Удосконалення технології відтворення свиней у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільне-2002" Новомосковського району Дніпропетровської області

Годівля поросят-сисунів. Починаючи з першого дня життя, поросята харчуються виключно молоком матері, яке забезпечує їм високу енергію росту, розвиток і оберігає від різних захворювань. З 14-15 дня молочність свиноматок знижується, а потреба новонароджених поросят у поживних речовинах зростає. Тому вже на 5-7 день життя поросят привчають до підгодівлі. На 3-4-й день для профілактики анемії їм внутрішньом'язово вводять залізовмісні препарати (ферроглюкін, ферродокс).

Підживлення організуються наступним чином: на початку розсипають на підлогу в зоні годування гранульований комбікорм, обшелушенний або підсмажений ячмінь, потім підгодівлі засипають у спеціальні неглибокі коритця. Поросятам з раннього періоду згодовують біологічно повноцінні суміші з включенням 20-30 відсотків екструдованих зернових кормів (ячмінь, кукурудза, горох та ін.), до 20-30% сухих відвійок. Для поліпшення згодованості і збільшення енергетичної цінності в кормосуміші додають 5-10% цукру, смакові і ароматичні речовини.

Крім того, для збільшення біологічної повноцінності протеїну в суміші включають до 5-7% рибного або м'ясо-кісткового борошна і доповнюють суміш до 100% дертю зернових дрібного помелу (0,2-0,3 мм). Обов'язковим є включення в суміш 1% преміксу.

З 10-15 дня в раціон поросят слід вводити моркву, буряк, високоякісну трав'яне борошно. До 12-15 дня життя поросята-сисуни повинні бути привчені до поїдання всіх видів кормів. При наявності повноцінних кормів, їх вмілому використанні, можна домогтися високої енергії росту поросят і організувати раннє відлучення їх від свиноматок, що дозволяє більш ефективно використовувати маточне стадо. Для підгодівлі поросят мінеральними речовинами використовують крейду, червону глину, дернину. Для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту і поглинання кишкових газів їм дають дерев'яне вугілля.

Поросята для нормального росту і розвитку потребують питної води так само, як і в інших елементах живлення. Тому вони повинні мати вільний доступ до води.

В 1 кг сухої речовини раціону для поросят-сисунів повинно міститися (г): перетравного протеїну - 220-270; лізину - 12-22; метіоніну-цистину - 7-13; триптофану - 3,1-4,2; кальцію - 9 -10; фосфору - 6-8; заліза - 90-100 мг; цинку - 60-100 мг; Вітаміну А - 5-6, тис. МО; Вітаміну Д - 0,5-0,6, тис. МО.

10.Склад і поживність спеціального комбікорму для підгодівлі поросят - сисунів

Інгридієнти	Склад комбікорму, %
Ячмінь подрібнений	30
Кукурудзяне борошно	28
Макуха соняшникова	10
Рибне борошно	10
Дріжджі кормові	5
Сухе молоко	7
Вітамінне трав'яне борошно	3
Висівки пшеничні	5
Кісткове борошно	1.2
Крейда	0.5
Сіль кухонна	0.3
Разом	100
До 1 т. спец комбікорму Додано:
Солянокислого біоміцину	20 г
Сірчанокислого заліза	120 г.
Сірчанокислої міді	15 г
Сірчанокислого цинку	30 г
Вуглекислого кобальту	3 г

З наведеної таблиці 10 видно, що основою корму являється ячмінь - 30%, кукурудзяне борошно - 28%, макуха соняшникова та рибне борошно по 10%,а всі інші корми використовують в меншій кількості.

Годівля молодняка. Вирощування молодняку ??повинно бути організовано так, щоб тварини перед злучкою мали живу масу 115-120 кг.

В 1 кг сухої речовини раціону для молодняку ??свиней необхідно мати: кормових одиниць - 1,15-1,2 кг, перетравного протеїну - 110-130 г; лізину - 7,0 г; метіоніна - цистину - 4,0-4,4 г; триптофану - 1,2-1,4 г ; кальцію - 8,0 г; фосфору - 7,0 г, заліза - 80 мг; цинку - 60-80 мг; вітаміну А - 4 тис. МО.; вітаміну Д - 0,4 тис. МО.

Раціони для ремонтного молодняку ??свиней слід складати з різноманітних кормів: ячмінної, кукурудзяної, пшеничної, вівсяної, горохової дерті. З соковитих кормів рекомендується використовувати буряк кормовий та цукровий, моркву, гарбуз, комбінований силос, в літній період слід вводити в раціон зелену траву. Соковиті корми сприятливо діють на травлення і загальний розвиток внутрішніх органів. В якості білкових добавок слід використовувати рибне та м'ясо-кісткове борошно, молочні відходи, м'ясні бульйони з відходів.

Орієнтовна структура раціонів для ремонтного молодняку: концентровані корми - 70-75, соковиті - 22-20, трав'яне борошно - 3, корми тваринного походження - 5%. Набір компонентів раціону повинен забезпечити середньодобовий приріст ремонтного поголів'я на рівні

500-550 г.

4.3 Годівля і утримання поросних свиноматок

Висока багатоплідність свиноматок та вирощування добре розвинених поросят можливі лише при повноцінному годуванні. Потреба свиноматок в енергії та поживних речовинах залежить від їх віку, живої маси, фізіологічного стану, вгодованості та умов утримання. При організації нормованої годівлі виділяють групи холостих маток, які підлягають осіменінню, супоросних - у перші 84 дні і в останні 30 днів супоросності, лактуючих - при відлученні поросят в 26, 35-45 і 60 днів з урахуванням кількості підсисних поросят. Найбільш низьку потребу мають дорослі матки в перші 84 дні поросності, в останні 30 днів вона зростає на 15-20%. Більш високу потребу мають матки до двох років. В даний час доведено дуже сприятливий вплив на багатоплідність маток підвищеного на 25-30% рівня годівлі (в порівнянні з першими 84 днями супоросності) за 1-2 тижні до осіменіння (через 5-7 днів після відлучення поросят).

Різні рівні годівлі маток холостих, супоросних в перші 84 дні і в останні 30 днів супоросності забезпечують за рахунок згодовування різної кількості сухої речовини при однаковій концентрації в ньому енергії і поживних речовин. Приблизні норми годівлі для поросних свиноматок наведений в таблиці 11 .

11.Норми годівлі поросних свиноматок старше 2 років в ТОВ АФ „Вільне -2002” (на гол/ добу)

Жива маса,кг	Обмінна енергія, МДж	Кормові одиниці, кг	Суха речовина, кг	Перетравний протеїн,г	Са, г	Р, г	Na Cl,г	Каротин, мг
Перша половина поросності
180-200	29,3	2,6	410	330	16	11	18	31
200-220	31,4	2,2	420	340	17	12	19	37
220-250	33,9	3,0	450	360	18	13	20	41
Друга половина поросності
180-200	32,7	2,9	475	380	22	17	20	36
200-220	36,0	3,2	506	405	24	18	21	38
220-250	38,5	3,4	537	430	25	19	22	42

Протягом супоросності слід вести постійне спостереження за вгодованістю маток. Супоросні матки повинні мати середню вгодованість. Ожиріння і виснаження вкрай негативно позначаються на багатоплідності, розвитку поросят в ембріональний період, на подальшій молочності маток і виході поросят. Тому при низькій вгодованості норми годівлі збільшують з розрахунку 0,4 корм. од. або 4,4 МДж обмінної енергії на кожні 100 г середньодобового приросту, а при ожирінні норми знижують на аналогічну величину. Потреба лактуючих маток в енергії та поживних речовинах значно вище, ніж супоросних.

Недостатня кількість в раціонах лактуючих маток енергії або поживних речовин призводить до зниження молочності і скорочення тривалості лактації. У залежності від тривалості підсисного періоду використовують різні норми годівлі лактуючих маток, що обумовлюється необхідністю отримання різної кількості молока.

Матки, особливо холості і супоросні, здатні поїдати найрізноманітніші корми і в значно більших кількостях, це їм необхідно для забезпечення нормальної життєдіяльності. Тому їх раціони по можливості потрібно насичувати соковитими, а в деяких випадках і грубими кормами (трав'яний борошном, половою і ін). Це забезпечить достатню повноцінність годівлі та вбереже від надмірного споживання поживних речовин, а, отже, і від ожиріння.

У раціони підсисних маток вводять більше концентратів, оскільки затрати на молоко не покриваються за рахунок об'ємистих кормів, тому організм витрачає значну кількість резервних поживних речовин свого тіла.

У раціони для маток рекомендується вводити в залежності від їх фізіологічного стану від 65 до 85% з енергетичної поживності концентратів (у тому числі 10-15% гороху холостим і супоросним, 15-20% лактуючим), 5% трав'яного борошна і 15-30% соковитих і зелених кормів. Для підвищення повноцінності годівлі лактуючим багатоплідним маткам згодовують по 1-2 кг відвійок.

12. Кормові раціони годівлі підсисиних свиноматок в ТОВ АФ „Вільне - 2002” (на гол/ добу), кг

		Комбікорм або суміш концкормів
		всього	в т.ч. горох
У віці до 2 років
	8	4,2	0,9	1,5	1	0,2	0,5	0,1
	10	4,4	1,0	2,5	1	0,4	0,6	0,2
	12	4,6	1,1	3,5	1	0,6	1,0	0,3
У віці старше 2 років
	8	3,5	0,7	2,0	1	0,3	0,5	0,1
	10	3,8	0,8	2,5	1	0,4	0,8	0,2
	12	4,2	0,9	3,5	1	0,6	1,0	0,3
	8	3,9	0,9	2,0	1	0,3	0,5	0,1
	10	4,1	1,0	2,5	1	0,4	0,8	0,2
	12	4,5	1,1	3,5	1	0,6	1,0	0,3

Якщо в раціоні відсутній комбікорм, то обов'язковим є згодовування мінеральних добавок з розрахунку на 1 гол. на добу для свиноматок до 2 років по 50-60 знефтореного фосфату і 52-58 г Na Cl, та для свиноматок старше 2 років, відповідно, по 55-65 і 51-64 г.

При включенні в раціони 25-35% корнебульбоплодів (за поживністю) використовують комбікорми-концентрати наступного складу. Для холостих і супоросних маток: ячмінь - 34%, пшениця - 10, овес - 5, горох - 12, висівки пшеничні по 12, шрот соняшниковий - 5, рибне борошно - 3, трав'яне борошно - 10, преципітат - 1,5, сіль - 0,5, премікс - 1%; для лактуючих маток: кукурудза - 20%, ячмінь - 15, овес - 20, горох - 5, висівки пшеничні - 24, шрот соняшниковий - 5, рибне борошно - 2, м'ясо-кісткове борошно - 1, трав'яне борошно - 5, крейда - 1,5 , сіль - 0,5, премікс - 1%. У літній період при використанні в раціонах маток зеленої маси бобових культур 50% білкових кормів у складі комбікормів замінюють зерном злаків (ячмінь, овес, кукурудза).

13.Норми годівлі підсисних свиноматок в ТОВ АФ„Вільне - 2002”

(на гол /добу)

Кількість поросят в гніз ді, гол.	Обмінна енергія, МДж	Кормові одиниці	Суха речовина, г	Перетрав-ний протеїн, г	Са, г	Р, г	Na Cl, г	Каро-тин, мг	Вітамін Д, тис. ІО
Жива маса свиноматок 160-200 кг
8-9	57,3-61,9	5,1-5,5	3,8-4,1	560-600	40-43	25-27	28-29	32-34	2,3-2,4
10	66,9	5,9	4,4	650	46	29	32	36	2,6
11	71,5	6,3	4,7	685	49	31	33	38	2,8
12	74,9	6,6	5,0	720	52	33	35	41	3,0
Жива маса свиноматок 200-250 кг
8-9	63,2-67,8	5,5-5,9	4,2-4,5	615-655	44-46	28-30	30-33	34-37	2,5-2,7
10	74,5	6,3	4,8	690	49	32	34	39	2,9
11	77,0	6,8	5,1	730	52	34	36	42	3,0
12	82,0	7,2	5,4	780	56	35	40	44	3,2

При годівлі лактуючих маток враховують особливості післяпологового періоду. У перші години після опоросу годувати матку не слід, але потрібно напоїти свіжою водою. Через 5-6 год після опоросу дають 0,5-0,7 кг концентратів в рідкому вигляді. У наступну годівлю кількість концентратів збільшують до 1 кг і поступово протягом 7 днів доводять до норми. Недотримання цієї вимоги призводить до різких зрушень в обміні речовин, збільшення припливу молока в перші 3-5 днів, яке поросята повністю не висмоктують, і до захворювання маток. Соковиті корми починають згодовувати маткам з 5-7-го дня. Особливої ??уваги заслуговує годування маток перед відбиранням поросят. Для зменшення виділення молока за 3-4 дні до відлучення поросят знижують загальний рівень годівлі маток на 20-25%, при цьому з раціону виключають соковиті корми. У день відлучення поросят маткам дають не більше половини добового раціону, а потім переводять на норми годівлі для холостих і супоросних маток. Як при використанні повнораціонних комбікормів, так і при згодовуванні сумішей, що складаються з комбікорму-концентрату, соковитих кормів взимку і зеленої маси влітку, маток слід годувати 2 рази на добу. Необхідно також тварин забезпечувати вітамінами.

Вітаміни -- органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності живих організмів. Нестача вітамінів приводить до порушення обміну речовин. Джерелом вітамінів найчастіше є рослини. Вітаміни впливають на засвоєння поживних речовин, сприяють нормальному росту клітин і розвитку всього організму. При недоліку їх в їжі знижується опірність організму до захворювань, до дії несприятливих факторів навколишнього середовища.

Вітамін А (ретинол) покращує стан шкіри, сприяє опору організму до інфекцій, забезпечує ріст і розвиток епітеліальних клітин, входить до складу зорового пігменту сітківки ока.

Вітамін D (кальційферол) - забезпечує всмоктування кальцію і фосфору в тонкій кишці.

Вітамін D допомагає в боротьбі проти рахіту. Недостатність вітаміну D призводить до порушення фосфорно-кальцієвого обміну, що призводить до недостатнього відкладенню вапна у кістках.

При гіпервітамінозі вітаміну D спостерігається сильне токсичне отруєння: втрата апетиту, нудота, блювота, загальна слабкість, дратівливість, порушення сну, підвищення температури.

Вітамін E (токоферол) - вітамін розмноження, впливає на роботу статевих та деяких інших залоз, сприяє розвитку плоду. Вітамін Е сприяє засвоєнню білків і жирів, бере участь у процесах тканинного дихання, впливає на роботу мозку, крові, нервів, м'язів, покращує загоєння ран, затримує старіння.

У тварин, позбавлених вітаміну Е, виявлені дегенеративні зміни в кістякових м'язах і м'язах серця, підвищення проникності й ламкості капілярів. У ембріонів тварин можуть виникнути крововиливи і внутрішньоутробна загибель. Спостерігаються також дегенеративні зміни в нервових клітинах і поразка паренхіми печінки.

Утримання холостих та умовно поросних свиноматок може бути індивідуальним та груповим (10-12 голів). Вигульні майданчики будують на одну технологічну секцію , що дає можливість утримувати свиноматку ізольовано . При індивідуальному утриманні -обмежується рух тварин але це дає змогу переміщення свмноматок залежно від їх технологічного стану.
Тварини знаходяться у боксах довжиною 114-122 см , шириною 66-68 см і висотою 91-98 см. Переваги цього методу - економне витрачання кормів, низькі затрати праці , полегшення праці обслуовуючого персоналу за тваринами. При цьому станок монтують таким чином , щоб підлога мала нахил до каналу збору гною. Частину підлоги обладнують решітками , через які протоптується гній у канал. Індивідуальний метод утримання дозволяє запобігти конкурентній боротьбі тварин за корм та їх травмування. Площа станка для утримання свиноматки повинна бути не менше 1,9 м?. Станки для утримання розділяють на зону відпочинку та зону дефекацій. Станки обладнують різними типаи годівниць та напувалок. Підлога має нахил 4-5% . Висота загорожі 100 см. Перегородка між станками глуха, а збоку проходу - решітчаста.

В період підготовки до осіменіння є практика мілкогрупового утриманя свиноматок - групами по 10--15 тварин. Після осіменіння свиноматок рекомендують не менше двох-трьох днів утримувати у вузьких індивідуальних станках, обладнаних годівницями і напувалками.

Надалі залежно від прийнятої у господарстві технології супоросних свиноматок продовжують утримувати в індивідуальних станках або переводять в інше приміщення, де їх розміщують невеликими групами (по 10--12 тварин). Навіть при високому рівні техніки осіменіння частина свиноматок залишається незаплідненою. Таких тварин необхідно своєчасно виділити з допомогою кнура-пробника для повторного осіменіння.

Зовсім не виправдане утримання в господарствах супоросних свиноматок великими групами. При цьому багато з них травмуються, внаслідок чого можливі порушення живлення зародків, і значна частина останніх гине. Зростає кількість мертвонароджених і слабких поросят живою масою менше 1 кг. У багатьох господарствах частка таких поросят становить 23--30 %. Таким чином, утримання супоросних свиноматок великими групами завдає значних економічних збитків і є однією з причин низької продуктивності.

14.Репродуктивні якості свиноматок при різних режимах вирощування

	Утримання
	вигульне	безвигульне
Заплідненість, %	96	92
Прохолост, %	21	16
Багатоплідність, гол.	10,5	9,7
Народилось дефектних поросят, %	6,6	10,5
у тому числі:
мертвих	4,2	8,3
уродів	2,1	2,0
Великоплідність,кг	1,38	1,36
Молочність, кг (в 30-деному віці)	75,8	72,3
Середня маса порося в 2-місячному віці, кг	20,3	20,0
Збереженність поросят до 2-місячного віку, %	93	93
Вибракувано маток, %	21,0	36,8

Важливо також, щоб місце для вигулу і підлога проходів у свинарниках не були слизькими.. Щоб запобігти опоросу у групових станках, важкопоросних свиней переводять у приміщення для утримання підсисних свиноматок за 6--7 днів до опоросу.У цех для опоросу свиноматок переводять на 112-й день супоросності. У зв'язку з цим оператор перевіряє стан не лише свиней чергової групи, які підлягають переведенню в родильне приміщення, а й тих, що заплановані до переведення через 2--3 дні.

З наведеної таблиці 14 видно, що вигульне утримання свиноматок є кращим по всім показникам, тому для господарства це утримання буде прибутковішим.

4.4 Утримання різних статево-вікових груп тварин

Кнурів-плідників утримують в приміщеннях для кнурів-плідників , розташованого в одному приміщенні з пунктом штучного осіменіння або в окремому приміщенні,але зблокованим з пунктом штучного осіменіння і свинарником для утримання холостих та умовно поросних свиноматок. Передбачається групове утримання перевірюваних і кнурів-пробників та групове або індивідуальне утримання основних кнурів-плідників. Оптимальні характеристики мікроклімату в приміщенні для утримання кнурів такі: температура повітря 16 ?С,відносна вологість 40-75%,швидкість руху повітря 0,2-1,0 м/с, вміст аміаку 20 мг/м?,сірководню 10 мг/м?, вуглекислого газу 0,2%. Норма станкової площі для перевірюваних і кнурів-пробників 2,3 м?, для основних кнурів-плідників при індивідуальному утриманні 7,0 м?. Висота стінок станків повинна бути 1,4 м. При груповому утриманні основних кнурів-плідників ( 2-5 голів) площа станка на одну голову становить 3,5-4,0 м?. У станках монтують напувалки та годівниці, які розділяють перегородками за кількістю тварин у станку з розрахунку, щоб фронт годівлі на одну тварину був не менше 45 см. При сумісному утриманні на вигульних майданчиках, прогулянках або випасанні кнурів, яких утримують в окремих стаціонарних станках і їм регулярно спилюють ікла. Активний моціон забезпечується прогоном кнурів на відстань 1,5-3 км, при цьому швидкість руху , щоб кнури не дуже стомлювались. Кнурів-плідників необхідно регулярно купати , температура води для купання 24-30 ?С. Протягом року три-чотири рази оглядають стан копит і при необхідності їх розчищають.

Свинарники для ремонтного молодняку будують малогабаритними, обладнують станками у два ряди з одним проходом у середині приміщення. Для нормального розвитку ремонтного молодняку і одержання потомства високої якості тварини повинні гуляти в будь-яку пору року. Тому біля свинарників для ремонтного молодняку, що вирощується для покращення племінної справи, треба передбачити вигульні майданчики.

Свинок слід парувати у віці 9-10 міс. живою масою 100-110 кг., а у племгосподарсвах у 10-12 міс. при масі 130-150 кг.

Якість ремонтного молодняку визначає продуктивність майбутнього стада. Тому зооветспеціалісти повинні постійно тримати під контролем програму вирощування резистентного у ветеринарно-генетичному відношенні молодняку, яка включає:

а)мічення і відбір свинок і кнурів з помету, що не хворіли до 14- денного віку без ознак шлунково-кишкових розладів, від багатоплідних маток і кнурів (10 -12 поросят), добре розвинутими сосками;

б)відлучення і вирощування таких свинок в окремих приміщеннях або секціях, де утримуються відлучені;

в)щомісячне зважування, добре і суворе вибраковування молодняку за розвитком, ростом і захворюваністю у 2 -4 -6 міс. віці;

г)щоденні прогулянки за будь-якої погоди протягом року на вигульних майданчиках;

д)остаточний відбір свинок для ремонту у 8-9 міс. віці живою масою не менше 110 -120 кг.

Вибраковування повинно бути таким, щоб для запліднення залишалось не більше 60% відібраних спочатку свинок. Досвід свідчить, що саме такі свинки стійкі і імунні до мікрофлори даного господарства. Шлункові- кишкові розлади у поросят, отримані від таких свинок, практично не реєструються.

При вирощуванні ремонтного молодняку обов'язковим є дотримання таких правил:

1) тварин утримувати групами 1 кнур - 10-12 свинки 12-15 голів за віком і розвитком;

2) двофазне вирощування з перегрупуванням у 75-90 дн. віці.

3) площа станка 0,8-1,4 кв. м. на голову, а фронт годування - 45 см.

4)підтримання температури у приміщенні 16-18 градусів. вологості -75% швидкості руху повітря не більше 3 м/с.

Свинарники для відлучених поросят-призначені для утримання поросят після відлучення від маток. Їх жива маса після 26 денного підсисного періоду має становити 5,6 кг, а після 2- міс. -15-17 кг.

Приміщення для відлучених зводять потужністю 800, 1200, 2000, і 4000 голів і обладнують 2-4-6- рядними розташуванням станків. На товарних фермах відлучених поросят рекомендують утримувати в групових стадах.

5.ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

5.1 Технологія штучного осіменіння свиней

В ТОВ АФ ”Вільне-2002” приміняється спосіб виявлення свиноматок в охоті по рефлексу нерухомості при надавлюванні на спину руками техніка штучного осіменіння. Цей спосіб не дає сто відсоткової гарантії виявлення полової охоти, що призводить до пропущення стадії збудження статевого циклу, зниження запліднення і економічним втратам.

Осіменіння свиноматок проводять при наявності у них добре виражених ознак тічки і охоти. Свиноматка у стані статевого збудження проявляє ознаки занепокоєння, в неї пропадає апетит, з'являється потяг до кнура, вона плигає на нього та інших свиней, дозволяє їм плигати на себе. Проте початком охоти вважають час появи рефлексу нерухомості. Не пускають кнура у станок, де є декілька свиноматок.

При вагінальному дослідженні свиноматки у неї виявляють набряки та почервоніння слизової оболонки піхви, з шийки матки витікає слиз, що скупчується на дні піхви і витікає вільно з статевої щілини. Статева петля буває почервонілою, набряклою.

Якщо свиноматці у стані охоти покласти руку на спину та поперек, то вона заспокоюється і залишається нерухомою. Таку пробу роблять три або два рази на добу. Свиноматок, у яких виявлено охоту, переганяють у манеж для штучного осіменіння, розподіляють їх по станках-боксах і витримують там 30 хв для зняття стресу. Лише після цього їх осіменяють з таким розрахунком, щоб потрапляння сперми у яйцепроводи співпадало з виходом туди яйцеклітин. При одноразовому виявленні охоти (вранці) молодих і дорослих свиноматок осіменяють двічі: безпосередньо після виявлення та через 24 години після першого осіменіння.

Для підвищення плодючості і рівня запліднення ремонтних свинок у максимально стислі строки практикують дозоване спілкування свинок, починаючи з 5-6-місячного віку, з вазектомованими кнурцями-пробниками, а підсисних свиноматок - з 3-4-го дня післяродового періоду.

Осіменяють свиноматок безпосередньо у станку, де вони утримуються, на пасовищі або ж у спеціальній клітці; влітку клітку ставлять у розкіл, над яким влаштовують навіс. Перед осіменінням протирають зовнішні статеві органи свиноматки тампоном, змоченим розчином фурациліну 1 :5000.

Після осіменіння свиноматку переганяють у індивідуальний станок на 24-30 год.

В господарстві використовують методи штучного осіменіння свиноматок розрідженою спермою.

У статеві шляхи свиноматки вводять попередньо розріджену або збережену сперму в об'ємі біля 1мл на 1кг живої маси, але не більше 150 мл. Розрідження сперми проводять з таким розрахунком, щоб у дозі на одне осіменіння було 3 млрд рухливих сперміїв.

Для введення розрідженої сперми у статеві шляхи свиноматок користуються поліетиленовим приладом ПОС-5, який складається з тонкостінного флакона об'ємом 150-200 мл, кришки, що нагвинчується на нього, і катетера із з'єднуючою муфтою.

Осіменяють свиноматок безпосередньо у станках чи в загородках, де їх утримують. Перед введенням сперми обмивають теплою водою з милом зовнішні статеві органи свиноматки, споліскують їх розчином фурациліну

(1 :5000) і витирають ватним тампоном. Тоді, переклавши катетер у праву руку, обережно вводять його у піхву свиноматки, спрямовуючи спочатку догори, під кутом 20-25°С, а тоді - горизонтально на глибину 25-40 см до упору. Підіймають флакон вище рівня спини свиноматки і перевертають його догори дном; сперма вільно поступає у матку. Бажано, щоб катетер при цьому був уведений якомога глибше у шийку матки. Після звільнення флакона від сперми катетер залишають на 1-2 хв. у попередньому положенні, а тоді виймають його легкими обертальними рухами. Якщо сперма витікає з флакона дуже повільно, то можна стиснути флакон в руках. Проте не слід вливати сперму швидко.

Звичайно на осіменіння однієї великої свиноматки затрачають 2-5 хв., а дрібної - до 10 хв. Якщо ж сперма цілком не вливається, а це може трапитись при несвоєчасному (передчасному чи запізнілому) осіменінні; стресових ситуаціях, що супроводжуються викидом наднирниками епінефрину (гормон "страху"), що блокує антиперистальтичні скорочення матки, закупорюванні просвіту катетера погано профільтрованою спермою чи при щільному приляганні отвору катетера до стінки шийки матки, то необхідно вказані причини усувають і завершують осіменіння. При щільному приляганні катетера до стінки шийки матки його легко повертають і дещо відтягують назад. Коли ж сперма під час осіменіння витікає з піхви, то введення її припиняють, провертають флакон догори, опускають його нижче спини і змінюють положення катетера. Після цього продовжують введення сперми.

Загальна кількість рухливих сперміїв у дозі на одне осіменіння складає для молодих свиноматок 2, а для дорослих 3 млрд.

У якості розріджувача в господарстві застосовують глюкозо-сольовий розчин. Виготовляють розріджувач і додають його до сперми безпосередньо перед осіменінням.

В АФ ”Вільне-2002” при осіменінні свиноматок сперма, заповнювач та катетер приладу повинні мати температуру біля 30°С, оскільки холодна сперма майже повністю витікає із статевих органів свині.

Щоб запобігти зворотному витіканню сперми з піхви, свиноматок витримують до кінця охоти в індивідуальних станках або ж 1-2 доби у тих станках, де їх осіменяли, оскільки у загальних станках тварини з незавершеною охотою плигають одна на одну.

У тих випадках, коли під час осіменіння розлилася значна частина сперми або ж витекла з піхви, свиноматку осіменяють повторно. Для своєчасного виявлення незапліднених свиноматок з 16-18-го дня після осіменіння встановлюють старанний нагляд за ними (можна допускати пробника) і при появі охоти - осіменяють.

Вихід поросят на одну свиноматку за останні роки складає 9,8-10,9 гол. Дані показники являється показником недостатньокваліфікованої роботи.

Цикл відтворення свиноматок в господарстві ”Вільне-2002” складає 171 день: з них 114 днів - супоросного періоду; 35 днів - підсисного; 22 дня від відлучення до плодотворного осіменіння.

У середньому на свиноматку в господарстві 2,1-2,2 опоросу, 9,8 і більше поросят на опорос.

Весь виробничий цикл від народження поросят до здачі на забій складає 222 дня, в тому числі підсосне вирощування - 35 днів, дорощування після відлучення - 80 днів і відгодівля 107 днів. Жива маса відгодованих свиней при реалізації складає 112 кг.

Аналізуючи відтворення свиней можна зробити висновок, що на свинофермах ТОВ АФ ”Вільне-2002” є невикористані резерви, які дозволяють більш ефективно розвивати свинарство з використанням новітніх технологій годівлі, утримання і відтворення.

5.2 Ефективність використання препарату Продевіт

Штучне осімененіння являється прогресивних методом відтворення домашніх тварин, що дозволяє скоротити кількість низькопродуктивних плідників, витрати на їх утримання, годівлю, ветиринарне обслуговування та зниження ризику травматизму обслуговуючого персоналу. Все це в цілому дає значні економічні переваги.

При виконанні дипломної роботи нами було проведено економічний аналіз утримання та використання свиноматок в умовах підприємства «Вільне-2002».

Продевіт - це комплекс необхідних вітамінів для повноцінного розвитку та здорового життя сільськогосподарських тварин.Компенсує нестачу годівлі, підвищує життєдіяльність, покращує адаптацію до небажаних умов навколишнього середовища. До складу препарату входять рослинні олії високої степені фільтрації, чітко підібрана концентрація вітамінів.

З метою визначення ефективності застосування препарату „Продевіт” нами були створені 2 групи свиноматок по 5 голів в кожній: контрольна та дослідна.

Дослідній групі свиней вводився препарат двократно з інтервалом 10 -14 днів. Контрольна група утримувалась на загальному раціоні без введення будь - яких препаратів.

При цьому було встановлено що, статева охота у дослідних тварин проявлялась на 5,3 дні раніше, ніж у контрольних. Тічка, загальностатеве збудження у дослідних тварин було більш виражене та тривале. Запліднення контрольних тварин було нижче дослідних, що дозволило отримати на 152 поросяти більше в дослідній групі.

Таким чином, використання вітамінних препаратів являється фізіологічно виправданим та економічно вигідним.

При проведенні аналізу було встановлено, що збереженість приплоду зросла на 10 %.

При проведенні досліджень було рекомендовано скоротити кількість кнурів-плідників на три голови враховуючи їх низьку статеву активність, малий об'єм еякуляту (120-130мл), низьку концентрацію сперміїв і як наслідок низький рівень заплідненості свиноматок.

Поглянувши на таблицю 15 можно сказати, що економічний ефект отриманий в результаті вибракування трьох хряків-плідників, які мали низькі відтворювальні здібності та використовували хряків з високими відтворювальними здібностями, які дали ефект 31960 грн.

15.Економічна ефективність в відтворенні свиней в господарстві

	Група
	Контрольна	Дослідна
Поголів'я свиноматок	360	360
Поголів'я хряків-плідників	8	5
Кількість отриманого приплоду	4320	4472
Вартість реалізованого проиплоду, грн	734400	760240
Вартість вибракуваних хряків-плідників	-	6120
Кількість вибракуваних хряків-плідників	-	3
Загальна вартість	734400	766360

Таким чином, аналіз відтворення свиней в господарстві дозволяє правильно організовувати господарську діяльність в свинарстві та без додаткових витрат отримувати високий прибуток.

6.ЗАХОДИ З ЕКОЛОГІЇ

У сільськогосподарському виробництві розрізняють тваринницьку і рослинницьку діяльність. Виробництво продукції тваринництва, як відомо, грунтується на трансформації рослинного білка в білок тваринного походження. Однак тільки частина рослинного білка, спожитого тваринами з кормом, перетравлюється ними і використовується для росту тіла і продукування молока. Інша частина виділяється у вигляді неперетравленого рослинного білка або продуктів харчування його трансформації.

Сільськогосподарські тварини споживають багато рослинних кормів. Спожита твариною кормова маса піддається складним біохімічним реакціям в організмі тварин і хімічним реакціям після виділення екскрементів , а потім у період їх зберігання та утилізації. Внаслідок цих реакцій утворюються хімічні сполуки, які порширюються у навколишньому середовищі.

При утриманні тварин в атмосферу виділяються метан і аміак, які виявляють по запаху. Із грунтів, пасовищ, а також з оброблюваних полів звітрюється закис азоту та аміак. Головним носієм неприємного стійкого запаху цих сполук є тиольна група, що містить сірку. Виділення сполук, що мають неприємний запах - це неминучий процес, однак їх поширення можна істотно зменшити, вживаючи певних гігієнічних і санітарних заходів.

Тваринництво є джерелом забруднення поверхневих вод органічними речовинами, азотними і фосфорними сполуками, а також грунтових вод азотними і фосфорними сполуками. Поверхневі води безпосередньо забруднюються поверхневими стоками з лук, пасовищ, полів, удобрених виділеннями тварин. З таким поверхневим стоком переносяться: розчинні мінеральні форми азоту, переважно нітрати; розчинні фосфати; розчинні органічні речовини, що містять азот і фосфор; матеріали біологічного походження(виділення тварин, гній, рослинні рештки та ін.); стоковий грунтовий матеріал.

Змитий грунтовий матеріал завжди збагачений на делікатні компоненти грунту, наприклад перегнійні речовини і мінеральні колоїди. Відносні перегнійні речовини багаті на азот, а в грунтах лук - також і на фосфор. У мінеральних колоїдах завжди більше фосфору порівняно з іншим мінеральним грунтовим матеріалом.

Найнебезпечнішим джерелом забруднення грунтових вод є гноєсховище, де зберігається гній. Він зберігається здебільшого прямо на землі. Гноївка, що витікає з гноєвого штабелю, проникає углиб грунту. Із незахищеного штабелю дощовою водою вимиваються також розчинні речовини. Внаслідок цього у грунтові води потрапляють переважно нітрати і у меншій кількості аміак та органічні речовини. Джерелом забруднення грунтових вод є також стічні води з території тваринницьких ферм, вигульних майданчиків для тварин. Екскременти тварин піддаються мінералізації у поверхневому шарі грунту. Вивільнені компоненти гною не поглинаються рослинам, особливо нітрати і можуть бути легко вимиті в грунтову воду. З поверхневим стоком з вигульних майданчиків у поверхневі води потрапляє значна кількість забруднень, особливо фосфатів.

Що стосується екологічних заходів господарства „Вільне-2002” то, воно розташоване в 12 км від м.Новомосковськ та в 50 км від м.Дніпропетровськ. Відстань до найближчого населеного пункту 1 км.За всіма цими пунктами господарство зв'язане асфальтованими шосейними дорогами. Ця відстань встановлена з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Територія комплексу обнесена забором. В'їзд та виїзд на ферму тільки через санпропускник з дахом глибина ями 0,30 м для машин, і дезковрики для персоналу. Концентрація дезрозчину контролюється лабораторією.

Стороннім особам прохід на ферму заборонено. Обладнані роздягальні та душові. Персонал працює тільки у змінному одязі та взутті.

Весь персонал ферми кожного року проходить профілактичний медичний огляд та флюорографію. Робота з хворими тваринами ведеться тільки під строгим наглядом лікаря ветеринарної медицини.

Утилізація гною проводиться в біотермічних ямах. Регулярно проводиться дезінсекція та дератизація.

Чітко контролюється і проводиться відловлювання бродячих собак. А також відстріл диких птахів.

Між корпусами і по периметру ферми зелені насадження тополь та горіхів.

Отрутохімікати зберігаються в спеціально обладнаних приміщеннях з гарною вентиляцією та постійним контролем вологості. На препарати в яких закінчився термін придатності складають акт та утилізують згідно ветеринарного законодавства.

7. Охорона праці

7.1 Аналіз стану охорони праці у СТОВ АФ «Вільне-2002»

У СТОВ АФ «Вільне-2002» створені умови праці з урахуванням рекомендацій нормативних актів на кожному робочому місці, а також забезпечене виконання прав працівників, гарантованих законодавством про працю. СТОВ АФ «Вільне-2002» не дуже велике підприємство,але керівництво намагається забезпечити виконання правил та норм з охорони праці та виробничої санітарії. Відповідальність за стан охорони праці в цілому по господарству несе директор.

На окремих ділянках господарства проведення роботи по охороні праці покладається на головного зоотехніка і головного ветеринарного лікаря. Всі працівники при прийомі на роботу і в процесі праці проходять інструктажі з охорони праці на робочому місці, правил поведінки при виникненні аварій відповідно з типовим положенням «Про проведення навчання і перевірки знань з охорони праці» затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 12 лютого 2005 року.

Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці, який знайомить з правилами безпеки при перебуванні на території господарства, при обслуговуванні сільськогосподарських машин, а також загальними правилами електробезпеки. Кожний працівник розписується в спецжурналі за техніку безпеки і несе відповідальність за її виконання.

Інструктаж на робочому місці проводить зоотехнік або ветеринарний лікар. Працівники ознайомлюються з технологічним процесом, небезпечними зонами, інвентарем та обладнанням, що застосовується при роботі, підготовкою обладнання до роботи. При цьому ознайомлюються з безпечними методами і прийомами, з інструкцією по техніці безпеки для даного виду робіт.

При прийомі робітників в господарство, керівництво вимагає наявності медичної довідки, яка свідчить про стан їхнього здоров'я. Обслуговуючий персонал допускають до роботи тільки після медичного огляду, який здійснюється один раз на рік. Працівників, які не мають медичних довідок від роботи відсторонюються. Це особливо стосується людей, які займають посади у тваринництві.

При роботі, кожний працівник виконує правила техніки безпеки, а також намагається не допускати випадків робочого травматизму.

Територія ферми утримується в чистоті, в нічний час освітлюється. Переїзди та проходи мають рівну поверхню.

Для працівників присутній ветсанпропускник, де є кімната відпочинку та роздягальня. В кімнаті відпочинку є рукомийник, мило для забезпечення особистої гігієни, також є аптечка для першої допомоги.

Працівники забезпечені спецодягом і допускаються до роботи з тваринами лише в ньому.

Порушення з техніки безпеки в господарстві спостерігається, але в невеликій кількості.

7.2 Аналіз виробничого травматизму в господарстві

Оперативний облік і аналіз порушень вимог техніки безпеки дозволяє уникнути шкідливих наслідків до яких відносять виробничий травматизм, загальні і професійні захворювання.

Для кількісної характеристики виробничого травматизму в основному використовують такі показники:

коефіцієнт частоти травматизму

Кч = 1000;

коефіцієнт важкості травматизму

Кв = ;

коефіцієнт втрат робочого часу

Квт = 1000;

де: Т - кількість нещасних випадків (травм) за досліджуваний період;

Р - середня (за списком) кількість працівників, чол.;

Д - сумарна втрата днів непрацездатності в результаті нещасного випадку, днів.

Основні показники травматизму вказані в таблиці 16

16.Аналіз виробничого травматизму в СТОВ АФ «Вільне-2002»

Показники	Роки
	2009	2010	2011
Кількість працюючих, чол.	125	135	135
Кількість нещасних випадків, од.	2	1	1
Кількість днів непрацездатності	50	20	35
Коефіцієнт частоти травматизму	16	7,41	7,41
Коефіцієнт важкості травматизму	25	20	20
Коефіцієнт втрат робочого часу	400	148,15	259,2

За даними таблиці видно, що за останні два роки кількість нещасних випадків знизилась порівняно з 2009 роком. Коефіцієнт частоти травматизму також зменшився порівняно з 2009 роком. Коефіцієнт втрат робочого часу в 2010 році був найнижчим в порівнянні з 2009 та 2011 роками, на що значною мірою вплинула кількість непрацездатних днів на підприємстві.

7.3 Вимоги безпеки праці під час штучного осіменіння свиней

7.3.1 Загальні положення

Виконуйте тільки ту роботу, яка вам доручена відповідним нарядом (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не передоручайте її іншим особам.

Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.

Погоджуйте з керівником виробничої дільниці чітке визначення меж вашої робочої зони, не допускайте перебування сторонніх осіб у робочій зоні.

Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи. Упевніться, що вони не мають пошкоджень, елементів, які звисають, не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються або рухаються. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати розміру працюючого, застосовуватися в справному, чистому стані за призначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях з дотриманням санітарних правил.

Протягом роботи слідкуйте за самопочуттям. При появі стомленості, сонливості, раптової болі припиніть виконання роботи, використайте медичні препарати з аптечки першої допомоги або зверніться по допомогу до присутніх осіб.

Виконуйте правила пожежовибухобезпеки, не допускайте використання пожежного інвентарю для інших цілей.

Не наступайте на кришки люків, перекриття канав, не упевнившись у їх надійності. Переходьте через траншеї по містках із перилами.

Не сідайте, не кладіть одяг на захисні кожухи й огородження небезпечних вузлів машин і обладнання.

7.3.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Надіньте спецодяг та інші засоби індивідуального захисту.

При роботі з рідким азотом штани не заправляйте в чоботи, рукавиці повинні легко зніматися.

Зверніть увагу на справність ізоляції проводів, штепсельних вилок і електричних розеток. Переконайтеся, що робоче місце добре освітлене.

Включіть вентиляцію і переконайтеся в її справності.

Перевірте наявність у приміщенні аптечки першої (долікарської) допомоги, води, мила і рушника біля умивальника.

Огляньте станок для штучного осіменіння сільськогосподарських тварин (для взяття сперми). Переконайтеся, що елементи станка не мають пошкоджень і гострих частин. Перевірте міцність і безпечність фіксуючих пристроїв станка.

Перевірте наявність і переконайтеся в справності приладів, інструменту і устаткування, розташуйте їх так, щоб було зручно і безпечно працювати з ними.

Огляньте посудини Дьюара і переконайтеся в їх справності. Ознакою порушення герметичності посудини Дьюара є утворення на його поверхні інею. Пошкоджену посудину Дьюара необхідно звільнити від сперми, яка зберігається в ній, і рідкого азоту, а потім поставити на відігрівання протягом не менше 3 діб в ізольоване приміщення з вентиляцією. Не допускається знаходження людей у приміщенні, у якому проводиться відігрівання посудин Дьюара.

Рукав і лійки, призначені для заливання рідкого азоту в посудини Дьюара, повинні бути без механічних ушкоджень, чисті і зберігатися до наступного використання в чистих чохлах.

7.3.3 Вимоги безпеки під час виконання роботи

При підході до самок сільськогосподарських тварин, що знаходяться в тічці, окликніть їх спокійним голосом. Не допускайте грубого поводження з ними, не причиняйте біль, що може викликати в них захисний рефлекс і бути причиною травмування.

З плідниками поводьтеся ласкаво, спокійно, впевнено. Грубе поводження, порушення розпорядку дня, режиму використання і нерегулярне проведення моціону ведуть до появи у тварин норовистості й розвитку захисного рефлексу. Нерішуче і невпевнене поводження розвиває в них рефлекс переслідування людини. Особливо обережно звертайтеся до плідників, що мають буйний норов.

Перегін тварин у манеж для парування, штучного осіменіння або узяття сперми здійснюйте по скотопрогонах, застосовуючи засоби дистанційного керування твариною (палка-водило, повідки тощо).

Для запобігання захворюванню людей заразними хворобами у випадку виявлення хворих тварин негайно припиніть їхнє парування, осіменіння або узяття сперми, сповістіть про це керівника робіт. Поновлюйте роботу тільки після дозволу ветеринарного лікаря.

При проведенні стерилізації матеріалів, інструменту використовуйте засоби індивідуального захисту.

При роботі з хімічними речовинами дотримуйтесь заходів безпеки: застосовуйте засоби індивідуального захисту (захисні окуляри, рукавички, халат), не доторкуйтесь незахищеними руками до агресивних рідин, не допускайте попадання їх на шкіру й одяг, випаровування, проливання на підлогу, використання не за призначенням і випадкового їх змішування.

Застосовуйте тільки справний хімічний посуд (без тріщин, гострих країв) і за призначенням.

При штучному осіменінні самок сільськогосподарських тварин працюйте у спеціальних поліетиленових або гумових рукавичках.

Сперму від плідників сільськогосподарських тварин беріть у манежі, де обладнаний станок (опудало) гарантує безпеку обслуговуючого персоналу.

Штучне осіменіння самок сільськогосподарських тварин проводьте у спеціальних станках манежу, обладнаних фіксуючим пристроєм. Підлога на шляху проходження тварин у манеж повинна бути неслизькою, а проходи - вільними.

Роботи з застосуванням рідкого азоту проводьте у складі не менше двох працівників.

Заповнення посудини Дьюара рідким азотом із транспортних ємностей проводьте за допомогою гнучкого металевого рукава так, щоб його нижній кінець був опущений до дна посудини. Це запобігає викиданню струменя рідкого азоту і металевого рукава з горловини посудини.

Заповнення посудини Дьюара рідким азотом з іншої посудини робіть через широку металеву лійку, уникаючи проливання рідини. Заливання рідкого азоту в посудини Дьюара, що мають усередині температуру навколишнього повітря, робіть повільно, невеликими порціями з паузами в 5-6 с, тому що швидке заповнення приводить до викидання рідини з посудини і може бути причиною ядухи, а також опіків при попаданні на шкіру. При випадковому протіканні рідкого азоту відкрийте двері, включіть вентиляцію і звільніть приміщення від людей до повного видалення парів азоту.

Не заглядайте в горловину посудини Дьюара у процесі її заповнення рідким азотом. Заправлення закінчується коли з'являться перші бризки рідкого азоту на горловині посудини.

Закривайте посудини Дьюара тільки призначеними для них кришками.

При перенесенні й транспортуванні посудин Дьюара не допускайте їх падіння, ударів, різких поштовхів, тому що це може викликати ушкодження посудини, викидання рідкого азоту й попадання його на відкриті частини тіла.

Не допускайте послаблення кріплення посудин Дьюара з рідким азотом при транспортуванні в кузові транспортуючого засобу, тому що ушкодження посудин може призвести до вибуху.

Занурюйте каністри зі спермою, пінцет та інші предмети в рідкий азот повільно, щоб уникнути його розбризкування, викликаного кипінням азоту при контакті з відносно теплими предметами.

При витягуванні ампул, соломин або гранул із спермою з рідкого азоту на 1-2 с затримуйте інструмент у верхній частині горловини посудини, при цьому залишки азоту випаровуються.

Для попередження загорання легкозаймистих матеріалів і вибуху посудини Дьюара:

- не установлюйте посудини Дьюара поблизу нагрівальних приладів;

- не видаляйте з посудини Дьюара рідкий азот шляхом нагрівання;

- не застосовуйте рідкий азот без сертифіката, виданого заводом-виготовлювачем або без аналізу на вміст домішок після 12 дозаправлень посудин Дьюара;

- не використовуйте посудини Дьюара як тару для інших рідин;

- не протирайте внутрішню порожнину посудин ганчір'ям та іншими обтиральними матеріалами органічного походження (дозволяється застосовувати йоржі із синтетичного волосся або поролону);

- після 12-го дозаправлення зробіть холодне промивання посудини Дьюара (вміст посудини повністю вилийте й заправте знову рідким азотом);

- не допускайте експлуатації посудини Дьюара при утворенні на верхній частині горловини інею.

При усуненні значного витоку рідкого азоту з посудини Дьюара і ємностей у лабораторіях і сховищах користуйтеся ізолюючим або шланговим протигазом. Не застосовуйте фільтруючі протигази й респіратори. Збільшить вентиляцію приміщення.

При роботі у протигазі робіть перерви на 5 хв. через кожні 30 хв. роботи.

7.3.4 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

Витікання рідкого азоту може призвести до підвищення його концентрації у приміщенні, викликати головний біль, запаморочення, втрату свідомості і навіть смерть від ядухи без будь-яких попередніх симптомів. У цих випадках негайно включіть вентиляцію і потерпілого винесіть із приміщення на свіже повітря, при необхідності надайте йому долікарську допомогу (штучне дихання, непрямий масаж серця) і доставте його в лікарню.

При попаданні рідкого азоту на шкіру обмийте уражене місце чистою водою. Одяг, рукавички або рукавиці, захисний щиток або захисні окуляри, забруднені рідким азотом, негайно зніміть і замініть.

При появі у тварин із злим норовом (особливо бугаїв) негативної реакції стосовно обслуговуючого працівника перемініть спецодяг. Буйна поведінка тварини може згаснути при переведенні її на нове місце або при заміні обслуговуючого працівника. У випадку різко вираженої непокори тварини усмиріть її водяним струменем, піною з вогнегасника чи накинувши на голову тварини підручні засоби (халат, ряднину і т.п.). Якщо це не допоможе, негайно укрийтеся в зоні безпеки й чекайте допомогу.

У випадку травмування припиніть роботу, надайте необхідну долікарську допомогу, при необхідності зверніться до лікаря, повідомте керівника робіт.

При виникненні пожежі подайте сигнал пожежної небезпеки, негайно повідомте пожежну частину і приступіть до гасіння пожежі наявними засобами.

В умовах задимлення й наявності вогню дотримуйтеся заходів безпеки:

- пересувайтеся в задимленому приміщенні попід стіною, зігнувшись або повзком;

- для полегшення дихання рот і ніс прикрийте хусткою, змоченою водою;

- рухаючись через полум'я, накрийтеся з головою верхнім одягом або покривалом, по можливості облийтеся водою і швидко рухайтеся до виходу;

- одяг, що загорівся, зірвіть і погасіть, а при охопленні вогнем великої частини одягу людину потрібно закатати у щільну тканину (ковдра, повстина), але ні в якому разі не накривати з головою.

Для евакуації тварин з приміщення використовуйте виходи, які розташовані далі від зон інтенсивного горіння. При необхідності зробіть проломи у стінах приміщення або огородженні.

Для витіснення тварин з приміщення, що загорілося, використовуйте...