Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет

Імені Вадима Гетьмана

Заболотній Володимир Миколайович

УДК 338.436

Розвиток агропромислової інтеграції на регіональному рівні

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 2006

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор

Хорунжий Микола Йосипович,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана, професор кафедри

економіки агропромислових формувань

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Губенко Василь Іванович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

професор кафедри організації і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Щепієнко Павло Васильович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, заступник завідувача відділу форм господарювання

Провідна установа: Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України, кафедра менеджменту,

м. Київ

Захист відбудеться “ 18 ” січня 2007 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий “15” грудня 2006 р.

В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор А.П. Наливайко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкова економіка надає нового змісту процесу інтеграції між ланками національної економіки. Втрата та розрив зв'язків, які існували в агропромисловому виробництві до реформування аграрного сектору економіки, стала однією з причин кризових явищ в агропромисловому комплексі України. Відновлення старих та створення нових форм агропромислового виробництва дозволяє суттєво покращити ситуацію як на окремо взятому підприємстві, так і в галузях економіки, які пов'язані з аграрною сферою.

В сучасному агропромисловому виробництві склалась ситуація, за якою переробні підприємства все частіше наражаються на труднощі сировинного забезпечення. Це викликано насамперед досить високим зосередженням виробництва сільськогосподарської продукції в особистих селянських господарствах. Аграрні підприємства значно змінили структуру виробництва, віддавши перевагу високоліквідним галузям, що створило певні труднощі щодо сировинного забезпечення галузей переробки.

Значним внеском до скарбниці наукових праць з агропромислової інтеграції є дослідження відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, таких як Андрійчук В.Г., Василенко М.П., Карпенко А.М., Литвинов Д.А., Лукінов І.І., Макаренко П.Н., Малік М.Й., Мельник Л.Л., Месель-Веселяк В.Я., Негру-Воде А.С., Онищенко О.М., Пиркін В.І., Саблук П.Т., Сєрова Є.В., Трейсі М., Ульянов І.П., Фролов В.І., Хорунжий М.Й., Чаянов О.В. та інші. Особливо значного розвитку набули дослідження з даної тематики в кінці 80 -х років минулого століття, коли наукові розробки часто реалізовувалися на практиці. Однак, враховуючи особливості та тенденції агропромислової інтеграції, запропоновані авторами підходи потребують поглиблення та адаптації до конкретних умов функціонування агропромислових формувань.

Необхідність створення інтегрованого виробництва на рівні регіону обумовлена певними об'єктивними причинами, до них слід віднести: незбалансованість відносин в агропромисловому комплексі; засилля посередників у відносинах сільського господарства з іншими сферами АПК та його виробничою інфраструктурою; відсутність чіткої державної політики щодо підтримки розвитку підприємств АПК; економічний монополізм переробних і сервісних підприємств та неможливість участі аграрного сектору в процесах ціноутворення, порушення елементарних вимог еквівалентного обміну; слабку наповненість місцевого ринку продукцією власного регіонального виробництва. Все це обумовлює актуальність розробки відповідних теоретичних і прикладних засад інтегрованого виробництва на регіональному рівні.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт кафедри економіки агропромислових формувань Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за темою “Удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного функціонування підприємств АПК” (номер державної реєстрації РК 0101U007343). Особиста роль автора полягає у виконанні науково-дослідних робіт щодо визначення та з'ясування проблем інтегрованого виробництва в регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних і методичних організаційно-економічних засад створення та функціонування агропромислового формування стосовно особливостей окремо взятого району. Головне завдання при цьому полягає в обґрунтуванні можливостей залучення аграрних і переробних підприємств та особистих селянських господарств до інтеграційного процесу в межах адміністративного району на основі саморозвитку та комерційного розрахунку. Досягнення поставленої мети забезпечило вирішення таких важливих питань теоретичного і практичного характеру:

узагальнено підходи щодо визначення й уточнення економічних категорій “координаційний центр”, “виробничий цикл”, “агропромислова інтеграція”;

визначено проблеми агропромислової інтеграції в умовах ринку і створення агропромислових формувань як на макрорівні, так і на рівні окремого адміністративного району;

здійснено аналітичну оцінку стану та розвитку прикладних програм для забезпечення міжгалузевого менеджменту;

обґрунтовано і розроблено алгоритм створення агропромислового виробництва в межах адміністративного району;

доведено економічну і соціальну доцільність залучення особистих селянських господарств в інтеграційний процес;

визначено сутність і запропоновано практичні підходи щодо побудови специфічного органу управління - координаційного центру агропромислового формування та системи управління інтегрованим виробництвом.

Об'єктом дослідження є процес формування та функціонування інтеграційних відносин в агропромисловому комплексі.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти агропромислової інтеграції та її вплив на підвищення ефективності аграрних, переробних і сервісних підприємств та агропромислового виробництва на рівні адміністративного району.

Методи дослідження. Зміст і сутність агропромислової інтеграції розкрито за допомогою методу теоретичного узагальнення та порівняння. Історичний метод покладено в дослідження еволюційного процесу розвитку агропромислового виробництва в Україні. Економіко - статистичний і монографічний методи в тій чи іншій мірі застосовувалися при дослідженні суттєвих питань в усіх розділах дисертації. При аналізі різних проблем застосовувався абстрактно - логічний метод, який дозволив одержати обґрунтовані висновки та рекомендації по їх вирішенню насамперед на рівні адміністративного району. Метод комплексного аналізу покладено в основу розробки рекомендацій щодо впровадження принципових основ створення агропромислового формування. З допомогою економіко-математичного методу визначено вплив трансакційних витрат на результати інтегрованого виробництва.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативно-правові акти з питань регулювання діяльності підприємств АПК, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем агропромислової інтеграції, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики, фінансово-господарська документація агропромислових формувань, матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних основ та особливостей розвитку агропромислової інтеграції на рівні адміністративного району. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження виражені в наступному:

вперше:

– обґрунтовано теоретичні, організаційні та прикладні засади щодо створення та функціонування координаційного центру агропромислового формування, що дозволило розробити відповідне положення, в якому визначено основні функції, завдання та умови його діяльності;

– запропоновано комп'ютерне забезпечення менеджментської діяльності в агропромислових формуваннях, яке ґрунтується на базовій прикладній комп'ютерній програмі “Координатор”;

набули подальшого розвитку:

– теоретичні підходи щодо реформування взаємовідносин особистих селянських господарств з переробними та сервісними структурами, а також аграрними підприємствами в процесі агропромислової інтеграції;

– визначення впливу трансакційних витрат на інтеграційні процеси в АПК, який включає розрахунок економії на трансакційних витратах підприємствам від інтегрованого виробництва;

– обґрунтування шляхів підвищення доходності селянських господарств за рахунок синергічного (інтегрованого) ефекту;

поглиблено:

– сутнісно-змістовний характер таких економічних категорій, як “координаційний центр”, “виробничий цикл”, “агропромислова інтеграція” стосовно до вимог ринкового середовища;

– теоретичні і практичні аспекти опрацювання алгоритму створення агропромислового формування регіону із залученням до процесів агропромислової інтеграції особистих селянських господарств.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в розробці практичних рекомендацій щодо створення та поліпшення функціонування агропромислових формувань різних організаційно-правових форм насамперед на рівнів адміністративних районів.

Результати наукового дослідження, що стосуються об'єктивної оцінки господарської діяльності аграрних, переробних і сервісних підприємств, використані управлінням агропромислового розвитку Володарської районної держадміністрації (довідка за № 27 від 23.02.2006р.). В ТОВ “ФК ЛТД” за участю автора створено координаційний центр (довідка за №7 від 04.03.2004р.), а в ТОВ “Наджуд” впроваджена та використовується прикладна комп'ютерна програма “Координатор” (довідка за №15 від 17.06.2004р.). Рекомендації щодо залучення до агропромислової інтеграції особистих селянських господарств використовуються Володарською селищною радою (довідка за № 105 від 03.04.2006р.). Висновки теоретичного і практичного характеру використовуються при викладанні курсу “Економіка та організація АПК” в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка від 10.05.2006р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертаційній роботі результати дослідження щодо наукового обґрунтування агропромислової інтеграції на регіональному рівні одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні та практичні розробки і результати дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях та семінарах: "Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання", м. Харків, ХДТУСГ, 17-18 травня 2001 року; “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК”, м. Харків, ХДАУ, 25-26 вересня 2001 року; “Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки”, м. Київ, КНЕУ, 26-27 березня 2003 року; “Менеджмент та маркетинг: досягнення та перспективи” , м. Київ, НТУУ, 13 березня 2002 року; “Управління організацією: регіональні аспекти”, м. Чернігів, Чернігівський державний інститут економіки та управління, 12-13 квітня 2002 року; Міжнародна науково-практична конференція в "Technische Universitat Ilmenau" Німеччина, м. Ільменау, 24-27 вересня 2001 року.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи, висновки та пропозиції автора відображені в 11 наукових працях (обсягом 3,00 др. арк. , з них 2,25 особисто), в тому числі у 2 монографіях, 5 статтях у наукових фахових виданнях ( 2,10 др. арк., з них 1,35 особисто) і 4 - в інших виданнях.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків і викладена на 223 сторінках комп'ютерного тексту, з них 187 сторінок основного тексту. Робота містить 29 таблиць на 16 сторінках, 22 рисунки на 11 сторінках і додатки загальним обсягом 25 сторінок. Список використаних джерел нараховує 127 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значущість, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо їх апробації.

У розділі 1 - “Теоретичні основи агропромислової інтеграції” на підставі узагальнених наукових публікацій викладено теоретичні аспекти агропромислової інтеграції, визначено її різні види, уточнено сутнісну характеристику понять “координаційний центр”, “агропромисловий цикл”, “агропромислова інтеграція”, розглянуто сучасні форми взаємодії сільськогосподарських підприємств з підприємствами інших галузей АПК, обґрунтовано необхідність створення інтегрованого виробництва, особливо на рівні адміністративних районів.

Агропромислова інтеграція є діалектичним процесом, в зв'язку з чим і виникає складність її чіткого визначення, адже на кожному етапі розвитку суспільства вона може по різному трактуватися залежно від конкретних об'єктивних умов.

Проаналізувавши дослідження вчених з питань агропромислового виробництва і міжгалузевих відносин та спираючись на власний досвід, в дисертації агропромислова інтеграція визначається як діалектичний процес, метою якого є доведення зв'язків (синтезу) між підприємствами усіх сфер АПК до максимально взаємовигідних в організаційному, виробничо-технологічному, економічному і соціальному плані. В більш вузькому розумінні агропромислова інтеграція, на нашу думку, являє собою організаційне поєднання двох або більше стадій агропромислового циклу для забезпечення виробничо-технологічного, економічного та соціального ефекту інтеграції або якогось одного з них.

Основною причиною недостатнього розвитку інтеграційних процесів стало те, що під час ринкових перетворень сільське господарство опинилось в ізольованому стані, поширились дезінтеграційні процеси. Агропромислові формування, які створювалися роками і тільки починали показувати свою ефективність, практично розпалися. Сільське господарство перетворилось в економічного донора - його результат не залежить від кінцевого продукту АПК. Економічний інтерес як рушій інтеграції ігнорується.

Реалізація інтеграційного процесу на практиці значною мірою детермінується особливостями регіонів і зовнішнім економічним середовищем. В дисертації доведено, що фактори, які визначають необхідність створення інтегрованого виробництва на рівні адміністративного району та їх негативний вплив на результат господарювання, можна суттєво нівелювати за рахунок створення агропромислових формувань.

Крім загальних причин, які впливали на спосіб взаємодії аграрних і переробних підприємств, існують фактори з безпосереднім впливом на вибір форми інтегрованого виробництва, а саме: інтереси учасників інтеграції; рівень технологічної пов'язаності підприємств; конкурентоспроможність ринку; спеціалізація підприємства; кількість технологічних суб'єктів; організаційно-правові принципи взаємодії. На основі даних критеріїв визначають можливу форму інтегрованого виробництва.

Основним фактором розвитку інтеграційних відносин є зацікавленість сторін, яка може бути різною, але при інтеграції в кожного підприємства є свій основний інтерес (крім збільшення прибутку) - виробничий, економічний, фінансовий, маркетинговий, управлінський, соціальний тощо. Від їх єдності залежить ефективність діяльності агропромислового формування, що обумовлює варіантність інтеграційного процесу (табл. 1).

Таблиця 1

Диференціація інтеграційних інтересів залежно від можливих інтеграторів

Можливий інтегратор	Соціально-економічна суть інтересу	Вид інтересу
Підприємства І сфери АПК	Просування власної продукції в інші сфери АПК	Маркетинговий
Сільськогосподарські виробники	Стабілізація виробництва та оптимізація фінансових потоків	Виробничо-фінансовий, маркетинговий, соціальний
Переробні підприємства	Формування сировинної бази та оптимізація виробництва	Виробничо-фінансовий
Сервісні організації	Формування ринків збуту послуг і продукції	Маркетингово-виробничий
Фінансові заклади	Вкладання вільних ресурсів чи повернення кредитів	Економічний
Промислові підприємства	Налагодження виробництва продовольчих товарів для власних потреб та вкладання вільних ресурсів	Соціально-фінансовий
Особисті селянські господарства (спілки, кооперативи, асоціації тощо)	Знаходження збуту, отримання сервісних послуг, надання управлінського забезпечення	Маркетинговий та управлінський

Крім загальних причин, які впливають на спосіб взаємодії аграрних і переробних підприємств, існують фактори, які обумовлюють сам вибір форми інтегрованого виробництва. До них можна віднести різні за своєю економічною спрямованістю інтереси суб'єктів інтеграційного процесу в сфері ресурсів і закупівлі продукції, виробничий профіль переробних і аграрних підприємств, ступінь самозабезпечення (автаркії) регіону продовольчими і непродовольчими товарами сільськогосподарського походження, наповненість і ємкість ринку, платоспроможність населення, юридичний статус підприємств.

В агропромислових формуваннях створюються умови для досягнення спільного (синергічного) ефекту, забезпечуються кращі умови функціонування інтегрованих структур за рахунок наступних функцій: технологічної, координаційної, регулюючої, відтворювальної, розподільчої, соціальної, наукової та політичної.

В сучасних умовах розвитку національної економіки України агропромислову інтеграцію слід розцінювати як процес, що потребує, з одного боку, певної керованості, в тому числі державної, і, з другого боку, як реальний захід відродження агропромислового виробництва на шляху гарантування продовольчої безпеки країни.

У розділі 2 - “Обґрунтування алгоритму створення агропромислового формування” досліджено основні підходи щодо створення агропромислового формування, запропоновано методику оцінки вибору варіанту інтеграційного процесу, а також алгоритм моделі агропромислового формування на рівні адміністративного регіону.

Агропромислове формування у Володарському районі Київської області розпочало свою діяльність у 1999 році, як об'єднання (без створення юридичної особи) спільного українсько-угорського підприємства “ФК ЛТД”, ТОВ “Зеніт”, спільного українсько-швейцарського підприємства “РОПА-Агросервіс”, ГМЦ “Милосердя”. Основою для ефективної діяльності послугував досить ефективний на той час економічний механізм взаємовідносин, який дозволяв отримувати додатковий синергічний ефект від інтеграції. За своєю суттю таке формування носило характер міжгосподарського, згодом до нього приєдналося ще ТОВ “Наджуд” і ПП “Нива” (с. Тарган), яке стало відділенням в складі СП “ФК ЛТД”.

Як інтегрована структура, дане формування вже кілька років отримує високі врожаї. В 2006 р. урожайність зернових досягла 67 ц/га і була найвищою в районі. Урожай цукрових буряків становив 600 ц/га, а на окремих площах - 700-750 ц/га. Загальна земельна площа в користуванні формування постійно зростає і в 2005 р. досягла 6301 га.

Наведені дані показують, що завдяки координації зусиль у виробництві та управлінні всі інтегровані підприємства стали на шлях динамічного розвитку (табл. 2).

Таблиця 2

Результативні показники діяльності інтегрованих підприємств Володарського району за 2004-2005 роки

Показник	Всього по формуванню	ТОВ “Зеніт”	ТОВ “Наджуд”	СП “ФК ЛТД”	СП “Ропа-Агросервіс”
	2004	2005	2004	2005	2004	2005	2004	2005	2004	2005
Доход від реалізації, тис. грн	14774	22519	4457	5367	1230	4818	4789	5782	4298	6552
Валовий прибуток, тис. грн	2587	3933	602	837	74	807	1199	1321	712	968
Чистий прибуток, тис. грн	1546	2955	656	915	62	273	132	987	696	780

Зростання обсягів виробництва та інших результатів виробничо-фінансової діяльності всіх аграрних підприємств, що ввійшли до складу формування, поставило питання реалізації сучасного менеджменту на міжгосподарському та міжгалузевому рівні. Назріла гостра потреба обґрунтованої координації не тільки в сфері міжгосподарського управління, а й у регулюванні потоків ресурсів, продукції, коштів як у аграрній сфері, так і у відносинах з переробними та сервісними підприємствами, торгівлею.

Такий підхід поставив питання про створення у Володарському районі агропромислового формування, яке б на засадах взаємовигідних договірних відносин, об'єднало спільним інтересом як виробництво, так і управлінські структури.

Організаційною основою створення агропромислового формування є розробка та реалізація відповідного алгоритму. Створення агропромислового формування має базуватися на конкретних завданнях і досягненні кінцевої мети за рахунок виконання кожним структурним підрозділом вимог алгоритму. Для здійснення цього має бути поставлена конкретна кінцево-цільова мета по кожному заходу. Стосовно специфіки Володарського району суб'єктами такого агропромислового формування могли б стати як аграрні, так і переробні підприємства і сервісні структури, які мають конкретне функціональне призначення, а саме:

1. Виробники сільськогосподарської продукції (великі і дрібні), які забезпечують сировиною переробні галузі.

2. Переробні підприємства, що доводять сільськогосподарську продукцію до товарного вигляду, а за рахунок тісної взаємодії з аграрними товаровиробниками отримують сировину для повного завантаження виробничих потужностей.

3. Агросервісні підприємства, покликані надавати послуги товаровиробникам.

4. Торговельні організації, які доводять продукцію підприємств до кінцевого споживача.

5. Інші організації (залучення насіннєвого підприємства дозволяє мати якісний посівний матеріал; управління сільського господарства коригує оперативну діяльність підприємств).

6. Координаційний центр, який координує всю роботу формування.

7. Агроторговий дім, що забезпечує тісний зв'язок з виробниками сільськогосподарської продукції (особливо з дрібними) з питань менеджменту та постачальницько-збутової діяльності.

В результаті запропоновано модель агропромислового формування Володарського району, в якій поєднуються виробничі та економічні можливості всіх учасників з максимальною вигодою (рис. 1).

Як видно з наведеної схеми, засновники надають координаційному центру основні повноваження менеджментського органу формування. На агроторговий дім покладено функції основного посередника між дрібними товаровиробниками та переробними підприємствами. Через координаційний центр та агроторговий дім здійснюють операції, які передбачені договірними зобов'язаннями. Це свідчить про повну економічну і юридичну самостійність суб`єктів інтеграції.

У розділі 3 - “Організаційно - економічне забезпечення діяльності інтегрованого формування” розроблено механізм створення та функціонування координаційного центру як стрижневого елементу інтегрованого виробництва, розраховано вигоду від інтеграції та наведено методику цього розрахунку, обґрунтовано доцільність входження особистих селянських господарств в інтеграційний процес, запропоновано прикладну комп`ютерну програму “Координатор” та методику зниження трансакційних витрат в інтегрованому виробництві.

Попри вже сформовану на початку 90-х років минулого століття структуру виробництва, коли присадибне господарство в основному почало виробляти значну частку таких видів продукції, як молоко, м'ясо, картопля, овочі, в останні роки намітилася тенденція зростання частки виробництва в особистих селянських господарствах і такої високорентабельної продукції, як зерно, цукрові буряки і соняшник. Ці види сільськогосподарської продукції і повинні стати об'єктом економічного інтересу підприємств харчової промисловості, які відчувають гостру потребу в сировині.

Ця проблема набуває особливої ваги і значення, насамперед, на мікрорівні національної економіки, де безпосередньо відбуваються процеси агропромислової інтеграції. Потреба залучення селянських господарств в інтеграційний процес обумовлена двома факторами. По перше, це їх порівняно високою часткою у виробництві багатьох видів продукції. Зокрема, у Володарському районі особисті селянські господарства виробляють 20,5% такої трудомісткої продукції, як цукрові буряки, 16,3% зернових і 38,7% молока. По друге, це відсутність в цих господарствах можливостей для самореалізації виробленої продукції, специфіка полягає в тому, що в абсолютній більшості затрати праці та матеріальних ресурсів на ведення виробництва у них вищі, ніж ринкова вартість вироблених продуктів. Основна причина - непомірна дороговизна виробничих послуг і ресурсів.

Для порівняння різних варіантів взаємостосунків селянських господарств з структурами, які надавали основні послуги при вирощуванні сільськогосподарських культур у 2005-2006 рр. (оранка, культивація, сівба, збирання), досліджено 25 особистих господарствах Володарського району Київської області. Результати показали, що за ринкових цін на агросервісні роботи доход складає лише 100 грн у рік, хоча може бути й збиток в 50 грн За таких умов невигідно здійснювати повноцінну діяльність. Основним джерелом отримання досить значного доходу є неофіційна, або як її ще називають “дружня ціна”. Разом з тим знаходження за такою ціною агросервісних робіт є доволі складним процесом і в окремих випадках ще й ризикованим. З опитаних респондентів не знайшлося жодного, хто б користувався послугами лише за ринковими чи пільговими цінами. Всі намагалися знайти в першу чергу послуги за неофіційною ціною. Внаслідок цього всі особисті селянські господарства за неофіційною ціною виконали по одній технологічній операції, 2 технологічні операції було виконано в 9 господарствах, 3 операції - в 6 господарствах, а 4 технологічні операції не було виконано в жодному господарстві. Отже, одним із факторів ведення ефективного виробництва в селянських господарствах є ціни на виробничі послуги та придбання матеріально-технічних ресурсів. Вирішити цю складну проблему можна лише інтегруючи їх з сервісними та переробними структурами.

В дисертації розглянуто два можливі варіанти входження особистих селянських господарств у інтеграційний процес: перший, коли інтегратором виступає агроторговий дім, а другий, коли функцію інтегратора бере на себе агропромислове формування (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльна характеристика інтегрованого і відокремленого функціонування особистих селянських господарств

Види послуг	Відокремлене функціонування	І варіант - на базі агроторгового дому	ІІ варіант - на базі агропромислового формування
Виконання технологічних операцій	За ринковими цінами	За нормативною собівартістю	За внутрішніми цінами формування
Закупівля матеріально - технічних ресурсів	За ринковими цінами	Формування заявок на придбання матеріально - технічних ресурсів	Включається до загальних потреб
Фінансові ресурси	Власні кошти	Отримання кредитів через агроторговий дім	Отримання безвідсоткового кредиту у формі послуг та ресурсів
Реалізація продукції	Стихійна, дрібні партії за нижчими цінами	Формування великих партій продукції	Реалізація за попередньо складеними замовленнями
Розподіл кінцевих результатів	Залишається в господарстві	Пропорційно до вкладених затрат	За наперед встановленою рентабельністю або реалізаційними цінами
Менеджмент	Одна або декілька осіб	Найм працівників для обслуговування	Висококваліфікований персонал

Таке порівняння дає змогу з'ясувати очікувану економічну вигоду від входження особистих селянських господарств у певні інтегровані структури.

Важливою умовою успішного функціонування агропромислового формування є створення в його структурі координаційного центру, головна мета якого - підвищення ефективності менеджменту шляхом регулювання дій управлінського персоналу окремих підприємств і об'єднання в цілому.

Координаційний центр, за нашим визначенням, це орган, який розробляє і впроваджує організаційно-економічні заходи з приводу інтеграційних відносин між підприємствами - суб'єктами інтеграції. Виходячи з цього, основні функції координаційного центру можна розподілити на планові, організації виробництва, фінансово-економічні та постачальницько-збутові.

Створення і функціонування координаційного центру має базуватися на конкретних завданнях, які можуть в разі потреби корегуватися. Координаційний центр має працювати на принципах класичної логістики - забезпечувати управлінську і виробничу ланку повною інформацією про терміни, строки, обсяги та з якою собівартістю і якістю виробити продукції, а також про можливість одержання необхідних матеріально-технічних ресурсів і головне - найбільш вигідні умови реалізації виробленої продукції. Впровадження ефективного менеджменту в агропромисловому формуванні передбачає також інші основні засади діяльності координаційного центру (табл. 4).

Таблиця 4

Основні засади функціонування координаційного центру агропромислового формування

Вид роботи	Зміст	Строки	Виконавець
Дослідження ринку	Обґрунтування обсягів виробництва	Напередодні маркетингового року	Маркетолог
Формування внутрішніх замовлень	Підприємства -учасники отримують попередні замовлення на виробництво продукції	Напередодні технологічного процесу	Директор
Ціноутворення	Розрахунок внутрішніх і зовнішніх цін	Протягом року	Маркетолог, економіст
Фінансово-кредитні відносини	Відкриття розрахункового рахунку	Протягом року	Бухгалтер, економіст, директор
Управління	Координація важливих стратегічних рішень підприємств - учасників формування	Протягом року	Директор
Податки	Пропозиції по оподаткуванню	Протягом року	Бухгалтер
Збір інформації про потребу ресурсів	Забезпечення купівлі єдиної крупної партії однорідних ресурсів	В міру надходження	Директор, спеціалісти
Укладання договорів і контроль за їх виконанням	Забезпечення взаємовигідних положень в договорах	Протягом року	Директор, юрист
Реалізація кінцевої продукції	Пропонування варіантів: скільки, кому, за якою ціною	В міру надходження	Маркетолог, директор

В дисертації підкреслюється, що принциповими положеннями діяльності координаційного центру (служби) мають бути: системний підхід; моніторинг; мобільність; високий професіоналізм персоналу; прозорість фінансової, бухгалтерської та господарської діяльності.

Створення в рамках агропромислового формування координаційного центру (відділу, служби), таким чином, можна вважати вагомою підвалиною міжгалузевого менеджменту. Збір, обробка і аналіз оперативної і перспективної інформації, фіксування її в комп'ютерній мережі є тим ефективним засобом, що дозволяє формувати стабільні і взаємовигідні зв'язки між підприємствами АПК насамперед на регіональному рівні.

Його безприбуткова діяльність потребує лише приміщення, оргтехніки, адміністративних витрат і постійних витрат при функціонуванні - комунальні платежі, оплата праці, канцелярські витрати, що дозволяє підвищити ефективність роботи за рахунок синергічного ефекту. Витрати на утримання координаційного центру Володарського району в перший рік функціонування становили 65 тис. грн, в тому числі 8 тис. грн на закупівлю оргтехніки.

Взаємодія підприємств-учасників агропромислового формування з координаційним центром може бути різноманітна. Для прикладу із усієї сукупності взаємовідносин виокремимо трансакційні витрати (як продукт ринкової економіки), які в сучасних умовах для кожного окремо взятого аграрного підприємства набувають значних розмірів через надмірне збільшення різних посередників, бізнес-структур, які одержують чималі прибутки за рахунок дезінтеграції комерційних, виробничих і господарських зв'язків між підприємствами АПК. Механізм формування використання трансакційних витрат дає чітку уяву про економічну доцільність створення координаційного центру в будь-якому агропромисловому формуванні.

Для з'ясування цього доцільно окремо здійснити оцінку ефективності діяльності координаційного центру та вигоду для кожного господарства, яку воно може одержати від агропромислової інтеграції. Формула для визначення економії трансакційних витрат при функціонуванні координаційного центру запропоновано в такому вигляді:

,

де Е - середня економія трансакційних витрат для підприємств, які є членами агропромислового формування, ТС(k) - трансакційні витрати i-го господарства в ринковому середовищі, ТС - трансакційні витрати в середині агропромислового формування, n - кількість підприємств.

За допомогою даної формули здійснено оцінку діяльності координаційного центру з приводу трансакцій підприємств Володарського району Київської області. Їх співпраця з координаційним центром дозволяє виявити економію від трансакційних витрат, яку забезпечує своєю діяльністю координаційний центр.

На рис. 2 показана економічна ефективність роботи координаційного центру залежно від кількості членів агропромислового формування

Зменшення трансакційних витрат залежить від кількості підприємств однієї галузі, що обумовлено кількісним переміщенням функцій по веденню договорів і укладанню контрактів цих підприємств. Центр, в свою чергу, є посередником, але на відміну від ринкових посередників він діє не від свого імені, а від імені підприємств формування. Така ситуація забезпечує діяльність координаційного центру на засадах безприбутковості, що є важливішим моментом його створення та й подальшої діяльності.

Фактичне зменшення трансакційних витрат не завжди дозволяє одержувати підвищення ефективності функціонування. Порівняння валового прибутку та трансакційних витрат дає змогу визначити таку ефективність. В 2005 році відбулося фактичне (тис.грн) і відносне (грн/100 грн валового прибутку) зменшення трансакційних витрат в ТОВ “Зеніт” та СП “ФК ЛТД” агропромислового формування відповідно на 14%, 16% та на 30%, 61% , в той час як у СП “Ропа-Агросервіс” вони фактично збільшилися на 13% і відносно зменшилися на 20%. Аналіз цих показників до і після заснування координаційного центру доводить його ефективність.

Створення координаційного центру не потребує великих витрат. Однак доцільність його очевидна та економічно виправдана, бо економія на лише трансакційних витратах є досить вагомою.

При створенні будь-якого агропромислового формування значну увагу слід звертати на практичну можливість координації дій і зв'язків між його учасниками. Ефективність управління агропромисловим формуванням багато в чому залежить від того, наскільки дієздатними є координаційні заходи. Цьому важливішому менеджментському інструменту може сприяти створення комп'ютерної прикладної програми з координації дій учасників агропромислового формування, головна мета якої - оптимізувати механізм технологічних, комерційних та економічних взаємовідносин в середині агропромислового формування, тобто між підприємствами - учасниками.

З цією метою нами було зроблено спробу в міжгалузеві відносини в рамках агропромислового формування запровадити збір і обробку необхідної інформації за допомогою комп'ютера. Цій меті може слугувати запропонована нами прикладна програма “Координатор”, суть якої полягає в тому, щоб центральний орган (координаційний центр) агропромислового формування мав можливість на основі об'єктивної інформації приймати необхідні практичні і стратегічні рішення.

Доцільності створення та впровадження такої програми можуть слугувати такі кінцеві результати, як зменшення витрат при закупівлі матеріально-технічних ресурсів, підвищення реалізаційних цін на продукцію, забезпечення оптимального виробничого процесу, зниження трансакційних витрат, оптимізація ефекту масштабу, підвищення продуктивності як управлінської праці, так і агропромислового виробництва загалом.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування та функціонування агропромислової інтеграції на регіональному рівні. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють дійти до таких висновків:

1. Тенденції сучасного агропромислового виробництва показують, що аграрні підприємства пов'язують своє майбутнє з розширенням своєї діяльності. Основним напрямком такого розширення є інтеграція з підприємствами, які функціонують в АПК. Основою таких тенденцій є зацікавленість у підвищенні ефективності внаслідок агропромислової інтеграції.

2. Конструктивний аналіз існуючих підходів до визначення сутності понять “ координаційний центр ”, “агропромисловий цикл”, “агропромислова інтеграція” дозволяє запропонувати класифікацію та уточнення змісту агропромислової інтеграції, який включає в себе повну і неповну стадії. До повної можна віднести виробничо-технологічний, економічний і соціальний зміст. Неповна інтеграція характеризується зв'язками з підприємствами І сферою АПК, науково-технічним прогресом, усуспільненням.

3. Причиною, що обумовлює потребу створення агропромислового формування, зокрема в Володарському районі Київської області, є необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємств - учасників та забезпечення економічного зростання в цілому. Створення агропромислового формування дасть змогу ефективніше використовувати потенційні можливості всіх суб'єктів. Цьому сприяють довгострокові двосторонні договори між підприємствами, які зацікавлені в досягненні кращих кінцевих результатів своєї діяльності шляхом взаємодії. Підприємства в такому випадку функціонують самостійно, а агропромислове формування здійснює їх скоординовану діяльність.

4. Одним із найважливіших завдань в процесі створення агропромислового формування є вибір варіанту моделі інтеграційного процесу. Від того, в якій формі будуть розвиватися взаємовідносини між суб'єктами інтеграції, залежить ефективність його функціонування в подальшому. Найбільш широкий спектр інтеграційних зв'язків з аграрними підприємствами мають переробні підприємства.

5. Аналіз фінансового стану аграрних підприємств Володарського району свідчить про доцільність тісної міжгосподарської інтегрованої співпраці ТОВ “Зеніт” та СП “ФК ЛТД”, які досягли значних успіхів порівняно з іншими господарствами, що функціонують відокремлено. Це є мотивацією для інших господарств по створенню агропромислового формування у рамках всього району.

6. Особливості розвитку особистих селянських господарств свідчать про зростання їх ролі в формуванні продовольчої безпеки, що викликано зміщенням сільськогосподарського виробництва в цей сектор. За даними 2005р. в цій сфері господарювання вироблено 59,3% валової сільськогосподарської продукції, в тому числі 98,8% картоплі та 81,2% молока. Створення інтегрованого виробництва за участю особистих селянських господарств дозволяє підвищити ефективність їх функціонування та забезпечити формування сировинної бази переробним підприємствам.

7. У зв'язку із розвитком і поглибленням міжгалузевих відносин в інтеграційному процесі запропоновано методику розрахунку економічної вигоди від трансакційних витрат при впровадженні координаційного центру. Трансакційні витрати по агропромисловому формуванню фактично збільшилися на 21% та по відношенню до валового прибутку зменшилися на 29 % (з 10,9 до 8,5 грн/100 грн валового прибутку). На окремих підприємствах таке зменшення досягло 61 %.

8. З метою підвищення галузевого і міжгалузевого менеджменту розроблено механізм створення та функціонування координаційного центру як стрижневого елементу інтегрованого виробництва та розраховано показники ефективності його діяльності. Витрати на утримання координаційного центру становлять 65 тис.грн, в той час як економія для окремо взятого підприємства внаслідок інтеграції з ним досягає 100 тис.грн на рік

9. Підвищення ефективності менеджменту в АПК може бути досягнуте за рахунок комп'ютеризації управлінських процесів. Створення відповідних до специфічних умов господарювання в АПК прикладних програм дозволить підвищити продуктивність, а разом з тим і ефективність інтегрованого виробництва в цілому. Цим і обумовлена запропонована авторська прикладна комп'ютерна програма “Координатор”, яка створена для оптимізації взаємовідносин в середині агропромислового формування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У монографіях:

1. Заболотній В.М. Агропромислова інтеграція, як один з головних факторів ефективного функціонування АПК.// Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: кол. монографія у двох томах. Т.1/ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - с. 462-463 (0,15 друк. арк.).

2. Заболотній В.М. Тенденції розвитку агропромислових формувань на сьогоднішній день. - Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах./За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є.Мазнєва. Частина2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - с. 247-251 (0,25 друк. арк.).

У наукових фахових виданнях:

3. Заболотній В.М. Особливості агропромислової інтеграції у процесі ринкових перетворень - Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. - Вип.8./Відп. ред. С.І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2002. - с. 169-174 (0,35 друк. арк.).

4. Заболотній В.М. Сучасна модель агропромислового виробництва - Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць - Спец. випуск.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. - К.: КНЕУ, 2003. - с. 126-130 (0,25 друк. арк.).

5. Заболотній В.М., Кулик А.Б. Економічне обґрунтування доцільності створення і функціонування координаційного центру як органу управління агропромисловим формуванням - Вчені записки: Наук. зб. - Вип. 6/Відп. ред. А.Ф. Павленко. - К.: КНЕУ, 2004. - с. 135-141 (0,5 друк. арк.). (Особисто автору належить обґрунтування доцільності створення і функціонування координаційного центру - 0,25 друк. арк.).

6. Заболотній В.М., Каплун М.С. Механізм функціонування координаційного центру в агропромислових формуваннях//Економіка АПК. - 2004. - №5. - с. 66-70 (0,5 друк. арк.). (Особисто автору належить аналіз механізму функціонування координаційного центру - 0,25 друк. арк.).

7. Заболотній В.М., Хорунжий М.Й. Обґрунтування доцільності входження особистих селянських господарств в інтегроване виробництво//Економіка АПК. - 2005. - №2. - с. 29-34 (0,5 друк. арк.). (Особисто автору належить дослідження входження особистих селянських господарств в інтегроване виробництво - 0,25 друк. арк.).

В інших виданнях:

8. Заболотній В.М. Створення інтегрованих структур як взаємодія різних організаційно-правових форм господарювання та їх розміри// Вісник ХДАУ. - 2001. - №6. - с. 110-113 (0,2 друк. арк.).

9. Заболотній В.М. Агропромислові формування як скоординована форма взаємодії підприємств - Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції (13 березня 2002 р.). - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2002. - с. 94-95 (0,1 друк. арк.).

10. Заболотній В.М. Ефект інтеграції як головний наслідок взаємодії суб'єктів інтеграції - Управління організацією: регіональні аспекти: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції. 12-13 квітня 2002 р./За ред.. В.Г. Герасимчука. - К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2002. - с. 111-112 (0,1 друк. арк.).

11. Zabolotny W- Informationstechnologien im Agrarmanagement - Workshop „Informationstechnologien in Transformationsmдrkten“ - 46 Internationales Wissenschaftliches Kolloquium -24-27. 09. 2001. - Ilmenau 2001. - с. 61-62 (0,1 друк. арк.).

агропромисловий інтеграція адміністративний комплекс

Анотація

Заболотній В.М. Розвиток агропромислової інтеграції на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

В роботі досліджено теоретичні, методичні та прикладні аспекти розвитку агропромислової інтеграції на мікрорівні з метою поліпшення взаємовідносин між підприємствами всіх сфер агропромислового комплексу. Розкрито зміст агропромислової інтеграції. Обґрунтовано варіанти вибору інтегрованого виробництва, алгоритм створення агропромислового формування на рівні адміністративного району. Визначено варіанти входження особистих селянських господарств в інтеграційний процес. Узагальнено досвід різних форм і моделей агропромислового виробництва.

Розроблено механізм створення координаційного центру як стрижневого елементу інтегрованого виробництва та розраховано вигоду від його функціонування. Розроблено прикладну програму “Координатор” для комп'ютерного забезпечення інтегрованого виробництва.

Ключові слова: агропромислова інтеграція, агропромислове виробництво, агропромислове формування, агропромисловий цикл, інтеграційний процес, координаційний центр, особисте селянське господарство.

Аннотация

Заболотний В.Н. Развитие агропромышленной интеграции на региональном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2006.

В работе исследованы теоретические, методические и прикладные вопросы развития агропромышленной интеграции на микроуровне с целью улучшения взаимоотношений между предприятиями всех отраслей агропромышленного комплекса. Обоснованы варианты выбора интегрированного производства, алгоритм создания агропромышленного формирования на уровне административного района. Исследованы процессы развития связей между субъектами интеграции и классифицированы формы взаимодействия сельскохозяйственных предприятий и структурами других отраслей.

В работе обобщены и уточнены научные подходы к проблемам развития агропромышленной интеграции на региональном уровне. В результате интегрированного производства полнее проявляют себя технологические, координационные, регулирующие, воспроизводственные, распределительные, социальные, научные и политические факторы производства. Это и является основанием создания разных видов агропромышленных формирований.

Объединение в агропромышленный цикл всех этапов прохождения сельскохозяйственной продукции от производства до реализации, включая обслуживание, является актуальной проблемой на современном этапе развития. Рассмотрены проблемы создания агропромышленных формирований, как на макроуровне, так и на уровне отдельного административного района. В структуру такого агропромышленного формирования могут входить аграрные, агросервисные, перерабатывающие, торговые предприятия и личные крестьянские хозяйства, которые в современных условиях производят значительную часть сельскохозяйственной продукции.

Разработан и обоснован алгоритм создания агропромышленного формирования и рыночный механизм его функционирования в пределах административного района. Доказано, что предприятия-участники агропромышленного объединения Володарского района за время сотрудничества достигли значительных успехов в сравнении с другими хозяйствами района, которые функционируют отдельно, что и является достаточной мотивацией для других хозяйств в создании агропромышленного формирования в рамках района.

Предложен вариант создания на базе координационного центра агропромышленного формирования кооперативного типа с участием агроторгового дома, а также показана возможная интеграция между ВУЗами и агропромышленными структурами.

В работе обоснован механизм создания и функционирования координационного центра как стержневого элемента интегрированного производства. Предложена методика обсчета экономической выгоды от координации усилий по формированию трансакционных издержек.

Обоснована целесообразность и показаны возможные пути вовлечения личных крестьянских хозяйств в интеграционный процесс.

Предложена прикладная компьютерная программа “Координатор”, с помощью которой можно достичь оптимизации взаимоотношений внутри агропромышленного формирования.

Ключевые слова: агропромышленная интеграция, агропромышленное производство, агропромышленное формирование, агропромышленный цикл, интеграционный процесс, координационный центр, личное крестьянское хозяйство.

ABSTRACT

Zabolotniy V.M. Agroindustrial integration development at regional level. - Manuscript.

The thesis for competing the scientific degree of Candidate of Economic Sciences in speciality 08.07.02 -- Economy of agriculture and the Agro-Industrial Complex. - Vadym Hetman Kyiv National University of Economics. - Kyiv, 2006.

The theoretical, methodical and applied aspects of agroindustrial integration development at micro-level with the purpose of improvement of interrelation between the agroindustrial enterprises were researched in thesis. The main point of agroindustrial integration was discovered. The variants of integrated production choice and algorithm of foundation of the agroindustrial formation at the level of administrative region were substantiated. The ways of entrance of the personal subsidiary plot into the integration process were defined. Experience of different forms and models of agroindustrial production was summarized.

The mechanism of foundation and functioning of coordinating centre as a core element of the integrated production was developed, benefit was calculated and technique of this calculation is shown. The application program “Coordinator” for the computer software of the integrated production was developed.

Key words: agroindustrial integration, agroindustrial production, agroindustrial formation, agroindustrial cycle, integration process, coordinating centre, personal subsidiary plot.

Размещено на Allbest.ru

...