Організаційно-економічні механізми господарювання (на прикладі садівничих формувань Криму)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кримський державний аграрний університет

УДК 338.109; 330.190 333.013.6 (477.75)

Організаційно-економічні механізми господарювання (на прикладі садівничих формувань Криму)

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Павлов Віктор Миколайович

Сімферополь 1999

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі агробізнесу та ЗЕД Кримського державного аграрного університету Міністерства АПК України.

Захист відбудеться “15” жовтня 1999 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 52. 805.01 у Кримському державному аграрному університеті за адресою: 333030, м. Сімферополь, сел. Аграрне, корп. 1, ауд. 501

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного аграрного університету

Автореферат розісланий “26” серпня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради: В.Ю. Руденко

кримський садівництво господарювання

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перетворення механізмів керування у ринкові механізми господарювання потребує зміни менталітету сільського трудівника, спеціалістів та керівників. На жаль, процес адаптації до нових реалій життя затягується. В умовах відсутності контролю за виробництвом і реалізацією продукції виникло багато зловживань службовим положенням, незаконне присвоєння результатів колективної праці, посилилася криміналізація суспільства. Значні розміри непідконтрольної економічної діяльності підірвали можливості отримання дотацій АПК з бюджету.

Теоретичні аспекти господарських механізмів розглядалися Абалкіним Л.І., Буничем П.Г., Саблуком П.Т., Гайдуцьким П.І., Завадським І.С., Гавриловим А.Г. та ін., а тіньові сторони господарської діяльності досліджували: Гуров А.І., Корягіна Т.І., Бородюк Т.И., Турчинов А.В., Черемісіна С.Г., Коваленко С.О. та ін.

Проте, наукова оцінка чинних і пошук нових механізмів господарювання залишаються недостатніми. Стара система державного керування втрачена, а перехід до нової моделі керування затягується. Процес реструктуризації власності призвів до змін форм господарювання і всього життя на селі, на жаль, здебільшого до негативних змін. Таким чином, проблема самостійного ведення господарства сільськогосподарськими формуваннями є актуальною і потребує системної оцінки.

Зв'язок теми дисертації з планом наукових досліджень. Тема дослідження входить у план НДР Кримського державного аграрного університету з проблеми “Науково-обгрунтована система ведення господарства”, виконуваної за замовленням Верховної Ради АР Крим.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення сучасних механізмів господарювання у садівничих формуваннях Криму й обгрунтування ефективності їхнього функціонування.

Для досягнення зазначеної мети автором поставлені і вирішені такі задачі:

- дано оцінку сучасному змісту праці керівників у садівничих формуваннях;

- обгрунтовані й оцінені тенденції впливу організаційно-економічних механізмів на господарську діяльність;

- розроблено методику оцінки легальних і тіньових втрат у садівництві;

- дано оцінку втратам на всіх стадіях виробництва, збереження, переробки і реалізації плодів;

- оцінено стан виробничого і наукового потенціалу Кримської дослідної станції садівництва і рівня його використання;

- визначено чинники мотивації до праці у садівничих формуваннях;

- обгрунтовано напрямки ефективного функціонування механізмів господарювання на найближчу перспективу.

У якості предмету дослідження узята система механізмів керування господарською діяльністю. У якості об'єкту дослідження виступають садівничі формування Криму.

У ході дослідження використані різноманітні економіко-статистичні методи збору й обробки інформації: монографічний, розрахунково-конструктивний, матриць-координат, експертних оцінок. Для вивчення змісту праці керівників садівничих підприємств використані методи хронометражних спостережень і самофотографії. Бюджет прибутків і витрат різноманітних груп працюючих приведений на основі соціологічного дослідження, проведеного автором.

У якості аналітичного матеріалу використовувалися дані Держкомстату Криму, оперативні дані Міністерства АПК Криму, податкової адміністрації, комбінату “Кримрадгоспвінпром”, асоціації садівників, виноградарів і виноробів Криму, а так само дані Кримської дослідної станції садівництва. Дослідження охоплюють період з 1990 по 1998 рр.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

- сформульовано сутність і розкриті складові господарських механізмів;

- показано зміни у праці господарських керівників за останні роки;

- розкрито офіційні і неофіційні сторони господарської діяльності;

- оцінено вплив організаційно-економічних механізмів на ефективність ведення галузі садівництва у Криму.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методику оцінки втрат і непродуктивних витрат у галузі садівництва, визначені умови легалізації тіньової економіки і конкретні напрямки ефективного функціонування механізмів господарювання в садівничих формуваннях Криму.

Особистий внесок здобувача. Запропонована й апробована методика оцінки легальних і тіньових втрат у садівництві, уточнені офіційні і неофіційні механізми керування господарською діяльністю на рівні садівничих формувань. Автором на основі досвіду практичної роботи розроблене функціональне положення керівника сільськогосподарського формування.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки і пропозиції дисертації доповідались і обговорювалися на міжнародній конференції по садівництву в країнах Східної Європи (м. Люблін, 1998 р.), Кримської республіканської конференції по садівництву і виноградарству (с. Кольчугіно, Сімферопольського району, 1998 р.), на науково-практичних конференціях Кримського державного аграрного університету (1997 р., 1998 р.), Сімферопольського державного університету (1998 р.).

Методика оцінки втрат у садівництві апробована автором на прикладі Кримської дослідної станції садівництва і рекомендована Міністерством агропромислового комплексу Криму для практичного використання в сільськогосподарських формуваннях. Крім того, пропозиції автора передані у Республіканську податкову адміністрацію і МВС Криму для практичного використання. Є довідка Міністерства АПК Криму про рекомендації до впровадження пропозицій автора.

Публікації. Матеріали дослідження опубліковані в 12 друкованих роботах у спеціалізованих наукових виданнях загальним обсягом 6,75 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел (112 назв). Робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту, містить 48 таблиць і 8 малюнків.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі дисертації “Теорія формування механізмів господарювання” проаналізовані особливості формування й ефективного функціонування механізмів господарювання в економіці перехідного періоду. Аналізуючи точки зору вчених з приводу змісту механізму господарювання, автор приходить до думки, що “організаційно-економічні механізми” означають систему формування цілей і стимулів, що дозволяють використовувати потенціал сільськогосподарського формування для досягнення ефективних соціально-економічних результатів (мал. 1).

Організаційно-економічні механізми це сукупність форм і методів формування і регулювання всіх елементів господарської системи, тобто зв'язки і відношення, що виникають у процесі господарської діяльності. Організаційні механізми включають: структуру і функції органів і осіб, інформаційне забезпечення, систему контролю та ін. Економічний механізм включає: економічні нормативи, стимули і санкції, систему оподатковування та ін. Господарська діяльність здійснюється під впливом зовнішніх чинників прямого і непрямого впливу і внутрішніх чинників середовища. До внутрішнього середовища відносяться: система ведення господарства, форми власності і типи господарювання, мотивація робітників та ін.

Регулювання державою господарського механізму включає методи прямого регулювання (податки, реформування, керування корпоративними правами і т.п.) і методи непрямого регулювання (система контролю, соціального забезпечення, кадрова політика і т.д.).

Трансформація економіки починалася без науково обгрунтованої програми дій на перехідний період, що створило базу для розвитку неофіційних механізмів у господарській діяльності.

Радикальна зміна в системі господарювання відбулась так швидко, що господарські керівники не зуміли до нього адаптуватися. Розбіжність інтересів різноманітних груп робітників потребує залучення у виробництво живого і матеріалізованого капіталу, ефективного сполучення як формальних (легальних), так і неформальних методів впливу.

Сучасною специфікою господарювання є тенізація економіки, котра є багато-плановою і недостатньо вивченою. У зв'язку з відсутністю реального контролю з боку держави за використанням державної власності, підприємства мають можливість одержання нелегальних прибутків, використовуючи власність держави й отримані від легальної діяльності засоби. Досліджуючи тіньову сферу господарювання, автор дає класифікацію можливих нелегальних прибутків підприємства (мал. 2).

Державні механізми регулювання економіки трансформувалися переважно у фіскальну політику, не враховують інтереси вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника. У цих умовах керівники сільськогосподарських формувань змушені застосовувати неофіційні механізми господарювання для “виживання”, тому що використання лише офіційних механізмів веде до неминучого банкрутства сільськогосподарських підприємств.

До найбільш поширених видів неофіційних господарських операцій можна віднести бартерні угоди, різноманітні засоби відхилення від оподатковування, демпінгове ціноутворення, використання взаємозаліків, переуступка боргу та ін.

Відбувається розбалансування пропорцій виробництва. Витрати по випуску нелегальної продукції відносяться на легальне виробництво, частина отриманої продукції реалізується неофіційно. Така ситуація пояснює зниження прибутковості виробництва формально, а у реальності - зростання тіньових прибутків.

На фоні загального погіршення сільськогосподарського виробництва (у тому числі в садівництві), фактичне банкрутство 20-30% підприємств можна пояснити, головним чином, недостатнім рівнем менеджменту в умовах знеособленої власності.

В другому розділі “Практичні аспекти господарювання в садівничих формуваннях Криму” дана оцінка сучасного стана садівництва Криму і використання організаційно-економічних механізмів господарювання.

Питома вага виробництва плодово-ягідної продукції в господарствах суспільного сектору складає 75%, а у господарствах приватного сектору - 25%. Це відбулося в результаті масового розвитку колективного садівництва. Число індивідуальних садівничих господарств зросло з 33,6 до 174 тис. (більш ніж у 5 разів) за 14 років. Різко скоротилася площа плодово-ягідних насаджень (із 78,4 тис. га у 1984 р. до 47 тис. га у 1998 р.) по усім категоріям господарств.

Щорічно виводиться з обороту від 2,1 до 5,4 тис. гектарів багаторічних насаджень, а їхнє поновлення в останні роки не перевищує 180-200 гектарів у рік. Частка садів старше 15-20 літнього віку складає 43% від загальної площі садів, більш половини з яких вирощуються на середньорослому підщепі й у найближчі роки вийдуть із господарського обороту. Частка молодих насаджень складає лише 13,4%.

Непоганий потенціал зберегли лише Нижньогорський, Бахчисарайський, Червоногвардійський, Сімферопольський райони. Впав агротехнічний рівень, йде демонтаж системи зрошення, розкрадання саджанців. Виробництво саджанців зменшилось у 10 разів. Садівництво стало низькорентабельним або збитковим (табл. 1).

Таблиця 1 Економічна ефективність виробництва плодів у садівничих формуваннях Криму, 1991-98 р.

Змінилася структура реалізації плодів. Різко зросла бартеризація, експорт плодів у свіжому виді знизився у два рази, а у переробленому виді - у 6 разів. Впала конкурентоспроможність. Спеціалізовані господарства, що самостійно здійснюють виїздну торгівлю, мають більше можливостей для стимулювання своїх робітників. У цих господарствах питома вага заробітної плати у собівартості плодів складає біля 20 відсотків.

В умовах кризи, що затяглася, істотно змінюється технологія керування. Напруженість праці керівника зросла через зниження мотивації на ефективну працю у спеціалістів і робітників, падіння рівня виконавчої дисципліни. Зросли витрати часу на координацію і распорядництво, збільшується трудомісткість праці через відсутність своєчасної інформації про зміну законодавства, слабкої технічної озброєності, недостатнього використання оргтехніки.

Пошук вигідного варіанта реалізації продукції, необхідність пошуку надійного партнера, експертиза його стабільності і платоспроможності, страхове забезпечення прийнятих рішень, пошук виходу з безнадійного, як здається, положення, потребує великої мобільності керівника.

Зниження технологічної трудомісткості і поліпшення змісту праці керівників визначається не стільки рівнем їхньої культури, скільки позагосподарськими обмежувачами (оподатковування, інвестиційні можливості, захист товаровиробника). Аналізуючи легальні і тіньові прибутки робітників сільськогосподарських формувань, автор приходить до думки, що мотивація на ефективну працю незадовільна, особливо у робітників науки.

Основним критерієм, що характеризує відповідність обраної системи господарювання існуючим умовам, є ефективність виробничо-збутової діяльності.

Скорочення втрат і непродуктивних витрат є важливим напрямком удосконалювання протизатратного механізму господарювання. Розроблена автором методика оцінки легальних і тіньових втрат у садівництві дозволяє виявити причини і розміри виникаючих втрат. Розрахунки по даній методиці на прикладі Кримської дослідної станції садівництва в 1997 р. показують, що втрати від недобору врожаю склали 7,2% обсягу товарної продукції, а усі офіційні, що фіксуються, втрати - 1/3 товарної продукції.

Складніше визначати втрати, що утворилися під дією тіньових чинників. Основними причинами їх є: розкрадання, недостача, занижені ціни реалізації продукції, фальсифікація документів. Розрахунки показали, що тіньові втрати складають 35-40%, а частка усіх втрат - 65-70% товарної продукції. Ліквідація усіх втрат могла б забезпечити рентабельність навіть при існуючому рівні витрат і обсязі виробництва.

У третьому розділі “Перспективи менеджменту в садівництві” обгрунтовані методичні підходи до оцінки легальних і тіньових втрат у садівництві, а також запропоновані основні напрямки удосконалювання механізмів господарювання у садівничих формуваннях.

Трудність оцінки розмірів втрат складається у відсутності достатнього обсягу даних, що враховуються, і слабкій методичній базі. Одержувані матеріали необхідно уточнювати різноманітними методами експертних оцінок. Підставою для визначення масштабів тіньової сфери є: оцінка витрат, здійснюваних у нелегальному виробництві, і тих, що відшкодовуються за рахунок легального виробництва; оцінка залежності зміни умовно-постійних витрат від зміни обсягів виготовленної продукції; оцінка обсягів сукупних витрат. Державна економічна політика визначає можливості легалізації економіки, а конкретні міри приймаються на кожному окремому підприємстві з урахуванням його специфіки.

Автор аналізуючи два підходи до прогнозу виробництва і розподіла продукції плодівництва по Криму на 2005 р., робить висновок, що недостатньо враховується тенденція зниження частки суспільних формувань в обсязі продукції плодівництва за рахунок збільшення частки особистих підсобних господарств. У останніх врожайність і якість плодів істотно вище. Автор думає, що саме розвиток ОПГ дозволить згладити соціальну напруженість і знизити безробіття на селі.

Дано прогноз легальних і тіньових втрат по комбінату “Кримрадгоспвінпром” на 2005 р. (табл. 2), скорочення яких дозволить підвищити ефективність виробництва.

Таблиця 2 Легальні і тіньові втрати по комбінату “Кримрадгоспвінпром”, тис. грн.

Більш 65% виробництва плодів Криму зосереджено в п'яти районах, що мають промислові сади. Близькість центрів переробки і збереження продукції, наявність достатніх переробних потужностей, високий рівень концентрації виробництва дозволяють зосередити тут експортний потенціал.

Пропонується в цих районах закладати сучасні сади на основі п'ятилітньої відстрочки платежу за поставлені садженці плодових культур, починаючи платежі з третього року експлуатації насаджень. Крім того, необхідно більш ефективно використовувати можливості біолабораторії Кримської дослідної сільськогосподарської станції (с. Клепініно) для виробництва безвірусного посадкового матеріалу, що дозволяє отримати прибавку врожаю до 30-40%.

Але для садівничих підприємств існує проблема реалізації продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, оскільки продукція не є конкурентноспроможною. Для рішення цієї та інших проблем випливає пропозиція в аналізованих п'ятьох районах створити агрофінансові групи, функціями яких будуть: об'єднання і координація діяльності по виробництву і реалізації плодової продукції; пошук найбільш ефективних форм і методів господарювання; підвищення конкурентоспроможності продукції ; укладання договорів на постачання продукції і ТМЦ; проведення необхідних маркетингових досліджень ринку і розробка маркетингової політики; підготування й оформлення фінансових, митних документів.

Держава повинна прийняти жорсткі заходи щодо захисту власності сільськогосподарських підприємств. Неможливо допустити розпродаж майна по податковим боргам за безцінок. У той же час, саме держава повинна здійснювати контроль за митницею, реально захистити вітчизняного виробника, стримуючи імпорт гнучкими економічними заходами. Статистика не відображає істинної картини, оскільки показує тільки до 5% обсягу сукупного імпорту сільськогосподарської продукції.

Однією з актуальних проблем, у зв'язку з експортною орієнтацією господарств Криму, стає пошук вигідних умов комерційних договорів. У перспективі підприємствам не варто втрачати свої позиції на ринках країн СНД, оскільки це найбільш вигідний канал реалізації продукції. Відповідно до запропонованої нами структури реалізації продукції господарствами комбінату “Кримрадгоспвінпром” навіть при сформованих обсягах виробництва (250 тис. тонн) і собівартості плодів ефективність є достатньо високою (табл. 3).

Для оцінки інвестиційної привабливості були обрані 12 кращих садівничих підприємств Криму. Оцінка проводилась з використанням методу матриць координат, мета якого - комплексна оцінка діяльності по сукупності показників. За результатами розрахунку найвищу інвестиційну привабливість мають господарства “Перемога”, “Гвардійський”, “Мир” з високим виробничим потенціалом і рівнем ведення сільськогосподарської діяльності.

Але термін окупності інвестицій навіть у цих господарствах перевищує 6 років. Сезонність сільгоспвиробництва і його порівняно низька рентабельність потребує тривалого інвестування. Часта зміна законодавчих актів, що регламентують ведення господарської діяльності, не сприяє притягненню інвестицій на тривалий термін.

Одним з головних чинників, що визначають ефективне використання потенціалу підприємства, є потенціал самого керівника.

Потенціал керівника визначається декількома групами чинників і знаходить своє відображення у результативних показниках. Впливаючи чинники поділяються на дві основні групи: вроджені та придбані. До придбаного відноситься капітал, витрачений на розвиток інтелектуальних спроможностей, підтримку здоров'я. Під впливом чинників формується емоційний психологічний стан і інтелектуальні здібності людини. Оцінити людський потенціал можна тільки як сукупність інвестицій, тобто витрат на його формування.

Реально потенціал керівника виявляється у стилі співробітництва, режимі та культурі праці, виконанні функцій, здібності використовувати потенціал колективу, що відбивається в управлінських і соціально-економічних критеріях діяльності.

Таблиця 3 Розрахунок економічної ефективності каналів реалізації плодів господарствами комбінату “Кримрадгосвінпром”, 1998-2000 р.

Розмір потенціалу керівника визначається економічним ефектом від його використання, що відбивається у рівні його прибутків.

Ефективність господарювання у значній мірі визначається розміром використовуваного інтелектуального потенціалу, і у меншій - виробничим потенціалом підприємства. Тому тільки при створенні сприятливих умов для діяльності і гарантії одержання високих прибутків, що відповідають вартості людського капіталу, можна стимулювати розвиток господарських формувань.

На підставі проведеного дослідження можна зробити висновки:

1. Трансформація механізмів державного керування у механізми ринкових відносин веде до перерозподілу функцій керування між державними і господарськими формуваннями. Державна підтримка втрачена, а контроль з боку держави за господарською діяльністю активізується. Це стимулює тіньову економіку, змушує трансформувати легальні механізми в напівофіційні та нелегальні.

2. Зростання масштабів тіньової діяльності визначається деформацією витратного механізму, впливає на зниження ефективності легальної діяльності. Проведення приватизації в умовах економічної кризи, високий рівень криміналізації призвели до перерозподілу власності на користь обмеженого кола осіб. Розвиток тіньового ринку зайнятості дає можливість одержання додаткових прибутків значної частини населення, забезпечуючи виживання в умовах кризи. Джерела одержання тіньових прибутків найчастіше формуються в легальній сфері.

3. Втрачено мотивацію на чесну, сумлінну працю з адекватною оплатою. Багато в чому це визначається низькою ефективністю виробництва і відсутністю коштів, жорстким оподатковуванням, втратою державної підтримки сільськогосподарського виробника. Господарські керівники не захищені від впливу різноманітних угруповань. Контролюючі органи стали органами шантажу і здирства, а їхні функції упереджуючого контролю трансформувалися винятково у каральні.

4. Розширення неофіційних і кримінальних відношень на усіх стадіях виробництва і реалізації продукції призводять до зниження офіційних результатів господарювання. Частка легальних втрат у садівничих формуваннях складає 26 %, а частка тіньових - до 40 %, що складає 2/3 товарної продукції. Різко скоротився експортний потенціал галузі, знизився обсяг переробки плодів. 85 % операцій відбувається минаючи банк. Реальна питома вага податкових платежів у виторзі коливається від 40 до 56 %. Сума прибутків, які підлягають розподілу у три рази менше, ніж сума податків.

5. Процес реформування власності в садівництві не приніс реальних позитивних змін, оборотних коштів украй недостатньо, підприємства не платоспроможні, реальних інвесторів немає, товарні кредити під плоди відсутні. Все це ускладнює економічне положення господарств.

6. З метою стабілізації галузі садівництва необхідно створити слідуючи умови: наявність реальних власників, відновлення традиційних ринків збуту, стимулююча вітчизняного товаровиробника податкова політика, рівність прав контролюючих органів і суб'єктів господарювання.

7.Зміст праці керівників, технологія їхньої діяльності формуються під впливом потенціалу підприємства і чинників зовнішнього середовища, що накладають відбиток на методи його роботи. Умови, у яких вони працюють, спонукають їх використовувати в основному механізми тіньової діяльності з метою “вижити”.

На підставі проведених досліджень автором пропонується:

1. Рекомендувати до використання спеціалістам садівничих формувань “Методику оцінки втрат у садівництві. Оцінку тіньової сфери”, передану Міністерству АПК Криму, у комбінат “Кримрадгоспвінпром”, Податковій адміністрації і МВС, що включає механізм врахування як легальних, так і нелегальних втрат і непродуктивних витрат.

2. Рекомендувати Міністерству АПК Криму “Функціональне положення керівника сільськогосподарського формування”, для практичного використання керівниками КСП, радгоспів та інших сільськогосподарських формувань.

3. Використовувати для оцінки інвестиційної привабливості садівничих формувань апробовану автором методику з використанням методу матриць координат. Зазначений метод рекомендувати для навчального процесу при підготуванні економістів у курсах “Агробізнес”, “Маркетинг”, “Зовнішньоекономічна діяльність”, “Методика економічних досліджень”.

4. Для стабілізації положення в садівництві Криму і створення експортного потенціалу сформувати п'ять агрофінансових груп на базі сировинних зон у місцях найбільшого виробництва плодів (Нижньогірський, Червоногвардійський, Бахчисарайський, Сімферопольський і Радянський райони) із забезпеченням тривалого збереження і глибокої переробки фруктів. Запропонувати організувати виробництво безвірусного посадкового матеріалу для садівничих формувань Криму (різноманітних форм власності) у рамках трьох спеціалізованих господарств (Кримської дослідної станції садівництва, Нижньогірського плодорозсадника і КСП “Мир”) за рахунок фонду підтримки садівництва, використовуючи частину засобів від реалізації вино-горілчаних виробів і довести виробництво саджанців у 2003 р. до 1,5-2,0 млн. штук у рік.

5. З метою легалізації тіньової економіки і механізмів тіньової діяльності необхідно відновити мотивацію до праці, істотно підвищивши частку оплати праці у вартості валового продукту за рахунок зниження легальних і нелегальних втрат у садівництві.

6. Для практичної оцінки ефективності діяльності господарських керівників доцільно використовувати систему критеріїв і показників, що включають оцінку потенціалу особистості керівника, потенціалу керованого їм підприємства; результату виконуваних їм конкретних управлінських функцій, економічної і соціальної ефективності господарської діяльності.

Список робіт, опублікованих автором по темі дисертації

1. Афонин А.В., Павлов В.Н. Государственное регулирование хозяйственной деятельности // Экономика и управление, 1998. - №4. - С.9-12

2. Додонова М.В., Павлов В.Н. Эффективность форм хозяйствования // Экономика и управление, 1998. -№2. -С.17-19.

3. Зиновьев Ф.В., Павлов В.Н. Функциональное положение руководителя сельскохозяйственного формирования. - Симферополь: Таврия, 1999. - 20с.

4. Моисеенко Д.Д., Павлов В.Н., Чудинович Л.М. Резервы повышения эффективности производства. // Экономика и управление, 1998. -№5. -С.26-27.

5. Павлов В.Н. Содержание труда руководителя в новых условиях хозяйствования. //Экономика и управление, 1998. -№1. -С.20-22.

6. Павлов В.Н. Проблемы эффективной деятельности предприятий. //Экономика и управление, 1998. -№2. -С.12-13.

7. Павлов В.Н. Эффективность производства плодов семечковых культур. //Экономика и управление, 1998. -№3. -С.15-16.

8. Павлов В.Н. Оценка потерь в хозяйственной деятельности. //Экономика и управление, 1998. -№3. -С.29-31.

9. Павлов В.Н. Сбытовая деятельность предприятий. //Экономика и управление, 1998. -№5. -С.21-22.

10. Павлов В.Н., Буценко И.Н. Влияние уровня налогообложения на эффективность хозяйственной деятельности //Экономика и управление, 1998.

11. Павлов В.Н. Методика определения потерь в садоводстве. - Симферополь: Таврия, 1998. - 16с.

12. Павлов В.Н., Полюхович Е.А. Воспроизводство многолетних насаждений - решающий фактор стабилизации садоводства Крыма. // Экономика и управление. - 1999г.-№4.- С.10-11.

Размещено на Allbest.ru