Вплив вітаміну Е і селену на перекисне окиснення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в організмі поросят

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА І БІОЛОГІЇ ТВАРИН

УДК 57.05:577.121:591.3:636.082.474

Вплив вітаміну Е і селену на перекисне окиснення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в організмі поросят

03.00.04 - біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вуїв Іван Теофільович

ЛЬВІВ 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в інститутіземлеробства ібіології тварин УААН.

Захист відбудеться "_25" березня 1999 р. о "10-00 " годині на засіданніспеціалізованої вченої ради Д 35.368.01. в Інституті землеробства і біології тварин УААН (290034, м. Львів, вул. В.Стуса, 38).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеціІнституту землеробства ібіології тварин УААН (290034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38).

Автореферат розісланий " 25 " лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук В.А. Чаркін

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми

Проблема пiдвищення життєздатностi i збереження поросят у ранньому вiцi вiдноситься до однiєї з найбiльш актуальних науково-практичних проблем сучасного свинарства. У забезпеченнi високої життєздатностi поросят у вказаний перiод важливу роль вiдiграє оптимальне забезпечення їх потреби у вiтамiнi Е i Se2+. Це пояснюється центральним положенням вiтамiну Е i Se2+ у забезпеченнi високої активностi системи антиоксидантного захисту в органiзмi тварин, яка захищає клiтиннi структури вiд деструктив ної дiї продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ). Зокрема, встановлено, що вiтамiн Е є найбiльщ активним природнiм антиок сидантом, якi тварини споживають з кормом [35, 97], а селен входить в склад ряду бiлкiв, зокрема, селензалежної глутатiонпероксидази, ферменту, який займає ключове положення у знешкодженнi продуктiв ПОЛ [24, 43]. Згiдно сучасних уявлень, iнiцiацiя ПОЛ в органiзмi тварин є важливим етапом у патогенезi захворювань рiзної етiологiї. Процеси ПОЛ в тканинах тварин особливо посилються пiсля переходу вiд пренатального розвитку до постнатального [202]. Це зумовлено збiльшенням вмiсту ненасичених жирних кислот у фосфолiпiдах клiтинних мембран [185, 197], а також - гiпероксiєю в органiзмi тварин пiсля народження [86, 97].

Фiзiологiчна потреба поросят у вiтамiнi Е i селенi в бiльшостi випадкiв забезпечується недостатньо, що зумовлено їх низьким вмiстом в молозивi i молоцi свиноматок при згодовуваннi їм в перiод поросностi i лактацiї рацiонiв концентратного типу, якi характеризуються низьким вмiстом вказаних елементiв живлення [110, 126]. У зв'язку з цим, з'ясування оптимальної потреби свиноматок в перiод поросностi i лактацiї i поросят у молочний перiод живлення у вiтамiнi Е i Se_52+_0, виходячи з їх впливу на обмiн речовин i фiзiологiчнi функцiї у тварин, має важливе наукове i практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертацiйна робота, виконувалась згiдно плану науково-дослiдних робiт Iнституту фiзiологiї i бiохiмiї тварин УААН на 1990-1995 роки по темi 01.08.: "Розробити ефективнi способи отримання нових форм вiтамiнiв, бiлково-вiтамiнних препаратiв на основi сучасних бiотехнологiй та вивчити фiзiолого-бiохiмiчнi основи їх використання"

Мета i задачi дослiдження

Метою дисертацiйної роботи було розробити науково-практичнi основи пiдвищення активностi антиоксидантної системи в органiзмi поросят в пiдсисний перiод вирощування, пiдвищення iнтенсивностi їх росту i збереження.

Завдання роботи :

- дослiдити вплив парентерального введення вiтамiну Е i Se2+ поросятам на вмiст продуктiв ПОЛ, вiтамiнiв Е i А, бiлкiв i лiпiдiв у плазмi кровi, на активнiсть глутатiонпероксидази в еритроцитах;

- дослiдити вплив парентерального введення вiтамiну Е i Se2+ свиноматкам в перiод поросностi i лактацiї на живу масу i збереження поросят в пiдсисний перiод, на вмiст продуктiв ПОЛ, вiтамiнiв Е i А, бiлкiв i лiпiдiв у плазмi кровi, на активнiсть глутатiонпероксидази в еритроцитах поросят;

- розробити спосiб пiдвищення резистентностi i збереження поросят-сисунiв шляхом парентерального введення їм водорозчинної форми витамину Е i селену

Наукова новизна одержаних результатiв

Вперше встановлено, що парентеральне введення поросятам-сисунам водорозчинної форми вiтамiну Е (диспервiту Е) окремо i разом iз селенiтом натрiю пiдвищує вмiст вiтамiну Е , зменшує концентрацiю продуктiв ПОЛ у плазмi кровi, а також, пiдвищує активность глутатiон-пероксидази в еритроцитах. При парентеральному введеннi розчину селенiту натрiю в плазмi кровi поросят знижується вмiст продуктiв ПОЛ, а в еритроцитах - пiдвищується активнiсть глутатiонпероксидази. Вперше показано, що при парентеральному введеннi свиноматкам в перiод поросностi i лактацiї одночасно водорозчинної форми вiтамiну Е i селенiту натрiю у плазмi кровi поросят пiдвищується вмiст вiтамiну Е, зменшується вмiст продуктiв ПОЛ i пiдвищується активноiсть глутатiонпероксидази в еритроцитах. Встановлено, що при парентеральному введеннi диспервiту Е i селенiту натрiю свиноматкам в перiод поросностi пiдвищується жива маса новонароджених поросят.

Практичне значення одержаних результатiв

Одержанi результати свiдчать про високу ефективнiсть парентерального введення поросятам у пiдсисний перiод диспервiту Е i селенiту натрiю з метою забезпечення їх потреби у вказаному вiтамiнi i мiкроелементi. Парентеральне введення свиноматкам в перiод поросностi i лактацi диспервiту Е i селенiту натрiю забезпечує їх потребу у вказаних елементах живлення, пiдвищує вмiст вiтамiну Е i селену в молозивi i молоцi, що приводить до збiльшення їх споживання поросятами у пiдсисний перiод.

Особистий внесок здобувача

Автором дисертацiйної роботи розроблена програма дослiджень, проведено дослiди по з'ясуванню впливу диспервiту Е i селенiту натрiю при парентеральному введеннi їх поросятам i свиноматкам на рiст поросят, дослiджуванi бiохiмiчнi показники в кровi поросят, написано дисертацiйну роботу.

Апробацiя результатiв дисертацi_0ї

Матерiали дисертацiї доповiдалися на звiтах Iнституту фiзiологiї i бiохiмiї тварин УААН у 1994 i 1995 рр., на мiжлабораторному засiданнi вказаного iнституту у 1997 р.

Публiкацiї

За матерiалами дисертацiї опублiковано 4 наукових роботи.

Структура і об'єм роботи

Дисертація містить 131 сторінку машинописного тексту, мiстить 15 таблиць i один рисунок, складається iз змiсту, перелiку умовних позначень, символiв i термiнiв, вступу, чотирьох роздiлiв (огляду лiтератури, матерiалiв i методiв дослiджень, результатiв власних дослiджень, обговорення результатiв дослiджень), висновкiв, списку використаних джерел, який включає 235 джерел, в тому числі117 джерел закордонних авторів.

2. МАТЕРІАЛИ ІМЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

З метою з'ясування впливу парентерального введення вітаміну Е і селеніту натрію на стан перекисного окиснення ліпідів, активність ферментів антиоксидантного захисту ідеяких показників обміну речовин у кровіпоросят у підсисний період, а також на їх ріст ізбереження проведено два досліди на поросятах великої білої породи, аналогах за віком іпоходженням, в господарствіБучацького радгоспу-технікуму.

Перший дослід проведено на 4-ох групах новонароджених поросят, по 5 голів в кожній. Поросята одержанівід свиноматок великої білої породи дворічного віку, масою тіла 180-200 кг. Свиноматки в період поросностііпід час лактації одержували раціон концентратного типу, який забезпечував їх потребу в основних елементах живлення згідно норми (ВАСГНІЛ 1985). У 2-, 19-, і44-денному віціпоросятам 2-, 3- і4-ї (дослідних) груп підшкірно вводили відповідно диспервіт Е з розрахунку 150 мг вітаміну Е/кг, селеніт натрію у кількості0,15 мг селену/кг маси тіла, вказані вітамін імікроелемент разом. Поросятам 1-ої групи (контрольної) вводили фізрозчин 0.9 % NaCl . У 5-денному віціпоросятам усіх груп підшкірно вводили феродекс з розрахунку 100 мг Fе/кг маси тіла. Поросят зважували після народження, в 15-,30- і45-денному віці. У 3-, 20- і45-денному віцівід поросят одержували кров для біохімічних досліджень пункцією краніальної порожнистої вени. В плазмікровівизначили концентрацію гідроперекисів ліпідів (Мирончик, 1984), малонового диальдегіду (Коробейникова, 1989), диєнових кон'югатів (Стальна, 1977), вітамінів А іЕ методом рідинної хроматографії на апараті"Міліхром-4" (Скурихин, Двинская, 1989), ліпідів ібілків шляхом використання стандартних наборів фірми "Лахема" (Чехія), співвідношення окремих класів ліпідів шляхом тонкошарової хроматографії на силікагелі(Кейтс, 1975). В еритроцитах визначали активність глутатіонпероксидази (Пінто, Бартлі, 1976). Крім того в крові поросят визначили кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в них, кількість лейкоцитів і лейкоформулу, показник росту ізбереження.

Другий дослід проведений на 4-ох групах свиноматок великої білої породи 2-річного віку, живою масою 180-200 кг. Свиноматки утримувалися в ізольованих клітках іодержували такий само раціон, як ів першому досліді. За 30 і15 днів до опоросу, а також через 2, 19 і44 дніпісля опоросу свиноматкам 2-, 3- і4-ї (дослідних) груп підшдкірно вводили відповідно диспервіт Е в кількості150 мг вітаміну Е/кг, селеніт натрію в кількості0.15 мг селену/кг маси тіла, а також вказані вітамін імікроелемент разом.Свиноматкам 1-ї (контрольної) групи при цьому підшкірно вводили фізрозчин 0.9 % NaCl. Поросят зважували після народження, у 15-, 30- і45-денному віці. Для біохімічних досліджень використовували кров, одержану від поросят вказаного віку шляхом пункції передньої порожнистої вени.

В плазмікровівизначали концентрацію гідропероксидів, диєнових кон'югатів, малонового диальдегіду, вітамінів А іЕ, білків іліпідів, білків, SH-груп, в еритроцитах - активність глутатіонпероксидази, в крові- кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в них, кількість лейкоцитів ілейкоцитарну формулу тими само_1 _0методами, що ів першому досліді. Одержані цифрові дані опрацьовували статистично.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

вітамін селен порося резистентність

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселеніту натрію на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів іактивність глутатіонпероксидази у кровіпоросят

З приведених в табл. 1 даних видно, що вміст продуктів ПОЛ в плазмікровіпоросят дослідних груп на більшості етапів дослідження, яке проводилося в період з 3- до 45-денного віку, був значно менший, а активність глутатіонпероксидази в еритроцитах вища,ніж у поросят контрольної групи. Так, у 3-денному віціконцентрація гідропероксидів ідиєнових кон'югатів у плазмі крові поросят 3-ї і 4-ї груп була статистично достовірно менша (Р<0,05-0,001), а активність глутатіонпероксидази в еритроцитах поросят цих груп - вища (Р<0,05-0,01), ніж у поросят контрольної групи. У поросят 2-ї групи порівняно до 1-ї такі різниці відсутні. Ці дані свідчать про прямий зв'язок між вмістом селену у плазмікровііактивністю ГПО в еритроцитах поросят, з одного боку, івмістом продуктів ПОЛ, якіутворюються на початкових його етапах, іактивністю вказаного ферменту - з другого. Разом з тим, з приведених даних (див. табл. 1) видно, що селен ізалежна від нього глутатіонпероксидаза не впливає на концентрацію малонового диальдегіду у кровіпоросят у вказаний період, тодіяк на наступних етапах дослідження такий вплив проявляється.

Зменшення вмісту продуктів ПОЛ у плазмікровіпоросят 2-, 3- і 4-ї груп порівняно до 1-ї у 45-денному виражене значно більшою мірою, ніж у 20-денному віці, що можна пояснити підвищенням активності глутатіонпероксидази і вмісту вітамінів А іЕ в крові поросят з віком. Зокрема, активність глутатіонпероксидази в ерит роцитах поросят контрольної групи у 45-денному віцібула в 2 рази вища, ніж у 3- і20-денному віці(Р<0,001).

Порівняння результатів, одержаних при дослідженні вмісту продуктів ПОЛ у плазмікровііактивностіГПО в еритроцитах поросят контрольної групи у 3-, 20- і45-денному віці, дозволяє виявити ряд вікових особливостей у змінах інтенсивностіПОЛ іактивностіантиоксидантних ферментів в організміпоросят. У цьому плані звертає на себе увагу поступове підвищення вмісту більшості продуктів ПОЛ в плазмікровіпоросят цієї групи протягом досліджуваного періоду, яке виявляється на фонізначного підвищення активностіглутатіонпероксидази в еритроцитах.

В цілому одержанінами результати свідчать про інгібуючий вплив вітаміну Е іселену на інтенсивність процесів ПОЛ в організміпоросят у підсисний період при парентеральному їх введенні.

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселену на вміст вітамінів А, Е і SH-груп в плазмікровіпоросят

З приведених у табл. 2 даних видно, що при парентеральному введенніпоросятам у 2-,19- і44-денному віцівітаміну Е як окремо, так іразом з селеном (відповідно 2-а і4-а групи) вміст вказаного вітаміну у плазмікровітварин на всіх етапах дослідження, особливо у 3-денному віці, був значно більший, ніж у плазмікрові поросят контрольної групи (Р<0,05-0,001). З цих даних випливає, що виявлений нами менший вміст більшостіпродуктів ПОЛ у плазмі кровіпоросят 2- і4-ї груп на всіх етапах дослідження, ніж у поросят 1-ї групи обумовлений інгібуючим впливом вказаного вітаміну на перекисне окиснення ліпідів в їх організмі.

Парентеральне введення поросятам у підсисний період окремо вітаміну Е іселену (2-а і3-я групи) істотно не впливає на вміст вітаміну А в їх крові, тодіяк при одночасному введенніпоросятам вказаного вітаміну імікроелементу (4-а група) вміст ретинолу в їх крові значно більший, ніж в кровіпоросят контрольної групи (Р<0,05-0,01). З цих результатів випливає, що при одночасному введенні підсисним поросятам вітаміну Е іселену вони проявляють заощаджуючий вплив на вітамін А в їх організмі. Це обумовлено, з одного боку, антиоксидантними властивостями вітаміну Е, а з другого - посиленням під впливом селену синтезу глутатіонпероксидази. Згідно сучасних уявлень (Bondi, 1987), вітамін Е проявляє гальмуючу дію на окиснення вітаміну А ікаротину в організмі тварин.

Вплив ін'єкцій вітаміну Е і селену на вміст білків і ліпідів у плазмі крові поросят

З приведених у табл. 3 даних видно,що парентеральне введення поросятам вітаміну Е іселену не проявляє істотного впливу на вміст білків у плазмікрові. Різниціу вмістібілків у плазмі кровіпоросят 2-ї, 3-ї і4-ї груп у 3-, 20- і45-денному віціпорівняно до їх концентрації у плазмікровіпоросят контрольної групи незначні(Р<0,5).

Вміст ліпідів у плазмі крові поросят 3-ї і4-ї груп у 3- і 20-денному віцібув значно більший (Р<0,05-0,001), а в 45-денному віці, навпаки, менший (Р<0.05-0.01), ніж у плазмікровіпоросят контрольної групи При цьому у складі ліпідів у плазмі крові поросят у 3- і20-денному віцізбільшується відносний вміст фосфоліпідів (Р<0,05) ізменшується відносний вміст триацилгліцеролів (Р<0,05). Ці данісвідчать про вплив селену, який парентерально вводили поросятам 3-ї і4-ї груп у виглядіселеніту натрію на обмін окремих класів ліпідів в їх організмііпро вікові особливості цього впливу.

Статистично достовірнірізниціу вмісті ліпідів у плазмі кровіпоросят 2-ї групи, яким згодовували вітамін Е, порівняно до його вмісту у плазмікровіпоросят контрольної групи, виявлені лише у 20-денному віці(Р<0,05), тодіяк у 3- і45-денному віці вони відсутні(Р 0,05). З цих даних випливає, що вітамін Е меншою мірою впливає на вміст ліпідів у плазмікровіпоросят, ніж селен.

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселену на ріст поросят

Проведенінами дослідження показали, що жива маса поросят 2-, 3-, 4-ї груп у кінцідосліду,тобто в 45-денному віці була відповідно на 58; 74 і73 г або на 5,7; 7,3 і7,2 % більша, ніж у поросят контрольної групи. Ціданісвідчать про позитивний вплив як вітаміну Е, так іселену на ріст поросят при парентеральному їх введенніпоросятам. Ціданісвідчать, про стимулюючий вплив вітаміну Е іселену на ріст поросят при парентеральному їх введенні.

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселену свиноматкам на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів іактивність глутатіонпероксидази у кровіпоросят

З приведених у табл. 4 даних видно, що на всіх етапах дослідження вміст деяких продуктів ПОЛ у плазмікровіпоросят 3- і 4-ї груп, одержаних від свиноматок,яким парентерально вводили відповідно селен, а також вказаний мікроелемент івітамін Е одночасно, істотно відрізняється від їх вмісту у плазмікровіпоросят, одержаних від свиноматок контрольної групи. У цьому плані звертає на себе увагу значно менший вміст диєнових кон'югатів у плазмікровіпоросят 3- і4-ї груп на всіх етапах дослідження, ніж у кровіпоросят 1-ї (контрольної) групи (Р<0_2,_005-0_2,_001), що свідчить про інгібуючий вплив селену на початковіланки ПОЛ в організмі поросят. При цьому в еритроцитах поросят вказаних груп в 3-денному і 20-денному віці виявлена вища активність ГПО (Р<0,05-0,001), порівняно до активностіцього фермента в еритроцитах поросят контрольної групи. Ціданісвідчать, з одного боку,про зв'язок між вмістом селену в раціоніімолозивісвиноматок, а з другого боку - про менший вплив наявного в молозивіселену на ПОЛ іантиоксидантний захист в організміпоросят у підсисний період,ніж при парентеральному введенніцього мікроелементу поросятам.

У 45-денному віціу плазмікровіпоросят 2-, 3- і4-ї груп виявлено значно менший вміст гідропероксидів (P<0,05-0,001), ніж у плазмі кровіпоросят контрольної групи. Ціданісвідчать про інгібуючий вплив вітаміну Е на ПОЛ в організміпоросят у вказаний період.

В цілому одержанінами результати свідчать про менший вплив водорозчинної форми вітаміну Е іселену при парентеральному введенні їх свиноматкам в період поросностіілактації на інтенсивність ПОЛ іактивність ферментів антиоксидантного захисту в організміпоросят,порівняно до впливу вказаного вітаміну і мікроелементу при парентеральному введенніїх поросятам.

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселену свиноматкам на вміст вітамінів А, Е і SH-груп у плазмі крові поросят.

З представлених у табл. 5 даних видно, що на всіх етапах дослідження вміст вітамінів Е іА у плазмікровіпоросят 2-ї і 4-ї груп, одержаних від свиноматок, яким парентерально вводили відповідно водорозчинну форму токоферолу ітокоферолу разом з селенітом натрію, був значно більшим (Р<0,05-0,001), ніж у плазмі кровіпоросят 1-ї групи, одержаних від свиноматок контрольної групи. Ці дані свідчать про те, що значна кількість введеного свиноматкам вітаміну Е поглинається молочною залозою і виділяєтться з молозивом імолоком. Разом з тим, одержані дані вказують на високий ступінь засвоєння вітаміну Е поросятами з молока, що призводить до підвищення його вмісту в плазмікрові.

Виявлений нами на деяких етапах дослідження значно менший вміст диєнових кон'югатів ігідроперекисів у плазмікрові, а також вища активність ГПО в еритроцитах поросят 3- і4-ї груп, одержаних від свиноматок, яким парентерально вводили відповідно селеніт натрію окремо іразом з вітаміном Е, порівняно до контрольної, опосередковано свідчить про підвищення вмісту цього мікроелементу в молоці ійого вплив на ПОЛ іактивність ферментівантиоксидантної системи в організміпоросят.

На всіх етапах дослідження вміст вітаміну А у плазмікрові поросят 2-ї і4-ї груп, одержаних від свиноматок, яким парентерально вводили вітамін Е і вітамін Е разом з селеном,більший (Р<0,05-0,001), ніж у плазмікровіпоросят 1-ї групи, одержаних від свиноматок контрольної групи. Цірезультати свідчать, що підвищення рівня вітаміну Е в плазмікровіпоросят 2-ї і 4-ї груп проявляє заощаджуючий вплив на окиснення вітаміну А в їх організмі, що обумовлено антиоксидантними властивостями токоферолу, внаслідок чого зменшується використання ретинолу в антиоксидантних процесах (Bondi, 1987).

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселену свиноматкам на вміст білків іліпідів в кровіпоросят

З приведених у табл. 6 даних видно,що на всіх етапах дослідження різниціу вмістісироваткових білків у поросят 1-, 2-, 3- і 4-ї груп вираженінезначною мірою (Р<0,5). Ціданіузгоджуються з результатами, одержаними в попередньому досліді, про відсутність впливу вітаміну Е іселену при парентеральному введенніїх водорозчинної форми поросятам на рівень білків в плазмікрові.

На відміну від білків, на деяких етапах дослідження, зокрема у 3- і20-денному віцівміст ліпідів у плазмікровіпоросят 3-ї і 4-ї груп більший,ніж у плазмікровіпоросят 1-ї групи (P<0,05), тоді як у 45-денному віціміжгруповірізниціу вмістіліпідів у плазмікровіпоросят дослідних груп порівняно до контрольної вираженінезначною мірою (P<0,5) Так само, як у першому досліді, у другому дослідіу плазмікровіпоросят 3-ї і4-ї груп виявлений більший вміст фосфоліпідів (Р<0,05) іменший вміст триацилгліцеролів (Р<0,05), ніж у плазмікровіпоросят 1-ї групи. Ціданіузгоджуються з результатами, одержаними в першому досліді, про вплив селену на обмін ліпідів в організміпоросят.

Вплив ін'єкцій вітаміну Е іселену поросним свиноматкам на кількість іживу масу поросят при народженнііїх ріст

Проведенінами дослідження показали,що жива маса новонароджених поросят,одержаних від свиноматок 2-, 3- і4-ї груп була відповідно на 93,47 і90 г більша (P<0,1; P<0,5; P<0,05) порівняно до живої маси поросят, одержаних від свиноматок контрольної групи. Хоч ця різниця статично достовірна лише при порівнянніживої маси поросят, одержаних від свиноматок 4-ї і1-ї груп, ці дані заслуговують на увагу у зв'язку з тісною кореляцією між живою масою поросят при народженні іїх збереженням у ранньому віці (English, Wilkinson, 1982). Вони свідчать про вплив токоферолу при підвищеному його вмісті в раціоніпоросних свиноматок на транспортну функцію плаценти, що дозволяє пояснити більшу живу масу новонароджених поросят, одержаних від свиноматок 2-ї і4-ї груп.

Середня жива маса поросят 2-, 3- і4-ї груп,при відлученніїх від свиноматок у 45-денному віцібула в середньому відповідно на 670, 320 і900 г, або на 5,5; 2,6 і8,3 % більша,порівняно до живої маси поросят 1-ї групи. Цірізниціможна пояснити,з одного боку, більшою живою масою поросят дослідних груп порівняно до контрольної при народженні, а з другого - стимулюючим впливом підвищеного вмісту вітаміну Е іселену в молоці свиноматок дослідних груп на обмін речовин іфізіологічніфункції у поросят.

вітамін селен поросята резистентність

ВИСНОВКИ

1.Парентеральне введення поросятам у пiдсисний перiод селенiту натрiю прявляє стимулюючий вплив на активнiсть системи антиоксидантного захисту в їх органiзмi, про що свiдчить зменшення вмiсту у плазмi кровi продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв (гiдроперекисiв, диенових кон'югатiв, малонового диальдегiду) i пiдвищення активностi глутатiонпероксидази в еритроцитах.

2.При парентеральному введеннi пiдсисним поросятам водорозчинної форми вiтамiну Е у плазмi кровi пiдвищується вмiст вказаного вiтамiну i зменшується вмiст малонового диальдегiду, пiдвищується активнiсть глутатiонпероксидази в еритроцитах.

3. При одночасному парентеральному введеннi водорозчинної форми вiтамiну Е i селенiту натрiю їх стимулюючий вплив на активнiсть системи антиоксидантного захисту в органiзмi поросят проявляється бiльшою мiрою, нiж при введеннi вказаного вiтамiну i мiкроелементу окремо.

4. У першi тижнi життя у плазмi кровi поросят пiсля парентерального введення селенiту натрiю значно пiдвищується загальний вмiст лiпiдiв i змiнюється спiввiдношення мiж вмiстом фосфолiпiдiв i триацилглiцеролiв у їх складi, пiдвищується кiлькiсть лiмфоцитiв у кровi.

5. Парентеральне введення поросятам у пiдсисний перiод водорозчинної форми вiтамiну Е i селенiту натрiю проявляє стимулюючий вплив на їх рiст.

6. Зменшення вмiсту продуктiв ПОЛ в кровi i пiдвищення активностi системи антиоксидантного захисту в органiзмi поросят, а також вказанi змiни у вмiстi лiпiдiв i кiлькостi лiмфоцитiв у кровi виявлено пiсля парентерального введення водорозчинної форми вiтамiну Е i селену натрiю свиноматкам у перiод поросностi i лактацiї, проте це пiдвищення виражене меншою мiрою, нiж при парентеральному введеннi поросятам вказаного вiтамiну i мiкроелементу.

7. Парентеральне введення свиноматкам в останнiй мiсяць поросностi водорозчинної форми вiтамiну Е i селенiту натрiю приводить до пiдвищення живої маси новонароджених поросят, а введення їх свиноматкам в перiод лактацiї позитивно впливає на рiст поросят у пiдсисний перiод.

Практичнi рекомендацiї:

1. З метою оптимального забезпечення потреби поросят у пiдсисний перiод у вiтамiнi Е i селенi i пiдвищення активностi системи антиоксидантного захисту в їх органiзмi рекомендується пiдшкiрно вводити їм водорозчинну форму вiтамiну Е (диспервiту Е) i селенiту натрiю в дозi вiдповiдно 150 мг/кг i 0,15 мг/кг живої маси.

2. З метою оптимального забезпечення потреби свиноматок у вiтамiнi Е i селенi у перiод поросностi i лактацiї рекомендується пiдшкiрно їм вводити водорозчинну форму вiтамiну Е (диспервiту Е) i селенiту натрiю в дозi вiдповiдно 150 мг/кг i 0,15 мг/кг живої маси. При цьому пiдвищується споживання вказаного вiтамiну i мiкроелементу поросятами з молозивом i молоком, що позитивно впливає на їх рiст.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вуїв І.Т., Снітинський В.В. Вплив вітаміну Е іселену на вміст жиророзчинних вітамінів у кровіпоросят // Наук.-техн. бюл. інст. фізіол. і біохім. тварин.- 1996.- 18(1).- С. 3-5.

2. Вуїв І.Т., Снітинський В.В. Вплив вітаміну Е іселену на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів іактивність глутатіонпероксидази в кровіпоросят // Наук.-техн. бюл. інст. фізіол. і біохім. тварин.- 1996.- 18(1).- С. 5-7.

3. Вуїв І.Т., Снітинський В.В. Вплив ін'єкцій вітаміну Е і селеніту натрію поросним ілактуючим свиноматкам на вміст малонового диальдегіду іактивність глутатіонпероксидази в кровіпоросят // Наук.-техн. бюл. інст. фізіол. ібіох. тварин.- 1997.- 19(1).- С. 17-19.

4. Снітинський В.В., Антоняк Г.Л., Данчук В.В., Кичун І.В., Вуїв І.Т. Висока продуктивна ефективність згодовування поросним свиноматкам високоенергетичних раціонів з селеном. Інформаційний листок N 007-96 Львівського центру науково-технічної іекономічної інформації.- 1996.- 2 с.

Размещено на Allbest.ru