Еколого-ландшафтне землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах

1) визначення площі ріллі переведенням продуктивності інших сільськогосподарських угідь через поправочні коефіцієнти типів ґрунтів;

2) розрахунок показників нормальної врожайності зернових культур (Кн) з метою їх використання для оцінки показника зернового еквівалента;

3) обчислення показника зернового еквівалента (Уе) в ц/га з урахуванням чистого доходу, одержаного від зернових та інших вирощуваних сільськогосподарських культур на землевпорядкованій території;

4) визначення чистого доходу з 1 га від вирощування земельних культур з урахуванням показника зернового еквівалента (ЧД);

5) обчислення доходу з 1 га від вирощування зернових культур з урахуванням впливу місця розташування земельної ділянки сільськогосподарського підприємства (фермерського господарства);

6) визначення приросту валової доданої вартості;

7) розрахунок вартості земельної ділянки методом капіталізації доходу (Ву).

Оцінка екологічної ефективності проектних заходів виконувалась шляхом визначення площ земель, що виводяться із сільськогосподарського обігу, визначення впливу складу угідь на екологічну стабільність території, стійкість якої залежить від сільськогосподарської освоєності, розораності та інтенсивності використання угідь, проведення меліоративних і культур-технічних робіт, забудови території та характеризується коефіцієнтами екологічної стабільності ландшафту до і після освоєння проекту.

Встановлено, що у результаті вдосконалення структури земельних угідь шляхом збільшення частки лісів та залуження зменшиться розораність території сільської ради на 10,2 %, а площа ріллі скоротиться на 26,8 %. Це позитивно позначиться на еколого-економічній ефективності земле-користування.

Комплексну оцінку ефективності проектних рішень на еколого-ландшафтній основі в розрізі фермерських господарств і сільсько-господарських підприємств наведено в табл. 1.

Обґрунтовано, що найвищої економічної ефективності землевпорядні проектні рішення досягають у фермерському господарстві А.І. Пушняка

Таблиця 1 Комплексна оцінка ефективності проекту еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських землекористувань на території Грушівської сільської ради

(366 грн/га приросту чистого доходу), але в сумі доходу найвигідніший варіант організації території в сільськогосподарському виробничому кооперативі “Грушівський”.

Визначено, що найбільшими приростами валової доданої вартості (953,6 тис. грн) і вартості землі (886,5 тис. грн) характеризуються проектні рішення щодо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільсько-господарського виробничого кооперативу “Грушівський”. Продуктивність землекористування можна підняти за рахунок комплексних заходів: організації території, сівозмін, культури землеробства, землеохоронних заходів.

Раціональне використання земельних ресурсів є передумовою зниження собівартості товарної продукції, повнішого задоволення життєвих потреб населення, зростання загального рівня його життя. Це спонукає до виявлення і приведення в дію резервів підвищення еколого-економічної ефективності використання земельних угідь, таких як:

- впровадження раціональної структури землекористування;

- застосування ресурсозберігаючих технологій виробництва на землі;

- використання найновіших екологічних систем у рослинництві й тваринництві;

- впровадження іноземного та вітчизняного прогресивного досвіду в досягненні високих показників еколого-економічної ефективності земле-користування.

Пропонується для запобігання негативним соціально-економічним наслідкам зниження ефективності використання земельних ресурсів здійснити такі заходи як: надання екологічному напряму пріоритету при розв'язанні господарських завдань; охорона земельних ресурсів і створення умов для розширеного відтворення родючості ґрунту; оптимізація системи удобрення ґрунту, в тому числі співвідношення між елементами живлення у внесених добривах; недопущення перевищення граничнодопустимих концентрацій нітратів, залишків пестицидів у товарній продукції та продуктах харчування. Це дасть змогу отримати соціально-економічний ефект (економія витрат на медичні послуги в результаті зниження захворюваності серед населення, зменшення втрат робочого часу), що сприятиме виробленню додаткової продукції, економії витрат на оплату листків непрацездатності.

Обґрунтовано, що еколого-економічний ефект, якого досягають при впровадженні комплексу заходів щодо охорони земель, передбачених у проекті, матиме значну соціальну ефективність (зростання прибутковості сільськогосподарського виробництва, збереження агроландшафтів, зменшення негативного впливу шкідливих речовин на організм людини).

Висновки

У дисертації на основі аналізу впливу природно-економічних і соціально-історичних чинників на стале сільськогосподарське землекористування поглиблено теоретичні засади організації території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі та удосконалено методику еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в умовах нових земельних відносин. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки:

1. Сформульовано теоретичні засади організації території сільськогосподарських підприємств, які базуються на поєднані еколого-ландшафтного та агроекологічного підходів при розробці проектів землеустрою, що дає можливість розв'язувати екологічні, соціально-економічні, правові, організаційно-господарські та технологічні завдання.

Обґрунтовано, що на основі синтезованого методу, який враховує вимоги адаптивно-ландшафтних систем землеробства, агроекологічного підходу, а також спеціальних землевпорядних норм і правил, при проектуванні можна одночасно гармонізувати питання економіки, організації й технології виробництва, устрою території відповідно до місцевих природних умов із продуктивними та територіальними властивостями землі, її агроекологічним потенціалом. Визначено, що у проекті землеустрою еколого-ландшафтний підхід з абстрактного перетворюється на реальний і виражається у формі науково обґрунтованої організації території.

2. Доведено, що еколого-ландшафтний підхід слід застосовувати при розробці проектів формування нових та упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, а агроекологічний - при розробці проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь та охорону земель.

Використання еколого-ландшафтного й агроекологічного підходів при землевпорядному проектуванні, обумовлюється тим, що традиційний розподіл земель на категорії за ознаками цільового (галузевого) призначення і супутнього йому правового режиму, а також тільки за придатністю, не може забезпечити одержання оптимізованих землевпорядних рішень щодо підвищення ефективності землекористування конкретних сільгосп-підприємств і на конкретних земельних ділянках.

3. Вдосконалено методику складання проектів землеустрою новостворених та упорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, в основу якої покладено метод суміщення еколого-ландшафтного зонування та еколого-економічної класифікації придатності земель для вирощування основних сільськогосподарських культур.

Запропоновано у якості основи еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств відповідну еколого-ландшафтну типізацію земель як один з елементів ландшафтного районування, що полягає у виявленні однорідних ділянок, придатних для вирощування основних сільськогосподарських культур, а також еколого-економічну класифікацію придатності земель як базу визначення інвестиційної привабливості землекористування, що включає типізацію орних земель за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур на основі окупності витрат та агроекологічних факторів.

4. Встановлено, що у процесі земельної реформи в цілому створено передумови для формування у Київській області ринкових земельних відносин. У результатів трансформації землекористування відбулися значні зміни в структурі земельних угідь регіону і типах землекористування. Зокрема, на базі колишніх колгоспів і радгоспів функціонують такі новостворені агроформування - товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства, приватно-орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи. Це призвело до порушення розмірів землекористувань, розміщення земельних угідь, системи сівозмін, що негативно вплинуло на економічну ефективність виробництва й порушило екологічну рівновагу.

Сучасна екологічна ситуація землекористування характеризується незадовільним станом родючості ґрунтів. Аналіз динаміки гумусового стану у Київській області за період з 1990 по 2005 рік свідчить про закономірне зниження вмісту гумусу в ґрунті внаслідок зменшення внесення органічних добрив і його мінералізації, а саме в 2005 році при внесенні органічних добрив 2,1 т/га дефіцит гумусу збільшився до 0,22 т/га. Така тенденція є негативною й потребує здійснення заходів щодо землевпорядкування сільськогосподарських підприємств.

5. На основі існуючої методики оцінки екологічної стабільності землекористування, вдосконалено методичні підходи щодо суттєвого підвищення достовірності оцінок шляхом уточнення коефіцієнтів екологічної стабільності угідь для конкретних природно-сільськогосподарських регіонів, який передбачає диференціацію морфологічних властивостей окремих угідь залежно від природно-кліматичних та господарських умов.

6. Запропоновано методичний підхід щодо еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств, який передбачає: ландшафтне зонування земель, еколого-економічну класифікацію придатності орних земель та формування на цій основі інвестиційно-привабливих типів землекористування; організацію землеволодінь і землекористувань та їх територій, визначення обмежень у використанні земель і земельних сервітутів; економічне обґрунтування ефективності формування землекористувань сільськогосподарських підприємств.

7. Проведено апробацію розробленої методики еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на прикладі території Грушівської сільської ради Миронівського району Київської області. Поєднання ландшафтної типізації земель з еколого-економічною класифікацією їхньої придатності дало змогу сформувати інвестиційно-привабливі типи землекористування. Зокрема, виділено такі типи землекористувань як: польовий (зерно-буряковий підтип - 54,3 % від площі території, зерно-трав'яний підтип - 5,9 %, ґрунтозахисний підтип - 11,9 %), пасовище-сіножатний (сіножатний підтип - 28,0 %).

8. Удосконалено критерії оцінки еколого-економічної ефективності формування сільськогосподарських землеволодінь на еколого-ландшафтній основі. Вони базуються на комплексній економічній оцінці проектних рішень кількості й розмірів сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань, яку необхідно проводити за приростом валової продукції, чистого доходу, валової доданої вартості, вартості землі.

Встановлено, що приріст валової продукції за рахунок землевпорядкування на досліджуваній території становить від 58 до 498 грн на 1 га ріллі, чистого доходу - від 359 до 626 грн на 1 га ріллі, валової доданої вартості - від 889,8 тис. грн до 953,6 тис. грн, вартості землі від 725,6 тис. грн до 886,5 тис. грн.

Проведена оцінка екологічної стабільності землекористувань після впровадження проектних рішень, що показала приріст коефіцієнта екологічної стабільності на 8 % та дозволила віднести землекористування до середньо стабільних.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гунько Л.А. Землевпорядкування сільськогосподарських підприємств // Вісник аграрної науки. - 2005. - №8. - С. 72-75.

2. Гунько Л.А. Тенденції зміни екологічного стану сільсько-господарського землекористування Київської області//Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 91. - С. 261-267.

3. Гунько Л.А. Удосконалення принципів еколого-ландшафтного землеустрою в сучасних умовах // Землеустрій і кадастр. - 2005. - №4. - С. 68-71.

4. Гунько Л.А. Диференціація показників екологічної стабільності земельних угідь з урахуванням зональної структури землекористування // Землеустрій і кадастр. - 2006. - №2. - С. 69-73.

5. Гунько Л.А. Вплив рельєфу на екологічну стабільність сільськогосподарських угідь//Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 104. - С. 234-237.

Матеріали конференцій:

6. Гунько Л.А. Еколого-ландшафтне землевпорядкування - основа раціонального використання земель // Реформування земельних відносин і охорона земель: Матеріали науково-практичної конференції, 2627 вересня 2003 р. - Львів, 2003. - С. 106-110.

7. Гунько Л.А. Еколого-ландшафтне районування - науково-інформа-ційна основа землеустрою//Сільське господарство: наука і практика: Матеріали V Симпозіуму Україна - Австрія, м. Київ, 911 вересня 2004 р. - К.: ЗАТ „Нічлава”, 2004. - С. 191.

8. Гунько Л.А. Екологічний стан сільськогосподарського земле-користування Київської області//Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель: Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів, м. Харків, 4-7 жовтня 2005 р. - Харків, 2005. - С. 196-197.

9. Гунько Л.А. Землевпорядкування сільськогосподарських підприємств в процесі трансформації їх землекористування // Управління земельними ресурсами в контексті стратегії сталого розвитку: Матеріали „Круглого столу - 2005”, м. Київ, НАУ, 2526 листопада 2005 р. - Львів: НВФ “Українські технології” - 2005. - С. 324326.

Размещено на Allbest.ru