Ефективність експортоорієнтованої діяльності АПК Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південний філіал

"Кримський агротехнологічний університет"

Національного аграрного університету

УДК 339.564.003.13:631.145 (477.75)

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефектівність експортоорієнтованої діяльності АПК Криму

Лебедєв Костянтин Анатолійович

Сімферополь - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південному філіалі "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Заготов Валерій Олександрович, Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, завідувач кафедри організації виробництва і агробізнесу, м. Сімферополь.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Крамаренко Валентина Іллівна, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, м. Сімферополь;

- кандидат економічних наук Додонов Сергій Володимирович, Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, доцент кафедри фінансів і кредиту, м. Сімферополь.

Провідна установа: Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, кафедра економіки підприємств, м. Харків.

Захист відбудеться "16" листопада 2006р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 52.805.01 при Південному філіалі "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1, ауд. 501.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету за адресою: м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп. 1.

Автореферат розіслано "9" жовтня 2006р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук С.Я. Дементьєва

Анотації

Лебедєв К.А. Ефективність експортоорієнтованої діяльності АПК Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НАУ, Сімферополь, 2006.

Дисертація присвячена теоретичним та методичним аспектам визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК Криму. У роботі досліджено теоретичні питання ефективності експорту, а також визначені чинники, які впливають на неї. Уточнено та систематизовано методичні аспекти ефективності експорту. Удосконалено модель відносних торгових переваг. Проаналізовано економічний стан експортоорієнтованої діяльності АПК Криму та обґрунтовані пропозиції щодо її удосконалення. Визначені прогнозні параметри розвитку експорту у межах регіону на короткостроковий період. Визначено рівень експортних ризиків вартісних показників АПК та обґрунтовано основні напрями їх зниження.

Ключові слова: експорт, експортоорієнтована діяльність, ефективність, зовнішній ринок, ціна, ризики, прогноз, регулювання, удосконалення.

Лебедев К.А. Эффективность экспортоориентированной деятельности АПК Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - ЮФ "Крымский агротехнологический университет" НАУ, Симферополь, 2006.

В диссертации исследованы теоретические и методологические подходы к определению категории "эффективность экспортоориентированной деятельности". Сущность понятия "эффективность экспортоориентированной деятельности" трактуется как степень достижения максимального объема чистой прибыли от экспортных операций за счет оптимизации совокупных затрат на внутреннем и внешнем рынках. В существующих методических подходах к определению эффективности отсутствует системность оценки. С целью устранения этого недостатка обоснованы сущность, условия формирования и составляющие механизма определения эффективности экспортоориентированной деятельности, который определяется как система методологических подходов и приемов, позволяющая определить эффективность экспортоориентированной деятельности АПК, проанализировать влияние факторов на результаты этой деятельности, и определить резервы и методы ее повышения. Аргументирован выбор методических подходов к анализу экспортоориентированной деятельности АПК. Предложена модель относительных торговых преимуществ, основанная на использовании индексов. Определены составляющие системы оценочных показателей и критерии эффективности экспортоориентированной деятельности с применением расчетов относительной и абсолютной эффективности экспорта.

На примере АРК оценено состояние и экономическая эффективность экспорта в аграрной сфере, сделан факторный анализ прибыли, определена эластичность мирового спроса на продукцию, оценена конкурентоспособность основных видов агропромышленной продукции, выявлена степень влияния факторов внешней и внутренней среды на эффективность экспортоориентированной деятельности.

Охарактеризованы особенности государственного регулирования экспорта АПК, изучена его история, проанализирован зарубежный опыт, определены приоритеты в экспортной политике, предложены первоочередные пути повышения эффективности экспорта. Обоснована необходимость государственного регулирования экспорта АПК по вопросам ценообразования, продвижения экспорта, оптимизации, налогообложени.

Для решения первоочередных проблем повышения эффективности экспорта АПК автором обоснованы такие приоритеты, как: осуществление комплекса мероприятий по ускорению структурной перестройки отраслей АПК региона в направлении повышения экспорта продукции; завершение в регионе процесса приватизации и разгосударствления имущества аграрного сектора экономики, использование действенных мер, направленных на поддержку развития малого предпринимательства и других рыночных отношений; применение мер по рациональному использованию трудовых ресурсов и обеспечение наиболее полной занятости населения региона; обеспечение комплексного решения в регионе проблемы охраны окружающей среды и мероприятий социальной защиты населения.

Предоставление региону определенных полномочий в экспортной сфере может стать одним из элементов стратегической модели расширения экспортоориентированной деятельности АПК. Создание упрощенной и рациональной системы экспорта, стимулирование экспортных операций (с учетом потребности регионального потребления и повышения эффективности использования иностранных инвестиций) должны способствовать стабилизации и возрождению аграрного сектора экономики.

Разработка и реализация региональной программы повышения конкурентоспособности экспортоориентированной продукции АПК обеспечила бы развитие системы конкурентоспособных производств отечественного АПК, специализированного по отдельным видам сельхозпродукции (зерно, семена подсолнечника).

Необходимым путем повышения эффективности экспортоориентированной деятельности АПК является максимальное использование экспортного потенциала региона, что требует: создания программ привлечения иностранных капиталов в аграрный сектор; рекламно-информационное обеспечения экспорта продукции АПК; проведения семинаров, конференций по проблемам регионального экспорта; стимулирования развития тех отраслей АПК региона, которые имеют наибольший экспортный потенциал; определения наиболее перспективных рынков сбыта аграрной продукции; создания акционерных обществ для организации зарубежной торговли.

Руководство АР Крым должно считать экспорт продукции аграрного сектора приоритетным направлением развития, активно поддерживать экспортные намерения предприятий. Все это позволит освоить новые рынки сбыта и активизировать экспортоориентированную деятельность.

Для экономики АПК региона свободные экономические зоны позволят внедрить новые организационные и управленческие методы хозяйствования. В новых экономических условиях большинство инициатив по созданию свободных экономических зон должно исходить от местных, а не центральных органов власти. Но это может вызвать значительные трудности для местных органов самоуправления, они могут столкнуться не только со сложной задачей планирования, управления, но и с более важной задачей построения новых связей с внешним миром.

Внедрение достижений науки и техники в модернизацию, технологическое перевооружение предприятий непосредственно связано с активизацией маркетинговой деятельности. Необходимо создать региональные маркетинговые центры на условиях самофинансирования, которые бы взяли на себя разработку региональных стратегических маркетинговых планов для государственных органов и предпринимательских структур АПК.

Мероприятия по стимулированию экспортоориентированной деятельности должны включать развитие внешнеэкономического образования и научных исследований в сфере ВЭД, а также создания необходимых организационных условий. Важно закрепить и дальше развивать механизм консультаций, взаимной согласованности интересов и обсуждение перспектив при участии представителей органов власти и экспортеров.

Важным инструментом стимулирования экспорта являются таможенные льготы. Экспортеры АПК могут их получать в двух формах: возврата таможенной пошлины, которая уплачена за ввоз сырья и материалов, использованных в производстве экспортных товаров.

Обновление внутреннего экономического роста - единственная цель, на которую должно быть ориентировано регулирование экспорта АПК Крыма, что требует применения целенаправленных мероприятий экспортной деятельности, политики обменного курса и содействия иностранным инвестициям.

Финансирование капитальных вложений, учитывая острый дефицит средств в бюджете АРК на ближайшие годы, реально может осуществляться в рамках Государственной программы экономического и социального развития. В этой связи эффективным является проведение конкурсов по размещению на предприятиях АПК централизованных инвестиционных ресурсов с последующим отбором инвестиционных предложений для обеспечения производства экспортоориентированной продукции высокого качества.

В условиях дальнейшего развития механизмов финансовой помощи субъектам АПК региона следует расширить государственное кредитование экспортоориентированных научно-исследовательских и конструкторских разработок, производство высокотехнологической продукции, закупку оборудования для развития экспортного производства, кредитование производства экспортной продукции с длительным сроком производства, включая закупку сырья, материалов и комплектующих частей.

Основными резервами экономических параметров конкурентоспособности являются: уменьшение цены продукции (путем снижения издержек производства) и расходов на ее транспортировку (используя более дешевые виды транспорта: морской (речной) и железнодорожный. Большие расстояния и отсутствие прямого сообщения существенно увеличивают расходы на транспортировку.

С помощью методов прогнозирования обоснованы прогнозные параметры экспорта продукции в аграрной сфере, разработан его краткосрочный прогноз. Предложен методический подход к оценке экспорта продукции АПК, объединяющий математические и экспертные методы прогнозирования. Проведена оценка экспортных рисков и определено их воздействие, предложена модель управления экспортными рисками, а также определены пути их минимизации.

Ключевые слова: экспорт, экспортоориентированная деятельность, эффективность, внешний рынок, цена, риски, прогноз, регулирование, совершенствование.

Lebedev K.A. - Efficiency of export oriented activity of the agro-industrial complex of the Crimea. The manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of economic sciences by specialty 08.07.02 - Economics of agriculture and agro-industrial complex. Southern Branch "Crimean Agrarian and Technological University" of National Agrarian University, Simferopol, 2006.

Theoretical and methodological approaches have been studied as to determination of the category "efficiency of export oriented activity". The essence, conditions of formation and components of mechanism of determination of efficiency of export activity have been substantiated. The choice of methodological approaches has been argued as to the analysis of foreign economic activity, the technique of carrying out of such analysis has been elaborated which is based on application of certain economic-statistical and economic-mathematical methods. The basis results of the research of the economic efficiency of export oriented activity of the agro-industrial complex of the Crimea are considered. The totality of factors which influence the effectiveness of export of production of agro-industrial complex was defined. Economical relations of the exporters of the agro-industrial complex were analyzed and the offers of their improvement were grounded. Prognosis parameters of export development within the region for the shot term period were olefin. The level of the export risks of the agro-industrial complex was defined and the basis ways of its lowering were grounded.

Key words: export, export oriented activity, economical efficiency, external market, price, risks, forecast, regulation, improvement.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки України та зростання зовнішньоекономічних зв'язків вимагають обґрунтування стратегічних завдань, розробки ефективних методів оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектору економіки з метою підвищення її ефективності. Гостро постає питання щодо повного використання експортного потенціалу галузей аграрної сфери, управління якими потребує нових наукових та методичних підходів до оцінки їх економічної ефективності.

Підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки також залежить від ефективності та розвитку технологій державної підтримки, що визначає необхідність розробки спеціальних методів управління аграрним сектором економіки, пошуку шляхів оптимізації і зниження економічних ризиків.

Актуальність розробки нових підходів щодо вдосконалення методів оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки, науково-методичних аспектів управління ефективністю експорту сільськогосподарської продукції обумовлена економічною доцільністю розширення обсягів експорту та розвитку зовнішньої торгівлі в цілому.

Теоретичним і практичним аспектам підвищення економічної ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК присвячені праці П.О. Антонюка, Н.В. Байди, С.П. Бубенко, В.П. Горьового, В.И. Губенко, Р.М. Дацківа, Єримизіної М., Коваленко С., Ф.В. Зінов'єва, С.Р. Камілової, Т.І. Ломаченко, О.Ф. Луки, І.В. Мельничука, І.В. Мирошниченко, Ю.М. Огороднікової, Р.В. Пинди, В.В. Попової, І.В. Розсохи, П.Т. Саблука, С.І. Степаненко, В.В. Столярова, В.А. Чеботарьова, А.О. Щепіцина та інших.

Однак наукові здобутки у сфері управління експортоорієнтованої діяльності та функціонування механізму застосованих методів не завжди віддзеркалюють динамічні зміни та сучасні вимоги ринку, зокрема сільськогосподарської продукції. При стратегічному плануванні експортоорієнтованої діяльності нерідко використовуються суб'єктивні підходи, що досить часто приводять до втрат важливих стратегічних сегментів світового ринку сільськогосподарських товарів і фінансових збитків держави в цілому. Дослідження питань організації експортної діяльності з урахуванням принципів формування ефективних методик управління економічними ризиками є особливо актуальними.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота входить у план науково-дослідної роботи Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету з проблеми "Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму в нових умовах господарювання" (номер державної реєстрації 0102U000127), виконуваної на завдання Міністерства аграрної політики АР Крим. У рамках наукової теми автором виконані дослідження, пов'язані з вивченням ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК Криму і розроблені рекомендації щодо її удосконалення.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка нових підходів, методичних положень і практичних рекомендацій щодо прийняття рішень у галузі ефективного розвитку системи експортоорієнтованої діяльності аграрній сфери та її складових; обґрунтування першочергових шляхів перспективного розвитку експорту сільськогосподарської продукції в регіоні.

У процесі досягнення мети дисертаційної роботи передбачалося вирішити ряд взаємозалежних задач:

- обґрунтувати поняття "ефективність експорту АПК" та дослідити теоретичні основи факторного підходу до оцінки ефективності експорту;

- систематизувати існуючі методичні підходи щодо визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності в аграрній сфері;

- обґрунтувати модель оцінки відносних торгових переваг агропромислового комплексу регіону;

- оцінити ефективність експортоорієнтованої діяльності АПК Криму;

- дослідити систему державного регулювання експортної діяльності та виявити основні важелі підвищення ефективності експорту сільськогосподарської продукції регіону;

- обґрунтувати прогноз розвитку експортоорієнтованої діяльності та пропозиції щодо реалізації заходів зниження експортних ризиків в аграрному секторі економіки.

Об'єкт дослідження - процес експорту сільськогосподарської продукції регіону.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів, що визначають ефективність експортоорієнтованої діяльності АПК регіону.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових та емпіричних методичних прийомах економічної науки. У дисертації використовувалися різноманітні методи дослідження, зокрема: методи експертних оцінок та порівняння - для вирішення питань оцінки стану та перспектив розвитку експортоорієнтованої діяльності аграрної сфери регіону; економіко-математичні й економіко-статистичні методи аналізу - для оцінки ефективності та розробки прогнозу експорту продукції АПК Криму. У процесі дослідження також використовувалися загальнотеоретичні методи наукового пізнання: синтез, дедукція, індукція та інші методичні прийоми.

Інформаційною базою дослідження є законодавство, нормативно-правові акти з питань зовнішньоекономічної діяльності, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених щодо значущості і ролі ефективності експортної діяльності аграрної сфери в системі зовнішніх зв'язків регіону, методичних підходів до визначення ефективності експорту, особливостей експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки регіону. Фактографічна інформація, яка використана у процесі дослідження, містить офіційні дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, звітну інформацію підприємств аграрної сфери Криму. У дослідженні використано узагальнений досвід експортоорієнтованої діяльності АПК Криму за 1996-2005 роки.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі глибокого аналізу й оцінки стану ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК запропоновані заходи щодо її підвищення, які обґрунтовуються практичними пропозиціями. Наукова новизна отриманих результатів, що виносяться на захист, полягає у такому:

Вперше:

- розроблено модель прогнозної оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки регіону, яка дозволяє комбінувати математичний розрахунок з експертною оцінкою.

Удосконалено:

- визначення категорії "ефективність експорту АПК", що тлумачиться як ступінь економії аграрної праці, яка досягається країною, унаслідок її участі в міжнародному розподілу праці та зовнішньоторговому обігу;

- модель оцінки відносних торгових переваг агропромислового комплексу регіону, що дозволяє проаналізувати експортну конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції регіону у рамках країни.

Дістали подальшого розвитку:

- систематизація методичних підходів щодо визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності в аграрній сфері з урахуванням конкретних показників, які надають змогу виявити резерви її диверсифікації;

- алгоритм управління експортних ризиків аграрної сфери регіону та розроблена стратегія їх мінімізації;

- основні важелі підвищення ефективності експорту сільськогосподарської продукції регіону, реалізація яких сприятиме вдосконаленню системи державного регулювання експортної діяльності та підвищенню рівня конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на зовнішніх ринках.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність виконаного дослідження полягає у можливості практичного використання запропонованих підходів підвищення ефективності експорту сільськогосподарської продукції регіону. Практичні рекомендації та висновки можуть бути використані для удосконалення стратегії експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки Криму з урахуванням сучасних вимог економічного розвитку. Запропонована модель прогнозної оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки регіону може практично застосовуватися при прийнятті стратегічних рішень щодо цінової політики й оперативного планування експорту АПК за сучасних умов світового ринку. Наукові розробки та практичні рекомендації, що викладені у дисертації, розглянуто у Міністерстві аграрної політики АР Крим та прийнято для практичного застосування у плануванні експортної діяльності аграрної сфери (довідка № 45 від 27.04.06.).

Система показників оцінки ефективності експортної діяльності може бути використана для оцінки результатів реалізації програм розвитку експорту АПК, а також при формуванні політики в аграрній сфері регіону. Удосконалена модель відносних торгових переваг агропромислового комплексу регіону надасть можливість проводити систематичну оцінку конкурентоспроможності товарів аграрного сектора економіки регіону.

Теоретичні розробки і практичні рекомендації роботи впроваджено у навчальний процес факультету економіки і менеджменту Південного філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету при викладанні таких дисциплін: "Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств", "Міжнародний менеджмент" і "Міжнародна економіка" (довідка №643 від 25.04.06.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо оцінки та удосконалення експортоорієнтованої діяльності АПК регіону. У праці [9] особистий внесок здобувача полягає в огляді теоретичних основ експортної діяльності та розробці методики дослідження експорту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження доповідалися автором на 5 конференціях, а саме: міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки АПК" (м. Харків, 2004 р.); науково-практичній конференції "Регіональні аспекти міжнародної економічної діяльності" (м. Сімферополь, 2004 р.); науково-виробничій конференції "Основные направления развития АПК Крыма на период до 2010 года" (м. Сімферополь, 2005 р.); науково-практичній конференції "Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах ринкової економіки" (м. Сімферополь, 2006 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації" (м. Сімферополь, 2006 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 9 наукових робіт, які віддзеркалюють основний зміст дисертації, в тому числі 8 статей у наукових журналах та збірниках наукових праць фахових видань, затверджених переліком ВАК України, загальним обсягом 3,9 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, дев'ять підрозділів, висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел, додатки. Повний обсяг дисертації викладено на 189 с., у тому числі основного тексту 158 с., включаючи 27 таблиць, 22 рисунки, 52 формули, 6 додатків і 190 найменувань використаних джерел.

Основний зміст дисертації

сільськогосподарський апк експорт вартість

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми, визначено сутність і стан проблеми та її значущість, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, зазначено форми апробації та оприлюднення результатів.

У першому розділі "Теоретичні і методичні аспекти визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК" на підставі критичного аналізу наукових праць у контексті теми дослідження, узагальнення та систематизації існуючих положень стосовно мети та завдань дослідження визначено роль ефективності експортоорієнтованої діяльності, обґрунтовано сутність поняття "ефективність експорту АПК", досліджено факторний вплив на ефективність експортоорієнтованої діяльності та систематизовано основні методичні підходи щодо оцінки експорту продукції.

Деталізований аналіз сукупності підходів щодо визначення категорії "ефективність експортоорієнтованої діяльності" дав можливість зробити висновок, що ця категорія найчастіше характеризується як ефективність експорту. На національному рівні експортоорієнтована діяльність аграрної сфери слугує основній меті держави - забезпеченню добробуту населення, що досягається за рахунок зростання доходу в аграрному секторі економіки країни. Таким чином, ефективність експорту АПК - це ступень економії аграрної праці, яка досягається країною внаслідок її участі в міжнародному розподілі праці і зовнішньоторговому обігу.

У вітчизняній економічній науці питанням ефективності експорту в останні роки приділяється досить велика увага. Але, унаслідок недостатнього фінансування економічної науки, в переважній більшості робіт відсутні емпіричні дані, у результаті чого рекомендації дослідників носять тільки теоретичний характер. Аналіз вітчизняних досліджень за даною тематикою в аграрній сфері дозволив виділити наступні пріоритетні напрямки досліджень:

- хронологічний опис процедур, пов'язаних з експортом продукції АПК;

- опис експортних процедур у вигляді логічних схем і взаємозв'язків;

- опис окремих інструментів міжнародного маркетингу.

Дані напрямки, безумовно, цікаві в теоретичному плані. Однак вони не відповідають логіці прийняття управлінських рішень в аграрному секторі економіки. Логічні схеми і взаємозв'язки можуть викликати інтерес у визначеної категорії менеджерів, але в цілому не сприймаються фахівцями-практиками і не вписуються в діяльність агропромислового комплексу.

У зарубіжній науці проблеми ефективності експорту досліджуються вже більше 30 років. Оскільки ця проблема є досить широкою, у більшості досліджень увага приділяється певним фрагментам експортної маркетингової стратегії або окремим аспектам експортної діяльності.

У світовій практиці існує також факторний підхід, суть якого полягає у пошуку факторів, які впливають на ефективність експорту. Усі дослідження дозволяють класифікувати фактори на три групи: фактори, що відрізняють експортерів від неекспортерів, зовнішні фактори (наприклад, державні стимулюючі програми) і фактори, пов'язані з маркетинговою орієнтацією підприємств аграрного сектора економіки.

Використання факторного підходу дає результати, що можуть бути легко застосовані на практиці. У роботі встановлено, що більш успішні в експорті регіональні комплекси прагнуть експортувати в більшу кількість країн та використовувати більше різних збутових каналів. Отже, агропромисловому комплексові, що бажає підвищити ефективність свого експорту, потрібно збільшити кількість експортних ринків, використовувати більше збутових каналів і експортувати свої профілюючі продукти.

Дослідження системи показників економічної ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК дозволило виділити її складові:

- показники ефекту, котрі визначаються як абсолютні величини, характеризуються у відповідних грошових одиницях як різниця між результатами і витратами;

- показники ефективності, які визначаються на основі відношення результатів до витрат, як правило, відносні і характеризуються у відносних одиницях. Дослідження методологічних підходів щодо визначення ефективності експортної діяльності виявило, що у сучасній економічній науці домінують два підходи. Перший ґрунтується на розрахунку загального показника ефективності експортоорієнтованої діяльності - прибутковості експортних операцій. Другий підхід полягає у визначенні ефективності шляхом аналізу ринкової долі, підвищення ступеня популярності торгової марки, збільшення кількості покупців і контрагентів на зовнішніх ринках.

У перебігу теоретичного дослідження автором доведено, що існуючі методичні підходи щодо оцінки експортних переваг продукції АПК не дозволяють проаналізувати експортну конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції між регіонами країни, проаналізувати вплив чинників та виявити резерви підвищення ефективності експорту.

За результатами проведених теоретичних досліджень автором обґрунтована власна думка щодо моделі відносних торгових переваг, яку можна представити виразом:

RTAi = RXAi - RMPi, (1)

де RTAi - індекс відносних торгових переваг конкретного виду агропромислової продукції

регіону;

RXAi - індекс відносної експортної конкурентоспроможності конкретного виду

агропромислової продукції регіону;

RMPi - індекс відносної залежності від імпорту агропромислової продукції регіону.

Індекс відносної експортної конкурентоспроможності (RXAi) буде мати такий вигляд:

, (2)

де - експорт i-й агропромислової продукції регіону;

- експорт i-й агропромислової продукції країни;

- сукупний експорт продукції агропромислового комплексу регіону;

- сукупний експорт продукції агропромислового комплексу країни.

Індекс RXA пропонується визначати як відношення частки регіону в загальнодержавному експорті визначеного виду агропромислової продукції до частки експорту АПК регіону в сукупному експорті АПК країни.

Індекс відносної залежності від імпорту (RMPi) також буде схожий на індекс RXAi, з тією лише різницею, що в даному випадку до уваги береться імпорт, позначений І:

, (3)

де - імпорт i-й агропромислової продукції регіону;

- імпорт i-й агропромислової продукції країни;

- сукупний імпорт продукції агропромислового комплексу регіону;

- сукупний імпорт продукції агропромислового комплексу країни.

Основна відмінність удосконаленої методики полягає у тому, що оцінюється експортна конкурентоспроможність визначеного товару регіону в рамках країни, у той час як основна методика дозволяє оцінити експортну конкурентоспроможність визначеного товару країни у світовому експорті.

На основі проведених обчислень і аналізу стану розвитку експортоорієнтованої діяльності АПК пропонується розробити комплекс організаційних заходів, реалізація яких зумовить подальше зростання ефективності експорту аграрного сектора економіки.

У другому розділі "Сучасні тенденції та ефективність експортоорієнтованої діяльності агропромислового комплексу АР Крим" ґрунтовно досліджено стан та ефективність експортної діяльності АПК Криму, його потенційні можливості в експорті продукції; визначено основні фактори, що впливають на експортну діяльність, розглянуті деякі моменти державного регулювання експортних операцій в аграрній сфері.

На фоні зростання обсягів зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцію темп зростання обсягів експорту АПК Криму свідчить про значні невикористані резерви і перспективи розвитку аграрної сфери, високу потребу у збільшенні конкурентоспроможності аграрної продукції. Але реалізація цих перспектив вимагає залучення інвестицій для оновлення основних фондів, формування цільового фінансування АПК з державного бюджету.

У перебігу дослідження автором визначено основні фактори, що негативно впливають на експортоорієнтовану діяльність, які умовно поділені на ендогенні та екзогенні. Необхідно враховувати можливий вплив цих факторів при плануванні експортоорієнтованої діяльності, що сприятиме підвищенню ефективності її функціонування.

Проведений у дисертації аналіз експортоорієнтованої діяльності АПК Криму дозволив оцінити: динаміку експорту продукції та її структури у країнах світу; питому вагу експорту продукції у регіонах світу; питому вагу експорту АПК у зальному експорті Криму; динаміку експорту та його структуру по товарній номенклатурі; економічну ефективність експорту певного періоду, що аналізується; факторний аналіз прибутку за основними видами агропромислової продукції; еластичність світового попиту на сільськогосподарську продукцію регіону; конкурентоспроможність основних видів агропромислової продукції; ступінь впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на ефективність експортоорієнтованої діяльності.

Результати проведених досліджень експортоорієнтованої діяльності АПК Криму засвідчують, що протягом 2001-2005 рр.:

- обсяги експорту продукції АПК мали стрибковоподібний характер;

- географічне спрямування експорту АПК орієнтовано на Російську Федерацію та країни ЄС;

- найбільший обсяг асортиментної продукції аграрної сфери Криму закуповують Російська Федерація, Бєларусь, Туреччина;

- основними товарами експорту є зернові культури, молочні товари, рослинна олія, вино;

- найбільш рентабельна реалізація на зовнішніх ринках саджанців, плодів та горіхів, зерна, муки, вина, тютюну;

- значний вплив на зниження прибутку від експорту сільськогосподарської продукції має зростання цін на сировину та енергоносії;

- показник середньої еластичності - 1,22 доводить, що зниження експортних цін на продукцію АПК на 1 % збільшує фізичний обсяг експорту на 1,22 %;

- зерно та рослинна олія є конкурентоспроможними на зовнішньому ринку, про що свідчить позитивне значення індексу RTA;

- найбільш вагомими зовнішніми факторами, які впливають на ефективність експорту є: відсутність дійсних заходів щодо підтримки АПК з боку держави, висока вартість засобів виробництва, протекціоністська політика зарубіжних країн;

- найбільш вагомими внутрішніми факторами, які впливають на ефективність експорту є: зниження витрат на експорт продукції АПК, відповідність продукції міжнародним стандартам якості, комерційні умови контрактів.

Значне місце у дисертації відведено питанням державного регулювання експорту продукції АПК. Необхідність державного регулювання експортоорієнтованої діяльності АПК признана в економічній теорії і підтверджується практикою розвинутих країн. Державне регулювання експорту широко використовується у всьому світі. В умовах ринкового господарства воно представляє собою систему заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, які направлені на удосконалення експортоорієнтованої діяльності АПК в інтересах національної економіки.

Заходи державного регулювання експорту АПК здійснюються як повноважними установами, так і громадськими організаціями. Метою регулювання є стабілізація та пристосування АПК країни до умов міжнародного поділу праці, світового ринку і форм міжнародного співробітництва, розв'язання національних стратегічних і тактичних завдань.

У третьому розділі дисертації "Першочергові шляхи підвищення ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК АР Крим" за результатами теоретичного і практичного дослідження ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК обґрунтовано ряд положень та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення її функціонування; розроблено модель прогнозної оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки регіону; дістав подальшого розвитку алгоритм управління експортних ризиків аграрної сфери регіону та розроблена стратегія їх мінімізації.

Автором запропоновано комплекс заходів щодо вдосконалення експортоорієнтованої діяльності АПК регіону, а саме: надача регіону певних повноважень в експортній сфері; розробка і реалізація регіональної програми підвищення конкурентоспроможності продукції АПК та ін.

На підставі проведеного дослідження автором запропоновано удосконалені напрямки територіально-географічної структури експорту АПК Криму по основних країнах-імпортерах (табл. 1).

Оцінка основних напрямків підтримки експорту АПК АР Крим представлена в таблиці 2.

Фінансування програмно-цільових заходів розвитку експортоорієнтованої діяльності АПК АР Крим передбачається здійснити за рахунок акумуляції і цільового використання коштів, отриманих від розширення і підвищення економічної ефективності експорту, використання ефективних фінансових ресурсів країн-контрагентів, що забезпечуються стійкими експортними товаропотоками, інших кредитних ресурсів.

З метою побудови моделі прогнозної оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки автором були опитані експерти, котрі склали низку факторів, що формують експорт АПК регіону, а саме: рівень експортних цін, рівень роздрібних цін у Криму, обсяги виробництва експортоорієнтованої продукції, середня заробітна плата у регіоні, чисельність постійного населення, рівень державної підтримки експорту, експортні тарифи, сезонність виробництва і споживання експортної продукції і т.д.

Таблиця 1. Напрямки удосконалення територіально-географічної структури експортних поставок АПК Криму

Країни світу	Основні напрямки удосконалення
Російська Федерація	- подальше розширення обсягів експорту готових харчових продуктів; - стабілізація експорту м'ясної та молочної продукції; - переорієнтація постачань вин на ринки інших країн, наприклад - Великобританії, Німеччини, Нідерландів, де ціна реалізації даної продукції вища, ніж у Росії, за умови відповідності продукції міжнародним стандартам якості.
Швейцарія	Раціоналізація товарної структури може бути досягнута за рахунок скорочення імпорту жирів та олій тваринного або рослинного походження при визначеному розширенні обсягів експорту вин та зернових культур.
Іран	Структура ринку Ірану деякою мірою суперечить економічним інтересам АПК АР Крим. Оптимізація структури експорту в цю країну повинна бути спрямована на скорочення частки зернових культур. Доцільно налагодити експортні постачання продукції харчової промисловості, ринок яких є ненасиченим. Сприятлива кон'юнктура на ринку молокопродуктів дозволить розширити експорт цієї продукції.
Республіка Бєларусь	Основними напрямками раціоналізації експорту продукції АПК у Республіці Бєларусь є розширення постачань зернових культур, продуктів з м'яса та риби, а також продукції переробки овочів та плодів. Крім того, необхідно скоротити постачання вина та тютюну за умови достатньої місткості альтернативних ринків збуту. Важливу роль у цьому випадку грає активна маркетингова діяльність.
Туреччина	- скорочення обсягу постачань насіння олійних культур шляхом переорієнтації даного виду продукції на переробку усередині країни, і продаж рослинної олії у європейські країни за умови достатньої ємності альтернативних ринків збуту; - скорочення постачань готових харчових продуктів; - збільшення обсягів експорту овочів і коренеплодів, ціна реалізації яких на 40 % вище, ніж у Криму.
Туніс	Основним напрямком раціоналізації структури експортних постачань у Туніс є збільшення частки експорту пшениці при збереженні обсягів продажу ячменю.
Марокко	Удосконалювання структури експорту в Марокко може бути досягнута по наступних напрямках: - розширення експорту залишків та відходів харчової промисловості, і в першу чергу - кормового борошна; - переорієнтація експорту зерна на європейські ринки.
Польща	- розширення обсягів експорту казеїну та сирів; - збільшення асортименту продажу виноградних вин, а в перспективі - перетворення ринку Польщі в основний європейський ринок цієї продукції; - скорочення експорту насіння олійних культур за рахунок його переорієнтації на внутрішній ринок.

З метою побудови моделі прогнозної оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки автором були опитані експерти, котрі склали низку факторів, що формують експорт АПК регіону, а саме: рівень експортних цін, рівень роздрібних цін у Криму, обсяги виробництва експортоорієнтованої продукції, середня заробітна плата у регіоні, чисельність постійного населення, рівень державної підтримки експорту, експортні тарифи, сезонність виробництва і споживання експортної продукції і т.д.

Таблиця 2. Основні напрямки підтримки експорту продукції АПК АР Крим

Країни	Напрями підтримки експорту
	маркетинг	Розвиток інфраструктури	Формування коопераційних зв'язків
Російська Федерація	+	+++	++
Швейцарія	++	+	+
Іран	+	+	+
Бєларусь	+	+++	+++
Туреччина	+++	+	++
Туніс	+	+	+
Марокко	+	+	+
Польща	+++	++	+

Примітка: + - другорядний напрямок підтримки експорту; ++ - основний напрямок підтримки експорту; +++ - головний напрямок підтримки експорту.

З метою побудови моделі прогнозної оцінки експортоорієнтованої діяльності аграрного сектора економіки автором були опитані експерти, котрі склали низку факторів, що формують експорт АПК регіону, а саме: рівень експортних цін, рівень роздрібних цін у Криму, обсяги виробництва експортоорієнтованої продукції, середня заробітна плата у регіоні, чисельність постійного населення, рівень державної підтримки експорту, експортні тарифи, сезонність виробництва і споживання експортної продукції і т.д.

Специфіка експорту АПК АР Крим дозволила встановити 5 основних факторних ознак: середня експортна ціна; середня роздрібна ціна у регіоні; обсяги виробництва експортоорієнтованих продуктів; середньомісячна заробітна плата; чисельність населення регіону.

Розрахунок парних коефіцієнтів кореляції по кожному виду продукції АПК регіону дозволив встановити ті фактори, що найбільшою мірою впливають на експорт сільськогосподарської продукції аграрного сектора економіки Автономної Республіки Крим. При прогнозуванні експорту продукції АПК точковий прогноз визначається підстановкою відповідних прогнозних значень х 1, х 2, х 3 у рівняння регресії. Точковий прогноз експорту основних видів продукції АПК Криму на 2007 р. склав: зернові культури - 30 тис. т.; рослинна олія - 10,8 тис. т.; вино - 575,9 тис. дал. Інтегральний прогноз експорту зернових культур, рослинної олії та вина в 2007 р. відповідно склав 29,5-30,5 тис. т.; 8,6-12 тис. т.; 573,3-578,5 тис. дал.

Особливістю математичних методів прогнозування є те, що у розрахунок береться тенденція, що склалася за аналізований період, і передбачається її поширення на прогнозовані показники в майбутньому. Однак, як показує практика, ймовірність математичного прогнозу складає лише 23-33 %. Це обумовлено тим, що математична модель не враховує можливості змін і цілого ряду супутніх факторів, що мають великий вплив на рівень прогнозованих показників в умовах коливання кон'юнктури зовнішніх аграрних ринків.

Тому, щоб перевірити ймовірність математичного прогнозу експортоорієнтованої діяльності, автором був застосований один з методів, пов'язаний узагальненням і статистичною обробкою думок групи експертів, що одержав назву метод "Дельфі".

Для експертної оцінки було відібрано чотирнадцять фахівців в області експортної діяльності АПК (фахівців Міністерства аграрної політики, експортного відділу Державного комітету статистики в АРК, викладачів ВНЗ) та запропоновано анкету з даними у динаміці експорту зерна, рослинної олії та вина.

Експертиза проводилася у два тури. Аналіз експертних даних у першому турі показав, що в експертів немає загальної думки щодо експорту продукції АПК на 2007 р., має місце широкий діапазон думок.

Для уточнення результатів був проведений другий тур. Дані другого туру свідчили, що думки експертів почали сходитися і спостерігалася тенденція зростання погодженості оцінок щодо прогнозування експорту всіх аналізованих товарних груп. Якщо у першому турі по зерну коливання оцінок було від 15 до 80 тис. т., то вже у другому турі різниця скоротилася з 25 до 40 тис. т. По інших видах продукції ситуація аналогічна, що говорить про більш точний прогноз.

Результатом експертизи є медіани ранжированих рядів по аналізованих товарних групах у другому турі. У нашому випадку по зерну, рослинній олії

і вину медіани склали відповідно 30, 12 і 562,5. І, як наслідок, прогноз експорту на 2007 р. склав: зерно - 31,1 тис. т., рослинна олія - 12,3 тис. т., вино - 562,5 тис. дал.

У роботі автором був запропонований методичний підхід до визначення комбінованого прогнозу експорту продукції АПК:

, (4)

де - комбінований прогноз експорту продукції АПК;

- точковий прогноз експорту, розрахований за допомогою кореляційно-регресивного аналізу;

- прогноз експорту, розрахований за допомогою методу "Дельфі".

Використання цього підходу до прогнозування дозволило визначити комбінований прогноз експорту основних видів продукції АПК АР Крим на 2007 р. (табл. 3): зерно - 30,6 тис. т., рослинна олія 11,6 тис. т., вино - 569,2 тис. дал.

Таблиця 3. Прогноз експорту основних видів агропромислової продукції АР Крим на 2007 р.

Найменування продукції	Одиниця виміру	Експорт продукції у 2005 р.	Математичний прогноз	Експертний прогноз	Комбінований прогноз
			нижня межа	точковий прогноз	верхня межа
Зерно	тис. т.	43,3	29,5	30	30,5	31,1	30,6
Рослинна олія	тис. т.	13,7	8,6	10,8	12	12,3	11,6
Вино	тис. дал.	563,0	573,3	575,9	578,5	562,5	569,2

Значні масштаби та неоднозначність явищ і процесів, що прогнозуються, об'єктивно визначають ймовірний і приблизний характер прогнозів, його альтернативність. Тому проблема прогнозування тісно пов'язана з поняттям експортних ризиків, що являють собою можливі відхилення від очікуваного результату.

Для досягнення мети, автором розроблено алгоритм управління ризиками експортоорієнтованої діяльності агропромислового комплексу (рис. 1). Забезпечення функціонування даного алгоритму - це процес управління складового сукупного ризику експортної діяльності з метою запобігання можливих збитків і забезпечення росту економічної ефективності експорту.

Рис. 1 Алгоритм управління ризиками експортної діяльності АПК

Початковим етапом механізму управління ризиками експортоорієнтованої діяльності АПК є розробка стратегії розширення експорту агропромислового комплексу з урахуванням державного регулювання. Також цей етап припускає розрахунок потреб у різних видах ресурсів для забезпечення експортного виробництва.

Наступний етап - це загальна оцінка сукупного ризику експорту АПК. Далі випливає розробка конкретних функціональних механізмів управління для кожної складової сукупного ризику експортоорієнтованої діяльності. Це можуть бути організаційно-технологічні, політико-правові, фінансові, валютні та інші механізми. Реалізація даних механізмів здійснюється за допомогою оперативного управління сукупністю ризиків експортоорієнтованої діяльності АПК.

На завершальних етапах алгоритму знаходиться організація контролю і проведення функціонального аналізу і оцінка ефективності управління ризиками експортної діяльності.

Перераховані у дисертації заходи не в змозі забезпечити абсолютного захисту від можливих ризиків, хоча і можуть істотно їх зменшити. Значною мірою ризики можуть бути відвернені шляхом ефективного управління усередині аграрних формувань (наприклад, диверсифікованістю діяльності та ін.). Найбільший ефект може бути досягнуто за рахунок поєднання, комбінації різних методів управління ризиками: страхуванням, застосуванням сучасних методів управління, форм і методів розрахунку в зовнішньоекономічних операціях.

Висновки

У дисертації теоретично узагальнено існуючі і запропоновано нові підходи, які полягають у формуванні та обґрунтуванні механізму визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності, практичне застосування якого забезпечить підвищення ефективності експорту АПК Криму.

У наукових працях щодо досліджуваної проблеми, категорія "ефективність експортоорієнтованої діяльності" визначається як результативність, прибутковість або економічність і характеризується як "ефективність експорту". Вона є недостатньо обґрунтованою і вимагає конкретизації.

Комплексне дослідження механізму визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК дало змогу дійти таких висновків.

1. В існуючих методичних підходах до визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності бракує системності у виборі й оцінці показників, що не дозволяє комплексно дослідити ефективність експортоорієнтованої діяльності АПК. З метою усунення цього недоліку удосконалено поняття "ефективність експорту АПК". Ця категорія тлумачиться як ступінь економії аграрної праці, яка досягається країною унаслідок її участі у міжнародному розподілу праці та зовнішньоторговому обігу.

2. Систематизовано методику, критерії, показники економічної ефективності експорту регіональних АПК, які формуються під впливом різноманітних взаємозалежних факторів, що визначають її рівень, динаміку і тенденції. Дослідження впливу кожного фактора на ефективність - складний і трудомісткий процес. Тому вибирають найбільш значимі, використовуючи при цьому систему оціночних показників. Їхнє вивчення дозволить визначити використання експортного потенціалу, фінансовий стан досліджуваного об'єкта, оптимізувати асортиментну політику експорту, погодити стадії технологічного процесу. Критеріями взаємодії основних моделей світової економічної системи й агропромислового комплексу регіону є: елементний, функціональний, диверсифікаційний.

3. Удосконалено модель відносних торгових переваг агропромислового комплексу регіону, що дозволяє зіставити експортну конкурентоспроможність певного виду агропромислової продукції країни і регіону з метою характеристики розвитку експорту останнього. Модель складається з трьох етапів і передбачає дослідження індексу відносної експортної конкурентоспроможності, індексу відносної залежності від імпорту та визначення індексу відносних торгових переваг. Удосконалена модель є універсальною для різних рівнів господарювання. Результати її застосування є підґрунтям для визначення експортної конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції і конкретних резервів її зростання.

4. Визначено, що в зміні показників ефективності експорту продукції АПК АР Крим відзначається загальна для всіх підприємств тенденція. Найбільшу рентабельність і прибуток приносить експорт вина. На сьогоднішній день спостерігається дефіцит цього продукту на міжнародних ринках, і до виробників вин звертається безліч зарубіжних партнерів, відвантаження здійснюється тільки на умовах повної передоплати. Відзначається тенденція підвищення рентабельності експорту виноградного вина в основному за рахунок підвищення ефективності реалізації міцних та столових ординарних вин.

...