Розвиток молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації (на матеріалах Полтавської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Рада по вивченню продуктивних сил України

УДК 338.432:631.15:636.2 (477.53)

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації (на матеріалах Полтавської області)

Олексенко Лілія Вікторівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Коваленко Андрій Олексійович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, докторант

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Зимовець Віктор Наумович, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", головний науковий співробітник відділу ціноутворення і кон'юнктури ринку;

- кандидат економічних наук Мельник Лілія Миколаївна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, старший науковий співробітник відділу проблем розвитку сільського господарства

Провідна установа: Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка МОН України, кафедра менеджменту і маркетингу, м. Полтава

Захист відбудеться "29" травня 2006 року об 11 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "28" квітня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Л.В. Дейнеко

Анотації

Олексенко Л.В. Розвиток молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації (на матеріалах Полтавської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - Київ, 2006.

У дисертації обґрунтувано теоретичні й методологічні засади розвитку молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації. Удосконалено методологію дослідження проблем розвитку і розміщення підкомплексу та розширено низку понять; одержали розвиток методичні засади визначення економічної ефективності функціонування підкомплексу; здійснено комплексну оцінку стану та динаміки розвитку молочного скотарства й молочної промисловості Полтавської області; удосконалено методичні підходи до розміщення продуктивних сил підкомплексу, розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму та обґрунтовано стратегічні напрями розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу Полтавської області на тривалу перспективу.

Ключові слова: молочно-продуктовий підкомплекс, територіальна організація, ефективність, організаційно-економічний механізм, регіон.

Олексенко Л.В. Развитие молочно-продуктового подкомплекса в регионе специализации (на материалах Полтавской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины. - Киев, 2006.

Основной целью диссертационного исследования является разработка и обоснование теоретико-методологических основ развития и размещения молочно-продуктового подкомплекса региона агропромышленной специализации и определение основных направлений усовершенствования его территориальной организации.

Объектом исследования является процесс развития молочно-продуктового подкомплекса агропромышленного комплекса Полтавской области.

Предметом исследования являются теоретические, методологические и практические основы развития и размещения молочно-продуктового подкомплекса регионального АПК и экономические процессы, которые определяют возможности и перспективы его функционирования в новых условиях хозяйствования.

Научная новизна полученных результатов исследования заключается в обосновании теоретических и методологических основ развития и размещения производства, переработки и реализации продукции молочного скотоводства в аграрном секторе с учетом региональных и организационно-производственных особенностей АПК.

В первом разделе "Теоретико-методологические основы территориальной организации молочно-продуктового подкомплекса в регионе агропромышленной специализации" уточнено определение молочно-продуктового подкомплекса региона; расширены методологические основы его территориальной организации; углублены методические основы оценки развития молочно-продуктового подкомплекса в регионе специализации. Автором расширено понятие молочно-продуктовый подкомплекс путем включения в его состав научно-исследовательских организаций и учреждений животноводства, ремонта животноводческих помещений, оборудования для животноводства и перерабатывающих отраслей, а также специализированной торговли молочными продуктами; уточнено понятие территориальная организация молочно-продуктового подкомплекса, предусматривающее пространственную взаимосвязь сельскохозяйственных предприятий, молокозаводов, молочноконсервных комбинатов и молочных перерабатывающих предприятий, которые вместе производят и доводят до потребителей основные виды молочной продукции; выделены факторы повышения экономической эффективности производства в молочном скотоводстве, особенность которых, по мнению автора, заключается во всестороннем учете специфических особенностей экономики, техники, технологии, организации и управления производством в этой отрасли в переходных экономических условиях; получили последующее развитие методические основы определения экономической эффективности производства продукции молочно-продуктового подкомплекса, которые, в отличие от существующих в экономической теории, раскрываются в контексте рыночных отношений.

Во втором разделе "Тенденции и закономерности развития регионального молочно-продуктового подкомплекса на современном этапе" оценены, обобщены и отражены современные особенности функционирования молочно-продуктового подкомплекса региона.

В третьем разделе "Основные направления и пути усовершенствования территориальной организации регионального молочно-продуктового подкомплекса" предложены основные факторы углубления и повышения эффективности региональной специализации молочного скотоводства; очерчены пути совершенствования территориальной организации перерабатывающей сферы молочно-продуктового подкомплекса региона; разработаны научные рекомендации относительно улучшения организационно-экономических отношений в подкомплексе. Автором впервые разработаны предложения относительно усовершенствования экономических отношений между производителями молока и перерабатывающими предприятиями, которые заключаются в создании перерабатывающими предприятиями собственной сырьевой зоны, а также в углублении горизонтальной и вертикальной интеграции хозяйствующих субъектов подкомплекса; предложена перспективная организационная структура обслуживающего кооператива по производству молока, которая обеспечивает создание условий для целенаправленной и скоординированной работы его структурных подразделений путем построения конструктивной управленческой иерархии; предложено создать ассоциацию качества производства молока и молокопродукции на уровне области, которая будет стимулировать предприятия к поиску и внедрению современных методов управления качеством, повышения совершенства и конкурентоспособности продукции; предложено создание Молочного фонда, который будет устанавливать для каждого молокоперерабатывающего предприятия регион закупки и реализации продукции и определять ее ассортимент.

Ключевые слова: молочно-продуктовый подкомплекс, территориальная организация, эффективность, организационно-экономический механизм, регион.

Oleksenko L. V. Development of Dairy Subcomplex in the Region of Specialization (on materials of Poltava region). - Manuscript.

Thesis for degree of candidate of economic sciences by speciality 08.10.01 - Placing of productive forces and regional economy. - Council for Study of Productive Forces in Ukraine, National Academy of Science of Ukraine. - Kyiv, 2006.

The thesis is devoted to theoretical and methodological bases of dairy subcomplex development in the region of specialization. Research methodology for analysis of problems connected with subcomplex development and placing is improved and meanings of some notions are extended; the methodical bases for determination of subcomplex economic efficiency are evolved; complex analysis of condition and dynamics of the milk cattle-breeding and dairy industry development in Poltava region is realized; the methods of productive forces placing are improved, the propositions for improving of economic-organizing system are given and long-term strategic directions of diary subcomplex development and placing in Poltava region are determined.

Key words: dairy subcomplex, territorial organization, efficiency, economic-organizing system, region.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Результативність перших років реформування агропромислового комплексу України свідчить про неефективність і непослідовність більшості трансформаційних заходів, наслідком чого стало різке скорочення виробництва продукції, кризовий стан підприємств.

Пошук методів подолання ситуації, що склалася, висуває нові завдання щодо підвищення ефективності виробництва у всіх продуктових підкомплексах. Важливість молочного регіонального підкомплексу не лише для регіону спеціалізації, а й усієї країни в цілому визначається високою біологічною цінністю кінцевого продукту, а саме наявністю повноцінних білків і незамінних амінокислот у молоці. Для досягнення споживання молочних продуктів населенням на рівні розвинутих країн необхідна всебічна підтримка вітчизняних товаровиробників, відтворення і подальший розвиток молочного тваринництва, посилення інтеграційних процесів у підкомплексі, мобілізація внутрішніх ресурсів підприємств. Необхідність розробки і здійснення ефективних заходів для вирішення перерахованих завдань зумовлює актуальність дослідження.

Дослідженню теоретичних і практичних аспектів розміщення регіональних продуктових підкомплексів присвячено низку праць таких відомих українських учених, як П. Борщевський, Б. Данилишин, Л. Дейнеко, А. Лисецький, Л. Мармуль, М. Паламарчук, М. Пархомець, Л. Чернюк, О. Шпичак та інші. Організаційно-економічні аспекти розвитку молочно-продуктового комплексу відображені у працях П. Березівського, В. Бойка, В. Зимовця, М. Ільчука, А. Македонського, Т. Мостенської, Г. Черевка та інших.

Незважаючи на високу актуальність досліджень розміщення регіональних продуктових підкомплексів, висвітлення питань раціонального взаємозв'язку сільськогосподарських товаровиробників із молокопереробними підприємствами в умовах формування ринкової економіки, проблема вдосконалення територіальної організації молочно-продуктового підкомплексу, системного і комплексного пошуку напрямів та шляхів ефективного розміщення його складових на основі структурної пропорційності як у методологічному, так і прикладному аспекті залишається недостатньо дослідженою, що зумовило вибір теми пропонованої дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження здійснювались у межах науково-дослідної роботи Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України "Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року (комплексне фундаментальне дослідження)" - № державної реєстрації 0104U003168, де автором досліджено стан і перспективи розвитку молочно-продуктового підкомплексу в Полтавській області, й наукової теми факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії "Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК" - № державної реєстрації 0104U00255, де автором проведене дослідження стратегічних напрямів розвитку молочного скотарства Полтавської області в умовах ринкової трансформації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка й обґрунтування теоретико-методологічних засад розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу регіону агропромислової спеціалізації та визначення основних напрямів удосконалення його територіальної організації.

Відповідно до поставленої мети дослідження визначено та розв'язано наступні задачі:

- поглибити теоретико-методологічні підходи дослідження територіальної організації молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації;

- розвинути методичні засади оцінки ефективності виробництва продукції молочно-продуктового підкомплексу;

- оцінити стан розвитку молочно-продуктового підкомплексу регіону спеціалізації в сучасних умовах, розкрити особливості і тенденції динаміки та найбільш суттєві диспропорції функціонування молочного тваринництва й молочної промисловості як складових частин підкомплексу;

- визначити особливості формування сировинної бази переробних підприємств у пореформений період;

- виявити резерви і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока;

- розробити пропозиції по вдосконаленню економічних відносин між сферами молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації.

Об'єктом дослідження є процес розвитку молочно-продуктового підкомплексу агропромислового комплексу Полтавської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні засади розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу регіонального АПК та економічні процеси, які визначають можливості і перспективи його функціонування в нових умовах господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження були фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблеми, яка вивчається, нормативні і законодавчі акти, що регламентують питання господарської діяльності і виробничих відносин в Україні.

У процесі дослідження використано такі наукові методи, як: абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формулювання висновків, порівняльний - для зіставлення показників діяльності окремих господарських суб'єктів, статистико-економічний - для аналізу ефективності молочного скотарства, графічний - для побудови діаграм і графіків, монографічний - для вивчення діяльності аграрних підприємств, що виробляють молоко, і переробних підприємств, економіко-математичний - для визначення міри впливу різних економічних факторів на кінцеві результати господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методологічних засад розвитку і розміщення виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства в аграрному секторі з урахуванням регіональних та організаційно-виробничих особливостей АПК.

Основні наукові результати дослідження полягають у наступному:

· удосконалено методологію дослідження проблем розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації та дістало подальшого розвитку поняття територіальна організація молочно-продуктового підкомплексу, яке, на відміну від існуючих, передбачає просторовий взаємозв'язок сільськогосподарських підприємств, молокоприймальних пунктів, молокозаводів, молочноконсервних комбінатів і молочних переробних підприємств, що разом виробляють і доводять до споживачів основні види молочної продукції;

· розширено поняття молочно-продуктовий підкомплекс за рахунок включення до його складу, по-перше, науково-дослідних організацій і закладів тваринництва; по-друге, ремонту тваринницьких приміщень, обладнання для тваринництва і переробних галузей; по-третє, спеціалізованої торгівлі молочними продуктами;

· одержали подальшого розвитку методичні засади визначення економічної ефективності виробництва продукції молочно-продуктового підкомплексу, зокрема система ознак і показників, які, на відміну від існуючих, у якості базового критерію мають рівень досягнення мети виробничо-господарської діяльності та ґрунтуються на комплексному підході до визначення кінцевих результатів з урахуванням залучених ресурсів та рівня раціональності їх використання;

· здійснено комплексну оцінку стану та динаміки розвитку молочного скотарства й молочної промисловості Полтавської області в контексті ринкових відносин, яка базується на показниках ефективності територіальної організації молочно-продуктового підкомплексу та враховує міжгалузеві зв'язки;

· удосконалено методичні підходи до розміщення продуктивних сил молочно-продуктового підкомплексу шляхом виділення специфічних техніко-економічних, технологічних і організаційно-управлінських чинників підвищення економічної ефективності виробництва в молочному скотарстві в умовах ринкової економіки;

· вперше запропоновано перспективну для молочно-продуктового підкомплексу організаційно-господарську структуру на основі обслуговуючого кооперативу з виробництва молока, яка забезпечує створення умов для цілеспрямованої і скоординованої роботи його структурних підрозділів шляхом побудови конструктивної управлінської ієрархії;

· розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування сфер молочно-продуктового підкомплексу регіону шляхом створення асоціації якості виробництва молока та молокопродукції на рівні області, основна мета якої полягає у впровадженні сучасних методів забезпечення конкурентоспроможності продукції та визначення її асортименту;

· обґрунтовано стратегічні напрями розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу Полтавської області на тривалу перспективу, які передбачають створення переробними підприємствами власної сировинної зони, а також поглиблення горизонтальної та вертикальної інтеграції господарюючих суб'єктів підкомплексу.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що розроблені в межах дисертації його основні положення можуть використовуватися державними органами управління економікою та окремими суб'єктами господарювання з метою підвищення ефективності роботи як молочно-продуктового підкомплексу регіону спеціалізації в цілому, так і окремих його підприємств.

Одержані наукові результати використано Державним департаментом продовольства Мінагрополітики України під час розробки пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку молочно-продуктової сфери АПК України та її регіонів (довідка № 04-22/62 від 24.03.2006 р.), Головним управлінням сільського господарства і продовольства Полтавської обласної державної адміністрації у процесі розробки регіональної економічної політики (довідка № 01-21/199 від 20.09.2005 р.), ВАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів" при розробленні бізнес-планів виробничої діяльності (довідка № 25 від 21.09.2005 р.), Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 25/555-11-4 від 23.09.2005 р.) та Полтавською державною аграрною академією (довідка № 6-01-43 від 19.09.2005 р.) під час проведення планових наукових досліджень, а також Полтавською державною аграрною академією в навчальному процесі (довідка № 6-01-44 від 19.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи отримані особисто автором у результаті власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати, висновки та пропозиції дисертації доповідалися на: науково-практичній конференції "Проблеми удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах реформування економіки (м. Полтава, 20 листопада 2002 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень - 2003" (м. Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасні проблеми економіки підприємства" (м. Дніпропетровськ, 5 листопада 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, магістрів і студентів (м. Харків, 10-11 липня 2004 р.); науково-практичній конференції "Формування конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки" (м. Полтава, 6 грудня 2004 р.); науковій конференції молодих учених (м. Умань, 24-25 лютого 2005 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 15 наукових праць, з них 8 - у наукових фахових виданнях України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи становить 214 стор. комп'ютерного тексту, який включає 8 рисунків та 30 таблиць, з яких лише 4 займають усю площу сторінки, 14 додатків - на 24 стор. Список використаних джерел із 164 назв викладено на 15 стор.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи територіальної організації молочно-продуктового підкомплексу в регіоні агропромислової спеціалізації" уточнено визначення молочно-продуктового підкомплексу регіону; розширено методологічні засади визначення територіальної організації регіонального молочно-продуктового підкомплексу; поглиблено методичні основи оцінки розвитку молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації.

На наш погляд, молочно-продуктовий підкомплекс охоплює молочне скотарство; кормовиробництво; виробництво матеріалів для ветеринарного обслуговування і штучного запліднення; галузі, пов'язані із заготівлею, зберіганням, переробкою молочної сировини; науково-дослідні організації і заклади тваринництва; ремонт тваринницьких приміщень, обладнання для тваринництва і переробних галузей; спеціалізовану торгівлю молочними продуктами.

Функціонування продуктивних сил молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації, результативність взаємодії різних його елементів залежать від ефективної територіальної організації комплексу, узгодження дій окремих складових та способів регулювання їх взаємодії для досягнення певної мети.

Територіальна структура молочно-продуктового комплексу - це відповідні форми його виробничих утворень, які склалися в результаті територіального поділу праці та під впливом дії закономірностей комплексності. Територіальна структура виражає територіальні пропорції, що відображають співвідношення масштабів всього виробництва комплексу і виробництва окремих видів продуктів або їх взаємопов'язаних груп як ланок територіального поділу праці. Навіть на невеликих за розмірами територіях через диференціацію природних і економічних умов, які впливають на спеціалізацію сільського господарства і територіальне зосередження переробних підприємств, спостерігається неоднаковий рівень інтенсивного розвитку господарства, різна концентрація окремих видів його продукції.

Територіальна структура і просторове розміщення галузей харчової промисловості, зокрема молочної промисловості, становлять основу територіальної організації молочно-продуктового комплексу, яка є поєднанням економічних і організаційних заходів, що спрямовані на підвищення ефективності функціонування ланок виробничо-господарського призначення за рахунок оптимізації їхніх регіональних пропорцій і створення раціональних територіально-виробничих утворень з урахуванням усіх форм власності. скотарство тваринництво молочний кооператив

Таким чином, територіальна організація молочно-продуктового підкомплексу - це просторовий взаємозв'язок сільськогосподарських підприємств, молокозаводів, молочноконсервних комбінатів і молочних переробних підприємств, які разом виробляють і доводять до споживачів основні види молочної продукції. Раціональна побудова територіальної організації являє собою встановлення таких територіальних пропорцій у сфері виробництва продуктів харчування, які б забезпечили найбільш повне задоволення потреб населення в них. Цього можна досягнути шляхом оптимізації в просторі і часі розміщення переробних підприємств у поєднанні з сільськогосподарськими та інфраструктурними підприємствами, які разом виробляють і доводять до споживача основні види продукції харчової промисловості.

Оцінка рівня розвитку і розміщення молочної промисловості як важливої структуроформуючої ланки народного господарства країни та її окремих районів повинна базуватися на певних методологічних основах, найбільш важливими серед яких є визначення: обсягів виробництва продукції в натуральному і вартісному вираженні в розрахунку на одиницю території і душу населення як найбільш важливих складових природного потенціалу країни та її окремих регіонів; питомої ваги її основних кількісних характеристик у структурі народного господарства, промисловості та агропромислового комплексу; частки задоволення потреб населення в основних видах продукції молочної промисловості за рахунок виробництва її в країні та в окремих регіонах; обсягу вивозу і ввозу продукції молочної промисловості за межі країни та її окремих регіонів.

Модель розвитку регіонального молочно-продуктового підкомплексу складається насамперед з наявного високопродуктивного молочного стада корів (тобто високоякісного біологічного фактора), створення і розвитку сучасної повноцінної кормової бази, забезпечення належних умов утримання поголів'я тварин із застосуванням технологічних прийомів виробництва молока, формування спеціальної машинобудівної індустрії по виготовленню технологічних машин та інших технічних засобів для всього організаційно-технологічного циклу виробництва молока.

Інтегруючими господарськими структурами в регіональних молочно-продуктових підкомплексах, як правило, стають молокопереробні підприємства. Кожне молокопереробне підприємство разом з господарствами-виробниками молока утворює первинну молочно-продуктову зону регіонального молочно-продуктового підкомплексу. З регіональних молочно-продуктових підкомплексів формується молочно-продуктовий комплекс країни, в якому здійснюється державна науково-технічна політика щодо виробництва молока, його промислової переробки, формування і розвитку внутрішнього та зовнішнього ринків молокопродуктів. Національний молочно-продуктовий комплекс України має створюватись і функціонувати на ринкових засадах при активній підтримці держави, її владних структур.

Важливим аспектом економічного розвитку молочно-продуктового підкомплексу є його ефективність як узагальнююче економічне поняття, що поряд із характеристикою динамічного процесу змін обсягів суспільного виробництва відображає їх співвідношення з сукупними витратами живої та уречевленої праці на них.

Для всебічної оцінки ефективності розвитку молочної промисловості використовується система натуральних показників, які характеризують виробництво окремих видів її продукції у розрахунку на душу населення та одиницю території. Вони є показниками, що відображають територіальну організацію розвитку молочної промисловості.

Ефективність регіонального молочно-продуктового підкомплексу в цілому має два чітко окреслені аспекти: перший розкриває ступінь насиченості території продукцією молочно-продуктового підкомплексу з відповідним рівнем ефективності або рівень використання території у процесі виробництва, другий дає уявлення про реальні можливості використання населенням певної території результатів економічного розвитку, а також про потенційні резерви цього процесу разом з раціональним функціонуванням трудових ресурсів у процесі виробництва.

У другому розділі "Тенденції і закономірності розвитку регіонального молочно-продуктового підкомплексу на сучасному етапі" оцінено, узагальнено та висвітлено сучасні особливості функціонування молочно-продуктового підкомплексу регіону.

Аналіз сучасних структурно-динамічних зрушень у молочно-продуктовому підкомплексі свідчить про те, що стан молочного скотарства залишається кризовим. Так, якщо в 1995-1999 рр. середньорічне виробництво молока в Полтавській області становило 755,2 тис. т, то в 2000-2004 рр. - 657,9 тис. т, що на 12,9% менше. Це зумовлено, зокрема, триваючим зменшенням поголів'я корів.

Негативні процеси, які спостерігаються в молочному тваринництві, призвели до погіршення, а в деяких випадках - до припинення діяльності переробних підприємств.

На рис. 1 наведена територіальна організація молочно-продуктового підкомплексу Полтавської області. Якщо в 2003 році на території Полтавщини функціонувало 27 молокопереробних підприємств, то в 2005 році їх залишилося лише 13. У 9 районах на місці переробних підприємств після зміни власників утворилися приймальні пункти молока, в обов'язки яких входить збирання та прийом молока від сільськогосподарських підприємств і населення з подальшим його перепродажем великим молокопереробним підприємствам. На території Новосанжарського, Машівського, Решетилівського районів наявне лише молочне скотарство.

Зменшення обсягів закупівель молока призводить до значного недозавантаження діючих потужностей. Нестача сировини й оборотних засобів - основні причини, які ведуть до спаду виробництва молочної продукції та економічного стану цієї галузі. Деякі підприємства молочної галузі в осінньо-зимовий період вимушені зупиняти виробництво або переходити на скорочений робочий тиждень. Скорочення постачання молока, утруднення зі збутом обумовили зменшення випуску готової молочної продукції молокопереробними підприємствами області.

Фінансовий стан молочної промисловості дещо погіршився: незважаючи на те, що в 2004 р. підприємствами отримано 10150 грн. чистого прибутку, рівень рентабельності знизився на 6,4% порівняно з 2000 р. (табл.).

Таблиця - Ефективність роботи молокопереробних підприємств асоціації "Полтавамолоко"*

Показник	Роки	2004 р., % від
	2000	2001	2002	2003	2004	2000 р.	2003 р.
Виручка від реалізації, тис. грн.	199785,4	189641,5	284749,0	250123,0	305498,0	152,9	122,1
Темп росту, % від попереднього року	100,0	94,9	150,2	87,8	122,1	-	-
Витрати на виготовлення продукції, тис. грн.	173591,8	166981,7	259863,7	226883,0	281709,0	162,3	124,2
Темп росту, % від попереднього року	100,0	96,2	155,6	87,3	124,2	-	-
Чистий прибуток, грн.	17442	11832,9	11930,9	11188,0	10150,0	58,2	90,7
Темп росту, % від попереднього року	100,0	67,8	100,8	93,8	90,7	-	-
Рівень рентабельності, %	10,0	7,1	4,6	4,9	3,6	-	-

* За звітними даними асоціації "Полтавамолоко"

Аналіз територіальної організації промислового виробництва молочно-продуктового підкомплексу за 2000-2004 роки свідчить, що значна частина Полтавської області перебуває в зоні дії депресивних процесів. Це стосується Карлівського, Кобеляцького, Лохвицького, Лубенського, Миргородського, Пирятинського, Полтавського, Решетилівського, Семенівського, Хорольського, Чутівського, Шишацького районів, частка яких у промисловому виробництві в 2004 році знизилася.

Зміна територіальних пропорцій у випуску продукції сільського господарства має аналогічний характер. Показники приросту виробництва молока за 2000-2004 роки характерні для Гадяцького (1,4%), Диканського (0,8), Котелевського (0,5), Оржицького (0,9), Полтавського (0,8), Хорольського (1,0), Шишацького (3,3%) районів. У Пирятинському районі обсяг виробництва молока залишився незмінним. Для інших районів характерне зменшення їх частки у загальнообласному виробництві молока.

Сучасний регіональний розвиток молочної промисловості в Полтавській області не повною мірою відповідає законам територіальної організації суспільного виробництва. Однією з головних вимог цих законів є досягнення раціонального використання природного, людського, виробничого, науково-технічного і технологічного потенціалів території, що забезпечує отримання значних обсягів виробництва екологічно чистих молокопродуктів високої якості з мінімальними питомими витратами живої та уречевленої праці. Завдання докорінного підвищення економічної, соціальної та екологічної ефективності розвитку галузі потребує подальшого покращення розміщення її продуктивних сил, комплексного розвитку і спеціалізації господарств.

У третьому розділі "Основні напрями і шляхи удосконалення територіальної організації регіонального молочно-продуктового підкомплексу" запропоновано основні фактори поглиблення та підвищення ефективності регіональної спеціалізації молочного скотарства; окреслено шляхи вдосконалення територіальної організації переробної сфери молочно-продуктового підкомплексу регіону; розроблено наукові рекомендації щодо покращення організаційно-економічних відносин у підкомплексі.

Суттєвим фактором поліпшення кількісних і якісних показників діяльності молочної промисловості є раціональне розташування її підприємств. Особливість розміщення молочної промисловості полягає в необхідності наближення виробництва, з одного боку, до сировинних зон, а з іншого - до місць з інтенсивним споживанням готової продукції, тобто до великих населених пунктів. У зв'язку з цим необхідне укрупнення молокопереробних підприємств і створення для них сировинних зон.

Ми вважаємо, що на території Полтавської області слід створити шість молокопереробних підприємств, які будуть повною мірою забезпечені сировиною і зможуть задовольнити потреби споживачів молочної продукції. Молокопереробні підприємства мають функціонувати в містах Пирятин (Пирятинський, Гребінківський, Чорнухинський райони), Лубни (Оржицький, Лубенський, Лохвицький), Миргород (Миргородський, Гадяцький, Зіньківський, Шишацький), Хорол (Хорольський, Великобагачанський, Семенівський, Глобинський), Полтава (Полтавський, Карлівський, Котелевський, Шишацький, Диканський, Решетилівський), Кременчук (Кременчуцький, Козельщинський, Кобеляцький, Новосанжарський райони).

Однією із основних проблем молочної промисловості області є нестача сировинних ресурсів через недостатнє виробництво молока в сільському господарстві. В таких умовах необхідна кооперація молочних заводів і сільського господарства, створення вертикально інтегрованих структур, підприємств єдиного технологічного циклу. Кооперація є найбільш ефективним способом вдосконалення економічних відносин в аграрній сфері, в т.ч. і в молочному виробництві. Основною ланкою кооперації, на нашу думку, повинен бути молочний завод.

Головними напрямами подальшого розвитку і вдосконалення переробної сфери регіонального молочно-продуктового підкомплексу є:

розміщення сільськогосподарських виробників молока по природно-економічних зонах залежно від вимог забезпечення потреб населення регіону, ринкової кон'юнктури та конкурентоспроможності виробництва;

орієнтація виробників молока на потреби молокопереробних підприємств;

перехід на комплексну переробку сировини;

запровадження інноваційних та ресурсозберігаючих технологій;

посилення інтеграційної ролі великих молокопереробних підприємств;

створення невеликих переробних підприємств (сироварень, маслобоєнь) у реформованих сільгосппідприємствах, які спеціалізуються на виробництві молока і розташовані на великій відстані від існуючих молокозаводів.

Висновки

У дисертації отримали подальшого розвитку теоретико-методологічні підходи щодо розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу регіону агропромислової спеціалізації. Це знайшло відображення в поглибленні понятійного апарату, розробці методології дослідження розвитку молочно-продуктового підкомплексу, визначенні основних напрямів удосконалення його територіальної організації, обґрунтуванні практичних рекомендацій по стабілізації його роботи, які б сприяли зростанню обсягів виробництва молочної продукції. У результаті проведеного дослідження отримані нові результати, які за сукупністю можна кваліфікувати як розв'язання конкретного наукового завдання щодо визначення і наукового обгрунтування розвитку молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації, що має суттєве значення для розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.

Основні висновки, які випливають з отриманих результатів проведеного дослідження, є такими:

1. Становлення ринкових відносин у регіональному молочно-продуктовому підкомплексі характеризується низкою суперечностей. По-перше, між переробкою і торгівлею, які отримують грошові засоби від споживачів, і базовим виробництвом (тваринництво, кормовиробництво), яке потерпає від максимального дефіциту інвестиційних ресурсів й оборотних засобів. По-друге, суперечність між необхідністю збільшити споживання продуктів, багатих білком, і зниженням реальних доходів населення. По-третє, протиріччя між ринковими відносинами, що формуються, і затратним механізмом господарювання на всіх підприємствах підкомплексу. Перераховані загальні суперечності породжують, у свою чергу, низку часткових економічних проблем, без розв'язання яких неможливий ефективний розвиток молочно-продуктового підкомплексу.

2. Економічні перетворення в молочно-продуктовому підкомплексі передбачають вдосконалення наукової методології розвитку і розміщення молочно-продуктового підкомплексу в регіоні спеціалізації, що включає подальший розвиток поняття територіальна організація молочно-продуктового підкомплексу, а також розширення поняття молочно-продуктовий підкомплекс.

3. Досягнення належного рівня економічної ефективності виробництва продукції молочно-продуктового підкомплексу потребує сучасних методичних засад її визначення, для чого нами запропоновано подальший розвиток системи ознак і показників, що мають основним критерієм оцінки рівень досягнення цілей виробничо-господарської діяльності та ґрунтуються на комплексному підході до визначення кінцевих результатів з урахуванням обсягів залучених ресурсів і ступеня раціональності їхнього використання.

4. Розвиток молочно-продуктового підкомплексу, як і всіх інших сфер АПК, характеризується кризовим станом. Економічні умови господарювання, збитковість молочного тваринництва, неефективне використання кормів, а також інші фактори соціального характеру обумовили переміщення обсягів виробництва молока в бік індивідуального сектору. Різко зменшилося поголів'я корів і валові надої молока. Обсяги переробки в молочній промисловості за роки реформ знизилися в 1,5-2 рази, а виробничі потужності підприємств використовуються тільки на 50-70%. Зростання вартості сировини, енергоресурсів, неповне використання виробничих потужностей призводить до погіршення фінансового стану молочної промисловості.

5. Негативні тенденції в молочно-продуктовому підкомплексі визначаються в першу чергу особливостями його розвитку і функціонування в умовах ринку. Головна причина явищ, які відбуваються, полягає у розриві економічних зв'язків між молочним тваринництвом і молочною промисловістю, поштовхом до якого стало: відсторонення держави від регулювання цінових, галузевих й інших пропозицій, диспаритет цін між сільськогосподарською продукцією і засобами виробництва для неї і, в силу цього, нееквівалентний обмін між сільським господарством і переробними підприємствами.

6. Споживчий ринок молока і молочної продукції в останні 5-10 років характеризується зменшенням виробництва і споживання молока. Фактичне споживання молока і молочних продуктів скоротилося на 40,3 %. Рівень споживчого забезпечення молоком і молочними продуктами залежить від розвитку сировинної бази діяльності сільськогосподарських підприємств, переробної промисловості й експортної політики держави. Аналіз стану молочного тваринництва свідчить, що ринок молока Полтавської області не в змозі задовольнити власними ресурсами потреби населення в молочних продуктах та переробної промисловості - в сировині.

7. Тільки за умови активної участі держави може бути сформована ефективна територіальна організація молочно-продуктового підкомплексу в Україні в цілому та окремих її регіонах. Здійснення державної економічної політики щодо розвитку та розміщення підкомплексу в якості методичного підходу передбачає виділення та задіяння техніко-економічних, технологічних і організаційно-управлінських чинників економічної ефективності розвитку молочного скотарства, які мають специфічний прояв у ринкових умовах. Всебічне використання цих чинників здатне забезпечити ефективний розвиток молочно-продуктового підкомплексу на рівні кращих сучасних світових досягнень.

8. Необхідна бюджетна підтримка сільського господарства в цілому і молочного тваринництва зокрема, які в нових умовах поки що не можуть пристосуватися до функціонування ринкового механізму. Розширене відтворення в галузі стане можливим завдяки встановленню обґрунтованого рівня цін і дотацій на молоко, які покриватимуть витрати сільськогосподарського виробництва, ефективному державному регулюванню цін на продукцію матеріально-технічного призначення, що використовується в сільському господарстві. Цьому сприятимуть впровадження цін на обладнання для ферм зі зниженням (на 30-40%), а також практика адресного розподілу ресурсів на конкурентній основі за умови обов'язкового обґрунтування потреби в них.

9. Одним зі шляхів удосконалення виробничих відносин у молочно-продуктовому підкомплексі є створення обслуговуючих виробничих кооперативів при виробництві продукції. Подібні кооперативні організації повинні створюватися самими виробниками на принципі безприбутковості. При цьому аграрні підприємства добровільно централізують частину своїх фінансових і матеріальних ресурсів з метою виробництва конкурентоспроможної за якістю і ціною продукції та захисту власних інтересів на ринку без зміни свого юридичного статусу.

10. Слід підвищити вимоги до якості молока, яке надходить на промислову переробку, і створити на рівні області асоціацію якості виробництва молока і молокопродукції, що стимулюватиме підприємства до пошуку та впровадження сучасних методів управління якістю, підвищення досконалості і конкурентоспроможності продукції. Спільна діяльність сільськогосподарських і переробних підприємств щодо покращення якості молока і молочної продукції дозволить повністю завантажити молокопереробні заводи і створить необхідні умови для впровадження нових технологій.

11. Перетворення в молочно-продуктовому підкомплексі мають спонтанний адаптаційний характер, який відрізняється відсутністю системності і планомірності. Натомість організаційно-економічна адаптація із урахуванням орієнтації на перспективу розвитку ринкових відносин повинна проходити при посиленні ролі держави з допомогою регіональних цільових програм. Основним інтегратором у молочно-продуктовому підкомплексі повинна бути переробна промисловість з метою оптимізації розподільчих відносин і надання позитивного імпульсу розвитку сировинної бази підкомплексу.

12. На рівні молочно-продуктового підкомплексу в цілому пропонується вдосконалення економічних відносин на основі двоступеневої схеми: спочатку здійснюється антимонопольне регулювання, кооперація й інтеграція сільськогосподарських і переробних підприємств; в подальшому (після завантаження молочних заводів) необхідне створення конкурентного середовища. На першому етапі вдосконалення економічних відносин у регіональному молочно-продуктовому підкомплексі найбільш ефективним методом є кооперація, яка дозволить вирішити на взаємовигідній основі дві проблеми: ліквідувати нестачу сировини для молочної промисловості і збільшити ресурсозабезпеченість сільськогосподарських виробників молока за рахунок раціоналізації використання засобів виробництва і залучення кредитних ресурсів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1. Олексенко Л.В. Молокопродуктивний комплекс Полтавщини; Економічна характеристика виробництва молока // Ринкова трансформація економіки АПК: У 4-х ч. / За ред. П.П. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2002. - Ч. 2. - С. 590-594.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Олексенко Л.В. Удосконалення виробничих відносин у молочнопродуктовому підкомплексі // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2003. - С. 164-171.

3. Олексенко Л.В. Молокопродуктовий підкомплекс в структурі регіонального АПК агропромислової спеціалізації: сутність, критерії і показники розвитку // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. - 2004. - № 25. - С. 121-125.

4. Олексенко Л.В. Оцінка ефективності розвитку регіонального молочного продуктового підкомплексу // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. - 2004. - № 32. - С. 182-185.

5. Олексенко Л.В. Розвиток молочного продуктового підкомплексу АПК // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. Економіка і регіон. - № 1. - 2004. - С. 149-151.

6. Олексенко Л.В. Особливості розвитку молочного скотарства в Полтавській області // Вісник ХНАУ. - № 9. - 2004. - С. 239-242.

7. Олексенко Л.В. Напрями підвищення ефективності молочного скотарства // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2005. - № 201. - С. 125-131.

8. Олексенко Л.В. Оцінка територіальної організації молочного продуктового підкомплексу АПК // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 1. - С. 148-150.

9. Олексенко Л.В. Роль кооперації в молочно-продуктовому підкомплексі // Вісник ХНАУ. - № 2. - 2006. - С. 218-223.

Тези доповідей

10. Олексенко Л.В. Роль інноваційного менеджменту в підвищенні ефективності молокопродуктового підкомплексу АПК // Матеріали наук.-практ. конф. "Проблеми удосконалення управління ресурсами підприємств АПК в умовах реформування економіки". - Полтава: Полтавська державна аграрна академія. - 2002. - С. 17-18.

11. Олексенко Л.В. Показники розвитку молочного продуктового підкомплексу // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Динаміка наукових досліджень 2003". - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 37.

12. Олексенко Л.В. Методологічні засади оцінки територіальної організації молочного продуктового підкомплексу // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми економіки підприємства". - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет. - 2003. - С. 90-91.

13. Олексенко Л.В. Економічна ефективність молочного продуктового підкомплексу // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих учених "Сталий розвиток аграрного сектора економіки". - Харків: Харківський національний аграрний університет. - 2004. - С. 270-271.

14. Олексенко Л.В. Підвищення ефективності розвитку молочного скотарства // Матеріали наук.-практ. конф. "Формування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки". - Полтава: Полтавська державна аграрна академія. - 2004. - С. 32-34.

15. Олексенко Л.В. Роль інновацій в удосконаленні переробної сфери молочного продуктового підкомплексу // Тези наук. конф. молодих учених. - Умань: Уманський державний аграрний університет. - 2005. - С. 221-222.

Размещено на Allbest.ru

...