Формування і розвиток регіонального плодоовочевого підкомплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631:330.342

Формування і розвиток регіонального плодоовочевого підкомплексу

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Іляшенко Анфіса Христофорівна

Харків 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління”.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Салига Сергій Якович, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, декан економічного факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, Крисанов Дмитро Федосович, Інститут економіки та прогнозування НАН України, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі (м. Київ)

кандидат економічних наук, доцент Муковоз Володимир Олександрович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, професор кафедри економіки підприємства

Провідна установа - Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, відділ підприємництва, м. Київ

Захист відбудеться 20 вересня 2006 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ.

Автореферат розісланий 18 серпня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

АНОТАЦІЯ

Іляшенко А.Х. Формування і розвиток регіонального плодоовочевого підкомплексу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2006.

Дисертацію присвячено розробці напрямів ефективного формування і розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу.

В дисертації встановлено основні параметри оптимальної структури та сутність регіонального плодоовочевого підкомплексу. Удосконалено механізм внутрішнього та зовнішнього регулювання регіонального плодоовочевого підкомплексу. Визначено систему показників кон'юнктури ринку плодоовочевої продукції. Досліджено ефективність розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу. Визначено вплив чинників на формування та розвиток регіонального плодоовочевого підкомплексу. Розроблено кількісні параметри перспективного виробництва плодоовочевої продукції в Запорізькій області. Запропоновано комплекс заходів для стабілізації розвитку регіонального плодоовочевого ринку. Визначено напрями державного регулювання розвитку плодоовочевого підкомплексу.

Ключові слова: виробництво, державне регулювання, плодоовочевий підкомплекс, регіон, ринок, розвиток, формування.

АННОТАЦИЯ

Иляшенко А.Х. Формирование и развитие регионального плодоовощного комплекса. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В.Докучаева, Харьков, 2006.

Диссертация посвящена разработке направлений эффективного формирования и развития регионального плодоовощного подкомплекса.

Установлено, что основными параметрами оптимума структуры плодоовощного подкомплекса является уровень экономической и технологической взаимозависимости отраслей, минимизация расходов произведенной в нем продукции на основе разделения труда и специализации отраслей в соответствии с естественными и экономическими условиями отдельных регионов. Региональный плодоовощной подкомплекс представляет собой совокупность отраслей и цепей ведения хозяйства, связанных между собой горизонтальными и вертикальными связями по производству, переработке и реализации плодоовощной продукции. Такие связи формируются в процессе обеспечения региона плодоовощной продукцией, ориентируясь на максимальное использование местных ресурсов, преимущества территориального сочетания разных отраслей производства, эффективно действующий рынок.

Механизм внутреннего и внешнего регулирования рынка плодоовощной продукции состоит из рыночного механизма, государственного регулирования и внутрипроизводственного регулирования. К экономическим условиям формирования рынка плодоовощной продукции необходимо добавить экологические и социальные. Государственное регулирование плодоовощного подкомплекса осуществляется с учетом прогноза развития региональной системы и бюджета региона, расходов в поддержку научно-технического потенциала, создания и пополнения плодоовощного фонда, лизинга, страхования, дотаций и компенсаций, инвестиционной деятельности. Внутрипроизводственное регулирование включает маркетинг, который позволяет на основе комплексного изучения потребительских рынков определить потребности покупателей и с учетом этого спланировать объем производства, а также внутрихозяйственные экономические отношения, которые следует строить на базе заданий по материальному стимулированию за достижение высоких производственных показателей.

При исследовании эффективности развития регионального плодоовощного подкомплекса необходимо учитывать три его важнейшие стороны: экономическую, социальную и экологическую, которые тесно связаны между собой. Определено, что экономическая эффективность регионального развития плодоовощного подкомплекса отображает экономическую целесообразность функционирования отраслей. Экологическая эффективность регионального развития характеризует возможность такого развития плодоовощного подкомплекса в регионе, который обеспечивает рациональное использование, воссоздание естественно-ресурсного потенциала и охраны окружающей естественной среды, а также способствует нормальному воссозданию жизнедеятельности и работоспособности населения благодаря производству безвредных для здоровья человека, экологически чистых продуктов питания. Социальная эффективность регионального развития плодоовощного подкомплекса характеризует уровень удовлетворения потребностей населения регионов в высококачественных дешевых продуктах в соответствии с физиологическими нормами их потребления, а также в диетических продуктах и продуктах детского питания. Запорожская область традиционно занимает важные позиции в сфере производства плодоовощной продукции в Украине. Чрезвычайно низким остается вклад в результаты деятельности подкомплекса региона сферы производственной инфраструктуры, ускоренное развитие которой, как свидетельствует мировой опыт, является важным фактором ускорения развития всего плодоовощного подкомплекса. Установлены основные причины неэффективного развития плодоовощного подкомплекса: общий экономический кризис и значительный спад производства плодоовощной продукции; снижение спроса на отечественную плодоовощную продукцию; несовершенные технологии производства; отсутствие поддержки со стороны государства.

Процесс формирования плодоовощного подкомплекса происходит под воздействием интегральных факторов влияния, которые можно разделить на две группы. Первая - природно-экономические факторы, вторая - соціально-экономические. Социально-экономическая группа состоит из факторов, предопределенных уровнем общественного деления труда, определения общего уровня производительных сил региона, факторы, которые влияют на формирование потребностей в плодоовощной продукции и социально-демографические факторы, обусловленные наличием населения, которое производит и потребляет плодоовощную продукцию.

Предложен комплекс мероприятий для стабилизации развития регионального плодоовощного рынка, а именно: содействие интенсификации в плодоовощном подкомплексе разных организационных формирований, внедрение прогрессивных и экологически безопасных технологий ради удешевления продукции и повышения ее конкурентоспособности; внедрение эффективного механизма государственного регулирования рынков продукции в сочетании с рыночным саморегулированием для обеспечения паритета межотраслевого обмена и предупреждения нежелательных диспропорций спроса и предложения.

Ключевые слова: производство, государственное регулирование, плодоовощной подкомплекс, регион, рынок, развитие, формирование.

ANNOTATION

Ilyaschenko A.H. - The forming and development of the regional fruit and vegetable subcomplex - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after specialty 08.07.02 is economy of agriculture and AIC. It is the Kharkov national agrarian university the name after V.V. Dokuchaeva, Kharkov, 2006.

Dissertation is devoted development of directions of the effective forming and development of regional fruit and vegetable subcomplex.

In dissertation are determined a concept, economic essence and structure of fruit and vegetable subcomplex. Methodological approaches to the estimation of efficiency of regional fruit and vegetable subcomplex are determined. The basic parameters of optimum of structure and essence of regional fruit and vegetable subcomplex are set. The mechanism of the internal and external adjusting and conjuncture market of fruit and vegetable products is improved. The efficiency of development regional fruit and vegetable subcomplex is explored. The influence of factors on the forming and development of regional fruit and vegetable subcomplex is determined. The quantitative parameters of perspective production of fruit and vegetable goods are developed in the Zaporizhia region. The complex of measures for stabilizing of the development of the regional fruit and vegetable market is offered. The directions of the state adjusting of development of fruit and vegetable subcomplex are determined.

Key words: production, state adjusting, fruit and vegetable subcomplex, region, market, development, forming.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах розвитку ринкової економіки підвищення ефективності функціонування плодоовочевого підкомплексу набуває особливого значення. Це є важливою складовою загальної стратегії розвитку агропромислового виробництва країни. Сучасні умови функціонування підприємств плодоовочевого підкомплексу характеризуються економічною нестабільністю, тиском монополістів - постачальників енергоресурсів, добрив, хімікатів, будматеріалів, сільськогосподарської техніки, комплектуючих. Економічні, агроекологічні та соціальні труднощі загострюють проблеми розширеного відтворення на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Недосконалі законодавча база та система державного регулювання уповільнюють процес розвитку плодоовочевого підкомплексу.

Проблема збільшення обсягів і підвищення стабільності виробництва плодоовочевої продукції є однією з ключових у національній аграрній політиці. Її вирішення має чітко виражений регіональний характер, що зумовлено зростаючою відповідальністю регіонів за забезпечення населення продуктами харчування.

Наукові основи організації інтенсивного виробництва в АПК, у тому числі в плодоовочевому підкомплексі, висвітлені в працях відомих учених-економістів: В.Я. Амбросова, В.І. Бойка, П.І. Гайдуцького, В.М. Гризенкова, З.І. Гризенкової, Д.Ф. Крисанова, В.І. Криворучка, Ю.П. Лебединського, О.Ю. Лебединської, П.М. Макаренка, Л.О. Мармуль, В.О. Муковоза, В.А. Рульєва, І.І. Червена, А.І. Шумейка та інших. Разом із тим в економічній теорії та практиці залишаються недостатньо з'ясованими питання щодо визначення теоретичних понять, сутності та чинників розвитку плодоовочевого підкомплексу в ринкових умовах, структури регіонального оптового плодоовочевого ринку, напрямів ефективного розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу, ефективних форм регулювання плодоовочевого підкомплексу.

Актуальність проблеми, її практичне значення й недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах наукової теми Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). У її межах автором визначені тенденції й особливості формування й розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка напрямів ефективного формування й розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу. Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

- встановити основні параметри оптимальної структури та сутність регіонального плодоовочевого підкомплексу;

- удосконалити механізм внутрішнього та зовнішнього регулювання регіонального плодоовочевого підкомплексу;

- визначити систему показників кон'юнктури ринку плодоовочевої продукції;

- дослідити ефективність розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу;

- визначити вплив чинників на формування та розвиток регіонального плодоовочевого підкомплексу;

- розробити кількісні параметри перспективного виробництва плодоовочевої продукції в Запорізькій області;

- запропонувати комплекс заходів для стабілізації розвитку регіонального плодоовочевого ринку;

- визначити напрями державного регулювання розвитку плодоовочевого підкомплексу.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес формування й розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу.

Предметом дослідження є сукупність організаційних та економічних відносин, що складаються в процесі формування й розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану виробництва плодоовочевої продукції), монографічний (дослідження ринку плодоовочевої продукції), розрахунково-конструктивний (побудова й економічне обґрунтування перспективного виробництва плодоовочевої продукції в регіоні), експериментальний (обґрунтування основних напрямів удосконалення каналів просування плодоовочевої продукції) тощо. Матеріалами для дослідження стали спеціальна література з проблем теорії та практики регулювання регіонального плодоовочевого підкомплексу, нормативні документи, статистичні дані.

Наукова новизна полягає в такому:

вперше:

- при дослідженні ефективності розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу враховано три його сторони: економічна, соціальна й екологічна, які тісно пов'язані між собою;

удосконалено:

- механізм внутрішнього й зовнішнього регулювання регіонального плодоовочевого підкомплексу виділенням ринкового, державного та внутрішньовиробничого регулювання;

- модель оптимізації розмірів і структури посівів овочевих культур, яка враховує максимальну кількість овочів та величину прибутку від реалізації товарної частини овочів;

- проект організаційної структури регіонального оптового плодоовочевого ринку, який складається з таких блоків: торгово-посередницького обслуговування, господарсько-комерційної та управлінської діяльності, маркетингу та філій регіонального оптового плодоовочевого ринку;

набули подальшого розвитку:

- методологічні підходи до дослідження ринку плодоовочевої продукції в напрямі проведення комплексної оцінки системи показників його кон'юктури.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці пропозицій до Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Запорізької області на період до 2010 р. з удосконалення законодавчої бази розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу (довідка № 157 від 11.01.2006 р.). Практичні рекомендації щодо забезпечення збільшення обсягів виробництва плодоовочевої продукції використані в діяльності сільськогосподарських підприємств Запорізької області (довідка № 174/01-16 від 04.04.2005 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: “Економіка підприємства”, “Економічний аналіз”, “Організація виробництва”, “Планування діяльності підприємства” (довідка № 19-11 від 15.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації розроблені автором особисто й містяться в одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивною економікою”, м. Мелітополь (2005 р.), “Особливості соціально-економічного розвитку України та регіонів”, м. Запоріжжя (2004 р., 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 10 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, з них 7 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,2 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи - 207 сторінок, у тому числі 8 рисунків, 45 таблиць, 6 додатків. Список використаних джерел містить 167 найменувань.

регіональний плодоовочевий кон'юнктура

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету та завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування і розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу” встановлено, що діяльність АПК країни оцінюється за обсягом виробництва продовольчих і непродовольчих товарів. У цьому аспекті важливо його поділити за характером виробленого кінцевого продукту на продовольчий комплекс і комплекс непродовольчих товарів. Головним є продовольчий комплекс, що складається з галузей виробництв, зайнятих виробництвом і доведенням продуктів харчування до споживачів. Це спеціалізовані сільськогосподарські підприємства й підприємства, що забезпечують їх необхідними матеріально-технічними ресурсами, а також структури із заготівлі, зберігання й реалізації продовольчих товарів. Наявність у комплексі спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, а також галузева належність окремих підприємств дає змогу виділити з продовольчого комплексу ряд продуктових підкомплексів, зумовлених характером кінцевого продукту, а саме: молочний, цукробуряковий, плодоовочевий тощо. У процесі дослідження встановлено, що плодоовочевий підкомплекс являє собою сукупність галузей і видів діяльності, об'єднаних за цільовою ознакою, тісно пов'язаних між собою в технологічному, організаційному й економічному аспектах, кожний з яких орієнтований на кінцеву мету - задоволення платоспроможного попиту населення в продуктах овочівництва і плодівництва. Переробка плодоовочевої продукції дає змогу компенсувати дефіцит свіжих овочів і фруктів в осінньо-зимовий період і забезпечити раціональне й більш рівномірне харчування населення протягом року. Як правило, після етапу виробництва всі овочі і фрукти проходять процедуру розподілу за трьома напрямами використання: свіжий вид, переробка і тривале зберігання. При цьому, як правило, виникають проблеми зі зберіганням та переробкою. У зв'язку з цим в умовах регіону визначено, що до основних параметрів оптимальності структури плодоовочевого підкомплексу належать рівень економічної й технологічної взаємозалежності галузей, мінімізація витрат виробленої в ньому продукції на основі поділу праці та спеціалізації галузей відповідно до природних і економічних умов окремих регіонів. Незважаючи на те, що овочі і плоди мають різні технології оброблення, подібність основних принципів і взаємне доповнення на етапах переробки й кінцевого споживання дають змогу об'єднати всі процеси в єдину організаційну систему - плодоовочевий підкомплекс. Про це свідчить ряд особливостей плодоовочевої продукції: плоди й овочі належать до теплолюбних культур; одержання плодоовочевої продукції можливо тільки біологічним синтезом; оброблення плодів і овочів вимагає істотних витрат праці порівняно з продукцією інших галузей рослинництва; плодоовочівництво є територіально відокремленим від виробництва інших сільськогосподарських культур; більшість овочів і фруктів належить до продуктів, які погано переносять механічні й гідротермічні втручання; після збирання врожаю потрібна його ізоляція від впливів навколишнього середовища, необхідне дотримання особливих вимог до їх зберігання; плоди й овочі мають слабко захищені покривні тканини. Нами удосконалено механізм внутрішнього й зовнішнього регулювання регіонального плодоовочевого підкомплексу виділенням ринкового, державного та внутрішньовиробничого регулювання (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

До системи ринкового регулювання віднесено регулювання попиту, пропозиції й цін на продукцію плодоовочевого підкомплексу, наявність конкуренції та ринкової інфраструктури. Виділення державного регулювання в механізмі внутрішнього й зовнішнього регулювання плодоовочевого підкомплексу пов'язано з необхідністю створення ряду умов для формування повноцінного плодоовочевого підкомплексу через обмеженість можливостей ринкового саморегулювання та внутрішньовиробничого регулювання.

До системи державного регулювання віднесено: програмне; цінове, фінансово-кредитне, податкове, правове, антимонопольне регулювання; система страхування врожаю; протекціонізм і регулювання якості продукції. Важливу роль у регулюванні плодоовочевого підкомплексу відведено внутрішньовиробничому регулюванню, що містить у собі маркетинг, який дає змогу на основі комплексного вивчення споживчих ринків виявити потреби й запити покупців і з урахуванням цього спланувати обсяг виробництва, а також внутрішньогосподарські економічні відносини.

Розвиток плодоовочевого підкомплексу в умовах ринкових відносин неможливий без наявності альтернативної централізованій системи розподілу продукції. Плодоовочевий ринок можна класифікувати по різних ознаках, у тому числі й у залежності від масштабу.

Так внутрішній національний ринок плодоовочевої продукції виражається в сукупності спеціалізованих локальних ринків, які функціонують у рамках однієї країни з яскраво вираженими регіональними ознаками.

Це обумовлено тим, що виробництво плодів і овочів найбільше тісно пов'язано з природноекономічними умовами регіону, такими важливими соціально-демографічними факторами, як щільність населення, забезпеченість трудовими ресурсами, соціальна інфраструктура, національні особливості і традиції, а також тим, що овочі і плоди відносяться до продуктів, які погано переносять зовнішні механічні впливи, дуже чуттєві до гідротермічних показників навколишнього середовища, мають обмежений час зберігання після дозрівання. Усі ці причини впливають на процеси розміщення, концентрації й інтеграції плодоовочевого виробництва і подальших стадій товароруху плодоовочевої продукції.

У цьому зв'язку, регіональний ринок плодоовочевої продукції як об'єкт дослідження, характеризується такими показниками як ємність, рівень збалансованості попиту та пропозиції, умови реалізації. Структура плодоовочевого ринку визначається співвідношенням різних форм збуту. Разом з тим ринкові форми залежать від кон'юнктури, договірних відносин і формування цін.

У межах дослідження було запропоновано систему показників кон'юнктури ринку плодоовочевої продукції. Вони визначають загальну ринкову ситуацію, ринкові ціни, товарну масу, ринкову інфраструктуру та економічну ефективність ринкової діяльності (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Система показників кон'юнктури плодоовочевого ринку

Комплексна оцінка розглянутих показників передбачає вирішення таких завдань з вивчення кон'юнктури, місткості ринку й варіантів освоєння ринку: аналіз витрат обігу з метою виявлення і призупинення виробництва нерентабельних продуктів; аналіз політики цін, методик збуту, способів розподілу продукції, використання реклами зі стимулюванням збуту; розвиток торгово-розподільної мережі; аналіз статистичних даних про реалізацію продукції по окремих її видах, категоріях покупців, розмірах замовлень, збутових територіях; прогноз збуту щодо окремих видів продукції; вивчення методів маркетингового заохочення представників торгівлі; формування, регулювання та задоволення попиту продукції.

У другому розділі “Стан та тенденції розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу” визначено, що в плодоовочевому підкомплексі розпочалися процеси саморегулювання й самовиживання його окремих сфер. У цих умовах намітилась тенденція до зростання питомої ваги підсобних господарств населення у виробництві овочів і зменшення ролі громадського сектора, особливо спеціалізованих плодоовочевих господарств, при значному скороченні в них площ посіву і зниженні рівня врожайності плодових та овочевих культур. Все це вимагає системного підходу до вирішення проблеми подальшого розвитку виробництва плодів та овочів як основної бази, що забезпечує ефективне функціонування плодоовочевого підкомплексу України.

В Україні найбільшу частину овочів та плодів вирощують у сільськогосподарських підприємствах та в господарствах населення. Причому валовий збір овочів та плодів у господарствах населення збільшився в 3 рази, а в сільськогосподарських підприємствах - зменшився майже у 2 рази. Зменшення обсягів виробництва плодів загалом в Україні не відповідає державній спрямованості радикального збільшення в найближчій перспективі частки плодів і овочів у споживчому кошику населення. Спостерігається збільшення площі під овочами на 50% та поступове скорочення площ під плодовими культурами.

У Запорізькій області лише в Михайлівському та Кам'янко-Дніпровському районах і в підсобних господарствах Запорізької АЕС (м. Енергодар) спостерігається значне збільшення виробництва овочів. Це збільшення зумовлено насамперед спеціалізацією цих районів та сприятливими природно-кліматичними умовами, наявністю робочої сили. У виробництві плодів по районах Запорізької області спостерігається інша тенденція, ніж у виробництві овочів. Найбільша кількість плодів вирощується в Мелітопольському та Веселівському районах. Ці райони спеціалізуються на вирощуванні плодів (черешня, абрикос, вишня, персик). У Веселівському районі у 2005 р. спостерігається збільшення виробництва плодів у 10 разів порівняно з 2000 р., у Мелітопольському районі таке збільшення становило 46%. У більшості районів Запорізької області врожайність овочевих культур з кожним роком зростає. Найбільша врожайність овочів спостерігається в Бердянському, Михайлівському, Мелітопольському та Веселівському районах. У восьми районах у 2005 р. врожайність овочевих культур знизилась порівняно з 2000 р. При цьому середня врожайність по сільськогосподарським підприємствам області овочів відкритого грунту складає: капусти 200,5 ц/га, огірків - 120,1 ц/га, помідорів - 32,1 ц/га. По овочах закритого ґрунту спостерігається така тенденція. Всього площа, з якої було зібрано врожай овочів закритого ґрунту, становила у 2005 р. 18,43 га. Найбільше зібрано овочів закритого ґрунту в підсобних господарствах Запорізької АЕС - 14 тис.тон. По районам області в 2005 році найбільше було отримано овочів в Кам'янко-Дніпровському (10,3 тис.тон), Михайлівському (5,9 тис.тон) районах, що складає 50 % валового виробництва овочів по області. Запорізька область по виробництву овочів в Україні входить в десятку лідерів, поступаючи у виробництві Дніпропетровській, Донецькій, Одеській та Харківській областям. Виробництво овочів завжди залишалось збитковим. Лише у 2003 р. в Запорізькій області отримано 400,3 тис. грн прибутку від виробництва овочів, а у 2004 р. ця галузь отримала збитків на 396,6 тис. грн. Виробництво плодів в області є прибутковим. В Ураїні найбільшу частку плоди вирощують в Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Київській та Хмельницькій областях. У 2004 р. від виробництва плодів було отримано 2495,5 тис. грн прибутків, що на 2291,5 тис. грн більше, ніж у 2000 р., та на 680,2 тис. грн більше, ніж у 2003 р. (табл. 1).

Таблиця 1 Прибутки та збитки від виробництва плодоовочевої продукції у сільськогосподарських підприємствах Запорізькій області за 2000-2004 рр., тис. грн.

Продукція сільського господарства	Роки
	2000	2002	2003	2004
Овочі	-797,0	-74,7	400,3	-396,6
Плоди	204,0	1344,2	1815,3	2495,5

У табл. 2 наведено рівень рентабельності виробництва овочів та плодів у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області за 2000-2004 рр.

Таблиця 2 Рівень рентабельності виробництва овочів та плодів у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області за 1990-2004 рр., %

Продукція сільського господарства	Роки
	1990	1995	2000	2002	2003	2004
Овочі	51,3	24,3	-16,9	-2,6	24,4	-20,3
Плоди	90,8	-17,2	4,7	20,8	21,9	34,3

Найбільший рівень рентабельності по плодах спостерігається в 1990 р. (90,8%), найменший - у 1995 р. (-17,2%). Протягом 2000-2004 рр. найбільш рентабельним виробництво овочів було у 2003 р. і становило 24,4%. Найменший рівень рентабельності був у 2004 р. (-20,3%). У табл. 3 наведено показники економічної ефективності овочівництва у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області.

Таблиця 3 Вплив розміру виробничих витрат на 1 га овочевих на економічну ефективність галузі в господарствах Запорізької області в середньому за 2000-2004 рр.

Показники	Групи господарств за розміром виробничих витрат на 1 га овочевого поля, грн	По всіх господарствах у середньому
	I до 1500	II 1501-3000	III більше ніж 3000
Кількість господарств	10	11	5	26
Урожайність овочів, ц з 1 га	32,0	75,8	165,1	80,6
Працемісткість 1 ц, люд.-год	8,4	6,0	4,1	5,3
Одержано овочів на 1 грн виробничих витрат, кг	3,2	3,8	5,3	4,4
Собівартість 1 ц овочів, грн	31,3	26,6	18,8	22,8
Прибуток на 1 га овочевих, тис. грн	-321,0	-466,6	63,5	-237,5
Рівень рентабельності, %	-38,5	-27,8	2,5	-15,6

При дослідженні ефективності розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу враховано три його найважливіші сторони: економічна, соціальна й екологічна, які тісно пов'язані між собою.

Економічна ефективність регіонального розвитку плодоовочевого підкомплексу відображає економічну доцільність функціонування галузей, що формують ринок плодоовочевої продукції в окремих регіонах з погляду визначення економії сукупних витрат живої та уречевленої праці в різних регіонах на виробництво плодоовочевої продукції.

Екологічна ефективність регіонального розвитку характеризує спроможність такого розвитку плодоовочевого підкомплексу в регіоні, який забезпечує раціональне використання, відтворення природно-ресурсного потенціалу та охорони навколишнього природного середовища, а також сприяє нормальному відтворенню життєдіяльності і працездатності населення завдяки виробництву нешкідливих для здоров'я людини, екологічно чистих продуктів харчування.

Соціальна ефективність регіонального розвитку плодоовочевого підкомплексу характеризує рівень задоволення потреб населення регіонів у високоякісних дешевих продуктах відповідно до фізіологічних норм їх споживання, а також у дієтичних продуктах та продуктах дитячого харчування, яке досягається за рахунок забезпечення збалансованості платоспроможності населення і роздрібних цін на плодоовочеву продукцію.

Процес формування плодоовочевого підкомплексу відбувається під впливом інтегральних чинників впливу, які можна поділити на дві групи: природнокліматичні та соціально-економічні. При цьому слід мати на увазі, що із зростанням продуктивних сил суспільства, прискоренням науково-технічного прогресу роль різних чинників змінюється. Сучасні досягнення в галузі техніки, селекції та інших сільськогосподарських науках дають змогу значно послабити вплив першої групи чинників. Водночас вплив другої групи чинників посилюється, стаючи переважаючим.

До першої групи чинників належать структура земельного фонду, клімат, рельєф місцевості, водні ресурси.

Друга поділяється на чотири підгрупи. Перша з них - чинники, зумовлені рівнем суспільного поділу праці. До них належать місце та роль у державному поділі праці; рівень спеціалізації й концентрації виробництва плодоовочевої продукції; наявність у регіоні переробних підприємств; рівень розвитку міжгалузевих і міжрегіональних виробничо-економічних зв'язків.

Друга підгрупа - чинники, що визначають загальний рівень продуктивних сил регіону, особливо галузей, що мають стосунок до плодоовочевого підкомплексу: рівень розвитку промисловості, яка переробляє плодоовочеву продукцію; стан виробничої інфраструктури (системи сховищ, дорожньої мережі, транспорту, заготівель); рівень розвитку матеріально-технічного забезпечення виробництва плодоовочевої продукції.

Третя підгрупа - чинники, що впливають на формування потреб у плодоовочевій продукції: постачання продукції у свіжому виді в державний фонд; рівень задоволення потреб населення регіону у продуктах, його співвідношення з науково обґрунтованими нормами; національні традиції, звички в харчуванні; темпи зростання грошових доходів і витрат населення на придбання продуктів; зміна платоспроможного попиту; зміна характеру праці під впливом науково-технічного прогресу.

Четверта підгрупа - соціально-демографічні чинники, зумовлені наявністю населення, що виробляє і споживає плодоовочеву продукцію. До цієї підгрупи доцільно включити забезпеченість трудовими ресурсами (співвідношення, динаміка, розміщення міського і сільського населення), наявність міст як великих споживачів продукції. У третьому розділі “Напрями ефективного розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу” встановлено, що перспективні обсяги виробництва плодоовочевої продукції в Запорізькій області будуть визначатися в основному одним фактором - виробничими можливостями області. Принципове вирішення такого завдання можливе при дотриманні двох основних положень: повна зайнятість та повний обсяг виробництва. Сутність цих положень стосовно плодоовочевого виробництва полягає в тому, щоб залучити в галузь якомога більшу кількість ресурсів (ріллі, праці й капіталу) і на кожну одиницю ресурсу отримати найвищу віддачу. Оскільки площа ріллі практично не змінюється, то фактором обсягів виробництва плодоовочевої продукції, що лімітується, є кількість ріллі під плодоовочевими культурами. З метою оптимізації розмірів і структури посівів овочевих культур у роботі було застосовано економіко-математичні моделі. Основні показники оптимального рішення щодо розмірів і структури посівів овочевих культур по модельному господарству порівняно з відповідними показниками середніх по сільськогосподарських підприємствах Запорізької області наведені в табл. 4.

Таблиця 4 Порівняльні дані оптимального рішення для модельного господарства та в середньому по господарствах Запорізької області

Показники	Модельне господарство	%	Середнє господарство області	%	Відношення оптимального до середнього, %
Площа ріллі, га	600,0	х	510,0	х	117,0
Зайнято ріллі овочами, %	5,0		6,1
Площа під овочами	30	100,0	31,11	100,0	115,6
у т.ч. томати	12	40,0	8,95	28,8	160,4
огірки	1,5	5,0	1,83	5,9	97,8
цибуля	9,3	31,0	16,51	53,1	67,6
капуста	3,6	12,0	1,77	5,7	242,5
морква	2,1	7,0	1,52	4,8	168,4
буряк	1,5	5,0	0,53	1,7	338,5

Рівні рентабельності реалізації плодоовочевої продукції дуже різні, що зумовлено величиною виробничих витрат на 1 га посіву й урожайністю різних культур. Ціна реалізації різних культур може змінюватися під впливом попиту та пропозиції, можуть змінюватися ціни на ресурси виробництва, а також показники врожайності через погодні й інші умови, однак у нормальних умовах функціонування економіки ці коливання не настільки великі, щоб різко змінити співвідношення в показниках ефективності виробництва. Запропонований у роботі комплекс заходів забезпечить збільшення обсягів виробництва плодоовочевої продукції (табл. 5).

Таблиця 5 Комплекс заходів щодо розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу Запорізької області

Дії з реалізації заходів	Підприємства	Обсяги фінансування, тис.грн.	Очікуваний результат
			Результат	Одиниці виміру	Кількість
Впровадження переробки овочів	ТОВ “Терса-Агро”	520	Одержання додаткового прибутку	тис. грн	70,0
Впровадження меліорації	ФГ “Вітязь”	100	Збільшення обсягів виробництва продукції; створення нових робочих місць	Тонн роб., місць	15,0 50
Впровадження вирощування овочів за інтенсивною технологією	ТОВ “Перемога”	30	Одержання додаткового прибутку	тис. грн	105,0
	ТОВ “Агрофірма Степанівка”	93			25,0
	СВК “Тубал”	56			21,0
	Сільськогосподарське виробництво “Дружба” ДП “Придніпровська залізниця”	75			28,0
Впровадження нових районованих сортів плодових культур	ТОВ “Заря”	27	Одержання додаткового прибутку	тис. грн	31
	ТОВ “Агро-Континент”	198	Одержання додаткового прибутку	тис. грн	65,6
	ЗАТ “Аграрний дім”	114		тис. грн	60,0

Важливе значення для розвитку плодоовочевого підкомплексу, крім факторів виробництва, мають умови реалізації продукції, тобто ринкова ситуація. Кожен виробник повинен мати можливість користуватися послугами ринку як на регіональному, так і на державному рівнях, тобто свободу міжрегіонального ринку.

У роботі запропоновано проект організаційної структури регіонального оптового плодоовочевого ринку, який складається з таких блоків: торгово-посередницьке обслуговування, господарсько-комерційна та управлінська діяльність, маркетинг та філії регіонального оптового плодоовочевого ринку.

Регіональний оптовий плодоовочевий ринок повинен розміщуватися в місті Запоріжжя. Покладені на нього функції зумовлюють відповідну організаційну побудову, що включає сукупність блоків: торгово-посередницького обслуговування, господарсько-комерційної та управлінської діяльності, маркетингу та філій регіонального оптового плодоовочевого ринку.

Створення оптового плодоовочевого ринку доцільно здійснювати у певній послідовності. На першому етапі необхідно сформувати блок торгівельно-посередницького обслуговування у складі торговельного майданчика, підрозділу транспортного забезпечення, складського господарства і холодильників, служби охорони, служби контролю якості продукції.

Важливо також побудувати ваговий та завантажувально-розвантажувальний комплекс і створити службу замовлень товаровиробників і покупців. На цьому етапі також формуються фінансово-облікова, юридична служба та відділ маркетингу.

На другому етапі формуються філії оптового плодоовочевого ринку, які повинні знаходитися в північній та південній частині області, зокрема в містах Мелітополь та Кам'янка-Дніпровка. За необхідності та при розширенні торгівельної діяльності - філії можуть відкриватися і в інших районних центрах та населених пунктах області.

Цінова ситуація на регіональному плодоовочему ринку несприятлива для розвитку вітчизняного плодоовочевого підкомплексу - ціни високі для споживачів і занадто низькі для товаровиробників.

Сучасний їх рівень, з одного боку, не забезпечує доступність виробленої продукції для більшості споживачів, а з другого - не тільки не сприяє розширеному відтворенню виробництва і зміцненню сільськогосподарського підприємства, а й призводить до їх банкрутства, не забезпечує по більшості продукції відшкодування витрат.

Економічна ситуація на регіональному плодоовочевому ринку ускладнюється через повільне створення мережі пунктів заготівлі овочів та плодів, а також недостатність організаційних заходів щодо залучення об'єднань підприємств агропромислового комплексу, спілок та інших формувань до процесу забезпечення прозорості плодоовочевого ринку, запобігання недобросовісній конкуренції у підприємницькій діяльності.

Проблемою залишається неврегулювання економічних відносин у ланцюгу “виробництво - оптова торгівля - роздрібна торгівля - споживач”, що негативно впливає на цінову ситуацію на плодоовочевому ринку й не дає можливості виробнику одержати постійний дохід від реалізації плодоовочевої продукції.

Основні напрями державного регулювання реалізуються через збереження національних конкурентних переваг економіки; активну діяльність із забезпечення конкурентних переваг національної економіки на світових ринках і стимулювання вітчизняних виробників; загальну координацію процесів, стимулювання розвитку економіки відповідно до вибраних орієнтирів; прогнозування динаміки особистого й виробничого попиту в країні; пом'якшення соціальної нерівності, підтримку балансу інтересів; адаптацію економічного регулювання до змін умов господарювання.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, пов'язаного з розробкою напрямів ефективного формування й розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано такі висновки:

1. Встановлено, що основними параметрами оптимальності структури плодоовочевого підкомплексу є рівень економічної і технологічної взаємозалежності галузей, мінімізація витрат виробленої в ньому продукції на основі поділу праці та спеціалізації галузей відповідно до природних та економічних умов окремих регіонів. Регіональний плодоовочевий підкомплекс становить сукупність галузей і ланцюгів господарювання, пов'язаних між собою горизонтальними й вертикальними зв'язками з приводу виробництва, переробки та реалізації плодоовочевої продукції. Такі зв'язки формуються в процесі забезпечення регіону плодоовочевою продукцією, орієнтуючись на максимальне використання місцевих ресурсів, переваги територіального поєднання різних галузей виробництва, ефективно діючий ринок.

2. Механізм внутрішнього та зовнішнього регулювання регіонального плодоовочевого підкомплексу включає ринкове, державне та внутрішньовиробниче регулювання. Ринкове регулювання складається з регулювання попиту, пропозиції, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури. Державне регулювання плодоовочевого підкомплексу здійснюється з урахуванням прогнозу розвитку регіональної агроекономічної системи і бюджету регіону, витрат на підтримку науково-технічного потенціалу, створення і поповнення плодоовочевого фонду, лізингу, страхування, дотацій і компенсацій, інвестиційну діяльність. Внутрішньовиробниче регулювання містить у собі маркетинг, який дає змогу на основі комплексного вивчення споживчих ринків виявити потреби і запити покупців і з урахуванням цього спланувати обсяг виробництва, а також внутрішньогосподарські економічні відносини.

3. Визначення основних методологічних підходів до дослідження ринку плодоовочевої продукції дало змогу провести комплексну оцінку системи показників його кон'юктури. За допомогою них визначається загальна ринкова ситуація, ринкові ціни, товарна маса, ринкова інфраструкутра та економічна ефективність ринкової діяльності.

4. При дослідженні ефективності розвитку регіонального плодоовочевого підкомплексу необхідно враховувати три його найважливіші сторони: економічна, соціальна і екологічна, які тісно пов'язані між собою. Визначено, що економічна ефективність регіонального розвитку плодоовочевого підкомплексу відображає економічну доцільність функціонування галузей. Екологічна ефективність регіонального розвитку характеризує спроможність такого розвитку плодоовочевого підкомплексу в регіоні, який забезпечує раціональне використання, відтворення природно-ресурсного потенціалу та охорони навколишнього природного середовища, а також сприяє нормальному відтворенню життєдіяльності і працездатності населення завдяки виробництву нешкідливих для здоров'я людини, екологічно чистих продуктів харчування і продуктів. Соціальна ефективність регіонального розвитку плодоовочевого підкомплексу характеризує рівень задоволення потреб населення регіонів у високоякісних дешевих продуктах відповідно до фізіологічних норм їх споживання, а також у дієтичних продуктах та продуктах дитячого харчування.

5. Запорізька область традиційно займає важливі позиції у сфері виробництва плодоовочевої продукції в Україні. Сучасна галузева структура регіонального плодоовочевого підкомплексу характеризується різким розбалансуванням всіх його ланок, насамперед, сировинної та переробної. Надзвичайно низьким залишається вклад у результати діяльності підкомплексу регіону сфери виробничої інфраструктури, прискорений розвиток якої, як показує світовий досвід, є важливим фактором прискорення розвитку всього плодоовочевого підкомплексу.

6. Встановлено основні причини неефективного розвитку плодоовочевого підкомплексу: загальна економічна криза та значний спад виробництва плодоовочевої продукції; зниження попиту на вітчизняну плодоовочеву продукцію; порушення інтеграційних зв'язків харчової і переробної промисловості у рамках плодоовочевого підкомплексу; важке фінансове становище переробних підприємств; фізично й морально застаріла матеріально-технічна база підприємств харчової і переробної промисловості, недосконалі технології виробництва; відсутність підтримки з боку держави.

7. Процес формування плодоовочевого підкомплексу відбувається під впливом інтегральних чинників впливу, які можна поділити на дві групи: природнокліматичні та соціально-економічні. До першої групи чинників належать структура земельного фонду, клімат, рельєф місцевості, водні ресурси. Соціально-економічна група чинників включає чотири підгрупи: чинники, зумовлені рівнем суспільного поділу праці; чинники, що визначають загальний рівень продуктивних сил регіону; чинники, що впливають на формування потреб у плодоовочевій продукції та соціально-демографічні чинники, зумовлені наявністю населення, що виробляє і споживає плодоовочеву продукцію.

8. Розробка кількісних параметрів перспективного виробництва плодоовочевої продукції дала змогу оптимізувати структуру посівних площ овочевих культур та визначити заходи щодо підвищення ефективності виробництва плодів у Запорізькій області. Визначено, що значну роль у виробництві овочевих відіграватимуть Камянко-Дніпровський, Михайлівський, Мелітопольський райони Запорізької області. Темпи повільного зростання матеріально-грошових витрат на 1 га зберігатимуться, але галузь буде прибутковою за рахунок зменшення собівартості овочів. Рівень рентабельності становитиме 25,8%. У 2007 р. зміниться структура використання овочевих: зменшиться питома вага овочів, що реалізуються у свіжому виді та збільшиться частка овочевих, що будуть перероблятися. У 2007 р. на переробку надійде 7 тис. т овочів, у тому числі 1 тис. т томатів. Перспективними для виробництва плодів в області залишаться: Мелітопольський, Василівський, Михайлівський райони Запорізької області.

9. Запропоновано комплекс заходів для стабілізації розвитку регіонального плодоовочевого ринку: сприяння інтенсифікації в плодоовочевому підкомплексі різних організаційних формувань; впровадження прогресивних ресурсоощадних та екологічно безпечних технологій; впровадження ефективного механізму державного регулювання ринків продукції в поєднанні з ринковим саморегулюванням; опрацювання нормативно-правової бази з питань застосування різних методів підтримки вітчизняного товаровиробника; створення інтервенційних фондів; впровадження обґрунтованого квотування обсягів реалізації та встановлення граничних рівнів цін на плодоовочевому ринку; прискорення розвитку мережі інфраструктурних формувань.

Визначено, що державне регулювання розвитку плодоовочевого підкомплексу повинне здійснюватись у напрямах розробки програм розвитку інфраструктури ринку плодоовочевої продукції та фінансової підтримки підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Іляшенко А.Х. Вплив особливостей сільськогосподарського і продовольчого ринку на діяльність підприємств АПК // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління “Маркетинг і логістика в управлінні суб'єктами господарювання”. Т. V. Вип. 42. Серія “Економіка”. - Донецьк: ДонДУУ, 2004. - С. 56-64.

2. Іляшенко А.Х. Вплив елементів маркетингу на вибір стратегії розвитку підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 2. - С. 56-60.

3. Іляшенко А.Х. Досвід реформування аграрного сектора економіки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 1. - С. 87- 90.

4. Іляшенко А.Х. Необхідність, передумови й умови використання блочно-модульних структур маркетингу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 6. - С. 103-106.

5. Іляшенко А.Х. Підвищення конкурентоспроможності продукції на сучасному ринку товарів та послуг // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 1. - С. 68-72.

6. Іляшенко А.Х. Регіональна територіальна організація продовольчого комплексу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 2. - С. 101-105.

7. Іляшенко А.Х. Сутність, функції і значення регіонального продовольчого підкомплексу // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 3. - С. 127-131.

8. Іляшенко А.Х. Організація виробничої структури й розмірів підприємств // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”, 28 - 29 жовтня 2004 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - Т. 2. - С. 64-66.

9. Іляшенко А.Х. Пошук нових організаційних систем управління // Матеріали Міжнародного круглого столу “Наукові проблеми розвитку суспільства з транзитивною економікою”. 6 вересня 2005 р. - Мелітополь: МІДМУ ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - С. 181-182.

10. Іляшенко А.Х. Оцінка фінансово-економічного стану підприємств // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3-х т. / Гуманітарний університет “ЗІДМУ”,

11. 27 - 28 жовтня 2005 р.; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2005. - Т. 1. - С. 50-51.

Размещено на Allbest.ru

...