранично допустимий. Впоперек схилу можна рухатись на І або ІІ передачі. Під час руху вниз не дозволяється перемикати передачу трактора і натискати на педаль зчеплення. Швидкість руху на схилах, на крутих поворотах - не більше 5 км/год, а у негоду - 3 км/год. Двері кабіни з боку вершини потрібно відкрити і закріпити у такому положенні. У кабіні має перебувати один тракторист.

При виконанні робот на схилах можливе поздовжнє перекидання, якщо доводиться раптово гальмувати за руху з гори, після різкого рушання з начіпним знаряддям, за руху заднім ходом з гори і гальмування. Тому потрібно ні в якому разі не допускати раптового гальмування.

Вимогами безпеки заборонено долати підйоми на підвищенній передачі. Лише невеликий і пологий підйом краще проїхати з розгону. Круті підйоми потрібно долати без перемикання швидкостей. При сповзанні агрегата вниз потрібно не гальмувати, а увімкнути задню швидкість та з'їхати вниз заднім ходом без крутих поворотів або повільно спрямувати трактор до надійної природньої перешкоди.

Перед спуском з гори слід зупинити трактор, увімкнути І передачу і при зниженій частоті обертання двигуна (а на крутих схилах - при мінімальній подачі палива) з'їхати вниз, обережно гальмуючи. Перед спуском з гори потрібно заблокувати гальма. Якщо спускання трактора з причепом, то необхідно гальмувати причіп, а не трактор. Під час руху на буксирі зчеп не повинен бути гнучким.

Якщо під час спускання чи піднімання агрегата двигун зупиниться, то потрібно вимкнути зчеплення і важіль перемикання передач встановити у нейтральне положення.

Після цього запустити двигун з кабіни трактора, увімкнути І передачу і, одночасно відпускаючи гальма і збільшуючи подачу палива, почати рух агрегату.

При буксуванні або ковзанні коліс комбайна на схилах його потрібно зупинити і за допомогою гусеничного трактора відбуксирувати на рівне місце. Якщо двигун зупиниться, то комбайн загальмувати, а жатку опустити.

Під час дощу, туману, вночі, на схилах зі слизьким глинистим грунтом робота тракторних агрегатів заборонено. Не дозволяється виконувати технічне обслуговування агрегатів на схилах.

4.7 Розрахунок потреби господарства в спец одязі та індивідуальних засобів захисту при вирощуванні сільськогосподарських культур

Механізаторам, допоміжному персоналу та спеціалістам зайнятим на виробництві кукурудзи у відповідності до ДНАОП 0.05-3.03-81 передбачена безкоштовна видача спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту.

Таблиця 6.1 - Норми видачі спецодягу та засобів індивідуального захисту для робіт по виробництву кукурудзи в господарстві.

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту	Строки носіння, міс.	Необхідна кількість
1. Костюм бавовняно - паперовий із пиленепрониклої тканини	12	21
2. Комбінезон бавовняний з кислотно захисним насиченням	12	5
3. Рукавиці комбіновані	6	22
4. Фартух прогумований	6	12
5. Чоботи гумові	24	12
6. Окуляри захисні	--	26
7. Респіратор РУ-60М	--	12

Проектом передбачена робота по вирощуванні сільськогосподарських культур механізованою бригадою в складі 26 чоловік.

Необхідно кількість спецодягу та засобів індивідуального захисту для бригади визначається шляхом визначення кількості робітників зайнятих одночасно на виконанні даної операції і термін на носіння. [26] Дані розрахунку приведені в таблиці 6.1

4.8 Цивільна оборона

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру. Систему цивільної оборони складають:

...