Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Організаційно-економічні основи комплексного розвитку районного АПК (на матеріалах Харківської області)

Організаційно-економічні основи комплексного розвитку районного АПК (на матеріалах Харківської області)

Галузева структура АПК з оптимальним співвідношенням рослинництва і тваринництва. Екологізація сільськогосподарського виробництва за європейськими стандартами. Відтворення сільського населення, робочих місць та розвитку соціальної інфраструктури району.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.08.2013
Размер файла 41,5 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

УДК 330.3:631.145

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічні основи комплексного розвитку районного АПК (на матеріалах Харківської області)

Жерноклєєв Микола Миколайович

Суми - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Антоненко Леонід Анисимович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, професор кафедри економіки та менеджменту.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, академік УААН Месель-Веселяк Віктор Якович, заступник директора Національного наукового центру "Інституту аграрної економіки" УААН;

- кандидат економічних наук, професор Горкавий Володимир Кузьмич, завідувач кафедри, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва.

Провідна установа - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться 26 січня 2007 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.859.01 Сумського національного аграрного університету за адресою: 40021, м. Суми, вул. Кірова, № 160, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Сумського національного аграрного університету за адресою: м. Суми, вул. Кірова, № 160.

Автореферат розісланий "25" грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.е.н., доцент В.В. Пилипенко

Анотації

Жерноклєєв М.М. Організаційно-економічні основи комплексного розвитку районного АПК (на матеріалах Харківської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства й АПК. - Сумський національний аграрний університет, Суми, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних пропозицій із удосконалення організаційно-економічних засад комплексного розвитку районних АПК.

Проаналізовано та узагальнено підходи до розвитку районних АПК на сучасному етапі його ринкової трансформації. Досліджено еволюцію системи управління сільським господарством на районному рівні від часу утворення губерній та повітів до теперішнього часу. При цьому виявлено значне послаблення управління і регулювання економічних процесів в районі з боку держави. Поряд з цим досліджено зарубіжний досвід державної підтримки сільського господарства в контексті комплексного розвитку сільських територій.

Автором виконана класифікація районних АПК, що дозволило обґрунтувати тривимірну логічну модель їх комплексного розвитку. Її складовими є: галузева структура виробництва з оптимальним співвідношенням рослинництва і тваринництва; екологізація сільськогосподарського виробництва з виходом на європейські стандарти; відтворення сільського населення як результат рівня прибутків, робочих місць та розвитку соціальної інфраструктури району.

Ключові слова: економічна ефективність сільського господарства; організаційно-економічні засади АПК; ціновий паритет, собівартість, рентабельність, методика рейтингової оцінки.

Жерноклеев Н.Н. Организационно-экономические основы комплексного развития районного АПК (на материалах Харьковской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Сумской национальный аграрный университет. Сумы, 2006.

Диссертационное исследование посвящено обоснованию теоретико-методических предложений по совершенствованию организационно-экономических основ комплексного развития районных АПК.

Проанализированы и обобщены подходы к развитию районных АПК на нынешнем этапе его рыночной трансформации. Исследована эволюция системы управления сельским хозяйством на районном уровне с начала образования губерний и уездов до настоящего времени. При этом выявлено значительное ослабление управления и регулирования экономических процессов в районе со стороны государства. Наряду с этим исследован зарубежный опыт государственной поддержки сельского хозяйства в контексте комплексного развития сельских территорий.

Основное внимание уделено исследованию экономической эффективности мясомолочного комплекса Украины. В частности, исследовано формирование продовольственного рынка, мясного подкомплекса, молочного подкомплекса Украины и экономическая эффективность мясомолочного подкомплекса Харьковской области.

Автором выполнена классификация районных АПК, что позволило обосновать трехмерную логическую модель их комплексного развития. Ее составляющими являются: отраслевая структура производства с оптимальным соотношением растениеводства и животноводства; экологизация сельскохозяйственного производства с выходом на европейские стандарты; воспроизводство сельского населения как результат уровня доходов, рабочих мест и развитой социальной инфраструктуры района.

Обоснованы предложения концептуального характера по совершенствованию методики рейтинговой оценки комплексного развития районных АПК. В частности, показана некорректность нынешней методики Кабинета Министров Украины. Интегральную оценку комплексного развития районных АПК и сельских территорий на этапе стратегической европейской интеграции Украины целесообразно ориентировать:

- на систему количественных показателей, используемых в ООН для сопоставления стран (индекс человеческого развития, его составляющие и др.);

- на результаты рыночного реформирования, измеряемые уровнем благосостояния населения в целом и работающих в основных отраслях в частности, а не на средства обеспечения этого процесса (например, погашение задолженности по заработной плате);

- на использование заработной платы как ведущей экономической категории рыночной экономики с присущими ей объективными функциями, которые в настоящее время, к сожалению, не выполняются и никем не учитываются (это предполагает повышение доли заработной платы в себестоимости выпускаемой продукции с ориентацией на сближение с европейскими стандартами);

- на переход к очередному технологическому укладу в основных отраслях, поскольку за последние 15 лет по некоторым видам животноводства и другим отраслям мы откатились на патриархальные, низкотоварные, примитивные уклады XIX в. (иначе говоря, рейтинги на уровне районов должны быть первым этапом к сопоставлению стран развития АПК, проводимому ФАО и ООН.

В настоящее время целесообразно использовать более широкий набор рейтинговых методик, в частности - оценку по 6 показателям: выручке от реализации продукции; валовому доходу; балансовой прибыли; среднегодовой стоимости основных средств; среднегодовой численности работников; площади сельскохозяйственных угодий.

Предлагаемый рейтинг может иметь практическое значение для потенциальных инвесторов.

Ключевые слова: экономическая эффективность сельского хозяйства; организационно-экономические основы АПК; ценовой паритет, себестоимость, рентабельность, методика рейтинговой оценки.

Zhernokleev N.N. Organizational and economic basis of the complex development of the regional AIC. - Manuscript.

Thesis for a candidate of economic sciences degree in speciality 08.07.02 - Economics of Agriculture and Agro-industrial Complex. - Sumy National Agrarian University, Sumy, 2006.

Thesis is devoted to the ground of the theoretical and methodical proposals on the improvement of the organizational and economic basis of the complex development of the regional AICs.

The approaches to the development of the regional AICs on the present stage of the market transformation are analyzed and summarized. The evolution of the system of agriculture administration on the regional level from the provinces formation beginning to the present time is considered. The significant weakening of the administration and the regulation of the economic processes in the regions by the State is discovered in the process. At the same time the foreign experience of the support of agriculture by the State in the context of the complex development of the agrarian territories is studied.

The main attention is devoted to the research of the economic efficiency of the meat and dairy complex of Ukraine. In particularly the formation of the food market, meat sub-complex, milk sub-complex of Ukraine and the economic efficiency of the meat and dairy complex of Kharkov region are studied.

Key words: economic efficiency of agriculture, organizational and economic basis of AIC, price parity, cost price, profitableness, methods of rating evaluation.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження визначається тим, що в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки в нашій країні підсилюється роль районної ланки управління, в якій виробничі та соціально-економічні проблеми сільського населення в межах районного АПК територіально та організаційно поєднанні в єдине ціле - сільські адміністративні райони. В них районний АПК виступає системотворчим складним функціональним блоком зі своєю виробничою інфраструктурою та маркетинговою галузевою ланкою: виробництво сировини - переробка - реалізація.

Як показує аналіз наукових праць провідних українських та зарубіжних учених-економістів, проблеми стратегічного комплексного розвитку саме районних АПК є недостатньо вивченими. Широкий спектр різних сільських районів в кожній області унеможливлює однакове централізоване вирішення ключових стратегічних питань сільських територій - підвищення добробуту сільського населення, пов'язане зі зростанням економічної ефективності виробництва з використанням переваг ринкових механізмів господарювання. Концентрованим виявом нерозв'язаності гострих, нагальних проблем районних АПК виступає дотаційний характер фінансування сільських районів як України в цілому, так і Харківської області зокрема.

Це зумовило розробку автором методологічних підходів і методичних рекомендацій, які дозволяють виділити диференційні чинники районних АПК з урахуванням різноманіття форм власності та господарювання на селі. Отже, актуальність роботи зумовлена необхідністю обґрунтування організаційно-економічних засад комплексного розвитку районних АПК на основі системного підходу до бюджетного фінансування для відмови від порівняльного підходу до створення виробничої та соціальної інфраструктур в кожному районі.

Ступінь наукової розробки проблеми. Загальні методологічні підходи до ринкового реформування сільського господарства з соціальною орієнтацією висвітлені у роботах В. Андрійчука, В. Бойка, В. Геєця, С. Дорогунцова, Б. Данилишина, М. Кропивки, А. Лісецького, І. Лукінова, В. Месель-Веселяка, І. Михасюка, С. Мочерного, П. Саблука та інших. Безпосередньо аналізу організаційно-економічних проблем присвячені дослідження В. Амбросова, Л. Анічіна, М. Дем'яненка, П. Гайдуцького, А. Здоровцова, Ф. Зінов'єва, А. Македонського, В. Мартьянова, Л. Михайлової, О. Онищенка, Й. Пасхавера, Д. Прейгера, В. Рижкова, В. Трегобчука, В. Черевка, О. Шпичака, В. Юрчишина та інших науковців.

Окремі питання удосконалення управління на обласному та районному рівнях розглядаються у роботах Л. Антоненка, М. Беседіна, В. Вдовіна, В. Горкавого, М. Соловйова та інших.

Однак багато питань комплексного розвитку саме районних АПК залишаються недостатньо дослідженими. Зокрема, це стосується проблем поєднання рослинництва і тваринництва, динаміки виробничої та соціальної інфраструктур, поточної ринкової ефективності з метою довгострокового стратегічного розвитку сільських територій в контексті відродження сільського населення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота являється складовою частиною наукової тематики кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту Харківського національного технічного університету сільського господарства імені П. Василенка. Зокрема, вона є частиною науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва, бізнесу та менеджменту "Адаптація організаційно-економічного механізму агропромислового комплексу до ринкових умов". (номер державної реєстрації 0103U008436).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка концептуальних організаційно-економічних засад комплексного розвитку районного АПК в умовах формування багатоукладного сільського господарства. Метою роботи зумовлені такі задачі:

- уточнити функції районного АПК, як системоутворюючого блоку сільського адміністративного району - соціально-економічної системи в умовах ринкової трансформації;

- обґрунтувати концептуальні положення комплексного розвитку районного АПК як виробничої, так і соціальної інфраструктури;

- виявити тенденції розвитку м'ясомолочного підкомплексу в контексті вступу України до СОТ та ЄС;

- дати характеристику розвитку районів з періоду їх утворення до нинішнього часу з виділенням системи державного впливу на них;

- розробити класифікація районних АПК, на підставі якої розширюються можливості диференційованого підходу до планування розвитку сільських районів;

- уточнити диференційовані рентоутворюючі фактори районного рівня на сучасному етапі ринкових перетворень в аграрному секторі;

- обґрунтувати пропозиції та рекомендації по комплексному розвитку районних АПК до 2010 р.

Логіка і структура дослідження. Логіка дослідження автора є рухом від загального до часткового в трьох взаємозалежних і взаємообумовлених аспектах. апк рослинництво тваринництво інфраструктура

У першому (районному) аспекті цілим виступає районний агропромисловий комплекс як замкнена відокремлена соціально-економічна система, а частковим - окремі складові галузі - рослинництво, тваринництво та інфраструктурні елементи.

У другому (обласному) аспекті загальним виступає обласний АПК, а частковим - його районні АПК, які суттєво відрізняються своєю галузевою структурою, розмірами, ступенем переробки і реалізації власної сировини, територіальною віддаленістю від обласного центру тощо.

У третьому (соціальному) аспекті цілим виступає сільський адміністративний район як відокремлена соціально-економічна система, в межах якої здійснюється відтворювальний процес населення і задовольняються первинні і частково вторинні економічні та духовні інтереси сільського населення. Частковим в цьому вимірі є окремі галузі сільського господарства, які формують районний ринок праці, рівень доходів і добробуту населення, зростання якого є довгостроковою стратегічною метою ринкових аграрних реформ в Україні. У цій діалектичній триєдності полягає особливість авторського методологічного підходу до дослідження.

Об'єктом дослідження виступають економічні процеси, що відбуваються на районному рівні в контексті змін на центральному та обласному рівнях за умов ринкових перетворень в сільському господарстві Харківської області.

Предметом дослідження є організаційно-економічні механізми управління комплексним розвитком районного АПК з метою підвищення його економічної ефективності та підвищення добробуту сільського населення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення сучасної економічної науки, фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань розвитку АПК, відповідні законодавчі акти, Укази Президента, Постанови Верховної Ради й Уряду.

У процесі вирішення поставлених у роботі завдань було використано широкий спектр загальнонаукових методів дослідження:

- метод теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття й уточнення понятійного апарату комплексного розвитку районного АПК з метою підвищення його економічної ефективності;

- метод логічного моделювання і конструювання - для розчленування районного АПК на складові, використовуючи класифікації стримуючих та стимулюючих чинників у процесі ринкової трансформації, розробки тривимірної логічної моделі районного АПК;

- графічний аналіз - для виявлення ключових складових соціальної інфраструктури сільського району; взаємозв'язку основних компонентів районного АПК, продовольчих ринків та інших структурних утворень;

- кластерний аналіз - для виявлення загальних угрупувань сільських районів в межах однієї адміністративної області за основними синтетичними показниками виробництва провідної технічної культури - соняшника у контексті довгострокових екологічних наслідків однобічної поточної оцінки її ефективності.

Інші питання дисертаційної роботи досліджувалися з використанням традиційних для економічної науки методів.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному:

уперше:

- обґрунтовано класифікацію районних АПК, в якій системоутворювальним ланцюгом є земля - основний засіб виробництва сільськогосподарської продукції, а головною ознакою - комплексність;

- розроблено тривимірну логічну модель комплексного розвитку районного АПК, складовими якої виступають галузева структура виробництва, екологізація сільського господарства і відтворення сільського населення;

удосконалено:

- шляхи розширення інвестування розвитку виробничої та соціальної інфраструктури на районному рівні;

- систематизовані кластери в розрізі районів адміністративної області за основними синтетичними показниками, які характеризують ефективність виробництва основної технічної культури - соняшника;

- виявлено причини спаду м'ясомолочної продукції в Харківській області та запропоновано систему заходів організаційно-економічного характеру щодо відродження м'ясомолочного потенціалу при вступі України до СОТ та ЄС;

дістало подальшого розвитку:

- виявлені тенденції розвитку м'ясомолочного підкомплексу країни і обґрунтовано пропозиції щодо його відродження перед вступом країни до СОТ та ЄС;

- уточнено функції соціальної інфраструктури в контексті комплексного розвитку районного АПК для забезпечення кінцевих цілей ринкових перетворень - підвищення добробуту сільського населення.

Практичне значення отриманих результатів підтверджується використанням їх відділом організації виробництва і ринків продукції тваринництва Головного управління агропромислового комплексу Харківської обласної адміністрації. Зокрема, класифікація районних АПК використана при розробці "Обласної програми стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 рр." в частині обґрунтування сполучення галузей тваринництва та рослинництва, довідка № 07/13-72 від 05.11.2005 р.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці та обґрунтуванні наукових положень, висновків і рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічних основ комплексного розвитку районного АПК для підвищення його економічної ефективності. Всі наукові результати одержані особисто автором. Внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, наведено у відповідних розділах. Автором у процесі більш ніж 20-ти літньої практичної діяльності на посаді директора великого державного підприємства, потім начальника районного управління сільського господарства і голови районної державної адміністрації вивчалися і перевірялися на практиці основні організаційно-економічні підходи та принципи, наведені в дисертаційному дослідженні. Тому особистий внесок дисертанта зафіксований не тільки його публікаціями в спеціалізованих фахових виданнях, в апробації одержаних результатів на наукових конференціях різного рівня, але і в розробці цілої низки практичних документів, основними з яких є:

- плани комплексного розвитку сільської мережі розселення Близнюківського району Харківської області, які розроблялися та розглядалися при виконанні автором посадових обов'язків;

- пропозиції та зауваження до обласних документів щодо розвитку агропромислового комплексу Харківської області на період до 2010 р. (під головуванням автора працювали органи державного управління на районному рівні).

Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі дисертаційного дослідження основні наукові положення, висновки та рекомендації доповідалися автором на Міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки АПК" (Харків, 2002 р.); - Міжнародній науково-практичній конференції "Соціально-економічні та екологічні проблеми використання та охорони земель в умовах реформування земельних відносин" (Харків, 2003); науково-практичній конференції "Націоналізація та приватизація: минуле, теперішнє, майбутнє" (Харків, 2004 р.); на VII Міжнародній науково-практичній конференції "Наука і освіта 2004" (Дніпропетровськ, 2004 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції "XIII Кондратьевские чтения" (Москва, 2005 р.).

Публікації за темою дисертації. За результатами проведеного дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 у фахових виданнях, з яких 3 статті та один розділ - у колективній монографії. Загальний обсяг публікацій у фахових виданнях містить 1,4 ум. друк. арк., з яких особисто автору належить 1,1 друк. арк. Одноосібних праць - 2.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації - 237 сторінок комп'ютерного тексту, у якому 39 таблиць, 14 рисунків та 3 додатки. Список використаної літератури нараховує 239 джерел. Обсяг основного тексту дисертації складає 201 сторінку

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано необхідність комплексного розвитку районних АПК, як галузево-територіальної основи сільських адміністративних районів. Зокрема, показано зниження впливу держави на економічні та соціальні процеси, які відбуваються в сільській місцевості.

У першому розділі "Організаційно-економічні основи ринкової трансформації АПК" розкриті об'єктивні передумови реформування АПК України. Автором досліджено еволюцію системи управління сільським господарством у районі від початку заснування губерній і повітів до теперішнього часу. На основі зіставлення функцій держаного регулювання сільським господарством у районах показано різке зменшення впливу держави на основні економічні процеси, що відбуваються в районних АПК. Цю еволюцію автор розглядає на тлі закордонного досвіду державної підтримки сільського господарства в контексті комплексного розвитку сільських територій. Ураховуючи все сказане вище, дійшли до таких висновків.

Наприкінці ХХ століття стала очевидною необхідність переходу до формування ринкових механізмів управління сільським господарством у всіх країнах світу. Ця необхідність виявляється як у пошуках зміни системи центрального директивного планування в напрямку виробництва продукції, що має реальний попит споживачів, так і в механізмах управління на районному рівні суб'єктами, які господарюють.

Стратегічне планування розвитку АПК неминуче торкається стратегії розвитку сільських територій, що становлять специфічний відособлений соціально-економічний комплекс. Проведене дослідження виявило особливості державного управління сільським господарством на районному рівні:

- у XVIII столітті в Україні повіти, що стали в 1923-1928 р. районами, перетворювалися в процесі розподілу губерній на більш дрібні первинні територіальні одиниці в рамках державної системи управління;

- у період великого усуспільненого виробництва при централізованому плановому управління райони і сформовані на їхній основі районні АПК мали чітку вертикальну підпорядкованість;

- з 1991 р. під час ринкової трансформації районні АПК утратили директивні державні функції управління суб'єктами району, які господарюють, їх функціями стали: індикативне планування; контроль за дотриманням нормативно-правової бази; координування і рекомендації з освоєння прогресивних технологій при втраті функцій скасування рішень суб'єктів, які господарюють.

У розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, сільські території аналогічні сільським адміністративним районам України, які з боку держави підтримуються за допомогою широкого набору організаційно-економічних механізмів. Економічний зміст цих механізмів і їхнє сполучення з централізованими Державними програмами галузевої виборчої підтримки сільського господарства постійно змінюється.

Таким чином, ринкове реформування АПК, виступаючи об'єктивною необхідністю на початку XXI століття, припускає:

- виділення функцій районних органів управління, що повинні зміцнюватися відповідно до розвитку нормативно-правової бази ринкового характеру;

- виділення, за досвідом розвинутих країн та країн, що розвиваються, пріоритетних для національної економіки видів продовольства, продовольчих підкомплексів, галузей і типів підприємств для прямої економічної підтримки;

- поряд з цим у кожному районному АПК настав час нарощувати інтеграційні зусилля держави і сільського населення, об'єднаного в добровільно обрані форми господарювання, для підвищення економічної ефективності товарної продукції.

Досвід країн Європейського Союзу також свідчить про перевагу різних цін на сільськогосподарську продукцію. У них бюджетна надбавка сільськогосподарським виробникам виплачується з розрахунку на одиницю товарної продукції і складає майже 30-35% повної закупівельної ціни, але не входить у неї. Таким чином, до розроблювачів, торгівлі, а також до експортерів доходять тільки 2/3 повної закупівельної ціни товарів, що на внутрішньому і зовнішньому ринках стають цілком конкурентноспроможними. Бюджетна надбавка в країнах ЄС може бути диференційована як за окремими державами, так і за природно-економічними зонами усередині них. Отже, у країнах з ринковою економікою, де 10 років тому бюджетні засоби виділялися селу в основному за різними цільовими програмами, у даний час надходять у вигляді бюджетних надбавок з розрахунку на одиницю товарної продукції, тобто через систему цін, що розрізняються. Таким чином, країни ЄС активно й ефективно використовують усі три функції ціни.

У другому розділі "Дослідження економічної ефективності м'ясомолочного комплексу України" автором основну увагу приділено м'ясному та молочному підкомплексам України та Харківської області.

На сучасному етапі формування продовольчого ринку в нашій країні виявилися неузгоджені дії між різними учасниками оптової та роздрібної торгівлі на ринку м'яса. Основною причиною складної ситуації на ринку м'яса є скорочення поголів'я тварин, що формують м'ясний контингент (табл.1).

Таблиця 1. Поголів'я тварин і птиці в Україні (на 1 січня кожного року)

Показники

1984

1990

1993

1996

1999

2002

2004

2004 р. у % до 1990 р.

ВРХ, тис. гол.

26043

25105

22457

17557

11722

9421

7712

29,6

Свині, тис. гол.

21175

19947

16175

13144

10083

8369

7321

34,6

Птиця, млн. гол.

244

255

215

150

129

137

142

58,2
У процесі дослідження виявлено декілька причин скорочення поголів'я: збільшення попиту, наслідок еволюційного та революційного зросту доходів населення. Еволюційний - зростання заробітної плати. Революційний - викид великої кількості соціальних грошей на ринок (пенсії, соціальні виплати), що призводить до різкого збільшення попиту. Дефіцит вітчизняного м'яса в найближчі роки буде зберігатися, а ціни на нього будуть високими. Із 78 великих м'ясокомбінатів сьогодні працює лише 5-7. Україна стабільно протягом кількох років експортувала 140-145 тис. т яловичини до Російської Федерації. 25% цього обсягу закуповував Державний резерв РФ. Значне скорочення поголів'я тварин та птиці вплинуло на структуру та обсяг валової продукції сільського господарства в країні в цілому (таблиця 2).

Таблиця 2. Структура валової продукції сільського господарства України, %

Показники

Роки

Відхилення 2004 р. до 1990 р., у %*

1990

1995

2000

2002

2003

2004

Валова продукція, усього

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

100,0

-

У тому числі продукція рослинництва

50,2

56,7

60,4

59,9

57,7

64,3

+14,1

Продукція тваринництва

49,8

43,3

39,6

40,1

42,3

35,7

-14,1

У тому числі вирощування тварин та птиці

29,0

21,3

19,2

19,3

19,4

16,2

-12,8

Молоко

15,4

16,9

15,0

15,0

16,4

13,8

-1,6

Яйця

3,7

3,3

3,8

4,4

5,0

4,3

+0.7

Вовна

0,1

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

-0,1

Інша продукція тваринництва

1,6

1,7

1,6

1,4

1,5

1,4

-0,2

* Розраховано автором

За період 1990-2004 рр. питома вага продукції тваринництва знизилася з 49,8% у 1990 р. до 35,7% у 2004 р. Сталося це, насамперед, через різке зниження обсягів вирощування худоби (-12,8%-х пункти), причиною чого послужило зменшення протягом 1990-2004 рр. поголів'я тварин, а отже, й обсягів виробництва продукції. Результати авторського дослідження динаміки валової продукції Харківської області наведені в таблиці 3.

Таблиця 3. Валова продукція сільського господарства Харківської області, млн. грн.

Показники

1990 р.

2000 р.

2003 р.

2004 р.

2004 р. в % до 1990 р.

Усі категорії господарств

5548,5

3084,2

3098,1

3568,3

64,3

Сільськогосподарські підприємства

4426,1

1330,7

1314,9

1608,7

36,3

Господарства населення

1122,4

1753,5

1783,2

1959,6

174,6

Розглядаючи результати ринкового реформування в галузі рослинництва, автором досліджено ефективність виробництва однієї з основних технічних культур Україні і Харківської області - соняшника. Деформація польових, кормових та ґрунтозахисних сівозмін найбільш чітко простежується саме через призму зміни посівних площ цієї культури. Тобто, якщо ми намагаємося зрозуміти, наскільки комплексно чи навпаки однобічно розвивається галузь рослинництва, є сенс проаналізувати, чим обґрунтовані посівні площі соняшника.

Виконаний автором кластерний аналіз районів Харківської області з виробництва олії соняшнику дає підстави для висновків про різний відсоток у структурі посівних площ, що вказує на відсутність науково обґрунтованої системи сівозмін і використання орної землі в цілому.

Соняшник займає друге, після зернових, місце в структурі товарної продукції рослинництва. У 2002р. його питома вага складала 25,4%. Насамперед, слід відзначити, що найбільший валовий збір соняшника після доробки мав місце у 2000 р. (2589 тис. ц), що перевищувало рівень 2002 р. на 466,9 тис. ц. Серед районів найбільший валовий збір був у Балаклійському районі. У 2002 р. його частка склала 7,89% від загального обласного рівня, дещо знизившись порівняно з 2000 та 2001 рр.

З метою упорядкування проаналізованих результатів за обсягами виробництва соняшника було використано метод кластерного аналізу. Як відомо, цей метод дозволяє виявити схожості районних АПК за подібністю досліджуваної ознаки, тобто за часткою соняшнику в посівних площах. Цей метод дозволяє провести групування досліджуваних об'єктів (районних АПК) і побудувати дендограму. При цьому можна враховувати не тільки величину валових зборів, але і синхронність їх зміни.

Дослідження показало, що найбільш складним галузевим підкомплексом АПК, який потребує свого рішення на районному рівні, є м'ясомолочний підкомплекс. На сьогодні він представлений самостійними спеціалізованими галузями: м'ясомолочним скотарством, молочним скотарством, свинарством, птахівництвом, вівчарством тощо. Ці галузі тваринництва за період ринкового трансформування перетерпіли корінні зміни:

- значна частина товарного виробництва перемістилася з великих державних і колективних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств в особисті селянські господарства;

- тваринництво залишилося без колишньої системи технічного сервісу на районному рівні, який давав змогу забезпечити енергопостачання тваринницьких приміщень, роботу машинного доїння, водопостачання, прибирання гною тощо.

При цьому проявилася відома в усьому світі тенденція, суть якої полягає в підвищенні трудомісткості виробництва одиниці продукції і рості собівартості відповідно до деконцентрації, деспеціалізації, демеханізації. Тобто, сучасний ринок м'ясомолочної продукції України формується за рахунок продукції, виробленої за відсталою, часто патріархальною, примітивною технологією. Тому розробляти організаційно-економічні механізми державної підтримки вітчизняних товаровиробників на рівні районних АПК недоцільно і небезпечно. Найбільш високу економічну ефективність виробництва в Харківській області мають ті районні АПК (Чугуївский, Балакліївський, Кегічівський, Красноградський і ін.), де удалося в силу ряду причин зберегти більшу кількість спеціалізованих великих підприємств із розвиненим м'ясомолочним скотарством, свинарством і птахівництвом.

У заключному третьому розділі "Основні напрямки комплексного розвитку районних АПК" показано вплив на соціальну інфраструктуру району ринкових перетворень (на матеріалах Близнюківського району Харківської області). Зокрема, господарства Близнюківського району, які за свої кошти проводили газифікацію сіл, дитячих садків, шкіл тощо, згідно із Законом про відшкодування цих витрат державним бюджетом не отримали відшкодування.

Екологічна складова комплексного розвитку сільських територій набуває все більшого значення за умов вступу нашої країни до СОТ та ЄС. У роботі використано доробки провідних учених України та інших країн у використанні організаційних і економічних важелів природоохоронної діяльності. Виконане дослідження дозволило представити у формі тривимірної логічної моделі комплексний розвиток районного АПК. На наш погляд, така модель необхідна як організаційно-економічна основа, у якій показані нерозривні внутрішні зв'язки між різними складовими виробничо-господарської діяльності на рівні сільських адміністративних районів.

Комплексний підхід у сучасній економічній науці передбачає врахування у виробничій практиці технічних, екологічних, економічних, організаційних, психологічних та інших умов при прийнятті, насамперед, стратегічних рішень галузевої структури виробництва на період до 2010-2020 рр., тобто на період двох ротацій польових сівозмін.

Системний підхід як методологія дослідження системи районного АПК має забезпечити облік складових системи, її зовнішнє оточення "вхід", "вихід" і "зворотний зв'язок".

При цьому внутрішня структура районного АПК - сукупність взаємозалежних компонентів (складових елементів), які забезпечують процес взаємодії суб'єкта та об'єкта, трансформації "входу" у "вихід" для досягнення мети створення районного АПК.

Вивчена література показує, що до цього часу в нашій країні переважають підходи, суть яких зводиться до збереження основних функцій за центром. На наш погляд, назріла необхідність осмислити, що дуже багато питань можна вирішувати на районному та обласному рівнях. Для цього слід визнати широкий розмах можливостей самих районних АПК. Практичний багаторічний досвід роботи автора у сфері виробництва привів до розуміння необхідності диференціації районних АПК по широкому колу провідних ознак. В цьому контексті нами виконана класифікація районних АПК з виділенням дев'яти класифікаційних ознак (таблиця 4).

В роботі наведені диференційні чинники та соціально-економічні наслідки, що витікають з авторської характеристики класифікаційних ознак.

Комплексність і системність у підході до районних АПК - взаємозалежні поняття, але аж ніяк не рівнозначні. Як критерій оптимального співвідношення між рослинництвом і тваринництвом, на наш погляд, варто розглядати кінцеву мету довгострокового раціонального використання землі - бездефіцитний баланс гумусу. Як відомо, такі нормативи у свій час були затверджені для всіх зон України. на сьогодні немає підстав ігнорувати ту обставину, що без внесення 11-13 т органічних добрив щорічно на кожен гектар ріллі ми ставимо своєю нинішньою діяльністю під загрозу майбутнє національної сільськогосподарської території, тому що процес спустелювання південних степів йде в усьому світі, у тому числі і в Україні. До галузевої структури тісно примикає інша складова - екологізація сільськогосподарського виробництва. Суть її полягає у зниженні використання хімічних засобів боротьби з хворобами і шкідниками з переходом на біологічні форми захисту рослин.

Таблиця 4. Класифікація районних агропромислових комплексів (авторська розробка)

Класифікаційні ознаки

Характеристика

Географічні

Приміські (до 50 км від обласного центру).

Центральні (50-100 км від обласного центру).

Віддалені (більш ніж 150 км від обласного центру).

Зональні

Степові.

Лісостепові.

Історичні

Старі (не змінювали свого районного статусу з 1945 р.).

Молоді (відновленні у 1965 р.).

Нові (створені після 1990 р.).

Транспортні

Вузлові залізничні.

Залізничні районні.

Залізничні поза районні.

Автомобільні.

Повітряний транспорт.

Широта та глибина переробки сировини

Повне (цукровий завод, м'ясокомбінат (цех), молокозавод).

Неповне (без однієї переробної галузі).

Часткове (тільки одна переробна галузь).

Без переробки.

Сервісний

Комплексні (полісервісні).

Часткові (моносервісні).

Промислові

Промисловий.

Агропромисловий.

Аграрний.

Енергетичний

За рівнем газифікації: 100 %, 75%, 50%, менш ніж 50%

Гідрологічний

За рівнем водопостачання населення, тваринницьких об'єктів і переробних підприємств АПК:

- водозабезпечений;

- неповна водозабезпеченість;

- вододефіцитний.

Результативною складовою, на наш погляд, комплексного розвитку районних АПК можна вважати наявність робочих місць для жінок і чоловіків, що зі зростанням доходів сільського населення повинно забезпечити стійке відтворення сільського населення.

Авторська позиція щодо питань удосконалення розвитку провідних галузей сільського господарства зводиться до наступного:

а) для забезпечення племінним молодняком товарних господарств кожного району доцільно використовувати пряму, цільову бюджетну підтримку;

б) за рахунок коштів обласних бюджетів доцільно розвивати в кожному адміністративному районі дорожню мережу в самих районах та міжрайонних шляхів, джерел водопостачання, об'єктів водоочищення та системи водопроводів;

в) розвиток і технічна модернізація переробних підприємств (цукрові заводи, м'ясокомбінати, молочні заводи, підприємства борошномельної промисловості та виробництво комбікормів) можливі за затвердженими державою науково обґрунтованими планами розміщення і розвитку мережі переробних підприємств в кожній області за рахунок коштів суб'єктів господарювання та обласних бюджетів (державні підприємства).

Відродження тваринництва в Близнюківському районі, на нашу думку, може бути здійснено при впроваджені двох паралельних програм: кооперування дрібних фермерських господарств у виробничі кооперативи західного типу, що дозволить підвищити економічну ефективність за рахунок спеціалізації, концентрації і усунення посередників на стадії реалізації сировини. Поряд з цим збереження і нарощування поголів'я при одночасному зростанні продуктивності великих та середніх тваринницьких ферм, які ще збереглися, вимагає відновлення цінового паритету на промислову та сільськогосподарську продукцію, реалізацію цільових державних програм із забезпечення зооветеринарних та інженерних спеціалістів упорядженим житлом, забезпечення стійкого енергозбереження, водозабезпечення тваринницьких об'єктів за умов пільгового кредитування під контролем державних органів управління. Виконана автором класифікація районних АПК довела, що в масштабах однієї області склад районних АПК суттєво відрізняється за наявністю переробних підприємств, ступенем розвитку транспортної інфраструктури, газопостачання, водозабезпечення та іншими чинниками, що формують виробничу і соціальну інфраструктуру кожного району. Завдяки цьому забезпечення комплексності розвитку районних АПК передбачає одночасне здійснення науково обґрунтованих, скоординованих за джерелами фінансування, і рівнем управління республіканськими та обласними програмами розвитку АПК.У цьому полягає відмінність авторського підходу до проблеми комплексного розвитку районного АПК від аналогічних робіт інших авторів.

Висновки

1. За період ринкового реформування АПК України в різних регіонах і районах отримані неоднакові результати при одному і тому ж макроекономічному середовищі і правовому полі. Погодні умови, що майже не відрізняються в масштабах областей, мало вплинули на результати. З позицій методології комплексного дослідження районних АПК, на наш погляд, можна виділити три групи чинників, що визначають економічну ефективність ринкового реформування сільського господарства.

Комплексність районних АПК на нинішньому етапі розвитку нашої країни, на нашу думку, насамперед, вимірюється співвідношенням продукції рослинництва і тваринництва. Тому дослідження комплексності районних АПК припускає вивчення основних чинників і умов, що порушили традиційно сформовані співвідношення рослинництва і тваринництва в районах. У 1990 р. міжгалузеве співвідношення забезпечувало нашу країну нормативним душовим споживанням основних продуктів харчування на рівні розвинутих країн.

Другим показником комплексності районних АПК виступає ступінь використання різних складових реально існуючого потенціалу районних АПК у масштабах однієї області.

Третім аспектом дослідження комплексності районних АПК виступає ступінь забезпечення об'єктивних соціальних потреб сільського населення. Це припускає розвиток існуючої мережі об'єктів соціальної інфраструктури сільських районів. Хоча в ринковій економіці об'єкти соціальної сфери не знаходяться на балансі підприємств АПК, прибуток сільськогосподарських товаровиробників виступає основним джерелом формування прибуткової частини бюджетів сільських районів в умовах самодостатнього фінансового функціонування.

2. Районний АПК за своєю структурою містить об'єкти II і III сфер. Друга сфера представлена суб'єктами, що господарюють, і які виробляють сільськогосподарську сировину, третя сфера представлена підприємствами переробки, збереження і реалізації готової продукції. У цьому плані районні АПК є складними виробничо-економічними утвореннями. Структуротворчим елементом, на наш погляд, виступає земля в трьох вимірах. Земля як основний засіб виробництва галузей рослинництва; земля як територія, на якій розташовані всі об'єкти і спорудження галузі тваринництва і виробничої інфраструктури; земля - місце проживання сільського населення, що вимагає не тільки комфортних умов проживання, але і домашнього рекреаційного середовища для відновлення сил і здоров'я.

3. На сьогодні районні АПК не виступають, на наш погляд, виробничими й економічними системами, що саморозвиваються. Оскільки будь-яка система припускає внутрішню структуризацію за схемою: управлінська підсистема - керована підсистема; вхід - вихід; зворотний зв'язок виходу з входом. Система поділу і кооперації праці в масштабах адміністративних районів з вільним вибором джерел сировини, інвестицій та інших ресурсів, як і каналів реалізації своєї продукції, позбавила районні АПК властивостей виробничо-економічної системи. Кожен районний АПК - це лише структура.

Вступ України до СОТ і ЄС передбачає:

- підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників за якістю й ціною;

- розширення експортних можливостей готової продукції замість експорту сировини (зерна, насіння соняшника);

- підвищення професійного рівня і трудової мотивації виробничого й управлінського персоналу районних АПК із метою максимального використання наявного уже виробничого потенціалу;

- творче використання організаційно-економічних механізмів комплексного розвитку територій у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються;

- вивчення закордонного досвіду прямої і непрямої економічної підтримки пріоритетних для національної економіки виробництв сільської місцевості.

4. За період ринкового трансформування агропромислового комплексу в нашій країні, на жаль, не сформувалися економічні виробничі відносини між II і III сферами АПК, що розташовані в сільських адміністративних районах. Якщо I сфера АПК (виробництво засобів виробництва) розташована, як правило, в обласних центрах, то переробна сфера, об'єкти оптової торгівлі і підприємства роздрібної торгівлі в сільській місцевості розташовані в районних АПК. Однак, як і раніше, у період централізованої планової економіки, агропромислове виробництво не розглядається поки що як єдиний соціально-економічний процес інтеграції і кооперації спеціалізованих підприємств і галузей, які формують продуктові підкомплекси.

5. Найбільш складними за технологією і трудомісткістю виробництва сировини і його переробки в готові продовольчі ресурси є м'ясний і молочний підкомплекси. Для зниження роздрібної ціни м'ясомолочних продуктів назріла гостра необхідність, насамперед, удосконалення виробничо-економічних відносин усередині первинних виробничих систем - районних АПК. Для цього, на наш погляд, доцільно на рівні державних національних довгострокових Програм (5-10 років) визначити перспективну мережу великих спеціалізованих переробних підприємств з урахуванням сформованих сировинних зон, що склалися, існуючих переробних підприємств усіх видів сільськогосподарської сировини з орієнтацією на міжнародні санітарні стандарти і сучасні безвідходні енерго- і ресурсозберігаючі технології. Після цього ряд районних АПК неминуче будуть набувати форми вузькоспеціалізованих постачальників сільськогосподарської сировини - рослинної і тваринної, а не тільки експорту придатної рослинної сировини на заваду розвиткові власного тваринництва.

6. Вихідними методологічними підходами комплексного розвитку районних АПК, на наш погляд, у даний час перед вступом України до СОТ і ЄС можуть бути.

- визнання як об'єктивна основа різної сукупної трудомісткості тваринницької продукції, що формується не тільки в галузі тваринництва, але й у сфері виробництва кормів. На нинішньому етапі розвитку сільського господарства це необхідно враховувати при обґрунтуванні спеціалізації тваринництва та поєднанні його з кормовиробництвом;

- в основі зниження роздрібних цін на продовольство в цей час може бути зниження собівартості одиниці виробленої сировини для усіх видів продукції. Це припускає повернення до зональної спеціалізації в кожній області для виробництва в кожному з районних АПК тих видів продукції тваринництва, що найбільшою мірою здатні використовувати наявні природні луки, пасовища, косовиці і трудові ресурси кожного із сільських районів.

7. Ігнорування цих базових методологічних положень і спроба через систему прямої економічної підтримки вітчизняних товаровиробників АПК вирішити проблеми неминуче призведе до послаблення первинних фінансових джерел для розвитку села і розширеного відтворення усіх видів продукції. Оскільки тільки максимальне використання наявного виробничого потенціалу і раціональна кооперація усередині самих районних АПК здатна комплексно одночасно розв'язати три ключові задачі стратегічного характеру:

- максимально раціонально використовувати трудовий потенціал кожного сільського адміністративного району;

- максимально знизити собівартість одиниці виробленої продукції кожного виду сировини за рахунок спеціалізації й освоєння сучасних технологій на основі великих сівозмін і нового комплексу машин;

- знизити темпи водної і повітряної ерозії ґрунту, не переслідуючи мету короткострокового економічного ефекту виробництва соняшника і зерна на експорт на шкоду розвиткові вітчизняного тваринництва.

8. Індикатором рівня однобічного розвитку галузі рослинництва на шкоду її комплексному розвиткові з довгостроковою орієнтацією на бездефіцитний баланс гумусу стало триразове збільшення частки соняшника в посівних площах Харківської області. Використання методу кластерного аналізу, за допомогою якого райони згруповані за ознакою частки соняшника в загальному обсязі його виробництва в Харківській області, дозволило установити необґрунтоване розширення посівних площ цієї культури всупереч еколого-санітарним нормам з орієнтацією на короткочасний прибуток.

9. Реалізація пропонованих методологічних підходів і методичних рекомендацій може істотно скоротити нераціональні витрати обмежених бюджетних коштів на підтримку вітчизняних товаровиробників сільського господарства і підвищити зайнятість сільського населення без додаткових витрат на створення нових робочих місць. За роки ринкового реформування сільського господарства в Україні у зв'язку з різким спадом поголів'я усіх видів тварин, особливо великої рогатої худоби, овець і свиней, тобто основних споживачів пасовищних, соковитих і грубих кормів власного виробництва, різко деформувалася структура посівних площ.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Антоненко Л.А., Жерноклеев Н.Н. Рейтинговая оценка комплексности развития районных АПК: методология анализа // Вестник Харк. нац. ун-та им. В.Н. Каразина: Национализация и приватизация: прошлое, настоящее, будущее. - № 613. Серия экономическая. - 2003. - С. 171-177 (Жерноклєєву М. належить обґрунтування доцільності докорінних змін в рейтингову методику - 0,35 др. арк.).

2. Жерноклеев Н.Н. Кластерный анализ производства подсолнечника в Харьковской области // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Х.: ХНТУСГ, Вип. 32. - 2004. - С. 62-65.

3. Антоненко Л., Жерноклеев Н. Методика интегральной рейтинговой оценки комплексного развития районных АПК // Экономика Украины. - 2006. - № 8. - С. 61-66 (Жерноклєєву М. належить обґрунтування нових методичних підходів до змін інтегральної рейтингової методики - 0,3 др. арк.).

4. Антоненко Л.А., Жерноклеев Н.Н. Классификация районных АПК: системный подход / Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 31-36 (Жерноклєєву М. належить обґрунтування класифікаційних ознак та їх характеристика, відмінність системності від комплексності - 0,4 др. арк.).

5. Антоненко Л.А., Жерноклеев Н.Н. Комплексность АПК в контексте стратегической продовольственной безопасности Украины: методология анализа // Социальная экономика. - 2002. - № 3. - С. 44-51 (Жерноклєєву М. належить повністю частина статті про комплексність АПК - 0,35 др. арк.)

6. Жерноклеев Н.Н. Социальные последствия рыночной трансформации районного АПК // Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. // Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2003. - С. 132-135.

7. Герасимов В.И., Пронь Е.В., Жерноклеев Н.Н. Производство свинины и факторы, его обуславливающие // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції. 10-25 лютого 2004 р. - Т. 31. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 19-23 (Жерноклєєву М. належить характеристика галузі свинарства з характеристикою чинників, що стримують розвиток - 0,05 др. арк.).

...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены