Економічна ефективність вирощування нових сортів картоплі української селекції в умовах західного регіону України

Результати оцінки та підбору вихідного матеріалу для прикладної селекції картоплі за комплексом господарських і біологічних ознак. Особливості ґрунтових і метеорологічних умов. Економічна ефективність вирощування сортів картоплі різних груп стиглості.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2013
Размер файла 67,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Файл не выбран
Обзор

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

  • 1. Умови, матеріал та методи проведення досліджень
  • 1.1 Особливості ґрунтових і метеорологічних умов у роки досліджень
  • 1.2 Характеристика матеріалу та методика проведення польових і лабораторних досліджень
  • 2. Результати оцінки та підбору вихідного матеріалу для прикладної селекції картоплі за комплексом господарських і біологічних ознак (2003-2005 рр.)
  • 2.1 Характеристика вихідного матеріалу для селекції картоплі на високу врожайність
  • 2.2 Результати оцінки вихідних форм для виведення сортів картоплі з підвищеною і високою крохмалистістю бульб
  • 2.3 Вихідний матеріал для селекції картоплі на стійкість проти фітофторозу і вірусних хвороб
  • 2.4 Економічна ефективність вирощування сортів картоплі різних груп стиглості

1. Умови, матеріал та методи проведення досліджень

1.1 Особливості ґрунтових і метеорологічних умов у роки досліджень

Навчально-науково-дослідний центр Львівського ДАУ розміщений у південно-західній частині Жовківського району на північний схід від м. Львова. Об'єднує землі населених пунктів Дубляни, Ситихів, Малі Підліски.

Територія господарства знаходиться в районі Грядового Побужжя західного Лісостепу України. Клімат тут досить теплий і помірно вологий. В окремі роки, внаслідок значної кількості опадів протягом вегетаційного періоду, часто спостерігається тимчасова надмірна зволоженість. Надмірна кількість опадів сприяє ерозії на полях, що розташоване на схилах крутизною більше 3%. За останні роки сума опадів тут була близька до норми, однак в окремі роки вона перевищує норму.

Навчально-науково-дослідний центр виконує функцію елітно-насінницького господарства по вирощуванню елітного насіння зернових культур, багаторічних трав і картоплі. Львівський державний аграрний університет є оригінатором сортів картоплі, які занесені до державного Реєстру - Мавка, Слава, Західна, Воля та оригінатором новоствореного сорту Ліщина, який проходить державне сортовипробування.

Відділ насінництва ЛДАУ відтворює вихідний матеріал для одержання елітних сортів картоплі. По сортах Воля і Західна ведеться первинне насінництво і в Навчально-науковому інституті селекції і технологій картоплі.

Ґрунти мають періодично промитий тип водного режиму, що призводить до вимивання з верхнього горизонту поживних речовин.

Рельєф територій господарства досить складний, водно-фізичного типу. Підвищені ділянки у вигляді гряд, що простягайся із заходу на схід з хвилястим рельєфом, чергуються з широкими заболоченими долинами.

Під орні землі переважно відведені сірі і темно-сірі лісові опідзолені крупно пилуваті легкосуглинкові ґрунти на карбонатних лесованих суглинках, а також чорноземи опідзолені. Разом із глеюватими і змитими відмінами площа їх в господарстві 832,7 га або 28% земельних угідь. Родючість ґрунтів дуже висока. Вміст гумусу на наземних, слабо змитих ґрунтах становить 1,6-3,26%. Вони дуже насичені основами (71-92%) і мають слабо-кислу або близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину, яка становить РН 5,5-6,7. Отже, ці ґрунти потребують вапнування, за виключенням сірих ґрунтів.

Дані ґрунти бідні на легкогідролізований азот (10,35 мг на 1кг ґрунту), слабо забезпечені рухомими формами фосфору (60-150 мг Р2 Об на 1 кг ґрунту), слабо і дуже слабо забезпечені обмінним калієм (150 мг на 1 кг).

Невеликі площі у навчально-науковому центрі займають дерновопідзолисті піщані (65,7 га) і світло-сірі глинові опідзолені супіщані (132,8 га) ґрунти. Це найменш родючі ґрунти господарства. Вміст гумусу в них досягає '-7-1,72%, реакція ґрунтового розчину слабо кисла (РН 5,4-5,9). Дані ґрунти вимагають внесення вапна. Вони містять дуже мало азоту (20-30 мл) і слабо забезпечені рухомими формами фосфору і калію (60-100мл на 1 кг ґрунту), тому потребують внесення підвищених доз добрив.

Найбільш родючими ґрунтами в господарстві є чорноземи опідзолені глеюваті (109,2 га), чорноземи лучні (79,1 га) і лучні (134,6 га) ґрунти. Вони мають глибокий гумусовий горизонт по 30-40 см, містять від 3-6 % гумусу, реакція ґрунтового розчину в них нейтральна або близька до нейтральної (pН 5,8-7,2). Переважно середньо забезпечені азотом і мало фосфором і калієм.

Низинні торфовища займають близько 1300 га або 43 % площі землекористування господарства. Товщина торфового шару перевищує 1,5 м. У верхній частині торф зазвичай середньо або низько розкладений високої зволоженості (25-35%) має близьку до нейтральної реакції ґрунтового розчину (РН води 5,8-6,8), за ботанічним складом осокові або мохо - осокові Вміст рухомого азоту середній або високий, калію, фосфору і мікроелементи містить дуже мало. Торфовища осушені і використовуються в основному під багаторічні трави і кормові культури. Ці ґрунти є придатними для вирощування картоплі, але потребують ретельного фосфорно-калійного удобрення в поєднанні із внесенням міді. На Дублянському торфовищі бувають заморозки у травні-червні, тому замерзають посіви картоплі, хоч ці ґрунти є найкращими для вирощування оздоровленої насіннєвої картоплі, проте висаджувати на них насіннєву картоплю ризиковано.

Площа змитих ґрунтів збільшились до 695,9 га. Зараз у господарстві 832 га ріллі, з них лише 460 га (56%) не змиті, а решта площ є різного ступеня змитості і потребують комплексу заходів із захисту їх від ерозій. Це, в першу чергу стосується земель, розміщених в районі урочища "Гряда". У зв'язку з цим, тут потрібно впроваджувати ґрунтозахисну сівозміну, насичену багаторічними травами і культурами суцільного способу сівби.

За середньо багаторічними даними за рік на території ННДЦ ЛДАУ випадає 580 млн. опадів. В загальному клімат на території Дублян характеризується достатньою і надмірною зволоженістю. Сума активних температур складає 2380°С. Тривалість вегетаційного періоду з температурою понад 5°С - 205-210 днів, понад 10°С - 155-160 днів.

З цього можна зробити висновок, що кліматичні умови господарства відповідають біологічним особливостям районованих сільськогосподарських культур, особливо картоплі.

Дані середньомісячних показників температур повітря і суми опадів за період проведення досліджень подані в табл.2.1 і 2.2.

У зимові місяці 2003 року спостерігалися різні перепади температури повітря від +4,7°С до - 24,1°С у січні та - 26°С у лютому. Весна була помірно теплою і дуже сухою. Середньорічні та середньомісячні суми опадів подано у табл.2.2.

За березень випало лише 36,7 мм опадів, а за квітень 23,8 мм, що на 17,1мм менше від норми. Друга декада травня була дощовою, а всього за місяць випало на 20,2 мм опадів більше від середніх багаторічних показників

У третій декаді травня спостерігалося різке потепління, середньодобова температура за місяць становила 17,3°С. Показники температури повітря літніх та осінніх місяців, за виключенням вересня, наближалися до середніх багаторічних, а опадів випало впродовж літа на 41,1 - 49,3 мм менше від норми. Чергування впродовж вегетації періоду опадів і сухої погоди за помірних температур сприяло розвитку і поширенню фітофторозу у посадках картоплі.

Таблиця 2.1

Середньорічні та cередньомісячні температури повітря (°С) по місяцях вегетації в 2003 - 2005 роки досліджень (за даними Дублянської метеорологічної станції)

Роки

Місяці

Середньорічна

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

2003

-3,6

-7,4

1,0

7,2

17,3

18,3

19,4

19,4

13,8

5,6

5,1

0,3

8,0

2004

-5,4

-1,1

2,0

8,8

13,1

16,9

19,7

18,1

12,9

10,1

3,6

0,8

8,3

2005

-0,9

-4,8

-0,7

9,2

13,4

17,0

20,9

17,8

15,3

8,7

2,3

0,5

8,2

Середня багаторічна

-4,6

-2,5

1,6

7,6

13,7

16,7

18,2

17,5

13,2

7,8

2,4

-2,0

7,5

Відхилення від середньої багаторічної, (±)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

2003

+1,0

-4,9

-0,6

-0,4

+4,0

+2,0

+1,2

+1,9

+0,6

-2,2

+2,7

+1,7

+0,5

2004

-0,8

+1,4

+0,4

+1,2

-0,6

+0,2

+1,5

+0,6

-0,3

+2,3

-1,2

+1,2

+0,8

2005

+3,7

-2,3

-0,9

+1,6

-0,3

+0,3

+0,7

+0,3

+1,1

+0,9

-0,1

+1,5

+0,7

Для 2004 року характерним є загальне потепління взимку і недостатнє зволоження влітку. Січень місяць був прохолодним. Середньомісячна температура у січні становила - 4,6°С, максимальна - 22,3°С. Середньомісячна температура у лютому становила - 2,5°С, максимальна - 21,3°С. Потепління спостерігалося у першій декаді березня, де температура повітря досягала +2,0°С. Показники температура весняних І літніх місяців були наближеними до багаторічних, проте середньомісячні суми опадів по деяких місяцях, зокрема квітня і усіх літніх місяців були відмінними від багаторічних показників. В 2005 році січень місяць виражався мінімальною температурою - 0,9єС, а максимальною - 21,5єС. Середньомісячна температура в лютому місяці становила - 4,8єС. Значне потепління відбулось в першій декаді квітня і середньомісячна температура становила +9,2єС. Температура літніх місяців була наближена до температури літа 2003 року.

У травні та червні опадів випало менше від норми, що відповідно становило 6,0 та 26,7 мм. Це затримало прояв перших симптомів фітофторозу у посадках картоплі. Але вже липень місяць сприяв інтенсивному поширенню хвороби у посадженнях адже тут випало опадів на 15,9 мм більше від середніх багаторічних показників. Вересень також видався дощовим і це затруднювало збір врожаю. Тут випало 28,2 мм середньорічних опадів.

Таблиця 2.2.

Середньорічні та середньомісячні суми опадів (мм) по місяцях вегетації у 2003-2005 роки досліджень (за даними Дублянської метеорологічної станції)

Роки

Місяці

Середньорічна

Сума за рік, мм

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

2003

33,9

44,9

36,7

23,8

89,2

45,7

87,5

57,6

33,5

85,0

23,3

25,2

337,3

586,3

2004

36,9

84,7

36,2

17,9

72,1

57,9

109,0

141,5

28,1

33,5

97,8

17,2

426,5

732,8

2005

48,7

32,6

46,9

75,6

63,0

55,0

110,9

81,1

29,7

29,1

22,9

30,3

415,3

625,8

Середня багаторічна

37,9

39,1

36,4

40,9

69,0

81,7

95,0

66,9

57,9

34,9

39,7

34,1

411,4

633,5

Відхилення від середньої багаторічної, (±)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

2003

-4,0

+5,8

+0,3

-17,1

+20,2

-36,0

-7,5

-9,3

-24,4

+50,1

-16,4

-8,9

-74,1

-47,2

2004

-1,0

+45,6

-0,2

-23,0

+3,1

-23,8

+14,0

+74,6

-29,8

-1,4

+58,1

-16,9

+15,1

+99,3

2005

+10,8

-6,5

+10,5

+34,7

-6,0

-26,7

+15,9

+14,2

-28,2

-5,8

+16,8

-3,8

+3,9

-7,7

У квітні опадів випало на 23,0 мм менше від норми. Червень видався також сухим з помірною температурою повітря, що дещо відтер мінувало прояв перших симптомів фітофторозу у посадках картоплі. Проте вже липень місяць виявився дощовим. Опадів випало на 23,3 мм більше від середніх багаторічних показників, що сприяло інтенсивному поширенню хвороби у посівах. Серпень видався теплим і сухим, що дозволило вчасно і якісно зібрати врожай картоплі. Проте у вересні кількість опадів на 29,8 мм знову перевищила норму.

1.2 Характеристика матеріалу та методика проведення польових і лабораторних досліджень

З метою проведення досліджень нами використані нові сорти картоплі української селекції, виведені селекціонерами різних науково-дослідних установ, а також різних навчальних закладів. Вони відносилися до різних біологічних груп стиглості, мали різне походження і параметри господарських та біологічних ознак. Зокрема, група ранньостиглих і середньоранніх сортів була представлена такими сортами як: Бородянська рожева (стандарт), Повінь, Тирас, Доброчин, Ліщина; група середньостиглих сортів: Західна (стандарт), Воля, Горлиця, Либідь, Слов”янка; група середньопізніх і пізньостиглих - Ольвія (стандарт), Оксамит 99, Воловецька, Ракурс.

Досліджувані сорти висаджувались на темно-сірому опідзоленому грунти дослідного поля проблемної лабораторії по картоплі. Темно-сірі опідзолені грунти добре окультурені, вміст гумусу в орному шарі складає 2,5%. Грунт є середньо забезпечений легкорозчинними поживними мінеральними речовинами зокрема вміст азоту скадає 147, фосфору - 212 калію - 176 мг на 1 кг грунту. Таке забезпечення грунту мінеральними поживними речовинами є недостатня для одержання високих врожаїв картоплі.

Досліджування сортів картоплі української селекції проводилось у відповідності із "Методика досліджень по культурі картоплі”, тобто в порівнянні їх із існуючих районованими сортами стандартами.

Як стандарт щорічно використовувались такі сорти: для ранніх, середньоранніх сортів сорт Бородянська рожева, для середньостиглих Західна, середньопізніх - Ольвія.

Досліджувані сорти висаджувались у розсаднику вихідного матеріалу на 5-10 рядкових ділянках. У рядку по 10 рослин з площею живлення їх 70*35 см. Агротехніка на дослідному полі загальноприйнята для культури картоплі у зоні Західного Лісостепу. Винятком лише складала відсутність хімічних обробок проти фітофторозу з метою проведення об'єктивних польових фітопатологічних оцінок.

За досліджуваними сортами проводили фенологічні спостереження. При цьому на кожному сорті відмічали дату початку сходів (зійшло 15 % посадкових бульб), повних сходів (зійшло 75% посадкових бульб), поява бутонів (у 15% рослин), повного цвітіння (зацвіло 75% рослин), масового всихання і висихання бадилля.

Врожай досліджуваних сортів обліковувався суцільним ваговим методом з наступним визначенням середньої продуктивності однієї рослини.

Ураження бадилля фітофторозом визначили на природному інфекційному фоні візуально (декілька ділянок), за ступенем ураження (в процентах надземної частини рослин), тобто бадилля. Ураження вірусними хворобами визначили візуально за зовнішнім їх проявом на рослинах за між народною 9-бальною шкалою. Стійкими при цьому до вірусних захворювань вважались сорти з стійкістю 7-9 балів, середньо стійкі - 5-6,9 балів, слабостійкими - 3-4,9 балів і нестійкими - 1-2,9 балів. Серед вірусних хвороб виділяли групу мозаїки (смугаста, зморшкувата мозаїка, кранчастість), скручування і закручування листя, готикакудрямі та ін.

У лабораторних умовах визначали вміст крохмалю у бульбах за питомою масою їх у воді. При цьому використовували для відповідних обрахунків процентного вмісту крохмалю формулу Б.П. Назаренка:

К,% = [ (в х 264): В] - 6, де К,% - вміст крохмалю у бульбах;

В - вага бульб у повітрі;

в - вага бульб під водою;

264 і 6 - константи.

По кожному із досліджуваних сортів визначали структуру врожаю: середню кількість сформованих бульб під кущем, середню масу однієї бульби, середню масу однієї товарної бульби.

Середню кількість сформованих під кущем бульб визначили як:

У всіх бульб: n, де

У всіх бульб - сума вісх бульб, зібраних по сорту з ділянки;

n - кількість зібраних кущів.

Середню масу однієї бульби визначали як частку від ділення середньої продуктивності на кількість бульб під кущем.

Товарний врожай - врожай товарних бульб конкретного сорту з однієї ділянки. За співвідношенням товарної і нетоварної частини врожаю визначено середню товарність Товарний врожай - загальний врожай товарних бульб масою більше 30 г, конкретного сорту з ділянки.

Статистичну обробку дослідних даних проведено за Б.А. Доспеховим з використанням методу різниці.

2. Результати оцінки та підбору вихідного матеріалу для прикладної селекції картоплі за комплексом господарських і біологічних ознак (2003-2005 рр.)

2.1 Характеристика вихідного матеріалу для селекції картоплі на високу врожайність

На формування врожаю картоплі впливає щонайменше 18 факторів, які умовно ділять на дві групи. Нерегулярні фактори - без морозний період, температура повітря і грунту, інтенсивність світла, тривалість світлового дня, відносна вологість, швидкість переміщення повітря. До факторів, які підлягають регулюванню належать вміст вологи в грунті, шкідники і хвороби, тривалість вегетаційного періоду, удобрення, якість і розмір садивних бульб, густота садіння, своєчасне виконання всіх агрозаходів, сорт, щільність грунту і т.д. Високий урожай можна одержати за умови, що всі фактори знаходяться в оптимумі.

Важливе значення має підбір сортів картоплі, які б в конкретному регіоні характеризувалися пластичністю, високою продуктивністю і достатньою стабільністю в отримані високих врожаїв. Характерно, що окремі сорти картоплі в перший рік репродукування проявляють певний гетерозис за врожайністю бульб, однак на другий рік репродукування значно знижують свою продуктивність.

В результаті проведення досліджень нами встановлено, що на продуктивність різних сортів картоплі істотно впливали погодні умови року, про що свідчать дані табл.3.1, 3.2, 3.3, 3.4.

Таблиця 3.1

Продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2003 р.

Сорт

Продуктивність, г/кущ

До стандарту

± г/кущ

%

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

Повінь

Тирас

Доброчин

Ліщина

605

713

637

555

845

-

+108

+32

50

+240

100,0

117,8

105,3

91,7

139,7

Середньостиглі сорти

Західна - St

Воля

Горлиця

Либідь

Словґянка

874

955

825

832

798

-

+81

49

42

76

100,0

109,3

94,4

95,2

91,3

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

Оксамит 99

Воловецька

Ракурс

765

750

902

835

-

15

+137

+70

100,0

98,03

117,9

109,2

В 2003 році продуктивність ранньостиглих і середньоранніх сортів картоплі становила: в сорту Ліщина 845 г/кущ, що на 240 г/кущ є вищою сорту стандарту Бородянська рожева. В середньостиглих сортів картоплі - сорт Воля дав врожай 955 г/кущ, це на 81 г/кущ більше ніж в сорту стандарту Західна. Щодо середньопізніх і пізньостиглих сортів картоплі то тут високими показниками відзначився сорт Воловецька - 902 г/кущ, що на 137 г/кущ більше сорту стандарту Ольвія.

Таблиця 3.2

Продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2004 р.

Сорт

Продуктивність, г/кущ

До стандарту

± г/кущ

%

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева-St

Повінь

Тирас

Доброчин

Ліщина

553

685

574

482

795

-

+132

+21

71

+242

100,0

123,9

103,8

87,2

143,8

Середньостиглі сорти

Західна-St

Воля

Горлиця

Либідь

Слов'янка

787

878

776

695

724

-

+91

11

92

63

100,0

111,6

98,6

88,3

91,9

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

Оксамит 99

Воловецька

Ракурс

710

622

525

754

-

88

185

+44

100,0

87,6

73,9

106,2

В 2004 р. продуктивність ранньостиглих і середньоранніх сортів картоплі становила: в сорту Ліщина 795 г/кущ, що на 242 г/кущ вища від сорту стандарту Бородянська рожева. Серед середньостиглих сортів відзначився сорт Воля - 878 г/кущ, це на 91 г/кущ є вищою від сорту стандарту Західна. В групі середньопізніх і пізньостиглих сортів картоплі відзначився сорт Ракурс - 754г/кущ,що на 44 г/кущ вище сорту стандарту Ольвія.

Таблиця 3.3

Продуктивність сортів картоплі різних груп стиглості в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2005р.

Сорт

Продуктивність, г/кущ

До стандарту

± г/кущ

%

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

Повінь

Тирас

Доброчин

Ліщина

730

700

640

580

748

-

30

90

150

+18

100,0

95,9

87,7

79,4

102,5

Середньостиглі сорти

Західна - St

Воля

Горлиця

Либідь

Слов'янка

510

820

670

696

930

-

+310

+160

+186

+420

100,0

160,8

131,4

136,5

182,3

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

Оксамит 99

Воловецька

Ракурс

650

536

547

620

-

114

103

30

100,0

82,5

84,1

95,4

В 2005 році найвища продуктивність в групі ранньостиглих і середньоранніх сортів картоплі відзначилась в сорту Ліщина - 748 г/кущ, це на 18 г/кущ вище сорту стандарту Бородянська рожева. В групі середньостиглих сортів відзначився високою врожайністю сорт Словянка - 930 г/кущ, що на 420 г/кущ більше від сорту стандарту Західна. Серед середньопізніх і пізньостиглих сортів картоплі відзначився сорт Ракурс - 620 г/кущ, що на 30 г/кущ поступився сорту стандарту Ольвія.

Між тим, вплив метеорологічних факторів не можна окремо розглядати без урахування біологічних властивостей сортів.

В наших дослідженнях маса бульб з одного куща в значній мірі залежала від сорту картоплі. Вона істотно не відрізнялася по роках і групі стиглості.

Максимальний врожай бульб в розрахунку на один кущ нагромаджує

Таблиця 3.4

Середня продуктивність сортів картоплі української селекції різних груп стиглості в умовах навчально-науково-дослідного центру (ННДЦ) Львівського ДАУ, 2003-2005 р. р.

Сорт

Продуктивність, г/кущ

Відхилення до стандарту, г/кущ

2003

2004

2005

середня

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

605

553

730

629

-

Повінь

713

685

700

699

+70

Тирас

637

574

640

617

+12

Доброчин

555

482

580

539

-90

Ліщина

845

795

748

796

+167

Середньостиглі сорти

Західна - St

874

787

510

723

-

Воля

955

878

820

884

+161

Горлиця

825

776

670

757

+34

Либідь

832

695

696

741

+18

Слов'янка

798

724

930

817

+94

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

765

710

650

708

-

Оксамит 99

750

622

536

636

-72

Воловецька

902

525

547

658

-50

Ракурс

835

754

620

736

+28

Середнє по роках

778

682

669

730

-

середньостиглий сорт картоплі Воля. Причому продуктивність цього сорту була рівнозначною по роках досліджень і складала 955 г/кущ у 2003 році? 878 г/кущ у 2004 році і 820 г/кущ у 2005 році. Такі сорти як Воля, Воловецька Горлиця, Либідь є більш пластичними, незважаючи на різницю в метеорологічних умовах, які склалися в роки досліджень. Вони забезпечили майже однакову масу бульб під одним кущем. В результаті чого стабільно високою була потенційна врожайність даних сортів.

Порівнюючи одержаний урожай досліджуваних сортів картоплі в 2003-2005 роках, слід відмітити, що в цілому у 2003 році він був трохи вищим - на 14,7% порівняно із 2004 та 2005 роками (табл.3.5).

Спостерігалася істотна різниця і в урожайності окремих сортів. Зокрема, у кожній групі стиглості були такі сорти, які в роки досліджень відзначалися стабільною перевагою над іншими за урожайністю бульб.

Так, у групі ранньостиглих і середньоранніх - сорт Ліщина забезпечив найвищий урожай, порівняно з іншими сортами цієї ж групи стиглості. Якщо його урожай в 2003 р. був 380 ц /га, то у сортів Повінь, Тирас відповідно 321 і 287 ц /га. У 2004 р. урожай сорту Ліщина склав 358 ц /га і був на 50 ц /га вищим, ніж у сорту Повінь, і на 100 ц /га - від сорту Тирас. Також, в 2005 р. урожай сорту Ліщина становив 314 ц/га, а у сортів Повінь 294 ц/га і Тирас - 268 ц/га.

В групі середньостиглих сортів стабільною і досить високою урожайністю відзначалися такі сорти картоплі як Воля, який забезпечив урожай 430 ц /га в 2003р. ? 395 ц /га в 2004р. і 344 ц/га в 2005р. та Західна - 393 ? 354 і 214 ц /га відповідно.

У групі середньопізніх і пізньостиглих сортів по сорту Ольвія отримали відповідно 344 ? 319 і 273 ц /га бульб, і по сорту Ракурс - 376 ? 339 і 260 ц /га. Тобто, вказані сорти картоплі характеризуються більш-менш стабільною врожайністю, яка не залежить істотно від погодних умов 2003 і 2004р. р.

Однак у 2005 році встановлено, що у групі ранньостиглих і середньоранніх сортів найвищий урожай за три роки досліджень забезпечив сорт Ліщина - 350 ц /га; у групі середньостиглих: Воля - 398 ц /га, а з групи середньопізніх і пізньостиглих: Ракурс - 325 ц /га, Ольвія - 312 ц /га.

Найбільший приріст урожаю, порівняно з стандартними сортами одержано по сорту Ліщина - 89ц /га або на 34,3 %. Певний приріст урожаю був у сортів ранньостиглої, середньоранньої та середньостиглої груп Повінь 46 ц /га (17,6%) і Воля - 78 ц /га (24,3%). Найбільше відхилення від стандартів щодо зниження врожайності було отримано у сортів: Доброчин, Оксамит 99 і Воловецька, воно коливалося в межах 22-31 ц /га або 90,1 - 92,9 %, що в значній мірі обмежує їх виробниче використання порівняно з іншими сортами.

Таблиця 3.5

Урожайність сортів картоплі різних груп стиглості при вирощуванні в умовах ННДЦ ЛДАУ, 2003-2005 р. р.

Сорт

Урожайність, ц/га.

До стандарту

2003

2004

2005

середня

ц / га

%

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

227

249

306

261

-

100,0

Повінь

321

308

294

307

+46

117,6

Тирас

287

258

268

271

+10

103,8

Доброчин

250

217

243

236

-25

90,4

Ліщина

380

358

314

350

+89

134,3

Середньостиглі сорти

Західна - St

393

354

214

320

-

100,0

Воля

430

395

344

398

+78

124,3

Горлиця

371

349

281

333

+13

104,2

Либідь

374

313

292

326

+6

101,9

Слов'янка

359

326

390

358

+38

111,9

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

344

319

273

312

-

100,0

Оксамит 99

338

280

225

281

-31

90,1

Воловецька

406

236

229

290

-22

92,9

Ракурс

376

339

260

325

+13

104,1

Середнє по роках

350

307

280

312

-

-

Загальний урожай картоплі формується кількістю бульб під кущем, середньою масою товарної бульби та масою бульб з одного куща.

Кількість бульб під одним кущем і маса однієї бульби коливалась по роках і залежала від біологічних особливостей сорту (див. табл.3.6 і 3.7).

Максимальну кількість бульб в розрахунку на один кущ формували два сорти картоплі: середньостиглі - Західна 13,1 шт. на Воля - 10шт. Дещо меншу кількість (7,8-9,9) бульб під кущем утворювали сорти Бородянська рожева, Ліщина, Слов'янка, Ракус. Невисокою кількістю бульб характеризувались сорти: Тирас, Ольвія, Доброчин, Повінь, Горлиця (6,2-6,8 шт. /кущ).

Таблиця 3.6

Формування елементів структури врожаю сортами картоплі різного походження в умовах ННДЦ Львівського ДАУ, 2003-2005 р. р.

Сорт

Загальна кількість бульб по роках, шт. / кущ

2003

2004

2005

Середнє

шт. / кущ

+ до St

шт. / кущ

+ до St

шт. / кущ

+ до St

шт. / кущ

+ до St

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

10,4

-

9,4

-

9,8

-

9,9

-

Повінь

7,1

-3,3

6,5

-2,9

6,8

-3,0

6,8

-3,1

Тирас

6,3

-4,1

6,0

-3,4

6,5

-3,3

6,2

-3,7

Доброчин

6,0

-4,4

7,2

-2,2

6,4

-3,4

6,6

-3,3

Ліщина

9,2

-1,2

8,7

-0,7

8,5

-1,3

8,9

-1,0

Середньостиглі сорти

Західна - St

13,7

-

12,4

-

12,8

-

13,1

-

Воля

10,3

-3,4

9,6

-2,8

10,3

-2,5

10,0

-3,1

Горлиця

6,9

-6,8

6,6

-5,8

6,8

-6,0

6,8

-6,3

Либідь

7,6

-6,1

6,9

-5,5

7,2

-5,6

7,3

-5,8

Слов'янка

8,8

-4,9

8,1

-4,3

9,6

-3,2

8,5

-4,6

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

7,0

-

5,6

-

7,5

-

6,3

-

Оксамит 99

9,1

+2,1

6,9

+1,3

6,3

-1,2

8,0

+1,7

Воловецька

7,7

+0,7

6,9

+1,3

6,8

-0,7

7,3

+1,0

Ракурс

8,2

+1,2

7,3

+1,7

7,8

+0,3

7,8

+1,5

Середнє по роках

8,5

-

7,7

-

8,1

-

8,1

-

Порівнюючи формування бульб картоплі під кущем по окремих роках досліджень, слід відмінити, що у 2003 р. вона становила - 8,5 шт., а у 2004р. - 7,7 штук., а в 2005 р. - 8,1 шт. Отже, з вищенаведеної таблиці видно, що в 2003 р. найбільш ефективно формувались бульби картоплі під кущем, а це означає, що в цьому році були найбільш сприятливі агрокліматичні умови.

Найбільшою масою однієї бульби відзначалися такі сорти як: Горлиця, Ольвія, Либідь, Повінь, Ракурс (102-118г).

Ними виділенні сорти з порівняно невисокою середньою масою однієї бульби: Бородянська рожева і Західна. Маса однієї бульби у цих сортів становить - 64 і 56 г.

Таблиця 3.7

Формування крупності бульб залежно від сорту картоплі та умов року, 2003-2005 р. р.

Сорт

Середня маса однієї бульби по роках, г

2003

2004

2005

Середнє

г

+ до St

г

+ до St

г

+ до St

г

+ до St

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

58

-

59

-

74

-

64

-

Повінь

100

+42

105

+46

103

+29

103

+39

Тирас

101

+43

96

+37

98

+24

98

+35

Доброчин

92

+34

67

+8

69

-5

76

+13

Ліщина

92

+34

91

+32

72

-2

85

+21

Середньостиглі сорти

Західна - St

64

-

63

-

40

-

56

-

Воля

93

+23

91

+28

80

+40

88

+30

Горлиця

119

+55

117

+54

99

+59

111

+56

Либідь

109

+45

101

+38

60

-20

90

+21

Слов'янка

91

+27

89

+26

96

+56

92

+36

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

109

-

127

-

87

108

-

Оксамит 99

82

+27

90

+37

85

-2

86

-32

Воловецька

117

+8

76

-51

92

+5

96

-22

Ракурс

102

-7

103

-24

95

+8

102

-16

Середнє по роках

95

-

91

-

82

-

70

-

2.2 Результати оцінки вихідних форм для виведення сортів картоплі з підвищеною і високою крохмалистістю бульб

Хімічний склад картоплі залежить в першу чергу від сорту і умов вирощування. У бульбах картоплі в середньому міститься 75% води і 25% сухої речовини.

Вміст сухої речовини на 66% зумовлений особливостями сорту, на 8,4% - умовами року, на 5,6% - місцем вирощування. Між вмістом крохмалю та сухих речовин існує позитивна кореляція. Вона полягає в тому, що різниця між вмістом сухих речовин і крохмалю є постійною величиною [15] і за даними одних науковців становить 4,68 - 7,45%, а за даними інших [20,21] 5,27 - 9,18%. Прийнято вважати 5,75%.

Вміст крохмалю у бульбах картоплі залежить від цілого ряду факторів. На крохмалистість впливає тип ґрунту, рівень цього родючості, погодні умови, які склалися під час вегетації.

Вміст крохмалю в бульбах зумовлений також особливостями сорту, метеорологічними умовами року та агротехнікою вирощування. Із перелічених факторів найбільше значення має сорт. Погектарний вихід крохмалю на 57% залежить від сорту, 38% від добрив, 5% - від інших факторів [17].

Вміст крохмалю в бульбах досліджуваних сортів був різним як в окремих сортах, так і по роках досліджень. Крохмалистість бульб - генетична ознака сорту і не завжди пов'язана з групою стиглості. Як в групі середньоранніх сортів, так і в інших групах стиглості були сорти картоплі як більш високо крохмалисті, так і мало крохмалисті. Зокрема, в групі ранньостиглих і середньоранніх сортів підвищеним вмістом крохмалю 16,4% відзначався сорт Ліщина. В групі середньостиглих - Західна і Воля, відповідно 16,7 і 16,4 %, в групі середньопізніх і пізньостиглих - Воловецька вміст крохмалю у якому становив 18,6% відповідно (див. табл.3.8).

Низьким вмістом крохмалю характеризувалися такі сорти як Ракурс, Слов'янка, Доброчин, Тирас. Вміст крохмалю в бульбах цих сортів коливався в межах 12,8-15%.

Отже, вміст крохмалю та сухої речовини - це генетична ознака сорту. При вирощуванні в однакових умовах і застосовуючи одні і ті ж технологічні заходи потенційні можливості таких сортів картоплі як Воловецька, Західна, Воля, Оксамит, Либідь по нагромадженню крохмалю були вищими.

Таблиця 3.8

Крохмалистість бульб у сортів картоплі різного походження, 2003-2005 рр.

Сорт

Вміст крохмалю по роках, %

В середньому за три роки

+ до St

2003

2004

2005

Ранньостиглі і середньоранні сорти

Бор. рожева - St

13,5

14,0

14.6

14.0

-

Повінь

14,1

14,5

16.3

15.0

+1.0

Тирас

13,2

12,4

12.8

12,8

-1.2

Добро чин

14,3

13,6

14.2

14.0

0

Ліщина

16,4

15,9

15.9

16.0

+2,0

Середньостиглі сорти

Західна - St

16,7

16,1

15.0

15.9

-

Воля

16,4

15,7

14.8

15.6

-0,3

Горлиця

15,5

15,1

17.3

15.9

0

Либідь

16,1

15,6

15.2

15.6

-0,3

Слов'янка

14,3

13,9

13.4

13.8

-2,1

Середньопізні і пізньостиглі сорти

Ольвія - St

15,9

15,2

15.0

15.3

-

Оксамит 99

16,2

15,9

15.6

15.9

+0,6

Воловецька

18,6

18,2

18.0

18.2

+2,9

Ракурс

15,5

14,5

14.7

14.9

-0,4

Середнє по роках

15,5

15,0

14.2

-

-

Відомо, що ріст урожаю в більшості випадків призводить до зниження вмісту сухих речовин і крохмалистості бульб. Тому найбільший їх збір з одиниці площі буває при максимальному прирості врожаю та порівняно невисокому зменшенні крохмалистості. В зв'язку з цим, для збільшення виходу крохмалю з одиниці площі посіву необхідно вирощувати такі сорти, які характеризуються не тільки високою крохмалистістю, але і високою продуктивністю.

В науковій літературі є багато повідомлень, які стосуються вивченням залежності між крохмалистістю бульб і урожайністю. На основі аналізу багаторічних даних, С.М. Прокошев ще в 1947 році прийшов до висновку про наявність у картоплі негативної кореляції між урожаєм і вмістом крохмалю та сухої речовини в бульбах. Валовий збір крохмалю, на його думку, є функцією урожайності, а не крохмалистості бульб.

Якщо по таких сортах, як Воловецька, Оксамит, Ліщина високий вихід крохмалю з одиниці площі є функцією крохмалистості бульб, то по сорту Воля, Ракурс вихід крохмалю з одиниці площі є...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.