Ефективність технічного постачання сільського господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 339.13:631.173

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО ПОСТАЧАННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

08.00.03. - економіка та управління національним господарством

ДЖУПИНА ЮРІЙ ІВАНОВИЧ

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

Месель-Веселяк Віктор Якович, доктор економічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук, заслужений діяч науки і техніки України, Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", заступник директора з наукової роботи, завідувач відділення організації виробництва і земельних відносин.

Офіційні опоненти:

Гайдуцький Павло Іванович, доктор економічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук, заслужений діяч науки і техніки України, Акціонерний комерційний банк "Аркада", заступник голови Правління;

Денисенко Петро Адамович, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Національний науковий центр, "Інститут аграрної економіки", провідний науковий співробітник відділу.

Захист відбудеться "21" жовтня 2008 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кім. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий "18"вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук О.Г.Шпикуляк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним з основних чинників забезпечення високої економічної ефективності функціонування сільськогосподарських підприємств є міцна технічна база. Саме тому вирішення проблеми її формування і оновлення постає одним з важливих завдань аграрної політики держави. Актуальність дослідження системи технічного постачання та її формування зумовлена значним погіршенням стану технічного забезпечення аграрних підприємств за останні п'ятнадцять років. Відбулось таке погіршення через втрату аграріями купівельної спроможності, що пов'язано із проблемою диспаритету цін на їхню продукцію і технічні засоби виробництва, та досить тривале здійснення процесу реформування сільського господарства. При цьому актуальність дослідження системи технічного постачання зумовлюється тим, що вона визначає рівень техніко-технологічного забезпечення аграрного виробництва, а отже й рівень ефективності агропромислового комплексу.

Проблеми організації ефективної системи технічного постачання завжди знаходилися в центрі уваги вітчизняних науковців: П.Т. Саблука, П.І. Гайдуцького, В.Я. Месель-Веселяка, Г.М. Підлісецького, П.А. Денисенка, Я.К. Білоуська, В.О. Питулька, В.М. Трегобчука, В.С. Шебаніна та інших.

Разом з тим надзвичайно актуальними та не вирішеними, в контексті реформування аграрного сектору і впровадження ринкових відносин, залишаються питання підвищення ефективності постачання технічних засобів, пошуку шляхів їх здешевлення для сільськогосподарських товаровиробників, удосконалення роботи спеціалізованих формувань і підрозділів аграрних підприємств, які відповідають за постачання технічних засобів.

Формування інфраструктури ринку технічних засобів залежить від розвитку кооперативів і побудови взаємовигідних економічних відносин між його учасниками. Ці питання в макроекономічному аспекті досліджували П.Т. Саблук, П.І. Гайдуцький, В.Я. Месель-Веселяк, О.В. Крисальний, М.Й. Малік, В.В. Зіновчук. Проте поглиблено ще не вивчено питання стосовно формування кооперативів та економічних відносин при постачанні технічних засобів.

Саме це визначає актуальність та обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових розробок Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" УААН за темами "Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу" за 2001-2005 роки (номер державної реєстрації 0102U000252) та "Обґрунтувати теоретичні основи розвитку сільськогосподарських формувань і галузей та пропозиції щодо підвищення ефективності їх роботи в ринкових умовах" (номер державної реєстрації 0106U006645). До розділу 42.02/054.07.05. "Визначення ефективності варіантів технології виробництва основних видів сільськогосподарської продукції" визначено напрями забезпечення ефективності постачання технічних ресурсів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробленні методичних і організаційно-економічних засад та пропозицій щодо удосконалення системи технічного постачання аграрних підприємств.

Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити економічну сутність системи технічного постачання;

- розкрити сутність економічних відносин у сфері технічного постачання;

- визначити ефективність системи технічного постачання і резерви зниження вартості ресурсів;

- здійснити оцінку технічної бази сільськогосподарських підприємств;

- узагальнити основні тенденції розвитку та напрямів удосконалення системи організації технічного постачання аграрних підприємств;

- обґрунтувати чинники, що впливають на стан технічного забезпечення аграрних підприємств;

- визначити напрями розвитку ринку технічного постачання;

- розробити пропозиції удосконалення організаційно-правових форм у сфері технічного постачання.

Об'єктом дослідження є система технічного постачання сільськогосподарського виробництва та проблеми її формування, що виникають на сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору економіки.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин, що складаються в процесі формування ринку технічного постачання сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є процес організації виробництва в аграрному секторі на основі економічних відносин у різних галузях і сферах обслуговування з питань розвитку ефективного ринку технічного постачання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід щодо комплексного дослідження ефективності існуючої системи технічного постачання та обґрунтування напрямів її ефективного розвитку й удосконалення, наукові праці зарубіжних і вітчизняних вчених, нормативні та законодавчі акти з досліджуваних питань. При дослідженні теоретичних і методологічних засад ефективності функціонування системи технічного постачання використовувались абстрактно-логічні методи пізнання, а саме: аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогів і порівняння. При розробці нової системи амортизаційних відрахувань використано монографічний та розрахунковий методи досліджень. Пропозиції щодо удосконалення ринкового механізму системи технічного постачання опрацьовані за допомогою абстрактно-логічного методу та порівняння.

У процесі дослідження використано спеціальну літературу з проблем теорії та практики відтворення основних засобів в АПК, нормативні документи, звітність Державного комітету статистики України, звітність і аналітичну інформацію Міністерства аграрної політики України.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів вирішення проблеми ефективності технічного постачання сільського господарства, що характеризують наукову новизну та розкривають основний зміст дисертаційного дослідження, належать такі положення:

вперше:

- встановлено, що посередницькі постачальницькі структури формують економічні відносини з аграрними товаровиробниками виходячи з свого монопольного становища і забезпечують себе надприбутками, що призводить до дорожчання технічних засобів;

- визначено організаційно-економічні умови постачання сільськогосподарської техніки аграрним підприємствам на основі формування безприбуткових міжгосподарських постачальницьких кооперативів;

- запропоновано здійснювати державний контроль за фінансово-економічною діяльністю постачальницьких організацій посередницького типу шляхом запровадження норми прибутку, що склалася на загальнодержавному рівні і оподатковувати надприбутки за підвищеними ставками;

удосконалено:

- методичні підходи щодо створення ефективної маркетингової служби матеріально-технічного постачання сільськогосподарських підприємств;

дістали подальший розвиток:

- метод проведення амортизаційних відрахувань, який передбачає приймати на період швидкого зростання цін та недостатньої технічної забезпеченості, за базу її нарахування реальну вартість аналогічної техніки на ринку, що за умов значного щорічного зростання цін на неї забезпечить просте фізичне відтворення технічного потенціалу аграрних підприємств;

- методичні засади щодо формування безприбуткових міжгосподарських кооперативів у системі технічного постачання;

- метод удосконалення економічних відносин посередницьких структур з аграрними підприємствами, на основі еквівалентного прибутку на одиницю вкладеного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці заходів щодо удосконалення ринку технічних ресурсів сільського господарства з метою створення передумов формування високотехнологічного аграрного виробництва в Монастирищенському районі Черкаської області (довідка №835 від 22.04.2008 р). Результати дисертаційного дослідження використано при створенні ефективної технічної бази ТОВ "Вікторія" Монастирищенського району Черкаської області (довідка №2502 від 10.03.2008 р.). Використання запропонованого методу нарахування амортизаційних відрахувань дасть можливість відновлювати технічні ресурси незалежно від зростання цін на них. Результати дослідження з даного питання та пропозиції викладено в доповідній записці заступнику міністра аграрної політики України (додаток дисертаційної роботи).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійного наукового дослідження. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформульовані здобувачем наукового ступеня особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювались на наукових конференціях: "Нові інформаційні технології в управлінні агропромисловим виробництвом" (м. Київ, 30 листопада 2004 р.), на міжнародній науково-теоретичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження І.В. Поповича "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (м. Житомир, 4 березня 2005 р).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 4 одноосібні наукові праці у фахових виданнях, загальним обсягом 1,69 друк. арк.

Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 203 сторінках основного комп'ютерного тексту, містить 22 таблиці на 12 стор., 7 рисунків на 4 стор., 4 додатки на 19 стор. Список літературних джерел включає 125 найменувань на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - "Теоретичні основи технічного постачання сільського господарства" - розглядається сутність системи технічного постачання сільськогосподарських підприємств. За своєю суттю ринок технічного постачання становить сукупність економічних відносин між його суб'єктами - виробниками, постачальниками та споживачами сільськогосподарських ресурсів у процесі їх руху до споживача. Оскільки досконалий ринок повинен формуватись на основі та за принципами вільного конкурентного середовища, що визначається законом попиту та пропозиції, то в цивілізованому ринковому середовищі саме попит визначає пропозицію. Якщо врахувати пріоритетність розвитку національного аграрного сектору, то перш за все, основною умовою формування системи технічного постачання слід визначити захист інтересів виробників сільськогосподарської продукції. Проте на практиці в цій системі програє сільське господарство.

Забезпеченість технічними засобами визначає рівень розвитку сільськогосподарського виробництва та його перспективність. Водночас система технічного постачання залежить від стану галузі аграрного виробництва. Усі зміни, що відбуваються в національній економіці, автоматично викликають зміни у системі технічного постачання сільського господарства. Така система тісних взаємозв'язків пов'язана із сутністю процесів, що притаманні економічному середовищу, адже процес ведення господарської діяльності в будь-якій сфері економіки передбачає взаємодію та співпрацю всіх галузей національного господарства. Пріоритетність ефективного розвитку ринку технічного постачання зумовлюється залежністю від нього стану технічної бази, що в свою чергу визначає ефективність сільськогосподарського виробництва.

Основною функцією сучасної системи технічного постачання є забезпечення якісного та продуктивного обміну між юридично відособленими та економічно самостійними товаровиробниками. Економічна самостійність і незалежність учасників ринку реалізується в різних формах власності, що є основою розвитку виробничих відносин у ринкових умовах. По суті ринок технічного постачання -- це особлива соціально-економічна структура суспільного виробництва, яка охоплює одночасно сферу виробництва товарів, економічний простір, де відбувається їх обмін, а також систему товарно-грошових відносин, що складаються в процесі обміну товарів між виробниками засобів аграрного виробництва та сільськогосподарськими підприємствами.

Важливе значення для сільського господарства має забезпечення ефективного функціонування системи амортизації, що за останні п'ятнадцять років втратила головну свою функцію простого відтворення техніки аграрних підприємств. Відбувається це через заниження балансової вартості техніки та постійний швидкий ріст цін на нові її аналоги. При цьому амортизаційні відрахування настільки малі, що не здатні задовольнити потребу в придбанні техніки. Запропоновані методи врегулювання даної проблеми, які викладені в законодавчих актах та наукових дослідженнях, на жаль, не вирішили її, тому необхідно проводити розробку альтернативних шляхів забезпечення ефективного функціонування системи простого відтворення технічних засобів аграрних господарств через систему амортизації.

Закордонний досвід країн з розвиненою ринковою економікою свідчить, що досягти високих показників ефективності виробництва аграрної продукції можливо лише за умови нарощування до оптимального рівня ресурсного потенціалу підприємств галузі, що створює умови для впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Тільки такий напрям розвитку аграрного сектору здатний забезпечити зростання ефективності національного аграрного сектору. Виявлено ряд невирішених проблем у вітчизняному агропромисловому комплексі, що стримують ефективний розвиток сільськогосподарського виробництва. Суть їх полягає у відсутності ефективного ринку технічного постачання, орієнтованого на потреби сільськогосподарських підприємств, існування проблеми зважених та еквівалентних взаємовідносин між усіма його учасниками. Пріоритетними напрямами розв'язання даних проблем у країнах світу стали виважена політика державної підтримки аграрних формувань та забезпечення досконалих ринкових умов господарювання в аграрному секторі. Наступним перспективним напрямом забезпечення умов розвитку високотехнологічної технічної бази аграрного виробництва, що сформована у країнах з розвиненою ринковою економікою, є створення цивілізованого ринку технічного постачання сільськогосподарських ресурсів аграрним підприємствам через обслуговуючу кооперацію. Цей шлях розвитку досконалої системи технічного постачання слід визначити пріоритетним для національного аграрного сектору, адже через кооперацію досягається оптимальність діяльності і на цій основі здешевлення послуг.

У другому розділі - "Стан технічного забезпечення та економічні відносини при постачанні технічних ресурсів сільському господарству" - характеризується нинішня система постачання технічних ресурсів сільському господарству та стан технічної бази аграрних підприємств.

За радянських часів існував чітко регульований централізований порядок постачання технічних засобів сільськогосподарським підприємствам через систему постачальницьких державних підприємств на державному, республіканському та місцевому рівнях. Вона була заснована на плануванні необхідного обсягу технічних ресурсів усім сільськогосподарським підприємствам враховуючи їх територіальні, економічні та географічні особливості. Централізована система постачання технічних засобів давала змогу регулювати обсяги виробництва та розподілу матеріальних ресурсів.

Перехід до ринкових умов господарювання на початку 90-х років призвів до руйнування існуючої на той час системи постачання аграрних ресурсів. Сучасний ринок технічного постачання розвивається на основі об'єктивних економічних законів ринку, зокрема законів вартості, попиту, пропозиції тощо. За цих умов набуває відповідного змісту й сама ринкова економіка, в якій господарська діяльність здійснюється з урахуванням цінових методів. Тут застосування системи вільних цін є одним із важливих принципів функціонування ринкової економіки.

Сучасний стан ринку технічного постачання характеризується рядом негативних явищ, пов'язаних із проблемами складного стану аграрного комплексу, низькою купівельною спроможністю сільськогосподарських підприємств і високим рівнем монополізації посередницьких структур. Постачання сільськогосподарської техніки аграрним підприємствам починаючи з 1990 року різко погіршилось (табл. 1).

Таблиця 1.

Динаміка реалізації техніки сільському господарству України, тис. шт.*

Техніка	1990	1996	1998	2000	2002	2004	2006	2006 р. у % до 1990 р.
Трактори	41,4	2,10	3,72	4,00	5,20	5,90	6,42	15,5
Комбайни:Зернозбиральні	9,00	1,10	0,68	0,59	0,85	1,07	1,83	20,3
Кормозбиральні	3,60	0,34	0,45	-	0,24	0,41	0,32	8,9
Кукурудзозбиральні	2,20	0,04	0,03	0,05	0,09	0,12	0,13	5,9
Плуги	1,00	-	0,10	0,03	0,11	0,13	0,29	29,0
Сівалки	36,0	3,42	4,00	-	3,18	3,40	3,85	10,7
Жатки	22,9	1,48	0,70	-	0,85	0,90	0,71	16,8
Автомобілі	31,3	0,94	0,30	-	0,98	0,17	0,69	2,3

* Джерело: дані Державного комітету статистики України

Порівняно з 1990 роком у 2006 році було поставлено майже в сім разів менше тракторів; комбайнів - у середньому в десять разів; плугів, сівалок і жаток - від десяти до тридцяти разів. Більшість аграрних підприємств втратила значну частину сільськогосподарської техніки. Не маючи можливості закуповувати нову, вони продовжували експлуатувати застарілу техніку, що не відповідала технічним вимогам, використавши велику частину парку аграрної техніки на запасні частини.

Різке зниження ефективності використання техніки в аграрному виробництві призвело до підвищення рівня витрат пального, матеріалів і втрат при збиранні врожаю. Аналіз технічного стану машинно-тракторного парку свідчить, що більше половини тракторів і комбайнів вже відпрацювали свій амортизаційний строк, а решта - на його межі. І хоча, порівняно з 1996 роком, протягом останніх років накуповується дещо більша кількість сільськогосподарської техніки, її рівень залишається недостатнім для технічного забезпечення ефективного виробництва сільськогосподарської продукції вітчизняними аграрними формуваннями.

Пріоритетність розвитку технічної бази в аграрних підприємствах нашої держави ще не є реальністю внаслідок глибокої кризи аграрного сектору, за якої основна маса аграрних підприємств майже повністю втратили платоспроможність і фінансову стабільність. Як одну з основних причин такого стану насамперед слід вказати високий диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та технічні ресурси. Сільськогосподарські підприємства виявилися нездатними забезпечити оновлення технічної бази, що призвело до її значного зменшення (табл. 2).

Дані таблиці свідчать про складну ситуацію в галузі забезпечення сільськогосподарських підприємств технічними ресурсами. Так, співвідношення кількості наявних на 2006 рік тракторів з аналогічним показником 1990 року свідчить, що забезпеченість сільського господарства тракторами знизилась майже на 30%. Поряд із різким скороченням обсягів надходження сільськогосподарської техніки за останні роки зріс рівень її зношеності, а відповідно і якості, значно знизився рівень забезпеченості нею сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 2.

Наявність техніки в сільському господарстві України за роками, тис. шт.*

Вид техніки	1990	1996	1998	2000	2002	2004	2006	2006 р. у % до 1990 р.
Трактори	495,1	445,1	374,2	420,2	404,3	373,8	344,3	69,5
Комбайни: Зернозбиральні	107,4	85,9	74,4	67,4	64,0	60,1	59,2	44,8
Кукурудзозбиральні	14,5	12,2	9,9	7,9	6,4	5,2	4,2	28,9
Картоплезбиральні	9,5	6,8	4,9	3,6	2,9	2,3	1,7	17,8
Бурякозбиральні машини	18,8	18,4	15,7	13,0	11,2	9,3	7,7	40,9

* Джерело: дані Державного комітету статистики України

Одним з основних чинників, що впливають на стан ресурсного потенціалу сільського господарства, є обсяг інвестицій, що надходять у галузь та спрямовуються на вирішення проблеми оновлення технічної бази аграрних підприємств. Обсяг надходження інвестицій в аграрний сектор України у 2006 році становив лише 6% від загального рівня по країні, що вказує на слабку пріоритетність розвитку сільського господарства та підтримує існування проблеми ресурсного забезпечення аграрного комплексу.

Сучасному ринку постачання технічних ресурсів притаманна проблема монополізації посередницькими структурами, що займаються постачанням ресурсів для аграрного сектору. Цим організаціям належить монопольне становище на ринку постачання, внаслідок чого вони отримують надприбутки через завищення цін. Для вичерпного аналізу даного питання використано інформацію про діяльність організації, що спеціалізується на постачанні сільськогосподарської техніки вітчизняним сільськогосподарським підприємствам. Оскільки інформація про результати господарської діяльності підприємства згідно законодавства України є конфіденційною, її названо Компанія N. Дане підприємство є приватним господарством посередницького типу, оскільки займається тільки постачанням техніки від виробника до аграрного підприємства. Проведено дослідження виробничої структури Компанії N з метою отримання достовірної інформації щодо виробничих затрат і посередницьких націнок. Структурно компанія складається з 4 відділів: керівництво (2 особи); відділ продажу (8 осіб) ; відділ закупівель (4 особи); відділ доставки (3 особи); штат організації 17 осіб. За період дослідження взято 2006 рік. Розмір та статті витрат наведено в табл. 3.

Таблиця 3.

Витрати Компанії N при здійсненні діяльності з постачання техніки, 2006 р.

Елементи витрат	Обсяг, тис. грн.	Структура витрат, %
Фонд заробітної плати, грн.	721,1	21,4
Витрати на розмитнення, грн.	1370,6	40,8
Транспортні витрати, грн.	708,6	21,1
Амортизація	47,9	1,4
Відрахування та податки	342,7	10,2
Технічне забезпечення	146,1	4,3
Інші витрати	25,3	0,8
Всього витрат	3362,3	100

Слід зазначити, що компанія не несе витрат на придбання техніки у виробника, оскільки сільськогосподарські товаровиробники здійснюють попередню оплату за замовлену ними техніку. Основними елементами витрат компанії є витрати на розмитнення та доставку сільськогосподарської техніки, що становлять понад 60 % всіх витрат, понесених за 2006 рік, далі витрати на формування фонду заробітної плати - близько 21 %, відрахування та податки - в розмірі 10 %, витрати на технічне забезпечення - більше 4 % та інші витрати - до 1%. Загалом протягом року вона витратила на забезпечення ефективного господарського процесу близько 3,4 млн. грн.

За 2006 рік компанією придбано 42 одиниці техніки, з яких 25 тракторів і 17 комбайнів. Більша частина, в обсязі 37 одиниць техніки, поставлена з-за кордону, а вітчизняних придбано лише 5 тракторів. Проведено дослідження економічних показників ефективності ведення господарської діяльності компанії N використовуючи дані вище наведених таблиць (табл. 4).

Таблиця 4.

Прибуток, одержаний компанією N за 2006 рік

№ пор.	Показники	Загальні обсяги, тис. грн.	Середньорічні обсяги, тис. грн.
			Загальні витрати	Власні витрати
1	Затрати компанії, всього	20494,9	3402,2	558,2
2	у т.ч. на закупівлю техніки	17132,6	2844,1	-
3	власні витрати	3362,3	558,2	558,2
4	у т.ч. оплата праці	721,1	119,7	119,7
5	амортизація	47,9	47,9	47,9
6	інші витрати	2593,3	430,5	430,5
7	Вартість реалізованої техніки	24018,9	24018,9	24018,9
8	Прибуток	3523,9	3523,9	3523,9
9	Рівень рентабельності всього, %	17,2	103,6	631,3
10	Вартість основних фондів	319,3	319,3	319,3
11	Норма прибутку, %	x	95.9	424.8

Примітка: При 6 виробничих циклах на рік

За даними табл. 4 на придбання техніки компанія витратила 17,1 млн. грн., а в процесі реалізації цієї ж техніки аграрним формуванням одержала 24,0 млн. грн., тобто валовий дохід компанії за рік становить 6,9 млн. грн. Загальні витрати становлять майже 20,5 млн. грн., чистий прибуток перевищив 3,5 млн. грн., а рівень рентабельності 17,2%. Однак, якщо провести розрахунок середньорічних показників при 6 виробничих циклах, то рівень рентабельності буде 103,6%. При цьому, якщо врахувати, що вся техніка закуплена за кошти аграрних формувань, отриманих як передоплата, а власних витрат на закупівлю техніки не понесено, то рентабельність становить 631,3 %, що вказує на одержання значних надприбутків. Водночас норма прибутку, отриманого компанією при загальних витратах, становить 95,9%, а при вирахуванні за власними витратами - 424,8%. Якщо ж здійснити розрахунок відповідно до достатньої норми прибутковості 20%, прибуток компанії має бути на рівні 111,6 тис. грн. на рік (558,2 x 0,2), водночас реально посередником одержано 3523,9 тис. грн. прибутку, тобто на 3412,3 тис. грн., або на 14,2% більше вартості реалізованої ним техніки. Отже, відповідно до розрахунку, в процесі постачання сільськогосподарської техніки через посередника господарства понесли реальні втрати в розмірі 14,2% від її вартості. Цей показник дав змогу обчислити загальний рівень втрат від діяльності посередницьких структур на ринку технічного постачання. Також розраховано показник втрат сільського господарства від ціни заводу-виробника, що становить 19,9%. Всього націнка до оптової ціни за умови діяльності таких посередників становить 40,2%, водночас вона повинна становити 3,9%.

Для розрахунку обсягу втрат сільського господарства за останні шість років використано відповідну інформацію Міністерства аграрної політики України щодо придбання техніки та суми витрачених на це коштів. Однією з основних причин цього явища є монополізація вітчизняного ринку технічного постачання посередницькими структурами та відсутність реального конкурентного середовища (табл. 5).

За 2005 р. втрати при купівлі тракторів і комбайнів становили 329,2, а у 2006 р. 365,4 млн. грн. Крім того, втрати від придбання іншої сільськогосподарської техніки становили відповідно 80,5 і 78,7 млн. грн., а всього 409,7 і 444,1 млн. грн. За останні шість років сільське господарство втратило понад мільярд гривень через неконтрольовану діяльність посередницьких структур у сфері постачання сільськогосподарської техніки. Однак, зважаючи на складну фінансову ситуацію, аграрні підприємства закуповують техніку в недостатній кількості для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва.

Таблиця 5.

Розрахунок втрат аграрного сектору України при постачанні сільськогосподарської техніки за роками, млн. грн.

	Техніка, придбана за бюджетними програмами	Втрати від придбання техніки через посередників, млн. грн. *
Роки	Разом	Трактори	Комбайни
	од.	млн. грн.	од.	млн. грн.	од.	млн. грн.
2001	5384	501	2350	140	1889	325	71,142
2002	4773	503	2543	161	1527	313	71,426
2003	6547	527	4144	237	939	232	74,834
2004	12036	1423	6784	478	1861	676	202,07
2005	14285	2318	8561	759	2392	914	329,16
2006	15054	2573	10877	1224	1846	1016	365,37
Разом	58079	7845	33144	2999	10454	3476	1114

* Втрати на рівні 14,2% від вартості техніки для споживача

Актуальність даної проблеми змусила вітчизняних вчених економістів-аграрників провести розрахунок технологічної потреби в сільськогосподарській техніці на 2004 рік. Відповідно до цього дослідження доцільно проаналізувати втрати сільського господарства від діяльності посередницьких структур, при виході на обсяги постачання техніки за потребою. З цією метою використано результати дослідження ННЦ "Інституту аграрної економіки" в якому індексацію цін на сільськогосподарську техніку проводив М.П.Кононенка, та розрахував, що на 2006 рік коефіцієнт підвищення цін порівняно з 2004 роком становить 1,5 (табл. 6).

Згідно з наведеним розрахунком вітчизняний аграрний сектор при переході на необхідний обсяг постачання сільськогосподарської техніки матиме щорічно збитки в сумі 4,1 млрд. грн., а за період оновлення - близько 25 млрд. грн. від неконтрольованої діяльності посередницьких структур на ринку технічного постачання. Такий обсяг втрат повинен змусити приймати конкретні рішення щодо врегулювання існуючого критичного становища на ринку технічного постачання.

Таблиця 6.

Втрати сільського господарства при постачанні розрахованої за потребою техніки через посередницькі структури

Показники	Природно-економічні зони України
	Полісся	Степ	Лісостеп	Всього
Вартість необхідної техніки за цінами заводів-виробників млн. грн.	9092	40162	34255	83509
Вартість необхідної техніки за цінами заводів-виробників, млн. грн. з урахуванням коефіцієнта підвищення ціни 1,5	13639	60242	51383	125264
Щорічна вартість необхідної техніки млн. грн. (при терміні оновлення 6 р.)	2273	10040	8564	20877
Щорічні втрати від придбання техніки через посередників, *	452	1998	1704	4155
Загальні втрати від придбання техніки через посередників, *	2714	11988	10225	24928

* Втрати визначені нами на рівні 19,9% від ціни заводу-виробника

На ринку технічного постачання постійно відбувається співпраця заводів-виробників, постачальницьких організацій та сільськогосподарських підприємств у процесі постачання останнім аграрної техніки. Залежно від обраних шляхів їхньої співпраці існують різні види економічних відносин на ринку постачання ресурсів аграрному сектору. При цьому вибір ефективних напрямів економічних відносин пояснюється доцільністю існування ціни за послугу через постачальницьку компанію та альтернативного напряму - у вигляді безприбуткового обслуговуючого кооперативу. Паралельний розвиток цих напрямів допоможе створенню вільного конкурентного середовища й ефективної системи технічного постачання, що буде відповідати інтересам усіх його учасників.

У третьому розділі - "Організаційно-економічні напрями удосконалення технічного постачання сільського господарства" - обґрунтовано основні шляхи подолання кризової ситуації, що склалась на ринку технічного постачання сільськогосподарських підприємств.

Проблема монополізації посередницьких структур при технічному постачанні сільського господарства набула вкрай негативних наслідків. Адже саме ці підприємства почали вилучати велику частину прибутків сільськогосподарських товаровиробників, які до того ж знаходяться у досить складних економічних умовах. При цьому в бажанні одержати максимальні прибутки постачальницькі організації нехтують економічними інтересами виробників, що за повної їх монополії змушені втрачати левову частку власних коштів. Відсутність альтернативи в постачанні техніки сільському господарству призводить до втрати ним значної частини коштів, що могла б бути використана на підвищення ефективності аграрного виробництва та рівня продовольчої безпеки країни.

Реальним кроком до вирішення проблеми негативного впливу посередницьких структур на ринку технічного постачання буде впровадження на державному рівні механізму, що забезпечуватиме одержання всіма учасниками економічних відносин рівновеликого прибутку на рівновеликий вкладений у виробництво капітал. На рівні системи технічного постачання сутність її буде полягати в дотриманні порядку, за якого розмір отриманої норми прибутку посередницькими структурами буде на загальнодержавному рівні. Використання норми прибутку як одного з головних чинників регулювання рівновеликої прибутковості всіх учасників ринку постачання технічних ресурсів аграрному сектору пов'язано з необхідністю врегулювання і проблеми еквівалентності цін на сільськогосподарську продукцію та виробничі ресурси, що досліджено вченими Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" в "Концепції ціноутворення на сільськогосподарську продукцію". Використання норми прибутку, що вказує на співвідношення чистого прибутку до авансованого для його отримання капіталу, дає можливість привести у відповідність до ринкових умов регулювання цін на сільськогосподарську продукцію та послуги за постачання технічних ресурсів. Таку систему врегулювання економічних відносин слід застосовувати і для приватних дилерських центрів, які працюють на принципах посередницьких структур - максимізації прибутку.

Поряд із ціновим врегулюванням необхідно ліквідувати монопольне становище посередницьких структур. Вирішенням даної проблеми в галузі постачання технічних ресурсів можуть займатися кооперативи, які створять конкуренцію посередницьким структурам і врівноважать ринок засобів виробництва. Розвиток постачальницьких кооперативів у країнах з розвиненою ринковою економікою свідчить, що постачальницькі кооперативи стали конкурентоздатними та впливовими учасниками ринку технічних ресурсів, які відстоюють інтереси виробників сільськогосподарської продукції. Їхня діяльність ґрунтується на принципах абсолютної безприбутковості, а тому вони можуть вирішити основні проблеми сільськогосподарських підприємств у питанні забезпечення доступних і високоякісних технічних ресурсів у необхідних обсягах.

Такий стан стимулюватиме розвиток ринкових відносин у сільськогосподарському виробництві та його обслуговуванні, відповідно враховуватимуться в першу чергу інтереси споживачів сільськогосподарських ресурсів.

Вирішення проблеми на ринку постачання технічних ресурсів завжди було в центрі уваги вітчизняних учених. Ще у 1999 році була розроблена "Концепція забезпечення агропромислового комплексу технічними ресурсами", в якій проаналізовано його стан та накреслено шляхи розвитку. Основним напрямом організації ринку технічних ресурсів в даній програмі визначено розвиток прямих зв'язків між виробниками та споживачами сільськогосподарських ресурсів. Автором внесено пропозиції щодо створення постачальницького кооперативу в Монастирищенському районі Черкаської області на кошти сільськогосподарських підприємств з кількістю персоналу 13 осіб. Витрати на створення кооперативу становлять 131 тис. грн. Розраховано потребу в техніці по району для забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва в сумі 209,4 млн. грн., тобто при наявних 9,8 млн. грн. господарствам району необхідно придбати техніки на 199,6 млн. грн., або 24,9 млн. грн., щорічно протягом 8 років. При постачанні через посередницькі структури підприємства витратять 279,3 млн. грн. разом, або близько 34,9 млн. грн. щороку. Водночас надходження техніки через постачальницький кооператив обійдеться господарствам у 219,6 і 27,4 млн. грн. відповідно. Тобто при затрачених 131 тис. грн. на формування кооперативу сільськогосподарські підприємства району отримають економію при постачанні необхідної кількості техніки в розмірі 59,7 млн. грн.

З метою забезпечення фінансовими ресурсами процесу відтворення технічних засобів нами опрацьовано пропозиції щодо удосконалення порядку амортизаційних відрахувань. Проведений аналіз на базі сільськогосподарських підприємств Монастирищенського району Черкаської області показав, що нинішня система амортизаційних відрахувань абсолютно не здатна виконувати поставлених перед нею завдань, що спричиняється постійним зростанням вартості нової сільськогосподарської техніки при невідповідній балансовій вартості працюючої в аграрних підприємствах. Це призводить до того, що амортизаційні відрахування, які визначаються від балансової вартості, настільки незначні, що виробники не здатні за рахунок цього придбати нову техніку. технічне постачання аграрне підприємство

Існуючі законодавчі акти по регулюванню системи амортизації технічної бази сільського господарства базуються на методі переоцінки та доведення балансової вартості техніки до її справедливої вартості на ринку. Однак вони не в змозі в повній мірі вирішити питання відтворення техніки з огляду на постійний швидкий ріст цін на нову техніку.

З огляду на цю проблему нами розроблено метод нарахування амортизації, який передбачає для відтворення технічного потенціалу аграрного сектору використовувати за базу нарахування амортизації реальну вартість аналогічної техніки на ринку, що за умов значного щорічного зростання цін на неї забезпечить просте фізичне відтворення технічного потенціалу аграрних підприємств. При цьому виробники сільськогосподарської продукції зможуть скоротити строк реального оновлення техніки з нереальних 30-80 років до 7-10 років (табл. 7).

Таблиця 7.

Умови відтворення технічних засобів у сільськогосподарських підприємствах Монастирищенського району Черкаської області за 2006 р.

Марка технічного засобу	Вартість	Існуюча норма амортизації, % за рік	Відрахування, грн./рік.	Термін відтворення
	Середня балансова вартість, грн.	Ціна нової техніки, грн.		при існуючому методі амортизації	при запропонованому методі амортизації	при існуючому методі, років	при запропонованому методі, років
Т-150к	13343	175000	15	2001	26250	88	7
МТЗ-80	6966	90000	15	1045	13500	87	7
Джон-Дір7810	253300	1242512	15	37995	186377	33	7
ДОН-1500	64350	470872	15	9653	70631	49	7
Джон-Дір 9500	269465	1317292	15	40420	197594	33	7

При запровадженні даного методу розмір амортизаційних відрахувань збільшиться, що дасть змогу здійснити за їх рахунок відтворення технічних ресурсів. Водночас із збільшенням амортизаційного фонду підвищиться рівень собівартості виробництва сільськогосподарської продукції, що за нашими розрахунками буде в межах 20%. Проте це слід сприймати як суспільно необхідний процес, за якого буде визначено реальну вартість виробленої сільськогосподарської продукції та забезпечаться умови простого відтворення технічного потенціалу сільського господарства.

Таким чином, можна зазначити, що розв'язати складну ситуацію на ринку постачання аграрних ресурсів можливо за системного підходу з боку держави до питань створення досконалої законодавчої бази з метою підвищення інвестиційної привабливості національного аграрного сектору і захисту його інтересів через надання пільгових умов кредитування та ліцензування, з боку основних учасників ринку, тобто постачальницьких структур, які повинні чітко визначити пріоритетність інтересів аграрних підприємств та з боку сільськогосподарських підприємств, що повинні здійснювати постійну політику перспективного розвитку власного впливу на систему технічного постачання, через альтернативні джерела надходження технічних ресурсів за допомогою обслуговуючих кооперативів, заснованих на принципах безприбутковості. Тільки такий системний підхід зможе забезпечити умови розвитку досконалого ринку постачання технічних ресурсів, що забезпечуватиме принципи перспективного розвитку аграрного виробництва національної економіки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукової задачі забезпечення ефективного технічного постачання сільського господарства.

1. Технічна база вітчизняних аграрних підприємств значно занепала порівняно з 1990 р. Наявність тракторів у сільському господарстві зменшилась на 30%, а комбайнів - у 2-5 разів. В аграрних підприємствах кількість тракторів зменшилась в 2,3 рази. Це спричинено рядом проблем, пов'язаних із забезпеченням високотехнологічного ресурсного потенціалу аграрної галузі. Вирішенню цих проблем має сприяти розвиток ефективного ринку постачання технічних ресурсів.

2. Аналіз стану системи технічного постачання свідчить про існування проблем, що перешкоджають повноцінному розвитку технічної бази аграрних формувань, основною з яких є невідповідність ринковим принципам формування системи постачання аграрних ресурсів. Відсутність вільного конкурентного середовища та монополізація постачальницькими організаціями посередницького типу притаманні вітчизняному ринку технічного постачання.

3. На прикладі компанії N проведено аналіз впливу посередницьких структур, що працюють на ринку постачання технічних засобів сільському господарству та призводять до зростання цін до 40%. Здійснено практичне дослідження впливу результатів діяльності таких структур на ефективність технічного постачання. Проведений аналіз показав, що за рахунок сільськогосподарських підприємств вони отримують надприбутки в процесі постачання технічних ресурсів аграрним господарствам. Втрати аграрного сектору України від діяльності посередницьких структур на ринку технічного постачання за останні шість років перевищують мільярд гривень. Якщо врахувати, що фактичне придбання техніки та необхідний рівень потреби в ній значно різняться, то втрати становитимуть близько 25 мільярдів гривень, або 4,1 мільярди грн. щорічно.

4. Для вирішення проблеми регулювання діяльності посередницьких структур на ринку постачання технічних ресурсів запропоновано впровадження системи економічних відносин, за якої сільськогосподарські підприємства і посередницькі структури одержуватимуть рівновеликий прибуток на рівновеликий капітал. Використання для цього норми прибутку, яка вказує на співвідношення чистого прибутку до авансованого для його отримання капіталу, дає можливість привести до рівних умов господарювання як сільськогосподарські підприємств, так і посередницькі структури. При цьому як важіль впливу на дотримання встановленого порядку доцільно використовувати посилений податковий режим для підприємств, що порушують розмір отриманого нормативного прибутку, який складається в економіці країни.

5. Основним шляхом створення ефективної системи технічного постачання в аграрному секторі запропоновано організацію обслуговуючих постачальницьких кооперативів з метою створення реальної альтернативи вітчизняним постачальницьким організаціям посередницького типу. Такі обслуговуючі кооперативи повинні здійснювати свою діяльність на принципах безприбуткового господарювання, щоб захистити інтереси вітчизняних виробників аграрної продукції в питаннях постачання високоякісних технічних ресурсів за їх собівартістю. Доведено, що цей напрям дасть змогу заощадити значні фінансові ресурси вітчизняних виробників аграрної продукції та створити передумови формування досконалого ринку технічного постачання через створення вільного конкурентного середовища з посередницькими структурами, приватними дилерськими центрами та лізинговими компаніями.

6. Запропоновано створити постачальницький кооператив у Монастирищенському районі Черкаської області на кошти сільськогосподарських підприємств. Щорічний економічний ефект від діяльності такого кооперативу при постачанні необхідної кількості сільськогосподарської техніки становитиме 7,5 млн. грн., при затратах 131 тис. грн. на формування кооперативу. Опрацьована його структура, визначені затрати та ефективність діяльності.

7. Розроблено новий метод нарахування амортизаційних відрахувань, який надає реальну можливість виробникам сільськогосподарської продукції скоротити строк оновлення техніки. Запропоновано взяти за базу нарахування амортизації не балансову вартість існуючої в господарствах техніки, що за реальної ситуації в десятки або сотні разів нижча від її реальної вартості, а вартість аналогічної нової техніки - відповідно до ринкової ситуації. Такий підхід дасть змогу скоротити строк оновлення техніки до 7-8 років проти існуючих 30-80 років оновлення техніки за рахунок амортизаційних відрахувань. На базі даного аналізу подана доповідна записка заступнику міністра аграрної політики України "Про забезпечення розширеного відтворення технічної бази сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах".

8. Доведено необхідність комплексного підходу до розв'язання завдання створення досконалої системи технічного постачання аграрного сектору, яка поєднує роботу підрозділів з постачання технічних засобів сільськогосподарських підприємств, кооперативів, дилерської мережі, лізингових компаній та посередницьких структур за обов'язкової умови створення рівних економічних умов, які б забезпечили одержання рівновеликих прибутків на одиницю вкладеного у справу капіталу. Це вимагає законодавчого врегулювання міжгалузевих економічних відносин, злагоджених дій з боку державних органів, наукових інституцій та аграрних господарств з метою створення передумов розвитку досконалого ринку технічного постачання виробничих ресурсів аграрним підприємствам.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Джупина Ю.І. Ринок матеріально-технічних засобів агропромислового комплексу України / Ю.І. Джупина // Економіка АПК. - 2004. - №11. - С. 126-130.

2. Джупина Ю.І. Вертикальна інтеграція на кооперативних засадах - доцільність і перспективи в сільському господарстві / Ю.І. Джупина // Економіка АПК. - 2004. - №12. - С. 123-126.

3. Джупина Ю.І. Матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств України: значення, стан та перспективи розвитку / Ю. І. Джупина // Агроінком. - 2006. - № 3-4. - С. 5-7.

4. Джупина Ю.І. Розширене відтворення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах / Ю.І. Джупина // Вісник ХНТУСГ. - 2007. - №57. - С. 93-97.

Тези доповідей на наукових конференціях:

1. Джупина Ю.І. Дослідження ринку матеріально-технічного постачання АПК України / Ю.І. Джупина // Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" - м. Житомир, 2005 р. - С. 220-222.

АНОТАЦІЯ

Джупина Ю.І. Ефективність технічного постачання сільського господарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено розробці організаційно-економічного механізму формування ефективного ринку технічного постачання сільськогосподарських підприємств. Досліджено економічну суть системи технічного постачання в умовах ринкових перетворень. Удосконалено організаційно-економічний механізм формування ринку технічного постачання відповідно до вимог ринкового середовища. Визначено сучасний стан технічної бази аграрних підприємств. Виявлено особливості формування високотехнологічної технічної бази в сучасних умовах. Здійснено економічну оцінку формування ефективного ринку технічного постачання та її вплив на ресурсне забезпечення аграрного сектору. Обґрунтовано можливі шляхи залучення інвестиційних ресурсів на відтворення технічної бази та перспективні шляхи вирішення проблеми формування ефективного ринку технічного постачання з метою забезпечення високотехнологічного рівня ресурсного потенціалу аграрного сектору.

Ключові слова: формування ринку технічного постачання, організаційно-економічний механізм, технічна база, ресурсний потенціал, обслуговуючий кооператив.

АННОТАЦИЯ

Джупина Ю.И. Эффективность технического снабжения сельского хозяйства. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики" УААН, Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке организационно-экономического механизма формирования эффективного рынка технических ресурсов сельскохозяйственных предприятий.

Исследована экономическая сущность системы поставок технических ресурсов в условиях рыночных преобразований. Усовершенствован организационно-экономический механизм формирования рынка технических ресурсов в соответствии с условиями рыночной среды. Выявлены особенности формирования высокотехнологической технической базы в современных условиях. Осуществлена экономическая оценка формирования эффективного рынка поставок технических ресурсов. Обоснованы перспективные пути решения проблемы формирования эффективного рынка технического обеспечения с целью создания высокотехнологического уровня ресурсного потенциала аграрного сектора.

Проанализировано кризисное состояние технической базы отечественных предприятий. За последние годы наличие тракторов уменьшилось на 30%, а комбайнов - в 2-5 раза по сравнению с 1990 годом.

На примере компании N проведен анализ влияния посреднических структур, которые работают на рынке технического обеспечения. Произведено практическое исследование влияния результатов деятельности таких предприятий на эффективность технического обеспечения. Проведенный анализ показал, что за счёт сельскохозяйственных предприятий они получают сверхприбыли в процессе снабжения технически...