Економічна ефективність молочного скотарства степової зони Автономної Республіки Крим в умовах інтенсифікації лукопасовищного кормовиробництва

Сучасний стан молочного скотарства і організаційно-економічні напрями підвищення ефективності виробництва молока в умовах інтенсифікації пасовищного кормовиробництва. Економічна оцінка вирощування кормових культур, типів годівлі й утримання корів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.09.2013
Размер файла 49,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

„ інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

економічна ефективність молочного скотарства степової зони Автономної Республіки Крим в умовах інтенсифікації лукопасовищного кормовиробництва

Паштецький Володимир Степанович

08.00.03. - економіка та управління національним господарством

УДК 330.131.5:636.034:633.2.03(477.75)

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, академік УААН

Ситник Віктор Петрович,

Українська академія аграрних наук,

перший віце-президент

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Мостенська Тетяна Леонідівна,

Національний університет харчових технологій Міністерства освіти і науки України,

декан факультету економіки і менеджменту,

завідувач кафедри менеджменту

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Коржинський Михайло Пахомович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”,

старший науковий співробітник відділу форм господарювання.

Захист відбудеться 02.07. 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кім. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кім.212.

Автореферат розісланий 01.06. 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук

О.Г. Шпикуляк.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Автономна Республіка Крим значно поступається іншим регіонам України за показником забезпечення населення молочною продукцією. Протягом останніх шістнадцяти років обсяги виробництва молока та молочної продукції в регіоні знизилися в 2,7 рази, а споживання молока зменшилося від 330 до 179,5 кг на душу населення. Навіть його імпорт і постачання з інших регіонів України не вирішили питання повноцінного забезпечення місцевого населення та відпочиваючих у Криму цим важливим продуктом харчування.

Проблему підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і зокрема молочного скотарства вивчали вчені-економісти П.Т. Саблук, В.П. Ситник, В.Н. Зимовець, Т.Л. Мостенська, В.Я. Месель-Веселяк, П.С. Березівський, М.П. Коржинський, М.М. Ільчук, С.Й. Кутіков, Е.К. Кравцов та ін.

Однак ще недостатньо досліджені питання організаційно-економічних напрямів підвищення ефективності виробництва за умов утримання поголів'я корів на культурних пасовищах, що дає значну економію живої та уречевленої праці, транспортних витрат, забезпечує фізіологічні потреби тварин у активному моціоні.

Питання підвищення ефективності виробництва молока, вирощування кормів на луках і культурних пасовищах та їх раціонального використання вимагають поглиблених наукових досліджень, пошуку організаційно-економічних шляхів удосконалення діяльності галузі молочного скотарства та здешевлення кормовиробництва, що й визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною НТП «Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва» плану науково-дослідних робіт Кримського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук за завданням “Підвищення економічної ефективності використання пасовищ при виробництві продукції скотарства” (номер державної реєстрації 0106U008747), керівником і виконавцем якого був автор.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування організаційно-економічних напрямів підвищення економічної ефективності виробництва молока в умовах інтенсифікації лукопасовищного кормовиробництва, спрямованого на забезпечення адаптації виробників продукції молочного скотарства до конкурентного ринкового середовища.

Для досягнення зазначеної мети визначено наступні завдання:

- опрацювати теоретичні підходи до аналізу ефективності виробництва і методики розрахунку показників економічної ефективності молочного скотарства та кормовиробництва в умовах ринкових відносин;

- проаналізувати сучасний стан розвитку молочного скотарства і кормовиробництва, баланс молочної продукції та ступінь забезпеченості скотарства необхідною кормовою базою в АР Крим;

- визначити напрями підвищення економічної ефективності молочного скотарства за рахунок інтенсивного ведення і раціонального використання культурних зрошуваних пасовищ;

- розробити економічну модель ефективного кормовиробництва в умовах степової зони АР Крим та визначити найефективніші напрями розвитку сучасного кормовиробництва, у тому числі й лукопасовищного;

- розробити науково обґрунтований прогноз розвитку кормовиробництва та молочного скотарства для повного задоволення потреб АР Крим у молочній продукції.

Об'єктом дослідження є кількісні, якісні та економічні показники виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах за умов ефективного використання багаторічних культурних зрошуваних пасовищ в степовій зоні АР Крим.

Предметом дослідження є система теоретичних, методичних і прикладних положень щодо підвищення економічної ефективності виробництва молока на основі використання високопродуктивних пасовищ.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу досліджень становить діалектичний метод пізнання; комплексний системний підхід до вивчення економічних процесів і явищ в аграрному виробництві; законодавчі та нормативні акти України з питань розвитку АПК; положення класичної та сучасної економічної теорії, а також наукові розробки і публікації вітчизняних та зарубіжних вчених і фахівців з проблем підвищення ефективності виробництва молока, економіки кормовиробництва та способів використання високопродуктивних пасовищ.

При опрацюванні завдань розвитку молочного скотарства і кормовиробництва, визначених у дисертаційній роботі, застосовувалися загальнонаукові методи: економіко-статистичний, статистичних групувань, індексів - для аналізу стану галузі молочного скотарства і кормовиробництва; розрахунково-конструктивний, екстраполяції, нормативний і балансовий - для планування та прогнозування розвитку галузей.

Інформаційною базою в процесі дослідження були звітність Державного комітету статистики України, звітність і аналітична інформація Міністерства аграрної політики АР Крим, річні звіти сільськогосподарських підприємств АР Крим, наукові праці вчених-економістів, результати особистих досліджень і спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні напрямів збільшення обсягів та підвищення ефективності виробництва молока в умовах інтенсифікації лукопасовищного кормовиробництва в АР Крим до 2015 року. Найважливіші положення дисертаційного дослідження, що характеризують наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

­ здійснено економічну оцінку та проведено виробничу перевірку способів використання довгострокових зрошуваних культурних пасовищ і на цій основі визначено економічну доцільність їх створення, обґрунтовано найбільш прийнятні терміни та ефективні способи використання культурних пасовищ та культур зеленого конвеєра в умовах степових районів Криму за яких корів утримують на пасовищі протягом 185 і 205 днів, а також при цілорічному згодовуванні з них зелених кормів і сіна;

- опрацьовано пропозиції щодо ефективного розвитку молочного скотарства в АР Крим при організації лукопасовищного кормовиробництва в сучасних ринкових умовах: прогноз розвитку молочного скотарства, лукопасовищного виробництва, що забезпечить внутрішню потребу регіону в молоці, підвищення продуктивності праці та зниження собівартості продукції;

удосконалено:

­ параметри економічної оцінки літніх раціонів годівлі корів за умов різних строків використання травостою культурних пасовищ;

­ методи прогнозу розвитку молочного скотарства до 2015 р. з використанням культурних пасовищ;

­ пропозиції щодо напрямів підвищення ролі сільських громад у розвитку молочного скотарства в особистих селянських господарствах;

дістали подальшого розвитку:

­ критерії порівняльної економічної оцінки ефективності вирощування і заготівлі основних кормових культур в умовах Степу Криму для визначення найбільш ефективних способів їх вирощування і використання;

­ методичні підходи щодо аналізу виробництва, споживання та балансу молока і молочних продуктів, способів організації лукопасовищного кормовиробництва, що дає змогу прогнозувати обсяги виробництва продукції та її собівартості;

­ обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах із використанням кормів для випасання корів на луках і пасовищах.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація основних положень дисертаційного дослідження сприятиме рентабельному веденню галузі молочного скотарства та вирішенню життєво важливої проблеми забезпечення молочною продукцією корінного населення та відпочиваючих Кримського регіону. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо стабільного й ефективного розвитку галузі молочного скотарства за рахунок використання високопродуктивних культурних пасовищ (довідка Державного підприємства дослідне господарство Кримського інституту АПВ УААН від 23.03.2008 р. №193).

Результати досліджень використані при розробці «Програми інноваційного розвитку агропромислового виробництва Автономної Республіки Крим на 2008-2010 роки та на період до 2015 року» (довідка Міністерства аграрної політики АР Крим від 09.04.2008 р. №284, №285).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним автором особисто. Автору належать: теоретичне обґрунтування шляхів вирішення проблеми забезпечення молочною продукцією населення АР Крим та осіб, що приїжджають на лікування і відпочинок, проведення економічних досліджень, обробка інформації, аналіз та узагальнення результатів дослідження. Здобувачем визначено стан, тенденції та перспективи розвитку галузі молочного скотарства.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідались й одержали позитивну оцінку на засіданні ради Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва АР Крим (м. Сімферополь, 14.11.2006 р.), Спільному засіданні Президії Української академії аграрних наук та Колегії Міністерства аграрної політики АР Крим «Про наукове забезпечення агропромислового комплексу АР Крим» (с. Клепиніне, 24.01.2007 р.), Вченій раді Кримського інституту АПВ УААН (с. Клепиніне, 6.11.2007 р.), Республіканській науково-практичній конференції «Молочне скотарство в АР Крим: стан та перспективи» (с. Партизани Сімферопольський район, 8.02.2008 р.), Республіканській науково-практичній конференції «Наукове забезпечення агропромислового комплексу АР Крим» (с. Клепиніне, 1.02.2008р.), Кримській науково-практичній конференції «Перспективи розвитку молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах АР Крим» (с. Клепиніне, 13.03.2008 р).

Розробки щодо використання культурних пасовищ експериментально перевірені на практиці.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 3 одноосібні наукові праці у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 1,13 друк. арк.

Обсяг та структура дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 156 сторінках комп'ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 193 найменування на 16 стор., містить 25 таблиць на 22 стор., 10 рисунків на 9 стор., 5 додатків на 14 сторінках.

1. Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - «Теоретико-методичні основи ефективності виробництва молока і організації лукопасовищного кормовиробництва» обґрунтовано важливість, основні положення і напрями підвищення ефективності виробництва в агропромисловому комплексі України для забезпечення розширеного відтворення в галузі.

Економічна ефективність є категорією, що виражає раціональність суспільних відносин при використанні ресурсів, виробництві, розподілі, обміні та споживанні економічних благ. Ці відносини відображають результати процесу взаємодії багатьох факторів, які визначальним чином впливають на розвиток сільського господарства. Ефективне ведення виробництва передбачає відшкодування витрат і одержання прибутків, забезпечуючи при цьому необхідний рівень рентабельності і норму прибутку.

Велике значення має категорія ефективності виробництва в галузі тваринництва. Зниження ефективності молочного скотарства спричинило різке скорочення поголів'я корів і зменшення виробництва молока, що в свою чергу призвело до послаблення продовольчої безпеки країни. Для відновлення втраченого рівня виробництва, навіть за реальної державної підтримки, потрібні десятиліття.

Успішний розвиток тваринництва і одержання конкурентоспроможної продукції значною мірою залежить від кормової бази, а отже потребує постійного вдосконалення системи виробництва кормів, раціонального їх використання. Частка кормів у структурі собівартості продукції перевищує 60%. Отже, в цих витратах криються резерви економії, зниження собівартості молока.

Найбільшим резервом економії у виробництві молока є використання луків і пасовищ шляхом випасання тварин. У більшості країн світу з розвинутим тваринництвом ефективне ведення галузі молочного скотарства досягається переважно за рахунок цього фактора. Це вимагає створення біля ферм і населених пунктів довголітніх зрошуваних культурних пасовищ, як на природних кормових угіддях, так на орних землях. Використання необроблюваної ріллі для культурних пасовищ нині є одним із найбільш доступних способів збереження сільськогосподарських угідь від деградації і поліпшення забезпечення корів особистих селянських господарств кормами на випасах, створених на землях державного резерву.

Отже, у степовій зоні АР Крим основним джерелом підвищення економічної ефективності молочного скотарства має стати використання інтенсивних зрошуваних земель під пасовища.

В другому розділі - «Сучасний стан молочного скотарства та кормовиробництва в АР Крим» характеризуються грунтово-кліматичні умови регіону та особливості кормовиробництва та ведення галузей тваринництва в цілому і молочного виробництва зокрема.

Дослідження стану аграрного сектору економіки АР Крим за період з 1990 року виявили істотні зміни. У результаті його реформування в регіоні з 226 колективних і 67 державних сільськогосподарських підприємств створено 848 агроформувань різних форм власності і 2014 фермерських господарств, розвиваються і особисті селянські господарства. Це викликало необхідність перерозподілу сільськогосподарських угідь між цими організаційно-правовими формами господарювання, а відповідно і поголів'я корів та виробництва молока (табл.1).

Проведений аналіз показав, що молочне скотарство АР Крим зазнало суттєвих втрат і переживає складний період розвитку. Станом на 2006 р. поголів'я корів у всіх категоріях господарств порівняно з 1990 р. зменшилося з 252,9 до 92,8 тис. голів, або в 2,7 рази.

Виразно простежується тенденція катастрофічного зниження поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах.

Якщо у 1990 р. чисельність корів у них становила 224,0 тис. голів (88,6% від загального їх поголів'я), то у 2006 р. - лише 12,2 тис. (13,1%). Водночас в особистих селянських господарствах вона зросла з 28,9 до 80,6 тис. голів, або у 2,8 рази.

Таблиця 1. Перерозподіл сільськогосподарських угідь, поголів'я корів і виробництва молока по природно-економічних зонах і формах господарювання в АР Крим

Показники

Сільськогосподарські угіддя (на початок року), тис. га

Поголів'я корів, тис. гол

Виробництво молока, тис. тонн

всі категорії господарств

у тому числі

всі категорії господарств

у тому числі

всі категорії господарств

у тому числі

сільськогосподарські підприємства

особисті селянські господарства

сільськогосподарські підприємства

особисті селянські господарства

сільськогосподарські підприємства

особисті селянські господарства

1990 р.

Всього

1774,2

1733,6

40,6

252,9

224

28,9

890,4

801

89,4

у т.ч. степові райони

1430

1401,4

28,6

213,7

191

22,7

741

672,9

68,1

Південнобережні, передгірні та гірські

344,2

332,2

12

39,2

33

6,2

149,4

128,1

21,3

2006 р.

Всього

1800

753,9

1046,1

92,8

12,2

80,6

336,5

45,4

291,1

у т.ч. степові райони

1448,7

602,8

845,9

71,5

8,4

63,1

252,8

29,5

223,3

Південнобережні, передгірні та гірські

351,3

151,1

200,2

21,3

3,8

17,5

83,7

15,9

67,8

У молочному скотарстві відбулися організаційні зміни: розукрупнення ферм у сільськогосподарських підприємствах і скорочення поголів'я великої рогатої худоби; зосередження поголів'я корів переважно у господарствах населення; погіршення якості та стабільності кормової бази; обмеженість у забезпеченні поліпшення порідного та племінного складу поголів'я корів. Рівень технічного оснащення більшості молочних ферм сільськогосподарських підприємств і особистих селянських господарствах АР Крим набагато нижчий ніж на молочних фермах ряду країн світу.

Аналіз динаміки молочної продуктивності корів по всіх категоріях господарств засвідчує, що після періоду різкого спаду цього показника в 90-х роках (до 2311 кг) у подальшому простежується чітка тенденція до її стабілізації і зростання. У результаті середньорічна продуктивність корів у особистих селянських господарствах у 2006 році зросла до 3684 кг проти 3457 кг у 1990 році, а в сільськогосподарських підприємствах продуктивність тварин знизилась відповідно до 3167 проти 3468 кг.

Виробництво молока зменшилося з 890 тис. т у 1990 р. до 336,5 - у 2006 р., або у 2,6 рази. У сільськогосподарських підприємствах виробництво молока скоротилося з 801 до 43 тис. тонн, або з 90,0 до 12,9% у загальній структурі. Головним виробником молока стали особисті селянські господарства, які змогли збільшити поголів'я корів, а потім і підвищити їх продуктивність та на цій основі приростити виробництво молока, забезпечивши власні потреби та компенсувати скорочення виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах, що вирішило на той час проблеми продовольчого забезпечення населення регіону.

Слід відзначити зональність у виробництві молока. На степові райони Криму припадає 80,0% сільськогосподарських угідь, а на південнобережні, передгірні та гірські - 20,0%; поголів'я корів - відповідно 77 і 23%, а виробництво молока - 75,1 та 24,9%.

У степовій зоні сконцентровано зрошуване землеробство. Якщо у 1990 р. зрошуваних земель було 397,3 тис. га, з них у степовій зоні - 361,5 тис. га, то у 2006 р. фактично використовували для зрошення відповідно лише 161,1 і 145,8 тис. га, а культурних зрошуваних пасовищ - відповідно 700 і 90 га.

Ефективність молочної галузі не відповідає вимогам навіть простого відтворення. Виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах стало збитковим: у 2000 р. - на рівні 20,8%, а у 2006 р. завдяки дотаціям отримано прибуток 14,8%. Без дотацій був би отриманий збиток 3,7%.

Споживання молока та молокопродуктів в АР Крим знизилось з 865 тис. тонн (330 кг га одну людину) у 1990 р. до 347 тис. тонн (138,9 кг на одну людину) у 2000 р., але, починаючи з 2000 року після реформування колективних сільськогосподарських підприємств у господарські структури ринкового типу простежується чітка тенденція до збільшення споживання молока до 424 тис. тонн (179,5 кг на одну людину) у 2006 р. Якщо раніше в АР Крим обсяги виробництва перевищували його споживання, то починаючи з 2004 року навпаки - обсяг виробленого молока в усіх категоріях господарств регіону не забезпечує рівня споживання, що обумовлює потребу додаткового завезення його з інших регіонів країни.

Така ситуація свідчить про те, що в структурі раціону харчування населення залишається низькою питома вага молочних продуктів - важливого джерела незамінних амінокислот і білка. Отже, враховуючи рекреаційну значимість АР Крим, де щорічно відпочиває близько 6 млн. осіб, й високі вимоги щодо забезпечення комфортних умов їх перебування, зокрема високоякісного та дієтичного харчування, пріоритетним напрямом в агропромисловому комплексі регіону насамперед повинен бути подальший розвиток галузі молочного скотарства.

Здійснений аналіз структури посівних площ показав, що протягом останніх шістнадцяти років площі під кормові культури зменшилися з 527,5 тис. га (44%) до 69,9 тис. га (11%). Внаслідок зменшення внесення мінеральних добрив з 76 до 4 кг/га та органічних -з 6,7 до 0,7 т/га, а також скорочення площі зрошуваних земель, значно знизилась урожайність кормових коренеплодів - з 601 до 125 центрів, кукурудзи на силос і зелений корм - з 157,8 до 109,8, однорічних трав на сіно - з 27,9 до 12,3, зеленої маси однорічних трав - з 146,9 до 54,2 і багаторічних трав - з 329 до 124,5, а сіна - з 51,4 до 21,4 центнерів. Зменшення обсягів виробництва кормових культур обумовило зниження середнього виходу з 1 га кормових одиниць - від 31,7 ц у 1990 р. до 12,5 ц у 2006 р., або в 2,5 рази.

Таким чином, кормова база в АР Крим не відповідає сучасним вимогам ефективного ведення тваринництва в цілому і молочного скотарства зокрема і характеризується недостатнім загальним рівнем виробництва кормів, низькою їх поживною цінністю, що обумовлює необхідність удосконалення існуючої системи кормовиробництва з метою забезпечення дешевими і повноцінними кормами.

Реалізація генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин залежить від багатьох факторів і має комплексний характер, проте 70-80% рівня їх продуктивності забезпечується повноцінною годівлею високоякісними кормами.

Рентабельне ведення тваринництва обумовлюється забезпеченням худоби поживними дешевими кормами. Для визначення найбільш ефективних кормових культур при виробництві кормів на підставі загальноприйнятих технологій для умов степових районів Криму нами здійснено економічну оцінку вирощування кормових культур. За її результатами виявлено, що серед основних кормових культур, які використовують на зелений корм, найбільш ефективними по комплексу показників є люцерна, еспарцет і багаторічні бобово-злакові травосуміші. В умовах гарантованого зрошення можна одержати з гектара зеленої маси люцерни 450 ц і 115 ц кормопротеїнових одиниць при собівартості 1 ц відповідно 3,74 та 13,91 грн.

В умовах суходолу, незважаючи на невисоку урожайність зеленої маси -150 і сіна 30 ц та виходу кормопротеїнових одиниць - 37,5 та 24,8, завдяки низьким виробничим витратам (255 грн./га), ця культура забезпечує низьку собівартість зеленої маси - 3,27 і сіна 16,72 грн., а 1 ц кормопротеїнових одиниць - відповідно 12,23 і 10,32 грн. Аналогічні показники досягаються і при використанні бобово-злакових багаторічних травосумішей на зелену масу і випас. Проте використання зеленої маси багаторічних бобово-злакових травосумішей на культурних зрошуваних пасовищах забезпечує значну перевагу порівняно з польовими культурами зеленого конвеєра (табл.2).

Так, при використанні травостою культурних зрошуваних пасовищ на зелений корм досягається вища урожайність порівняно із середньою урожайністю польових культур зеленого конвеєра, а також набагато нижча собівартість продукції. Проте ефективність використання травостою культурних зрошуваних пасовищ значно підвищується при випасанні худоби. За рахунок скорочення витрат, пов'язаних із скошуванням, транспортуванням та роздачею кормів тваринам, навіть при нижчій урожайності собівартість бобово-злакових травосумішей на культурних зрошуваних пасовищах нижча на 15%, а кормових одиниць, перетравного протеїну та кормопротеїнових одиниць - на 23%.

Таблиця 2. Порівняльна ефективність використання кормових угідь на зелений корм в степовій зоні АР Крим

Варіанти

Кормові угіддя

Урожайність, ц/га

Вихід з 1 га, ц

Собівартість 1 ц, грн.

корм. од.

перетр. прот.

корм. прот.

зелен. маси

корм.од.

перетр. прот.

корм. прот.

1

Польові культури зеленого конвеєра (середнє)

222

42,1

5,6

49,1

6,31

33,17

249

28,48

2

Зрошувані культурні пасовища на зелений корм

450

94,5

11,3

103,5

4,08

19,44

163

17,75

3

Зрошувані культурні пасовища на випас

385

88,9

10,6

97,4

3,46

15,00

126

13,69

Собівартість кормових і кормопротеїнових одиниць та перетравного протеїну при випасанні корів на зрошуваних культурних пасовищах майже у 2 рази нижча, ніж при стійловому згодовуванні польових кормових культур і в 1,3 - ніж при скошуванні зеленої маси на корм.

На основі проведеного аналізу ефективності вирощування кормових культур і способів утримання корів було встановлено, що найбільш оптимальним є пасовищне утримання тварин на травостоях багаторічних трав. Це стало основою розробки моделей літнього утримання корів на культурних зрошуваних пасовищах.

Порівняльну економічну оцінку літніх раціонів нами проведено з урахуванням загальноприйнятого зимового раціону за таких варіантів утримання тварин:

І - при фактично існуючих раціонах стійлового утримання корів;

IІ - на культурних зрошуваних пасовищах протягом 185 днів;

IIІ - на культурних зрошуваних пасовищах з використанням різночасно дозріваючих травостоїв протягом 205 днів;

IV - при стійловому утриманні корів з використанням культур зеленого конвеєра протягом 254 днів;

V - за умов пасовищного утримання протягом 185 днів з продовженням до 254 днів за рахунок культур зеленого конвеєра;

VІ - пасовищне утримання корів протягом 185 днів із використанням у зимовий період сіна і сінажу, заготовлених з культурних пасовищ.

Найвища ефективність виробництва молока досягається за умов утримання корів на культурних пасовищах - варіанти II і III (табл. 3).

Таблиця 3. Економічна оцінка типів годівлі і способів утримання корів

Показники

Варіанти використання кормів

І факт за 2006р.довідково

ІІ пасовище 185 днів

ІІІ пасовище 205 днів

ІV стійлове утримання - зелений конвеєр 254 днів

V пасовище 185 днів + зелений конвеєр

V І цілорічне використання кормів культурних пасовищ

Річна продуктивність, корів, кг/гол.

3606

5000

5000

5000

5000

5000

Витрати за добу на голову:

14,9

13,3

13,3

13,3

13,3

13,3

корм. од.

перетравного протеїну, г

1117

1552

1555

1662

1593

1606

Припадає перетравного протеїну, на 1 корм. од., г

75

116,7

116,9

125

119,8

120,8

Витрати корм. од. на 1 голову, ц на рік

54,5

48,7

48,7

48,7

48,7

48,7

Витрати корм. од. на виробн.1 кг молока

1,5

0,89

0,89

0,89

0,89

0,89

Площа корм. культ. на виробн. 1 т молока, га

1,2

0,17

0,16

0,22

0,19

0,16

Собівартість 1 ц корм. од., грн.

54,88

32,6

31,8

39,6

33,5

33,0

Повна собівартість 1 ц молока, грн.

109,76

65,54

63,99

79,60

67,31

66,43

Рівень рентабельності виробництва молока, %*

+14,8

+98,4

+103,2

+63,3

+93,1

+95,7

* - рівень рентабельності розраховувався при визначеній базової ціни 2006 р. на рівні 130,0 грн./ц молока.

Утримання корів на пасовищах забезпечує зниження собівартості 1 ц кормових одиниць на 7-7,8 грн. порівняно з традиційним стійловим утриманням корів та використанням зеленого конвеєра, а собівартості центнера молока на 14,6-15,61 грн., яке забезпечує підвищення рівня рентабельності виробництва молока. Крім того, на виробництво 1т молока при утриманні корів на пасовищі необхідно на 0,03-0,06 га кормової площі менше порівняно з використанням польових культур зеленого конвеєра.

У третьому розділі - «Прогноз розвитку молочного скотарства в умовах інтенсифікації лукопасовищного кормовиробництва» представлена модель перспективного розвитку молочного скотарства на період до 2015 року. Досягти необхідних параметрів виробництва молока в АР Крим і підвищити ефективність галузі молочного скотарства можливо лише за умови збільшення поголів'я корів, підвищення їх продуктивності та здешевлення кормів.

Найбільш дієвим способом досягнення поставленої мети має стати широке впровадження в регіоні пасовищного способу утримання корів у літній період, насамперед шляхом створення й ефективного використання культурних зрошуваних пасовищ, що дасть змогу на цій основі забезпечити приріст поголів'я корів та зниження собівартості молока, збільшення прибутків від його реалізації.

Розрахунки показали, що при створені сприятливих умов для ведення молочного скотарства в степовій зоні АР Крим цілком реально до 2015 року створити 64,3 тис. га культурних зрошуваних пасовищ і утримувати на них у літній період 160,7 тис. корів.

Це дозволить в АР Крим мати поголів'я корів 190,7 тис. та за умови середньорічних надоїв молока 5000 кг на голову досягти валового виробництва молока в обсязі 953,5 тис. тонн, достатньому для задоволення в ньому потреб населення та відпочиваючих, що корінним чином поліпшить баланс молока і молочних продуктів у регіоні (табл. 4).

Таблиця 4. Прогнозні показники розвитку молочного скотарства в АР Крим до 2015 року

Показники

Всього

в т. ч.

степові райони

інші райони

показник

у разів до 2006р

показник

у разів до 2006р

показник

у разів до 2006р

Сільськогосподарські угіддя, тис. га

всі категорії господарств

1800

1

1448,7

1

351,3

1

з них: с.-г. підприємства

753,9

1

602,8

1

151,1

1

особисті селянські господарства

1046,1

1

845,9

1

200,2

1

Поголів'я корів, тис. голів

всі категорії господарств

190,7

2,0

160,7

2,2

30,0

1,4

з них с.-г. підприємства

72,6

5,9

59,2

7,0

13,4

3,5

особисті селянські господарства

118,1

1,5

101,5

1,6

16,6

1,0

Виробництво молока, тис. тонн

всі категорії господарств

953,5

2,8

803,5

3,2

150,0

1,8

з них с.-г. підприємства

363,0

8,0

296,0

10,0

67,0

4,2

особисті селянські господарства

590,5

2,0

507,5

2,3

83,0

1,2

Для визначення необхідних обсягів виробництва молока у першу чергу враховано потребу споживання молочних продуктів в АР Крим на період до 2015 року. Для цього проаналізовано тенденції чисельності населення Криму і осіб, що прибувають на відпочинок та лікування та зроблено прогноз цих показників на найближчі роки. Якщо у 2007 р. місцевого населення було 1980 тис. чол., відпочиваючих - 5500 (або 380 - середньорічних), а всього - 2360 тис. чол., то у 2015 р. буде відповідно 1910, 7100 (500) і 2410 тис. чол. Потреба молока для споживання становитиме 912 тис. тонн (380 кг на особу), а з урахуванням виробничих потреб і експортно-імпортного балансу необхідно виробити молока 953,5 тис. тонн, або у 2,8 рази більше ніж у 2006 році. Незважаючи на вищі темпи зростання поголів'я корів і виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах, основним виробниками продукції в Криму залишаться особисті селянські господарства.

Проведений аналіз показав, що оптимальними для створення культурних зрошуваних пасовищ в АР Крим є її 11 степових районів, де знаходиться 361,5 тис. га зрошуваних земель, або 91,0 % загальної їх площі. За умови оснащення сучасною поливною технікою та проведення відповідних організаційних робіт саме на цих землях цієї зони реально створити необхідну кількість високопродуктивних культурних зрошуваних пасовищ.

На основі аналізу особливостей формування зеленої маси на пасовищах та практичного досвіду використання травостою культурних зрошуваних пасовищ нами запропонована циклограма використання пасовищних угідь, яка, передбачаючи поєднання пасовищного й укісного способів використання, дозволяє щорічно одержувати високі врожаї зеленої маси та значно подовжити продуктивне довголіття пасовищ (табл. 5).

Таблиця 5. Економічна ефективність виробництва кормів на культурних пасовищах АР Крим при різних термінах їх використання

Сумарні показники

Тривалість використання травостою, років

чотири

шість

вісім

Валовий збір зеленої маси з 1 га пасовищ, ц

1540

2310

3080

Валовий збір кормових одиниць з 1 га пасовищ, ц

355,6

533,4

711,2

Виробництво молока на 1 га, ц

500,0

750,0

1000,0

Експлуатаційні витрати, грн.

4060

6108

7427

Витрати на створення пасовища всього, грн.

2189

2189

2189

Інші витрати, грн.

488

732

976

Всього витрат, грн.

6737

9029

10592

Собівартість 1 ц молока, грн.

73,40

65,54

57,68

Витрати на створення культурного пасовища поділяються на капітальні, до яких відносяться витрати на спорудження зрошувальної системи, культуртехнічні роботи, роботи, пов'язані із залуженням, спорудженням постійних огорож, скотопрогонів та ін., а також поточні.

Як показують наші розрахунки, незважаючи на відносно велику вартість капітальних робіт, пов'язаних із створенням культурних пасовищ, вони повністю відшкодовуються за період експлуатації за рахунок додатково отриманої продукції та зниження витрат на утримання корів у літній період.

Для залуження в АР Крим 64,3 тис га зрошуваних культурних пасовищ необхідні капіталовкладення в сумі 1605,9 млн. грн. Однак за умови щорічного утримання на них 160,7 тис. корів, або 84,3 % всього поголів'я в Криму, термін окупності цих капіталовкладень становитиме в середньому 3,9 роки (табл. 6).

Таблиця 6. Окупність капіталовкладень на формування культурних пасовищ у степовій зоні АР Крим

Показники

Витрати на 1 га, тис. грн.

Всього, тис. грн.

в т.ч. по етапах освоєння

1 етап

2 етап

3 етап

Площа культурних пасовищ, тис. га.

х

64,3

29,6

15,4

19,3

Потреба в капітальних вкладеннях, млн. грн.

х

1605,9

500,2

389,7

716,0

Витрати на 1 га, тис. грн.:

 х

24,98

16,90

25,31

37,10

в т. ч. реконструкція міжгосподарських зрошувальних мереж та насосних станцій

11,8

227,7

х

х

227,7

реконструкція господарських мереж

8,4

291,5

х

129,4

162,1

придбання нової дощувальної техніки

11,4

733

337,4

175,6

220

залуження пасовищ (посів, догляд)

2,3

147,9

68,1

35,4

44,4

огороджування пасовищ, прогонів

3,2

205,8

94,7

49,3

61,8

Поголів'я корів, тис. гол.

х

160,7

74

38,5

48,2

з них у с.-г. підприємствах, тис. гол

х

59,2

27,3

14,2

17,7

особистих селянських господарств, тис. гол

х

101,5

46,7

24,3

30,5

Виробництво молока, тис. т

х

803,5

370

192,5

241

Реалізація молока, тис. т

х

632,2

291,2

151,5

189,5

Повна собівартість молока, млн. грн.

х

414,3

190,8

99,3

124,2

Виручка від реалізації молока, млн. грн.

х

821,9

378,6

197

246,3

Прибуток, млн. грн.

х

407,6

187,8

97,7

122,1

Термін окупності капіталовкладень, років

х

3,9

2,7

4,0

5,9

Пропонується провести капіталовкладення в три етапи: 1-й етап - створення пасовищ на землях, де зрошувальна система знаходиться в робочому стані - 500,2 млн. грн., окупність 2,7 роки; 2-й етап - на землях, де необхідно провести роботи по реконструкції господарських магістральних мереж - 389,7 млн. грн., окупність 4,0 роки; та 3 етап - на землях, де необхідно проводити реконструкцію всіх мереж, в т.ч. міжгосподарських - 716,0 млн. грн., окупність 5,9 роки. Станом на 1 січня 2008 року в АР Крим 98 % внутрігосподарських магістральних мереж зрошувальної системи передано в комунальну власність сільським радам, що дозволить без перешкод виділити з Держбюджету України необхідні гроші на їх реконструкцію та проконтролювати їх цільове використання через райдержадміністрації.

При впровадженні у виробництво розробленої моделі розвитку молочного скотарства на основі широкого застосування культурних пасовищ собівартість 1 ц молока в 2015 році становитиме в степових районах 65,54 грн., що на 41,4% нижче ніж у 2006 році в сільгосппідприємствах та відповідно на 33,1% - ніж в особистих господарствах населення (табл. 7).

Таблиця 7 Прогноз економічної ефективності виробництва молока в АР Крим

Роки

Обсяг реалізованої продукції, тис. тонн

Повна собівартість

Дохід від реалізації молока

Прибуток (збиток) від реалізації молока

Рівень рентабельності, %

1 ц, грн.

Всього, млн. грн.

1 ц, грн.

Всього, млн. грн.

Всього, млн. грн.

1 ц , грн.

Всі категорії господарств

2006

215,5

97,4

209,9

108,40

233,6

23,70

11,00

11,3

у т.ч. Степ

163,5

100,12

163,7

104,95

171,6

7,90

4,83

4,8

2015

751,5

73,02

548,7

130,00

977

428,30

56,98

78,0

у т.ч. Степ

632,2

65,54

414,3

130,00

821,9

407,60

64,46

98,4

Особисті селянські господарства

2006

180,4

95,00

171,4

105,00

189,4

18

10,00

10,5

у т.ч. Степ

138,4

98,00

135,6

102,00

141,2

5,5

4,00

4,1

2015

442,9

73,02

323,4

130,00

575,8

252,4

56,98

78,0

у т.ч. Степ

380,6

65,54

249,4

130,00

494,8

245,3

64,46

98,4

Сільськогосподарські підприємства

2006

35,1

109,76

38,5

126,03

44,2

5,7

16,27

14,8

у т.ч. Степ

25,1

111,93

28,1

121,31

30,4

2,4

9,38

8,5

2015

308,6

73,02

225,3

130,00

401,2

175,8

56,98

78,0

у т.ч. Степ

251,6

65,54

164,9

130,00

327,1

162,2

64,46

98,4

Практична реалізація розробок щодо розвитку в АР Крим молочного скотарства шляхом залуження й експлуатації культурних зрошуваних пасовищ відповідає стратегії розвитку сільських територій і дасть змогу до 2015 року досягти оптимальних параметрів виробництва і споживання молока. Застосування прогресивної системи розвитку молочного виробництва на основі використання культурних зрошуваних пасовищ дасть змогу збільшити прибутки галузі до 428,30 млн. грн., у тому числі в сільськогосподарських підприємствах до 175,8 і особистих селянських господарствах - до 252,4 млн. грн. Більш 95% зростання прибутковості належить степовим районам, де впроваджується пасовищне утримання корів.

Утримання корів особистих селянських господарств на культурних пасовищах та виробництво молока будуть вирішуватися завдяки організації сільськогосподарських кооперативів по обслуговуванню цих пасовищ і заготівлі молока у населення, що цілком відповідатиме вимогам СОТ.

Утримання корів на культурних пасовищах дозволить збільшити питому вагу зелених кормів у літньому раціоні молочної худоби до 75-80%, здешевити раціони і знизити собівартість молока. За рахунок цього прибуток сільськогосподарських підприємств степової зони зросте з 2,4 до 162,2 млн. грн., рівень рентабельності відповідно - з 8,5 до 98,4%. Прибуток особистих селянських господарств також збільшиться з 5,5 до 245,3 млн. грн., а рівень рентабельності зросте з 4,1 до 98,4%. Прибуток усіх виробників молока в АР Крим зросте з 23,7 млн. грн. до 428,3 млн. грн., а рівень рентабельності - з 11,3 до 78%; у тому числі прибуток особистих селянських господарств відповідно з 18,0 до 252,4 млн. грн. та рентабельність з 10,5 до 78,0 %, а сільськогосподарських підприємств зросте відповідно з 5,7 до 175,8 млн. грн., а рівень рентабельності - з 14,8 до 78,0 %. Значно вищі показники досягатимуться в степовій зоні, де використовуватимуться культурні пасовища.

Інвестування відновлення й розвитку системи зрошення дозволить не лише в найкоротші терміни окупити витрати, пов'язані з реконструкцією зрошуваних мереж, але і сприяти всебічному розвитку інших сфер агропромислового виробництва. Створення умов для успішного функціонування галузі молочного скотарства сприятиме збільшенню поголів'я корів, стимулюватиме створення кооперативів та об'єднань власників великої рогатої худоби для вирішення проблем виробництва, реалізації та переробки молока й особистими селянськими господарствами. У кінцевому результаті це приведе до створення додаткових робочих місць, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, що сприятиме вирішенню проблем розвитку сільських територій в АР Крим.

Висновки

скотарство молочний пасовищний кормовиробництво

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукової задачі забезпечення потреби АР Крим в молоці, підвищення його ефективності за рахунок раціонального використання культурних зрошуваних пасовищ.

1. Важливим питанням розвитку агропромислового виробництва України є підвищення його ефективності. Під економічною ефективністю слід розуміти економічну категорію, яка виражає раціональність суспільних відносин з приводу використання ресурсів виробництва, розподілу, обміну та споживання економічних благ на різних управлінських рівнях. Особливе значення ефективність виробництва має в галузі тваринництва, оскільки її зниження спричинило різке скорочення поголів'я худоби, що в свою чергу призводить до послаблення продовольчої безпеки країни.

2. Успішний розвиток тваринництва значною мірою залежить від кормової бази. Для досягнення ефективності виробництва продукції скотарства завдяки ефективному кормовиробництву необхідне створення біля ферм довголітніх зрошуваних культурних пасовищ, як за рахунок природних кормових угідь, так і шляхом створення культурних пасовищ з використанням площ ріллі. Використання необроблюваної ріллі для культурних пасовищ нині є одним із найбільш доступних способів збереження сільськогосподарських угідь від деградації й поліпшення забезпечення кормами корів особистих селянських господарств за рахунок земель державного резерву. В АР Крим протягом останніх шістнадцяти років значно скоротилися посівні площі кормових культур (з 527,5 до 69,9 тис. га), частка яких у загальній структурі посівних площ зменшилася від 44 до 11%.

3. Молочне скотарство АР Крим переживає складний період, що обумовило скорочення поголів'я корів у всіх категоріях господарств порівняно з 1990 роком у 2,7 рази. Це спричинило зменшення обсягів валового виробництва молока у 2,6 рази, при цьому частка сільськогосподарських підприємств у його виробництві скоротилася з 90,0 до 12,9 відсотків.

4. Річні обсяги споживання молока та молокопродуктів на одну особу порівняно з 1990 роком скоротилися з 330 до 180 кг, що не відповідає навіть мінімальній нормі споживання, яка становить 292 кг. За останні шістнадцять років, за винятком 2005 року, виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах регіону було збитковим.

5. Економічний аналіз оцінки вирощування кормових культур за комплексом показників свідчить, що основну увагу при вирішенні проблеми забезпечення тварин якісними кормами в умовах степового Криму слід приділити пасовищному способу утримання тварин, що забезпечує зниження собівартості 1 ц корм. од. на 7-7,8 грн. порівняно з традиційним стійловим утриманням корів та використанням зеленого конвеєра, а собівартості 1 ц молока - на 14,06-15,61 грн.

6. Для виробництва 1 т молока при утриманні корів на пасовищах потрібно на 0,03-0,06 га менше кормової площі порівняно із стійловим з використанням польових кормових культур зеленого конвеєра. Досягти необхідних параметрів виробництва молока в АР Крим і підвищити ефективність галузі можливо лише за умови збільшення поголів'я корів і підвищення їх продуктивності. Найбільш дієвим шляхом розв'язання даної проблеми має стати широке впровадження в регіоні пасовищного способу утримання корів у літній період.

7. При залуженні в АР Крим 64,3 тис. га культурних пасовищ і забезпеченні сприятливих умов для ведення молочного скотарства цілком реально до 2015 року довести поголів'я корів до 190,7 тис. голів, що дозволить при середньорічних надоях молока 5000 кг на корову досягти виробництва молока в обсягах, необхідних для задоволення в ньому потреб населення та відпочиваючих регіону.

8. Введення в експлуатацію культурних зрошуваних пасовищ дозволить збільшити виробництво молока до 953,5 тис. тонн, або в 1,8 рази проти 2006 року. Валове споживання молока та молокопродуктів в АР Крим при цьому очікується на рівні 912 тис. тонн, а на душу населення 380 кг, що відповідає науково обґрунтованій нормі споживання. Для залуження в АР Крим 64,3 тис. га зрошувальних культурних пасовищ в степовій зоні необхідні капіталовкладення в сумі 1605,9 млн. грн. За умови щорічного утримання на створених угіддях 160,7 тис. корів термін окупності цих капіталовкладень становитиме 3,9 року.

9. Введення в дію системи утримання корів на культурних зрошуваних пасовищах у степових районах АР Крим дозволить підвищити рівень рентабельності виробництва молока до 98,4%, прибуток від його реалізації до 406,7 млн. грн. Дасть змогу створити додаткові робочі місця у сільській місцевості, збільшити надходження до місцевих бюджетів і вирішити соціальні проблеми сільських територій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях

1. Паштецький В.С. Виробництво та споживання населенням продукції тваринництва в Криму / В.С. Паштецький // Вісник аграрної науки. - 2006. - №10. - С. 88-90.

2. Паштецький В.С. Оцінка ефективності вирощування кормових культур і виробництва кормів в умовах Степу Криму / В.С. Паштецький // Вісник аграрної науки. - 2007. - №5. - С. 79-82.

3. Паштецький В.С. Підвищення економічної ефективності розвитку молочного скотарства / В.С. Паштецький // Агроінком. - 2007. - №1-2. - С. 30-35.

Анотація

Паштецький В.С. Економічна ефективність розвитку молочного скотарства степової зони Автономної Респ...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.