Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 245 сторінок, у тому числі основний зміст - 168 сторінок. У роботі міститься 17 таблиць, 13 рисунків, 12 формул, 4 додатки, список використаних джерел включає 200 найменувань, з них 7 іноземних.

Витрати та ефективність використання сільськогосподарських угідь в рослинництві господарствами Київської області*

* Розроблено здобувачем за даними Державного комітету статистики України (форма № 50-сг "Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2006 рік")

Встановлено, що подрібнення сільськогосподарських угідь на індивідуальні земельні ділянки ускладнило організацію високорентабельного товарного сільськогосподарського виробництва. Тому виникла потреба в їх об'єднанні (консолідації). Консолідація сільськогосподарських земель є комплексом технічних, економічних та юридичних дій, здійснюваних з метою оптимізації розмірів і розміщення земельних ділянок, створення сприятливих умов для господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, організації системи заходів з підвищення родючості ґрунтів та запобігання їхньої деградації.

Запропоновано і розкрито зміст поняття "однорідний земельний масив", під яким ми розуміємо сукупність суміжних землекористувань у межах елементарного водозбірного басейну, ґрунтовий покрив сільськогосподарських угідь яких характеризується однаковим (або близьким) підкласом агроекологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур. Обґрунтовано методичні засади і механізм формування однорідних земельних масивів у межах одного елементарного водозбірного басейну, що при правильній організації території дозволить запобігти водній ерозії ґрунтів. Однорідні земельні масиви пропонується формувати відповідно до придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур з урахуванням конкретних особливостей природно-екологічних умов середовища за п'ятьма підкласами придатності. Перший підклас - найбільш придатні ґрунти, на яких допускається вирощування усіх культур без будь-яких обмежень; другий підклас - середньої придатності ґрунти з одним обмеженням, яке може усуватися агротехнічними заходами без додаткових затрат; третій підклас - обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових затрат, але без докорінної меліорації; четвертий підклас - низької придатності ґрунти, поліпшення яких можливе докорінною меліорацією і п'ятий підклас - непридатні ґрунти.

Пропонується здійснювати формування однорідних земельних масивів на основі комплексного вивчення матеріалів досліджень ґрунтового покриву, кліматичних показників, рельєфу, даних природно-сільськогосподарського районування території, агробіологічних вимог сільськогосподарських культур тощо, а також визначення підкласу придатності ґрунтів під різні культури, обчислення площі орних земель за виділеними підкласами придатності та оконтурювання суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності. Придатність ґрунтів орних земель для вирощування сільськогосподарських культур характеризується ступенем відповідності якості ґрунтів їх агробіологічним вимогам і здатності продукувати належний урожай. Для формування однорідних земельних масивів за доцільністю їх використання розглядаються землекористування, що були утворені внаслідок роздержавлення та приватизації земель, зокрема земельні частки (паї), надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови землекористування поліпшаться шляхом укрупнення невеликих за розмірами земельних ділянок, усування недоліків існуючих землекористувань (далекоземелля, черезсмужжя, вклинювання), встановлення раціонального складу і площі угідь, поліпшення їх меліоративного стану і ліквідації меліоративної невпорядкованості території (осушення, культуртехнічні роботи, реконструкція меліоративних систем та ін.), вирівнювання агрофону для створення агротехнічної однорідності полів, внесення органічних і мінеральних добрив тощо.

У третьому розділі "Шляхи удосконалення формування сільськогосподарського землекористування в Київській області" представлена еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування, удосконалено методичні підходи до структуризації природно-сільськогосподарського районування території, сформований комплекс заходів з екологічної регламентації та здійснена оцінка еколого-економічної ефективності формування сільськогосподарського землекористування.

В основу еколого-економічної моделі покладені критерії, які базуються на класифікації земель за придатністю для використання в різних галузях економіки і закономірності про взаємозв'язки компонентів природного середовища, зокрема, земельних ресурсів та антропогенного навантаження на них. Обґрунтовано оптимальні розміри площ різних за функціональним призначенням угідь Київської області в розрізі адміністративних районів. Проведений розподіл земель на три групи, які відповідають основним функціональним типам навколишнього середовища: агроландшафтному, середовищестабілізуючому та призначеному для забудови (сельбищному). Співвідношення між цими групами земель становить 50-55 %, 30-35 % і 10-20 %. Наведені цифри коригуються специфікою ландшафтно-екологічної структури і соціально-економічних умов конкретного регіону. Такий підхід дозволяє обґрунтувати пропозиції з організації використання й охорони земель, їх перерозподілу між галузями економіки з урахуванням потреб сільського, лісового і водного господарств, промисловості, транспорту, енергетики, просторового розвитку поселень, земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Першу групу складають землі сільськогосподарського призначення, їх площа становитиме 1567,6 тис. га (56,4 % від загальної площі області).

До другої групи належать землі середовищестабілізуючого значення, а саме: землі лісового та водного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Згідно з розробленою еколого-економічною моделлю сталого розвитку землекористування Київської області, понад 30 % її площі мають залишатися в природному чи близькому до нього стані і можуть використовуватися при відповідних достатньо жорстких регламентаціях. Площа середовищестабілізуючих земель становитиме 965,7 тис. га (34,7 % від загальної площі області).

До третьої групи належать землі, які призначені для забудови та розташування об'єктів галузей економіки (сельбищні), а саме: житлової та громадської забудови, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Оптимізація використання земель цієї групи орієнтована на зниження техногенного навантаження у промислових районах, де зосереджено надмірну кількість підприємств. Їх площа становитиме 247,8 тис. га (8,9 % від загальної площі області).

Показники моделі сталого розвитку землекористування Київської області підтвердилися проведеними нами обчисленнями за методами математичної статистики на предмет точності усередненого прогнозу щодо формування типів навколишнього природного середовища.

Уточнено природно-сільськогосподарське районування території Київської області та складено її схему. Виділено Броварський - одинадцятий природно-сільськогосподарський район у межах лівобережної частини Вишгородського і Броварського адміністративних районів, який був віднесений до Вишгородського (другого природно-сільськогосподарського району) та визначено його площу, яка становить 116,2 тис. га, з них сільськогосподарських угідь - 35,8 тис. га, в тому числі рілля -16,5 тис. га, багаторічні насадження - 1,8 тис. га, сіножаті - 9,9 тис. га та пасовища - 7,6 тис. га. Ліси та інші лісовкриті площі займають 40,3 тис. га, забудовані землі - 3,5 тис. га, відкриті заболочені землі - 2,8 тис. га, під водою - 31,9 тис. га, інші землі - 1,9 тис. га.

Запропонована система заходів з екологічної регламентації сільськогосподарського землекористування включає консервацію деградованих та малородючих ґрунтів орних земель, трансформацію лукопасовищних угідь на засадах екологічно доцільного використання, рекультивацію порушених земель, здійснення протиерозійних заходів, екологічні обмеження у сільськогосподарському землекористуванні та ін. Обґрунтовано, що одним із головних заходів з екологічної оптимізації агроландшафтів є консервація деградованих і малородючих ґрунтів орних земель. Суть консервації полягає у попередженні подальшої деградації земель шляхом їх трансформації або припинення господарського використання і створення умов для відновлення родючості ґрунтів. Із загальної площі деградованої і малопродуктивної ріллі - 124,6 тис. га під реабілітацію (тимчасову консервацію) підпадає 50,1 тис. га, трансформується в інші угіддя 74,5 тис. га, в тому числі під сіножаті - 33,4 тис. га, пасовища - 5,4 тис. га, ліс - 32,7 тис. га, на самовідновлення природних екосистем (регенерацію) - 3,0 тис. га. За розрахунками, консервація деградованих та малопродуктивних земель Київської області зменшить прямі збитки в розмірі 66,5 грн. на 1 га, що становить понад 8 млн. грн. щорічно. Реалізація запропонованих заходів з консервації деградованих і малородючих ґрунтів орних земель і трансформації лукопасовищних угідь дозволяє отримати оптимізовану в екологічному відношенні структуру земельних угідь Київської області (табл. 3).

У цілому в Київській області сільськогосподарська освоєність становитиме 56,5 %, розораність 44,6 %, тобто зменшиться відповідно на 3,2 % і 4,2 % відносно існуючого стану. В той же час збільшиться питома вага територій з постійним рослинним покривом - сіножатей з 4,1 до 5,2 %, лісів та інших лісовкритих площ з 23,1 до 24,2 %. Площа багаторічних насаджень і боліт залишається майже на існуючому рівні.

Таблиця 3.

Екологічно оптимізована структура земельних угідь Київської області*

* Розроблено здобувачем за даними Державного комітету України із земельних ресурсів за 2006 р.

Враховуючи типи порушень, форми рельєфу техногенних ландшафтів, способи рекультивації, види господарського використання рекультивованих земель та інші критерії виділено п'ять типів порушених земель та запропоновано напрями їх рекультивації.

Здійснена порівняльна оцінка якості ґрунтів орних земель і проведено розрахунок показників виробництва продукції рослинництва на гірших землях у розрізі природно-сільськогосподарських районів.

Розрахунок еколого-економічної ефективності запровадження моделі сталого землекористування здійснено на основі аналізу соціально-економічних наслідків її реалізації для кожної групи земель за функціональним використанням. Враховуючи, що для реалізації моделі потрібен певний час, нами було визначено ефективність на середньострокову перспективу терміном на 10 років. У результаті запровадження моделі сталого розвитку землекористування спостерігатиметься зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. В цьому контексті для оцінки економічної ефективності формування сільськогосподарського землекористування прийнята динаміка показників цін реалізації і собівартості виробництва однієї тонни зерна. Всього прибуток і сплата податків товаровиробниками сільськогосподарської продукції орієнтовно становитиме 2,2 млрд. грн. Економічна ефективність при використанні моделі на землях оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення становитиме близько 500 млн. грн., а на землях житлової та громадської забудови, промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення оцінюється в 550 млн. грн. Найбільш затратними заходами на цих землях є рекультивація порушених земель, економічна ефективність якої відобразиться за межами строку реалізації моделі.

Загальна економічна ефективність впровадження моделі сталого розвитку землекористування оцінюється у 3,3 млрд грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення формування сільськогосподарського землекористування і запропоновано нове вирішення цієї наукової задачі, а саме:

1. Теоретично обґрунтовано еколого-економічне формування сільськогосподарського землекористування, яке орієнтоване на встановлення екологічно доцільного та економічно вигідного співвідношення між різними видами земельних угідь. Аналіз комплексу існуючих проблем зумовлює об'єктивну необхідність зосередити виробництво сільськогосподарської продукції на значно меншій площі сільськогосподарських угідь шляхом виведення з інтенсивного використання деградованих і малопродуктивних земель та консолідації дрібних землекористувань.

2. Сільськогосподарське землекористування є системою використання земель, відтворення та поліпшення ґрунтів з врахуванням економічних, екологічних і соціальних умов з метою забезпечення потреб населення у високоякісних продуктах харчування за науково обґрунтованими нормами та збереження сприятливого навколишнього середовища.

3. У результаті дослідження найбільш пристосованими до ринкових умов виявилися селянські (фермерські) господарства, рівень рентабельності яких становить 29,7%. Таким чином, ці господарства виступають тією формою господарювання, яка найбільшою мірою здатна стримувати спад виробництва сільськогосподарської продукції рослинництва, і відіграють провідну роль у вирішенні продовольчої проблеми області.

4. В цілому в області спостерігається тенденція до збільшення орендної плати в залежності від росту товарної продукції. Орендна плата за 1 га сільськогосподарських угідь зони Лісостепу у 2,5 рази більша, ніж у зоні Полісся. Значна диференціація виплат орендної плати свідчить про недосконалість законодавчих і нормативних актів, зокрема закону "Про оренду землі". Пропонується за основний показник вартості сільськогосподарських угідь приймати прибуток сільськогосподарського підприємства, який найоб'єктивніше відображає їх цінність.

5. Дієвим еколого-економічним механізмом оптимізації сільськогосподарського землекористування в сучасних умовах виступає консолідація дрібних сільськогосподарських землекористувань, під якою розуміється комплекс технічних, економічних та юридичних дій, здійснюваних з метою формування сприятливих умов для господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, підвищення родючості ґрунтів та запобігання їх деградації.

6. Просторовою основою для ефективного використання та охорони земель сільськогосподарського призначення є формування однорідних земельних масивів за рахунок суміжних землекористувань у межах елементарного водозбірного басейну, ґрунтовий покрив яких характеризується однаковим або близьким підкласом агроекологічної придатності для вирощування сільськогосподарських культур.

7. Механізм формування однорідного земельного масиву полягає у визначенні підкласу придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур, обчисленні площі орних земель за виділеними підкласами придатності та формуванні суміжних землекористувань, що належать до одного підкласу придатності. Підкласи однорідних земельних масивів за придатністю ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур діляться на: найбільш придатні, середньої придатності, обмежено придатні, низької придатності, непридатні.

8. Еколого-економічна модель сталого розвитку землекористування, яка розроблена для Київської області, базується на класифікації земель за цільовим призначенням (для різних галузей економіки) з дотриманням принципу оптимального співвідношення між трьома основними функціональними типами навколишнього середовища, а саме: агроландшафтним, середовищестабілізуючим, сельбищним.

9. Враховуючи еколого-економічну диференціацію характеру взаємозв'язків між природним середовищем та сільськогосподарським виробництвом, удосконалено схему природно-сільськогосподарського районування Київської області шляхом виділення одинадцятого (Броварського) природно-сільськогосподарського району, територія якого раніше входила до другого (Вишгородського) природно-сільськогосподарського району.

10. Виходячи із сучасного стану досліджуваного регіону, до складових еколого-економічної регламентації сільськогосподарського землекористування запропоновано включити: консервацію деградованих та малородючих ґрунтів орних земель, трансформацію лукопасовищних угідь на засадах екологічно доцільного використання, рекультивацію порушених земель, протиерозійні заходи та ін. З метою забезпечення екологічної стабільності пропонується вилучити з активного сільськогосподарського використання 124,6 тис. га деградованих і малопродуктивних земель, які перебувають у кризовому та катастрофічному стані і перевести їх на консервацію, у тому числі 50,1 тис. га під реабілітацію, 74,5 тис. га під трансформацію, з них 32,7 тис. га - під заліснення.

11. У результаті формування екологобезпечного сільськогосподарського землекористування і впровадження моделі сталого розвитку землекористування зменшиться сільськогосподарська освоєність території Київської області на 3,2 %, розораність на 4,2 %, збільшиться площа лісового фонду на 1,1 %, що сприятиме оптимізації екологічного стану регіону.

Екологічна ефективність від впровадження запропонованої моделі оцінюється понад 1,7 млрд. грн., а економічна ефективність - 2,2 млрд. грн.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Кустовська О.В. Управління земельними ресурсами в умовах земельної реформи в Україні // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 40. - С. 334-337.

2. Кустовська О.В. Окремі аспекти створення земельно-інформаційної системи у складі державного земельного кадастру // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 52. - С. 237-240.

3. Кустовська О.В. Деградація агроландшафтів та економічне стимулювання за покращення продуктивності земель // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 59. - С. 326-334.

4. Панчук О.Я., Кустовська О.В. Деякі аспекти економіко-екологічного механізму вдосконалення системи управління земельними ресурсами // Землевпорядний вісник. - 2003. - № 3. - С. 91-95 (здобувачем висвітлені екологічні проблеми використання земель сільськогосподарського призначення, узагальнено основні напрями ландшафтного проектування).

5. Кустовська О.В. Економічне стимулювання за покращення продуктивності земель Київської області // Вісник ЛДАУ. - 2004. - № 7. - С. 72-76.

6. Кустовська О.В. Особливості формування сільськогосподарських землекористувань в пореформений період // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2005. - Вип. 3 (31). - С. 70-78.

7. Кустовська О.В. Обмеження у використанні земель при реформуванні землеволодінь: встановлення та оцінка // Вісник ХНТУСГ. - 2006. - Вип. 35. - С. 150-159.

8. Кустовська О.В. Формування сталої ландшафтної структури землеволодіння та землекористування (в умовах Київської області) // Землеустрій і кадастр. - 2006. - № 1. - С. 80-89.

9. Кустовська О.В. Відтворення земельного та лісового природно-ресурсного потенціалу в умовах Київської області // Вісник ЛДАУ. - 2006. - № 9. - С. 61-66.

10. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Проблеми концентрації сільськогосподарського землекористування в умовах завершення земельної реформи // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 104. - С. 193-197 (здобувачем запропоновано поняття "однорідний земельний масив", а також шляхи здійснення концентрації сільськогосподарського землекористування).

11. Кустовська О.В., Осипчук С.О. Розпоряджатись землею маємо адекватно // Землевпорядний вісник. - 2007. - № 2. - С. 29-32 (здобувачем введено в науковий обіг і розкрито зміст поняття "однорідний земельний масив").

12. Кустовська О.В. Удосконалення природно-сільськогосподарського районування Київської області // Землеустрій і кадастр. - 2007. - № 2. - С. 77-82.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій:

13. Кустовська О.В. Правове забезпечення ведення державного земельного кадастру // Матеріали Всеукраїнської конференції вчених-економістів-аграріїв "Організація виробництва та земельні відносини" (частина ІІ) (м. Київ, 22 листопада 2001 р.). - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 287-291.

14. Кустовська О.В. Економіко-екологічні важелі удосконалення регіональної системи управління землекористуванням в Київській області // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених" (м. Київ, 25 лютого 2003 р.). - К.: ТОВ "ЦЗРУ", 2003. - С. 261-267.

15. Кустовська О.В. Земельна реформа та її наслідки у трансформації землекористувань Київської області // Матеріали Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів "Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель" (м. Харків, 4-7 жовтня 2005 р.). - Харків: ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2005. - С. 146-148.

16. Кустовська О.В. Земельний і лісовий природно-ресурсні потенціали Київської області - як основа економічного зростання // Матеріали засідання круглого столу "Управління земельними ресурсами в контексті стратегій сталого розвитку" (м. Київ, 25 листопада 2005 р.). - К.: НАУ, 2005. - С. 304-309.

17. Дорош Й.М., Стецюк М.П., Процевська С.В, Кустовська О.В. Проблеми удосконалення земельних відносин у Київській області // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції "Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні" (частина ІІ) (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.). - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 239-242 (здобувачем проаналізовано земельний фонд Київської області).

18. Осипчук С.О., Кустовська О.В. Консолідація сільськогосподарського землекористування - як передумова сталого розвитку аграрного сектору економіки // Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції "Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні" (частина ІІ) (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.). - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 76-78 (здобувачем висвітлено поняття консолідація сільськогосподарських земель, запропоновані способи здійснення консолідації).

19. Лоїк Г.К., Кустовська О.В. Правове забезпечення консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених земель // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти" (м. Київ, 17-18 листопада 2006 р.). - К.: Вид-во "Магістр - ХХІ сторіччя", ...