Розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський державний аграрний університет

УДК 631.115.8 (477.73)

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіоні

Шаповал Тетяна Петрівна

Миколаїв - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Миколаївському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Топіха Іван Наумович, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки сільського господарства.

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Зіновчук Віталій Володимирович, Державний вищий навчальний заклад "Державний агроекологічний університет", завідувач кафедри зовнішньоекономічної діяльності підприємств;

- кандидат економічних наук Макушок Ольга Василівна, Уманський державний аграрний університет, доцент кафедри маркетингу.

Захист відбудеться "28" травня 2008 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розіслано "24" квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

Анотації

Шаповал Т.П. Розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2008.

У дисертації досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку та функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на регіональному рівні. На основі досліджень та проведеного аналізу поглядів провідних вчених уточнено сутність та переваги сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Визначено методичні підходи до оцінки їх діяльності.

Проаналізовано ретроспективу розвитку та сучасний стан сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у досліджуваному регіоні. Встановлено, що від сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у значній мірі залежить створення стимулів для підвищення продуктивності праці сільськогосподарських товаровиробників, розширення ринку праці у сільській місцевості та формування умов для диверсифікації сільської економіки, підвищення рівня зайнятості на основі створення нових робочих місць.

За результатами проведеного дослідження визначено основні напрями та перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на регіональному рівні. Обґрунтовано необхідність активізації і підвищення ефективності кооперативних структур через посилення державної підтримки кооперативних формувань, зміцнення матеріально-технічної бази та забезпеченні кооперативів кваліфікованими кадрами.

Ключові слова: сільськогосподарська кооперація, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, економічна оцінка, державна підтримка.

Шаповал Т.П. Развитие сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов в регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04- экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2008.

В диссертации исследованы теоретические, методические и практические аспекты развития и функционирования сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов на региональном уровне. На основе исследований и проведенного анализа взглядов ведущих ученых уточнена сущность и преимущества сельскохозяйственной обслуживающей кооперации. Определены методические подходы к оценке их деятельности.

Исследованиями установлено, что тенденции, основные направления и пути развития сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов, которые являются характерными для Украины, аналогичны и для отдельных ее регионов. В Украине количество сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов имеет тенденцию к снижению. Так в 2006 г. функционировало лишь 970 кооперативов, которых в среднем на одну область приходится 39 единиц. По сравнению с 2004 г. их количество уменьшилось на 157 единиц. Темпы создания и развития обслуживающих кооперативов очень низкие.

Исследования показали, что непосредственно в исследуемом регионе работает 82 сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов, или в среднем 1,3 кооператива в административном районе региона. Их количество и темпы создания не удовлетворяют спрос на услуги товаропроизводителей.

В ходе исследования интерпретированы преимущества сельскохозяйственного обслуживающего кооператива, как средства экономической самозащиты мелких сельскохозяйственных товаропроизводителей фермерских и личных крестьянских хозяйств в рыночных условиях. Членство в кооперативе разрешает им уменьшать производственные расходы, оказывает содействие увеличению валового дохода, дает возможность доступа к технике, оборудованию, помещениям, которых у них не достает, повышает кредитоспособность хозяйства, оказывает содействие повышению профессионального уровня.

Проведенный нами социологический опрос членов кооперативов выборочным методом дал нам возможность выявить причины торможения развития обслуживающих кооперативов в исследуемом регионе. Выявлено, что основными причинами является пассивная роль государственных органов в содействии развития кооперации, несовершенство украинского законодательства, недостаточный уровень материально-технического обеспечения и недоступность кредитных ресурсов. Также существует проблема кадрового обеспечения кооперативов.

Установлено, что материально-техническая база сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов исследуемого региона еще весьма слабая, поэтому создание кооперативов по общему использованию техники дадут возможность сельскохозяйственным товаропроизводителям обеспечить стабильное материально-техническое снабжение по выгодным ценам, избегая лишних рыночных посредников; выход на стабильные, в том числе международные рынки средств производства; используя профессиональный управленческий персонал.

В диссертации даны предложения по совершенствованию системы государственной поддержки развития сельскохозяйственных кооперативных формирований путем включения в существующие организационные мероприятия, к которым входят подготовка, переподготовка и повышение квалификации кооперативных кадров, и научное обеспечение развития кооперации, которые в значительной степени определяют эффективность функционирования сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов. Развитию кооперативных предприятий будут оказывать содействие мероприятия направленные на укрепление экономического потенциала и социального статуса частных сельскохозяйственных товаропроизводителей, улучшение макроэкономических условий сельскохозяйственной деятельности, создание стимулов для роста товарной продукции.

Исследования показывают, что решение проблемы подготовки кадров для сельскохозяйственных кооперативов базируется на организации подготовки и переподготовки руководителей, специалистов, работников органов управления агропромышленным комплексом сельскохозяйственных высших учебных заведений и колледжах, специалистов по сельскохозяйственной кооперации, увеличение выпуска организационно-методической литературы, расширением информационно-консультационного обслуживания.

Использование экономико-математической модели оптимизации состава машинно-тракторного парка для создания машинно-технологического кооператива фермерскими хозяйствами Жовтневого района Николаевской области, позволит сформировать необходимый состав машинно-тракторного комплекса для членов сельскохозяйственного обслуживающего кооператива, который обеспечит его рациональное использование и даст возможность минимизировать расходы на его содержание в размере 44,4 тыс. грн.

Ключевые слова: сельскохозяйственная кооперация, сельскохозяйственный обслуживающий кооператив, экономическая оценка, государственная поддержка.

Shapoval T.P. Development of agricultural servicing cooperatives in region. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Degree in Economics, Speciality 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (Economics of Agriculture and Agro-Industrial Complex). - Mykolaiv State of Agrarian University, Mykolaiv, 2008.

The dissertation is devoted to the research on theoretical, methodical and practical aspects of development and functioning of farm servicing cooperatives on the regional level. The research and analysis on the concepts of leading economists have made it possible to reconsider the meaning and advantages of farm servicing cooperatives. The methods of estimation of their activity have been determined.

The retrospective development and current state of farm servicing cooperatives in the region have been analyzed. It has been stated that the farm servicing cooperatives account for creation of incentives for increasing the labor productivity of agricultural producers expanding the market of workforce in the countryside and forming the conditions for diversification of agricultural economy and raising the employment rate due to the creation of new working places.

The main trends and prospects of development of farm servicing cooperatives have been determined. The necessity of increasing the efficiency of cooperative structures through governmental support for cooperatives formations, strengthening their material and technical base and providing the cooperatives with skilled personnel have been grounded.

Key words: farm cooperation, farm servicing cooperative, economic estimation, governmental support.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У процесі переходу України до ринкових відносин в агропромисловому комплексі виникло багато дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств. У світовій практиці для подолання суперечностей між обмеженими можливостями різноманіття організаційно-правових форм господарювання сільськогосподарських товаровиробників і специфікою функціонування продовольчого ринку, масово і тривалий час використовується кооперація. Роль її настільки важлива, що вона вважається для дрібних товаровиробників, насамперед - фермерських господарств, - одним із факторів виживання в умовах жорсткої ринкової конкуренції.

В Україні кооперація поки що не стала визначальним чинником підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Процес створення кооперативів у сфері здійснення ринкової діяльності сільськогосподарських виробників не став масовим явищем, а створені кооперативи працюють недостатньо ефективно та нестабільно. Отже, це визначило напрям даного наукового дослідження.

Незважаючи на світове визнання праць представників української та російської шкіл кооперації - М. Туган-Барановського, О. Чаянова, Б. Мартоса, та певного внеску сучасних дослідників - Ф. Горбоноса, В. Гончаренка, В. Зіновчука, О. Крисального, М. Маліка, Л. Молдаван, О. Нечипоренка, А. Пантелеймоненка, Г. Черевка та ін., багато питань із зазначеної проблеми залишаються мало дослідженими.

У зв'язку з відсутністю належних організаційно-економічних умов, кооперативи, які створювалися з перших днів їх заснування стикалися з серйозними труднощами, пов'язаними з нестачею початкового капіталу для формування матеріально-технічної бази, підбору спеціалістів з кооперативним мисленням, збутом продукції, організацією обліку та звітності, оподаткуванням, одержанням кредитів та ін. Вищезазначені обставини зумовили вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету з теми: "Економічна ефективність виробництва в реформованих господарських формуваннях", яка є складовою програми "Розробити пропозиції з організації ефективного виробництва у господарських формуваннях ринкового типу" (номер державної реєстрації 0102U00259). Автором розроблено пропозиції щодо створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у обґрунтуванні розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіоні в умовах ринкової економіки.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

- узагальнити теоретичні і методичні основи та вивчити соціально-економічну сутність сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у ринкових умовах;

- за допомогою ретроспективного аналізу розвитку кооперації у сільському господарстві України виявити причини, які впливали на її розвиток;

- визначитись в методичних підходах щодо оцінки економічної ефективності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- проаналізувати економічну діяльність окремих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів регіону;

- обґрунтувати напрями і механізми здійснення підтримки кооперативних формувань з боку держави;

- окреслити шляхи і обґрунтувати необхідність підготовки та перепідготовки кадрів для сільськогосподарських кооперативів;

- розробити модель створення обслуговуючого кооперативу на базі фермерських господарств.

Об'єктом дослідження є процеси становлення і функціонування сільськогосподарської кооперації, розвитку її економічних і організаційних відносин у регіоні.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення функціонування і розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіоні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання і системний підхід до вивчення соціально-економічних явищ і процесів у ринкових умовах. У процесі дослідження автором використані такі методи, як абстрактно-логічний (обґрунтування сутності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і формулювання висновків), монографічний (вивчення досвіду та особливостей функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на конкретних випадках в агробізнесі досліджуваного регіону), кореляційно-регресійного аналізу (визначення наявності залежності між операційними витратами та вартістю активів), соціометричний (анкетне обстеження і вибіркове опитування членів кооперативів), балансовий (вивчення і забезпечення виконання вимог законів розвитку сільськогосподарської кооперації шляхом збалансування динамічного розвитку всіх її аспектів); економіко-математичний (при оптимізації машинно-тракторного парку сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з надання машинно-технологічних послуг).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- до класифікації сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів включені агроторгові доми, МТС та дорадчі служби на кооперативних засадах, кооперативи при сільських громадах, які не підпадають під класичні та визначені чинним вітчизняним законодавством форми, що забезпечує більш повне уявлення про систему кооперації;

удосконалено:

- визначення кооперації, яке на відміну від існуючих передбачає взаємодію людей у матеріальній сфері діяльності з метою отримання конкретного синергетичного ефекту, як результату їх групових дій;

- обґрунтування напрямів державної підтримки щодо ефективного функціонування кооперативних структур, які включають законодавчу і нормативно-правову базу, створення адекватної у ринкових умовах фінансової, цінової та податкової політики і інвестиційної підтримки кооперативних структур, інформаційне забезпечення кооперативів;

дістало подальший розвиток:

- інтерпретація переваг кооперативної форми обслуговування як засобу взаємодопомоги та самозахисту дрібних сільськогосподарських товаровиробників фермерських і особистих селянських господарств у регіоні;

- ідентифікація чинників розвитку сільськогосподарської кооперації з виділенням їх соціально-психологічної групи, яка передбачає збереження специфічного сільського укладу життя та його суспільних цінностей;

- опрацювання техніко-технологічних і організаційно-економічних засад створення машинно-технологічних кооперативів на основі фермерських і особистих селянських господарств для зміцнення матеріально-технічної бази з метою ефективного використання засобів виробництва;

- обґрунтування необхідності спеціальної освіти для забезпечення кооперативів власними висококваліфікованими кадрами.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції дисертаційного дослідження доведено автором до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які можуть бути використані в підготовці, створенні та функціонуванні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Пропозиції щодо практичного застосування результатів дисертаційного дослідження схвалено і прийнято для використання Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної адміністрації (довідка № 610/01/09-01-28/07 від 18.12.2007 р.). В обслуговуючому багатофункціональному сільськогосподарському кооперативі "Південний союз" Голопристанського району Херсонської області прийняті пропозиції щодо оцінки діяльності кооперативу та впроваджено заходи вирішення проблеми підготовки та перепідготовки кадрів для кооперативу (довідка №7 від 15.01.2008 р. ОБСК "Південний союз").

Теоретичні та прикладні розробки автора дисертаційної роботи використовуються при викладанні дисципліни "Економіка підприємств" у Миколаївському державному аграрному університеті (довідка № 2394 від 26.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, які виносяться на захист, отримано автором самостійно. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження аспіранта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Соціально-економічні проблеми села в пореформений період" (м. Миколаїв, 2004 р.), "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (м. Житомир, 2005 р.), "Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК" (м. Мелітополь, 2005 р.), "Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні" (м. Харків, 2006 р.), "Наукові основи розвитку галузі тваринництва в сучасних умовах" (м. Асканія-Нова, 2006 р.), "Розвиток агропродовольчого сектора економіки і проблеми підготовки кадрів" (м. Одеса, 2007 р.), "Актуальні проблеми розвитку кооперації в ринкових умовах" (м. Херсон, 2007 р.), "Україна - сільське господарство - СОТ: теорія і практика" (м. Миколаїв, 2007 р.); на Всероссийской научно-практической конференции "Инновации молодых ученых и специалистов - национальному проекту "Развитие АПК" (г. Рязань, 2006 г.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації" (м. Миколаїв, 2007 р.); регіональних - у Миколаївському державному аграрному університеті протягом 2004-2007 рр.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом 1,91 д.а., зокрема 7 статей - у фахових виданнях обсягом 1,58 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного змісту роботи -150 сторінок комп'ютерного тексту, з яких 10 рисунків займають 6 сторінок, 25 таблиць - 12 сторінок. Список використаних джерел (147 найменувань) займає 13 сторінок, 5 додатків - 11 сторінок.

Основний зміст дисертації

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив товаровиробник

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методичні засади розвитку сільськогосподарської кооперації" розглядаються сутність, принципи та переваги сільськогосподарської кооперації, концептуальні засади розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації на пореформеному етапі та методичні підходи до оцінки діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Вітчизняні дослідники XIX - початку XX ст. визначили кооперацію, як особливу форму господарської спільної діяльності, яку організовують індивідуальні господарства для обслуговування своїх потреб на основі безпосередньої та рівноправної участі членів в діяльності кооперативу. Вони також зазначали, що кооперація доступна не тільки вузьким групам підприємців, але і широким верствам населення, і тому може бути широко розповсюджена в сільському господарстві.

Кооперація, як специфічна форма господарювання, має і більш вузьке соціально-економічне значення. Специфіка полягає в тому, що кооперація функціонує в якості інтеграційного зв'язку між окремими господарськими суб'єктами, кооператив не може мати особистих інтересів крім тих, заради яких він створювався, не може діяти в напрямах, які б були не вигідні цим суб'єктам, повністю належить їм і ними контролюється, дозволяє своїм членам одержувати додаткові економічні переваги.

На нашу думку, під кооперацією в широкому смислі більш логічно розуміти взаємодію людей у матеріальній сфері діяльності з метою отримання конкретного синергетичного ефекту, як результату їх групових дій. У цьому плані вона є формою організації діяльності, так само як і інші економічні процеси - концентрація, спеціалізація.

Дослідники виділяють три групи передумов розвитку сільськогосподарської кооперації: науково-технічні, соціально-економічні і організаційні. У процесі дослідження було виявлено, що в умовах переходу від командної до ринкової системи господарювання, нестабільності економіки, відсутності активної політики держави до кооперації виникає потреба у виділені четвертої групи факторів - соціально-психологічних. Це пов'язано з тим, що психологічна неготовність сільських мешканців до об'єднання на нинішньому етапі фактично відсуває на другий план фактори, зокрема - економічні.

В аграрному секторі економіки створюються і функціонують як виробничі, так і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Згідно з метою дисертаційного дослідження, розглядаються кооперативи, які надають послуги з переробки, постачання, ремонту, зберігання, транспортування, аналізуються організаційно-економічні аспекти їх діяльності. Узагальнюючи вищезазначене, можна констатувати, що кооперація є багатофункціональним явищем, яка дозволяє його учасникам поглибити спеціалізацію, підвищити якість послуг, легше перебороти вхідні бар'єри на ринок, звільнювати час, прискорювати досягнення конкретних цілей.

В цілому кооперативи можна групувати за багатьма ознаками: за цілями створення, джерелами виникнення, розмірами пайових фондів і т.д. Проте в сільському господарстві виділяють дві основні групи кооперативів: виробничі і обслуговуючі (рис. 1).

Сутність обслуговуючої кооперації полягає в тому, що сільськогосподарські виробники, зберігаючи свою юридичну і економічну самостійність, об'єднуються і використовують ефект економії на масштабах, більш ефективно вирішують одне або декілька завдань для своїх господарств. У цьому і полягає перевага кооперативної форми ведення господарства в порівнянні з іншими формами.

Відповідно до чинного законодавства сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи мають статус неприбуткової організації, тобто головна мета створення таких кооперативів передбачає некомерційний характер організації і її головна ознака - неприбутковість, яка дає підґрунтя для гострої наукової дискусії.

Звичайно, принцип "неприбуткового" обслуговування не означає повністю відмовитися від одержання прибутку. У процесі господарської діяльності сільськогосподарський кооператив може отримати прибуток після підрахунку витрат на виконання робіт на "неприбутковій" основі для засновників кооперативу і на ринкових умовах для сторонніх клієнтів. У цьому розумінні максимізація прибутку сільськогосподарського кооперативу відрізняється від інших організаційно-правових форм, можлива завдяки не тільки торговельним операціям, а насамперед зниженню витрат за рахунок спільних зусиль членів кооперативу, більшої завантаженості переробних потужностей, у результаті чого скорочуються витрати на одиницю виробленої продукції і заощаджуються фінансові кошти.

Отже, слід зазначити, що більшість ознак кооперативних формувань представляють принципово нові відмінні принципи організації діяльності, які базуються на усвідомленому і добровільному об'єднанні сільськогосподарських товаровиробників. Вони вирішують поряд з завданнями підвищення прибутків і соціальні завдання із захисту учасників кооперативних об'єднань. Загалом кооператив для малих господарств є реальною можливістю не тільки для підвищення ефективності їх діяльності, але принципово важливо - для подолання бар'єрів, які заважають доступу на ринок, виживання в умовах жорсткої конкуренції з більшими підприємствами.

Дослідження показують, що на етапі радикальних перетворень в аграрних відносинах, спрямованих на впровадження ринкових механізмів для зміцнення виробничої сфери, доцільною є активізація розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, як засобу вирішення тих проблем членів кооперативу, подолання яких можливе при об'єднанні коштів і зусиль: підтримувати виробників продукції, беручи на себе питання переробки, збуту продукції, постачання та ремонту техніки, виконання інших робіт за вигідними для своїх засновників цінами.

Встановлено, що обслуговуючі кооперативи будують свою діяльність на особливих принципах, які ідентифікують їх як особливу форму підприємства. Вони вирішують поряд із завданнями збільшення доходів і соціальні проблеми захисту учасників кооперації. Тому сільськогосподарські кооперативи не можна ставити в один ряд з підприємницькими структурами, але при розгляді особливостей кооперативів потрібно враховувати закономірності ведення господарства у ринкових умовах.

Другий розділ "Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у регіоні" містить ретроспективний аналіз становлення кооперативного руху в сільському господарстві, сучасний стан розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у регіоні.

Необхідність відродження кооперативного сектору економіки постала з набуттям незалежності України. Реальні передумови для цього виникли з початком радикальних економічних перетворень та утвердженням ринкових засад. У результаті реформування аграрного сектору економіки у 2000 р. на основі реструктуризованих колективних сільськогосподарських підприємств виникло 11,8 тис. нових виробничих агроструктур різних організаційно-правових форм, із них 2,0 тис. (24,4%) сільськогосподарських кооперативів.

Є підстави вважати, що формування саме обслуговуючих кооперативів у сфері переробки, заготівлі і збуту, постачання, сервісного та культурно-побутового обслуговування найближчим часом буде займати чільне місце в аграрному секторі України. Станом на 01.01.2007 р. в Україні було зареєстровано 970 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, із них у сільській місцевості - 698, що в середньому на одну область припадає відповідно 39 і 28 одиниць.

Встановлено, що створення і розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів стримується тим, що в цих регіонах достатньою мірою не проводиться просвітницька робота і спостерігається відмежування державних органів від активного сприяння процесу формування вертикальних кооперативних структур. Характерною рисою наявних кооперативів є їх спеціалізація на обмеженій кількості видів діяльності (табл. 1).

Таблиця 1. Кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні за видами діяльності, од.

Вид діяльності	Роки	2006 р. до 2001р., %
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Переробні	34	35	91	72	77	66	194,1
Заготівельно-збутові	149	151	179	163	149	143	96,0
Сервісні	224	228	314	360	309	277	123,7
Багатофункціональні	267	255	406	446	429	421	157,7
Інші	14	15	71	86	80	63	450,0
Всього	688	684	1061	1127	1044	970	141,0

Як показує аналіз даних таблиці 1, в Україні поки що не має чіткої тенденції до зростання кількості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Хоча якщо порівнювати з 2001 р., то загальна кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні збільшилася, в основному, за рахунок кількості переробних, сервісних, багатофункціональних та інших видів діяльності. Із 970 обслуговуючих кооперативів 43,4 % були багатофункціональними. Дрібні сільськогосподарські товаровиробники та фермерські господарства об'єднуються для надання різних видів послуг: постачання матеріально-технічних ресурсів, переробка продукції, збут тощо. Переробкою сільськогосподарської продукції займаються 6,8% кооперативів, 16,7% - постачальницько-збутовою діяльністю, решта (33,1%) - обслуговуванням сільськогосподарських організацій та населення, зокрема - виконанням механізованих робіт для своїх членів, ремонтом техніки та споруд, транспортуванням продукції, інформаційним забезпеченням, водопостачанням та ін. Але ще не набули поширення переробні, постачальницькі, механізовані кооперативи та агроторгові доми, які функціонують на кооперативних засадах. У сільській місцевості на початок 2007 р. діяло лише 80 агроторгових домів, 148 виставок-ярмарків, 67 аукціонів живої худоби та 43 кредитні спілки.

В умовах наявності великої кількості фермерських і особистих селянських господарств (які є дрібними виробниками сільськогосподарської продукції) їх кооперування дозволяє прискорити формування на селі системи господарських структур ринкового типу. Посилення розвитку кооперації сприятиме і більш швидкому формуванню цивілізованого аграрного ринку. Саме завдяки цьому його інфраструктурні елементи (біржі, аукціони, торгові доми тощо) одержують можливості для ефективної реалізації своїх завдань. Є підстави вважати, що нині соціально-економічні умови і ресурсні можливості сприяють розвитку національного кооперативного руху та створенню ефективного кооперативного сектору економіки.

Встановлено, що наявна кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у досліджуваних областях, темпи їх створення й розвитку у сільській місцевості ніяк не можуть задовольнити попит на послуги товаровиробників сільськогосподарської продукції з усіх необхідних видів діяльності (рис. 2).

Слід зазначити, що чітка тенденція до зростання кількості обслуговуючих кооперативів відмічається в Одеській та Херсонських областях.

Наявність сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів показана в таблиці 2.

Таблиця 2. Припадає сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, од.

Показники	Роки
	2002	2003	2004	2005	2006
Миколаївська область
на 100 с.-г. підприємств	0,47	0,48	0,33	0,25	0,25
на 100 фермерських господарств	0,56	0,57	0,33	0,24	0,24
на 10 тис. га с.-г. угідь	0,19	0,21	0,13	0,10	0,10
на 1 адміністративний район	1,32	1,34	0,80	0,60	0,60
Одеська область
на 100 с.-г. підприємств	0,27	0,25	0,32	0,37	0,37
на 100 фермерських господарств	0,27	0,28	0,37	0,31	0,42
на 10 тис. га с.-г. угідь	0,09	0,09	0,13	0,11	0,16
на 1 адміністративний район	0,62	0,65	0,90	0,73	1,00
Херсонська область
на 100 с.-г. підприємств	1,20	1,21	1,51	1,54	1,62
на 100 фермерських господарств	1,50	1,51	1,61	1,74	1,82
на 10 тис. га с.-г. угідь	0,36	0,40	0,49	0,51	0,52
на 1 адміністративний район	2,39	2,33	2,44	2,50	2,50

Із даних таблиці видно, що найбільшу насиченість кооперативами серед досліджуваних областей має Херсонська область, тут спостерігається постійне збільшення кооперативів. У 2006 р. в порівнянні з 2002 р. на 100 сільськогосподарських підприємств їх кількість зросла на 35 %, на 100 фермерських господарств - на 21,3 %, на 10 тис. га сільськогосподарських угідь - на 44 %, на один адміністративний район області - на 4,6 %. У Миколаївській області кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зменшується. У 2006 р. в порівнянні з 2002 р. це зменшення склало на 100 сільськогосподарських підприємств 47 %, на 100 фермерських господарств - 42,9 %, на 10 тис. га сільськогосподарських угідь - 47,4 %, на один адміністративний район області - 55 %.

Станом на 01.01.2007 р. в Миколаївській області діє 11 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Їх кількість зменшилась у порівнянні з 2002 р. на 14 одиниць. Суттєвою причиною їх скорочення є уточнення та перереєстрації кооперативів відповідно до вимог чинного законодавства. Що стосується основних стримуючих причин розвитку і створення обслуговуючих кооперативів, виокремлюємо такі: у Миколаївській області достатньою мірою не проводиться просвітницька робота, до того ж на активний процес формування вертикальних кооперативних структур не впливають належним чином державні органи влади. У досліджуваному регіоні не спостерігається поширення переробних, постачальницьких та молочарських кооперативів.

Поглиблений аналіз роботи обслуговуючого багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу розглянуто на прикладі "Південного союзу". Основні напрями діяльності кооперативу - реалізація томатів, постачання добрив, отрутохімікатів, насіння високої якості та іншої продукції (табл. 3).

Таблиця 3. Обсяги реалізації та закупок по ОБСК "Південний союз", тис. грн.

Показники	Роки	2006 р. до 2004 р., %
	2004	2005	2006
Томати	823,8	979,8	2602,2	311,5
Мін. добрива	1611,6	1813,4	1489,9	92,4
Отрутохімікати	186,8	219,4	265,7	142,2
Насіння	-	-	11,8	-

Дані таблиці 3 показують, що обсяги реалізації томатів постійно зростають, майже у 3 рази в порівнянні з 2004 р., придбання отрутохімікатів зросло в 1,5 рази.

Одним із успішно функціонуючих кооперативів у Миколаївській області є кооператив "Галактика", який був створений у 2001 р. В ньому організовано безперервне постачання своїм членам пально-мастильних матеріалів, добрив, запчастин, інших засобів виробництва за нижчими цінами, що призводить до зниження собівартості виробництва зерна та соняшнику і, як результат, створює сприятливі умови для збільшення грошових надходжень кожному члену кооперативу. Переваги реалізації зернових культур та соняшнику через кооператив "Галактика" показані в таблиці 4.

Таблиця 4. Реалізація продукції членів обслуговуючого кооперативу "Галактика" Миколаївської області у 2006 р.

Назва культури	За іншими каналами	Через кооператив	Зміна рівня рентабельності при реалізації через кооператив (+,-) в. п.
	ціна реалізації 1 ц, грн.	рівень рентабельності, %	ціна реалізації 1 ц, грн.	рівень рентабельності, %
Озимі зернові	57,01	14,1	63,30	26,3	+12,2
Ярі зернові	56,23	11,2	64,44	27,1	+15,9
Соняшник	63,41	16,2	70,62	29,1	+12,9

Для того, щоб обслуговуючі кооперативи дійсно мали вагомий вплив на економіку, необхідно не тільки планомірно просувати цю форму господарювання, вирішуючи послідовно проблеми, які пов'язанні з їх організацією та функціонуванням, але і не забувати про створення сприятливих умов для цього сектору.

Слід зауважити, що оцінка економічної ефективності роботи обслуговуючих кооперативів практично не проводиться. В основному використовується показник обсяг наданих послуг та облік витрат на надання цього обсягу. Враховуючи те, що кооперативи проводять збут продукції своїх членів, постачання їм необхідних ресурсів, надання інших потрібних послуг, ми провели економічну оцінку діяльності ОБСК "Південний союз". Показники ефективності наданих кооперативом послуг в 2006 р. склали 8,47 грн., ефективності цінової політики 1,67 грн., збутової діяльності - 0,01 грн., маркетингові витрати на 1000 грн. отриманої виручки від реалізації робіт і послуг - 0,44 грн.

Кореляційний аналіз діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів виконано із використанням матеріалів звітності кооперативів Херсонської області. Одним із головних показників економічної ефективності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є вартість реалізованих послуг (у). На його зміну впливають такі показники: операційні витрати (х 1) та вартість активів (х 2). За допомогою розрахунків на ЕОМ одержано таку модель множинної регресії:

У = 4,116 + 1,019х 1 + 0,456х 2

Результати розрахунків показують, що вартість реалізованих послуг має тісний прямий зв'язок із операційними витратами та прямий слабкий зв'язок із вартістю активів. Підвищення операційних витрат на 1 тис. грн. викликає зростання вартості реалізованих послуг на 1,019 тис. грн., а підвищення вартості активів на 1 тис. грн. вплине на збільшення вартості реалізованих послуг на 0,456 тис. грн.

Здійснивши множинну кореляцію, встановлено тісний зв'язок вартості реалізованих послуг із відібраними чинниками. На 98,9% вона залежить від включених в кореляційну модель факторів, а решта її варіювання (1,1%) зумовлена дією не врахованих.

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи можуть стати активним учасником інтегрованих формувань, які включають фермерські господарства, особисті селянські господарства та малі переробні, а також інші підприємства. Тим самим одержить підтримку розвиток горизонтальної та вертикальної кооперації в агропромисловому комплексі.

У третьому розділі - "Перспективи розвитку обслуговуючих кооперативів у сільському господарстві" - визначено напрями зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; вдосконалено заходи щодо посилення державної підтримки кооперативних формувань; обґрунтовано необхідність підготовки та перепідготовки кадрів для кооперативів; запропоновано економіко-математичну модель створення та використання машинно-тракторного парку сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом.

Відомо, що успішну роботу кожного підприємства, перш за все, забезпечує необхідна матеріально-технічна база. Дослідження показали, що матеріально-технічна база сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів досліджуваного регіону ще надто слаба. Але незважаючи на це обсяги наданих послуг одним сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом сільськогосподарським виробникам з кожним роком збільшується. У досліджуваному економічному районі збільшення відбулося в 1,67 рази, а в Херсонській області - в 4,2 рази.

Беручи до уваги низький рівень технічного забезпечення фермерських господарств: тракторами - 84,0 %, комбайнами - 69,7 %, сівалками - 88,2 %, жатками валковими - 87,2 %, енергетичні потужності на 100 га посівної площі складають 287 к.с. проти 495 к.с. у сільськогосподарських підприємствах, ми пропонуємо зміцнити матеріально-технічну базу шляхом створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, метою яких є раціональне використання наявної сільськогосподарської техніки, зменшення витрат членів кооперативу на механізацію виробничих процесів, а також збільшення урожайності сільськогосподарських культур.

У дисертації визначено оптимальне співвідношення між окремими типами та марками тракторів і сільськогосподарських машин, їх кількістю в умовах конкретного сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, які б забезпечили виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт у визначені агротехнічні строки і з мінімальними витратами. Використання моделі оптимізації складу машинно-тракторного парку дозволить сформувати необхідний склад машинно-тракторного комплексу для членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, що забезпечить його раціональніше використання та дасть змогу мінімізувати витрати.

У роботі запропоновано на базі п'яти фермерських господарств Жовтневого району Миколаївської області в межах одного населеного пункту створити типовий машинно-технологічний кооператив, який забезпечить належні умови для підвищення ефективності виробництва фермерів, ефективнішого використання засобів виробництва, знизить затрати у розрахунку на одиницю виконаних робіт. Для оптимального використання машинно-тракторних агрегатів в найбільш напружені агротехнічні строки, нами розроблена модель, яка найкращим способом розподіляє машинно-тракторні агрегати різних видів механізованих робіт.

В таблиці 5 представлено результати оптимізації приведених витрат на утримання машинно-тракторного парку при створенні машинно-технологічного кооперативу.

Таблиця 5. Витрати на утримання машинно-тракторного парку типового машинно-технологічного кооперативу Жовтневого району Миколаївської області у 2006 р., грн.

Назва фермерського господарства	Без створення кооперативу	За умови створення кооперативу	Економія витрат
"Ольга"	16459,86	9041,42	7418,44
"Сибір"	19121,00	10503,20	8617,8
"Орловське"	21880,60	12019,12	9861,48
"Либідь"	20796,58	11423,58	9373,00
"Світоч"	20303,77	11152,88	9150,89
Всього	98562,01	54140,20	44421,81

Розв'язання задачі забезпечило визначення оптимального складу машинно-тракторного парку з мінімальними приведеними витратами, які складають 54,1 тис. грн. Таким чином, за результатами оптимізації машинно-тракторного парку досягнуто щорічної економії на приведених витратах у розмірі 44,4 тис. грн.

Отже, проведені розрахунки переконливо свідчать про необхідність створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для надання механізованих послуг фермерам, що дасть змогу раціональніше використовувати наявну сільськогосподарську техніку, зменшити витрати на механізацію виробничих процесів, а також збільшити урожайність сільськогосподарських культур.

Важливе значення для перспективного розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів має державна підтримка. Аналіз показав, що протягом 1999-2004 рр. загальний розмір підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні значно зріс - з 1675,6 млн. грн. у 1999 р. до 6366,3 млн. грн. у 2004 р. (або майже вчетверо). Підтримка через спеціальні режими та механізми оподаткування становила у 1999-2004 рр. майже 16,5 млрд. грн. Але треба визнати, що вжиті заходи з підтримки кооперативів практично є розрізненими.

Нами удосконалено заходи державної підтримки розвитку кооперативних формувань шляхом включення до існуючих організаційних заходів підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кооперативних кадрів та наукове забезпечення розвитку кооперації (рис. 3).

Реалізація запропонованих заходів державної підтримки повинна здійснюватися при рівних умовах, усі заходи важливі і потребують однакової уваги. Якщо всі заходи будуть здійснюватися поетапно, але в той же час у комплексі, доповнюючи один одного та чітко реалізовуватися без ризиків для товаровиробників. Це забезпечить підвищення ефективності функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Висновки

У дисертаційній роботі зроблено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукових завдань, що полягають у розробці практичних рекомендацій щодо становлення та ефективного функціонування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на регіональному рівні. Це дозволило визначити основні стратегічні напрямки діяльності обслуговуючих кооперативів відносно посилення їх конкурентних позицій на аграрному ринку. На основі узагальнення наукових матеріалів дослідження запропоновано наступні наукові та практичні результати роботи.

1. Дослідження показують, що на етапі радикальних перетворень в аграрних відносинах, спрямованих на впровадження ринкових механізмів для зміцнення виробничої сфери, доцільною є активізація розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів як засобу вирішення тих проблем членів кооперативу, подолання яких можливе при об'єднанні коштів і зусиль. В кооперативи люди добровільно об'єднуються для задоволення своїх економічних, соціальних і культурних потреб.

2. Автором обґрунтовано класифікацію сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, до якої включені нові складові, що не підпадають під класичні та визначені чинним вітчизняним законодавством форми: агроторгові доми, МТС та дорадчі служби на кооперативних засадах, кооперативи при сільських громадах.

3. В широкому розумінні авторське бачення кооперації - це взаємодія людей у матеріальній сфері діяльності з метою отримання конкретного синергетичного ефекту, як результату їх групових дій. Завдяки кооперативним зв'язкам суспільство не являє собою механічну суму індивідів, а є вираженням цілісної органічної системи здатної ефективно розвиватися. Кооператив вирішує свої соціально-економічні завдання економічними методами, приймаючи участь на рівних умовах з іншими господарюючими суб'єктами в ринковій конкуренції. Саме у цій сфері кооперативи створюють стимули для підвищення продуктивності праці. Через кооператив дрібні сільськогосподарські товаровиробники отримують можливість використовувати переваги великих підприємств, зайняти потенційно рівне з ними місце на ринку, підвищити конкурентноспроможність.

4. Обслуговуючий кооператив приваблює селян тим, що об'єднує товаровиробників з однаковими або схожими проблемами, які не хочуть або не можуть користуватися сторонньою допомогою. Своє економічне становище вони намагаються поліпшити шляхом ведення спільної господарської діяльності та захищати себе на ринку від сильніших конкурентних структур. Їм імпонує те, що з усіх існуючих господарських структур - це найбільш демократична, прозора, оптимальна за організацією та витратами на управління структура.

5. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи сприяють зміцненню економічного потенціалу і соціального статусу сільськогосподарських товаровиробників, покращенню умов господарювання, створенню стимулів для росту товарної продукції. Через кооператив забезпечується економічних захист кожного його члена і запобігання вилученню доходів із сектору сільськогосподарського виробництва в посередницькі комерційні структури, які з ним не пов'язані.

6. Дослідження показали, що у досліджуваному регіоні працює 82 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що складає в середньому 1,3 кооперативи на один адміністративний район регіону. Створення нових кооперативів практично призупинилося починаючи з 2003 року, в основному, через відсутність уваги до цього процесу з боку держави. У Миколаївській області їх кількість зменшується. Основна причина - відсутність стимулюючих програм створення і розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та просвітницької роботи.

7. Досвід роботи сільськогосподарського багатофункціонального обслуговуючого кооперативу "Південний союз" показує переваги кооперативного об'єднання - зростання обсягів та ціни реалізації в середньому на 6,4 грн. за 1 ц реалізованих томатів, придбання отрутохімікатів за цінами нижчими на 20 % на окремі їх види. Успішна діяльність низки кооперативів досліджуваного регіону "Південний союз", "Сегрос", "Галактика" та інших дозволяє зробити висновок про реально існуючі можливості подальшого розвитку кооперативного руху.

8. Для оцінки економічної ефективності діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів методичні підходи автор випробував на сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах "Південний союз" та "Галактика". Отримані показники ефекту наданих послуг в кооперативах 8,47 грн. та 4,24 грн., ефективності збутової діяльності 0,01 грн. та 0,033 грн. відповідно. Позитивним є також збільшення індексу наданих послуг 1,42 та 1,22 відповідно, що показує ефективність товарної політики кооперативів та масштаби їх діяльності. Це дає підставу рекомендувати їх для оцінки економічної діяльності кооперативів і порівнювати та проводити порівняльну оцінку діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

9. Встановлено, що державна підтримка розвитку кооперативних формувань, наразі є не досить ефективною. Невирішені питання щодо правової та фінансової підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, не створено належного інформаційно-консультаційного та кадрового їх забезпечення. Вважаємо, що запропоновані заходи державної підтримки будуть здійснюватися поетапно, у комплексі без ризиків для товаровиробників, повністю задовольнять їх економічні і соціальні потреби, забезпечать відродження та ефективне функціонування сільськогосподарських кооперативів.

10. Оскільки, забезпеченість фермерських господарств Миколаївської області тракторами становить лише 84,0 %, комбайнами - 69,7 %, сівалками - 88,2 %, жатками валковими - 87,2 %, енергетичними потужностями на 100 га посівної площі складає 287 к.с. проти 495 к.с. у сільськогосподарських підприємствах, то створення машинно-технологічних кооперативів заслуговує особливої уваги. Це забезпечить оптимальне використання машин і агрегатів в найбільш напружені агротехнічні строки та обумовить підвищення ефективності виробництва в фермерських господарствах, знизить затрати на одиницю виконаних робіт. Один такий кооператив за розрахунками дасть щорічну економію 44,4 тис. грн. та на третину зменшить потребу в техніці.

11. Запропоновано заходи щодо вирішення проблеми підготовки та перепідготовки кадрів для кооперативів, втілення яких в життя не тільки відродить кооперативний рух в Україні, а і дасть йому поштовх до широкого розвитку. Наявність та використання професійного менеджменту забезпечить колективне прозоре демократичне управління і поставить кооперативний рух на рівень світового.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Топіха І.Н., Недоліки і переваги обслуговуючих кооперативів в аграрному виробництві / Іван Топіха, Тетяна Шаповал // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2007.- С. 328 - 332. - 0,28/0,25 д.а. (Автором висвітлено недоліки і переваги обслуговуючих кооперативів в аграрному виробництві).

2. Топіха І.Н. Розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Причорноморському економічному районі / Іван Топіха, Тетяна Шаповал // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2007. - С. 45-49. - 0,22/0,19 д.а. (Автором визначено темпи і здійснено аналіз розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Причорноморському економічному районі).

3. Топіха І.Н. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи регіону: стан та перспективи розвитку/ Іван Топіха, Тетяна Шаповал // Аграрний вісник Причорномор'я: Зб. наук. праць. - Одеса, 2007. - С. 274-276. - 0,18/0,14 д.а. (Автором розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку кооперативів).

...