Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

"Кримський агротехнологічний університет"

УДК 338.439.4:633.1

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств

Ботвіна Наталія Олександрівна

Сімферополь - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжнародному університеті бізнесу і права Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, проректор з міжнародних зв'язків, завідувач кафедри обліку і аудиту.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Топіха Іван Наумович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки сільського господарства;

- кандидат економічних наук, доцент Полюхович Олена Анатоліївна, Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, доцент кафедри менеджменту та маркетингу.

Захист відбудеться "11" грудня 2008 р. о 9.00 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 у Південному філіалі "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, копр. 1, ауд. 501.

Автореферат розісланий " 11 " листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент С.Я. Дементьєва

Анотації

Ботвіна Н.О. Підвищення конкурентоспроможності сільськогоспо-дарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, Сімферополь, 2008.

У дисертації обґрунтовано науково-теоретичні, методичні та практичні засади підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону. Встановлено особливості забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств, обґрунтовано основні чинники та фактори її здійснення, організаційно-економічний механізм формування, методичні підходи та показники оцінки, здійснено оцінку конкурентоспроможності підприємств регіону, виявлені причини та загрози, що стримують її формування. Обґрунтовано основні шляхи та засоби підвищення конкурентоспроможності через посилення окремих аспектів державного регулювання аграрного виробництва, інвестиційно-інноваційне забезпечення, раціональну спеціалізацію та енерго- і ресурсоощадну діяльність, бізнес-планування, моделювання конкурентоспроможних сільськогосподарських підприємств.

Ключові слова: конкурентоспроможність, сільськогосподарські підприємства, організаційно-економічний механізм, спеціалізація, прибутковість, інвестиційно-інноваційне забезпечення, бізнес-планування, моделювання, державне регулювання.

Ботвина Н.А. Повышение конкурентоспособности сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Южный филиал "Крымский агротехнологический университет" Национального аграрного университета, Симферополь, 2008.

В диссертации обоснованы научно-теоретические, методические и практические основы повышения конкурентоспособности сельскохозяйственных предприятий региона. Установлено, что проблема конкурентоспособности в АПК носит глобальный характер и взаимосвязана с развитием основных направлений аграрного производства, продовольственного рынка, продовольственной безопасности населения. Конкурентоспособность сельскохозяйственных предприятий определена как концентрированное выражение их возможностей и резервов производить и реализовывать качественную сельскохозяйственную продукцию. Она не является имманентной чертой отдельного предприятия и имеет также динамичный характер, то есть обусловлена изменениями конкурентной среды. Конкурентоспособность аграрных предприятий проявляется через их конкурентный статус и формируется наличием конкурентных преимуществ. Среди них наиболее значимыми являются площадь землепользования, агроресурсный потенциал, внедрение инноваций, эффективная организация операционной деятельности, финансово-экономическая безопасность предприятия, качественная продукция, государственная поддержка. Обобщающими показателями оценки конкурентоспособности выступают объемы производства и реализации продукции, её качество, прибыль и рентабельность производства, себестоимость, продуктивность тех или иных отраслей.

Определено, что по совокупности основных экономических показателей сельскохозяйственное производство относится к наиболее конкурентоспособным отраслям хозяйственного комплекса Херсонской области. При этом крупные сельскохозяйственные предприятия являются наиболее конкурентоспособными товаропроизводителями. Особенностью обеспечения конкурентоспособности аграрного производства в регионе является необходимость возрождения и развития орошения. Разную роль играют также материально - техническая база, в особенности обеспеченность техникой, энерго- и электровооруженность, химизация, рациональная специализация и диверсификация производственной деятельности. Негативными аспектами формирования конкурентоспособности сельскохозяйственных предприятий являются убыточность значительной части из них; низкая эффективность производства и его нестабильность, сужение специализации к 2-3 видам деятельности.

Выявлено, что высокой конкурентоспособностью характеризуются крупные предприятия, которые специализируются на производстве зерновых, подсолнечника, сои, овощей, плодов, бахчевых культур. Менее конкурентоспособными являются предприятия, специализирующиеся на низкорентабельных животноводческих отраслях. Хотя более высокие темпы роста объемов производства характерны для фермерских хозяйств, по уровню урожайности, стабильности валовых сборов, величине поставок сырья более конкурентоспособными являются крупные сельскохозяйственные предприятия. В целом же аграрные товаропроизводители региона полностью обеспечивают региональное потребление продовольствия.

Перспективы повышения конкурентоспособности сельскохозяйственных предприятий обосновываются, учитывая региональную специфику, посредством усиления государственной поддержки субъектов агробизнеса в условиях вступления в СОТ; активизации инвестиционно-инновационной деятельности, применения бизнес-планирования и моделирования конкурентоспособности.

Ключевые слова: конкурентоспособность, сельскохозяйственные предприятия, организационно-экономический механизм, специализация, прибыльность, инвестиционно-инновационное обеспечение, бизнес-планирование, моделирование, государственное регулирование.

Botvina N.O. Increase of Competitiveness of Agricultural Enterprises. Manuscript.

The Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.00.04 is an Economy and Management of Enterprises (agrarian economics and AIC). The South branch of the "Crimean Agricultural Technological University" of the National Agrarian University, Simferopol', 2008.

In dissertation grounded scientific, theoretical, methodical and practical principles of increase of competitiveness of regional agricultural enterprises. It is seting the features of providing of national agrarian enterprises competitiveness, grounded basic factors of their realization, organizing economical mechanism of their forming, methodical approaches and indexes of their estimation, estimate the competitiveness of enterprises of region, found out reasons and threats which restrain its forming. It is grounded basic ways and facilities of increase through strengthening of separate aspects of the state control of agrarian production, investment innovating providing, the rational specialization and energy and resources save activity, the business planning, design of competitive agricultural enterprises.

Keywords: competitiveness, agricultural enterprises, the organizing economical mechanism, specialization, profitability, investment innovating providing, business planning, design, state control.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування та підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва в Україні належать до пріоритетних завдань національного економічного розвитку. Це визначається винятковим значенням аграрного підприємства у забезпеченні сталого розвитку аграрного ринку, здійсненні зовнішньоекономічних зв'язків, створення продовольчої безпеки держави. Актуальність вирішення проблеми конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств посилюється фактором вступу України до світової організації торгівлі (СОТ). Тільки конкурентоспроможні підприємства можуть виробляти продовольчу продукцію у відповідності до вимог міжнародних стандартів, та зможуть використати переваги міжнародного співробітництва у інвестуванні, кредитуванні, сертифікації, страхуванні, науково-технічному забезпеченні сільськогосподарського виробництва та реалізації продовольчих товарів.

Конкурентоспроможність в економічній аграрній науці відноситься до ключових категорій, що відображає ефективність формування та використання ресурсного потенціалу спеціалізації, інвестиційно-інноваційних можливостей та резервів, важелів управління та маркетингу в аграрних підприємствах всіх форм власності та організації виробництва. Її рівень визначається обсягами, асортиментом та якістю виробленої продукції, фінансово-економічним становищем суб'єкту господарювання. Для досягнення високого рівня конкурентоспроможності першочергове значення мають ефективна організація та висока культура виробництва; підприємницька ініціатива; рівноправний доступ до ресурсів; сприятлива цінова кон'юнктура, державна підтримка вітчизняного товаровиробника.

При цьому важливе значення має врахування регіональних особливостей функціонування сільськогосподарських підприємств та формування ринку продовольчої продукції. Саме конкурентоспроможність визначає місце та роль аграрних підприємств у територіальному поділі як в регіоні, так і в країні та за її межами.

Проблеми формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств досліджували відомі українські та зарубіжні економісти: В. Бойко, В. Геєць, О. Гудзинський, С. Кваша, П. Макаренко, М. Малік, Л. Мармуль, П. Саблук, В. Ситник, І. Топіха, Л. Худолій, О. Шпичак, Г. Черевко, М. Портер, П. Друкер, Ф. Котлер. В їх працях всебічно розглянуті проблеми формування конкурентного середовища і конкурентних відносин, державної підтримки товаровиробників, стратегії розвитку підприємств у тому або іншому конкурентному середовищі. Проте питання використання виробничих ресурсів, інвестиційно-інноваційного забезпечення, факторів спеціалізації, інновацій у підвищенні конкурентоспроможності з урахуванням регіональних особливостей функціонування аграрних підприємств висвітлені недостатньо. Це зумовило вибір теми, формулювання мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до теми науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права "Джерела та особливості формування фінансового потенціалу в АПК регіону" (номер державної реєстрації 0107U112696) та зкоординована з науково-дослідною тематикою Херсонського державного аграрного університету за темою "Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування" (номер державної реєстрації 0102U003197).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад та практичних напрямків підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

У процесі реалізації поставленої мети були визначені та вирішені наступні питання:

- узагальнити теоретичні положення щодо сутності сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах аграрного ринку;

- визначити фактори, принципи та складові формування конкурентоспроможності та конкурентних переваг аграрних підприємств;

- обґрунтувати методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та продовольчої продукції;

- здійснити аналіз конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону;

- виявити проблеми та тенденції формування конкурентоспроможності підприємств різних форм власності і організації, величини та ресурсного потенціалу;

- обґрунтувати напрями державної підтримки підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, їх інвестиційного забезпечення та інноваційного розвитку;

- здійснити моделювання та бізнес-планування конкурентоспроможності аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти формування й забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною й методичною базою дослідження є загальнометодологічні підходи, зокрема діалектичний та системний до вивчення економічних явищ і процесів. У роботі використані законодавчі й нормативно-правові акти з питань розвитку аграрного сектору економіки та формування конкурентоспроможності аграрних підприємств; наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань теорії й практики забезпечення конкурентоспроможності як однієї з основних категорій ринкової економіки в сільському господарстві; аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики, Херсонського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації. У процесі роботи використані методи економічних досліджень: монографічний та абстрактно-логічний - для обґрунтування теоретико-методичних засад формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств в умовах регіону; при формуванні теоретичних узагальнень, факторів та принципів управління конкурентоспроможністю, критичному аналізі досліджень інших авторів; економіко-статистичні методи - при визначенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств; маркетингові - при дослідженні ринку продовольства та оцінці кон'юнктури ринку на перспективу; порівняльний - при порівнянні показників конкурентоспроможності підприємств даного й інших регіонів та галузей АПК; графічний - для визначення структурних змін на регіональному продовольчому ринку; системно-структурний - для аналізу ресурсного потенціалу конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств; аналітичного прогнозування (визначення системи заходів організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств); економіко-математичні та моделювання - для обґрунтування підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження теоретичних та методичних засад формування та підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств дозволило отримати наукові результати, які характеризуються науковою новизною:

вперше:

- визначена сукупність регіональних чинників та ресурсів забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств (велике землезабезпечення зрошуване землеробство, матеріально-технічна база, спеціалізація та диверсифікація виробництва, операційна діяльність, можливості оптової реалізації продукції, інвестиційне забезпечення, впровадження інновацій);

удосконалено:

- методичні основи оцінки конкурентоспроможності із залученням математичного моделювання конкурентоспроможних підприємств, що враховують показники їх ринкової частки, фінансового стану та якості виробленої продукції;

- аналіз конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону через показники фінансових результатів діяльності, ефективності спеціалізації та диверсифікації виробництва; ступеня насиченості ринку продовольчою продукцією підприємств регіону; рівня та структури споживання;

набули подальшого розвитку:

- засоби підтримки конкурентоспроможності аграрних підприємств як поєднання державного регулювання та підтримки органів місцевого самоврядування, вдосконалення внутрішньогосподарської діяльності відносно конкурентоспроможності;

- інноваційні складові підвищення конкурентоспроможності через використання технологій крапельного зрошення, виробництво продукції органічного землеробства, впровадження високоурожайних сільськогосподарських рослин та високопродуктивних тварин;

- бізнес-планування конкурентоспроможного розвитку аграрних підприємств на основі впровадження у масове виробництво високоврожайного сорту кукурудзи на зерно та застосування інновацій у виробничих процесах.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані у роботі результати та висновки формують наукову та практичну основу для вирішення проблем формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону. Рекомендації автора, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, передані для практичного використання Головному управлінню агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації (довідка №9-700-6/358 від 04.06.2008р.). Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність ПСП "Маяк" Білозерського району Херсонської області з метою поглиблення переробки агропромислової продукції для підвищення конкурентоспроможності виробництва (довідка № 15 від 07.05.2008р.), Інститут землеробства південного регіону УААН (довідка № 1044 від 16.09.08р.). Теоретичні надбання й висновки дисертації використовуються у навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету та Міжнародного університету бізнесу і права при викладанні економічних дисциплін "Економіка підприємства", "Планування діяльності підприємств різних галузей" (довідка № 111 від 09.06.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Всі результати дисертації одержані автором особисто. У наукових працях, опублікованих в фахових виданнях внесок автора є індивідуальним і полягає в постановці й розробці основних наукових положень і засобів досягнення результатів. В тезах, присвячених науково-практичній конференції особистий внесок становить 90%.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення і результати роботи доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування сучасної стратегії розвитку підприємництва в Україні" (м. Херсон, 2006р.); Міжнародному Форумі "Економічні і культурні аспекти інвестиційної привабливості Херсонщини"(м. Херсон, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Социально-экономические проблемы развития регионов в контексте современных процессов международной интеграции" (м. Херсон, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економіка і підприємництво: методологічні аспекти обліку, фінансів та аудиту" (м. Полтава, 2008 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу МУБіП та ХДАУ (2006 - 2008 рр.). конкурентоспроможність аграрний держава ресурсоощадний

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковані в 8 наукових працях загальним обсягом 3,8 друк. арк., з яких 6- у фахових виданнях загальним обсягом 3,6 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 171 сторінках комп'ютерного тексту. Робота включає 42 таблиці, 17 рисунків, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 161 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність та своєчасність дослідження, його зв'язок з науковими темами та програмами, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет; розкрито наукову новизну, практичне значення та впровадження одержаних результатів.

У першому розділі "Наукові засади забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств регіону" узагальнені положення щодо сутності та значення для ефективного розвитку сільськогосподарських підприємств категорії конкурентоспроможність; виявлені регіональні фактори та складові її забезпечення, а також методичні засади оцінки.

В умовах посилення глобальних інтеграційних процесів в агропромисловій сфері економіки категорія конкурентоспроможності аграрних підприємств також набуває глобального характеру. Тільки конкурентоспроможні підприємства можуть виробляти продукцію, відповідну вимогам міжнародних стандартів, реалізувати її не тільки на внутрішньому, а й на світових ринках, використовувати преваги міжнародного співробітництва в агробізнесі. Конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства визначається як концентрований вираз сукупності його можливостей та резервів виробляти та реалізовувати на ринку якісну сільськогосподарську продукцію (ресурсного потенціалу, спеціалізації та диверсифікації виробництва, інновацій, організації та управління). При цьому конкурентоспроможність може бути виявлена тільки шляхом порівняння аграрних підприємств тієї або іншої галузі у межах регіону, країни, світового ринку. Таким чином, вона не є іманентною рисою окремого аграрного підприємства.

Це свідчить про відносність поняття конкурентоспроможності: конкурентоспроможне аграрне підприємство у масштабах регіону може бути неконкурентоспроможним у світовому масштабі. Наступною важливою рисою конкурентоспроможності є її часова детермінованість. Вона залежить від стану та динаміки ринку, змін ринкової кон'юнктури.

Своєрідним виразом конкурентоспроможності аграрного підприємства є його конкурентний статус у ринковому конкурентному середовищі та у конкурентній боротьбі. Конкурентний статус та конкурентоспроможність аграрних підприємств формує сукупність конкурентних переваг. Конкурентний статус виділяє сільськогосподарське підприємство у конкурентному середовищі, його позиції в конкурентній боротьбі. Як і конкурентоспроможність, він формується сукупністю конкурентних переваг. Для аграрних підприємств найбільше значення серед них мають: площа землекористування; агрокліматичні ресурси, матеріально-технічна база; впровадження інновацій; кадрове забезпечення; раціональна спеціалізація та організація виробництва; низька собівартість, висока рентабельність, товарність, якість продукції; фінансово-економічна безпека підприємства, державна підтримка аграрного бізнесу; вільний доступ до ринку збуту.

В сучасний період господарювання, коли сільськогосподарські підприємства, особливо ті, що розвивають тваринницькі галузі, поставлені в умови виживання, в умовах масовості виробництва, конкурентні переваги досягаються за рахунок низьких виробничих витрат (стратегія домінування). Проте в останні роки аграрні підприємства виробляють нові види продукції, органічну (екологічно чисту) продукцію, що свідчить про досягнення конкурентних переваг на основі стратегії диференціації. Оскільки конкурентні переваги сільськогосподарських підприємств проявляються насамперед у виробництві якісної продукції з найменшими затратами, то сільськогосподарська продукція є матеріальним носієм конкурентних переваг. Саме у сільськогосподарській продукції проявляються основні складові конкурентних переваг - фінансова (через прибутковість виробництва) та маркетингова (через відповідність споживчому попиту).

Важливим аспектом формування конкурентоспроможності агарних підприємств є їх економічна безпека. Вона розуміється як захищеність потенціалу підприємства від прямих та непрямих загроз або ризиків. Складовим економічної безпеки, які здійснюють найбільш значний вплив на конкурентоспроможність підприємства, є: фінансова, інтелектуальна, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна. Особливе значення для формування конкурентоспроможності аграрних підприємств має врахування факторів, які на неї впливають, а саме: природно-ресурсний потенціал; організація діяльності; рівень управління; маркетингові стратегії щодо виробництва та реалізації продукції. Втіленням конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників є конкурентоспроможність аграрної продукції. Вона проявляється також через якість та ціну продовольчих товарів. Для об'єктивної оцінки ситуації виробник і споживач повинні використовувати аналогічні критерії конкурентоспроможності, а також враховувати її динаміку в часі.

У методиці дослідження конкурентоспроможності, таким чином, вагоме значення має визначення стабільності присутності та частки на відповідному ринку аграрного підприємства і його продукції. Оцінка конкурентоспроможності передбачає ідентифікацію його фінансового становища через показники ліквідності, платоспроможності, кредитоспроможності; фінансової стійкості, а також рентабельності.

У другому розділі "Оцінка рівня конкурентоспроможності аграрних підприємств Херсонської області" здійснено оцінку та аналіз впливу виробничо-ресурсного потенціалу на конкурентоспроможність сільського господарства, ефективність спеціалізації як конкурентної переваги аграрних підприємств, здатності сільськогосподарських підприємств регіону забезпечити збалансований розвиток продовольчого ринку.

Сільське господарство належить до домінуючих галузей виробництва у Херсонській області. Його частка у загальному обсязі валової продукції, основних засобів, кількості зайнятих є стабільною в останні роки, відповідно, на рівні 22,1%, 20,4%, 15,6%. При цьому формування та підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств має певну специфіку та ряд особливостей. Зокрема, їх кількість досягла у 2006 р. 2776 одиниць. В їх структурі найбільш чисельними були фермерські господарства (2334 господарств або 84,1%), господарські товариства (211 господарств або 7,6%), приватні підприємства (128 підприємств або 4,6%). Крім того, налічується понад 93 тис. особистих господарств населення (табл. 1).

Таблиця 1. Групування діючих сільськогосподарських підприємств Херсонської області за розміром сільськогосподарських угідь, 2006 р.

В останні роки спостерігається скорочення загальної кількості (на 9,6% у 2006 р.) та укрупнення сільськогосподарських підприємств. Це пояснюється фінансовими результатами діяльності як чинника конкурентоспроможності. Так, аграрні підприємства, що мали площу менше 1,0 тис. га та спеціалізувалися на виробництві зернових, продукції тваринництва були збитковими. Тому найбільш конкурентоспроможними є великі сільськогосподарські підприємства.

Як свідчать дані табл. 1, займаючи 5,1% загальної кількості, підприємства розміром понад 1000,1 тис. га зосереджують 60,7% сільськогосподарських угідь та відповідні обсяги виробництва. Регіональним фактором забезпечення конкурентоспроможності аграрного виробництва є зрошення. При потенційній площі зрошуваного клину у 425,8 тис. га (1/3 всіх сільськогосподарських угідь) у господарствах зрошується в останні роки 275 тис. га або 64,5% потенційної площі. Прикладом застосування інновацій для підвищення конкурентоспроможності є краплинне зрошення, що впроваджене на площі 8,1 тис. га. Фактором, що стримує зростання конкурентоспроможних аграрних підприємств, є скорочення зайнятості сільськогосподарських працівників (на 7,0% за останні п'ять років), деіндустріалізація сільського господарства. Так, за останні 10 років основний капітал галузі зменшився втричі. Для більшості підприємств характерний низький рівень забезпеченості основними засобами та відсутність дешевих кредитних ресурсів, необхідних на їх оновлення. Забезпеченість технікою по всіх категоріях господарств становить 45,0 - 50,0% потреби. Крім того, для неї характерний високий рівень зношеності.

Із 16,5 тис. одиниць технічних засобів 52,0% експлуатується 10,1 - 20,0 років, 27,0% - понад 30 років. Недостатньою є забезпеченість аграрних підприємств енергетичними потужностями - 239 к.с. на 100 га посівної площі проти 1162 к.с., наприклад, у Закарпатті. Дещо кращою є енергоозброєність праці, за показником якої підприємства регіону займають 6-е місце у країні. За останні 15 років рівень внесення мінеральних та органічних добрив скоротився у 10 - 20 разів, проте він поступово нарощується, а питома вага удобреної площі - зростає. Це позитивно впливає на підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. Так, рентабельність сільськогосподарських підприємств у середньому досягає 9,8%, проте кількість збиткових господарств є дуже значною і утримується майже 10 років на рівні 36,0 - 30,8%.

Найбільш ефективною для аграрних підприємств Херсонської області є спеціалізація на виробництві зернових і зернобобових культур, технічних, овоче-баштанних культур. Порівняно з 1990 р. різко - у 3,5 зросли площі під технічними культурами за рахунок скорочення у 5,1 раз площ під кормовими. У цілому це відповідає специфіці природного агроресурсного потенціалу території та ринкових факторів попиту і пропозиції. Разом з тим різке скорочення посівів кормових культур негативно позначається на родючості ґрунтів, свідчить про зниження конкурентних переваг тваринницьких галузей. Вплив спеціалізації на конкурентоспроможність підприємств регіону у рослинництві проявляється через зниження урожайності практично всіх сільськогосподарських культур порівняно з 1990 р. та відносно вищі порівняно з середніми по країні показниками урожайності зернових культур, соняшнику, сої, овоче-баштанних, плодових та винограду. Суттєво (на 30-40%) підвищилися показники продуктивності тваринництва, які перевищили рівень 90-х років. Це відбулося, насамперед, за рахунок впровадження інновацій. Загалом же частка сільськогосподарських підприємств регіону у виробництві валової продукції сільського господарства постійно збільшується, що свідчить про досить високу їх конкурентоспроможність. При цьому ефективність ведення галузей рослинництва практично у 2 рази перевищує ефективність ведення тваринництва.

В Херсонській області фактично не лишилося великих спеціалізованих тваринницьких комплексів або підприємств. Практично 95,0% поголів'я великої рогатої худоби знаходиться у господарствах населення. Поголів'я худоби у 1990 - 2006 рр. у всіх категоріях господарств скоротилося у 4,5 разів, свиней - у 5,0 разів, овець і кіз - у 12,0 разів, птиці - у 2,8 разів. Частка фермерських господарств у структурі загального поголів'я, незначна і коливається на рівні 1,0%, - переважно за рахунок розвитку свинарства.

Найбільш конкурентоспроможними за показниками ресурсного забезпечення, фінансових результатів господарювання є великі сільськогосподарські підприємства. Проте фермерські господарства нарощують обсяги виробництва продукції більш значними темпами, що сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності. Значною мірою конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств характеризує рівень рентабельності виробництва основних видів продукції (табл. 2).

Таблиця 2. Рівень рентабельності основних видів продукції сільськогосподарських підприємств Херсонської області та його динаміка, %

Високий рівень рентабельності мають рослинницькі галузі і низький - тваринницькі. При цьому рівень збитковості не знижується а, навпаки, збільшується. Це пояснюється збільшенням витрат виробничої діяльності (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка та структура витрат на виробництво сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах Херсонської області (відсотків)

Як показують дані табл. 3, найбільшу питому вагу у структурі витрат у рослинництві займають нафтопродукти (29,3%), насіння (18,2%), послуги сторонніх організацій (24,0%), мінеральні добрива (15,0%). У тваринництві це корми (75,4%) та оплата праці (19,6%). Тому важливим завданням підвищення конкурентоспроможності є пошук резервів для зниження витрат та собівартості виробництва.

Важливе значення для забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств має можливість реалізації продукції. У регіоні є розвинена мережа переробних підприємств, яким реалізується від 3,0 до 88,5% виробленої продукції. Вагомим каналом збуту є ринок, де реалізується 2,9 - 2,4% продукції. Це дозволяє забезпечити високий рівень споживання продовольчої продукції населенням регіону, збалансовано розвивати споживчий продовольчий ринок.

По більшості груп продовольчих товарів рівень споживання у Херсонській області перевищує середньо-українські показники. При цьому обсяги виробництва основних продуктів значно перевищують (у 1,5 - 7,5 разів) обсяги споживання. Виняток становить лише виробництво м'яса, м'ясопродуктів та цукру. Але споживання залежить не лише від конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, але й платоспроможності населення. Крім того, на аграрному ринку працює велика кількість посередників, що підвищують ціни на продовольчі товари. Через високі транспортні витрати, ринкові збори, виробники змушені реалізувати продукцію за значно нижчими цінами, ніж на ринку.

Таким чином, основними проблемами підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств у регіоні є: дотримання раціональної спеціалізації, впровадження диверсифікації та забезпечення науково обґрунтованої системи землеробства у регіоні; використання інновацій; зменшення кількості посередників на ринку і посилення регуляторної ролі держави у розвитку агробізнесу.

У третьому розділі "Моделювання та бізнес-планування конкурентоспроможних аграрних підприємств" обґрунтовані засоби державної підтримки конкурентоспроможності, інноваційно-інвестиційного розвитку сільськогосподарського виробництва, моделювання та бізнес - планування підвищення конкурентоспроможності.

Виходячи з визначених проблем забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на рівні Херсонської області, першочерговим завданням державної підтримки розвитку аграрного виробництва є бюджетна підтримка відродження зрошення, виробництва та поставок сучасної техніки, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів. Враховуючи спеціалізацію регіону на аграрному виробництві, з метою зменшення цін на продовольчі товари доцільно створити мережу державних заготівельних організацій. Їх діяльність сприятиме формуванню державних продовольчих фондів та резервів.

Управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств повинне враховувати низку специфічних умов їх функціонування. З огляду на нестійкий характер виробництва і цін, нееластичність попиту на продукцію, іммобільність ресурсів доходи сільськогосподарських товаровиробників є нижчими у порівнянні з доходами підприємств суміжних галузей та ланок агропромислового відтворення. Крім того, в умовах членства в СОТ зростає вплив міжнародних норм і стандартів, світових аграрних ринків на виробництво, переробку, розподіл, реалізацію та якість продукції. Тому доцільно, враховуючи досвід західних країн, виділити сільське господарство в окрему сферу регулювання. В її межах, враховуючи низькі доходи жителів Херсонщини відносно середньодержавних показників (через припинення діяльності великих промислових підприємств, відсутність суттєвих об'єктів прикладання інвестицій, значний рівень безробіття) доцільно запровадити, наприклад, адресну соціальну грошову допомогу на придбання продуктів харчування, або у вигляді продовольчих наборів для малозабезпечених. Це дозволить певною мірою збалансувати ринок та забезпечити повноцінне харчування населення (табл. 4).

Таблиця 4. Фактичний та прогнозований обсяги споживання основних продуктів харчування населенням Херсонської області на період до 2015 р. (на одну особу на рік, кг)

Особливого значення для підвищення конкурентоспроможності має впровадження міжнародних стандартів якості продукції або приведення національних нормативів до міжнародних. У цьому напрямі, враховуючи можливості та ресурси сільськогосподарських підприємств Херсонщини, важливим є розвиток органічного землеробства, продукція якого користується особливим попитом. Така спеціалізація є вагомим чинником підвищення конкурентоспроможності невеликих, особливо фермерських господарств, в т. ч. й на європейському ринку.

Важливою частиною державної підтримки підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників є їх забезпечення достовірною інформацією про стан та динаміку кон'юнктури на регіональних, державному та світових аграрних ринках; реальні баланси виробництва та споживання продовольчої продукції; розміри недоотримання прибутків через наявність посередницьких ланцюгів; можливі маркетингові стратегії та сценарії діяльності підприємств на ринку.

В умовах регіону особливої ваги набуває внутрішньогосподарське регулювання конкурентоспроможності. Це пов'язане з високою затратністю виробництва, особливо у тваринницьких галузях. Для зменшення собівартості виробництва та підвищення його конкурентоспроможності в умовах Херсонської області має відхід від намічуваних тенденцій монокультури у напрямі дотримання науково-обґрунтованих сівозмін, розширення структури рослинницьких і тваринницьких галузей, впровадження інновацій, підвищення продуктивності праці.

Особливо вагомим напрямом підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств Херсонської області є їх інвестиційно-інноваційне забезпечення. На сьогодні із напрямами залучення інвестицій визначилися тільки 180 підприємств або 5,3% загальної кількості. Враховуючи, що сільське господарство області є експортно орієнтованим (обсяги експорту на 5-15% перевищують обсяги імпорту), а головним виробничим ресурсом є значні масиви родючих земель, інвестиційна привабливість галузі в умовах фінансово - економічної нестабільності буде зростати. Це дає підстави прогнозувати збільшення обсягів інвестицій, у т. ч. за рахунок іноземних джерел, хоч і не у великих обсягах, - 5,9% від загального обсягу.

Засобом обґрунтування, моніторингу та контролю за залученням і використанням інвестицій з метою підвищення конкурентоспроможності є моделювання та бізнес-планування виробничої діяльності на основі впровадження інновацій. Оцінку та прогноз конкурентоспроможності аграрних підприємств доцільно здійснювати на основі багатофакторних моделей, що враховують оцінку його фінансового стану; величину ринкової частки; насамперед рівень конкурентоспроможності виробленої продукції. Оскільки конкурентоспроможність - динамічний та відносний показник, її оцінка повинна враховувати динаміку кон'юнктури ринку та бути порівняною в галузі, регіоні чи групі однорідних підприємств.

З метою підвищення конкурентоспроможності нами був розроблений бізнес - план інноваційного виробництва кукурудзи на зерно у Інституті землеробства південного регіону УААН (ІЗПР УААН) на основі використання елітного зерна, нових технологій обробітку ґрунту, науково обґрунтованого меліоративного забезпечення. Хоча масштаби плану не є великими (площа посівів - 15 га, витрати на всю площу посіву - 38,8 тис. грн.), очікувану урожайність планується збільшити в 1,9 разів, рентабельність - на 29,0% валові збори - у 3,9 разів при зменшенні собівартості одиниці продукції на 9,0 %. При цьому чистий прибуток досягне 25,5 тис. грн. Така розробка має не тільки фінансово-економічне значення для власного господарства, а може бути еталоном планування підвищення конкурентоспроможності в інших аграрних підприємствах, покращення їх фінансово-економічного стану, здійснення маркетингових стратегій на ринку.

Висновки

1. Підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств належить до пріоритетних та найбільш проблемних з точки зору державного регулювання завдань. Особлива увага при цьому належить, на нашу думку, забезпеченню збалансованого поєднання державного регулювання та підприємницької ініціативи, удосконаленню організаційно - економічного механізму господарювання; врахуванню міжнародних норм і стандартів виробництва у зв'язку із членством у СОТ; узгодженню державних, регіональних та місцевих умов і потреб (інтересів) щодо конкурентоспроможності - відродженню зрошення, відновленню селекційної роботи, створенню належної ринкової інфраструктури, підвищенню ефективності операційної діяльності аграрних підприємств.

2. Конкурентоспроможність сільськогосподарського підприємства - це концентрований вираз сукупності його можливостей та резервів виробляти та реалізовувати на ринку якісну сільськогосподарську продукцію (ресурсного потенціалу, спеціалізації та диверсифікації виробництва, інновацій, організації та управління). При цьому конкурентоспроможність може бути виявлена тільки шляхом порівняння аграрних підприємств тієї або іншої галузі у межах регіону, країни, світового ринку.

3. Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств включає заходи державної підтримки вітчизняних товаровиробників на рівні нормативно - законодавчого забезпечення; бюджетної підтримки; цінову політику на продовольчі товари; фінансово - кредитне забезпечення та податкове регулювання основної діяльності й аграрної інфраструктури; стандартизацію якості сировини та готової продукції; моніторинг аграрного ринку та маркетингові стратегії підвищення конкурентоспроможності.

4. Найбільший вплив на конкурентоспроможність аграрних підприємств здійснюють наступні фактори: ресурсний потенціал; фінансове становище; спеціалізація та диверсифікація виробництва; організація діяльності; кон'юнктура ринку сільськогосподарської продукції. В сучасних умовах пріоритетними для забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств є їх державна підтримка, надходження інвестицій, впровадження інновацій. Узагальнюючими показниками конкурентоспроможності виступають обсяги виробництва та реалізації конкурентоспроможної продукції. Разом з тим недопустимим для визначення конкурентоспроможності продукції є використання одного-двох показників, оскільки такий підхід характеризує лише один аспект конкурентоспроможності.

5. Великі сільськогосподарські підприємства Херсонської області, зосереджуючи понад 2/3 площ сільськогосподарських угідь, є найбільш конкурентоспроможними виробниками аграрної продукції. При цьому їх кількість поступово скорочується за рахунок укрупнення. Середня рентабельність виробництва в області є на рівні 9,8 %. Кількість збиткових підприємств досягає 1/3, проте сума збитків порівняно з 2000 р. скоротилася на 20,5 млн. грн. або на 18,7%. У структурі посівних площ переважають зернові та зернобобові (55,0%), технічні культури - 31,6%. На кормові приходиться 6,8%, на картоплю, овочі т...