Догляд за лісом

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.Відбір лісосік під прорідження

Згідно правил поліпшення якісного складу лісів (ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724):

Рубки проріджування створюють умови для формування стовбура і крони кращих дерев (головна увага приділяється якості і структурі деревостану, формується другий ярус у складних деревостанах).

Інтенсивність зріджування деревостану під час проведення рубок догляду залежить від типу лісу, складу, віку і бонітету насадження, а також цілей лісовирощування і може бути: слабкою -- вирубування до 15 відсотків запасу деревостану, помірною -- 16--25, сильною -- 26--35, дуже сильною -- більш як 35 відсотків запасу деревостану.

Повторюваність окремих видів рубок догляду залежить від стану насадження. Якщо стан насадження потребує частішої повторюваності рубок, інтенсивність зріджування буде меншою і навпаки.

Рекомендуються такі строки повторюваності рубок догляду: для освітлення і прочищення -- 3--5 років, проріджування -- 5--10, прохідних рубок -- 10--15 років. У мішаних і складних насадженнях повторюваність частіша. Конкретні строки повторюваності встановлюються під час лісовпорядкування.

Інструкція з проведення рубок формування і оздоровлення лісів

Рубки догляду призначають в першу чергу в насадженнях вищих бонітетів у захисних і рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення.

У насадженнях V бонітету і нижче вони, як правило, не проводяться. У лісах однієї і тієї ж категорії рубки догляду призначаються у такій послідовності: перша черга:

освітлення та прочищення часткових і суцільних культур або природних молодняків при загрозі заростання їх небажаними породами;

освітлення та прочищення у мішаних молодняках, в яких головні породи перебувають під наметом другорядних, або в яких головні і другорядні породи розміщені в одному ярусі;

чисті перегущені молодняки цінних порід, а також молодняки насіннєво-паростевого походження;

мішані насадження старшого віку з головною породою під наметом другорядних;

друга черга:

прочищення в чистих та проріджування у мішаних насадженнях, якщо останні не відносяться до першої черги;

проріджування в чистих та прохідні рубки у мішаних насадженнях;

третя черга - прохідні рубки у чистих насадженнях.

За однакових вищезазначених умов першочерговий догляд проводять у насадженнях з наявністю хворих та пошкоджених дерев.

Строк початку і закінчення рубок догляду визначається з урахуванням умов місцезростання насадження та біологічних особливостей деревних порід, що входять до його складу, інтересів мисливського господарства та побічних лісових користувань. Рубки догляду закінчуються за один клас віку до настання стиглості деревостану.

У мішаних молодняках з наявністю господарсько цінних порід рубки догляду починають з появою загрози пригнічення головних порід другорядними, у чистих - з настанням диференціації дерев.

Догляд за молодняками головних листяних порід проводять у вегетаційний період. У хвойних молодняках рубки допускаються після завершення вегетаційного періоду. Проріджування і прохідні рубки здійснюються протягом усього року.

У хвойних насадженнях, де є дерева, уражені кореневою губкою, і в дубових, ясеневих і букових насадженнях з масовим захворюванням дерев на рак, рубки догляду бажано проводити в осінньо-зимовий період після настання морозів. Рубки проріджування при повноті деревостану 0,7, а прохідні рубки - 0,8 і нижче не проектуються.

У чистих і змішаних деревостанах із куртинним розміщенням дерев рубки догляду призначають незалежно від їх загальної зімкнутості і повноти, якщо в окремих групах є небезпека заглушення головних порід другорядними або насінних екземплярів порослевими, а також при сильній загущеності чистих куртин.

2. Методи рубок догляду

Рубки догляду за лісом - важливий лісогосподарський захід, спрямований на вирощування високопродуктивних лісостанів, насаджень, підвищення їх якості, продуктивності й біологічної стійкості, скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, посилення водоохоронно-захисних функцій та інших корисних властивостей лісу.

У процесі росту лісонасадження проходять різні стадії розвитку. В перші роки молоді рослини розростаються, утворюють густі зарості, в яких активно розвиваються чагарникові та малоцінні породи. Густі насадження відчувають нестачу світла, води, поживних речовин. Якщо таким насадженням не надати своєчасної допомоги, то може статися їх масове відмирання. Тому з метою забезпечення в насадженнях сприятливих умов для головних порід при рубках догляду вирубуються всі небажані дерева.

Згідно «Інструкції з проведення рубок формування і оздоровлення лісів»:

При проведенні рубок догляду застосовуються низовий, верховий і комбінований методи

Метод рубок догляду визначає принципи, якими керуються при відборі дерев для вирощування і вирубування, відповідно до їх біологічних і якісних ознак і залежно від їх просторового розміщення в деревостані.

При верховому методі переважаюча частина дерев вирубується із верхнього намету, низовому - із нижнього (підлеглого) намету.

Під час рубок догляду застосовується переважно комбінований метод рубки, який поєднує принципи низового та верхового методів. Видалення дерев може проводитися такими способами: селективним, лінійним, лінійно-селективним, коридорним, біогруповим. При селективному способі видаляють вибірково небажані дерева на всій площі. При лінійному способі суцільно вирубують дерева лише у певних рядах.

Лінійно-селективний спосіб поєднує елементи селективного і лінійного способів. При коридорному способі суцільно видаляється вся рослинність у смузі певної ширини по обидві сторони ряду або з однієї сторони ряду. При біогруповому способі підлягають вирубуванню небажані дерева у куртинах розміщення головної породи. Відбір дерев для рубок в молодняках провадиться лише на спеціально закладених пробних ділянках, що є еталоном для здійснення догляду на всій площі.

Для рубок проріджування та прохідних рубок відбір дерев провадиться на всій ділянці з урахуванням рівномірного розміщення кращих дерев.

ліс деревина рубка

3. Види користування лісом

У лісах здійснюються такі види користувань за підставами виникнення -- загальне та спеціальне використання лісових ресурсів.

Право загального лісокористування здійснюють громадяни, які мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби, інші плоди, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього в користування у порядку, визначеному земельним законодавством.

В основу класифікації видів спеціального використання лісів покладено роль лісів, які використовуються як природний ресурс. Вона, зокрема, полягає у значенні лісу як джерела деревини, живиці, інших лісових ресурсів, а також у специфічних якостях лісу: лікувально-оздоровчих, рекреаційних, естетичних. Виходячи з цього, види спеціального права лісокористування за цільовим призначенням можна поділити на:

- використання деревних ресурсів лісу -- заготівля деревини, заготівля живиці, заготівля другорядних лісових матеріалів (пнів, луба, кори і т.ін.);

- побічні лісові користування -- сінокосіння, випасання худоби, розміщення вуликів та пасік, заготівля деревних соків, заготівля і збір дикорослих плодів, горіхів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини;

- використання лісів для відтворення ресурсів тваринного походження, користування лісом для потреб мисливського господарства;

- користування лісом у науково-дослідних цілях;

- користування лісом у культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях. Залежно від строку на який воно встановлюється користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею. Земельні ділянки лісового фонду можуть надаватись тимчасовим користувачам за погодженням з постійними користувачами.Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.Розглянемо найважливіші види спеціального лісокористування.

Заготівля деревини. Заготівля деревини є основним лісовим користуванням в частині задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах. Порядок заготівлі деревини регулюється ст.ст. 52--60 Лісового кодексу України, Правилами відпуску деревини на пні в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378, Правилами рубок головного користування в лісах України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 559.

Правила відпуску деревини на пні в лісах України -- це система норм щодо встановлення лімітів, їх розподілу та видачі дозволів на заготівлю деревини, живиці та інших продуктів лісу, строків і порядку їх заготівлі та вивезення. Правила рубок головного користування в лісах України визначаються як система норм і вимог щодо здійснення рубок, в основу яких покладено дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, збереження умов відтворення високопродуктивних стійких насаджень, їх екологічних та інших корисних властивостей. Лісовий кодекс визначає, що заготівля деревини у порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування, що проводяться в стиглих деревостанах. Деревина заготовляється також під час рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Отже, відповідно до Лісового кодексу можна визначити три види рубок: рубки головного користування, рубки, пов'язані з веденням лісового господарства та інші рубки. Рубки головного користування використовуються для планомірного використання стиглих деревостанів з метою отримання деревини на потреби господарства, відновлення лісів та підвищення їх продуктивності. Ці рубки повинні проводитись з урахуванням отримання максимальної деревної маси з одиниці площі. У свою чергу, рубки головного користування залежно від особливостей лісів можуть бути вибіркові, поступові, суцільні.При вибіркових рубках вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку, при цьому способі рубки ділянка залишається вкритого лісовою рослинністю. При поступових рубках, передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів. Суцільні ж рубки полягають у вирубуванні всього деревостану повністю, за винятком насінників, життєздатного підросту і молодняка, цінних і рідкісних видів дерев та чагарників, що підлягають збереженню.Рубки головного користування, як правило, проводяться способами суцільних рубок, які справляють серйозний негативний вплив на стан лісів та навколишнього середовища: лісових грунтів, водних об'єктів, тваринного світу. Можливість же отримати найбільш бажане за складом порід природне оновлення та забезпечити потреби господарства в деревині дають поступові та вибіркові рубки. Поступові рубки мають очевидні переваги порівняно з суцільними: постійно зберігаються водоохоронні та захисні функції лісу, не виникає вітрова та водна ерозія грунтів, запобігається небажана зміна порід, зменшуються витрати на лісовідтворення. При певних умовах створюється можливість поступової заміни малоцінних деревостанів більш цінними. На відміну від суцільних вибіркові рубки дають можливість в різновікових деревостанах вирубувати стиглі та перестиглі дерева, більш молоді залишати на виріст, отримувати завжди крупну деревину, а також забезпечувати природне лісовідтворення та зберігати захисні та санітарно-гігієнічні функції лісу.

Схоронність лісів досягається вибором способу рубки, що спричинює найменшу шкоду середовищу лісу. Однак, на жаль, в більшості випадків використовуються саме суцільні рубки, які в різновікових лісах призводять до нераціонального використання лісових ресурсів, погіршення лісового фонду та сортової структури, недоотримання крупної деревини з одиниці площі, економічно невигідного використання коштів на лісовідновлення. Для забезпечення схоронності особливо цінних лісів законодавець встановлює обмеження та заборони на проведення рубок в таких лісах. Правовий режим лісів першої та другої групи визначає використання тих чи інших видів та способів рубок. У лісах другої групи проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення породного складу і продуктивності лісів, відновлення господарсько цінних деревних порід, збереження екологічних властивостей лісів і на ефективне використання їх деревних ресурсів. У лісах першої групи, за винятком лісів, зазначених у частинах третій і четвертій цієї статті, проводяться всі види рубок способами, що спрямовані на поліпшення лісового середовища, породного складу і якості лісів, на своєчасне й раціональне використання стиглої деревини та посилення захисних, водоохоронних й інших корисних властивостей лісів.

4. Зміни порід і причини, які її визивають

ЗМІНА деревних порід , процес зміни на одній і тій же площі одних деревних порід іншими. С. д. п. може бути наслідком природного розвитку лісової рослинності (автогенні зміни), а також зміни умов її існування або самої рослинності в результаті коливання клімату, діяльності людини, катастрофич . факторів (екзогенні зміни) .

Автогенні С. д. п. протікають повільно . Вони обумовлені складними і різноманітними суперечливими процесами в лісових біогеоценозах. При цьому механізмом С. д. п. є витіснення одних видів іншими в процесі їх міжвидової боротьби за існування і конкуренції. Напр., Світлолюбні деревні породи (береза, сосна, осика, дуб і ін ) змінюються тіньовитривалими (ялина, ялиця, липа та ін) в тих випадках, коли грунтові умови і умови зволоження сприятливі для їх зростання. Не менш поширені зміни порід, підготовлені трив. виростання до.-л. однієї деревної породи , що викликав несприятливий для неї зміна лесорастіт. умов. Подібні С. д. п. характерні для рівнинних, надмірно зволожених тайгових лісів, в яких брало в результаті трив. існування їли нерідко спостерігається прогресуючий розвиток живого напочвенного покриву з долгомошних і сфагнових мохів, заболочування, що і викликає зміну їли сосною, березою та ін більш стійкими до перезволоження деревними породами.

Найбільш поширені екзогенні С. д. п., пов'язані зі зміною клімату, впливом на ліс людини і катастрофичних факторів. Найбільш тривалі і великомасштабні екзогенні С. д. п. відбуваються в результаті історич. змін клімату. За даними пилкового аналізу, подібна зміна широколистяно - хвойних лісів хвойними , викликана загальним похолоданням і зволоженням клімату, спостері галася на тер. європ. тайги СРСР в четвертинному періоді. Сучас. клімат цієї тер. сприятливий для виростання хвойних лісів. Особливо різко виражені екзогенні С. д. п. викликаються госп. діяльністю людини і природними катастрофами. Як правило, вони призводять до зміни корінних лісів похідними. Найбільш поширені зміни , що виникають в результаті рубок лісу. У тайгових р- нах СРСР, де широко застосовуються концентровані сплошнолесосечние рубки корінних ялинових, соснових, модринових деревостанів, досить звичайна зміна їх похідними березовими, осиковими і сероольховимі насадженнями. Насіння берези, осики і сірої вільхи, рясно і часто плодоносних, розносяться вітром на великі відстані і заселяють суцільні вирубки. Самосів цих порід стійкий до несприятливих коливань мікроклімату, дуже швидко росте і чудово конкурує з бурхливо розвивається трав'янистою рослинністю, а також з самосівом і підростом зрубаного материнського деревостану. Крім того, береза, осика і сіра вільха дають рясну поросль, дораю за короткий час може повністю заселити суцільну вирубку, якщо в складі зрубаного деревостану була навіть незначна їх домішка. Аналогічні зміни спостерігаються в результаті лісових пожеж, бурелому, масового нападу комах -шкідників та ін природних явищ, що викликають загибель деревостанів.

Особливе місце серед екзогенних С. д. п. займають зміни , викликані токсичними речовинами, рекреацією, випасом худоби. Як правило, вони відбуваються протягом декількох десятків років внаслідок поступового відмирання дерев найменш стійких до того чи іншого виду впливу деревних порід і заміни їх більш стійкими. При триваючому впливі несприятливих факторів корінні лісові суспільства змінюються більш стійкими до даного виду впливу похідними спільнотами, к-які згодом повністю розпадаються. Нерідко подібні зміни охоплюють великі площі . Характерним прикладом є зміна хвойних лісів листяними, а останніх - луговими спільнотами, що спостерігається в ряді пром. р-нів Зап. Європи, що відрізняються підвищеним забрудненням атмосфери токсичними речовинами.

С. д. п. має велике лісівництва. і госп. значення , тому що в результаті її можуть істотно змінюватися родючість лісових грунтів, продуктивність і госп. цінність лісів, водоохоронні, захисні, санітарно - гігієнічний, рекреац . та ін корисні їх властивості. У тайзі зміна ялинових насаджень березовими (і почасти осиковими) сприяє розкладанню грубого гумусу, зниження кислотності і еволюції малородючих підзолистих грунтів в більш родючі дерново-підзолисті. З ін боку, в результаті такої зміни знижується товарна цінність лісів і рентабельність їх вирощування. Крім того, зміна ялинових лісів березовими і осиковими призводить до означає. прискоренню сніготанення, збільшення частки поверхневого стоку і загальному перерозподілу стоку річок та водного балансу водозборів. У рекреац. лісах і зелених зонах часткова зміна хвойних лісів листяними покращує естетичний. та санітарно-гігієнічний. властивості лісових ландшафтів.

Размещено на Allbest.ru