Розвиток виробництва молока та ринку молочних продуктів в Карпатському регіоні України

У результаті глибоких соціально-економічних перетворень у вітчизняній аграрній сфері створено на приватній основі на землю і засоби виробництва нові організаційно-правові формування. Відбулися істотні зміни і в розвитку молочного скотарства, у соціальній ситуації виробництва молока. У процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств здійснено приватизацію земель і майна, у приватну власність членів трудових колективів передано значну частину молочного стада, господарських приміщень і споруд, пов'язаних із функціонуванням галузі. За період з 1990 року поголів'я молочного стада в Карпатському регіоні скоротилось від 911,4 тис. до 619,1 тис. голів, або на 32 %. Водночас відбулося зосередження значно більшої частини корів у господарствах населення. Якщо до проведення аграрної реформи в сільськогосподарських підприємствах Карпатського регіону утримувалося 397,7 тис. корів, що становило 43,7 %, а в господарствах населення - 514,7 тис. голів (56,3 %), то у 2005 році в сільськогосподарських підприємствах налічувалось лише 6,3 відсотка (33,8 тис. голів) загального поголів'я молочного стада, а в господарствах населення - 94,7 відсотка. Внаслідок значного збільшення кількісного складу корів у господарствах населення регіону їх частка у валовому виробництві молока в 2005 році становила 96,3 відсотка. Незважаючи на значне зменшення поголів'я корів за рахунок підвищення продуктивності молочного стада, валове виробництво молока в регіоні зменшилося за цей період тільки на 8,7 %. У цілому в Україні зменшення виробництва молока становило майже 55 відсотків. Аналіз змін у обсягах та соціально-економічній структурі виробництва молока в регіоні свідчить, що зосередження його основної маси в господарствах населення стало основною причиною значного погіршення якісного складу молочної сировини через застосування в технології функціонування галузі ручної праці, відсутність технічних засобів здійснення первинної обробки молока, організації його зберігання і транспортування до молокопереробних підприємств.

Світова практика переконливо доводить, що для одержання якісної молочної сировини необхідне підвищення до певної межі концентрації поголів'я молочних корів у сільськогосподарських товаровиробників. Так, у Польщі для забезпечення виробництва молока, що відповідає вимогам промислової його переробки, в стаді має бути не менше 14 корів, а у Франції - не менше 52 голів. Виробництво високоякісного молока повинно здійснюватись на технологічній основі без дотику людських рук і повітря. Тому альтернативи переведення молочного скотарства на машинну технологію виробництва молока не існує. З цією метою важливим напрямом конкурентоспроможного розвитку молочної галузі в Карпатському регіоні є кооперування як організація виробництва на основі добровільного об'єднання частини належних господарським структурам фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів. Обов'язковою умовою виробничого кооперування сільськогосподарських суб'єктів є збереження їх юридичної самостійності та участі в спільній організаційно-господарській діяльності.

Аналіз сучасного стану молочного виробництва показав, що нині склалися певні передумови, які сприяють і стимулюють розвиток виробничих й обслуговуючих форм кооперації.

У нинішніх умовах забезпечення реального підвищення концентрації виробництва молока при утриманні більшості продуктивних корів у господарствах населення, як засвідчує аналіз, можливе тільки на основі розвитку виробничої кооперації. Спираючись на теоретико-методологічні напрацювання професора О.В. Крисального в дисертації розроблено організаційно-економічні умови кооперування господарств населення у розвитку молочного скотарства. Правовою основою їх створення слугує об'єднання належних на правах власності сільським жителям площ земельних часток (паїв) сіножатей і пасовищ та поголів'я молочних корів із залученням фінансових ресурсів для спільного цілеспрямованого їх використання¹¹ Крисальний О.В. Теоретико-методологічні засади розвитку спеціалізації і сільськогосподарської кооперації в постреформованому аграрному виробництві // Економіка АПК. - 2007. - №6. - С. 30-10; С. 9..

Формування молочного виробничого кооперативу здійснюється за розробленою в дисертації схемою. З цією метою на основі аналізу стану розвитку молочного скотарства і виробництва молока в певному районі або групі районів розробляється проектне завдання для складання бізнес-плану створення виробничого молочного кооперативу, визначається прогноз виробництва основної продукції з урахуванням попиту на внутрішньому місцевому, регіональному та зовнішньому ринках, величин цін, що склалися в період розробки бізнес-плану, та тенденцій можливих їх змін за рахунок якості продукції та кон'юнктури ринку в проектному завданні. Прогнозуються можливі параметри кооперативу за площею землекористування, кількістю поголів'я молочного стада, середньорічною продуктивністю корів, очікуваних обсягів виробництва молока та його якісних характеристик, визначається загальна сума потреб в інвестиціях. Проектне завдання на розроблення бізнес-плану має бути оприлюдненим на зборах представників майбутніх учасників членів кооперативу. Цей документ слугує основою для розроблення бізнес-плану створення і функціонування виробничого молочного кооперативу. Нині за участю здобувача розробляється бізнес-план виробничого молочного кооперативу в Радехівському районі Львівської області, який слугуватиме методичним зразком розвитку молочного скотарства на кооперативних засадах для Карпатського регіону. Тут опрацьовуються методики оцінки матеріально-ресурсних засобів учасників виробничого кооперативу, зокрема земельних паїв (часток) - сіножатей і пасовищ господарств населення, які передбачається передавати у спільне використання. Розробляється також оцінка продуктивних корів за породністю, віком, живою вагою, лактацією, продуктивністю тощо.

Облік матеріально-ресурсних засобів суб'єктів кооперативу є досить важливою умовою при розподілі результатів функціонування виробничого кооперативу. Він буде здійснюватися за формулою одержання рівновеликого прибутку на рівновеликий капітал.

Основною формою виробничо-економічних зв'язків виробників молока із переробними підприємствами є договори контрактації, хоча вони поки що мають здебільшого формальний характер. Нині відбуваються пошуки удосконалення шляхів забезпечення економічних інтересів співпраці суб'єктів інтегрованого виробництва. Одним з таких шляхів може бути сприяння у створенні кооперативів із заготівлі молока. Їх параметри окреслені з урахуванням територіальної обмеженості виробництва молока в рамках кожного населеного пункту; повноти охоплення всіх товаровиробників на їх території; участі в кооперативах на паритетних засадах переробних підприємств молока, їх участі у придбанні технічного обладнання; встановлення найбільш раціонального технологічного процесу заготівлі молока тощо.

У більшості публікацій, як відомо, висвітлюється два типи агропромислової інтеграції: горизонтальна і вертикальна. В молокопродуктовому підкомплексі, який є об'єктом даного дослідження, горизонтальні виробничі зв'язки можуть бути представлені у вигляді кооперативних товариств товаровиробників молока, які реалізують власну продукцію без ринкових посередників.

Вертикальна інтеграція зумовлює створення якісно нових специфічних міжгалузевих виробничих підприємств, їх об'єднання з підприємствами первинної переробки сировини, подальшого виготовлення товарної продукції. За напрямом вона може бути виробничою, маркетинговою або комплексною, яка об'єднує ці напрями.

Виробнича інтеграція поєднує взаємодію сільськогосподарських і переробних підприємств, або виробництв, продукція яких у подальшому надходить на промислову переробку. В молокопродуктовому підкомплексі широко розвинуті організаційно-технологічні зв'язки між виробничою та переробною ланками. За цих умов краще використовуються виробничі ресурси, підвищується ефективність і прибутковість підприємств. При вертикальній інтеграції впроваджуються нові виробничі відносини щодо рівномірного розподілу прибутків і певною мірою скорочення монополії переробних підприємств, збереження права власності товаровиробника на кінцеву продукцію. Процес інтеграції у виробничій діяльності передбачає поступове об'єднання виробничо-господарських різнопрофільних підприємств в єдину інтегровану виробничо-правову структуру. Цей процес в агропромисловій сфері спрямовується на забезпечення безперервності відтворювального технологічного процесу - від виробництва сировини до реалізації готової продукції.

При контрактній інтеграції її учасники повністю зберігають самостійність і водночас підпорядковують свою діяльність інтересам досягнення високих кінцевих результатів. У межах контрактної інтеграції можна змінювати масштаби співробітництва за рахунок відповідного коригування як кількості учасників, так і обсягів взаємних зобов'язань, що особливо важливо в умовах нестабільної ринкової кон'юнктури. Разом з тим контрактні відносини є обов'язковим компонентом як кооперативних форм, так й інших інтегрованих структур. Тому в Україні, де ще не склалися стабільні відносини між партнерами, контрактна форма вертикальної інтеграції та організації молочного бізнесу є досить зручною з огляду на простоту започаткування і відсутність фінансових обмежень.

Найефективнішою формою функціонування в ринкових умовах є великі інтегровані формування - асоціації та корпорації, які об'єднують виробників молока, заготівельників, підприємства переробної промисловості, різні обслуговуючі структури, установи та організації. З урахуванням вказаних рекомендацій в дисертації розроблено пропозиції щодо створення організаційної структури молокопромислової асоціації.

Організація інтегрованих молочних формувань може мати різні варіанти. Проте запропоновану організаційну структуру вважаємо оптимальною, оскільки максимальний ефект інтегрованого виробництва може бути досягнутий лише за умови доступу всіх учасників до управління об'єднанням, чіткого визначення напрямів руху матеріально-ресурсних потоків усіх учасників інтегрованого формування та мінімальних витрат на обслуговування невиробничої інфраструктури асоціації.

Поряд із розвитком агропромислових асоціацій, в яких враховуються інтереси всіх учасників інтегрованого виробництва, ефективною формою молочного бізнесу вважаємо агропромислові корпорації, метою яких є створення повного замкнутого технологічного циклу виробництва, переробки молочної сировини та реалізації готових до споживання продовольчих товарів.

Проблема формування сировинної зони для кожного молокопереробного підприємства є особливо значимою і надто складною та багатогранною. Це потребує не лише визначення кола виробників молочної сировини, але й розробки відповідної стратегії співпраці з ними і, що особливо важливо - сприяння розвитку сировинної зони та перспектив її функціонування. Це вимагає певної інтервенції переробних підприємств у діяльність виробників сировини з метою стабілізації або нарощування її виробництва.

Їх політика в сучасних умовах щодо формування сировинної зони повинна бути спрямована до господарств населення. Найбільш вірогідними визначено такі орієнтири:

· розширення кількості індивідуальних господарств, які співпрацюють з переробними підприємствами, поставляючи молоко;

· збільшення обсягу молока, яке заготовлюється від одного господарства;

· підвищення якості поставленого молока.

Зміни в торгівлі продуктами харчування, зокрема і молочними, вказують на наступний сценарій в розвитку торгівлі:

· швидке зростання кількості супермаркетів і гіпермаркетів з часткою зарубіжного капіталу;

· частка супермаркетів і гіпермаркетів у торгівлі переробленими молочними продуктами буде зростати, особливо у міських агломераціях;

· разом з великими магазинами функціонуватимуть і малі магазини, однак їх роль і частка в товарообороті постійно знижується;

· значно зросте роль гуртових посередників (бірж, споживчих гуртових ринків);

· на селі основним джерелом постачання перероблених молочних продуктів залишаться роздрібні магазини, однак їх роль з розвитком транспортної інфраструктури зменшуватиметься.

У цілому всі учасники ринку молока і молочних продуктів взаємозв'язані між собою. Тому необхідний пошук взаємовигідних форм співпраці, включаючи кооперацію та їх інтеграцію, має бути предметом відповідної стратегії розвитку сільського господарства і молочного скотарства зокрема.

У п'ятому розділі "Напрями маркетингової діяльності учасників ринку молока і молочних продуктів" досліджуються особливості маркетингової орієнтації виробників молочної продукції, зокрема формування товарної політики, цінових стратегій на ринку молочних продуктів, організації дистрибуції та просування молочних продуктів до споживачів.

Особливості молочних продуктів потребують досягнення наступних цілей маркетингу:

· задоволення постійного попиту споживачів;

· формування попиту споживачів на продукцію відносно її видів і характеристик;

· отримання максимального прибутку від виробництва та реалізації молока і продуктів його переробки.

З огляду на критерій доходу можна виділити чотири основних сегменти ринку. Перший формують споживачі з низькими доходами, другий - працюючі учасники, третій об'єднує середній клас жителів і четвертий - найбагатших споживачів.

Можна припустити, що в першому сегменті ринку знаходиться близько 30-35 відсотків населення. Це - безробітні, зареєстровані і незареєстровані, пенсіонери, інваліди, студенти, значна частина сільського населення, яка веде підсобне господарство. Ця група споживачів купує молочні товари, переважно дешеві. Дуже рідко купуються товари дорожчі та марочні. Основним чинником рішення про закупівлю товару є ціна. Ця група не є особливо привабливою для молочного підкомплексу, але її також не можна не враховувати.

Другий сегмент найбільший. Це близько 45-50 відсотків споживачів. Його утворюють як фізичні, так і розумові працівники разом із сім'ями. Саме ця група є основною і цільовою для більшості молокопереробних підприємств. Проте вона дуже відрізняється за рівнем доходів і вимог, в основному купує продукти середньої якості, реагує однак і на ціни.

Третій сегмент, який у вітчизняних умовах називають "середній клас", охоплює 10-15 відсотків споживачів. Він включає працівників (спеціалістів) різних галузей і дрібних бізнесменів. Споживачі з цього сектора ставлять високі вимоги до продуктів молочного ринку, проте споживацька свідомість їх низька і культура споживання мало відрізняється від традиційної. Хоча вони більше зорієнтовані на марку продукту, очікують високої якості й різноманітного асортименту, менше вразливі щодо ціни. Дана група споживачів охоче купує імпортовані продукти. У цій групі існує велика конкуренція, тому потрібно докладати багато зусиль, зокрема маркетингових дій, для завоювання чи існування на цьому ринку.

Четвертий сегмент - це середовище вітчизняного (офіційного і неофіційного) бізнесу, високопоставлені службовці та їх сім'ї. На них припадає близько 3-5 відсотків споживачів. Для виробників і торговельників важливо, що цей сегмент ринку буде розширюватися. Для цієї групи споживачів враховується якість, смак, марка, а ціна не є суттєвою. Саме в цій групі вітчизняні виробники постають перед найбільшою конкуренцією з боку іноземних фірм. Саме для цього сегменту ринку можуть бути запропоновані продукти молочної галантереї. Цей сегмент є дуже привабливим і рентабельним, але малим за розмірами.

Основним продуктом у домогосподарствах є молоко, яке практично щоденно споживають понад 75 відсотків респондентів. Наступними видами молочних продуктів, які користуються найбільшим попитом, є масло та сметана, що використовуються найчастіше для приготування інших страв. Натомість малим попитом серед населення користуються маслянка, вершки та ряжанка. Малопопулярними, особливо на селі, є нові молочні продукти, як солодкі сирки, креми тощо. Це змушує переробні підприємства особливу увагу зосередити на формуванні відповідних рекламних звернень з тим, щоб зацікавити покупців і схилити їх до закупівлі цих продуктів.

Структура споживачів молока і молочної продукції є наступною: на дітей припадає 41 %, працездатних членів сім'ї - 33, непрацездатних та інших членів сім'ї - по 13 %.

Це дає підстави для формулювання наступних висновків:

- молоко і молочні продукти через низьку платоспроможність населення є малодоступними для багатьох верств і споживаються в значно менших розмірах відповідно до медичних норм;

- асортимент молочних продуктів на вітчизняному ринку є досить вузьким;

- необхідна відповідна кампанія для розширення інформації про стан молочного ринку та пропоновані молочні продукти.

Встановлення стратегії ціни є досить складним завданням. Відповідно до засад маркетингу необхідно вибрати прийнятну ціну для кожного сегменту ринку і кожного продукту. У сучасних вітчизняних реаліях, характерним для яких є дефіцит значної частини продуктів, знаходить застосування затратна стратегія встановлення цін на основі постійних і змінних витрат та відповідної маржі. В умовах насиченості ринку такий метод малопридатний. Ціна має бути прийнятна для покупців і забезпечити прибуток підприємства.

На ринку молочних продуктів найбільш прийнятним методом встановлення ціни є метод обстеження (проникнення) ринку. Він ґрунтується на детальному вивченні конкурентів і встановленні нижчих цін, ніж у конкурентів з метою залучення покупців, вразливих щодо ціни. Стратегію"skinning"або" market plus"можна застосовувати у випадках, якщо дане підприємство має в своєму розпорядженні продукти, які можна назвати ринковим хітом, що мають цінні властивості.

Ціни на молочні продукти повинні бути оптимальними, тобто прийнятні покупцями, і відшкодовувати витрати. Висока ціна характерна для продукції з глибоким ступенем переробки, яка характеризується високим попитом.

Основними формами просування молочних товарів слід вважати: рекламу в засобах масової інформації та участь у вітчизняних і міжнародних виставках і показах.

З метою створення відповідної організації заготівлі молокопродукції необхідно реалізувати сукупність заходів, серед яких пріоритетними повинні бути:

· розроблення на державному рівні програми підтримки розвитку великих господарств, що спеціалізуватимуться на виробництві молока;

· сприяння формуванню та функціонуванню виробничо-маркетингових груп. Тут потрібно розвивати горизонтальну інтеграцію сільськогосподарських виробників, створення таких форм, які б дозволили виконувати функції заготівлі, переробки, насамперед первинної, вторинної і роздрібної торгівлі. Такі організації у світовій практиці мають назву виробничо-маркетингові групи.

У шостому розділі "Перспективи розвитку молочного виробництва та ринку молочних продуктів" досліджено стратегічні напрями і перспективи розвитку товарного виробництва молока в Карпатському регіоні, визначаються заходи щодо удосконалення ринкових відносин у виробництві молочної продукції, акцентується увага на плануванні та прогнозуванні попиту і пропозиції на продовольчих ринках молокопродуктів у Карпатському регіоні.

Основною умовою ефективного розвитку молочного скотарства в регіоні є поглиблення спеціалізації та підвищення концентрації виробництва. Забезпечення окупності галузі буде можливим за умови збільшення поголів'я корів, їх продуктивності, нарощування обсягів і зниження собівартості продукції при зростанні реалізаційних цін.

З огляду на ефективність розвитку галузі можна виділити чотири типи господарств, які виробляють молоко. До першої групи віднесені індивідуальні господарства селян, які утримують 1-2 корови. Ця група господарств не має перспектив подальшого розвитку. Тут молоко виробляється для самозабезпечення сім'ї.

Прогнозуючи перспективні обсяги виробництва продукції господарствами населення в окремих регіонах, необхідно враховувати демографічну ситуацію в сільській місцевості, очікувану зміну кількості доступних робочих місць і рівня оплати праці; масштаби та ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств як конкурентів господарств населення у використанні земельних ресурсів і формуванні пропозиції агропродукції; рівень розвитку ринкової інфраструктури, її здатність ефективно обслуговувати господарства населення у сфері виробництва й збуту продукції.

У багатьох регіонах господарства населення є основними виробниками молочної сировини для переробних підприємств. На динаміку обсягів її виробництва впливатимуть ці підприємства щодо розвитку системи заготівлі сировини, постачання населенню якісних технологічних матеріалів для її виробництва. Чинником, що визначає перспективи розвитку даної форми аграрного виробництва, слід вважати й розвиток сільськогосподарської кооперації.

Друга група господарств - це господарства, які утримують від 3 до 5 голів корів. Дану групу утворюють окремі особисті господарства населення, фермерські господарства та частина деяких сільськогосподарських підприємств. Вони утримують у користуванні від 5 до 10 га сільськогосподарських угідь.

За реальну базу виробництва молока варто прийняти господарства третьої групи, тобто ті, що утримують понад шість корів. За оцінками, це мінімальний розмір виробництва, який може дещо підвищити технічний рівень виробництва молока, забезпечуючи окупність його витрат. Кількість таких господарств в Україні становить незначну частку. Частка ж господарств із поголів'ям тварин понад 10 голів налічує близько 25 відсотків.

До четвертої групи входять спеціалізовані господарства, які збереглися і функціонують після приватизації та здійснення реструктуризаційних процесів у сільському господарстві. За цих умов необхідно розробити програму реструктуризації молочної галузі, яка визначає її стратегічні цілі на визначений період. Такий період може охоплювати 10-15 років. Одним з основних елементів розробки програми має бути реконструкція сировинної галузі. Для цього передусім необхідний доступ до пільгових кредитів як виробників сировини, так і молокопереробних підприємств. Сучасний стан галузі свідчить, що такі кредити мають бути використані на закупівлю машин і обладнання для виробництва молока; впровадження нових технологій; застосування енергоекономного обладнання й устаткування; придбання технічних засобів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища; обладнання, пов'язаного з контролем якості молока та його транспортуванням.

Програма реструктуризації має передбачати відповідну стратегічну мету. Її основні цілі зводяться до поліпшення санітарно-гігієнічної та оздоровчої якості сировини і молочних продуктів; підвищення конкурентоспроможності та рентабельності молочного сектору; забезпечення зрівноваженого розвитку виробництва молока з урахуванням стандартів охорони навколишнього середовища.

При створенні й розвитку сировинної бази слід передбачити визначення модельних господарств із виробництва високоякісного молока з обґрунтуванням критеріїв і параметрів їх діяльності. При цьому необхідно значно підвищити щільність поголів'я корів у ліцензованих господарствах; поліпшити кормову базу і раціони годівлі корів, забезпечити первинну обробку молока безпосередньо після доїння.

Особлива увага має приділятися застосуванню механізації всіх процесів при виробництві молока.

У сфері переробки молока основними завданнями є опрацювання довготривалої стратегії розвитку промислових переробних підприємств; удосконалення структури та якісного стану технологічних засобів і організація їх раціонального використання.

Важливо забезпечити постійну модернізацію й підвищення якості продукції.

У сфері розвитку маркетингу необхідно забезпечити гарантію безперервної поставки молочних продуктів до торговельних закладів; підтримання попиту за допомогою професійних дій щодо просування продукції і ціноутворення, зорієнтованого на платоспроможний попит.

Реалізація програми може бути здійснена за рахунок власних джерел виробників сировини та переробних підприємств, а також джерел ринкових посередників і гарантованих засобів із державного бюджету; фінансових коштів з кредитних ліній Світового банку; засобів місцевих бюджетів і комерційних підприємств.

Прагнення до виведення вітчизняних молочних продуктів на світовий ринок має бути складовою частиною стратегії розвитку молочного підкомплексу і одним з важливих завдань державного регулювання у галузі. З цією метою дійовими заходами є зменшення ввізного мита на сировину, компоненти й обладнання для зберігання і переробки молочної продукції, високопродуктивні породи корів; пільгове оподаткування експортерів молочної продукції; сприяння участі вітчизняних виробників у міжнародних виставках і ярмарках.

Викладене має особливе значення і для вітчизняного сільського господарства, оскільки курс України на євроінтеграцію незаперечний. Слід чітко усвідомлювати, що регулювання ринку молока відповідно до засад Євросоюзу наступить не з часом вступу України до цієї організації, а значно швидше. Більшість з них почнуть діяти з декларування намірів ЄС щодо інтеграції України.

Потрібна докорінна зміна інфраструктури аграрного ринку, створення гуртового ринку, розвитку системи посередництва тощо.

Вихід на зовнішні ринки, як державного, так і міжнародного характеру, є складним процесом, оскільки він потребує знання ринку і його потреб; додаткових витрат на адаптацію молочних продуктів до потреб і вимог конкретного ринку, а також витрат, пов'язаних з організацією дистрибуції молочних продуктів та їх просуванням на ринок.

ВИСНОВКИ

Значимість молока і молочних продуктів у забезпеченні продовольчої безпеки країни, роль і значення молочного скотарства в системі сільського господарства та вирішенні соціальних і економічних проблем на селі вимагає як теоретичного обґрунтування подальшого їх розвитку, так і конкретних практичних заходів щодо реалізації стратегії формування ринку молочних продуктів з урахуванням світового досвіду та вітчизняних реалій. Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1. Розвиток молочного скотарства та становлення і функціонування ринку молока й молочних продуктів у Карпатському регіоні зумовлені його унікальними природно-економічними, соціальними і демографічними особливостями та історичними традиціями.

Сукупність цих чинників має визначальний вплив на формування пропозиції та попиту на молоко і молочну продукцію, зумовлені специфікою їх споживання та купівельною спроможністю населення. Регіональні особливості краю, територіальне прикордонне його розміщення і рекреаційний характер, специфіка розвитку сільського господарства та кліматичні умови переконливо доводять широкі реальні можливості та економічну доцільність тут розвитку молочного скотарства, створення великомасштабного виробництва унікальної молочної продукції з широким виходом на зарубіжний ринок.

2. У процесі дисертаційного дослідження доведено, що основними проблемами в розвитку молочного скотарства та ринку молочних продуктів в Україні є низькі закупівельні ціни на свіже молоко, що впродовж тривалого часу зумовлювало збитковість його виробництва; несвоєчасність розрахунків переробних і закупівельних підприємств; низька купівельна спроможність населення, що знижує попит на окремі види молочних товарів; послаблення державного регулювання економічних відносин на ринку молока і молочної продукції; несприятлива для сільськогосподарських виробників фінансово-кредитна та податкова ситуація; низький рівень технологічної оснащеності, істотна зношеність основних виробничих фондів переробних підприємств; високі праце- і енергомісткість виробництва продукції, низька інвестиційна привабливість галузі.

3. Відродження молочного скотарства потребує підвищення концентрації утримання поголів'я молочного стада та продуктивності корів на основі розвитку кооперації, що створює умови для широкого застосування машин і новітніх технологій, зниження собівартості виробництва та підвищення якості молока.

З цією метою обґрунтовано створення виробничих молочних кооперативів на розпайованих природних кормових угіддях - сіножатях і пасовищах при об'єднанні поголів'я корів господарств населення.

4. У створенні й розвитку ринку молока і молочних продуктів важливим чинником виступає формування попиту під впливом економічних, демографічних і маркетингових умов. Тут особливого значення набуває платоспроможність населення та ціна реалізації продукції. Демографічні чинники охоплюють чисельність населення, його вік, звички, смаки та вподобання, місце проживання. Маркетингові фактори стосуються насамперед стану пропонованого продукту. Це передусім якість продукції, її споживчі властивості, призначення та способи використання.

Купівельна спроможність населення за останні роки значно знизилася, що звузило ємність внутрішнього продовольчого ринку. Її стримуючим фактором є також високий рівень роздрібних цін на продовольчі товари, що висуває на передній план проблему ціноутворення як одну з центральних у маркетинговій діяльності кожного суб'єкта ринку та формуванні попиту і пропозиції.

Активізація попиту на молочні продукти, як на продовольчі продукти взагалі, можлива за рахунок підвищення впливу економічних чинників на зростання доходів суспільства.

5. Зростання споживання молока і молочних продуктів в останні роки зумовлено порівняно низьким рівнем цін на молоко, а також суттєвим зменшенням пропозиції та подорожчанням м'яса. Ситуація зі споживанням молока і молочних продуктів у Карпатському регіоні є значно кращою проти інших областей України. Причому склалася вона не за рахунок збільшення обсягів виробництва молока та його переробки, а головним чином за рахунок порівняно меншого скорочення виробництва. Пропозиція молока на регіональному ринку формується в основному за рахунок господарств населення. Проте фонд споживання скорочується, що є відображенням недосконалості ринкової інфраструктури та існуючих диспропорцій на ринку.

6. Основною проблемою молокопереробних підприємств, що спричинило зменшення обсягів виробництва і зниження результатів їх роботи, є погіршення забезпечення молочною сировиною. Тому першочерговим завданням цих підприємств є формування сировинної зони з урахуванням зміни структури виробників молока. Особливої уваги на мікрорівні потребують проблеми пом'якшення сезонності надходження сировини й удосконалення взаємовідносин з її постачальниками, створення умов для добросовісної конкуренції та інвестиційної привабливості галузі.

7. Стратегія подальшого розвитку молокопродуктового підкомплексу має бути спрямована на покращання санітарно-гігієнічної та оздоровчої якості сировини і молочних продуктів; підвищення конкурентоспроможності й рентабельності молочного сектору; забезпечення зрівноваженого розвитку виробництва молока з урахуванням стандартів охорони навколишнього середовища. Вона повинна охоплювати конкретну програму дій як у сфері виробництва молока та формування сировинної бази, так і в галузі переробки продукції й маркетингу.

8. Розвиток маркетингу в молокопродуктовому підкомплексі необхідно спрямувати на створення умов для розвитку виробництва у відповідності з попитом, вимогами ринку, станом системи організаційно-технічних засобів вивчення ринку, інтенсифікацією збуту, підвищення конкурентоспроможності товарів з метою насичення ринку і задоволення потреб споживачів. Основними напрямами вдосконалення маркетингу молочної продукції слід вважати виявлення існуючого і потенційного ринку покупців на продукцію та послуги шляхом комплексного вивчення стану ринку і перспектив його розвитку; виготовлення упаковки, вибір спеціальних методів реклами та стимулювання збуту; організація методів і форм реалізації продукції; розробка відповідної системи цін, перевірка її ефективності та напрямів її вдосконалення; управління асортиментом продукції, відповідна координація й управління виробництвом; організація дослідної роботи з освоєння виробництва нових видів молокопродукції, які задовольняють запити споживачів; формування стратегічних маркетингових планів; забезпечення контролю й управління маркетингом.

9. Важливим напрямом діяльності молокопереробних підприємств повинна стати постійне удосконалення асортименту молочних продуктів і пропонування торгівлі нових продуктів, що передбачає гарантію збереження високої їх якості, урізноманітнення ринкової пропозиції, продовження тривалості продуктів без вживання шкідливих консервантів, зростання виробництва глибокоперероблених продуктів із високими оздоровчими і поживними властивостями, розширення асортименту так званої молочної галантереї.

10. Складний економічний стан молокопродуктового підкомплексу значною мірою зумовлений недосконалими економічними відносинами та неузгодженістю економічних інтересів товаровиробників молочної сировини і переробних підприємств внаслідок порушеного еквівалентного обміну між цими сферами суспільного виробництва. Це потребує пошуку взаємовигідних форм співпраці учасників ринку молока і молочних продуктів, включаючи їх інтеграцію, що має бути предметом відповідної стратегії розвитку сільського господарства, і молочного скотарства зокрема. Особливістю розвитку інтеграційних процесів у молокопродуктовому підкомплексі на сучасному етапі є створення великомасштабних постачальників сировини, організація заготівлі молока в господарствах населення. Невеликі обсяги молока для промислової переробки пов'язані з недостатнім рівнем організації закупівлі молочної сировини у населення та недосконалим ціноутворенням на неї.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Васильчак С.В. Формування та розвиток регіонального ринку молока і молочних продуктів. - Львів: НВФ "Українські технології", 2005. - 240 с.

Статті у фахових провідних виданнях:

2. Васильчак С.В. Рентабельність виробництва тваринницької продукції в перехідний період до ринку // Вісник ЛДАУ. Економіка сільського господарства. (№ 3) - Львів, 1997. - С. 190-192.

3. Васильчак С.В. Продуктивність праці в тваринництві та її аналіз // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. (№ 4) - Львів, 1998. - С. 282-286.

4. Васильчак С.В. Аналіз розвитку скотарства у Львівській області // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. - № 5. - Львів, 1999. - С. 148-153.

5. Васильчак С.В. Стан та перспективи розвитку молокопереробної промисловості на Львівщині // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. № 7(2). - Львів, 2000. - С. 133-136.

6. Васильчак С.В. Вплив чинників на обсяг виробництва молока в господарствах Карпатського регіону // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 32. - Львів, 2003. - С. 749-756.

7. Кухар Р.Б., Шульський М.Г., Васильчак С.В. Удосконалення виробничих відносин в умовах ринкової трансформації економіки АПК України // Зб. наук. праць Луганського НАУ (за ред. В.Г. Ткаченко). Серія економічні науки. № 37 (49). - Луганськ: Видав. ЛНАУ, 2004. - С. 209-213. (Здобувач сформувала статистичний матеріал, узагальнила результати дослідження).

8. Васильчак С.В. До питання формування пропозиції молока у Львівській області // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. - № 11(1). - Львів, 2004. - С. 176-180.

9. Васильчак С.В. Формування ринку молока і молочних продуктів у Івано-Франківській області // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. Вип. 12. Т.2. - Кам'янець - Подільський, 2004. - С. 12-14.

10. Васильчак С.В. Удосконалення системи заготівлі молока // Економіка АПК. - 2004. - №12. - С. 109-112.

11. Васильчак С.В. Вплив регіональних особливостей на формування ринку молокопродуктів // Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 33. - Львів, 2004. - С. 614-619.

12. Васильчак С.В. Формування пропозиції на ринку молочних продуктів // АгроІнКом. - 2005. - № 1_2. - С. 20-23.

13. Васильчак С.В. Оцінка формування попиту на ринку молочних продуктів // Економіка АПК. - 2005. - №2. - С. 95-100.

14. Васильчак С.В. Аналіз розвитку молокопереробної промисловості на Львівщині // Економіка АПК. - 2005. - №3. - С. 18-21.

15. Васильчак С.В. Формування ринку молока в ЄС: уроки для України // Економіка АПК. - 2005. - №5.- С. 139-143.

16. Васильчак С.В. Вдосконалення взаємовідносин учасників ринку молока і молочних продуктів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць ДНУ. Вип. 199. Т. ІІІ. - ДНУ Дніпропетровськ, 2005. - С. 634-640.

17. Васильчак С.В. Сегментація ринку молока та проблеми підвищення якості молочної продукції // Науковий вісник УДЛУ. Зб. науково-технічних праць. Вип. 14.7. - Львів, 2004. - С. 325-330.

18. Васильчак С.В. Економічна ефективність та особливості її визначення в молочному скотарстві в перехідний період // Науковий вісник УДЛУ. Збірник науково-технічних праць. Вип. 15.1. - Львів, 2005. - С. 321-325.

19. Васильчак С.В. Удосконалення фінансово-кредитного механізму господарювання в сільськогосподарських підприємствах молочного напрямку // Вісник ХНУ. Економічні науки. Т.1. - Хмельницький, 2005. - С. 103-105.

20. Васильчак С.В. Ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення // АгроІнКом. Аграрний інформаційний науково-виробничий журнал - 2005. - № 3-4. - С. 51-54.

21. Васильчак С.В. Молочне скотарство у Львівському регіоні: тенденції розвитку // АгроІнКом. - 2005. - № 5-6. - С. 43 -46.

22. Васильчак С.В. Проблеми формування пропозиції продукції переробки молока // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наукових праць ДНУ. Вип. 201. Т. ІІ. - ДНУ Дніпропетровськ, 2005. - С. 546-552.

23. Васильчак С.В. Особливості молочного скотарства як галузі сільського господарства та його народногосподарське значення // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. - 2005. - № 12. - С. 279-284.

24. Васильчак С.В. Концепція маркетингової орієнтації учасників ринку молока і молочних продуктів // Вісник ЛКА. Серія економічна. Вип. 17. Зб. наук. праць. - Львів ЛКА, 2005. - С. 189-193.

25. Васильчак С.В. Теоретико-методологічне обґрунтування розвитку спеціалізації аграрного виробництва в умовах ринку // Економіка АПК. - 2005. - № 9. - С. 119-125.

26. Васильчак С.В. Теоретико-методологічні принципи розвитку аграрного ринку // АгроІнКом. - 2005. - № 9-10. - С. 2-5.

27. Васильчак С.В. Особливості функціонування ринку молока і молочної продукції // Науковий вісник УДЛУ. Зб. науково-технічних праць. Вип. 15.4. - Львів, 2005. - С. 357-362.

28. Васильчак С.В., Петриняк У.Я. Трансформування існуючої системи реалізації молокопродуктів відповідно до ринкових умов у Львівському регіоні // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Економіка та менеджмент". Вип. 3-4 (20-21). - Суми. 2006. - С. 268-272. (Здобувач узагальнила результати дослідження).

Статті в інших виданнях:

29. Васильчак С.В. Проблеми розвитку скотарства в період переходу до ринку // Сільський господар №1. Наук.-практ. журнал ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 1996 - С. 17.

30. Васильчак С.В. Негативні тенденції в розвитку тваринництва та їхні причини // Сільський господар № 2-3. Наук.-практ. журнал ЛАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 1997. - С. 10.

31. Васильчак С.В. Розвиток тваринництва на Львівщині: Стан та перспективи // Науковий вісник ЛДАВМ імені С. З.Гжицького. Випуск 1.-. Львів, 1998. - С. 147-153.

32. Васильчак С.В. Збільшення норм споживання молока та м'яса на душу населення Львівської області // Сільський господар №7-8. Наук.-практ. журнал ЛДАВМ імені С.З. Гжицького, - Львів, 1998. - С. 6.

33. Васильчак С.В. Стан кормової бази в селянських спілках Львівщини // Сільський господар № 11-12. Наук.-практ. журнал ЛДАВМ імені С. З.Гжицького, - Львів, 1998. - С. 7.

34. Васильчак С.В. Аналіз та перспективи розвитку молочного скотарства в Львівській області // Науковий вісник ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. Випуск ІІ. - Львів, 1999. - С. 190-192.

35. Васильчак С.В. Аналіз розвитку скотарства // Сільський господар № 9-10. Наук.-практ. журнал ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 1999. - С. 7.

36. Васильчак С.В. Молокопереробна промисловість Перемешлянщини та її перспективи // Сільський господар № 11-12. Наук.-практ. журнал ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 1999. - С. 35.

37. Васильчак С.В. Тенденції розвитку молочного скотарства // Науковий вісник ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. Т.3(№4). Вип. 1.-Львів, 2001.-С. 176-178.

38. Васильчак С.В., Паньків А. Молочне скотарство Львівщини та перспективи його розвитку // Сільський господар № 9-10. Наук.-практ. журнал ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 2001. - С. 25. (Здобувач зібрала статистичний матеріал, провела аналіз, написала статтю та її відредагувала).

39. Васильчак С.В. Відродження молочного скотарства на Львівщині // Науковий вісник ЛДАВМ імені С.З. Гжицького. Т.4(№1). - Львів, 2002. - С. 165-169.

40. Шульський М.Г., Васильчак С.В., Франчук І.Б. Спеціальна економічна зона "Яворів" - ворота трансєвропейського співробітництва // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. Т.5(№1). - Львів, 2003 - С. 135-137. (Здобувач зібрала статистичний матеріал, брала участь у написанні статті та її оформленні).

41. Васильчак С.В., Шульський М.Г. Ефективність нових форм господарювання в умовах перехідного періоду // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. Т.5(№1). - Львів, 2003. - С. 142-144. (Здобувач провела дослідження та аналіз статистичних даних, написала статтю).

42. Васильчак С.В., Панасенко Т.Я., Михайловський В.І. Фінансові джерела санації підприємства // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. Т.5 (№ 3). Ч.4. - Львів, 2003. - С. 211-215. (Здобувач зібрала статистичний матеріал, провела дослідження, написала статтю).

43. Панасенко Т.Я., Васильчак С.В. Роль і місце державного казначейства України в системі фінансових органів держави // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. Т.5(№ 3). Ч.4. - Львів, 2003. - С. 265-268. (Здобувач провела аналіз та дослідження, взяла участь у написанні статті).

44. Васильчак С.В. Сегментація ринку молочних продуктів // Сільський господар № 9_10. Наук.-практ. журнал ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 2004. - С. 38.

45. Васильчак С.В. Маркетингова орієнтація виробників молочної продукції // Сільський господар № 11-12. Наук. - практ. журнал ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. - Львів, 2004. - С. 35-36.

46. Васильчак С.В. Основи формування та прогнозування ціни на ринку молокопродуктів // Науковий вісник ЛНАВМ імені С.З. Гжицького. Т. 7(№1). Ч.1. - Львів, 2005. - С. 130-135.

47. Васильчак С.В. Бізнес-план розвитку молочного скотарства ДП НДГ "Комарнівське" Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.3. Гжицького. - Львів, 2005. - 24 с.

Матеріали конференцій, тези доповідей:

48. Васильчак С.В. Аналіз розвитку молочного скотарства в Львівській області // Тези міжнар. наук.- практ. конф., присвяченої 100-річчю від часу надання академічного статусу Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - Львів, 1997. - С. 640-641.

49. Васильчак С.В. Тенденції розвитку молочного скотарства Львівщини // Матеріали наук.-практ. конф. "Перспективи розвитку аграрного сектору економіки в ринкових умовах" в рамках проекту "Комплексний розвиток землі Любачівської та Яворівської", фінансованого PAUCI. - Шкло, 2001. - С. 18-19.

50. Васильчак С.В. Стан молочного сектору економіки: проблеми і тенденції розвитку // Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн". - Т. 1. - Харків, 2005. - С. 137.

51. Васильчак С.В. Актуальні проблеми розвитку молокопереробних підприємств Львівщини // Збірник наук. праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період". - Хмельницький, 2005. - С. 81-83.

52. Васильчак С.В. Інтеграційні процеси у формуванні ринку молочної продукції // Вісник ЛКА. Серія економічна. Вип.18. Ч.1. Зб. наук. пр. за матеріалами міжнародної наукової конференції "Актуальні проблеми регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції". - Львів ЛКА, 2005. - С. 155-159.

53. Васильчак С.В. Проблемы формирования предложения молокопродуктов в Украине // Материалы ІІ Всеукраинской конференции с международным участием "Молочный мир". - К., 2005. - С. 160-164.

54. Васильчак С.В. Роль інвестиційної політики в розвитку молочного підкомплексу західного регіону України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Аграрний форум - 2006". - Суми, 2006. - С. 227-228.

АНОТАЦІЯ

Васильчак С.В. Розвиток виробництва молока та ринку молочних продуктів в Карпатському регіоні України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2007.

Дисертацію присвячено розв'язанню теоретичних, методологічних і прикладних проблем підвищення ефективності виробництва молока та формування і функціонування ринку молочних продуктів у Карпатському регіоні, специфічні особливості якого формують певні підходи щодо вирішення цієї проблеми.

В роботі проведено аналіз галузі молочного скотарства та особливостей функціонування ринку молока і молочної продукції в регіоні та державі в цілому, відмічено загальні закономірності та тенденції, їх узгодженість з ситуацією в країнах-членах Європейського Союзу та можливості адаптації вітчизняних реалій до вимог і преференцій Співтовариства щодо досліджуваної проблеми.

Розглянуто основні засади концепції розвитку молочного скотарства з урахуванням існуючої ситуації в галузі, потреби її реструктуризації та адаптації до світових, зокрема європейських, тенденцій, особливі підходи щодо формування перспективних параметрів розвитку галузі, можливості та напрями регулювання ринку молока і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Ключові слова: регіон, продовольчий ринок, ринок молока і молочної продукції, ефективність виробництва, молочне скотарство, регіональні особливості, економічні відносини, кооперація, інтеграція, державне регулювання, стратегія.

АННОТАЦИЯ

Васыльчак С.В. Развитие производства молока и рынка молочных продуктов в Карпатском регионе Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики" УААН, Киев, 2007.

Диссертация посвящена решению теоретико-методологических и прикладных проблем развития молочного скотоводства, повышения эффективности производства молока, создания и функционирования рынка молочных продуктов в Карпатском регионе, специфические особенности которого формируют определенные подходы к решению исследуемой проблемы.

В работе осуществлен анализ отрасли молочного скотоводства и особенности функционирования рынка молока и молочной продукции в регионе и в стране в целом. Проанализированы общие закономерности и тенденции развития отрасли в странах-членах Европейского Союза, возможности адаптации отечественных реалий к требованиям и преференциям Сообщества относительно исследуемой проблемы.

Рассмотрены основные положения концепции развития молочного скотоводства, учитывая текущую ситуацию в отрасли, потребности ее реструктуризации и адаптации к мировым, в частности, европейским тенденциям, особенные подходы относительно формирования перспективных параметров развития отрасли, возможности и направления регулирования рынка молока и повышения конкурентоспособности отечественной продукции.

Развитие деструктивных процессов в условиях осуществления аграрной реформы привело к сокращению объемов производства сельскохозяйственной продукции, снижению его эффективности, ухудшению снабжения населения продовольственными ресурсами. На основании анализа развития молочного скотоводства в Карпатском регионе обоснованы предложения по созданию производственных молочных кооперативов путем объединения земельных паев природных кормовых угодий и молочных коров, принадлежащих хозяйствам населения. Разработаны рекомендации относительно развития интеграционных процессов в производстве молока сельскохозяйственными товаропроизводителями и его промышленной переработке на молочных заводах.

Исследования рыночных процессов в производстве и реализации молока и молочных продуктов в Карпатском регионе привели к обоснованным выводам о целесообразности создания крупнотоварной молочной отрасли с выходом ее продукции на Европейский продовольственный рынок.

В регионе имеются соответствующие природно-климатические условия, экономическая и демографическая базы, национальные традиции населения в развитии молочного скотоводства.

Разработанные в диссертации предложения нашли практическое применение в производственных условиях ряда районов Львовской, Ивано-Франковской, Черновицкой областей.

Разработаны условия участия хозяйств населения в формировании производственных молочных кооперативов на основе оценки земельных участков естественных кормовых угодий (сенокосов и пастбищ), а также оценки поголовья продуктивных коров, принадлежащих хозяйствам населения. При этом акцентируется внимание на разработке критериев и показателей оценки участков объединенных кормовых угодий в зависимости от рельефа местности, качества почвенного покрова, состава видов природной растительности, уровня продуктивности и др. При оценке поголовья коров, принадлежащих кооперирующимся хозяйствам населения, рекомендовано учитывать породу, живой вес одной головы, возраст в период лактации, годовую продуктивность молока.

В диссертации обоснована организационная структура производственных молочных кооперативов, в состав которых включаются цехи по производству семян кормовых культур, обеспечению энергетическими средствами, водоснабжением, передвижными механическими доильными установками и др.

Концептуальные положения развития молочного скотоводства в регионе предусматривают значительное повышение плотности поголовья коров молочного стада в хозяйствах товаропроизводителей, резкое увеличение продуктивности животных, повышение качества молока и молочных продуктов, активизацию развития их рынка.

Ключевые слова: регион, продовольственный рынок, рынок молока и молочной продукции, эффективность производства, молочное скотоводство, региональные особенности, экономические отношения, кооперация, интеграция, государственное регулирование, стратегия.

SUMMARY

Vasylchak S.V. The Development of Milk Production and Milk Production Market in the Carpathian Region. - Manuscripts.

Specialty 08.00.03. - economics and management of national economy. - National Scientific Centre "Institute of Agrarian Economics". Kyiv, 2007.

...