Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

УДК 332.2.021; 332,54

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

шляхи удосконалення УПРАВЛІННЯ земельними ресурсами (на прикладі Львівської області)

Мазій Наталія Григорівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Галанець Василь Григорович

Львівська філія приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”, професор кафедри економіки і менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук

Черевко Георгій Владиславович,

Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки підприємства та міжнародної економіки

кандидат економічних наук

Дорош Ольга Степанівна

Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, доцент кафедри управління земельними ресурсами

Захист відбудеться 29 травня 2008 р. о 10 ⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.17 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий "___" квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Паламарчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Земельна реформа, що здійснюється впродовж останніх років, є важливою складовою тих економічних перетворень, які відбуваються в нашій країні на шляху становлення ринкових відносин. За роки реформування земельних відносин в АПК переважно сформовані правове поле і необхідна правова база для подальшого успішного утвердження ринкової економіки. В Україні створюються нові земельні відносини, формується приватний сектор, селяни стають власниками належних їм за законом земель.

Розвиток ефективного використання земельних ресурсів потребує відповідного вдосконалення механізмів управління земельними ресурсами з боку державних земельних органів, тобто державної підтримки як загалом в аграрному секторі, так і у сфері управління земельними ресурсами. Його роль особливо зростає, виходячи із завдань земельної реформи, яка передбачає перерозподіл земель для подальшої передачі їх у власність, формування багатоукладної економіки на селі і, найголовніше -- забезпечення раціонального використання та охорони земельних ресурсів, як найважливішого національного багатства.

Перетворення, які мали місце під час проведення земельної реформи, призвели до необхідності розширення досліджень щодо управління земельними ресурсами та використання їх у ринковій економіці України. Проблемі вдосконалення управління присвятили свої праці вітчизняні вчені: Ю.Д. Білик, М.Я. Дем'яненко, П.І. Гайдуцький, В.Г. Галанець, Д.І. Гнаткович, В.В. Горлачук, А.С. Даниленко, Д.С. Добряк, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, І.Р. Михасюк, Л.Я. Новаковський, П.Т. Саблук, А.Я. Сохнич, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, Г.В. Черевко, В.В. Юрчишин.

Аналіз наукових праць свідчить, що однозначності поглядів на проблему вдосконалення управління земельними ресурсами поки що немає. Залишаються актуальними і потребують подальшого дослідження проблеми щодо управління земельними ресурсами в теперішніх умовах, окремі питання їх удосконалення у напрямі формування ринку земельних ресурсів та раціонального використання і охорони земель, оцінки земель та формування ринкової ціни на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, важливості вдосконалення орендних земельних відносин для ефективного розвитку сільського господарства України. Їх невирішеність зумовила вибір теми, визначила мету і завдання дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема, планової теми "Організаційно-економічні та правові механізми забезпечення сталого розвитку територіальної громади" (номер державної реєстрації №010U001595). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем ефективності використання земель сільськогосподарського призначення з урахуванням вимог раціонального використання й охорони земельних ресурсів.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження було наукове обґрунтування комплексу теоретичних і методичних засад удосконалення управління земельними ресурсами для ефективного та еколого-безпечного використання земель сільськогосподарського призначення.

Для досягнення мети дослідження визначено такі наукові завдання:

узагальнити теоретичні підходи щодо управління земельними ресурсами та їх раціонального використання й охорони;

проаналізувати теоретичні засади ринкових операцій при використанні земельних ресурсів та напрями розвитку оренди землі;

провести аналіз основних етапів реформування земельних відносин під час проведення земельної реформи, узагальнити її хід та особливості в регіоні;

розробити еколого-економічні механізми раціонального використання та охорони земельних ресурсів і показати залежність ефективності виробництва від якісних параметрів землекористування сільськогосподарських підприємств;

обґрунтувати і запропонувати підходи щодо вдосконалення економічних важелів, як основних аспектів охорони та раціонального використання земель;

удосконалити методи державного управління земельними ресурсами та напрями державної політики щодо подальшого використання земельних ресурсів.

Об'єктом дослідження є земельні ресурси і процес удосконалення еколого-економічних засад використання та охорони земельних ресурсів у с.г.

Предметом дослідження є наукові, методичні та практичні напрями вдосконалення управління земельними ресурсами в аграрній сфері на матеріалах Львівської області.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання, відповідно до якого всі явища і процеси розглядаються у взаємозв'язку та розвитку. Для вирішення поставлених у роботі завдань використано різноманітні наукові методи дослідження: історичний - для дослідження передумов виникнення нових форм землекористування та узагальнення досвіду ринкових операцій із землею в країнах світу; монографічний - для детального вивчення стану й аналізу використання та охорони земельних ресурсів у сільському господарстві; статистико-економічні, зокрема: рядів динаміки - для зображення зміни в часі показників, які характеризують параметри використання сільськогосподарських земель підприємствами; групування - для встановлення взаємозв'язку грошової оцінки земель та економічної ефективності господарювання сільськогосподарських товаровиробників; кореляційно-регресійний аналіз - для кількісної оцінки зв'язку між показниками досліджуваного об'єкта (дослідження впливу та форми зв'язку між якісними параметрами землекористування та ефективністю виробництва у сільськогосподарських підприємствах); графічний - для наочного зображення структури землекористування різних суб'єктів господарювання; розрахунково-конструктивний - для визначення прогнозних показників; абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формулювання висновків.

Обробка інформації проводилася із застосуванням пакета прикладних програм “STATISTICA 6.0”.

Інформаційною базою дослідження стали чинні законодавчі та нормативні акти, програми, аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державної агенції земельних ресурсів України, Львівського обласного головного управління земельних ресурсів.

Наукова новизна одержаних результатів визначається сукупністю теоретичних і методичних положень, висновків щодо напрямів ефективного управління земельними ресурсами в сільському господарстві в умовах становлення аграрного ринку і полягає в наступному:

вперше:

обґрунтовано і запропоновано підхід щодо вдосконалення економічних важелів за рахунок запровадження методу ефективного та цільового використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, який полягає в об'єднанні коштів на єдиному рахунку районного бюджету для реалізації охоронних заходів у сфері раціонального використання та охорони земель;

показано залежність ефективності виробництва від якісних параметрів землекористування сільськогосподарських підприємств за допомогою одержаної кореляційної залежності заданих показників;

проведено групування, яке полягає у визначенні залежності між ефективністю використання угідь сільськогосподарськими підприємствами та грошовою оцінкою земель;

удосконалено:

методи державного управління земельними ресурсами в напрямі лібералізації ринкових земельних відносин в аграрній сфері за рахунок економічних, екологічних, соціальних та правових важелів впливу держави на суб'єкти земельного ринку;

запропоновані підходи щодо управління земельними ресурсами за рахунок обчислення вартості заподіяних втрат власниками або користувачами земельної ділянки чи поліпшення її екологічного стану при ринковому обороті землі;

дістали подальший розвиток:

напрями вдосконалення економічних важелів щодо охорони і раціонального використання земельних ресурсів за рахунок виведення деградованих земель з користування та трансформації низькопродуктивних земель;

теоретичні й методологічні засади становлення регульованого державою ринку земель сільськогосподарського призначення в напрямі формування інфраструктури ринку та іпотечного обслуговування операцій із земельними ділянками.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження полягають у тому, що зроблені висновки дозволять підвищити ефективність, раціональність використання земельних ресурсів за допомогою врахування запропонованих: методів державного управління земельними ресурсами як на обласному, так і на державному рівні; способів удосконалення економічних важелів при охороні та раціональному використанні земель; науково обґрунтованого аналізу залежності економічної ефективності сільськогосподарського виробництва від показників землекористування. Отримані результати знайшли практичне застосування в роботі Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 01-16/140 від 28.03.2008 р.), Львівського обласного головного управління земельних ресурсів (довідка № 01-16/2-1765 від 29.08.2006 р.), Української академії друкарства (довідка № 22/14-5 від 04.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним, завершеним дослідженням, виконаним упродовж стаціонарного навчання дисертантки в аспірантурі у 2004-2007 рр. Зокрема, містить отримані автором результати в галузі економіки природокористування і охорони навколишнього середовища, державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення управління і використання земельних ресурсів. Основні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи розроблені автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримано автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та ідеї дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: проблеми регіонального розвитку в Україні та Польщі” (м. Львів, 23-25 травня 2005 р.), «Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні», (м. Львів, 20 січня 2006 р.); 8-ій науково-теоретичній конференції «Стратегічний розвиток України: реалії та перспективи», (м. Київ, 24-25 травня 2006 р.); науково-практичній конференції «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи України», (м. Київ, 31 травня 2006 р).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць (з яких 5 статей у наукових фахових виданнях та 3 - у матеріалах конференцій) загальним обсягом 2,19 друк.арк. Частка дисертанта в опублікованих працях становить 1,62 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 224 найменувань, містить 13 таблиць, 9 рисунків, 5 формул та 9 додатків. Повний обсяг дисертації - 217 сторінок, у тому числі основної частини -- 179 сторінки.

земельний оренда реформа сільськогосподарський

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, відображені наукова новизна і практичне значення дослідження, апробація одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади управління земельних ресурсів” - розкрито сутність, основні функції та принципи управління земельними ресурсами на сучасному етапі розвитку суспільних відносин. Об'єктами управління земельними ресурсами є землі всіх форм власності і господарювання в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), а суб'єктами є громадяни та юридичні особи, держава в особі відповідних органів державної влади та територіальні громади сіл, селищ і міст в особі органів місцевого самоврядування.

У процесі управління земельними ресурсами держава через Державну агенцію земельних ресурсів України як спеціально уповноважений орган та його структури на місцях здійснює функції управління в галузі використання та охорони земель, а також вирішення земельних спорів, судовий захист прав землевласників, регулювання земельних відносин тощо.

Однією з функцій управління в галузі використання та охорони земель є економічне стимулювання при використанні земельних ресурсів. Воно полягає в тому, щоб забезпечити товаровиробникам сільськогосподарської продукції гарантії справедливого її розподілу і розпорядження нею. За змістом слід розрізняти економічне стимулювання власників землі і землекористувачів, окремо за використанням земель і окремо за їх охороною (рис.1).



Рис. 1. Заходи економічного стимулювання використання та охорони земель.

Зважаючи на те, що земля виступає як територіальний базис, природний ресурс та основний засіб виробництва в сільському господарстві, у сучасних умовах можна виділити такі принципи землекористування, які повинні бути покладені в основу принципів системи ефективного управління земельними ресурсами в Україні: 1) рівноправність усіх форм земельної власності; 2) дотримання вимог використання земель за цільовим призначенням; 3) пріоритет держави при управлінні земельними ресурсами; 4) диференційований підхід до управління землями різних категорій і регіонів; 5) забезпечення недоторканності та охорони права власності на землю і права користування землею.

Особлива увага в сфері управління земельними ресурсами приділяється ринку земельних ресурсів, який є системою економічних відносин, що виникають у ході операцій із землями, пов'язаних з їх купівлею-продажем, заставою, обміном, даруванням, передачею в оренду, під час яких формується попит, пропозиція та ціна на земельні ділянки. Функціонування ринку земельних ресурсів вимагає дотримання низки принципів, таких як державне регулювання операцій із землею; вільна діяльність людей у рамках правового поля, верховенство споживача, ринкове ціноутворення, договірні відносини, конкуренція на земельному ринку тощо.

Оцінка землі є основою ринкової ціни на земельні ділянки. Однак в умовах функціонування ринку землі початкову ціну земельних ділянок повинна формувати не лише їх грошова оцінка, а насамперед взаємозв'язок попиту та пропозиції на землю. В умовах функціонування ринку землі діє закон попиту: чим вища ринкова ціна на землю, тим менший попит, і навпаки -- чим нижча ринкова ціна на землю, тим більший попит на неї. Особливістю пропозиції сільськогосподарських земельних ділянок є те, що земля просторово обмежена, тому на ринку може пропонуватися лише певна обмежена кількість землі, що не перевищує максимально можливої площі, яку потенційні продавці зможуть продати. Для визначення ринкової ціни на землю потрібно враховувати спільний вплив попиту і пропозиції.

Реалізація заходів у сфері управління земельними ресурсами повинна спрямовуватись на раціональне використання землі та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Держава має брати активну участь в управлінні ринковими земельними операціями у сільському господарстві, важливе місце при цьому відводиться законодавчому забезпеченню відповідних операцій із землею.

У другому розділі - “Сучасний стан використання земельних ресурсів” - проаналізовано розвиток управління земельними ресурсами в процесі земельної реформи та його особливості у сільському господарстві Львівської області, а також правову базу формування ринкових земельних відносин. Розглянуто державну політику у сфері орендних земельних відносин та механізму здійснення окремих ринкових операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення на прикладі Львівської області.

Особливістю реформування земельної сфери Львівської області є малоземелля, а також те, що Львівщина розпочала виділення земельних ділянок у державну і приватну власність, внаслідок чого на сьогодні у приватній власності зосереджено 61,9% сільськогосподарських земель області, а інші землі у державній власності. До негативних наслідків проведення земельної реформи відносимо: зменшення середнього розміру сільськогосподарських підприємств, тобто подрібнення земельних масивів, що не сприяло зростанню виробництва сільськогосподарських культур, запровадженню інтенсивних технологій їх вирощування, раціональних машинно-тракторних агрегатів; під час паювання було використано площі, на яких започатковувалось запровадження контурно-меліоративної організації території, деградовані і малопродуктивні землі, які необхідно виводити під консервацію; відбулося порушення організації території сільськогосподарських підприємств, зокрема сівозмін, що посилило деградаційні процеси ґрунтового покриву, де гуміфікацію, зниження природної родючості.

Площа деградованих і малопродуктивних земель, що не була вилучена із використання, у Львівській області становила понад 100 тис. га. Позитивним є те, що за 1999--2006 роки з інтенсивного обробітку виведено 52,8 тис. га ріллі, з них 47,1 тис. га переведено в кормові угіддя, 0,1 тис. га - в інші угіддя. Залишається вилучити з інтенсивного сільськогосподарського використання ще 47,2 тис. га малопродуктивних угідь. З цієї площі 4,8 тис. га деградованих земель необхідно передати під заліснення, решту перевести в менш продуктивні сільськогосподарські угіддя з послідовним залуженням. Проводяться постійні роботи з порушеними, відпрацьованими землями та їх подальша рекультивація (рис. 2).



Рис. 2. Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація у Львівській оласті.

Необхідно розробити проекти щодо організації території земельних часток (паїв), в яких передбачити вилучення з інтенсивного обробітку: деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених сільськогосподарських угідь, що підлягають консервації; заболочених земель; інших земель, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

На даний час у Львівській області, як і в Україні загалом, найпоширенішим видом використання земельних ресурсів є оренда, яка є одним із різновидів ринкових операцій. Розширення площ землекористування за рахунок оренди є практично єдиним шляхом концентрації сільськогосподарського виробництва в умовах Львівської області. Тут переважає короткострокова оренда терміном до 5 років (86,7% від усієї кількості договорів оренди) і лише 13,3% припадає на довгострокову оренду терміном більше 6 років. Найбільшу частку угідь селяни передали в оренду господарствам, створеним на базі колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, що є позитивним чинником при об'єднанні земельних масивів для ефективного сільськогосподарського виробництва. В області переважає натуральна форма оплати за користування земельними ділянками (87,3% від усіх виплат), а грошові розрахунки за оренду сільськогосподарських угідь становлять 8,1%.

Розміри орендної плати в регіонах України коливаються в широких межах. Так, найнижча орендна плата в Рівненській і Житомирській областях (відповідно 37,7 і 42,1 грн./га), а найвища у Черкаській та Дніпропетровській областях - 98,4 та 96,7 грн./га. Середній розмір плати за оренду 1 га сільськогосподарських угідь у Львівській області у 2005р. становив 90,3 грн.

У процесі дослідження було проведено групування районів Львівської області за грошовою оцінкою сільськогосподарських угідь для визначення залежності між ефективністю використання угідь сільськогосподарськими підприємствами та грошовою оцінкою земель (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив грошової оцінки земель у сільськогосподарських підприємствах адміністративних районів Львівської області на економічну ефективність використання сільськогосподарських угідь, 2005 р.

Показник	Група районів за грошовою оцінкою с.-г. угідь, грн.	Разом і в середньому
	І - до 4606,5	ІІ - 4606,5-6388,1	ІІІ - 6388,1-8169,7	ІV - 8169,7 і більше
Кількість районів	4	4	4	6	18
Виробництво валової продукції на 100 га с.-г. угідь у порівнянних цінах, тис. грн.	274,8	237,5	252,8	269,5	258,7
Чистий прибуток (збиток) на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	1950	-15060	-11360	20230	-1060

На основі проведених розрахунків виявлено відсутність зв'язку між грошовою оцінкою Львівської області та ефективністю господарювання сільськогосподарських підприємств. Це свідчить про те, що показники грошової оцінки земель Львівщини не відповідають справжній оцінці відповідних земель, що означає необ'єктивність грошової оцінки сільськогосподарських земель області в цілому і негативно характеризує ситуацію з оціненням, а звідси і неточність визначення розміру орендної плати і ціни за землю.

Запропоновано підхід щодо еколого-економічного механізму раціонального використання та охорони земель за допомогою обґрунтувань оцінки раціонального використання земель, яка загалом повинна базуватися на єдиній методологічній основі в розрізі одиниць природного сільськогосподарського районування на всій території України. Йдеться про виділення єдиного вихідного показника мінімальної оцінки земель для вилучення їх з інтенсивного сільськогосподарського обробітку. Це потребує виділення на рівні всіх сільських, селищних рад площ земель з оцінкою, яка нижча за вихідний показник, та забезпечення розробки відповідних заходів щодо їх практичного використання (заліснення, залуження, будівництво, рекреація, охоронні території тощо). Ці землі можуть слугувати резервом підвищення рівня лісистості території, самозабезпеченості деревиною, лікарською сировиною, плодово-ягідною продукцією.

У результаті здійснених у роботі аналітичних розрахунків, які виконані у програмі StatSoft Statistica 6.0, одержано кореляційну залежність таких показників ефективності сільськогосподарського виробництва у підприємствах Львівської області, як виробництво валової продукції в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь (y₁), чистий прибуток (збиток) на 1 га сільськогосподарських угідь (y₂) та рівень рентабельності (y₃) від площі сільськогосподарських угідь з розрахунку на одне підприємство (х₁), урожайності зернових культур (х₂) і чисельності поголів'я великої рогатої худоби на 1 га сільськогосподарських угідь (х₃):

у₁ = 0,94 + 0,02х₁ + 0,03х₂ + 1,73х₃;

у₂ = - 151,11 + 1,29х₁ + 7,31х₂ - 157,36х₃;

у₃ = - 39,8 - 0,5х₁ + 2,13х₂ - 10,51х_3.

Значення параметрів рівняння дають підставу зазначити, що з збільшенням площі сільськогосподарських угідь, підвищенням урожайності культур та із збільшенням поголів'я великої рогатої худоби в господарствах відповідно на 0,02, 0,03 і 1,73 підвищується виробництво валової продукції у сільськогосподарських підприємствах. Із збільшенням площі сільськогосподарських угідь і підвищенням урожайності культур збільшується розмір прибутку відповідно на 1,29 і 7,31 тис. грн., проте зменшується на 157,36 тис. грн. при збільшенні поголів'я. Рівень рентабельності сільськогосподарських підприємств із підвищенням урожайності культур збільшується на 2,13 пункту, проте зменшується з розширенням площі сільськогосподарських угідь та збільшенням поголів'я великої рогатої худоби на 0,55 і 10,51 пункту відповідно. За допомогою цих показників можна спрогнозувати і спланувати ефективне й раціональне використання земельних ресурсів при виробництві сільськогосподарської продукції, а при дослідженні впливу показників ефективності сільськогосподарського виробництва один на одного (рис. 3) підвищиться точність розрахунків.

Аналіз кореляційної залежності показників ефективності сільськогосподарського виробництва та параметрів землекористування приводить до висновку про те, що внаслідок викривлення економічних взаємовідносин у сільському господарстві підвищення рівня концентрації сільськогосподарського виробництва виявляється негативним чинником, який погіршує показники чистого прибутку на 1 га угідь та рівня рентабельності сільськогосподарських підприємств. Очевидно, що є інші чинники, які позитивно впливають на їх зростання, тому мова повинна йти про необхідність удосконалення економічного механізму, при якому забезпечувалося б зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

У третьому розділі - “Шляхи вдосконалення управління земельними ресурсами” - подано пропозиції щодо вдосконалення економічних важелів, як основних аспектів охорони та раціонального використання земельних ресурсів. Розроблені підходи до обороту земельних ресурсів. Запропоновано поняття та обґрунтовано методи державного управління земельними ресурсами.

Рис. 3. Матричний графік кореляційних полів (вплив показників ефективності сільськогосподарського виробництва один на одного)

Реформування в галузі управління земельними ресурсами через приватизацію сільськогосподарських земель має на меті створення необхідних передумов для раціонального використання та охорони земель. Погіршення якості земельних ресурсів є одним із поширених видів порушень земельного законодавства, яке полягає в протиправних діях або бездіяльності, що призводить до постійної чи тимчасової зміни фізичних властивостей родючого шару ґрунту та його структури, який став внаслідок цього, непридатним для використання за цільовим призначенням. Нами пропонується ввести такий порядок економічної відповідальності за зміну якісного стану ґрунту:

- якщо екологічний стан ґрунту залишився без змін, то відповідна ринкова операція із землею здійснюється з урахуванням грошової вартості землі, яка визначається за встановленою методикою;

- якщо ґрунт погіршився, землевласник має сплатити державі суму вартості заподіяних втрат, які було нанесено при використанні земельної ділянки;

- якщо ґрунт поліпшився, суму вартості досягнутого поліпшення слід додати при визначенні грошової вартості поліпшеної земельної ділянки.

При здійсненні цивільно-правових операцій із земельними ділянками вартість погіршення екологічного стану ґрунту землевласником має бути сплачена державі у вигляді штрафу за нераціональне використання. За умови поліпшення екологічного стану ґрунту або його незмінного стану новому землекористувачеві видається відповідний еколого-агрохімічний паспорт. Ці дані можуть бути враховані під час здійснення із земельною ділянкою відповідної операції з економічного обороту землі. Ґрунтове обстеження і складання еколого-агрохімічного паспорта має здійснюватись за рахунок того землевласника чи землекористувача, який започаткував операцію з землею.

Вартість заподіяних збитків земельній ділянці чи поліпшення її екологічного стану можна обчислювати, користуючись середнім балом бонітету земельної ділянки, який визначається при складанні еколого-агрохімічного паспорта, та показником грошової вартості землі, яка визначається на момент здійснення з земельною ділянкою відповідної операції з економічного обороту землі, за формулою

(1)

де В - сума вартості збитків чи поліпшення стану ґрунту, грн.;

Гв - грошова вартість 1 га землі, грн.;

Зб - середньозважений бал бонітету зменшення бальної оцінки земельної ділянки або її поліпшення проти початкового стану, балів;

Бс - середньозважений бал бонітету земельної ділянки, балів;

П - площа земельної ділянки, га.

Отже, при ринкових операціях з певною ділянкою потрібно включити цю суму до загальної вартості земельної ділянки. Це буде відповідним контролем, і одночасно заохоченням для інших власників до раціонального і бережливого використання земельних ділянок. Пропонується створити відповідну базу даних щодо вартості збитків чи поліпшення стану ґрунту на обласному рівні, що допоможе з'ясувати загальну картину в області у сфері управління земельними ресурсами. Це дасть змогу активно впливати на захист сільськогосподарських земель від деградації, стимулюватиме власників і користувачів земельних ділянок до їх якісного, екологічного поліпшення, розширить базу надходження коштів у місцеві бюджети.

Отож, важливим питанням сьогодення є закріплення особливостей відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення. На нашу думку, одним із важливих принципів управління земельними ресурсами повинно бути використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням. Зі здійсненням трансакцій із земельними ділянками не повинно змінюватися основне цільове призначення земель. Купівля земель сільськогосподарського призначення не має використовуватись як засіб вилучення ділянок із сільськогосподарського обороту, передусім особливо цінних земель. Якщо в цьому є нагальна необхідність, повинні бути повною мірою використані економічні важелі компенсації втрат сільськогосподарського виробництва.

Розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, обумовлених вилученням (викупом) земель проводиться згідно з Постановою КМУ "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню". Вказані кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються виключно на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

На основі проведених у роботі розрахунків видно, що кошти, які надходять до бюджетів районних рад (районним радам - 15 %; міським, сільським, селищним радам - 60 %, обласним радам - 25 %; міським радам Києва та Севастополя - 100 %), є недостатніми для виконання робіт з реалізації програм охорони та раціонального використання земель, а основна сума (60% від усієї суми), що надходить у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва на рахунки бюджетів місцевих рад, накопичується і роздрібнюється у відповідних радах, тому також є недостатньою для виконання робіт з реалізації програм охорони та раціонального використання земель на рівні окремо взятої місцевої ради.

На даний час кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, акумулюються на спеціальних рахунках відповідних бюджетів місцевих рад і фактично не використовуються.

Враховуючи викладене, з метою ефективного та цільового використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, пропонується об'єднання коштів на єдиному рахунку районного бюджету для реалізації заходів, передбачених вказаною Постановою.

Важливе значення для раціонального використання земельних ресурсів має державне управління земельними ресурсами, під яким треба розуміти способи впливу держави через законодавчі і виконавчі органи на аграрну сферу з метою створення або забезпечення умов для їхньої діяльності відповідно до національної економічної політики. Державне управління земельними ресурсами в Україні варто здійснювати за допомогою економічних, екологічних, соціальних та правових методів (рис. 4).

На основі проведеного аналізу загальнодержавних програм у сфері використання та охорони земель виявлено, що немає жодної програми, яка була б скерована саме на відтворення родючості земельних ресурсів та більш ефективні використання й охорону сільськогосподарських угідь.

На жаль, в Україні немає спеціального законодавчого акта з питань ринку землі, тому є потреба у прийнятті Закону України “Про ринок землі”, в якому стосовно земель сільськогосподарського призначення пропонується запровадити такі правові норми: 1) базою для купівлі-продажу земель повинна бути їх грошова оцінка, визначена згідно з Методикою експертної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яку слід затвердити Кабінетом Міністрів; 2) повторну купівлю-продаж сільськогосподарських земель варто допускати лише після використання земельної ділянки за призначенням принаймні впродовж п'яти-десяти років (виходячи з можливості ротації сівозмін землевласниками); 3) усі грошові операції, пов'язані з обігом землі, повинен здійснювати Державний земельний (іпотечний) банк України та його відділення в регіонах.



Рис.4. Методи державного управління земельними ресурсами

Крім того, потрібно передбачати правові норми про недопущення купівлі землі підставними особами. Цього можна уникнути через прийняття чітких правових норм щодо декларування доходів покупців землі. Державні органи, які оформляють угоди купівлі-продажу, потрібно зобов'язати вимагати декларацію про доходи у покупців земельних ділянок. Якщо при цьому виникатимуть розбіжності між представленими і фактичними доходами, то це даватиме підстави для застосування норм адміністративного чи кримінального права.

ВИСНОВКИ

1. Використання землі потребує оперативних дій з боку держави щодо ефективного управління земельними ресурсами, які включають комплекс взаємопов'язаних еколого-економічних, правових, соціальних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на удосконалення земельних відносин при проведенні земельної реформи, організацію належного контролю за раціональним та екологобезпечним використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. Складовими управління земельними ресурсами є принципи і функції, застосування та дотримання яких дозволить підвищити рівень екологічної, економічної та соціальної ефективності відповідних показників. Найважливіші з них є: удосконалення структури земельних угідь та посівних площ; поліпшення якісного стану забруднених, деградованих та малопродуктивних земель; зростання ефективності землекористування за рахунок організації території; окупність витрат при вирощуванні сільськогосподарських культур; створення умов господарювання на землі для різних форм власності; рівень розвитку соціальної інфраструктури.

2. Аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників показує, що ринкові операції із земельними ділянками є складовою управління земельними ресурсами і включають ринок сільськогосподарських земель, оренду землі, визначення плати за землю, грошової оцінки землі з обов'язковим дотриманням вимог раціонального використання та охорони земельних ресурсів. Держава, як основний суб'єкт управління земельними ресурсами, повинна не тільки отримувати дохід від власності на землю, а й регулювати діяльність усіх суб'єктів, яким земля передана у власність і користування, через застосування таких управлінських функцій, як організація процесу, облік і контроль при ринкових операціях тощо.

3. Відмінністю Львівщини порівняно з іншими регіонами було те, що землі передавались не у колективну, а лише у приватну власність. Внаслідок цього станом на 01.01.2006р. у приватній власності громадян перебувало 62,9% земель сільськогосподарського призначення, а у власності держави - 37,1%. Відповідно в області не видавалися державні акти на право колективної власності, а пішли шляхом визначення середніх земельних часток на сформованих територіях сільських рад, чим було створено умови вільного вибору форм господарювання. На сучасному етапі здійснення земельної реформи оренда виявилась єдиним ефективним засобом отримання економічного прибутку за рахунок здачі земельної ділянки у платне користування. На основі проведеного групування виявлено відсутність зв'язку між існуючою грошовою оцінкою земель та ефективністю господарювання сільськогосподарських підприємств у Львівській області. Розрахунки показали, що виробництво валової продукції та отримання чистого прибутку не є прямо залежними від визначеної грошової оцінки, а навпаки, протилежними, що характеризує необ'єктивність цієї оцінки в цілому.

4. Законодавче забезпечення оренди землі є достатньо врегульоване, проте пропонується доповнити деякі важливі моменти, а саме: встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок фермерських господарств не менше 3-х років; обумовлення вікового та фізичного стану орендаря - орендарем може бути особа віком до 55 років, здорова і здатна займатися виробництвом сільськогосподарської продукції; доповненням умов зміни орендної плати - вона може бути зменшена або повністю відмінена у зв'язку з повною чи частковою втратою урожаю внаслідок стихійного лиха, якщо вказані обставини виникли до збору врожаю і складають не менше 40% загальної його вартості.

5. З метою вдосконалення еколого-економічних важелів запропоновано метод ефективного та цільового використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Пропонується акумулювання цих коштів на єдиному рахунку районного бюджету для реалізації заходів програми охорони та раціонального використання земель. Пріоритетні напрями використання зазначених коштів повинні визначатись, виходячи з першочергових потреб району з урахуванням пропозицій місцевих рад та стратегічних напрямів розвитку області. Врахування цієї пропозиції актуальне не тільки у Львівській області, а й в Україні загалом, оскільки подібна ситуація спостерігається і в інших областях. Пропонується внести зміни до відповідних законодавчих актів задля раціонального використання коштів згідно з їх цільовим призначенням.

6. У процесі дослідження виявлено взаємозв'язок показників ефективності виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств і параметрів їх землекористування, який свідчить, що між цими показниками існує залежність, яка вказує на необхідність раціонального використання землі для підвищення рівня ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому необхідно вдосконалювати механізм, при якому би забезпечувалося зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

7. У період реформування земельних відносин особливого значення набуває взаємозв'язок між економічними та екологічними аспектами землекористування. До економічних заходів, що забезпечать охорону земель сільськогосподарського призначення, пропонується ввести такий порядок економічної відповідальності за зміну якісного стану ґрунту, який полягає у врахуванні грошової вартості земель за встановленою в дисертаційному дослідженні методикою для ділянки, екологічний стан ґрунту якої залишився без змін, погіршився або покращився. Для цього запропонована формула і проведені розрахунки, за допомогою якої можна вирахувати вартість заподіяних збитків земельній ділянці чи поліпшення її екологічного стану для подальшого запровадження при ринкових операціях із землею.

8. У процесі дослідження обґрунтовано шляхи державного управління земельними ресурсами за допомогою економічних, екологічних, соціальних та правових методів у напрямі правового забезпечення здійснення операцій із землею, адміністративного управління земельними ресурсами з боку органів влади, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель та наукових розробок, спрямованих на ефективне управління. Важливою передумовою для цього є прийняття Законів України “Про ринок землі”, „Про раціональне природокористування”, „Про підвищення родючості та охорону сільськогосподарських земель”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

Мазій Н.Г., Микула О.Я., Нестеренко Г.Б., Гнаткович С.Д. Використання земельних ресурсів Львівської області на сучасному етапі // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2002. - №8. -С.186-188 (автором здійснено порівняння ефективності використання земель в Україні та у Львівській області).

Мазій Н.Г., Смолінська С.Д. Державне регулювання земельного ринку // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2006. - № 13. - С.675-678 (автором обґрунтовано потребу у поєднання розвитку пореформеного аграрного землекористування з державним регулюванням земельних відносин).

Мазій Н.Г., Смолінська С.Д. Роль держави у формуванні і регулюванні земельних відносин // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. І.Р. Залуцького. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 11. - С. 251-259 (автором наведено структурні елементи державного регулювання земельних відносин, запропоновано шляхи залучення іноземних інвестицій у сільське господарство України).

Мазій Н.Г. Теоретичні аспекти державного регулювання земельних відносин // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. І.Р. Залуцького. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 12. - С. 106-114.

Мазій Н.Г. Розвиток орендних відносин та їх державне регулювання // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2007. - № 14(1). - С.319-323.

В інших наукових виданнях

1. Мазій Н.Г. Містобудівні аспекти регулювання ринку землі // Студентська молодь і науковий прогрес в АПК: Матеріали Міжнар. студент. конф. - Львів: ЛДАУ, 2001. - С. 71-73.

2. Мазій Н.Г. Проблеми та перспективи орендних відносин в умовах реформування економіки // Проблеми регіонального розвитку в Україні та Польщі: Тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., 23-25 травня 2005 року. - Львів-Брюховичі, 2005. - С.19

3. Мазій Н.Г., Смолінська С.Д. Світовий досвід державного регулювання ринку землі // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, 20 січня 2006 року. - Львів, 2006. - С.6 (автором проведено аналіз світового досвіду формування та функціонуваня ринку землі).

АНОТАЦІЯ

Мазій Н.Г. Шляхи удосконалення управління земельними ресурсами (на прикладі Львівської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національний аграрний університет, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні й методичні основи та обґрунтовано практичні пропозиції щодо вдосконалення управління земельними ресурсами на державному і регіональному рівнях.

Проаналізовано розвиток земельних відносин у процесі земельної реформи, виявлено взаємозв'язок економічної ефективності виробництва та параметрів землекористування сільськогосподарських підприємств, а також потребу становлення ринку сільськогосподарських земель.

Запропоновано підходи щодо управління земельними ресурсами, показано напрями вдосконалення економічних важелів щодо охорони і раціонального використання земельних ресурсів. Запропоновано підходи до економічного обороту землі.

Ключові слова: управління земельними ресурсами, раціональне використання земель, охорона земель, земельні відносини, землекористування, ринок землі.

Мазий Н.Г. Пути усовершенствование управления земельными ресурсами (на примере Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный аграрный университет, Киев, 2008.

В диссертации теоретически развит и методически обобщен вопрос усовершенствования управления земельными ресурсами. Предложено решение научно-практической задачи, которая состоит в обосновании основных закономерностей развития управления земельными ресурсами и разработке на этой основе предложений по функционированию оптимального рыночного механизма использования земельных ресурсов в сельском хозяйстве Украины.

Значительное место в работе отведено исследованию истории и зарубежного опыта функционирования земельных ресурсов, изменений земельных отношений в ходе земельной реформы в сельском хозяйстве Украины. Во избежание ошибок и для использования преимуществ действия оптимальных отношений в земельной сфере нужно внедрять исторический и зарубежный опыт на пути к эффективному и рациональному использованию земель и их охране в Украине.

На основе анализа земельной реформы в Украине определено, что за 17 лет, начиная с 1990 года, произошло трансформирование земель из государственной в частную собственность. В частной собственности в Украине ныне состоит 72,6% земель, в то время как государственные земли занимают только 27,4%. Во Львовской области в частной собственности находится 62,9 % земель сельскохозяйственного назначения, а в собственности государства -37,1%.

Особенность Львовской области состоит в том, что в процессе реформирования земли не передавались в коллективное пользование, а только в частную собственность.

На основе проведенных исследований выявлена взаимосвязь между эффективностью производства и параметрами землепользования сельскохозяйственных предприятий, что позволяет сделать вывод о пользе расширения площади землепользования. Сейчас это происходит за счет аренды земельных участков, но в условиях полноценного земельного рынка в сельском хозяйстве размеры землепользования будут увеличиваться за счет покупки земель.

В ходе работы определено, что государственное управление земельными ресурсами должно ориентироваться на экономический, экологический, социальный и правовой курс развития. Обоснована необходимость принятия Законов Украины “О рынке земель”, „О рациональном природоиспользовании”, „О повышении плодородия и охране сельскохозяйственных земель”, которые должны стать главными законодательными актами по надежному и оптимальному управлению земельными ресурсами в аграрной сфере.

Одной из задач государства в сфере сохранения, рационального использования и охраны земель являются обеспечение контроля за их экологической ситуацией.

Обоснован порядок расчета убытков от ухудшения земель в результате нерационального их использования. Предлагается аккумулировать денежные суммы для компенсации этих убытков на специальных счетах на региональном и государственном уровнях.

Ключевые слова: управление земельными ресурсами, рациональное использование земель, охрана земель, земельные отношения, землепользование, рынок земель.

Maziy N.G. The ways of optimization in land resources management (by the example of the Lviv region) . - Manuscript.

A dissertation for obtaining the academic degree of candidate of economic sciences with the specialization 08.00.06 - Economics of Natural Resources Usage and Environmental Protection. - National Agrarian University, Kiеv, 2008.

The dissertation explores theoretical and methodical bases of optimization in land resources management both on national and regional levels. The author analyzes the development of land resources management in the Lviv region and identifies the interconnection between economic efficiency of the production and the parameters of land use of agricultural enterprises. The necessity of agricultural land market functioning is determined.

The thesis introduces the methods of land resources management. The ways of improvement of economic levers that regulate the protection of land resources and rational land use are pinpointed. The author suggests the approaches to economic land turnover within the system of land use.

Key words: land resources management, rational land use, land protection, land relations, land use, land market.

Размещено на Allbest.ru

...