Економічна ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону

кандидата економічних наук

Сухоруко Олена Василівна

Дніпропетровськ - 2006

Анотація

Сухоруко О.В. Економічна ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

У роботі розкрито результати теоретичних та практичних досліджень підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Удосконалено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрному виробництві регіону, організацію інвестиційної діяльності в аграрній галузі з урахуванням процесів її капіталізації, інтеграції, кооперації. Визначені основні тенденції та проблеми, що характерні інвестиційній діяльності у сільському господарстві країни та регіону.

Обґрунтовано заходи державного регулювання інвестиційного процесу в сільськогосподарському виробництві, визначено напрями підвищення ефективності залучення та використання інвестицій у сільському господарстві регіону.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, інвестиційний процес, інвестиційний клімат, агротехнічний сервіс, економічна ефективність, лізинг, інновації, організаційно-економічний механізм, державне регулювання, управління.

Аннотация

Сухоруко О.В. Экономическая эффективность инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2006.

В работе раскрыто результаты теоретических и практических исследований повышения экономической эффективности инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве региона. Дается характеристика современного состояния инвестиционного климата в условиях социально-экономического развития Херсонской области, определены особенности геополитического и географического расположения региона и области, как одного из многих факторов, влияющих на инвестиционную привлекательность. В процессе исследований установлено, что инвестиционную деятельность сельскохозяйственных предприятий необходимо оценивать на макро- и микроуровнях.

По оценке инвестиционной привлекательности Херсонская область определена как область, имеющая по сравнению с другими регионами Украины низкий потенциал и высокую степень риска. Однако сельскохозяйственные предприятия имеют больше положительных геополитических и природно-климатических факторов, степень эффективности использования которых колеблется по районам области.

Инвестиционная деятельность подавляющего большинства сельскохозяйственных предприятий осуществляется прежде всего за счет внутренних источников - прибыли и амортизационных отчислений; кредитных ресурсов банков и небанковских кредитных учреждений; поступлений из государственного и местного бюджетов для выполнения важных государственных и региональных целевых аграрных инновационных программ. При этом сезонность сельскохозяйственного производства требует рационального соотношения между собственными и привлеченными средствами на протяжении воспроизведенного цикла.

Одним из важных и реальных источников привлечения инвестиций в сельское хозяйство может быть иностранный капитал. Механизм регулирования иностранного инвестирования в аграрную сферу экономики регионов должен включать элементы создания благоприятного инвестиционного климата: обеспечение иностранных инвесторов полной и объективной информацией об инвестиционной ситуации в Украине; формирование целостной организационной структуры по привлечению иностранных инвестиций; разъяснение населению необходимости привлечения иностранных инвесторов в экономику региона; обоснование оптимальных форм иностранного инвестирования (создание общих предприятий, продажа доли акций и т.п.); стабилизация социально-экономической и политической ситуации.

Современные условия функционирования сельского хозяйства требуют активизации инвестиционной деятельности. Поэтому большинство предприятий, в том числе и сельскохозяйственные, испытывают потребность в расширении аналитически-проектных работ, связанных с разработкой бизнес-планов и своевременным изготовлением оперативных, действенных и эффективных решений в области инвестирования.

Инвестиционный проект представляет собой целенаправленную организационно-экономическую систему, которая стремится к эффективному вложению капитала, как имеющегося, так и привлеченного. Исходя из этого, “инвестиционный проект” рассматривается как организационно-экономическая система, созданная для реализации эффективного привлечения капитала, обеспечения инновационной стратегии. Такое определение наиболее точно определяет сущность инвестиционного проекта, поскольку инвестиционный проект предполагает постановку целей, планирование, выполнение, управление и анализ. Внедрение инвестиционных проектов в сельском хозяйстве предусматривает совершенствование и внедрение новых технологий производства, улучшение качества и снижение себестоимости продукции, повышение ее конкурентоспособности; развитие переработки сельскохозяйственного сырья с учетом рационального размещения производства сельскохозяйственной продукции; установление взаимовыгодных экономических отношений с партнерами как на внутреннем, так и на внешнем рынках; формирование оптового продовольственного рынка, создание зерновой биржи регионального уровня; разработку и реализацию инвестиционных проектов с привлечением внутренних и внешних инвесторов.

Наиболее приоритетными и одновременно прибыльными сферами для инвестирования в сельскохозяйственное производство является: внедрение высокопроизводительных технологий выращивания сельскохозяйственных культур и содержания скота и птицы; обновление и модернизация на базе новых технологий предприятий перерабатывающей и пищевой промышленности, а также тех, которые занимаются ее заготовкой и хранением.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиционный процесс, инвестиционный климат, агротехнический сервис, экономическая эффективность, лизинг, инновации, организационно-экономический механизм, государственное регулирование, управление.

SUMMARY

Sukhoruko O.V. Economic efficiency of investment activity in the regional agriculture. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in Economics in the major 08.07.02 - Agricultural Economics and Agricultural Industrial Complex (AIC). - Dnepropetrovsk State Agrarian University, Dnepropetrovsk, 2007.

The results of theoretical and practical research on economic efficiency increase in investment activity in the agriculture of the region are shown in the study. The managerial mechanism of economic efficiency increase in investment activity in regional agrarian production is improved; the organization of investment activity in the agrarian sphere with regard to its capitalization, integration and cooperation is perfected. Basic tendencies and problems characteristic of investment activity in the agriculture of the state and region are specified.

Measures of state regulation concerning investment process in the agriculture of the region are grounded; ways of efficiency increase in investment attraction and utilization in the agriculture of the region are determined.

Key words: investment activity, investment process, investment climate, agro-technical service, economic efficiency, leasing, innovation, organizing and economic mechanism, state regulation, management.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сільське господарство належить до провідних галузей агропромислового та господарського комплексу України, ефективність функціонування якої визначає економічну та продовольчу безпеку країни. Матеріально-ресурсне забезпечення аграрного виробництва, його ефективний розвиток в умовах транзитивної економіки прямо залежать від обсягу, структури та напряму інвестицій - витрат на будівництво та ремонт виробничих приміщень, придбання сільськогосподарської техніки і обладнання, впровадження нових технологій, забезпечення достатнього рівня платоспроможності, зміцнення фінансової стійкості та поліпшення виробничої діяльності аграрних підприємств. Саме достатні інвестиції є запорукою оновлення та вдосконалення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва, підвищення його ефективності, поліпшення харчових раціонів населення, зростання зайнятості та добробуту сільських жителів, забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору в цілому. Бюджетний дефіцит, скорочення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, фінансова та енергетична залежність України від іноземних держав посилюють актуальність вирішення проблеми раціоналізації і підвищення ефективності використання наявних і доступних інвестиційних ресурсів.

Разом з тим в аграрній сфері АПК склалася ситуація, коли потреби в інвестиційних ресурсах зростають, а можливості їхнього забезпечення зменшуються. Спад інвестиційної активності пов'язаний з нестабільністю розвитку та триваючими кризовими явищами у сільському господарстві. Дійовий механізм нагромадження внутрішніх інвестиційних ресурсів виявився практично відсутнім. Маючи великий агроресурсний потенціал, величезні земельні масиви, кваліфіковані кадри, сільське господарство України не приваблює вітчизняних та іноземних інвесторів. Галузь із самого початку проведення ринкових реформ не ввійшла до переліку інвестиційно привабливих. Тому проблема організації та розвитку інвестиційного процесу набуває визначального характеру для виходу сільського господарства з критичного стану та забезпечення конкурентоспроможного виробництва продуктів харчування як на внутрішньому, так і на зовнішньому продовольчих ринках. Це особливо актуально в умовах вступу країни до Світової організації торгівлі (СОТ). Тільки на основі науково обґрунтованої державної інвестиційної політики можливе здійснення науково-технічного прогресу, перехід на інноваційну модель сільськогосподарського виробництва.

Проблеми ефективного розвитку вітчизняного сільськогосподарського виробництва, активізації інвестиційних процесів та інвестиційної діяльності аграрних підприємств завжди знаходилися у центрі уваги відомих вчених-економістів: П.І. Гайдуцького, В.І. Гейця, Б.В. Губського, С.О. Гуткевич, М.І. Кисіля, М.Ю. Коденської, П.М. Макаренка, О.В. Мертенса, Г.М. Підлісецького, П.Т. Саблука, В.П. Савчука, І.Л. Сазонця. Серед праць зарубіжних авторів виділяються дослідження В.П.Попова, В.Шапра, Р. Хікса, М. Портера, Г. Бірмана. В них висвітлені питання сутності, класифікації інвестицій, інвестиційної привабливості галузі АПК, методики планування та прогнозування обсягів інвестицій, механізмів управління та регулювання ними. Разом з тим проблеми оцінки регіональних особливостей інвестиційної діяльності в сільському господарстві, її зв'язку з процесами його капіталізації, принципи та закономірності здійснення інвестиційного процесу в умовах багатоукладної аграрної економіки та великої ролі особистих господарств населення досліджені недостатньо. Повною мірою це стосується Херсонської області, де сільське господарство, будучи провідною галуззю агропромислового і господарського комплексу регіону, виявляється не забезпеченим інвестиційними ресусами. Це посилює актуальність та свідчить про своєчасність та значимість вирішення проблем організації й підвищення ефективності інвестиційної діяльності в галузі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до тематики науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету за темою “Розробка стратегії підвищення ефективності суспільного виробництва на підставі інвестиційно-інноваційної діяльності” (номер державної реєстрації 0105U007019).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних та практичних засад організації й підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрній сфері економіки регіону. Для досягнення визначеної мети були поставлені й вирішені наступні завдання:

- уточнити економічний зміст та визначити особливості інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону;

- обґрунтувати основні фактори формування інвестиційного клімату аграрної сфери регіону;

- охарактеризувати структуру, джерела, проблеми та тенденції інвестиційної діяльності в сільському господарстві країни та регіону;

- здійснити оцінку ефективності інвестиційного забезпечення аграрної сфери регіону;

- дослідити особливості іноземної інвестиційної діяльності та визначити її вплив на ефективність функціонування регіонального аграрного господарства;

- удосконалити організаційно-економічний механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрному виробництві регіону з урахуванням процесів капіталізації, інтеграції, кооперації;

- обґрунтувати заходи державного регулювання інвестиційного процесу в сільськогосподарському виробництві;

- визначити напрями підвищення ефективності залучення та використання інвестицій у сільському господарстві регіону, в т. ч. на основі інвестиційного прогнозування.

Об'єктом дослідження є процеси організації та підвищення ефективності інвестиційної діяльності у сільському господарстві регіону;

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів організації й підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності в регіональному аграрному господарстві.

Методи дослідження. В процесі дисертаційного дослідження використовувалися наукові методи, які ґрунтуються на об'єктивних законах економіки та діалектичному методі пізнання. При дослідженні теоретичних аспектів організації інвестиційної діяльності застосовувалися методи теоретичного узагальнення та порівняння - для розкриття змісту поняття „інвестиції” та інших категорій інвестиційної діяльності та класифікації інвестицій; індукції та дедукції - для визначення й ролі інвестицій в кругообігу ресурсів, забезпечення інновацій та конкурентоспроможності сільського господарства. Історичний та логічний методи використання при визначенні проблем та тенденцій залучення й використання інвестицій в аграрній сфері регіону. На основі монографічного та економіко-статистичних методів здійснено аналіз сучасного стану та ефективності інвестування сільського господарства регіону. Економіко-математичні, розрахунково-конструктивний та експериментальний методи використано для розробки інвестиційних проектів і планів, прогнозу ефективності інвестиційної діяльності та обґрунтування її напрямів на перспективу. Інформаційну базу дисертаційної роботи склали нормативно-законодавчі акти; наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань організації та ефективності інвестування в АПК; статистичні дані, а також первинні дані сільськогосподарських підприємств стосовно інвестиційної діяльності; матеріали періодичних видань та науково-практичних конференцій стосовно досліджуваних питань; власні спостереження.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в розробці рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації та підвищення ефективності інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Основні результати, які становлять наукову новизну полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано стратегію інвестиційного забезпечення інновацій у зрошувальному землеробстві через обґрунтування пріоритету крапельного зрошення, розробку інвестиційних проектів, впровадження заходів післяінвестиційного контролю;

удосконалено:

- сукупність чинників формування інвестиційного клімату аграрної сфери регіону із включенням в їх склад регіональних (пріоритетність галузі; наявність галузей - конкурентів; ризикованість землеробства; недостатність трудових ресурсів та низькі доходи населення порівняно із середньодержавними показниками; значний розвиток особистих та фермерських господарств);

- організаційно-економічний механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрному виробництві регіону через процеси агропромислової інтеграції, кооперації, капіталізації;

- форми здійснення іноземного інвестування через створення агрохолдингів з іноземним капіталом;

набули подальшого розвитку:

- напрями державного регулювання інвестиційного процесу в сільськогосподарському виробництві через взаємоузгодження податкового законодавства країни і міжнародних стандартів фінансової діяльності; підтримку цільових галузевих програм; створення пайових фондів інвестування;

- джерела акумуляції та трансформації нагромаджень інвестиційних ресурсів через використання реінвестицій, централізованих та місцевих коштів, фінансових сурогатів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації з питань організації інвестування аграрної сфери регіону спрямовані на підвищення ефективності інвестиційної діяльності. Застосування на практиці запропонованих рекомендацій дозволить забезпечити використання значного обсягу інвестиційних джерел і належний контроль за ними; ефективну взаємодію державного регулювання та регіонального управління інвестиційним процесом; раціональні напрями інвестування, в т.ч. інтеграцію аграрного виробництва, впровадження інновацій, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції.

Концептуальні положення щодо впровадження інвестиційних проектів в практику інтегрованого аграрного виробництва були використані Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідка № 9-700-6/357 від 04.09.2006р.). Методику визначення економічної ефективності інвестицій з метою впровадження інноваційних технологій використано у ДП АТФ ім. Солодухіна Каховського району (довідка № 147/1 від 15.08.2006 р.). Теоретичні розробки й результати дослідження використовуються у навчальному процесі Херсонського національного технічного університету при викладанні дисциплін „Аналіз господарської діяльності”, „Інвестиційна діяльність”, „Основи наукових досліджень”, проведенні виробничих практик, у науково-дослідній роботі студентів, магістрів, викладачів (довідка № 88-07/34 від 10.10.2006 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в проведеному одноосібному авторському дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення важливого завдання - вдосконалення організації та підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрній сфері регіону. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням. Всі наукові результати, що містяться в роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, які отримані автором.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: „Наука: теорія і практика - 2006” (м. Дніпропетровськ), “Формування сучасної стратегії розвитку підприємництва в Україні” (м. Херсон), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 2004-2006 рр.) та на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХНТУ (м. Херсон, 2003-2006 рр.).

Публікації. Основні результати дисертації викладені в 6 наукових працях, з яких 4 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг праць, становить 10,1 ум. друк. арк., в т.ч. 2,1 у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 195 найменувань і 5 додатків. Загальний обсяг роботи - 201 сторінки комп'ютерного тексту. Вона містить 42 таблиці, 11 рисунків і 2 схеми.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні засади формування інвестиційної діяльності в аграрній сфері економіки регіону” висвітлено сутність, принципи та особливості інвестиційної діяльності, її організаційно економічний механізм. Проаналізовано основи методики оцінки економічної ефективності інвестицій.

Процеси інвестиційного та кредитного забезпечення сільського господарства в умовах транзитивної економіки набувають все більшого значення. Саме вони є основою залучення коштів і створення інституційного підґрунтя для відтворення виробничого потенціалу аграрного сектора економіки на інноваційній основі.

Сучасне тлумачення категорії інвестиції дозволяє визначити їх в сільському господарстві як сукупність всіх видів майнових, грошових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності аграрної сфери, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. В АПК такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно; майнові та інтелектуальні права; права на користування ресурсами, будівлями, обладнанням. Важливою особливістю інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств є їх потреби в інвестуванні соціальної сфери та інфраструктури сільського господарства, адже сучасна аграрна економіка є не лише галуззю виробництва, а й способом життя сільського населення.

Нагальним завданням постає дослідження та створення умов активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві країни та її регіонів, розширення та збільшення вкладень в аграрну економіку і на цій основі підвищення ефективності господарювання, збільшення обсягів виробництва аграрної продукції, покращення харчового раціону народу України, поліпшення соціально-економічної ситуації на селі.

Організація економічного механізму інвестування аграрної сфери на рівні регіону визначається джерелами та видами інвестицій, характером та напрямом інвестиційних процесів, особливостями інвестиційного клімату які, в свою чергу, формуються під впливом рівня економічного розвитку сільського господарства регіону, його галузевої спеціалізації, розміщення, конкурентоспроможності та інших важливих чинників.

Основною умовою успішної інвестиційної діяльності підприємств в умовах транзитивної економіки є ефективне вкладення додаткового капіталу. В ході дослідження встановлено, що інвестиційні ресурси виступають як об'єкт управління. Тому, процес інтенсифікації інвестиційної діяльності в агропромисловому виробництві на мікро- та макрорівні повинен бути керованим. Активізувати інвестиційну діяльність можливо тільки на основі планування, яке є основною ланкою в структурі організаційно-економічного механізму (рис 1.). Сутність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств полягає в організації фінансово-грошових потоків і управління ними з метою більш ефективного використання грошових засобів. Разом з тим поняття сутності інвестиційної діяльності сільськогосподарського підприємства не слід зводити до категорії самофінансування.

Рис. 1. Структура організаційно-економічного механізму інтенсифікації інвестиційної діяльності

Слід зауважити, що об'єктивно існуюча залежність сільськогосподарських підприємств від фінансово-кредитної системи з подальшим розвитком ринкових відносин не тільки не зменшилась, а навіть зросла. Оскільки сільське господарство - це переважно сезонне виробництво, то нормальний відтворювальний процес вимагає раціонального співвідношення між власними і залученими коштами. Державна інвестиційна підтримка повинна надаватися переважно для розвитку пріоритетних напрямків в аграрній економіці, які щорічно уточнюються з урахуванням конкретних завдань та можливостей бюджету. Залучення іноземних інвестицій на взаємовигідних умовах, є важливою складовою частиною входження України до системи світогосподарських зв'язків. Разом з тим не варто сподіватися на великі обсяги інвестицій, тому що навіть за умови сприятливої політичної і економічної ситуації в Україні вирішальне значення в розвитку економіки повинні мати внутрішні інвестиційні ресурси та резерви.

На сьогодні єдиним реальним та ефективним шляхом вирішення проблем сталого розвитку аграрної сфери повинна стати активізація інвестиційної діяльності з метою фінансування придбання природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій, інвестування у заходи щодо підвищення родючості ґрунтів, здійснення інших заходів по збереженню та відтворенню оточуючого середовища. Саме тому одним з напрямів інноваційної та інвестиційної стратегії, є такий, що вимагає створення єдиної системи ефективних екологобезпечних форм господарювання, здатних викликати у працівників сільського господарства інтерес до високопродуктивної праці. Визначальним фактором у цьому процесі повинен стати інноваційний менеджмент, спрямований на забезпечення такого способу функціонування керованої системи аграрного виробництва, за якого будуть створені сприятливі умови для залучення інвестицій з метою додержання параметрів екологічно збалансованого сталого розвитку аграрної сфери.

У другому розділі “Розвиток та ефективність інвестиційного забезпечення сільського господарства Херсонської області” висвітлено особливості інвестиційного клімату регіону та головні фактори інвестиційної діяльності. Проведено аналіз обсягу, структури тв розміщення інвестицій в регіоні. Дано оцінку джерелам інвестиційного процесу та його економічній ефективності.

Динамічний розвиток інвестиційної діяльності в сільському господарстві є одним із найважливіших індикаторів добробуту, який визначає зміну сукупного попиту та, у перспективі, обсягу виробленого продукту та рівня зайнятості. Будучи найважливішим фактором стабілізації в сільському господарстві та макроекономічної рівноваги, інвестиційна діяльність, у свою чергу, є складним процесом, що залежить від комплексу різних чинників. Особливості сучасного етапу розвитку сільського господарства зумовлюють істотну специфіку інвестиційної діяльності. Економічне зростання активізувало фактори, що стимулюють інвестиції. При цьому реалізація загальних закономірностей інвестиційної діяльності значно модифікувалася. Тому важливим етапом дослідження, на нашу думку, є аналіз основних факторів, які впливають на інвестиційну діяльність й загальних умов інвестиційної діяльності, що характеризують її стан і перспективи розвитку на рівні регіону.

У державній політиці щодо заохочення інвестицій в економіку України при визначенні пріоритетності вкладень аграрному сектору приділяється значна увага. Це стратегічний напрямок, життєво важлива проблема національної безпеки, вирішення якої в значній мірі залежить від ефективності державного регулювання інвестиційних потоків та управління ними. Однак, враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва, яка обумовлює сезонність використання ресурсів і грошових надходжень, та відносно повільний оборот капіталу, що впливає на зниження доходності, необхідно рахуватися з тим, що ця галузь буде притягувати капітали та інвестиції в меншій мірі, ніж інші сфери господарства. До того ж, продукція вітчизняного сільського господарства та його переробки не має вільного і широкого доступу на світовий ринок. Це пояснюється, в першу чергу, насиченістю і гострою конкуренцією на аграрних ринках Заходу та їх сильною митною захищеністю, невирішеністю проблем з вступу країни до СОТ. Крім того, в ділових колах та у свідомості пересічних громадян Євросоюзу Україна сприймається як країна сільське господарство якої значно постраждало від аварії на Чорнобильській АЕС, отже, не є екологонебезпечним. Специфіка сучасної інвестиційної діяльності в сільському господарстві полягає в зміні механізму її реалізації, заміні централізованого розподілу інвестиційних ресурсів ринковими формами інвестування. Формування інвестиційного ринку є необхідною умовою розв'язання проблем акумуляції інвестиційних ресурсів, трансформації нагромаджень у інвестиції, підвищення ефективності їх використання.

Оскільки інвестиційний ринок виступає як форма реалізації інвестиційного процесу, основні фактори, що впливають на інвестиційну діяльність у сільському господарстві, є визначальними й у формуванні інвестиційного ринку. Як показав аналіз цих факторів, стан інвестиційної сфери в сільському господарстві на сьогодні характеризується домінуванням негативних тенденцій.

Нами визначено, що на регіональному рівні становлення інвестиційного простору здійснюється в дуже невизначених умовах, а саме: межі результативності законодавчої й виконавчої влади в управлінні регіональним розвитком поки що невеликі; відсутнє прогнозування ймовірних наслідків розвитку ринкових перетворень; доступ до джерел інвестиційного капіталу серйозно обмежений, а самі джерела є незначними; основні інвестиційні умови для інвесторів у доступній для огляду перспективі досить примарні; відсутні ефективні концепції подолання негативних наслідків ретроспективних процесів; будь-який інвестиційний проект в українську економіку пов'язаний із ризиком і передбачає компроміс між різними інвестиційними цілями; постійно порушується галузевий баланс України і баланс інтересів інвесторів.

Аналіз інвестиційних процесів у сільському господарстві Херсонської області включає оцінку обсягу інвестицій за видами економічної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Структура та динаміка інвестиції в основний капітал за видами економічної діяльності в Херсонській області

Аналізуючи дані табл. 1, необхідно відмітити, що на сьогоднішній день найбільша кількість інвестицій, що надходить в економіку Херсонської області, направляється у розвиток промисловості. Частка промислових інвестицій у загальній структурі фінансування на протязі 2003-2005 рр. знаходилась на відносно сталому рівні - 28,2-30,0 %. На другому місці по зацікавленості інвесторів знаходиться сільське господарство. Його частка у загальній структурі інвестицій на протязі аналізованого періоду зросла з 3,0% і у 2005 р. склала 17,4 %. Даний показник в порівнянні з іншими областями України є доволі високим і обумовлюється спеціалізацією Херсонщини як аграрного регіону. Його величина також свідчить про пріоритетність і привабливість для інвесторів аграрного сектору економіки. При правильно обраній інвестиційній політиці зі сторони державних і місцевих органів влади частка інвестицій у сільське господарство області, за прогнозними розрахунками, може вирости до 25,0 %. Це пов'язано з тим, що за інвестиційної привабливістю сільське господарство в Херсонської області займає 2-ге місце проти 11-го в Україні.

У залежності від прав, що здобуваються в ході інвестиційного процесу суб'єктом, що надає капітал, у рамках зовнішнього фінансування розрізняють: фінансування за рахунок засобів, що надходять на підприємство від продажу цінних паперів із правом голосу (звичайних акцій, паїв, часток) попереднім власникам капіталу даного підприємства (тобто особам, що вже мають у власності акції, паї, частки даного підприємства); фінансування за рахунок емісії додаткового пакета цінних паперів із правом голосу (звичайні акції, паї, частки) серед нових вкладників (тобто осіб, що не були власниками цінних паперів колишніх випусків); фінансування за рахунок залучених засобів, коли гроші і прирівняні до них засоби надходять на підприємство або з вітчизняних і іноземних комерційних банків, пенсійних фондів, інвестиційних і страхових компаній, держави в у формі довгострокових кредитів, позик тощо, або за рахунок поширення підприємством власних облігацій і привілейованих акцій.

Фінансові сурогати - це цілий ряд реальних економічних заходів, що носять характер фінансування, завдяки яким підприємство, не створюючи власну дистриб'юторну систему і складну управлінську структуру, можуть скористатися послугами франчайзингу і факторингу, а також, не здобуваючи у власність засоби виробництва, можуть одержати знаряддя праці в лізинг.

Оскільки послуги франчайзингу і факторингу не можна віднести до довгострокового фінансування для здійснення інвестиційного процесу, то вони не входять у предмет дослідження, а про лізинг і його види буде докладніше сказано нижче. Відзначимо зараз лише важливу особливість такого інструмента як фінансовий сурогат: заходи, що відносяться до нього, дозволяють істотно знизити потреба в капіталі, як у власному, так і в залученому.

При дослідженні можливостей залучення зовнішніх ресурсів інвестування стосовно умов аграрного сектору економіки як пріоритетні напрями доцільно розглянути: емісію цінних паперів; нарощування централізованих інвестицій; активізацію приватних інвесторів (населення, комерційних банків, інвестиційних фондів і компаній та ін.); залучення іноземних інвестицій.

Структуру капітальних інвестицій за джерелами фінансування представлено на рис. 2.

Рис. 2. Структура капітальних інвестицій у сільському господарстві Херсонської області за джерелами фінансування, 2002-2005 рр.

Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день найбільша кількість інвестицій, що надходить в аграрну сферу Херсонської області, формується із власних коштів підприємств і організацій. У загальній структурі інвестицій в область на протязі останніх 4-х років даний показник знаходиться на відносно сталому рівні - 65,0 %. Відразу слід зазначити, що на протязі аналізованого періоду обсяг загальних капітальних інвестицій збільшився майже у 3 рази у порівнянні з рівнем 2002 p. і у 2005 р. склав 1,4 млн. грн. Відбувся також ріст частки кредитів банків у загальній структурі джерел інвестування майже у 5 разів. Це було зумовлено зниженням відсоткових ставок, функціонуванням державних кредитних програм для сільськогосподарських виробників та збільшенням рівня довіри населення до фінансово-кредитних інститутів. За обсягом іноземних інвестицій Херсонщина займає 19 місце в Україні. Інвесторами є 25 країн світу. Серед них виділяються США, Росія, Великобританія. Проте із загальної суми іноземних інвестицій, які надійшли в область, в сільське господарство було направлено тільки 10,4% її обсягу. Іноземний капітал направлявся насамперед на забезпечення діяльності експортноорієнтованих виробництв або спільних підприємств, організованих по типу холдингів. Відзначимо, що на кожного мешканця регіону приходилося тільки 35,0 дол США іноземних інвестицій, що у 2,2 рази менше середньодержавного показника. Це свідчить про недостатній рівень іноземної інвестиційної активності в аграрній сфері Херсонської області.

Суттєві відмінності має перебіг інвестиційних процесів у сільському господарстві Херсонської області. У 2005р. в його основний капітал надійшло 187243 тис. грн. або 17,4% обсягу інвестування. Найбільше (84,0%) інвестиційних надходжень надійшло у приватні підприємства, 12,2% - у державні та кооперативні, 3,8% - комунальні та корпоративні. З них 66,8% надходжень використано технічне переоснащення і реконструкцію і лише 33,2% на нове будівництво. По галузях найбільш привабливим для вітчизняних і іноземних інвесторів у Херсонській області є рослинництво, причому більша частка припадає на вирощування зернових культур - 55,0% та олійних культур - 7,0%. Серед тваринницьких галузей найбільше вкладено капіталу у птахівництво - 9,0%, м'ясне та молочне скотарство - 7,0%.

Розміщення капітальних інвестицій у сільське господарство Херсонської області характеризується також значною нерівномірністю. Найбільш сприятливий інвестиційний клімат у регіоні, а як наслідок, і більші обсяги капітальних інвестицій, мають міста Херсон (55,7 % загальної кількості інвестицій по регіону у 2005 р.), Каховка (8,2%), Нова Каховка (7,0%), а також Білозерський (4,0%), Цюрупинський (2,9%), Голопристанський (2,6%), Генічеський (1,9%), Бериславський (1,7%), Скадовський (1,7%), Нововоронцовський (1,5%), Каховський (1,4%) та Новотроїцький райони (1,4%). На ці 9 районів приходиться 19,1% всіх інвестицій, в той час як на інші 9 районів тільки 4,6%. Між тим саме вони найбільш віддалені від обласного центру та найменш забезпечені об'єктами соціальної і виробничої інфраструктури та слабо заселені потребують інвестиційних ресурсів для досягнення ефективного розвитку аграрного виробництва.

У третьому розділі “Основні напрями активізації й підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств” обґрунтовано напрями та заходи з активізації інвестування. Дано оцінку ролі інноваційного процесу в ефективності залучення інвестиційних ресурсів. Визначено роль кредитних ресурсів у фінансуванні інвестиційних проектів.

Одним з основних напрямів активізації економічної політики в сільському господарстві регіону повинно бути створення такого економічного середовища, що забезпечить структурну перебудову аграрної сфери на інноваційній основі, підтримку і захист вітчизняних товаровиробників, сприятиме зростанню їх конкурентоспроможності. У зв'язку з цим до основних завдань ефективного інвестиційного розвитку аграрної сфери регіону належать: обґрунтування нових результативних та економічно доцільних підходів, форм і методів щодо управління інвестиціями на державному, і особливо на регіональному рівнях; формування інфраструктури фондового та фінансового ринків; вироблення форм взаємовигідного співробітництва регіональної адміністрації, інвесторів і підприємств з метою створення єдиного організаційно економічного механізму управління інвестиціями. Наявність такого механізму дає змогу раціонально використовувати виробничі і інвестиційні ресурси при вирішенні завдань перспективного розвитку галузей аграрної економіки.

Нами обґрунтовані обласні цільові програми інвестування соціально-економічних та виробничих об'єктів і процесів, які мають вирішальне значення у забезпеченні економічного зростання аграрного виробництва на перспективу. Зокрема, програми інвестування відновлення зрошувальних систем та запровадження систем крапельного зрошення передбачають залучення - 750млн. грн.; кредитування індивідуальних сільських забудовників - 6,8 млн. грн.; підтримка фермерських господарств - 10,7 млн. грн.; селекція в тваринництві і птахівництві 17,8 млн. грн.; програма селекції та насінництва - 7,9 млн. грн.; будівництво об'єктів нерухомості в т ч. й по чорнобильській програмі 1,6 млн. грн.; інші капітальні централізовані вкладення - 35,0 млн. грн.).

У процесі дисертаційного дослідження було визначено, що інвестиційний процес у сільськогосподарському виробництві суттєво стримують обмеженість бюджетних коштів та відсутність достатніх власних нагромаджень сільськогосподарських товаровиробників. Аналіз фінансової стійкості агарних підприємств Херсонщини показав, що більшість з них знаходиться на критичній межі за рівнем рентабельності (15,0%-16,0%) та показниками оновлення основних засобів і потребує значного обсягу інвестиційних ресурсів. Згідно ж розрахунків, тільки для відновлення зрошення необхідно 750 млн. грн.

При цьому надходження бюджетних коштів в аграрну сферу Херсонської області протягом 2003-2005рр. було вкрай недостатнім і коливалось від 4246,2 тис. грн. до 17989,7 тис. грн. відповідно. В таких умовах особлива роль відводиться системі акумулювання та розподілу інвестиційних ресурсів в аграрній сфері, підвищення ефективності фінансового посередництва буде відводитися банкам та банківському кредитуванню сільськогосподарських товаровиробників.

Відзначимо, що в АПК Херсонської області тільки 10,0% підприємств є інноваційними. Вони створюють продукції на суму 108,3 млн. грн. або 5,0% від її загального обсягу. Це значно менше ніж в середньому по Україні (відповідно 12,3% та 5,6%). Тому першочерговим завданням обґрунтування стратегії інвестиційної діяльності в аграрній сфері є її активізація саме в напрямі забезпечення інновацій. На виконання цього завдання нами було розроблено інвестиційний проект вирощування основних видів сільськогосподарських культур у ДП АТФ ім. Солодухіна Каховського району Херсонської області на інноваційній основі, а також здійснено його всебічний фінансовий аналіз. Ним передбачалося впровадження крапельного зрошення, використання хімічних засобів захисту рослин з одночасним будівництвом сучасних складів для їх збереження і одночасного забезпечення екологічної безпеки довкілля. Для цього на початок 2005р. планувалося здійснити 3013,6 тис. грн. інвестицій з періодом окупності один рік. Вони забезпечать отримання прибутку 518,0 тис. грн. Безумовно під такий проект доцільно взяти банківський кредит. Розрахунки показали можливість здійснення проектного фінансування реалізації проекту. Воно передбачає поетапне погашення кредиту за рахунок доходів від проекту, не відволікаючи кошти від інших видів діяльності.

Таким чином, загальна стратегія інвестування сільськогосподарського виробництва включає три основні напрями: визначення першочергових видів та обсягів інвестиційної виробничої діяльності в аграрній сфері регіону; забезпечення вітчизняного виробництва та поставок сільському господарству тракторів, сільськогосподарських машин, знарядь, мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів та інших матеріальних ресурсів; формування системи інноваційного забезпечення розвитку визначених напрямів сільськогосподарської машинобудівної, хімічної, переробної промисловості та галузей, пов'язаних з діяльністю агропромислового комплексу.

Більш прийнятним для сільськогосподарських підприємств є розробка проектів із вищою ефективністю, ніж пошук дешевших інвестиційних ресурсів. Реалізація проекту підтвердила також велике значення післяінвестиційного контролю, який необхідно починати при отриманні оцінки перших результатів проекту. Це дає змогу корегувати плани господарства та вчасно погашати отриманий кредит. Проведення післяінвестиційного контролю здійснюється як для визначення фактичних результатів проекту, так і для покращення майбутніх інвестиційних рішень. При цьому оцінка проекту має відбуватися за тими критеріями, які використовувалися для його відбору серед альтернативних.

Дослідження показало, що подальший розвиток інвестування сільського господарства визначатиметься також можливостями застосування іпотеки під заставу сільськогосподарських земель для фінансування інвестиційних проектів, що піднімає питання визначення ціни землі. Вважаємо, що посилення інвестиційної привабливості Херсонщини, як одного з основних аграрних регіонів країни, можливе на основі активізації залучення до інвестування великих компаній з промислово розвинутих країн, транснаціональних корпорацій, створення спільних підприємств з часткою іноземного капіталу. Необхідно також суттєво вдосконалити фондовий ринок та фінансово-кредитну систему, розробити, впровадити та профінансувати з допомогою інвестицій (в т.ч. й іноземних) нові проекти, що мають соціально - економічне значення для подальшого розвитку агарних галузей регіону.

інвестиція аграрний економічний

ВИСНОВКИ

1. До особливостей інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону відносяться: нестійкий фінансовий стан та низька платоспроможність сільськогосподарських підприємств; погіршення матеріально-технічного та природно-ресурсного забезпечення виробництва; повільне впровадження інновацій; кардинальна структурна перебудова галузі (у власницько-майнових відносинах, спеціалізації, розміщенні; організації виробництва) необхідність інвестування не тільки виробництва а й соціальної та виробничої інфраструктури як важливої умови функціонування сільської місцевості - середовища аграрної діяльності; значні зміни в структурі інвестиційних джерел із зменшенням державного фінансування та збільшенням залучення власних коштів товаровиробників, кредитів, іноземних інвестицій.

2. Організаційно-економічний механізм інвестиційної діяльності у сільському господарстві включає оподаткування; фінансову, цінову, амортизаційну політику; фінансову допомогу; державні норми і стандарти; регулювання участі інвесторів у приватизації; планування і проектування інвестиційних заходів; експертизу і контроль бізнес-планів та інвестиційних проектів; лізинг та інші види й форми оренди матеріально-технічних засобів. В регіонах ризикованого землеробства, до яких відносяться південні адміністративні області країни, організаційно-економічні заходи та стратегія інвестування повинні забезпечувати не тільки економічну, а й екологічну ефективність виробництва, тобто затрати на зрошення (в т.ч. крапельне), боротьбу з водною та вітровою ерозією, підтопленням; відновлення родючості ґрунтів. Тільки такий підхід дозволить забезпечити швидку окупність та ефективність інвестицій в цілому.

3. Одним з важливих та реальних джерел залучення інвестицій у сільське господарство повинен бути іноземний капітал. Механізм регулювання іноземного інвестування в аграрну сферу економіки регіонів повинен включати елементи створення сприятливого інвестиційного клімату: забезпечення іноземних інвесторів повною та об'єктивною інформацією про інвестиційну ситуацію в Україні; формування цілісної організаційної структури по залученню іноземних інвестицій; роз'яснення населенню необхідності залучення іноземних інвесторів в економіку регіону; обґрунтування оптимальних форм іноземного інвестування (створення спільних підприємств, продаж частки акцій тощо); стабілізація соціально-економічної та політичної ситуації.

4. У методиці оцінки ефективності інвестиційної діяльності в цілому та інвестиційних проектів зокрема існують певні відмінності. Вони полягають у застосуванні різних груп макро- і мікроекономічних показників та в необхідності їх узгодження з врахуванням наступних принципів: системність, в основі якої лежить урахування багаторівневої системи методів і методик; об'єктивність і суб'єктивність всебічної оцінки інвестиційного проекту; комплексність - всебічний аналіз усіх наслідків реалізації інвестиційного проекту як безпосередньо в рамках розглянутої системи, так і за її межами; варіантність, тобто досить повне дослідження всіх можливих і доступних альтернатив реалізації інвестиційного проекту; обмеженість і доступність ресурсів, що використовується для реалізації даного варіанта проекту;повнота обліку витрат і ефекту, вірогідність і порівнянність порівнюваних варіантів; вибір дисконтної ставки порівняння; урахування фактора часу у всіх його проявах; керованість процесів оптимізації, вибору і реалізації порівнюваних варіантів заходів; адаптивність.

5. Сукупність певних соціально-економічних, екологічних та нормативно-правових чинників загальнодержавного та регіонального характеру формують інвестиційну привабливість або інвестиційний клімат на рівні галузі та регіону її розміщення. До позитивних характеристик інвестиційного клімату Херсонської області слід віднести: велике землезабезпечення; наявність родючих ґрунтів; сприятливі погодні умови; високий рівень підготовки фахівців та тривалу історію розвитку аграрного виробництва; активне реформування відносин власності на селі; наявність розвиненої мережі харчових і переробних підприємств, що є основними споживачами продукції сільського господарства; зручне транспортно-економічне положення.

6. Особливий вплив на активізацію інвестиційної діяльності у сільському господарстві Херсонської області справляє його положення як пріоритетної галузі економіки. У загальнодержавному обсязі виробництва продукції рослинництва на Херсонщину приходиться 4,0%, соняшнику - 6,1%, овочів - 7,2%, зернових - 4,0%, вовни - 4,5%. Внаслідок процесів реформування агарної сфери в регіоні утворилось 2930 підприємств з них 94,5% становлять приватні господарства. Це створює сприятливі умови для інвестування в ринковому середовищі. Разом з тим абсолютні показники виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції, особливо тваринницької залишаються низькими. З господарського обороту виведено 14,0% ріллі та 59,0% зрошуваних земель. Вкрай низької залишається фондозабезпеченість сільськогосподарсь- ких виробників - 36,1 тис. грн. на 1 працівника. Середній рівень зносу основних засобів становить 60,0%.

7. Суттєві відмінності має перебіг інвестиційних процесів у сільському господарстві Херсонської області. У 2005р. в її основний капітал надійшло 187243 тис. грн. або 17,4% обсягу інвестування. При цьому галузь займає 2-ге місце по інвестиційній привабливості після промисловості. Іноземні інвестиції в сільське господарство складають 10,4 % обсягу. На їх основі функціонують переважно спільні підприємства.

8. Розміщення капітальних інвестицій характеризується значною нерівномірністю. Найбільший обсяг зосереджено у м. Херсон (55,7 % загальної кількості інвестицій по регіону у 2005 р.) та приміських районах - 34,3%. Це значно ускладнює розвиток аграрної сфери. Інвестиційний процес у сільськогосподарському виробництві суттєво стримують обмеженість бюджетних коштів та відсутність достатніх власних нагромаджень сільськогосподарських товаровиробників. Аналіз фінансової стійкості агарних підприємств Херсонщини показав, що більшість з них знаходиться на критичній межі за рівнем рентабельності та показниками оновлення основних засобів і потребує значного обсягу інвестиційних ресурсів. Згідно ж розрахунків, тільки для відновлення зрошення необхідно 750 млн. грн. При цьому надходження бюджетних коштів в аграрну сферу Херсонської області протягом 2003-2005рр. було вкрай недостатнім і коливалось ввід 4246,2 тис. грн. до 17989,7 тис. грн. відповідно.

9. Стратегія посилення інвестиційної привабливості Херсонщини, як одного з основних аграрних регіонів країни, можлива на основі активізації залучення до інвестування великих компаній з промислово розвинутих країн, транснаціональних корпорацій, створення спільних підприємств з часткою іноземного капіталу, суттєвого вдосконалення фондового ринку та фінансово-кредитної системи, розробок та фінансування з допомогою інвестицій нових проектів, що мають соціально - економічне значення для подальшого розвитку агарних галузей регіону.