Підвищення ефективності використання земельних угідь у сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

УДК [631.16:658.155]:631.111.2

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підвищення ефективності використання земельних угідь у сільському господарстві

Масленнікова Вікторія Вікторівна

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва.

Науковий керівник ? кандидат економічних наук, доцент Гопцій Олександр Борисович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідуючий кафедрою геодезії та планування сільських населених місць

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, Сохнич Анатолій Якович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедрою управління земельними ресурсами

- кандидат економічних наук, доцент, Балакірський Василь Борисович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, кафедра землевпорядного проектування

Провідна установа ? Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Суми

Захист відбудеться 14 червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в "Комуніст - 1", навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, аудиторія 213.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в "Комуніст - 1", навчальне містечко ХНАУ.

Автореферат розісланий 11 травня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

Анотації

У дисертаційній роботі розроблено наукові підходи щодо встановлення раціонального використання земель з урахуванням екологічних факторів; розроблено математичну модель залежності норми виробітку та витрати пального на 1 га оброблювальної площі від групи поля, норми висіву, врожайності, виду операції; визначено вплив організації території земельних ділянок польових і ґрунтозахисних сівозмін на ефективність виробництва сільськогосподарської продукції; розроблено рекомендації щодо розподілу ріллі між польовою, ґрунтозахисною сівозмінами і виведення з її складу еродованих ґрунтів під консервацію; визначено заходи, які спрямовані на покращання якісного стану ріллі (на прикладі державного сільськогосподарського підприємства), основні напрямки перерозподілу деградованих і малопродуктивних земель для Харківської області; проведено розрахунок економічної ефективності використання земельних угідь області після проведення реорганізації території ріллі.

Ключові слова підвищення ефективності, раціональне використання, співвідношення угідь, деградовані і малопродуктивні землі, еродованість ґрунтів, урожайність сільськогосподарських культур, родючість грунтів, консервація, організація території ріллі, рекомендації.

Масленникова В.В. Повышение эффективности использования земельных угодий в сельском хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Специализированный ученый совет Харьковского национального аграрного университета им. В.В. Докучаева, Харьков, 2006.

В диссертационной работе проведено исследование динамики развития и реформирования земельных отношений; обоснованы методологические вопросы экономико-экологической эффективности землеустройства; обобщено и проанализировано критерии рационального использования и охраны земель; определена сущность реабилитации и трансформации малопродуктивных и деградированных земель; проведено анализ количественного и качественного состояния земельных угодий Харьковской области; установлено экономическую эффективность использования сельскохозяйственных угодий области через натуральные и стоимостные показатели; разработаны научные подходы относительно установления рационального использования земель с учетом экологических факторов; разработана математическая модель зависимости нормы выработки и затрат горючего на 1 га обрабатываемой площади от группы поля, нормы высева, урожайности, вида операции; определено влияние организации территории земельных участков полевых и почвозащитных севооборотов на эффективность производства сельскохозяйственной продукции; разработаны рекомендации относительно распределения пашни между полевым, почвозащитным севооборотами и выведение из ее состава эродированных почв под консервацию; на основе предложенных рекомендаций разработаны мероприятия, направленные на улучшение качественного состояния пашни на примере государственного сельскохозяйственного предприятия; определены основные направления перераспределения деградированных и малопродуктивных земель для Харьковской области; проведен расчет экономической эффективности использования земельных угодий области после проведения реорганизации территории пашни.

Составляющей научного подхода по обоснованию рационального использования пашни, а также состава и соотношения земельных угодий вообще является перераспределение пашни на территории разных за классификацией севооборотов, что тесно связано с внедрением научно обоснованных норм выработки с учетом таких экологических факторов, как почвенные условия, рельеф, конфигурация и размеры (площади) полей, урожайность культур, каменистость, наличие препятствий, высота над уровнем моря, удельное сопротивление почв.

Определено влияние организации территории земельных участков полевого и почвозащитного севооборотов на эффективность производства сельскохозяйственной продукции, в частности на показатели экономической эффективности.

На основе разработанных рекомендаций установлено совершенствование пашни государственного сельскохозяйственного предприятия. Проведенные расчеты показали, что с годами темп уменьшения экономической эффективности на территории пашни, которая испытала реорганизацию, происходит значительно медленнее, чем при существующей организации. То есть проведенные проектные расчеты по обоснованию состава и соотношения угодий в сельскохозяйственном предприятии подтверждают все разработанные рекомендации относительно перераспределения эродированных земель между севооборотами и частичного или полного их выведения из состава пашни и передачи под консервирование путем повышения показателей экономической эффективности.

Ключевые слова повышение эффективности, рациональное использование, соотношение угодий, деградированные и малопродуктивные земли, эродированность почв, урожайность сельскохозяйственных культур, плодородие почв, консервация, организация территории пашни, рекомендации.

Maslennikova V.V. Increase of land use efficiency in agriculture. - Manuscript.

Dissertation is presented to complete for a scientific degree of a candidate of economic science, speciality 08.07.02 - economy of agriculture and agroindustrial complex. - Specialized Scientific Council of Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2006.

The dissertation is devoted to development of scientific approaches dealing with defining rational land use taking into account ecological factors; a mathematical model of correlation between fuel rate of output and expenditure per 1 hectare of cultivated land and group of field, rate of sowing and agricultural operation characteristics has been created. The effect of land sites organization of field and soil protective crop rotations on agricultural production efficiency has been found out. Recommendations as for differention between the field and soil protective crop rotations and excluding the eroded soils for conservation has been worked out. On the base of the recommended proposals there have been developed method aimed at qualitative state of plowed lands at the state agricultural enterprise taken as an example. The main directions of redistribution of eroded and low-productive lands have been pointed out for Kharkiv Region. The calculation of economic efficiency of land use in the region after the plowed areas reorganization has been carried out.

Key words: efficiency increase, rational land use arable lands correlation, degraded and low-productive lands, soil and erosion, yield rate of crops, soil fertility, conservation, organization of plowed land territory, recommendations.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Аграрний сектор ? це специфічна галузь економіки, яка безпосередньо пов'язана із земельним потенціалом, земельною територією як головною територіально-просторовою частиною довкілля, основним засобом у сільськогосподарському виробництві. Раціональне використання й експлуатація земельних територій із застосуванням природоохоронних заходів є однією з центральних проблем економічного розвитку держави, особливо з переходом до ринкової економіки в контексті розвитку земельних відносин.

Незадовільна екологічна ситуація в Україні з використанням землі викликана шкідливим антропогенним впливом, вирощуванням сільськогосподарських культур без застосування прогресивних технологій, необґрунтовано високим відсотком розорюваних площ, у тому числі малопродуктивних і ерозійно небезпечних земель, що призводить до деградації, зниження або навіть втрати природної родючості ґрунтів, а отже, і до суттєвого погіршення продуктивності земельних угідь в цілому. Тому встановлення оптимального співвідношення земельних угідь у сільському господарстві з додержанням заходів, які спрямовані на охорону земель, є першочерговою умовою ефективного розвитку економіки та збереження властивостей природних ландшафтів.

На даний час в Україні проведені досить ґрунтовні дослідження з оптимального співвідношення угідь шляхом їх трансформації на базі класифікації земель за придатністю для сільськогосподарського використання. Однак, незважаючи на набутий досвід, у вітчизняній науці залишаються ще недостатньо обґрунтованими питання комплексного підходу до економічної та екологічної ефективності використання земельних угідь, їх оптимізації в системі землекористування і механізм їх здійснення.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, виконувалися як складова науково-дослідної теми кафедри геодезії та планування сільських населених місць Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва "Теоретичні та науково-методичні основи соціального переустрою сільських населених пунктів і прогнозування використання земельних ресурсів у ході земельної реформи та встановлення ринкових відносин на селі" (номер державної реєстрації - 0106U001744).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки використання земель у сільськогосподарському виробництві шляхом розробки наукових підходів щодо консервації деградованих і малопродуктивних земель. Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:

дослідити динаміку розвитку та реформування земельних відносин;

обґрунтувати методологію економіко-екологічної ефективності землеустрою;

узагальнити і проаналізувати критерії раціонального використання та охорони земель;

визначити сутність реабілітації і трансформації малопродуктивних і деградованих земель і встановити основні напрямки їх перерозподілу для Харківської області;

провести аналіз кількісного і якісного стану земельних угідь області та встановити економічну ефективність їх використання;

розробити методику підвищення ефективності використання земель з урахуванням екологічних факторів шляхом визначення залежності ефективності виробництва сільськогосподарської продукції від організації території земельних ділянок польових і ґрунтозахисних сівозмін;

розробити рекомендації щодо розподілу ріллі між польовою, ґрунтозахисною сівозмінами і виведення з її складу еродованих ґрунтів під консервацію.

Об?єкт дослідження - економічні та екологічні аспекти підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та прикладні основи підвищення ефективності використання земельних угідь.

Методи дослідження. Теоретична і методологічна основа досліджень побудована на використанні діалектичного методу пізнання та вивчення економічних процесів, теоретичних положень вітчизняних і зарубіжних учених з питань економічної ефективності співвідношення земельних угідь з урахуванням екологічних явищ у реформованих сільськогосподарських підприємствах. Багатогранність і складність досліджуваної проблеми обумовили використання системного підходу в сполученні з різними методами економічних досліджень: монографічним, аналітичним, балансовим, розрахунково-конструктивним, статистично-економічним, економіко-математичним моделюванням з використанням комп'ютерних програм.

Інформаційною базою досліджень слугували офіційні документи, статистичні та інші інформаційні матеріали органів державного управління, сільськогосподарських структур, спеціальних наукових видань та інші джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних основ, розробці методик і вдосконаленні способів визначення та підвищення економіко-екологічної ефективності використання земельних угідь у сільському господарстві:

вперше:

здійснено економіко-екологічну оцінку ефективності виробництва сільськогосподарської продукції залежно від організації території земельних ділянок польових та ґрунтозахисних сівозмін Харківської області;

обґрунтовано методичні підходи щодо розподілу ріллі між польовою, ґрунтозахисною сівозмінами і виведення з її складу еродованих ґрунтів під консервацію;

розроблено універсальну математичну модель залежності норми виробітку від класу ґрунтів для модернізації комп'ютерної програми, яка визначає вплив групи поля, норми висіву, врожайності, виду операції на шукану величину;

удосконалено:

розробку шляхів підвищення ефективності використання земель з урахуванням екологічних факторів;

детальний підхід до реабілітації та трансформації малопродуктивних і деградованих земель і встановлення основних напрямків їх перерозподілу для Харківської області;

набули подальшого розвитку:

дослідження динаміки розвитку та реформування земельних відносин;

заходи, які спрямовані на покращання якісного стану ріллі.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення мають розроблені і обґрунтовані в дисертації конкретні рекомендації щодо підвищення економічної та екологічної ефективності співвідношення земельних угідь сільськогосподарських підприємств у сільському господарстві шляхом консервації деградованих та малопродуктивних земель Харківської області. Основні положення та пропозиції доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані при формуванні та організації території ріллі та кормових угідь. В умовах виробництва це дозволить підвищити врожайність сільськогосподарських культур, зменшити витрати пального та затрати праці на одиницю оброблювальної площі та витрати на виробництво продукції, знизити її собівартість та збільшити прибутковість господарств, а також сприятиме покращанню екологічного стану регіону. Результати досліджень впроваджувалися у виробничий процес у ДПДГ "Червоний Жовтень" Балаклійського району Харківської області, підпорядкованому Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (довідка №1/21-27/520 від 18.11.2005 р.), Харківським обласним головним управлінням земельних ресурсів (довідка №01-01-20/241 від 27.01.2006 р.), ТОВ учбовим виробничо-дослідним центром "Агротех" (довідка №7 від 21.02.2006 р.). Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрі геодезії та планування с.н.м. (довідка № 179 від 17.02.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, яка містить результати, що відзначаються новизною, і де викладено авторський підхід щодо економічної та екологічної ефективності використання земельних угідь у сільському господарстві.

Основну частину роботи виконано самостійно, результати досліджень отримані автором особисто. У спільних публікаціях дисертанту належить матеріал, який стосується збирання та систематизації даних, розробки методики, узагальнення висновків. Зі спільних досліджень та публікацій (№8, №9, №11, №12, № 14 за списком робіт, який подано в авторефераті) для дисертації використано тільки власну частину результатів автора: 8 - про обсяги деградованих і малопродуктивних земель та вплив їх вилучення на покращання стану земельних угідь; 9 - про наслідки паювання, перерозподіл земель за формами власності; 11 - про розробку логічної моделі ефективності консервації малопродуктивних і деградованих земель; 12 - про аналіз стану земельних угідь в Україні; 14 - ідея підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва шляхом перерозподілу орних земель за сівозмінами залеж-но від еродованості ґрунтів; розроблені рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень дисертаційної роботи викладені в наукових публікаціях, доповідях, які обговорювалися й одержали позитивну оцінку на конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів Харківського національного аграрного університету (2001-2005 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів "Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи" (м. Харків, ХНАУ, 2002), на міжнародній науково-практичній конференції "Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України" (м. Луганськ, ЛНАУ, 2002), на міжнародній науково-практичній конференції "Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих учених" (м. Київ, НАУ, 2003), на ХІ (ежегодной) международной научно-технической конференции "Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов" (Бердянск, 2003), у збірнику наукових праць "Вісник ХНАУ" (м. Харків, 2003), на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, магістрів і студентів "Сталий розвиток аграрного сектора економіки" (м. Харків, ХНАУ, 2004), ХІІІ Міжнародний науково-методичний семінар "Нові напрями географічних і картографічних досліджень у навчальних закладах країн СНД" (м. Хар-ків, ХНУ, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції "Культурний грунтогенез і ноосферна перспектива в інформаційному суспільстві" (м. Харків, ХНАУ, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції "Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора" (м. Харків, ХНАУ, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розвитку земельних відносин, землеустрою і земельного кадастру в умовах ринкової економіки" (м. Харків, ХНАУ, 2004).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у семи авторських наукових роботах та в чотирьох роботах у співавторстві, з них сім - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2,5 друк. арк., у тому числі особисто автору належить 1,4 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертаційної роботи підпорядкована темі та меті дослідження. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 194 найменувань. Повний обсяг роботи становить 252 сторінок комп?ютерного тексту, у тому числі 175 сторінок основного тексту, якій містить 33 таблиці й 28 рисунків, список використаних джерел на 15 сторінках, додатки на 62 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі " Теоретичні основи економічної ефективності використання земель в контексті земельних відносин" досліджено динаміку розвитку та реформування земельних відносин, обґрунтовано методологічні питання економіко-екологічної ефективності землеустрою, узагальнено та проаналізовано критерії раціонального використання та охорони земель.

Аналіз динаміки розвитку та механізму здійснення сучасної земельної реформи показав, що подальше проведення земельної реформи повинно здійснюватися на основі спеціальних державних та регіональних програм з визначенням наукового, матеріально-технічного, фінансового та правового забезпечення, а також пакета законодавчо-нормативних актів, які регламентуватимуть цей процес. Отже, головним критерієм оцінки результатів земельної реформи є еколого-економічна ефективність аграрного землеволодіння і землекористування в державі, формування раціональних та стійких агроландшафтів в усіх природно-кліматичних зонах.

Приватизація і паювання земель, реструктуризація існуючих сільськогосподарських підприємств здійснювалися, як правило, без належного екологічного обґрунтування, без чітко встановлених механізмів тимчасового чи постійного вилучення земельних ділянок з власності та господарського обігу з метою консервації. Тому необхідно розробити науковий підхід, методику або механізм підвищення ефективності використання угідь шляхом тимчасового чи постійного вилучення (консервації) земельних ділянок з господарського обігу або зміни напрямку їх спеціалізації на приватизованих і розпайованих земельних ділянках шляхом підвищення економічного інтересу власників.

Одним із заходів, направлених на прогнозування і складання схем і проек-тів використання й охорони земельних ресурсів, на їх здійснення, коригування та авторський нагляд, є землеустрій. При розрахунках показників ефективності землеустрою, який забезпечує збалансованість, кількісну та якісну пропорційність основних факторів виробництва - землі, праці та капіталу, необхідно приділяти увагу економічній, соціальній та екологічній ефективності використання землі, а саме: удосконаленню умов господарювання, укріпленню земельних відносин, охороні прав землекористування і землеволодіння, розвитку і покращанню соціальних умов виробництва, зміні умов життя, виконанню суворих природоохоронних вимог до кожної складової частини проекту.

Критерії раціонального використання та принципи охорони земельних ре-сурсів повинні реалізовуватися через сукупність законодавчих та нормативних документів, спрямованих на регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання і охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю та господарювання, збереження і оновлення родючості ґрунтів, поліпшеного природного середовища, охороні прав громадян, підприємств та організацій, а також повинні бути піднесені до рівня державних пріоритетів соціально-економічного розвитку України, найважливіших напрямів державної політики в галузі економіки й охорони навколишнього середовища.

Для збереження, відновлення та раціонального використання земель потрібна чітка, відлагоджена система державного контролю та управління в галузі охорони та якості земель, стратегічних напрямів і методів досягнення оптимального землекористування та землеробства, а також механізм економічного стимулювання землевласників у зв'язку із передачею у приватну власність більшості сільськогосподарських угідь з юридичним закріпленням права власності на землю державними актами. Тому вилучення деградованих і низькопродуктивних земель зі складу ріллі та їх консервація (вилучення) як один із найважливіших заходів раціонального використання і охорони земель повинне стати обовязко-вим заходом при вирішенні питань оптимізації складу сільгоспугідь в умовах реформування земельних відносин.

У другому розділі "Сучасний стан та ефективність використання сільськогосподарських угідь" проведено аналіз кількісного та якісного стану земельних угідь Харківської області, установлено економічну ефективність використання сільськогосподарських угідь області через натуральні й вартісні показники, визначено сутність реабілітації і трансформації малопродуктивних і деградованих земель.

Структура земельного фонду області така: землі сільськогосподарського призначення - 78,3%, причому, 77% ? це сільськогосподарські угіддя, з них 61,5% ? рілля. Кормові угіддя займають лише 13,7% території області, ліси і лісовкриті площі - 13,2%. Тобто близько 80% земельних ресурсів області використовуються як головні засоби виробництва у сільському і лісовому господарствах, де сільськогосподарська освоєність земель перевищує екологічно обґрунтовані межі та якісний стан ґрунтових ресурсів швидко погіршується.

Основними землевласниками і землекористувачами на території області є сільськогосподарські підприємства (50,5%). У зв'язку з роздержавленням і приватизацією відбувся перерозподіл земель між державною (43,3%) та приватною (56,7%) власністю, комунальна власність займає (станом на 01.01.2004 р.) лише 33,9 га, причому майже 80% ріллі зосереджені у приватній власності.

За даними якісного обліку земель (на 01.11.1990 р.), найпоширенішими в області ґрунтами є чорноземи типові, чорноземи звичайні глибокі, чорноземи звичайні, чорноземи опідзолені та ін. В області на орних землях переважають легкосуглинкові ґрунти (1147,4 тис. га) і важкосуглинкові (503,8 тис. га), засолені ґрунти становлять 26,9 тис. га. Площа солонцюватих ґрунтів - 39,9 тис. га, кислих ґрунтів - 600 тис. га. Площа перезволожених, заболочених сільськогосподарських угідь є невеликою. Тобто під оранкою застосовуються малопродуктивні і деградовані ґрунти (засолені, солонцюваті, кислі, перезволожені та заболочені).

Дослідження впливу ступеня змитості ґрунтів на ефективність їх використання свідчать, що залежно від збільшення питомої ваги площ, які піддані водній ерозії, ефективність використання земельних угідь суттєво знижується. Орні землі області розподілені таким чином 44,5 % мають крутизну <1°, 41,7% - 1-3°, 11,3% - 3-5°, 2,4% - більше 5°. Землі розташовані на схилах саме крутизною більше 5° є найбільш небезпечними у розвитку ерозійних процесів. По області 895,7 тис. га ріллі піддані водній ерозії. За різним ступенем змитості її розподіл такий сильнозмиті - 0,5%, середньозмиті - 6,1%, слабозмиті - 39,8%. Площа ріллі, яка піддана вітровій ерозії - 70,4 тис. га. Площа еродованих ґрунтів області щорічно збільшується на 70-80 га. Середньорічні втрати гумусу в ґрунтах Лісостепу становлять 0,8 т/га, Степу - 0,4 т/га, тобто з кожного гектара ріллі щорічно змивається і видувається близько 15 т верхнього родючого шару ґрунту.

Зниження продуктивності сільського господарства пов'язане зі зниженням продуктивності та родючості сільськогосподарських угідь, насамперед, ріллі. У цілому по всіх категоріях господарств Харківської області виробництво валової продукції у 2004 р. порівняно з 1990 р. знизилося на 37,3%, причому валова продукція рослинництва зменшилася на 42,5 тис. грн. на 100 га с.-г. угідь, а тваринництва - на 68 тис. грн. У сільськогосподарських підприємствах виробництво валової продукції знизилося на 63,4%, а в господарствах населення в обсягу збільшилося на 65,4%. Аналіз динаміки показників інтенсифікації сільськогосподарського виробництва показав, що у 2004 р. майже за всіма показниками виробництва збільшилося порівняно з 2002 р. і 2003 р. Так, у 2004р. вартість валової продукції менша порівняно з 2002 р., але більша ніж у 2003 р. Але вартість товарної продукції у 2004 р. більша, ніж у 2002 і 2003 рр. (табл.1).

Таблиця 1. Показники ефективності інтенсифікації виробництва у сільськогосподарських підприємствах Харківської області

Для попередження посилення ерозії та інших видів деградації ґрунтів за умов дефіциту ресурсів, відсутності коштів, а також слабкої державної грунтоохоронної політики найбільш дієвим на сьогоднішній день заходом є оптимізація складу та співвідношення угідь шляхом збільшення долі таких видів угідь, як лісонасадження, сіножаті, пасовища, вода, болота тощо при одночасному скороченні ріллі шляхом вилучення з її складу деградованих, малопродуктивних земель й подальшої їх консервації.

Цей процес обумовлює не тільки зменшення екологічного ризику, а й припинення розпилення коштів і ресурсів праці. Скорочення площі орних земель поліпшить основи кормової бази тваринництва за рахунок розширення площ природних кормових угідь. Вилучення орних земель з використання призвело до зменшення валового доходу господарств і країни в цілому, тому слід розробити нові технології обробки орних і консервованих земель у розрізі запропонованих напрямків їх використання. Роботи з вилучення деградованих і малопродуктивних земель зі складу ріллі можуть проводитися як самостійний вид землевпорядних робіт, але доцільніше виконувати їх у складі інших робіт (складання проектів організації території і т. ін.).

У третьому розділі "Механізм підвищення ефективності використання земельних угідь" розроблено методику щодо встановлення раціонального використання земель з урахуванням екологічних факторів; визначено вплив організації території земельних ділянок польових і ґрунтозахисних сівозмін на ефективність виробництва сільськогосподарської продукції; розроблено рекомендації щодо розподілу ріллі між польовою, ґрунтозахисною сівозмінами і виведення з її складу еродованих ґрунтів під консервацію; на основі запропонованих рекомендацій розроблено заходи, які спрямовані на покращання якісного стану сільськогосподарського підприємства; визначено основні напрямки перерозподілу деградованих і малопродуктивних земель для Харківської області; установлено напрямки використання земельних угідь Харківської області після проведення реорганізації території ріллі.

При вирішенні питання раціонального економічно-ефективного розподілу ріллі між сівозмінами і виведення з її складу малопродуктивних і деградованих ґрунтів під консервацію покладено системний підхід, а саме: на основі всебічно глибокого вивчення сучасного стану використання ріллі і взаємоорганізації виробництва і території сівозмін та існуючих ландшафтних систем визначаються екологічно оптимальні пріоритети складу структури ріллі, її територіального розміщення з урахуванням умов господарювання.

Обґрунтування раціонального складу і співвідношення земельних угідь базується на впровадженні науково обґрунтованих технологій виробництва, організації праці, норм виробітку. Правильне поєднання моральних і матеріальних стимулів з метою створення необхідних умов для підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь тісно пов'язані з основними результатами виконаної роботи.

Математичний запис моделі залежності норми виробітку (Нв) від групи поля (Гр), норми висіву (Нвис), врожайності (У), виду операції (Воп) має вигляд:

.

Така величина як витрати пального на 1 га оброблювальної площі Q залежить від тих самих складових

.

Шляхом апроксимації даних узагальненого середньозваженого показника визначення групи полів залежно від нормоутворюючих факторів установлюється група полів для подальшого автоматичного застосування у комп'ютерній програмі

.

Норма виробітку, визначена залежно від класу ґрунтів, приймається за кое-фіцієнт К. Залежність норми виробітку (Нвд) та витрат пального (Qд) від групи поля, норми висіву, врожайності, виду операції і класу ґрунтів має вигляд:

, .

Норми виробітку агрегатів з урахуванням питомого опору ґрунту для оранки поля після збирання коренеклубнеплодів визначено за формулою

Н=НВ0,0008а 2-0,0495а-0,000039к 2-0,00322к+1,895,