Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шкільов Олександр Васильович, Національний аграрний університет, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Сеперович Наталія Володимирівна, Громадська організація “Інститут розвитку аграрних ринків”, старший науковий співробітник відділу

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об'єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів та їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань.

У першому розділі “Наукові основи економічної ефективності виробництва” розглянуто теоретичні аспекти економічної ефективності виробництва, формування ринку молока і молочних продуктів та методологію визначення економічної ефективності галузі молочного скотарства.

Основною метою розвитку агропромислового комплексу є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В умовах ринкової економіки проблема підвищення ефективності аграрного виробництва є визначальною в економічному розвитку країни.

Узагальнюючи трактування наукових положень, висвітлених у працях відомих учених, обгрунтовується, що ефективність як економічна категорія виражає узагальнене і повне відображення результатів використання засобів, предметів праці та робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу і визначається як відношення результатів до витрат на одержання продукції.

Економічна ефективність має базуватися на уточненні її класифікації: за видами, стадіями виробництва, факторами виробничого процесу, галузями економічної діяльності, територіальними ознаками, рівнем управління. У системі цієї діяльності ефект та ефективність виступають як складові. При цьому ефект відображає певний наслідок або результат діяльності, ефективність - бажані наслідки. Досягнута ефективність характеризує ціну одержаного результату через кількість витрачених ресурсів на його одиницю, або, навпаки, - через ресурсомісткість цього результату. Мірилом результату є прибуток.

Основними показниками ефективності молочного скотарства є виробництво молока в господарстві за добу, продуктивність праці, собівартість продукції, рівень рентабельності й норма прибутку.

Важливою складовою частиною АПК є ринок молока і молочних продуктів, розвиток якого залежить від його кон'юнктури й рівня життя населення.

Внаслідок надходження молока із сфери виробництва (переробки) до сфери споживання та руху зустрічного грошового потоку, який відбувається при здійсненні купівлі-продажу, виробники молочної продукції та її споживачі вступають у ринкові відносини. Суб'єктами ринкових відносин є сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, особисті господарства населення, фермерські господарства, підприємства системи заготівлі, зберігання, переробки та реалізації продукції, її кінцеві споживачі, які вступають у товарообмін, формуючи при цьому оптові й роздрібні ринки молочної продукції. Ринок молока і молокопродуктів є системою товарно-грошових відносин між виробниками сировини (молока) та кінцевої продукції (продуктів його переробки) і її споживачами.

Опрацювання літературних джерел, в яких висвітлюються економічні принципи організації ринку молока, дало підстави для висновку, що основним принципом становлення й розвитку ринку молока має бути принцип біполяризації: з одного боку - інтегрований виробник, з другого - кінцевий споживач.

Основною проблемою аграрного сектору є узгодження попиту та пропозиції на продукти харчування. Економічно розвинені країни прогнозують потребу в сільськогосподарській продукції й таким чином узгоджують попит з пропозицією. Це є першим кроком до стабілізації ринкових цін і гарантування прибутковості виробництва сільськогосподарським товаровиробникам.

Одним з основних елементів методу прогнозування споживання сільськогосподарської продукції є розрахунок коефіцієнтів еластичності за доходами - визначення зміни споживання продуктів харчування при зростанні на 1 відсоток сукупних доходів населення країни. Еластичність попиту за доходами - це відносна зміна витрат на продукти харчування (або обсягу попиту) як реакція на відносну зміну доходу споживача. Еластичність може змінюватися при різних рівнях доходу, тому коефіцієнт еластичності зазвичай вимірюється у відношенні невеликої (1 %) зміни доходу.

Формування ринку молока і молокопродуктів розглядалося з точки зору його впливу на підвищення ефективності виробництва молока. Розвинені ринкові відносини, поглиблена переробка та підвищення якості разом із ростом концентрації виробництва молока в господарствах створюють умови для підвищення цін на нього.

З'ясовано, що рівень ефективності виробництва молока, який забезпечує фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, є результатом їх державної фінансової підтримки. Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників здійснюється за рахунок: встановлення мінімальних, оптимальних, максимальних меж цін на основі використання системи нормативів і нормативних актів, спрямованих на реалізацію заходів підтримки виробників, та захисту прав споживачів; нарахування і виплата дотацій молокопереробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам.

У другому розділі “Оцінка стану виробництва молока та його економічна ефективність” здійснено оцінку розвитку галузі молочного скотарства, досліджено економічну ефективність виробництва молока в різних аграрних формуваннях.

Недосконалість реформування аграрного сектору, криза в економіці в середині 90-х років минулого століття змусили сільськогосподарських товаровиробників України скоротити обсяги виробництва молока у 2004 р., порівняно з 1995 р. на 20,2 % (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка виробництва молока в господарствах різних форм господарювання України

Наведені дані рис. 1 свідчать, що зменшення валового виробництва молока в Україні відбулося за рахунок сільськогосподарських підприємств, які скоротили його виробництво більш як у 7 разів. Основними виробниками молока є господарства населення, які збільшили виробництво удвічі. Однак такий шлях є малоперспективним через умови, які не можуть забезпечити високу якість виробленої продукції, та великі затрати праці на її виробництво. За даними академіка О.М. Шпичака, в 2000 році по Україні затрати праці на 1 ц молока досягли 20,7 люд.-год., тоді як у сільськогосподарських підприємствах Київської області - 7,2, у СК “Совки” та ДПЗ “Плосківське” - 5,4, у СГВК “Перемога” - 4,7 людино-годин.

Зниження рівня виробництва молока в Україні обумовлене зменшенням поголів'я корів у господарствах від 8378,2 тис. голів у 1990 р. до 4283,5 тис. голів 2004 р. Середньорічний надій молока у підприємствах зріс від 2662 кг у 1990 р. до 3202 кг у 2004 р. за рахунок продуктивності корів в господарствах населення України.

Негативні тенденції в розвитку молочного скотарства спостерігалися і в Київській області. Поголів'я корів у господарствах зменшилося від 473,5 тис. голів у 1990 р. до 163 тис. голів у 2004 р. Середньорічний надій молока у господарствах зріс від 3228 кг у 1990 р. до 3822 кг у 2004 р. за рахунок продуктивності корів в господарствах населення.

Порівняно з 1999 р. у 2004 р. у Київській області на 14,0 % знизився продаж молока і становив 227,7 тис. тонн (табл. 1). При цьому рівень товарності молока в сільськогосподарських підприємствах досяг 87,2 %, тоді як у господарствах населення становив тільки 54,3 відсотки.

Таблиця 1

Економічна ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Київської області

За аналізований період рівень рентабельності виробництва молока коливався. В останні роки, включаючи 2005 рік, спостерігається тенденція до його зростання.

У Київській області є умови для ефективного виробництва молока, що підтверджує виробнича діяльність господарств з високоефективним веденням молочного скотарства. Так, у СК “Совки” продуктивність корів досягла світового рівня. У 2003 р. середньорічний надій від однієї корови становив 6727 кг, а рівень рентабельності виробництва молока - 72,0 відсотки. У ДПЗ “Плосківське” середньорічний надій на корову досяг 6442 кг, рентабельність виробництва - 43,2 відсотка. У СГВК агрофірма “Перемога” середньорічний надій становив 5650 кг, при рівні рентабельності 24,5 відсотка. Отже, найбільш прийнятною стратегією розвитку молочного скотарства повинна стати концентрація зусиль на збереженні поголів'я корів і підвищенні їхньої продуктивності.

Використання молока і молочних продуктів відображено на рис. 2.2. Основні напрями використання молока та молочних продуктів в Київській області

Протягом досліджуваного періоду спостерігається негативна тенденція: витрати молока на корм зменшилися майже втричі, тоді як поголів'я молодняку великої рогатої худоби - майже у чотири рази. По відношенню до валового виробництва витрати молока на корм тваринам зменшилися від 21 % у 1999 р. до 11 % у 2004 р. На це вплинула і збитковість виробництва молока.

Незбалансована годівля тварин призвела до збільшення витрат кормів у розрахунку на 1 ц продукції. Так, середні витрати корму в розрахунку на 1 ц молока у 2004 р. становили 1,2 корм. од., що дещо нижче рівня 1999 р. - 1,7 корм. од.

Встановлено, що після реорганізації в аграрних формуваннях Київської області виробництво молока у 2004 р. в цілому було прибутковим: рівень рентабельності становив 6,9 %, у тому числі в підприємствах приватної форми власності рівень рентабельності досяг 5,7 % (333 підприємств) і загальнодержавної власності - рентабельність становила 19,0 % (19 підприємств).

Аналіз свідчить, що в досліджуваних господарствах спостерігається стійка закономірність - із ростом концентрації виробництва молока в одному господарстві значно підвищується його ефективність (рівень рентабельності зростає від 41,0- 46,3 % збитковості до рентабельності 26-41 %). Зумовлено це двома обставинами: внаслідок об'єктивних причин підприємства з великою концентрацією виробництва молока мають нижчу собівартість продукції (у 1,8 - 3,2 рази) і вищі ціни реалізації (на 29,7 %).

Великі й найпотужніші сільськогосподарські підприємства інтегруються з молокозаводами-монополістами, які мають можливість платити вищу ціну порівняно з іншими молокозаводами. Встановлено, що вищі ціни (до 40 %) одержують сільськогосподарські товаровиробники за умови виробництва більше 2 тонн молока за добу (утричі нижча собівартість порівняно з господарствами потужністю до 0,5 тонн молока за добу) при середньорічному надої від корови 3500 кг.

Соціально-економічна ефективність молокопродуктового підкомплексу залежить від самодостатності регіону щодо забезпечення науково обґрунтованих норм споживання молока та молочних продуктів. У 2002 р. 14,5 % населення спожило більше фізіологічної норми молока і молочних продуктів, а 50,0 % - близько її рівня. Причиною низького рівня споживання є низька купівельна спроможність населення. Тому формування попиту залежатиме від зростання добробуту населення, диверсифікації виробництва молока та продуктів його переробки, ступеня варіації цін.

Нині конкурентну перевагу гарантує не тільки продуктивність корів, а й висока якість молока на великих фермах, порівняно із господарствами приватного сектору. У 2004 р. тільки 18 % сільськогосподарських підприємств надоїли від корови в рік понад 3000 кг молока собівартістю 67,3 грн/ц (близько 41 % у загальному обсязі виробництва молока), інші - до 3000 кг молока собівартістю 76,6-99,9 грн/ц. Для входження в конкурентне середовище необхідно провести інвестування в реконструкцію ферм для одержання якісної молочної сировини та підвищити продуктивність корів у 2-3 рази (до 5-6 тонн надоїв молока за рік). За результатами проведеного дослідження це інвестування повинно становити 1600 тис. грн. У дисертації обґрунтовується також застосування новітніх досягнень у сфері технологічного утримання тварин, їх вирощування, годівлі, доїння тощо, що сприятиме отриманню високо якісної продукції, підвищенню продуктивності тварин до 4-5 тонн молока в рік при собівартості до 65,0-70,0 грн/ц.

У третьому розділі “Розвиток молочного скотарства та підвищення його ефективності” обґрунтовано прогнозні рівні споживання молока і молокопродуктів, напрями забезпечення розвитку молочного скотарства, ефективність переоснащення і реконструкції тваринницьких ферм, показано вплив інвестицій на розвиток молочного скотарства, вдосконалення годівлі тварин.

Прибутковість і стабільність виробництва залежать від динаміки узгодженості прогнозних показників пропозиції молочних продуктів і попиту на них, і навпаки. Стихійність у виробництві, особливо у переробці молока, спричиняє ситуацію, за якої надлишок виробленої продукції неможливо реалізувати на ринку без попереднього укладання контрактів. Якщо молочна продукція знайде свого споживача на ринку, то буде реалізуватися за значно нижчими цінами.

У дисертації запропоновано прогноз обсягів споживання молочних продуктів, розрахунок якого ґрунтується на обчисленні коефіцієнтів його еластичності за доходами населення Київської області (показує, як зміниться споживання продукції при зростанні сукупних доходів населення на 1 %) з урахуванням чисельності населення та розподілу його за сукупними доходами і витратами на продукти харчування. Еластичним є попит на деякі молочні продукти (Е_х>1), наприклад, на молоко консервоване (Е_х=1,43), йогурт і кисломолочну продукцію (Е_х=1,33), масло тваринне (Е_х=1,22). На свіже молоко коефіцієнт еластичності низький (Е_х=0,39), який вказує, що при зростанні сукупних доходів на 1 % обсяги його споживання зростають на 0,39 %. У цілому коефіцієнт еластичності на молочні продукти дорівнює 0,72 %. Спираючись на дослідження вчених та власні розробки прогнозні показники рівнів споживання молочної продукції на 1 жителя розраховуються за формулою (1):

Y²⁰⁰⁸= [1+Е_х·(S-1)]·Y, (1)

де Y, Y²⁰⁰⁸, - відповідно розрахунковий за регресійною моделлю на 2002 р. і прогнозний на 2008 р. рівень споживання кожного виду продукції у розрахунку на 1 жителя країни за групами доходів;

Е_х- коефіцієнт еластичності попиту;

S - коефіцієнт зростання доходів.

Якщо в Київській області прогноз щорічного зростання сукупних доходів населення становитиме 6 %, то до 2008 р. прогноз сукупних доходів збільшиться у 1,4 раза (1+6/100)⁶, або на 41,9 відсотки. Прогнозні обсяги продовольчого споживання молочних продуктів у Київській області мають такі рівні (табл. 2).

Таблиця 2

Прогноз сукупного попиту на молокопродукцію у Київській області, тис. тонн

За прогнозом, у 2008 р. показники продовольчого споживання молокопродуктів порівняно з 2002 р. зростуть на 23 відсотки.

На підставі власних досліджень та наукових розробок прогнозні розрахунки формування пропозиції на ринку молока здійснювались аналітичним вирівнюванням рядів динаміки по середньому абсолютному приросту та середньому коефіцієнту зростання (табл. 3).

Фактичні й вирівнюванні показники по середньому абсолютному приросту та середньому коефіцієнту зростання рівнів виробництва молока наведено в табл. 3.

Прогнозоване виробництво молока на кінець 2008 р. становитиме 741,7 тис. тонн, що на 100,3 тис. тонн перевищує прогнозований попит регіонального ринку. Дане перевищення дозволяє повною мірою забезпечити виробничу потребу (випоювання телят) та розширити експорт молочної продукції.

Таблиця 3

Прогноз виробництва молока у Київській області, тис. тонн

Для прогнозування виробництва молока використовувався і кластерний метод. Прогнозні показники виробництва молока для кожного кластера розраховувались за формулою (2):

Y=a₀+a₁X₁+a₂X₂+…+a₆X_6, (2)

де Y - рентабельність виробництва молока; Х₁ - поголів'я корів, гол; Х₂ - надій молока від 1 корови, кг; Х₃ - витрати на 1 корову, грн.; Х₄ - затрати праці на 1 ц молока, люд.-год.; Х₅ - ціна реалізації, грн.; Х₆ - частка молока в структурі товарної продукції, %; a_0, a_i,a_{2, …} a₆ - параметри.

Дослідження за кластерним методом показали, що рентабельність виробництва молока залежить від рівня спеціалізації господарства, наявності поголів'я корів та їхньої продуктивності. Так, у господарствах першого кластера з найнижчим надоєм молока від корови (1289 кг) і рівнем спеціалізації (питома вага у структурі товарної продукції становить лише 15,5 %) рентабельність виробництва молока є найнижчою - 12,1 відсотка. Підвищення поголів'я корів на 157 голів, надою молока - на 1714 кг і витрат на 1004 грн. порівняно з фактичними середніми показниками по групі господарств кластера забезпечить зростання рентабельності виробництва молока від -12,1 до 42,6 %, або на 54,7 відсоткових пункти.

Отже, ефективність виробництва молока має значний потенціал зростання, що пов'язано з підвищенням продуктивності корів до рівня європейських показників (до 4,5-8 т на рік). Збільшення поголів'я племінних корів, застосування сучасних технологій годівлі забезпечить зниження собівартості молока та підвищать його конкурентоспроможність.

У дисертації розглянуто питання вдосконалення кормової бази та системи годівлі як важливого чинника формування високої продуктивності корів. Для успішного розвитку молочного скотарства на перспективу пропонується використати досвід, набутий в СГВК агрофірма “Перемога” Київської області.

Враховуючи досягнення цього господарства та дотримуючись зоотехнічних норм годівлі худоби оптимізовано раціон годівлі корів молочного напрямку. Цільова функція задачі оптимізації добового раціону має вигляд формула (3):

, (3)

де Х_j - кількість корму j-го виду, який входить в раціон;

С_J - вартість одиниці корму j-го виду.

Як свідчать розрахунки, оптимальний раціон при добовому надої молока 15- 17 кг, жирністю 3,6-4,0 % та живою масою корови 500 кг становить у відсотках: концентрованих кормів - 30,0-35,0, соковитих - 50,0-55,0, у тому числі силосу - 36,0-40,0, коренеплодів - 10,0-15,0, грубих - 15,0-20,0, з них сіна - 10,0-15,0 відсотків. Потребу в грубих, соковитих і зелених кормах більшість сільськогосподарських підприємств у змозі забезпечувати за рахунок власного виробництва, а концентрованих - за рахунок купівлі у господарств.

Вагомий вплив на ефективність виробництва молока має досягнення таких економічних показників, які б забезпечували окупність витрат. Найважливішим тут є наукове обгрунтоване застосування мінімально допустимого рівня ціни на молоко (табл. 4). Така ціна повинна становити 1191,4 грн/т у середньому за рік, причому з коливанням у літній і зимовий періоди з урахуванням якості молока та кон'юнктури ринку вона може зростати.

Найбільш реальним шляхом підвищення рентабельності виробництва молока визначено поліпшення показників санітарної його якості, яка вимагає постійного удосконалення технології і культури виробництва, дотримання правил доїння корів та експлуатації устаткування. На перспективу товаровиробникам слід придбати сучасне доїльне й охолоджувальне устаткування (доїльні зали, установки, танки-охолоджувачі молока), яке може ефективно використовуватися в сільськогосподарських підприємствах на фермах з поголів'ям менше 180 голів, з добовим надоєм більше 2 тонн, а в господарствах населення - 8-10 корів.

Передові переробні підприємства вирішують проблему сировини, обладнуючи молокотоварні ферми сучасним устаткуванням. Таким чином, молокозаводи беруть на себе функції дилера. Продуктивність корів на фермах із встановленим обладнанням зростає. Підприємства, де воно встановлено, продають молоко вищого ґатунку.

На прикладі агрофірми СГВК “Перемога” розглянуто проблему окупності вкладених інвестицій в реконструкцію молочних ферм і виробничої інфраструктури - доїння корів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов, кормовиробництво, зберігання кормів, їх навантажування та роздавання. Наводяться характеристики технічних засобів, їх ціна, вартість реконструйованих приміщень, доїльних залів. Аналіз показав, що за існуючих цін на молоко у 2004-2005 рр. (110,0-135,0 грн/ц) галузь молочного скотарства не в змозі забезпечити інвестування за рахунок лише галузевих прибутків, якщо кошти попередньо не вкладались в реконструкцію будь-якої складової системи молочного скотарства. Ця ситуація підтверджує необхідність їх залучення з інших джерел.

Таблиця 4

Розрахунок нормативної собівартості та еквівалентної ціни 1 т молока в СГВК “Перемога” станом на 1 січня 2006 р.

* Мінімальний прибуток на рівні 5 % до повної собівартості

**Маса прибутку розраховується множенням норми прибутку на середньорічну вартість виробничих засобів (основних і обігових)

Організація взаємовідносин між товаровиробниками та молокопереробними підприємствами має базуватися на укладених ними договорах. При цьому молокозаводи можуть працювати через систему створених молокоприймальних пунктів. Для цього слід вирішити проблеми технологічної оснащеності молокоприймальних пунктів холодильним та іншим устаткуванням для первинної обробки молока, надання допомоги селянам в утриманні корів (забезпечення комбікормами, мінеральними добривами тощо), а молокопереробні підприємства та інші заготівельні організації повинні вести аналогічну роботу з приватно-орендними підприємствами, особистими господарствами населення.

Дослідження доводять, що з метою удосконалення інтеграційних процесів назріла необхідність впровадження договірної системи. У договорі про закупівлю молока (та іншої продукції) мають бути вказані обсяги реалізації по місяцях і обов'язково гарантована мінімальна закупівельна ціна з урахуванням ґатунку. Це дасть можливість розподілити ризики між виробниками молока та переробниками. Зараз такі договори інколи укладають, але лише за обсягами. Без таких договорів переробники в односторонньому порядку можуть змінювати ціну зі зміною кон'юнктури ринку, особливо в бік зниження.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного:

1. Економічна ефективність як економічна категорія виражає узагальнене і повне відображення результатів використання засобів, предметів праці та робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу. Її оцінюють за відношенням результатів до витрат на одержання продукції. Основними показниками ефективності молочного скотарства є обсяг добового виробництва молока, продуктивність праці, собівартість одиниці продукції, рівень рентабельності.

2. Основним принципом розвитку ринку молока має бути принцип біполяризації, з одного боку - інтегрований виробник, з другого - кінцевий споживач. Узгодження попиту та пропозиції на продукти харчування досягається за рахунок прогнозування потреби на сільськогосподарську продукцію. Прогнозування попиту на сільськогосподарську продукцію здійснюється в основному з урахуванням коефіцієнтів еластичності за доходами - встановлення зміни споживання продуктів харчування при зміні доходів населення.

3. Виробництво молока має тенденцію до переміщення в господарства населення, хоча вони не в змозі забезпечувати високу якість молока для виробництва конкурентоспроможної молочної продукції, на відміну від великих господарств. Для входження в конкурентне середовище необхідно провести інвестування в реконструкцію ферм для одержання якісної молочної сировини та підвищити продуктивність корів у 2-3 рази (до 5-6 тонн молока за рік). За результатами проведеного дослідження це інвестування повинно становити 1600 тис. грн в розрахунку на ферму 160 корів.

4. За період реформування АПК Київської області у виробництві молока чітко простежуються два періоди за динамікою ефективності. Зокрема, з 1991 по 1999 р. спостерігався процес зниження економічної ефективності та протягом 2000-2004 рр. - нарощування продуктивності та зниження збитковості виробництва. Встановлено, що за досліджуваний період ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах зростала:

- з підвищенням продуктивності корів від 2228 кг у 1999 р. до 3269 кг у 2004 р. зменшилися затрати кормів на 1 ц від 1,7 ц до 1,2 ц, затрати праці - від 11,0 до 7,2 люд.-год., підвищилась реалізаційна ціна від 37,9 до 92,0 грн/ц, собівартість - від 54,9 до 80,1 грн/ц, при цьому рівень рентабельності зріс від -27,1 до 17,0 відсотків;

- із зростанням концентрації виробництва молока на 1 господарство від 1000 до 7500 ц обсяг його збільшується в середньому в 11,2 раза, затрати праці зменшуються в 3,3 раза, рівень рентабельності збільшується (від -35,1 до +15,3 %).

5. На ринку молока Київської області спостерігається суттєве коливання цін: протягом 1999-2004 рр. середня реалізаційна ціна зросла в 2,4 раза, а порівняно з 2005 р. - майже утричі. Виробник віддає перевагу тим каналам продажу продукції, які забезпечують найвищий рівень цін і проведення своєчасних розрахунків.

6. Головним напрямом розвитку молочного скотарства є пошук вигідних ринків і концентрація виробництва молока в одному господарстві (більше 2 тонн молока за добу), забезпечення інтеграції з молокозаводами-монополістами за рахунок перспектив економії на транспортуванні молоко-сировини незалежно від організаційно-правових форм господарювання.

7. Нині у Київській області спостерігається висока диференціація доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення (до 13 разів) та практично відсутня варіація цін на молочні продукти. За прогнозними розрахунками на 2008 р., обсяг споживання молока і молочних продуктів становитиме близько 641,4 тис. тонн молока, що перевищує рівень 2002 р. на 23,0 %, тоді як обсяг пропозиції досягає 741,7 тис. тонн, що більше рівня 2004 р. на 5,0 відсотків.

8. На найближчу перспективу пропонується розвиток ферм на сільськогосподарських підприємствах з поголів'я корів не менше 180 голів (при середньорічному надої молока 3500 кг), що дасть змогу отримати більше 2 тонн молока за добу, в господарствах населення - з поголів'ям 8-10 голів, що сприятиме підвищенню продуктивності та збільшенню виробництва якіснішого молока.

9. Запровадження інновацій та інвестицій в систему виробництва кормів, їх заготівлі, раціонального використання, реконструкцію приміщень з утриманням тварин, доїльних залів, молочних заводів та інші заходи сприятимуть підвищенню якості молока. Дослідженням доведено, що галузь молочного скотарства при ціні на молоко 110,0-130,0 грн. за 1 ц та 25-30 % за користування кредитом не в змозі забезпечити достатні для інвестування грошові потоки, якщо до цього попередньо не вкладалися інвестиції в реконструкцію системи виробництва молока.

10. Відшкодування витрат виробника (ціна дотацій, або так звана ціна підтримки) має забезпечувати 5 % рентабельність, необхідну для простого відтворення виробничого процесу. З підвищенням ефективності та зростанням платоспроможності споживчого попиту на ринку формуватиметься еквівалентна ціна в межах 5 % норми прибутку (рентабельність 12 %) і за цих умов зростатиме частка самофінансування галузі, а частка державної підтримки буде скорочуватися.

11. Умовою ефективного розвитку взаємовідносин в молокопродуктовому підкомплексі є врахування економічних інтересів учасників, стримування спаду обсягу виробництва молока. Для цього необхідно: диференціювати ціни відповідно до якості продукції, налагодити взаємовідносини між товаровиробниками молока і молокопереробними заводами, реалізовувати власну продукцію без посередників, впровадити договірну систему між виробниками і переробниками, яка дозволить розподіляти ризики між ними.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

економічний молочний скотарство біполяризація

1. Пащенко О.В. Розвиток молокопродуктового підкомплексу регіону // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2003.-Вип. 66. - С. 43-47.

2. Пащенко О.В. Економічні аспекти формування ринку молочної продукції в Київській області // Економіка АПК. - 2004. - № 6. - С. 125-128.

3. Пащенко О.В. Ефективність виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Київської області // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2004. - Вип. 76. - С. 164-167.

4. Пащенко О.В. Якість молока та ефективність його виробництва // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2005. - Вип. 82. - С. 47-52.

5. Пащенко О.В. Удосконалення інтеграційної системи виробництва та заготівлі молока // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 97. - С. 80-84.

6. Ільчук М.М., Пащенко О.В. Розвиток ринку молока регіону // Аграрна наука і освіта. - К.: НАУ, 2005. - Т. 6, № 4-5. - С. 138-143. (Особистий внесок: проведено аналіз стану ринку молока).

АНОТАЦІЯ

Пащенко О.В. Організаційно-економічні умови підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена розробці теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо організаційно-економічних умов підвищення ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах АПК. Здійснено поглиблений аналіз економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах Київського регіону.

Зроблено оцінку стану виробництва молока та виявлено тенденції розвитку галузі молочного скотарства, досліджено організаційні умови розвитку галузі й економічну ефективність виробництва молока в аграрних підприємствах.

Розроблено прогноз попиту та пропозиції молока на регіональному ринку; обгрунтовано напрями та перспективи ефективного розвитку молочного скотарства; запропоновано шляхи взаємовідносин у системі виробництва та переробки молока. Розраховано обсяг споживання населенням області молока і молочних продуктів залежно від сукупних доходів. Обгрунтовано окупність залучених інвестицій в систему “селекція тварин-кормовиробництво-реалізація молока” за рахунок збільшення прибутку від підвищення молочної продуктивності корів, якості молока та ринкових цін на молоко та молокопродукти.

Ключові слова: молочне скотарство, економічна ефективність, еластичність, конкурентоспроможність, організаційно-економічні умови, оптимізація ферм, прогноз попиту і пропозиції, взаємовідносини учасників.

Пащенко О.В. Организационно-экономические условия повышения эффективности производства молока в сельскохозяйственных предприятиях АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

В диссертации изложены результаты исследования основных организационно-экономических условий производства молока в сельскохозяйственных предприятиях. Рассмотрены теоретические основы и методики расчета экономической эффективности производства молока, формирование и функционирование рынка молока и молочных продуктов.

Изучение научной литературы дало возможность предложить авторское определение понятия эффективность как экономическая категория, которая выражает обобщенное и полное отображение результатов использования средств, предметов труда, рабочей силы на предприятии за определенный промежуток времени и определяется как отношение результатов к затратам на получение продукции.

Основными показателями эффективности молочного скотоводства есть производство молока на предприятии за сутки, продуктивность труда, себестоимость продукции, уровень рентабельности, норма прибыли.

Важной частью АПК есть рынок молока и молочных продуктов, основным принципом которого есть принцип биполяризации с одной стороны - производитель, с другой - потребитель.

Формирование рынка молока и молокопродуктов рассматривалось с точки зрения его влияния на повышение эффективности производства молока. Развивающиеся рыночные отношения, углубленная переработка и повышение качества вместе с ростом концентрации производства молока на предприятиях создают условия для повышения цен на него.

На основе теоретических положений проанализированы организационные условия развития молочного животноводства, выявлены закономерности снижения экономической эффективности отрасли в разных организационно-правовых формах деятельности и факторы, влияющие на нее. Основное направление развития молочного животноводства - повышение концентрации производства молока в сельскохозяйственных предприятиях. Установлена взаимосвязь качества молока и продуктов его переработки с доходностью сельскохозяйственных предприятий.

Изучено развитие молокоперерабатывающих предприятий. Определено, что молочная промышленность формирует большую часть спроса на сырье: чем больше спрос, тем больше вырабатывается продукции для удовлетворения потребности потребителя. В связи с этим, предприятия, которые вырабатывают более 2 тонн молока в сутки, интегрируются с мощными молокозаводами-монополистами и получают за счет этого до 35-40 % выше цену по сравнению с небольшими хозяйствами. Аналогичные тенденции связи поголовья коров, уровня их продуктивности и уровня цен наблюдаются также в региональном аспекте.

Оценено устойчивость тенденции сосредоточения 62 % производства молока в частном секторе, что создало проблему снижения уровня товарности, качества продукции в молочном животноводстве. Установлено, что покупательная способность зависит от дифференциации доходов населения и вариации цен на продукты питания.

В диссертации обосновано применение новейших достижений в сфере технологии содержания животных, их выращивания, кормления и т. п., что создает предпосылки для получения высококачественной продукции, повышения продуктивности коров до 5 тонн в год, снижения себестоимости 1ц молока до 65,0-70,0 грн. Установлено, что применение новейших достижений в молочном животноводстве возможно при внешних инвестициях.

Анализ деятельности сельскохозяйственных предприятий разных организационно-правовых форм показал, что им необходима поддержка государства для эффективной деятельности, производства конкурентоспособной продукции, формирования рыночной инфраструктуры, которая является неотъемлемой частью рыночной экономики (производственное и кредитно-финансовое обеспечение, сферы заготовки, переработки, реализации продукции, информационно-консультационного обеспечения).

Спрогнозированы параметры спроса на молоко и молочные продукты на основе коэффициентов эластичности потребления продуктов питания в зависимости от уровня доходов групп населения.

Разработан альтернативный прогноз производства молока на основе метода кластеризации - заданного набора показателей, которые выделяются как основные характеристики класса, каждый объект генеральной совокупности относится к тому классу, от которого он наименьше отличается.

Определены перспективные параметры повышения экономической эффективности производства молока в регионе на основе развития организационных форм производства, совершенствования процесса кормления животных, улучшения селекционно-племенной работы.