Особливості фінансування підприємств малого бізнесу в харчовій та м’ясо-молочній промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Особливості фінансування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості

Аржевітін Станіслав Михайлович

АНОТАЦІЯ

фінансування сільськогосподарський бізнес

Аржевітін С.М. Особливості фінансування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08.07.01 - Економіка промисловості (харчова промисловість). Український державний університет харчових технологій Міністерства освіти України, Київ, 1998.

В роботі досліджені концепції розвитку джерел фінансування підприємств малого бізнесу. Розроблена методологія залучення кошт населення, суб'єктів малого бізнесу переробної промисловості та виробника сільськогосподарської продукції в якості альтернативних джерел фінансування розвитку малого бізнесу. Запропонована методика доцільності інвестування.

Ключові слова: малі підприємства, джерела фінансування, кредитні спілки, фонди взаємного кредитування підприємств малого бізнесу.

АННОТАЦИЯ

Аржевитин С.М. Особенности финансирования предприятий малого бизнеса в пищевой и мясо-молочной промышленности.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 Экономика промышленности (пищевая промышленность).- Украинский государственный университет пищевых технологий Министерства образования Украины, Киев, 1998.

В работе исследованы концепции развития источников финансирования предприятий малого бизнеса. Разработана методология привлечения средств населения, субъектов малого бизнеса перерабатывающей промышленности и производителей сельскохозяйственного сырья в качестве альтернативных источников финансирования развития малого бизнеса. Предложена методика расчета целесообразности инвестиционной деятельности.

Ключевые слова: малые предприятия, источники финансирования, кредитные союзы, фонды взаимного кредитования предприятий малого бизнеса.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Ринкові перетворення в Україні передбачають створення власника, який би міг вдало конкурувати на ринку споживачів, випускаючи конкурентоспроможну продукцію за помірними цінами та високої якості. В більшості країн світу цю роль виконують підприємства малого та середнього бізнесу. Так, наприклад, в країнах Європи на долю підприємств малого та середнього бізнесу припадає біля 63 - 67 відсотків ВВП.

В той же час економіка України характеризується тим, що на долю цих товаровиробників приходиться лише 9 відсотків ВВП, виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) виробничих підприємств становить лише 2,3 % від загального обсягу продукції країни. Мале підприємництво в основному розвивається у сферах торгівлі, громадського харчування та посередництва, майже 50 % загальної кількості.

Проблеми розвитку малого бізнесу знаходили своє відображення в роботах таких економістів як Аверьянов В.Б., Варланій З.Ст, Кожевіна Н.Дм., Крегул Ю.И., Лапуста М.Г., Мягков П., Нагребельний Ю.И., Старостин Ю.Л., Стоянова О.С., Шулус А., Фалинський Н., Фесенко Е., Федотова М.А., Хоскінг А. та інші. Але характерною рисою цих робіт є спрямованість на вирішення проблем, пов'язаних із організаційними та правовими аспектами існування підприємств малого бізнесу, особливостями бухгалтерського обліку та звітності цих підприємств. Питаннями обгрунтування джерел фінансування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості до теперішнього часу не займались.

Говорячи про підприємства малого бізнесу більшість авторів зазначає, що вони є най-гнучкішим і найпривабливішим суб'єктом ринкової економіки, про що свідчить також зарубіжний досвід. Для успішного розвитку та функціонуваня малого підприємництва в країні необхідно створення відповідної законодавчої бази, певних умов та розвинутої ринкової інфраструктури. Розвиток малого бізнесу в Україні дозволить вирішити ряд проблем, що пов'язані із наповненням споживчого ринку товарами та послугами, створенням додаткових робочих місць, розвитку конкурентного середовища, зменшенням соціальної напруги. На думку багатьох економістів крім обмеження внутрішнього попиту , слабкої інвестиційної активності в державі, високих темпів інфляції, недосконалої правової бази, високих цін на сировинні та матеріальні ресурси, слабкої фінансової дисципліни суб'єктів господарської діяльності, відсутності інформаційної бази, ускладнених маркетингових досліджень, головним фактором, що спричиняє суттєві перешкоди розвитку малого бізнесу в нашій країні є ще й недоступність традиційних фінансових ринків для малого бізнесу як в наслідок високих відсоткових ставок, так і розмірів пропонованих кредитів. Саме тому вирішення питань фінансування завдяки нетрадиційним джерелам інвестування є дуже актуальним у вирішенні проблем розвитку малого бізнесу.

Найбільш ефективно розвиток малого бізнесу відбувається у переробних галузях. Досвід розвинутих країн це підтверджує. Тому питання особливостей фінансування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промислововсті України набуває особливого сенсу та актуальності.

Все вищенаведене і зумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності із планом науково-дослідних робіт кафедри менеджменту УДУХТ.

Мета і задачі дослідження. Метою проведеного дослідження є поглиблений аналіз методів та джерел фінансування підприємств малого бізнесу з метою підвищення активності діяльності існуючих та створення нових суб'єктів господарювання та розробка рекомендацій щодо залучення коштів населення та діючих малих підприємтсв для інвестування діяльності малого бізнесу через створення нетрадиційних джерел фінансових ресурсів кредитних спілок та фондів взаємного кредитування підприємств малого бізнесу харчової та м'ясо-молочної промисловості.

Для досягнення мети в роботі було визначено та вирішено такі основні завдання:

досліджено стан та розвиток малого бізнесу в Україні та світі;

розглянуто джерела фінансового ринку України та стан цього ринку;

визначено основні джерела фінансування малого бізнесу та основні напрямки залучення додаткових коштів на ці цілі.

розроблено основні положення фінансування малого бізнесу за рахунок коштів кредитних спілок;

обгрунтовано доцільність використання нетрадиційних джерел фінансування в діяльності підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості України;

визначена стимулююча роль нетрадиційних джерел фінансування в розвитку малого бізнесу.

Головною науковою ідеєю роботи є комплексне дослідження умов залучення фінансових ресурсів підприємствами малого бізнесу в Україні та обгрунтування стимулювання його розвитку за рахунок створення нетрадиційних джерел фінансування. Дослідження проводились шляхом кількісного та якісного аналізу економічних процесів та явищ, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та взаємозалежностей між ними. На цій базі розроблено обгрунтовані рекомендації, що спрямовані на стимулювання створення ринкової інфраструктури розвитку малого бізнесу в переробній галузі України та методологію створення кредитних спілок та фондів взаємного кредитування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості України.

Теоретико - методологічною основою дослідження являються сучасні положення економічної теорії.

Для вирішення завдань, що поставлені в роботі, застосовувались наступні методи: аналізу та синтезу, групувань, порівнянь, відносних та середніх значень, математичної статистики.

Для роботи над дисертацією використовувались праці провідних економістів з питань економіки малого бізнесу, фінансування діяльності підприємств, законодавчі акти України, що регламентують підприємницьку та банківську діяльність, взаємовідносини між суб'єктами підприємницької діяльності тощо.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали офіційні статистичні матеріали, що видавались НБУ, Міністерством статистики, Міністерством економіки та Міністерством сільського господарства України.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є процес фінансування підприємств малого бізнесу харчової та м'ясо-молочної промисловості України, існуючі методи та джерела залучення інвестиційних коштів для створення і розвитку цих підприємств.

Об'єктом дослідження обрані підприємства малого бізнесу харчової та м'ясо-молочної промисловості України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

обгрунтовано підвищення інвестиційної активності підприємств малого бізнесу за рахунок кошт населення;

розроблена методологія створення кредитних спілок та взаємних фондів кредитування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості;

запропоновані основні можливі напрямки фінансування діяльності підприємств малого бізнесу за рахунок нетрадиційних джерел фінансування;

запропонована методика розрахунку ефективності використання позикових коштів при виборі альтернативних джерел фінансування діяльності малого підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних підходів та рекомендацій по формуванню методологічних підходів і рекомендації по формуванню альтернативних джерел фінансування малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості.

Результати досліджень були враховані при розробці проекту Закону "Про кредитні спілки в Україні", використовуються в учбовому процесі "Ажіо-коледжу" та УДУХТ в дисціплінах "Підприемництво на малих підприємствах", "Фінансовий менеджмент", "Інвестиційний менеджмент" для підготовки бакалаврів і спеціалістів спеціальностей 07.050201 та 07.050205.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що ним:

визначено основні тенденції формування та розвитку інфраструктури ринку малого бізнесу;

проаналізовано джерела внітрішнього та зовнішнього фінансування малих підприємств;

запропоновано модель створення кредитних спілок та визначена можливість залучення їх коштів для фінансування діяльності сфери малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості;

запропоновано методологію створення взаємних фондів кредитування підприємств малого бізнесу за вертикальним принципом в харчовій та м'ясо-молочній промисловості;

обгрунтована доцільність використання мікрокредитів у фінансуванні малих підприємств харчової та м'ясо-молочної промисловості.

проаналізовано джерела фінансування малих підприємств України та запропоновано модель використання нетрадиційних джерел фінансування малого бізнесу.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорені на 6 наукових конференціях УДУХТ та міжнародних науково- практичних конференціях в 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997 роках, засіданнях кафедри менеджменту УДУХТ, семінарах банківських робітників, круглих столах, в періодичних виданнях України.

Публікації. За результатами дослідження з теми дисертації опубліковано 9 робіт загальним обсягом 4,4 друкованих аркуша, з яких особисто автору належить 6 робіт у журналах та 2 брошюри.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку опрацьованих джерел та додатків. Дисертація викладена на 134 сторинках машинописного тексту, містить 40 таблиць, 4 схеми та 2 додатки. Бібліографічний список джерел включає 94 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі розкривається суть наукової проблеми, обгрунтовується актуальність теми, формулюється мета і задачі дослідження, вказується зв'язок роботи з науковими темами, наукова новизна одержаних результатів, практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, апробація результатів дослідження, їх публікація.

В першому розділі "Проблеми становлення та фінансування малого бізнесу в Україні" відмічається, що із розвитком ринкових відносин все більшої ваги набуватиме розвиток підприємництва в Україні. Створення основ ринкової економіки супроводжується формуванням великої кількості малих підприємств. На думку багатьох відомих економістів підприємства малого бізнесу відіграють найсуттєвішу роль в становленні та розвитку економіки країн. Позитивний досвід розвитку малого бізнесу є в багатьох країнах світу. За статистичними даними ця організаційно-правова форма дає суттєвий доданок в економічні результати розвитку країн.

Малий бізнес складає основу дрібнотоварного виробництва, визначає темпи економічного розвитку, структуру та якісну характеристику ВВП, здійснює структурну перебудову економіки, швидку окупність витрат, сприяє посиленню конкуренції та зменшенню монополізму.

Говорячи про відмінності малого бізнесу від інших форм підприємництва, як правило, виокремлюють такі головні моменти: єдність права власності; обмеженість масштабів; особлива роль керівника; сімейне ведення справ; характер фінансування.

Кількість малих підприємств на 1000 чоловік населення в Україні найменша, вона менша ніж у США - в 13,7 рази, ніж у Японії - в 9,19 рази і т.ін. А щодо частки малих та середніх підприємств у ВВП країн, то вона також найнижча в Україні. Це можна було б пояснити початком розвитку ринкових відносин в Україні, але в Росії цей процес почався в той же період, що і в Україні, а показники розвитку малого бізнесу майже в два рази вище, ніж в нашій країні.

Підприємства малого бізнесу дуже гнучкі та швидко адаптуються до мінливих умов ринку. Вони створюють додаткові робочі місця, сприяють зменшенню соціальної напруги, становленню економіки та розвитку конкуренції. Але для того, щоб вони виконували всі притаманні їм функції ефективно, необхідно створити певні умови їх діяльності.

В той же час, не дивлячись на підтримку з боку урядів розвинутих країн, навіть в цих країнах проблеми розвитку малого бізнесу залишаються актуальними. Дві головні із них - це соціальний захист співробітників малих підприємств та проблеми, що пов'язані із фінансуванням.

Як правило, більшість авторів серед головних вад малого бізнесу визначають: значний рівень ризику; підвищену чутливість до змін в умовах господарювання; недоступність традиційних фінансових ринків.

На кінець1997 року в Україні діяло 99,6 тис. малих підприємств, що на 7 відсотків більше ніж в 1996 році. В них було зайнято 1,064 млн чоловік. В харчовій та м'ясо-молочній промисловості в 1997 році діяло 1549 малих підприємств.

У структурі малого підприємництва неухильно зменшується частка підприємств державної форми власності (2 %) і зростає частка підприємств колективної та приватної власності, які складають відповідно 57 та 41%.

Зростання малого підприємництва за останні роки на фоні загального спаду виробництва та кризового стану економіки України в цілому є додатковим аргументом на користь значного потенціалу та можливостей цієї форми господарювання. Не дивлячись на важкі умови становлення малого бізнесу, він поступово стає складовою частиною економічних зрушень в країні.

В той же час, відсутність сталої нормативної бази та доступних джерел фінансування малого бізнесу в Україні призвели до значного розриву між кількістю діючих та зареєстрованих підприємств.

На нашу думку, найбільш доцільним є створення малих підприємств в харчовій та м'ясо-молочній промисловості. Ця галузь характеризується високими темпами обертання обігових коштів і, як наслідок, швидкими темпами окупності капітальних вкладень. В ній поряд із підприємствами, що мають великий виробничий потенціал, можуть ефективно працювати і малі підприємства. Для переробної галузі притаманні специфічні риси, що виявляються у значній сезонності виробництва, масовості продукції та широті асортименту, обмежених термінах зберігання продукції, підвищених вимогах до якості та складу продукції, що виробляється.

Зростання купівельної спроможності населення в перспективі передбачає збільшення обсягу виробництва продуктів харчування. Досягти цього можна буде лише за умов комбінування в роботі галузі підприємств різної потужності: великих, середніх та малих. Західні економісти стверджують, що малі підприємства являються саме тією необхідною ланкою, що дозволяє харчовій та м'ясо-молочній промисловості гнучко пристосовуватись до потреб ринку, підвищувати конкуренцію, сприяти найбільш вдалому розташуванню підприємств до місць виробництва сировини та реалізації продукції. Хоча проблеми, що пов'язані із впровадженням високотехнологічного обладнання та прогресивних технологій вирішуються більш ефективно в умовах середніх та великих підприємств, малим підприємствам легше працювати на засадах концентрованої маркетингової стратегії, де необхідно зосереджувати концентровані зусилля підприємства на відносно невеликому сегменті споживачів, випускаючи однорідну продукцію.

В сучасних умовах проблеми ринкової взаємодії та доцільності випуску продукції вирішуються напряму завдяки контакту виробник-споживач. На думку багатьох авторів вирішення питань пристосування до попиту ринку відбувається швидше на малих підприємствах в силу того, що вони не потребують великих витрат на створення виробничої та соціальної інфраструктури. В той же час невеликі обсяги виробництва дозволяють: ефективніше використовувати матеріально-технічне постачання за рахунок обмеження кількості постачальників сировини та матеріалів; застосовувати гнучку політику ціноутворення; вивчати попит та прихільність споживачів, завдяки безпосереднім контактам із ними; здійснювати безпосередній контроль за кінцевою ціною в каналі розповсюдження товару, бо, як правило, малими підприємствами застосовуються однорівневі канали або канали нульового рівню.

Завдяки вузькому асортименту випускаємої продукції малі підприємства можуть зосереджувати увагу саме на ньому, впроваджуючи більш ефективні методи виробництва.

Обмеженість сировинних ресурсів переробки призводить до скорочення обсягів виробництва на діючих підприємствах. Дуже часто в останні роки коефіцієнти використання потужностей на підприємствах переробної промисловості становлять 10-15%. За рахунок цього значно підвищуються умовно-змінні витрати на одиницю випущеної продукції: цехові, загальнозаводські, позавиробничі витрати, амортизаційні відрахування тощо. Це призводить до збільшення ціни та втрати конкурентоспроможності продукції підприємствами галузі, не дивлячись на високі якісні показники вітчизняних продуктів харчування. Часто в структурі собівартості продукції ці витрати сягають близько 50 відсотків.

На користь розвитку малого бізнесу в переробній промисловості свідчить також той факт, що виробництво сільськогосподарських продуктів все більше зміщується в бік приватного сектора . Великим підприємствам із їх значними виробничими потужностями важко охоплювати багаточисельний

приватний сектор. В цьому плані більш мобільною буде взаємодія малих підприємств переробки та сільського господарства.

Узагальнюючи викладені положення можна зробити висновок, що в Україні завдяки створенню малих підприємств в харчовій та м'ясо-молочній промисловості можна вирішити такі завдання:

насичення ринку продуктів харчування товарами вітчизняного виробництва;

посилення конкуренції на товарному ринку;

вирішення проблеми створення додаткових робочих місць;

поширення асортименту та підвищення якості продуктів харчування;

збільшення надходжень в бюджети різних рівнів.

У другому розділі "Аналіз стану розвитку та фінансування малого бізнесу в Україні" показано, що харчова та м'ясо-молочна промисловість України потребує серйозного реформування. Останнім часом на державному рівні проблема задоволення населення продуктами харчування визнана першочерговою. Для вирішення цієї проблеми, з нашої точки зору, найбільш доцільно було б задіяти суб'єкти малого бізнесу, які в своїй діяльності можуть враховувати такі чинники як особливості сировинного забезпечення та вдале розташування до місць споживання.

Аналіз стану та розвитку малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості можна дослідити за даними таблиці 1.

Таблиця 1. Питома вага кількості малих підприємств та випуска продукції в харчовій та м'ясо-молочній промисловості

Показники	одиниця виміру		Р О	К И
		1994	1995	1996	1997
Кількість малих підприємств
всього	одиниць	86756	91601	93091	99614
в т.ч. В харчовій промисловості		642	803	1049	1191
в м'ясо-молочній промисловості		205	251	316	358
Питома вага малих підприємств	%
харчової промисловості		0.74	0.88	1.13	1.20
м'ясо-молочної		0.24	0.27	0.34	0.36
Обсяг виробництва продукції в діючих цінах	*
малими підприємствами всього		810893	338649	6349	7385
в т.ч. В харчовій промисловості		139795	48882	968	1118
в м'ясо-молочній промисловості		55195	19452	349	334
Питома вага випуску продукції	%
харчової промисловості		17.24	14.43	15.25	15.14
м'ясо-молочної		6.81	5.74	5.50	4.52

* Обсяг виробництва продукції в діючих цінах в 1994, 1995 роках представлено в млрд.крб.; 1996 -1997 роки в млн.грн.

Дані таблиці 1 свідчать про значну ефективність роботи малих підприємств в харчовій та м'ясо-молочній промисловості. Так, якщо питома вага підприємств харчової промисловості з 1994 року по 1997 рік коливалась в межах від 0,74% до 1,20%, випуск продукції малих підприємств цієї галузі складав 14,43% - 17,24% загального обсягу продукції підприємств малого бізнесу. Питома вага малих підприємств м'ясо-молочної промисловості в загальній кількості малих підприємств незначна і на протязі чотирьох років не перевищувала 0,36%, але ці підприємства забезпечували від 6,81 до 4,52 відсотків обсягу виробництва продукції малих підприємств України.

Посилення податкового тиску призвело до значного зменшення обсягів виробництва всіма малими підприємствами в 1995 та 1996 роках. Ця ж тенденція характерна і для підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості. Лише в 1997 році загальна чисельність малих підприємств та обсяги виробництва продукції почали збільшуватись. Але слід зазначити, що загальне погіршення економічного стану в країні не обминуло підприємства малого бізнесу. Ефективність їх роботи значно погіршилась.

Таблиця 2. Рентабельність виробництва підприємств малого бізнесу, %%

ПОКАЗНИК		Р О	К И
Рентабельність виробництва	1994	1995	1996	1997
підприємств малого бізнесу	32.8	29.1	17.8	12.6
в т. ч. харчової промисловості	33.4	35.7	10.6	5.4
м'ясо-молочної промисловості	24.2	21.9	7.2	3.0

Постійне падіння покупної спроможності населення призвело до необхідності зменшення рівня рентабельності продукції, що випускається. При чому зменшення рівня рентабельності на продукти харчування відбувалось більш швидкими темпами, ніж на інші товари і послуги, що надаються підприємствами малого бізнесу. Так, якщо в 1994 році рентабельність виробництва підприємств малого бізнесу становила 32,8%, то підприємства малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості мали рівень рентабельності 33,4 і 24,2 відсотки відповідно. В 1997 році рівень рентабельності всіх підприємств малого бізнесу зменшився майже втричі і склав 12,6%, тоді як підприємства малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості в цей же період мали рентабельність відповідно 5,4 та 3,0 відсотка ( таблиця 2).

Одними із головних показників ефективності виробництва є випуск продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів та на одного працюючого. Дані таблиці 3 свідчать про ефективність роботи та доцільність створення малих підприємств в харчовій та м'ясо-молочній промисловості.

Випуск продукції на одного працюючого в 1994 році на підприємствах харчової промисловості перевищував на 48,8%, а на підприємствах м'ясо-молочної промисловості на 113,7 % продуктивність праці на малих підприємствах України в цілому. Показники 1997 року, відносно 1994 року погіршились, але вищі за аналогічні показники по малих підприємствах в цілому: продуктивність праці одного працюючого на малих підприємствах складала 6941 грн, а на малих підприємствах харчової та м'ясо-молочної промисловості ці показники становили відповідно 8136 та 9508 грн.

Таблиця 3. Випуск продукції на одного працюючого на підприємствах малого бізнесу в порівняльних цінах

			Р О	К И
Показники	одиниця виміру	1994	1995	1996	1997
Обсяг виробництва продукції в порівняльних цінах
малі підприємства всього	млн. грн.	14876	13459	8959	7385
харчової промисловості	"-"	2565	1943	1365	1118
м'ясо-молочної промисловості	"-"	1013	773	493	334
Чисельність працюючих
на малих підприємствах всього	чоловік	926598	978349	994263	1063933
в харчовій промисловості	"-"	107362	114141	125563	137410
в м'ясо-молочній промисловості	"-"	29522	30922	32912	35128
Випуск продукції на одного працюючого
на малих підприємствах всього	тис. грн.	16.054	13.757	9.011	6.941
в харчовій промисловості	"-"	23.891	17.023	10.871	8.136
в м'ясо-молочній промисловості	"-"	34.313	24.998	14.979	9.508

За даними таблиці 4 можна дослідити динаміку випуску продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів підприємствами малого бізнесу.

Таблиця 4. Випуск продукції в діючих цінах на одиницю вартості основних виробничих фондів суб'єктами малого бізнесу.

Показники	одиниця		Р О	К И
	виміру	1994	1995	1996	1997
Обсяг виробництва продукції в діючих цінах (*)
малі підприємства всього		810893	338649	6349	7385
харчової промисловості		139795	48882	968	1118
м'ясо-молочної промисловості		55195	19452	349	334
Вартість основниїх фондів (*)
на малих підприємствах всього		37322	106017	5988	4972
в харчовій промисловості		2958	7013	389	326
в м'ясо-молочній промисловості		837	1916	102	85
Фондовидача	крб/крб; грн/грн
на малих підприємствах всього		21.73	3.19	1.06	1.49
в харчовій промисловості		47.26	6.97	2.49	3.43
в м'ясо-молочній промисловості		65.94	10.15	3.42	3.93

* Показники представлені в млрд.крб. за даними 1994-1995 років; та в млн. грн. за 1996-1997 роки.

Випуск продукції на одиницю вартості основних виробничих фондів на малих підприємствах харчової та м'ясо-молочної промисловості в 1997 році був вище в 2,3 рази та в 2,6 рази відповідно, ніж на підприємствах малого бізнесу України в цілому, і склав 3,43 грн/грн в харчовій промисловості, 3,93 грн/ грн в м'ясо-молочній проти 1,49 грн/грн в цілому по підприємствах малого бізнесу.

Загальний висновок щодо ефективності функціонування підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості України свідчить, що фінансовий ринок для великого та малого бізнесу суттєво відрізняється. Якщо фондові біржі і банківські кредити доступні та реальні для великих та середніх підприємств, то навіть в розвинутих країнах із їх ставками на позикові кошти та розвинутою інфраструктурою, такий вид фінансування не сприйнятний для малого бізнесу. Проблеми з фінансуванням малого бізнесу виникають одразу ж, починаючи з моменту створення підприємства, далі у взаємодії із постачальниками сировини, матеріалів. Складності в постачанні викликаються обмеженністю можливостей підприємств невеликих розмірів в пошуках більш дешевих джерел постачання, в наслідок чого може виникати повна залежність від них.

Основними ресурсами поповнення капіталу фірм із власних джерел можуть бути грошові кошти, що вивільняються у процесі відтворення. До них відносяться: амортизаційний фонд; частка обігового капіталу в грошовій формі, що вивільняється в процесі реалізації продукції; грошові кошти, що з'являються в результаті розриву між одержанням грошей від реалізації товарів і виплатою заробітної плати; прибуток в тій частині, що іде на оновлення та розширення виробництва.

Значних коштів, крім розвитку та розширення діяльності малих підприємств, також потребує момент їх створення, але основним джерелом фінансування малого бізнесу, в Україні, як зазначалось вище, являються власні кошти засновників та сімейні позики. Цих коштів, як правило, для початку бізнесу виявляється недостатньо. В той же час накопичення власних коштів для реалізації стратегій розширення виробництва підприємствами неможливо.

В структурі капіталу підприємств малого бізнесу в розвинутих країнах, слід зазначити, що частка власного капіталу в середньому більш ніж в два рази нижча, ніж на великих підприємствах.

Для малих підприємств існує два напрямки фінансових потреб:формування стартового капіталу; створення сприятливих умов для подальшого розвитку.

Визначившись із тим, що забезпечення фінансової діяльності малих підприємств у більшості випадків можливе лише за рахунок займаних коштів, в дисертаційній роботі більш детально розглянуті існуючі джерела зовнішнього фінансування малого бізнесу в нашій країні.

В розвинутих країнах існує багато варіантів та джерел залучення позикових коштів. Серед них можна зазначити: банківські кредити, комерційні кредити (вексельний обіг), факторингові операції, лізінг, франчайзінг тощо. Крім того, для малого бізнесу на заході створються спеціальні фонди за сприянням уряду та муніципальних органів влади, які займаються фінансуванням малого бізнесу, надають підприємцям консалтингові послуги та виступають повним або частковим гарантом перед банківськими установами.

В наслідок як суб'єктивних так і об'єктивних причини більшість джерел фінансування, якими користуються малі підприємства на заході, в Україні ще не набули організаційних та правових форм.

Для харчових та переробних підприємств слід зазначити, що до останнього часу єдиним доступним джерелом фінансування малого бізнесу був Український фонд підтримки підприємництва. Але кошти, які можуть одержати представники малого бізнесу за допомогою цієї структури, дуже обмежені, на 1грн. вартісті основних фондів інвестицій за рахунок держави на розвиток малого бізнесу припадало в 1995 році лише 0,09 коп. Явна нестача державних коштів призводить до необхідності пошуку альтернативних джерел фінансування малого бізнесу.

В третьому розділі "Методичні засади створення і визначення ефективності використання альтернативних джерел фінансування малого бізнесу в харчовій та м'ясо-молочній промисловості" обгрунтовується необхідність формування ринку капіталу як за допомогою внутрішніх джерел країни (заощадження населення; бюджетні кошти; тимчасово вільні кошти підприємств), так і за рахунок зовнішніх надходжень.

З огляду на те, що ринок традиційних фінансових посередників для малого бізнесу не доступний, виникає проблема нетрадиційних підходів регулювання процесу інвестування, тобто використання таких форм фінансового регулювання економічних процесів, які раніше не застосовувались в Україні. Це можуть бути особливі форми організації руху грошових коштів за допомогою створення кредитних товариств, пайових фондів, фондів взаємного кредитування підприємств малого бізнесу та ін.

Головним фактором виходу із кризового стану та підвищення інвестиційних можливостей країни є мобілізація активності фізичних і юридичних осіб, ефективного використання підприємницького прибутку. Заощадження населення приймають участь у фінансовому забезпеченні капітальних вкладень опосередковано. Комерційні банки та інші фінансові організаціі акумулюють на своїх рахунках тимчасово вільні кошти населення, але для того аби стати вагомим та стійким джерелом інвестиційного потенціалу такі заощадження мають становити не менше 12-14 % ВВП. Світовий досвід розглядає заощадження населення як сильний антиінфляційний фактор. Вважається, що підвищення норми заощаджень населення сприяє встановленню рівноваги більше, ніж пряме регулювання грошової маси в обігу. Збільшення заощаджень населення дозволяє зменшити державою залучення інвестиційних коштів зовні, що, в свою чергу, призводить до зменшення навантаження на фінансово-бюджетну систему. Мобілізація цих коштів фінансовою системою забезпечувала б відносну довгостроковість інвестицій, вчинила тиск на ціну кредитних грошей в бік її різкого падіння.

Концентрація таких коштів в руках досвідчених менеджерів може дати неабияку користь. Проблему об'єднання розпорошених грошових коштів вільно може виконати створення кредитних спілок в Україні. Адже довіра населення до державної політики не поновлена, зобов'язання по вкладах Ощадбанком не виконані, а банківська система тільки набуває цю довіру. До інших фінансових посередників (трастів) інтерес втрачений Кошти населення - це одне із головних джерел, що може створити нормальні умови розвитку малого бізнесу.

Підвищити довіру та збільшити надходження на фінансові ринки за рахунок населення можна, як свідчить досвід високорозвинутих країн та історичний досвід нашої держави, шляхом створення Кредитних спілок, інституту взаємної довіри їх членів.

Головними засадами створення кредитних спілок в Україні повинні стати чітке розмежування кредитів на споживання та кредитів на виробництво, кругова порука та право повернення коштів у спрощеному вигляді. Існування кредитних товариств може бути дуже стійким за умови, якщо правління буде уважно здійснювати підбір нових членів, визначаючи їх кредитоспроможність і надаючи позики тільки тим, хто з максимальним ступенем гарантії забезпечить їх поверенення. Головною умовою успішної роботи кредитної спілки є довіра до її діяльності. За таких умов це призведе до зростання числа вкладників і, як наслідок, обігового капіталу, який трансформується в кредитно-інвестиційну форму.

Одним із напрямків фінансування малих підприємств може бути створення кредитних спілок на підприємствах членами трудового колективу або групи малих підприємств за одним із принципів (галузь, місто, партнерство, кооперація). Залучення грошових коштів працівників для фінансування діяльності підприємства може дати значні позитивні добутки. Це сприятиме підвищенню зацікавленності у вирішенні виробничих проблем, підвищенню продуктивності праці, пошуку раціональних форм організації виробничих процесів, розробці ефективних напрямків використання сировини та матеріалів, низького рівня процентних ставок тощо. Значний ступінь зацікавленності в кінцевих результатах роботи підприємства дасть змогу суттєво підвищити кінцеві результати діяльності підприємства.

При розвитку малого бізнесу за умов недоступності традиційних джерел фінансування виникає можливість кооперування дрібних та середніх фірм у вирішенні питань, що пов'язані із фінансами, заготовками, дослідженнями та збутом продукції. Таким об'єднанням може виступити фонд взаємного кредитування підприємств малого бізнесу. Якщо об'єднання громадян у кредитні спілки регламентується на підставі Указу президента від 1994 року, то форма взаємного кредитування з юридичного боку не визначена зовсім.

Товариства взаємного кредитування суб'єктів малого підприємництва мають ряд переваг, що дозволять їм ефективніше використовувати фінансові ресурси. Вони самостійно вирішують питання, що пов'язані з наданням кредитів та фінансової допомоги своїм учасникам, але при цьому не мають права надавати грошові кошти фізичним та юридичним особам, які не є їх учасниками, тобто займатися кредитуванням діяльності стронніх організацій.

Як один із варіантів фінансування діяльності малих підприємств розглядається участь банків в капіталі дрібної фірми. Для реалізації цього напрямку дій банківські установи створюють спеціальні фірми, які спрямовані на участь в капіталі малих та середніх підприємств. Але банківські установи фінансують підприємства з певним обігом. При цьому підприємство малого бізнесу не втрачає самостійності, але в наглядацькій раді товариство участі має один мандат. Банківські структури в цьому випадку працюють на засадах середньостроковості участі в капіталі. Після закінчення терміну дії угоди акції, що належать товариству участі, можуть бути реалізовані на біржі.

Створення товариств взаємного кредитування суб'єктів малого підприємництва може допомогти вирішенню питань акумуляції тимчасово вільних коштів підприємств та спрямуванню їх на цілі першочергової фінансової допомоги членам товариства.

На підприємствах харчової та м'ясо-молочної промисловості такі товариства взаємного кредитування можуть створюватись по вертикалі. При цьому можна було б, крім чисто фінансових вигід, мати ще й вигоди тісної взаємодії у вирішенні загальних питань ефективності виробництва, кооперації та участі у продажі товарів. Такі об'єднання можуть формуватись як за територіальним принципом, так і за вільним вибором членів товариства. Бажаним видом об'єднання, на нашу думку, могло б стати об'єднання виробників та переробників сільгоспсировини за участю банківських структур. Участь банків в таких об'єднаннях для малих підприємств дасть змогу вирішити питання додаткових джерел інвестиційної діяльності, а банківським установам робити більш обгрунтований та доцільний вибір при наданні банківських позик. Позики в цьому випадку будуть гарантовані пайовими внесками членів Товариства та майном, що придбається за позикою. Такі об'єднання можуть працювати як на основі кредитування діяльності, так і на засадах надання лізінгових послуг. При цьому поєднуючи в своїй діяльності всі переваги лізінгових відносин із здешевленням цього виду кредитування за рахунок зменшення ставок відсотків, зменшення ступіню ризику та виключення однієї із складових лізінгових платежів - комісії лізінговій компанії.

За умов створення вертикальних об'єднань в товариствах взаємного кредитування спільні дії виробника і переробника продукції дозволили б їм із більшим ступенем впевненності долати примхи конкурентного ринку, підвищити ступінь довіри та працювати над вирішенням спільних проблем, що пов'язані із якістю сировини та готової продукції.

Зараз спостерігається послаблення ролі КСП (Колективне сільськогосподарське підприємство) у забезпеченні переробників сировиною, тому крім КСП учасниками товариств взаємного кредитування можуть стати фермерські об'єднання.

Так, наприклад, в молочній промисловості дуже гостро стоїть проблема залучення молока на переробку від населення. Вирішення цієї проблеми гальмується в наслідок відсутності обладнання для прийому та охолоджування молока. Зараз західні фірми з виробництва молочного обладнання пропонують охолоджувальні танки малої та середньої місткості, але КСП самостійно придбати таке обладнання не може. Покращити ситуацію можна за рахунок придбання такого обладнання спільними зусиллями. Вирішення цієї проблеми допоможе реалізувати населенню надлишки молока, а виробнику збільшити обсяги виробництва продукції. Ще одна стратегічна ціль вирішується у цьому випадку - закріплення сировинної зони за переробним підприємством, що призведе до виключення із ланцюгу виробництва молочної продукції посередників, і, як наслідок, до можливого збільшення ціни для виробника і зменшення ціни на готову продукцію. Це приклад проблеми, у вирішенні якої зацікавлені і виробники і переробники молока, тому ступінь взаємодії саме в цьому напрямку буде найвищою. Таких проблем в переробній промисловості багато.

І виробник, і переробник зацікавлені в ефективній роботі один одного. Без зрушень в сировинній базі не набуде розвитку переробна промисловість і навпаки. Застосування традиційних інтеграційних форм, намагання зацікавити виробника в ефективності роботи переробника шляхом участі в акціонуванні переробних підприємств не призвели до суттєвих зрушень в покращенні взаємовідносин та взаємної зацікавленності цих суб'єктів господарювання.

Тому, на нашу думку, більш актуальним в теперішній час є поєднання інтересів на основі фінансової взаємодії у вирішенні спільних проблем задовільнення потреб споживача вітчизняними продуктами харчування і захисті грошових коштів членів товариства взаємного кредитування від знецінення в період високих темпів інфляції. Надання кредитів на значну суму із коштів Товариства в порядку черговості забезпечить вирішення проблем кожного із учасників товариства взаємного кредитування. Обмежена кількість учасників товариства підвищує ймовірність збільшення оберненості обігових коштів за рахунок виключення ризикованих позик.

У випадку об'єднання фінансових інтересів приватного господаря в сільському господарстві та підприємств малого бізнесу в переробці можна досягти стрімкого розвитку харчової індустрії. Тим більше, що раніше нами було продемонстровано, що виробництво сільськогосподарської продукції постійно збільшується в приватному секторі при зменшенні в суспільному.

Фінансова особиста зацікавленість кожного із учасників фондів повинна дати значний імпульс розвитку та розширенню діяльності таких фондів, що, в свою чергу, повинно призвести до збільшення обсягів виробництва продукції малими підприємствами.

В наслідок того , що традиційні джерела недоступні для підприємств малого бізнесу, зараз складаються сприятливі умови для розвитку таких форм колективного інвестування як фонди взаємного кредитування підприємств малого бізнесу, кредитні спілки тощо.

При наданні позики із нетрадиційних джерел фінансування обов'язково роблять прогнозні розрахунки, що дозволяють з'ясувати ступінь ризику позиконадавача . В той же час кожний прогноз має значну ступінь невизначенності та можливість серйозних прорахунків, тому нами зроблена спроба оцінити стійкість одержаних результатів за допомогою запропонованої методики.

Перехід до ринкових умов господарювання та інфляційні процеси, що його супроводжують викликають необхідність застосовування нових методів розрахунку доцільності капіталовкладень. Одним із таких показників є дисконтована вартість інвестицій. Адже приймаючи інвестиційне рішення підприємці вимушені порівнювати обсяги інвестицій з очікуваними обсягами прибутку, з урахуванням фактору часу та норми відсотка за користування позиковими коштами. Тобто виникає потреба розрахувати дисконтовану вартість майбутніх доходів, що очікуються від інвестицій та порівняти одержаний результат із розміром сьогоднішніх інвестицій. Використовуючи систему показників, можна зробити висновки щодо доцільності надання позики кредитним товариством.

ВИСНОВКИ

1. В умовах обмеженності ринку кредитних ресурсів плата за них надто висока. Ці ресурси не завжди доступні навіть великим підприємствам. За цих умов недоступність фінансування для малого підприємства виступає основною причиною, що сприяє уповільненню розвитку малого бізнесу в Україні взагалі і в харчовій та м'ясо-молочній промисловості зокрема.

2 . Розвиток в Україні кредитних спілок та взаємних фондів кредитування підприємств малого бізнесу дозволить вирішити ці питання. Досвід високорозвинутих країн свідчить про те, що такий спосіб фінансування сприйнятний і можливий, а ці елементи ринкової інфраструктури можуть бути використані як альтернативні джерела фінансування підприємств малого бізнесу.

3. Участь в кредитних спілках та взаємних фондах кредитування підприємств малого бізнесу має подвійну користь для засновників: одержання необхідної позики за доступними відсотками; одержання відсотків за користування установчими внесками.

4. Завдяки малим підприємствам в переробній галузі можна вирішити ряд питань, серед яких головними є: підсилення конкуренції, поповнення ринку харчових продуктів, створення додаткових робочих місць, насичення ринку конкурентноспроможною продукцією, розширення асортименту пропонованої продукції.

5. За межами банківської системи обертається значна частина готівкових коштів більше 30-40 відсотків наявної грошової маси. В грошовому еквіваленті ця сума складає - 13,5 -15,7 млрд. грн. Залучення до інвестиційних процесів цих коштів сприятиме розвитку економіки України, зменшенню ціни на кредитні гроші.

6. Держава не має можливості фінансової підтримки розвитку малого бізнесу, тому вона має створити умови, що дозволять стимулювати розвиток самодопомоги з метою підвищення ефективності та конкурентноспроможності малого бізнесу. Допомогти у вирішенні цього питання може створення фондів для формування пільгових умов кредитування підприємств малого бізнесу, надання гарантій кредитним установам при кредитуванні приорітетних програм в Україні.

7. Створення взаємних фондів за принципом вертикальних об'єднань : виробник-переробка в харчовій та м'ясо-молочній промисловості дозволить вирішити питання взаємної зацікавленності сільського господарства та переробників в результатах праці.

8. Обираючи напрямок і джерело вкладання коштів підприємець повинен враховувати всі можливі напрямки їх використання, прибуток який можна отримати, а також майбутню вартість теперішньої інвестиції. Для визначення доцільності інвестицій нами запропонована методика розрахунку обігу капіталовкладень з урахуванням дисконтування прибутку.

9.При об'єднанні коштів дрібних інвесторів для них виникає ряд переваг, що пов'язані із організаційними формами об'єднання капіталів та професійним управлінням. Серед таких переваг, в першу чергу необхідно зазначити наступні: підсумковий процентний дохід (річна ставка дивіденду, річна процентна ставка), одержаний на одиницю вкладеного капіталу; порівняльний ступінь захисту вкладеного капіталу від знецінення, річне прирощення вартості вкладених коштів; адекватне забезпечення інтересів всіх вкладальників коштів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

С. Аржевітін. Фінансові посередники та їх дії на фінансових ринках. Фінансування підприємницької діяльності. К. : Діалог. 1998. - 42с.

Аржевітін. Становлення підприємств малого бізнесу в харчовій та м'ясо- молочній промисловості України. К.: Діалог. 1998. - 24 с.

С. Аржевітін, Ю. Мартинюк, С. Слухай. Актуальні питання загальної та кадрової стратегії у комерційному банку. //Банківська справа, 1996. №6. С 13-18.

С. Аржевітін. Етапи створення банківської системи України.//Вісник НБУ. 1997. № 3.С.35-37.

С. Аржевітін. Суспільство без кредитних спілок існувати не може. //Вісник кредитних спілок. 1996, грудень. С. 31.

С. Аржевітін. Локомотив на запасну колію? //Вісник НБУ. 1995.№ 5. С.29-31.

С. Аржевітін. 4 з'їзд асоціації українських банків.//Банківська справа. 1995. № 3.С. 16 -18.

С. Аржевитин. Серебро предков не тускнеет в ладонях помнящего. //Капитал. 1996. № 1. С. 5-6.

S. Arzhevitin. AGIO - one step ahead of the competition.//Reshaping the future. Euromoney. April 1998. P.9.

Размещено на Allbest.ru

...