Формування матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 631.1.005

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

ОСТАПЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

Луганськ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

Макаренко Петро Миколайович, доктор економічних наук, професор, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

Перебийніс Василь Іванович, доктор економічних наук, професор, Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри загальноекономічних дисциплін;

Агєєва Ірина Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, Таврійський державний агротехнологічний університет, доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Захист відбудеться "18" липня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 у Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ, головний навчальний корпус, аудиторія Г - 202.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, містечко ЛНАУ.

Автореферат розісланий "05" червня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Суховерхий.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем ринкового розвитку сільськогосподарських підприємств є їх матеріально-технічне забезпечення. Без цього неможливе досягнення високого рівня продуктивності праці, виробництво продукції з низькою собівартістю. Абсолютна більшість аграрних підприємств не мають у своєму розпорядженні достатньої кількості техніки, а та, що є, застаріла. Наслідком цього є порушення технологій виробництва продукції в сільському господарстві.

Тому одним із пріоритетів національної аграрної політики слід вважати технічне оновлення і матеріальне забезпечення сільського господарства в складі його підприємств та особистих селянських господарств. Адже матеріально-технічне забезпечення аграрного сектору України в умовах сучасності досягло тієї критичної межі, за якої, навіть при умові існуючої динаміки та невживанні кардинальних заходів стосовно її покращення, уже в найближчий час буде йти розмова про порушення технологічних процесів в тваринництві і рослинництві підприємства, про суттєву екстенсивність виробництва в сільському господарстві взагалі.

Тому пошук шляхів забезпечення підприємств та ефективного використання їх матеріально-технічних засобів є досить актуальним питанням сьогодення.

Стан вивчення проблеми. Дослідженнями організаційно-економічних проблем формування матеріально-технічних засобів сільськогосподарських підприємств, процесом їх розвитку та вивченням сучасного стану займалось і займається велика кількість вчених економістів-аграрників: І.В. Агєєва, С.П. Азізов, В.Г. Андрійчук, В.І. Артиш, І.Д. Бурковський, Я.К. Білоусько, А.М. Головко, М.І. Грицишин, В.В. Іванишин, М.І. Кісіль, С.М. Колотуха, П.М. Макаренко, К.М. Мельник, П.О. Мосіюк, О.В. Олійник, В.І. Перебийніс, Г.М. Підлісецький, П.Т. Саблук, В.Б. Шкляр та інші.

Незважаючи на широке коло питань, які вивчались вітчизняними та зарубіжними економістами, ряд із них у зв'язку із поглибленням ринкових відносин на селі потребують удосконалення та розвитку. Зокрема потрібно систематизувати принципи взаємовідносин між суб'єктами споживання матеріально-технічних засобів, вивчити сучасний стан забезпечення і використання сільськогосподарської техніки в різних формах господарювання на селі, оцінити ефективність використання матеріальних ресурсів та розглянути можливі організаційні напрями формування і управління використанням матеріально-технічних засобів сільського господарства, які складаються по мірі розвитку і концентрації аграрного виробництва. Все це визначає актуальність теми, напрям і структуру досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились відповідно до плану науково-дослідних робіт Полтавської державно аграрної академії, що є складовою програми наукових досліджень ННЦ "Інститут аграрної економіки УААН" "Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих умов в АПК" (номер державної реєстрації 0102U000262), де автором розглядався напрям щодо перспектив розвитку матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне і практичне обґрунтування процесу матеріально-технічного забезпечення та ефективного використання матеріально-технічних засобів і розробка науково виважених пропозицій, направлених на вдосконалення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

- узагальнити сутність і зміст матеріально-технічного забезпечення в сільському господарстві;

- систематизувати принципи взаємовідносин між суб'єктами системи споживання матеріально-технічних засобів;

- дослідити організаційні форми та проблеми матеріально-технічного забезпечення, тобто розвиток та сучасний стан системи забезпечення матеріально-технічними засобами сільськогосподарських товаровиробників;

- проаналізувати методичні підходи до оцінки матеріально-технічних засобів сільськогосподарських підприємств;

- оцінити рівень забезпеченості та ефективності використання матеріально-технічних засобів в різних за формами підприємств в Полтавській області;

- розробити пропозиції по удосконаленню забезпечення та підвищенню ефективності використання матеріально-технічних засобів підприємств аграрної сфери.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення матеріально-технічними засобами сільськогосподарських підприємств.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, практичних, методичних аспектів формування матеріально-технічного забезпечення та ефективного використання засобів в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою виконаного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань матеріально-технічного забезпечення.

У дисертаційній роботі використані наступні методи: абстрактно-логічний (при вивченні останніх наукових публікацій і досягнень практики по темі; при оцінці власних результатів на фоні вже відомих знань; при виділенні невирішених завдань; при розробці конкретних цілей дослідження) та системного аналізу, графічний (побудова графіків, діаграм) та статистичний (при встановленні факторів впливу на результуючий показник), економіко-математичний метод (при моделюванні оптимального складу машинно-тракторного парку).

Інформаційна база дисертаційного дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використовувалися нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, фінансова та статистична звітність підприємств, результати власних досліджень і розрахунків. матеріальне технічне забезпечення аграрна

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведених досліджень одержані результати, що характеризують їх наукову новизну:

вперше:

- обґрунтовано в організації управління агропромисловим концерном створення відділів матеріально-технічного забезпечення і матеріально-технічного постачання, що виконують інформаційний контроль стану матеріально-технічної бази членів концерну та зосереджують дані про покупців і продавців матеріально-технічних засобів і послуг пов'язаних з ними, розробляють плани використання техніки, комплектують її запасними частинами, проводять організацію транспортних робіт і технічних засобів, здійснюють оперативно-фінансове планування виробничих процесів в сільському господарстві;

- запропоновано систему комп'ютерного оперативного планування з використанням пакету програм "План", створеного в доповнення до типової конфігурації "1С-Бухгалтерія 7.7", який передбачає визначення по кожному підрозділу необхідних розмірів: матеріально-технічних засобів з додатковим плануванням їх перевитрат, залишків матеріальних засобів на початок року на рахунках, та їх автоматичного розрахунку на початок кожного місяця;

удосконалено (доповнено):

- сутність "матеріально-технічне забезпечення" як системи, в якій відбувається вільне споживання матеріально-технічних засобів (техніки, паливно-енергетичних, водних ресурсів, запасних частин, мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин), шляхом використання послуг підприємств-виробників матеріально-технічних засобів та сервісних підприємств, які здійснюють їх постачання та обслуговування. При цьому система матеріально-технічного забезпечення не є однобоким явищем, налагоджена її діяльність знаходиться в прямій залежності від аграрних підприємств, підприємств промисловості, держави, тобто дієвості економічних механізмів, їх урегульованості;

- зміст поняття "матеріально-технічні засоби". Матеріально-технічні засоби - це засоби промислового походження, які суттєво впливають на основні технологічні процеси при виробництві сільськогосподарської продукції та є об'єктами обігу на ринку матеріальних ресурсів (мінеральні добрива, засоби захисту рослин, дизельне паливо, бензин, моторні масла, електроенергія, трактори, зернозбиральні, буряко- і кормозбиральні комбайни, запасні частини та інші види технічних ресурсів);

- структуру системи матеріально-технічного забезпечення, через виділення в окрему групу банківських установ, лізингових компаній, страхових організацій з подальшим їх реформуванням у напрямі створення єдиної фінансової структури для забезпечення кредитування аграрних підприємств;

набули подальшого розвитку:

- використання вживаної техніки в напрямі створення єдиного інформаційного простору купівлі-продажу в Інтернет мережі, формування сервісних та дилерських організаційних структур, дільниць для відновлення вживаних вузлів та їх агрегатів, технічного обслуговування і ремонту та забезпечення аграрних товаровиробників запасними частинами;

- методичні підходи до визначення оптимального складу машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств через використання при математичній формалізації лізингових операцій та оренди техніки.

Практичне значення одержаних результатів. Ряд пропозицій автора по удосконаленню забезпечення та підвищенню ефективності використання матеріально-технічних засобів сільськогосподарських підприємств можуть бути використані при формуванні та налагодженні матеріально-технічної бази сільськогосподарських виробників, а також прийняті до впровадження в практику аграрними підприємствами Решетилівського району Полтавської області та прийняті до уваги Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 01-16/337 від 12 вересня 2007 р.).

Результати наукових досліджень використовуються також у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін економічного напрямку (довідка № 7-01-61 від 13 вересня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних досліджень автора. Автором поставлені і розв'язані теоретичні та практичні питання розвитку системи матеріально-технічного забезпечення та ефективного використання матеріально-технічних засобів в сільському господарстві. Результати дослідження автора науково обґрунтовані та відображені в опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені та обговорені на наступних наукових конференціях: 14 червня 2006 р. "Соціально-економічні перспективи розвитку України" (м. Дніпропетровськ); 17-18 травня 2007 р. "Наука і вища освіта" (м. Запоріжжя, ГУ ЗІДМУ); 23-24 квітня 2008 р. "Научное пространство Европы" (м. Дніпропетровськ).

Публікації. Основні положення результатів дисертаційної роботи опубліковано в 8 наукових працях загальним обсягом 2,5 друкованих аркуша, з них 5 статей у спеціалізованих наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,1 друкованих аркуша, та 3 тези доповідей (загальний обсяг 0,4 друкованих аркуша) на науково-практичних конференціях. У співавторській статті за списком автореферату внесок полягає в наступному: [8] - розроблено модель оптимального складу машинно-тракторного парку для досліджуваних підприємств.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 155 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 28 таблиць, 11 рисунків, 12 додатків, що займають 15 сторінок і список використаних джерел із 150 найменувань (13 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, сформовані мета, задачі, об'єкт і предмет дослідження, відображена наукова новизна, теоретичне і практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні засади матеріально-технічного забезпечення підприємств АПК" визначено економічну сутність та зміст матеріально-технічного забезпечення в сільському господарстві, досліджено процес розвитку та сучасний стан матеріально-технічного забезпечення, вивчено методичні підходи до оцінки матеріально-технічних засобів.

Єдиного, стандартизованого визначення поняття "матеріально-технічне забезпечення" та "матеріально-технічні засоби" в економічній науці не існує. У науковій літературі існують різні підходи до визначення змісту цих понять. Тож, нами проведено уточнення їх економічної сутності.

Під матеріально-технічним забезпеченням сільського господарства слід розуміти систему, в якій відбувається вільне споживання матеріально-технічних засобів (техніки, паливно-енергетичних ресурсів, запасних частин, мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин тощо) шляхом використання послуг підприємств-виробників матеріально-технічних засобів та сервісних підприємств - їх постачальників, з метою їх використання та обслуговування. Це відносини, які забезпечують формування і використання матеріально-технічних засобів суб'єктами сфери АПК (рис. 1. Система відносин між учасниками матеріально-технічного забезпечення).

Матеріально-технічні засоби - це засоби промислового походження, які суттєво впливають на основні технологічні процеси при виробництві сільськогосподарської продукції та є об'єктами обігу на ринку матеріальних ресурсів (а саме: мінеральні добрива, засоби захисту рослин, дизельне паливо, бензин, моторні масла, електроенергія, трактори, зернозбиральні, бурякозбиральні і кормозбиральні комбайни, запасні частини та інші види технічних ресурсів).

Необхідність уточнення пояснюється також тим, що серед практиків та вчених-економістів існує багато розбіжностей, з огляду підходів щодо реформування матеріально-технічного забезпечення, в країні не досить чітко визначено відношення влади до системи забезпечення матеріально-технічними засобами.

Система матеріально-технічного забезпечення діє за схемами: 1) "завод - аграрне підприємство"; 2) "завод - постачальник (дилер) - аграрне підприємство"; 3) "завод - агротехсервісна структура - аграрне підприємство".

Нами запропоновано виділити наступних учасників системи матеріально-технічного забезпечення, а саме банківські установи, лізингові компанії, страхові організації в окрему групу учасників та включити їх в загальну схему матеріально-технічного забезпечення з подальшою їх переорганізацією з метою формування цілісної спеціалізованої фінансової структури, як інвестиційного джерела матеріально-технічних засобів. Основна мета якої: кредитування сільськогосподарських формувань.

Матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає на промисловість з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у сільськогосподарське виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень.

Економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства полягає в тому, щоб забезпечити: 1) безперебійне забезпечення підприємства необхідними матеріально-технічними засобами; 2) оптимізацію господарських зв'язків між споживачем та постачальником; 3) створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів; 4) застосовування прогресивних шляхів та засобів надходження ресурсів з метою прискорення матеріально-технічного забезпечення; 5) економне і ефективне використання засобів у виробництві.

Сільське господарство справляє значний вплив на матеріально-технічне забезпечення підприємств даної сфери, що зумовлюється наступним:

1) Сільське господарство розвивається на основі різних форм власності і господарювання.

2) На відміну від інших галузей матеріального виробництва земля є основним засобом виробництва. При неправильному використанні властивості землі погіршуються.

3) Економічний процес відтворення в сільському господарстві тісно пов'язаний і незмінно переплітається з природними ресурсами, тобто відбувається за біологічними законами відтворення рослин і тварин.

4) Значна різниця між періодом виробництва і робочим періодом сільськогосподарського виробництва спричиняє його сезонний характер. Сезонний характер виробництва зумовлює нерівномірність використання робочої сили, машин, та іншої техніки, одержання продукції і надходження.

5) Сільськогосподарське виробництво просторово розосереджене, що спричиняє великі обсяги внутрішньогосподарських перевезень вантажів, а також витрат енергетичних ресурсів і засобів виробництва.

6) Частина одержаної продукції використовується в подальшому виробничому процесі як засіб виробництва.

7) Природні умови є надзвичайно важливим фактором виробництва, великою мірою зумовлюють кінцеві результати та рівень його ефективності.

Особливістю матеріально-технічного забезпечення сільського господарства в умовах сучасності можна назвати диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та продукцію промисловості, так звані "ножиці цін".

В роботі в достатній мірі висвітлено процес розвитку та сучасний стан системи забезпечення матеріально-технічними засобами, який головним чином формувався під впливом економічного механізму функціонування аграрного виробництва.

Встановлено, що система матеріально-технічного забезпечення планової економіки здійснювалась на основі наступних принципів: 1) планомірності - засоби виробництва надходили на різні організаційні формування на основі планів; 2) раціональності та економічності - оптимальні за розмірами показники результативності досягались за рахунок мінімальної витратності; 3) єдності постачання та збуту - тобто продукція збувалась одним підприємством і в той же час споживалась іншими.

Основні принципи взаємовідносин між суб'єктами системи матеріально-технічного забезпечення в умовах ринку наступні:

1) Вільний вибір сільськогосподарськими товаровиробниками виробників, постачальників матеріально-технічних засобів, технологій та послуг незалежно від форм власності і господарювання.

2) Дотримання паритетності товарообміну між галузями.

3) Мінімізація кількості посередників між виробниками матеріально-технічних засобів і послуг та їх споживачами, що дозволяє скоротити витрати по їх придбанню, використанню.

4) Відповідальність виробників за якість ресурсів та послуг.

5) Своєчасність розрахунків між учасниками ринку матеріально-технічних засобів.

Організаційні форми матеріально-технічне забезпечення господарств України аграрної сфери розвиваються за такими формуваннями: машинно-тракторні станції, ремонтно-технічні станції, машинно-технологічні станції, лізинг, вторинний ринок техніки. Огляд даних організаційних структур був здійснений з метою виділення прорахунків в їх функціонуванні та використання їх переваг при налагодженні матеріально-технічного забезпечення. При цьому заслуговує на увагу зарубіжний досвід використання техніки (сусідська взаємодопомога, "машинні списки", "машинні кільця", машинні синдикати, фермерські групи, кооперативи КЮМА, сільськогосподарські гуртки), що нині відіграють важливу роль в Німеччині, Австрії, Франції, Нідерландах, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Бразилії, Японії, Польщі при наданні транспортних послуг, шляхом міжгосподарського використання техніки, здаються на прокат, займаються обробкою ґрунту, внесенням добрив та меліоративними роботами, збиранням різних культур, заготівлею кормів тощо.

Ситуація що склалась із забезпеченням підприємств аграрного сектору матеріально-технічними засобами потребує пошуку нових організаційних форм забезпечення матеріально-технічними засобами.

Сучасні умови господарювання формують високі вимоги до оцінки окремих аспектів діяльності суб'єктів господарювання.

В процесі дослідження було вивчено і проаналізовано різні методичні підходи до оцінки матеріально-технічного забезпечення з позиції матеріально-технічних засобів та встановлено, що вони здійснюються, головним чином, за двома основними напрямками:

1-й - виявлення рівня забезпеченості матеріально-технічними засобами;

2-й - встановлення ефективності використання матеріально-технічних засобів.

Сукупність методичних підходів до оцінки матеріально-технічного забезпечення досить велика, яка потребує точності і достовірності інформації, що впливає на прийняття управлінських рішень, на кінцеві результати діяльності господарюючих суб'єктів в цілому.

За допомогою їх аналізу вивчаються тенденції розвитку, глибоко та системно досліджуються фактори змін, обґрунтовуються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляють резерви. Озброєність фахівців методичними підходами до оцінки матеріально-технічних засобів дає змогу своєчасно реагувати на відхилення в їх значенні і приймати обґрунтовані управлінські рішення.

У другому розділі "Сучасний стан та тенденції матеріально-технічного забезпечення аграрного сектору" здійснено оцінку рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств Решетилівського району Полтавської області матеріально-технічними засобами та ефективності їх використання, охарактеризовано стан економічного розвитку МТС - однієї з організаційних форм матеріально-технічного забезпечення.

Організація МТС почалась в країні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 року. Протягом 1999 року було створено 91 державну МТС. В Полтавській області було створено 3 державних сільськогосподарських МТС - Лохвицька, Кошманівська, Радивонівська (табл. 1).

Таблиця 1.

Наявність в Полтавській області державних сільськогосподарських машинно-технологічних станцій

Назва регіону	МТС
	1999 р.	З них функціонувало в 2000 р.	З них функціонувало в 2006 р.
	Всього	В т.ч. державних
Всього по Полтавській області:	3	3	2	1
Лохвицька МТС	1	1	-	-
Кошманівська МТС	1	1	1	-
Радивонівська МТС	1	1	1	1

Комплектація державних МТС здійснювалась вітчизняною технікою через лізинговий фонд, а також технікою, закупленою за рахунок іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України. Через обмеженість ресурсів укомплектувати вдалось лише більше половини з них. Попри намагання Міністерства аграрної політики України допомогти новоствореним МТС все ж таки не вдалось забезпечити їх кредитними ресурсами для закупівлі паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, добрив тощо. До проблем роботи МТС також додалась низька якість вітчизняних машин та знарядь. Великі витрати на придбання техніки на умовах лізингу, зростаючі обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості спричиняють високі розцінки за виконані роботи (послуги) для аграрних виробників з обробітку ґрунту.

Ринок послуг МТС матиме перспективу за умови дієвої державної підтримки, формування законодавчої бази, яка врегулює відносини між сільськогосподарськими підприємствами і машинно-технологічними станціями. Необхідно створити додаткову кількість МТС на державній та приватній основі, що обумовить виконання послуг, тобто їх розосередження по регіонах України, і як наслідок, збільшить ефективність їх діяльності.

Відомо, що собівартість та ціна реалізації сільськогосподарської продукції певною мірою визначають формування тих коштів, які аграрне підприємство може виділити на закупівлю техніки, паливно-енергетичних ресурсів, добрив тощо. Але ціновий чинник на матеріально-технічні засоби, які споживаються в сільському господарстві, є нині вирішальним (табл. 2).

Таблиця 2.

Показники матеріаломісткості продукції по досліджуваних підприємствах Решетилівського району Полтавської області за 2005, 2006 роки

Показники	Роки	Відхилення 2006 від 2005 р. (+/-)
	2005	2006
Товарна продукція, тис грн.	21525,2	23740,3	+ 1239,4
Матеріаломісткість товарної продукції, грн. в т.ч. за елементами:	0,658	0,763	+ 0,105
насіння	0,097	0,108	+ 0,011
корми	0,152	0,161	+ 0,009
мінеральні добрива	0,057	0,069	+ 0,012
нафтопродукти	0,118	0,132	+ 0,014
електроенергія	0,029	0,031	+0,002
паливо	0,00…	0,00…	-
запасні частини	0,082	0,104	+ 0,022
інші матеріальні витрати	0,123	0,158	+ 0,035
Матеріаловіддача, грн.	1,52	1,45	- 0,07
Перевитрати (+) економія (-) матеріалів за рахунок зміни матеріаломісткості, тис. грн.	Х	Х	+ 1059,4

Тож, обсяг товарної продукції сільськогосподарських підприємств в 2005 році становив 21525,2 тис. грн., у 2006 - 23740,3 тис. грн. Матеріаломісткість продукції 2006 року більша на 0,105 грн. порівняно з 2005 р. Таке зростання обумовлює перевитрати матеріальних засобів на 1059,4 тис. грн.

Збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності праці в аграрному секторі мають базуватися на впровадженні та ефективному використанні матеріально-технічних засобів (табл. 3).

Станом на початок 2006 року в сільськогосподарських підприємствах Решетилівського району налічувалось близько 785 одиниць техніки. Наявність тракторів за 2001-2006 роки скоротилась на 9,3 %, сівалок - на 12,7 %, зернозбиральних комбайнів стало на 17,6 % менше, доїльних установок зменшилось на 45,7 %.

Темпи оновлення техніки в сільському господарстві Решетилівського району Полтавської області характеризуються негативною динамікою. Закупівля технічних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами досить незначна.

Таблиця 3.

Стан забезпечення та використання матеріально-технічних засобів в досліджуваних сільськогосподарських підприємств Решетилівського району Полтавської області за 2001-2006 рр.

Показники	Роки	Зміни 2006 р. від 2001, (+/-), %
	2001	2003	2004	2005	2006
Техніка, шт.:
Трактори всіх марок	226	207	206	207	205	90,7
Сівалки	102	93	105	93	89	87,3
Комбайни: зернозбиральні	51	46	45	44	42	82,4
кукурудзозбиральні	1	1	3	3	3	300,0
кормозбиральні	24	22	22	23	23	95,8
Бурякозбиральні машини	21	17	16	18	18	85,8
Доїльні установки та агрегати	35	35	39	22	19	54,3
Наявність енергетичних потужностей, к.с.	78463	66412,1	62080	68266	63111	80,4
Споживання електроенергії для виробничих потреб, тис. кВт/год.	2178	1821	1472	1390	1260	57,9
Використання паливно-мастильних матеріалів,т:
автомобільний бензин	478,1	382,7	332,5	291,8	270,5	56,6
дизельне паливо	1566,7	1541,1	1236,7	1080,2	1009,1	64,4
масла та мастила	114,9	100,5	78,5	54,6	51,3	44,6
Забезпеченість запасними частинами, тис. грн.	237	249	276,6	237,7	244	103,0

Нарощення сільськогосподарського виробництва з таким фактором як готовність до роботи техніки з кожним роком ускладнюється (рис. 2. Готовність сільськогосподарської техніки до робіт в досліджуваних підприємствах Решетилівського району Полтавської області, %).

Внаслідок зношення щорічно списується значна кількість техніки. Скорочення машинно-тракторного парку аграрного сектору економіки породило зниження енергетичних потужностей сільськогосподарського виробництва (близько 20 %).

В 2001 р. в аграрних підприємствах Решетилівського району було спожито 2445,8 тис. кВт/год., в 2006 році -1260 тис. кВт/год., тобто на третину менше.

Споживання нафтопродуктів в аграрних підприємствах за 2001-2006 роки скоротилось (близько 35 % по автомобільному бензину та дизельному паливу, 55,4 % - по маслам та мастилам). Скорочення попиту на паливно-мастильні матеріали формується під впливом зростаючої ціни на них.

Стабільні обсяги закупівлі запасних частин дозволяють виконувати необхідні обсяги ремонтних робіт, адже від стану й ефективності використання технічних ресурсів значною мірою залежить конкурентоспроможність аграрного виробництва.

Протягом 2003-2006 років обсяги внесення мінеральних добрив збільшуються. Викликає занепокоєння диспропорція у співвідношенні між основними елементами живлення. В 2003 р. це співвідношення дорівнювало 1:0,1:0,1, в 2006 році - 1:0,3:0,2. Така диспропорція з переважанням азотних добрив є екологічно шкідливою, що зумовлює нагромадженню у продукції рослинництва нітратів у кількостях, що перевищують гранично допустимі норми. Дане порушення пояснюється високими цінами на добрива, зниженням купівельної спроможності сільськогосподарських підприємств.

Отже, проблема забезпечення сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами є однією з актуальних та потребує негайного вирішення. Від цього залежить вихід аграрного сектору із кризового стану, в якому він опинився, належне функціонування сільського господарства та забезпечення продовольчої безпеки країни.

Одним із джерел забезпечення матеріально-технічними засобами сільськогосподарських підприємств є фінансове підтримка створення і обслуговування їх матеріально-технічної бази через залучення державних коштів, що здійснюється у таких напрямах: кредитне забезпечення сільськогосподарських підприємств, лізингові послуги, часткова компенсація вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки.

У третьому розділі "Напрями забезпечення сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами" досліджено особливості кооперативного та холдингового руху, концерни, особливості існування вторинного ринку та доведена доцільність їх розвитку. Здійснено розрахунок оптимального складу машинно-тракторного парку на матеріалах існуючих підприємств з використанням методів економіко-математичного моделювання (з ціллю покращення рівня ефективності їх використання та забезпечення).

Сільське господарство належить до галузей, представлених великою кількістю виробників. Жоден з них окремо не має змоги вплинути на рівень цін на ринку матеріальних ресурсів, де диктують свої умови посередники, які користуються тим, що окремому господарству не в змозі одночасно вести господарювання і знаходити оптимальні варіанти закупівлі матеріально-технічних засобів.

Проведені нами дослідження підтверджують думки про те, що одними з джерел налагодження забезпеченості сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами, тобто стабілізації матеріально-технічної бази, засобом формування інвестицій для сільськогосподарських підприємств має стати кооперація та створення холдингових компаній серед господарюючих суб'єктів АПК.

Кооперація дає можливість підприємствам зберегти великомасштабне виробництво, а поряд із цим виробничу інфраструктуру. Найголовніше те, що порівняно невеликі господарства через посередництво кооперативу мають змогу використовувати переваги великого господарства. А саме: купівля ними необхідних засобів виробництва - матеріальних засобів, та їх спільне використання.

Нами розроблено механізм функціонування кооперативу на основі інтеграції підприємств. При створенні такого кооперативу основне завдання полягало в залученні структур матеріально-технічного постачання до участі в такому формуванні та їх зацікавленості в результатах діяльності.

Створення даної організаційної структури матиме свій економічний інтерес не лише для сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, а й для постачальників матеріально-технічних засобів.

З одного боку, це оптимальне забезпечення матеріально-технічними засобами аграрників, а з іншого боку - постійний (гарантований) напрям реалізації матеріально-технічних засобів для постачальницьких структур.

Кожен учасник цього кооперативу має право і можливість брати участь в інших подібних кооперативах. Власниками кооперативу є фермерські господарства, приватно-орендні підприємства, господарські товариства та інші сільськогосподарські підприємства різних форм власності, головним завданням яких є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції.

У кооператив входять також технічні центри, дилерські підприємства та інші формування, які мають ознаки постачальницького характеру, тобто є постачальниками палива, запасних частин, мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин і тварин тощо.

Економічні відносини між учасниками даного формування мають базуватись на основі: або спільного використання матеріально-технічних засобів, або купівлі-продажу через здешевлення вартості матеріально-технічних засобів. Гарантом мінімальних цін на матеріально-технічні засоби повинна стати держава, яка має забезпечити постачальницьким формуванням за реалізовані ними засоби сільськогосподарським підприємствам - зниження відсоткової ставки податку на прибуток (вона має бути нефіксованою).

Тож для розвитку кооперативних процесів в Україні держава повинна створювати необхідні умови для їх існування.

Для того щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції, реалізовувати значні фінансово-промислові проекти, сільсьськогосподарським підприємствам уже недостатньо функціонування в рамках окремих розрізнених господарських товариств, і тому ми пропонуємо об'єднуватись підприємствам у групи - холдинги, які повинні мати на меті дієвість механізмів залучення матеріально-технічних засобів.

Умовами розвитку холдингів слід назвати: формулювання чітких стратегічних завдань компанії в цілому та окремо по кожній незалежній бізнес-одиниці; регулярний аналіз бізнес-процесів. Ключова перевага успішного холдингу полягає в наявності стратегічного задуму й чіткого розуміння цілей створення холдингу у його керівників.

Цілями утворення холдингових компаній має стати консолідація різних підприємств в результаті злиття підприємств під егідою холдингу. Перевагою холдингів має стати те, що вони протиставляють кризовості матеріально-технічного забезпечення ефективну альтернативу - об'єднання та консолідацію капіталу з метою реанімування підприємств.

Джерело стратегічних переваг для учасників об'єднань - це конкурентні переваги, в значній мірі в сфері технологічного розвитку, забезпечення ресурсами, необхідність відновлення зруйнованих виробничо-технологічних зв'язків.

Нами запропоновано функціонування концерну, що передбачає надання різноманітних послуг сільськогосподарським підприємствам у напрямі забезпечення матеріально-технічними засобами, через оренду, лізинг (оперативний, внутрішній), капітальне будівництво (реконструкція, ремонт, реставрація, консервація, нове будівництво, реновація) та інші види послуг. Даний концерн повинен формуватися на рівні регіону.

В організації управління агропромисловим концерном нами запропоновано створення відділу матеріально-технічного забезпечення і відділу матеріально-технічного постачання, що здійснюють інформаційний контроль стану матеріально-технічної бази членів концерну та зосереджують дані про покупців і продавців матеріально-технічних засобів і послуг, розробляють плани використання техніки, займаються постачанням палива, добрив, запасних частин, організовують транспортні роботи, виконують оперативно-фінансове планування процесу виробництва в сільськогосподарських підприємствах (шляхом оптимального використання засобів). А також запропоновано використання в цих відділах комп'ютерного планування через пакет програм "План", що призначений для автоматизації робочих місць працівників підприємства, на яких покладений обов'язок складання річних оперативних планів матеріально-технічних засобів.

Отже, передумовою для створення кооперативів, холдингових компаній та концернів в Україні є нездатність підприємств власними силами організувати процес постачання матеріально-технічних засобів у виробництво і збут продукції, структурна криза, а також дефіцит інвестиційних ресурсів підприємств в умовах несприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Матеріально-технічне забезпечення аграрного сектору України в умовах сучасності досягло критичної межі. Особливо складне становище склалося із забезпеченістю аграрних виробників активною частиною основних виробничих фондів.

За наслідками реформаційних заходів матеріально-технічного забезпечення сільського господарства виникає потреба у розвитку та організації подальшого удосконалення вторинного ринку технічних засобів, який буде працювати на зовсім інших засадах, тобто буде доцільним з позиції економності, діятиме у напрямі: що продається не те, що виробляється, а виробляється те, що продається, буде спрямованим на максимальне скорочення шляху машини від виробника до споживача та підвищення відповідальності виробника перед споживачем за якість, надійність і економічність своєї продукції, її роботоздатність протягом усього періоду експлуатації.

Реформування сільськогосподарських підприємств супроводжуються збільшенням технологічної потреби в технічних засобах. За цих умов особливого значення набуває ринок вживаної та відновленої техніки. Він дозволяє забезпечувати економічно слабкі господарства недорогими машинами.

Існування вторинного ринку техніки є доцільним з позиції того, що в аграрному секторі існують різного рівня підприємства, тобто з досить різним фінансовим станом. Даний напрямок розвитку технічного забезпечення має важливе значення для господарств нашої країни, хоча деякі автори стверджують, що ринок вживаної техніки в Україні практично відсутній.

На нашу думку, вживана техніка - одне з джерел машинних технологій в сільському господарстві в умовах сьогодення (враховуючи дороговизну кредитів). Вживана техніка - це не бідність, це бажання існувати, як підприємств, які її продають, так і підприємств, які її купують. При цьому необхідно врахувати можливості Інтернет мережі - як засобу єдиного інформаційного простору. В Інтернеті можна придбавати технічні ресурси з Інтернет-магазинів.

Тобто, мережа Інтернет - це важливий інструмент налагодження забезпечення технічними ресурсами. Перевагами Інтернетівського магазину можна виділити: по-перше, це магазин без кордонів, що дозволяє придбавати техніку в будь-якій країні світу; по-друге, Інтернет-магазин вважається вкрай ефективним для підприємства засобом просування будь-яких ресурсів, в тому числі технічних; по-третє, покупка в Інтернет-магазині, займає менше часу, ніж за традиційними схемами (тобто не потрібно організовувати виїзди на ринок та інше).

По суті, технічне обслуговування, ремонті роботи, забезпечення аграрних товаровиробників запасними частинами та створення сервісних формувань пов'язаних з постачанням та використанням вживаної техніки та її відновленням повинні організовуватись з використанням Інтернету.

Для раціонального ведення комплексної механізації аграрного виробництва необхідно визначити оптимальний склад машинно-тракторного парку, тобто встановити найбільш доцільний в умовах конкретного господарства.

Так як склад машин та тракторів, їх можливе агрегатування та способи виконання робіт настільки різноманітні, що простий перебір варіантів та вибір серед них найкращого практично неможливий нами запропоновано поставлену задачу вирішити за допомогою економіко-математичного планування, що дозволяє одночасно враховувати всі економічні умови і знайти кращій варіант, що практично нереально зробити за допомогою традиційних методів.

Проведенні нами розрахунки по досліджуваних підприємствах дають можливість стверджувати, що більшість економістів при застосуванні економіко-математичного моделювання не враховували той факт, що кінцевий результат у вигляді нецілого числа одиниці техніки можна використати на користь господарства, а не сприймати його як "незначне", "несуттєве". Тобто, підприємства повинні враховувати таку можливість залучення техніки як лізинг, а також в разі використання її не на повну потужність здавати техніку в оренду іншим підприємствам за певну плату, що дасть можливість накопичувати значні суми коштів на придбання необхідної кількості матеріально-технічних засобів (в тому числі техніки) або створити резерв коштів на погашення кредитів.

Оренда (лізинг) технічних ресурсів мають стати важелем зменшення потреби сільськогосподарських виробників у готівкових коштах і залучення ними додаткових ресурсів. Важке фінансове становище підприємств, порушений паритет цін на машини, паливно-мастильні матеріали, запасні частини, інші матеріально-технічні засоби і вирощувану продукцію, і, особливо, паливна криза, що охоплює державу, не дозволяють придбавати нову техніку і ефективно експлуатувати ту, що є.

ВИСНОВКИ

1. Сьогодні в Україні більшість сільськогосподарських підприємств функціонує в умовах недостатнього матеріально-технічного забезпечення, тобто в системі, де відбувається вільне споживання матеріально-технічних засобів (техніки, паливно-енергетичних, запасних частин, мінеральних і органічних добрив, засобів хімізації) шляхом використання послуг підприємств - виробників матеріально-технічних засобів, сервісних підприємств, які здійснюють їх постачання та обслуговування.

2. В аграрній сфері виробництва матеріально-технічне забезпечення має свою специфіку і особливості. Перше зумовлюється періодом обертання товарної та грошової мас через неспівпадання у часі процесу виробництва і робочого періоду (сезонністю виробництва), залежністю відтворювального процесу від природних факторів, підвищеними показниками ризику. Особливістю матеріально-технічного забезпечення сільського господарства є диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні засоби.

3. Перехід до економіки ринкового типу принципово змінив відносини між партнерами матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва, які базуються на інтересах кожного з учасників системи матеріально-технічного забезпечення. Ринкова лібералізація системи матеріально-технічного забезпечення та послуг спричинила ряд руйнівних процесів в агропромисловому комплексі України в цілому, що породило занепад забезпечення сільського господарства матеріально-технічними засобами.

4. Темпи оновлення техніки в сільському господарстві Полтавської області характеризуються негативною динамікою. Закупівля технічних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами досить незначна. Нарощення сільськогосподарського виробництва з таким фактором як готовність до роботи техніки з кожним роком ускладнюється.

Встановлено, що основні виробничі засоби в сільськогосподарських підприємствах країни в цілому, та в окремих її регіонах значно зношені. Так в Решетилівському районі, ступінь їх зносу в 2001 році досяг 27,9 %, а в 2005 році - 39,4 %. Тобто фонди зношені більш ніж на третину, а відновлюються щорічно в середньому лише на 9 %.

5. Зниження попиту на паливо та мастильні матеріали формується під впливом зростаючої ціни на них. Низька платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників, недостатня технічна забезпеченість господарств і нееквівалентне підвищення цін на нафтопродукти та низка інших факторів призводить до невиконання виробничих процесів в аграрному виробництві в сільськогосподарських підприємствах.

6. Державна програма фінансової підтримки сільськогосподарських підприємств у сфері забезпечення матеріально-технічними засобами, яка здійснюється шляхом часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва, кредитного забезпечення сільськогосподарських підприємств, лізингових послуг, часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки, поки що недостатня та недосить ефективна в дрібнотоварному виробництві.

7. Встановлено, що матеріально-технічне забезпечення господарств головним чином розвивається і формується за різними організаційними формами: машинно-тракторні станції, ремонтно-технічні станції, машинно-технологічні станції, лізинг, вторинний ринок техніки.

8. Подальший розвиток матеріально-технічного забезпечення і ефективного їх використання потребує створення кооперативів, холдингів, концернів. Вони мають створюватись для спільного вирішення задач, що стоять перед його учасниками: налагодження забезпечення, підвищення ефективності використання матеріальних, технічних засобів, на основі об'єднання зусиль та засобів, організації спільної діяльності, розподілу праці, спеціалізації і кооперації.

9. Вживана техніка - одне з джерел машинних технологій в сільському господарстві в умовах сьогодення. Існування вторинного ринку техніки доцільне з позиції різного економічного стану підприємств, їх грошового забезпечення. Даний напрямок розвитку технічного забезпечення має важливе значення для фермерських і особистих селянських господарств, які при купівлі техніки повинні враховувати можливості Інтернет мережі.

Інтернет-магазини - повинні стати одним із джерел купівлі вживаної техніки для сільськогосподарських підприємств.

10. Встановлено, що отримані результати оптимізації складу машинно-тракторного парку (нецілочисельний результат розрахунків) можуть бути використані підприємствами через надання техніки в оренду чи взяття її у лізинг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Остапенко Т.М. Розвиток та сучасний стан ринку послуг МТС // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - №6. - С. 229-233.

2. Остапенко Т.М. Вторинний ринок сільськогосподарської техніки // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007.- №.3. - С. 167-170.

3. Остапенко Т.М. Інвестиції через кооперацію та холдингові компанії - фактори сприяння покращення матеріально-технічного забезпечення аграрних виробників // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №4. - С. 180-183.

4. Остапенко Т.М Особливості матеріально-технічного забезпечення сільського господарства при переході до ринку // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Аграрний форум-2006". - Суми: СНАУ, 2006. - № 3-4 (20-21). - С. 151-154.

5. Остапенко Т.М. Оцінка матеріально-технічного забезпечення в розрізі технічних ресурсів // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції "Соціально-економічні перспективи розвитку України". - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. І. - С. 55-58.

6. Остапенко Т.М. Інтернет - торгівля: засіб придбання та реалізації матеріально-технічних ресурсів // Міжнародна наукова конференція молодих науковців "Наука і вища освіта". - Запоріжжя, 2007. - Ч.1. - С. 86-87.

7. Макаренко П.М., Остапенко Т.М. Оптимізація складу МТП в сільськогосподарських підприємствах за допомогою економіко-математичного моделювання // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №4. - С. 58-62.

8. Остапенко Т.М. Державна політика щодо підтримки забезпечення сільськогосподарських підприємств матеріально-технічними засобами // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції "Научное пространство Европы" - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2008. - С. 33-35.

АНОТАЦІЯ

Остапенко Т.М. Формування матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК) - Луганський національний аграрний університет, м. Луганськ, 2008.

Дисертація присвячена питанням формування матеріально-технічного забезпечення та використання матеріально-технічних засобів сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано економічну сутність поняття матеріально-технічне забезпечення сільського господарства.

Проведено дослідження по застосуванню існуючих методик оцінки забезпеченості та ефективності використання матеріально-технічних засобів. Визначено основні складові системи забезпечення матеріально-технічними засобами підприємств аграрної сфери та запропоновано ряд напрямів по її покращенню, шляхом: організації єдиного фінансового об'єднання; створення холдингових компаній, формувань кооперативного типу, об'єднань сільськогосподарських підприємств та постачальницьких і сервісних організацій в агропромислові концерни; розвитку вторинного ринку техніки через Інтернет; організації на рівні підприємств здійснення планування оптимального складу машинно-тракторного парку, та його використання через лізинг чи оренду.

Ключові слова: матеріально-технічна база, матеріально-технічне забезпечення, матеріально-технічні засоби, техніка, лізинг, ринок вживаної техніки, оренда, економіко-математичне моделювання.

АННОТАЦИЯ

Остапенко Т.Н. Формирование материально-технического обеспечения сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук из специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК) - Луганский национальный аграрный университет, г. Луганск, 2008.

Диссертация посвящена вопросам развития обеспечения и использования материально-технических средств сельскохозяйственных предприятий. Обосновано экономическую сущность понятия материально-техническое обеспечение, изучены особенности материально-технического обеспечения сельского хозяйства, ее принципы, задачи, исследованы проблемы развития и нынешнее состояние в условиях Украины, систематизированы предлагаемые рядом научных работников средства по его улучшению. Автором предлагается необходимость учета зарубежного опыта таких организационных форм материально-технического обеспечения как: "машинные списки", "машинные кольца", машинные синдикаты, фермерские группы, кооперативы КЮМА и прочие. Гласится об развитие материально-технического обеспечения, главным образом под влиянием экономических механизмов развития аграрной сферы АПК.

Проведено исследование по применению существующих методик оценки обеспеченности и эффективности использования материально-технических ресурсов.

Проведена оценка экономического состояния машинно-технологической станции Полтавской области - формы технического обеспечения. Осуществлен анализ показателей обеспечения и эффективности использования материальных ресурсов и техники в предприятиях аграрного производства Решетиловского района Полтавской области. Оценена политика государства относительно финансирования материально-технического обеспечения.

...