Ріст і розвиток та біологічні особливості помісних телиць бурої карпатської породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут розведення і генетики тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Спеціальність - 06.02.01. - розведення та селекція тварин

Ріст і розвиток та біологічні особливості помісних телиць бурої карпатської породи

Височанський Йосип Степанович

c. Чубинське Київської області

1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Закарпатському інституті агропромислового виробництва УААН.

Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, академік УААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Зубець Михайло Васильович, Президент Української академії аграрних наук.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділом інституту розведення і генетики тварин;

кандидат сільськогосподарських наук Костенко Олександр Іванович, начальник відділу тваринництва, ветеринарної медицини і переробки продукції УААН

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН, м. Житомир

Вчений секретар спеціалізованої Вченої ради кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Ю.В. Мільченко

Анотація

Височанський Й.С. “Ріст і розвиток та біологічні особливості помісних телиць бурої карпатської породи”. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.02.01.- Розведення та селекція тварин. Інститут розведення та генетики тварин, с. Чубинське Київської обл. 1999.

Встановлено, що помісні тварини у всі вікові періоди переважали чистопородних ровесниць за всіма показниками, які характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами, біологічними властивостями, що необхідні при створенні масиву спеціалізованої м'ясної худоби для гірського регіону Українських Карпат.

Поєднання генотипів бурої карпатської породи з волинською м'ясною породою і знам'янським м'ясним типом є ефективним.

Ключові слова: корова, телиця, порода, масив, розтел, годівля, інволюція, охота, стимуляція, вим'я.

Аннотация

Высочанский И.С. “Рост и развитие и биологические особенности помесных телок бурой карпатской породы”. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйст-венных наук по специальности 06.02.01 - Разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных, п.Чубинское Киевской обл. 1999.

Специфика Карпатского региона обусловлена континентальным климатом, обильной влажностью, низкой инсоляцией, отсутствием собственного зернового хозяйства и наличием больших площадей (около 40-50 %) лугов и пастбищ в структуре сельскохозяйственных угодий. Все это ставит особенные требования к животным, которые могут быть основой новой отрасли зоны и за счет выпаса и нагула давать большое количество высококачественной экологически чистой дешевой говядины.

Цель исследований - поиск оптимальных селекционных путей создания мясных стад приспособленных к горным регионам Украинских Карпат и отсутствие осложнений к воспроизводству скота. А также, создание генотипа специализированого м'ясного скота. Одними из важных элементов оценки сочетания генотипов при скрещивании являются материнские качественные свойства и формирование воспроизводительных функций помесных маток. Так как в мясном скотоводстве одной из составной частью продукции, которую получаем от коровы, есть теленок для выращивания.

В работе впервые в условиях горной зоны комплексно изучены особенности развития и формирования воспроизводительной функции, легкие отелы, материнские качества, этологические особенности и молочность поесных маток, бурая карпатская Х волынская мясная и бурая карпатская Х знамянский мясной тип в сравнении с чистопородными сверстницами бурой карпатской породы.

Нашими исследованиями установлено, что продолжительность эмбриогенеза у маток бурой карпатской породы не зависит от генотипа воспроизводителя. Напряженность эмбрионального валового роста была наивысшей в помесей с волынской мясной породой. Разница у телок составила 0.18 грамм в сравнении с контрольной и 3-й опытной группами.

На протяжении всех возрастных периодов помесные телки имели преимущество в сравнении со свертницами контрольной группы по живому весом на 7.2-33.1 %. Особенно эта разница была в 6-месячном возрасте, когда за счет подсоса обеспечивалась оптимальная потребность организма в питательных веществах. За период подсоса бурые карпатские телки увеличили живой вес в 4 раза, помеси с волынской мясной породой - в 4.23 и со знамянским типом в 4.11 раза. Анализ возрастного живого веса подопытных телок свидетельствует о наявности явления гетерозиса на протяжении всего периода выращивания, независимо от технологии содержания и условий выпасания.

Естественно, преимущество помесных телок обоих групп наблюдалось в период подсоса и по среднесуточному привесу. В контрольной группе они имели 503 г, в волынских помесей - 650 и в знамянских - 683 г.

Изучение особенности формирования роста и стирания роговой стенки копыт подопытных маток свидетельствует, что наибольшую площадь опоры, хорошую приспосабливаемость к пастбищному содержанию и отсутствовие заболевания конечностей имели животные 3-й группы и, практически, при одинаковом живом весе в 12-месячном возрасте, имели меньшую удельную нагрузку. Разница к контролю была 16.5 % (статистическая достоверность при Р<0.01). Наиболее крепкими были копыта в животных 2-й группы.

Наблюдения за течением отелов подопытных маток показывает, что наименьше осложнений было у животных 2-й группы (90 % легких отелов).

Необходимо отметить, что в наиболее скорым течением отелов (19 минут) характеризовались матки 2-й группы. У молодняка рожденного от помесных первотелок более скорее происходило выделение первородного кала, повышенная двигательная и пищевая активность.

Материнская доминанта у помесных маток происходила, преимущественно, в виде тактильных и зрительных контактов, тогда как, у чистопородных первотелок материнское беспокойство происходило в большинстве через звуковые (голосовые) контакты.

Изучая формирование молочной железы, молочность матерей установлено, что скрещивание привело к формированию в помесных маток, в большинстве, чашеподобного вымени с цилиндрической формой сосков. У животных контрольной группы выявлено 33 % вымени ванноподобной формы. Помесные первотелки отличались лучшим развитием молочной железы. В основном это касается животных 3-й групы, которые превосходили контрольную группу по основным измерениям на 10.1-26.6 %.

В заключении, можно сделать вывод, что помесные животные во все возрастные периоды превосходили чистопородных ровестниц по всем показателям, которые характеризуются высокими селекционно-генетическими параметрами, биологическими свойствами, что необходимо при создании масива специализированного мясного скота для горного региона Украинских Карпат. Сочетание генотипов бурой карпатской породы с волынской мясной породой и знамянским мясным типом - эффективным.

Ключевые слова: корова, телка, порода, массив, отел, кормление, инволюция, охота, стимуляция, вимя.

Annotation

Vysochansky Yosyp. "The growth, development and biological features of hybrid heifers of brown carpathian breed".

Dissertation for getting the science degree of the candidate of agricultural sciences by speciality 06.02.01.- Breeding and selectection of agricultural animals. In-stitute of breeding and genetics of animals, the village Chubynske, Kiyev region. 1998.

It is known, that hybrid animals during all age periods exceeded pure breed heifers of the same age by all indicators which are characterized by high selectional and genetic parameters, by biological pecularities, that is necessary for forming massif of specialized beef cattle for mountainous region of the Ukrainian Carpathians.

The combining of genetic types of brown carpathian breed with volynska beef type is effective.

Key words: cow, heifer, breed (race, species), massif, calving, feedindg, hunting, stimulation, udder.

1. Загальна характеристика роботи

худоба плідник телиця

Актуальність теми. З метою забезпечення потреб населення м'ясом в Україні широко розгорнуто роботу по створенню спеціалізованої галузі м'ясного скотарства.

В межах України виділяються географічні зони, які істотно відрізняються за кліматичними, господарськими та іншими факторами. Тому селекційний процес створення української м'ясної породи йшов через формування зональних типів. Так, у 1978 році затверджено чернігівський і придніпровський м'ясні типи, котрі у 1993 році було об'єднано у структуру української м'ясної породи великої рогатої худоби. Завершується робота по створенню знам'янської та асканійської м'ясних порід. У 1994 році затверджено волинську м'ясну породу. Породотворчим процесом охоплено всі природно-кліматичні зони рівнинних областей. В гірській же зоні Карпат, де є практично всі передумови для ефективного ведення м'ясного скотарства, така робота не проводилась.

Ведення скотарства в гірській зоні Карпат має свої особливості. Тут три четверті площ сільськогосподарських угідь - це луки і пасовища. Значна кількість орних земель зайнята кормовими культурами. Все це дає змогу протягом літа, за рахунок випасання та нагулу, отримувати достатню кількість екологічно чистої, дешевої яловичини.

Специфіка регіону Карпат зумовлена континентальним кліматом, надмірною зволоженістю, недостатньою інсоляцією, відсутністю власного зернового господарства, наявністю значних площ природних пасовищ і сіножатей в структурі сільськогосподарських угідь. Ставить особливі вимоги до тварин, які б стали основою нової галузі в зоні.

Поставивши за мету створення генотипу спеціалізованої м'ясної худоби, ми вважали, що одним з важливих елементів оцінки поєднуваності генотипів у схрещуванні, окрім відгодівельних та забійних характеристик помісних бичків, є материнські якості та формування відтворювальної функції помісних маток. В м'ясному скотарстві єдіною продукцією, що отримується від корови є теля для вирощування. Тому, ці характеристики можна вважати головними.

Аналіз ліьературних джерел з питання створення вітчизняних м”ясних генотипів показав, що в переважній більшості публікацій висвітлено саме м'ясну продуктивність бичків, тоді як відтворювальним функціям маток увага приділяється дуже рідко. Може саме й тому вітчизняні генотипи характеризуються низькою відтворювальною функцією. Якщо ж вести мову про породотворчий процес у гірському регіоні Карпат, який за багатьма кліматичними факторами є екстремальним, то проблема материнських якостей та відтворювальних функцій маток виходить навіть на перше місце. А тому предметом нашого дослідження було обрано помісних маток та їх чистопорідних аналогів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана по темі “Розробити програму створення галузі спеціалізованого м'ясного скотарства для гірського регіону Українських Карпат” N держреестрації УА 01002354Р. Оцінка поєднань генотипів бурої карпатської породи з волинською породою та знам'янським м'ясним типом за відтворювальною здатністю та материнськими якостями помісних маток N держреэстрації УА 01002354 Р.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень ставилося пошук оптимальних селекційних шляхів створення м'ясних стад, пристосованих до умов гірського регіону Карпат і позбавлених складностей з відтворенням худоби.

В завдання досліджень входило:

- дослідити вплив генотипу плідника на розвиток та формування відтворних функцій помісних телиць;

- вивчити динаміку росту живої маси, екстер'єрні та деякі інтер'єрні особливості помісних телиць у порівнянні з чистопородними аналогами;

дати оцінку легкоотельності та материнських якостей піддослідних маток.

встановити закономірності поведінки піддослідних тварин;

здійснити порівняльну оцінку молочності первісток та хімічного складу їх молозива й молока.

Наукова новизна. Вперше в умовах гірської зони Українських Карпат комплексно вивчено особливості розвитку, формування відтворних функцій, легкоотельність, материнські якості, етологічні особливості та молочність помісних маток бура карпатська х волинська м'ясна порода та бура карпатська х знам'янський тип у порівнянні з чистопорідними ровесницями бурої карпатської породи.

Практична значимість роботи. На підставі результатів проведених досліджень доведено доцільність використання плідників волинської м'ясної породи та знам'янського типу у відтворювальному схрещуванні при створенні м'ясних стад для гірської зони Українських Карпат.

Реалізація результатів досліджень. Результати проведених досліджень використано при розробці “Програми розвитку спеціалізованого м'ясного скотарства в Закарпатській області на період до 2005 р”. В результаті проведеної роботи створено масив спеціалізованої м'ясної худоби в умовах гірської зони Українських Карпат.

Особистий внесок здобувача полягає в організації дослідів, зборі первинних матеріалів, обробці та аналізі отриманих даних і формуванні висновків, аналізі первинних матеріалів, що стосується даних екстер'єру, живої маси інтер'єрних особливостей, відтворні функції маток, молочність первісток, скоростиглість тварин.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів “Наукові розробки та досягнення молодих вчених сільськогосподарському виробництву” (В. Бакта, 1991), на науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів “наукові розробки агропромислового комплексу” (Н. Ворота, 1993 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми агропромислового комплексу гірського регіону Карпат” (Н. Ворота, 1994 р.).

Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації всього опубліковано 8 робіт, в котрих висвітлено основні результати досліджень.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація викладена на 124 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, результатів досліджень, вісновків та списку літератури, включає в себе 32 таблиці, 2 рисунки. Список літератури включає 251 джерело, з яких 46 іноземних авторів.

2. Загальна методика і основні методи досліджень

Для проведення досліджень у дослідному господарстві “Карпати” Закарпатського інституту АПВ було відібрано корів, середній вік яких становив 4,6 років з молочною продуктивністю 2300-2500 кг і телиць парувального віку з живою масою понад 280 кг.

Відібране маточне поголів'я за принципом аналогів було розділено на три групи Маток першої групи було використано під осіменіння спермою чистопорідних бурих карпатських бугаїв, у відповідності з існуючим планом закріплення. Корів та телиць другої і третьої груп було спаровано, відповідно, з бугаями волинської породи і знам'янського типу.

Піддослідні групи для проведення досліджень були сформовані з приплоду, отриманого від маток кожної з описаних груп. Телички для досліду відбиралися за принципом аналогів з врахуванням дати народження, розвитку та стану здоров'я. В якості контролю використано чистопорідних бурих карпатських ровесниць.

Дослідження виконані шляхом проведення науково-виробничих дослідів згідно схеми 1.

Порівняльну оцінку господарських показників вирощування та деяких біологічних особливостей помісних телиць бура карпатська х знам'янський тип, бура карпатська х волинська м'ясна проведено в колгоспі “Бескид” Воловецького району Закарпатської області. Телиці утримувались в умовах прив'язного вирощування та випасалися на високогірному приполонинському пасовищі на висоті 850-900 м над рівнем моря.

Піддослідних телиць вирощували на підсисі за системою “корова-теля”. Тривалість піддослідного періоду була повністю зумовлена технологією пасовищоного утримання корів з телятами на підсисі. Середній вік телиць при відлученні і постановці на зимово-стійлове утримання складав 6,5 місяців.

Таблиця 1. Схема досліду

Групи	Голів	Генотип*	Вік постановки на дослід, міс.	Особливості технології утримання та випасання
				Утримання	Випасання
Науково - виробничий дослід
І контрольна	10	БК	0	безприв'язне	Природне на поліпшеному
ІІ дослідна	10	БКхВМ	0	безприв'язне	пасовищі на
ІІІ дослідна	10	БКхЗМ	0	безприв'язне	висоті 500 м над рівнем моря
Виробнича перевірка
ІІ дослідна	10	БКхВМ	0	прив'язне	На високогірних Приполонинських пасовищах на висоті 850-900 м. над рівнем моря
ІІІ дослідна	10	БКхЗМ	0	прив'язне

* - БК - бура карпатська порода; ВМ - волинська м'ясна порода;

ЗМ - знам'янський м'ясний тип.

Годівля піддслідного поголів'я була продиктована специфікою гірських умов. Так, основу раціонів у всі періоди онтогенозу складали вегетативні корми власного виробництва: в літній період - зелена маса пасовища, в зимовий - сіно, силос злакових культур та солома озимої пшениці. Концентровані корми використовувались в окремі місяці зимово-стійлового періоду. В структурі річного раціону концкорми не перевищували 7 %.

За період вирощування на підсосі піддослідний молодняк отримав, в середньому на голову /молоко й пасовищна трава/: І група - 484,5 кормових одиниць і 59,1 кг перетравного протеїну, ІІ-а, відповідно - 550,4 і 63,2 та ІІІ-я група - 589,3 корм.од. і 64,4 кг перетравного протеїну.

Після відлучення від матерів піддослідні телиці утримувалися безприв'язно у групових клітках по 15 голів. За 6 місяців зимово-стійлового періоду молодняк отримував, з розрахунку на голову, 830 кормових одиниць і 85,8 кг перетравного протеїну.

В період пасовищного утримання від 12,5-ти до 18,5-місячного віку молодняк піддослідних груп був забезпечений пасовищним кормом на рівні 738 к.од. і 88.6 кг перетравного протеїну.

В наступний віковий період від 18,5-ти до 24-місячного віку, в умовах складної зимівлі (1993-1994 рр.) піддослідні телиці, в середньому на голову, отримували 694 корм.од. і 54,6 кг перетравного протеїну. Концентрати складали у цей період 9,5 % за проживністю.

Утримували піддослідні телиці в пасовищний період у груповому загоні, обладнаному навісним дахом. Водопій забезпечувався з природніх водоймищ. Рівень годівлі помісних телиць, що вирощувалися в умовах виробничої перевірки в КСП “Бескид”, протягом стійлового утримання практично нічим не відрізняється. В той же час, влітку тут використовували короткочасне підпасання на культурному травостої з високим вмістом бобових компонентів, що відчутно позначалося на енергії росту піддослідного молодняка.

Витрати кормів у період стійлового утримання визначали шляхом зважування заданих кормів та їх залишків, а в пасовищний період розрахунковим методом через врожайність пасовища /методом скошування контрольних ділянок/. Поживність кормів визначали за фактичними результатами зоотехнічного аналізу, вміст сирого протеїну та азоту - методом Кельдаля, енергетичну поживність - розрахунковим методом.

Живу масу піддослідних телиць визначали щомісячно шляхом зважування вранці до годівлі у віці: при народженні, в 6, 12 і 18 місяців.

Відповідно до цих вікових періодів вираховували абсолютний, середньодобовий та відносний прирости живої маси тварин. Екстер'єрні особливості та лінійний ріст вивчали шляхом взяття промірів статей тіла піддослідних тварин. На основі лінійних промірів вирахували індекси будови тіла та екстер'єрний профіль телиць у віці 9, 12, 15 і 18 місяців.

Швидкість росту та стирання ратиць вивчали за методом Д.Т. Вінничука, Д.І. Савчура, Н.Н. Майбороди, К.Л. Мельника (1991).

Інтер'єрні особливості та клінічні показники визначали за загально прийнятими методиками, стан зубної аркади - методом щомісячних спостережень.

Етологічні дослідження проводились шляхом добового хронометражу у віці 9, 12, 18 місяців за методикою інституту тваринництва УААН (Харків, 1982) з розрахунком індексів функціональної активності за В.І. Велікжаніним (1986).

Відтворювальні функції маток - шляхом спостережень за гінекологічними даними та матеріалами первинного зоотехнічного обліку.

Молочність первісток - методом контрольного доїння, хімічний склад молозива - за загальноприйнятими методиками описаними М.С. Кареніцькою та П.В. Кугенєвим (19961).

Опрацювання одержаних в дослідженнях даних проводили методом варіаційної статистики (М.О. Плохінський, 1969 і Г.Ф. Лакіна, 1980).

Результати експериментальних досліджень

Розвиток піддослідного молодняка

Дослідженнями встановлено, що тривалість ембріогенезу у маток бурої карпатської породи не залежала від генотипу плідника. Напруженість ембріонального валового росту була найвищою у помісей з волинською м'ясною породою. Різниця у теличок становила 0,18 г порівняно до контрольної ІІІ-ї дослідної групи. Ця закономірність підтвердилась і показниками живої маси новонародженого молодняка. У першій серії досліду вона була такою: телички бурої карпатської породи - 30 кг, помісні з волинською породою - 34 кг, із знам'янським типом - 35 кг; у другій серії досліду - помісь з волинською породою -29 кг та із знам'янським типом - 29 кг.

Таблиця 2. Господарські показники вирощування піддослідних телиць, /Мm/

Показники	Групи
	І	ІІ	ІІІ
Жива маса, кг:
новонароджені	301,9	341,2	351,7
6 місяців	1334,0	1539,9	1605,7
12 місяців	2085,3	23611,9	2539,4
18 місяців	2614,0	28811,4	3046,8
Середньодобовий приріст, г:
0-6 місяців	503	650	683
0-12 місяців	488	553	597
0-18 місяців	421	464	491
Затрати корму к.од., кг	7,9	7.7	7.1

Аналіз вікової динаміки живої маси піддослідних телиць (табл. 2) свідчить про наявність явища гетерозису на протязі всього періоду вирощування, не залежно від технології утримання і умов випасання. У всі вікові періоди помісні телиці переважали ровесниць контрольної групи за живою масою на 7,2 -33,1 %. Особливо вагомою і статистично вірогідною ця різниця була у 6-ти місячному віці, коли за рахунок підсосу забезпечувалася потреба організму і тварини могли реалізувати свій потенціал. За період підсосу бурі карпатські телиці збільшували живу масу в 4 рази, помісі з волинською м'ясною породою - в 4,23 і знам'янського типу в - 4,11 рази.

Різниця у валовому прирості телиць піддослідних груп до контрольної складала 9,0 % у помісей з волинською породою і 16 % - у помісей знам'янського типу (в обох серіях дослідів).

Відповідно, перевага помісних телиць обох груп спостерігалася в період підсосу і за середньодобовими приростами. Так, в контрольній групі вони становили 503 г, у волинських помісях - 650 г і в знам'янських - 683 г.

Отримані господарські показники вирощування помісних телиць у досліді підтвердились у зрілому (18 місяців) віці, в умовах виробничої перевірки (таб. 3).

Таблиця 3. Господарські показники вирощування помісних телиць в умовах виробничої перевірки, / М m /

Показник	Групи
	ІІ	ІІІ
Жива маса, кг:
новонароджені	291,6	291,2
6 місяців	1744,6	1774,4
12 місяців	2334,5	2292,9
18 місяців	2869,4	3048,1
Середньодобовий приріст, г:
0-6 місяців	792	809
0-12 місяців	531	548
0-18 місяців	469	502

Лінійний ріст та екстер'єрні особливості

За екстер'єрними особливостями піддослідних тварин встановлено істотну, і в більшості випадків статистично вірогідну, перевагу помісних телиць над чистопородними ровесницями в 12 і 18 місячному віці. Особливо значимою і статистично вірогідною ця перевага була за промірами, що характеризують лептосомний тип будови тіла, а саме за обхватом грудей, напів обхватом та спіральним обхватом заду. Слід відмітити стабільну перевагу помісей за всіма показниками лінійного росту, в середньому, на 1,2-8,6 %, причому, якщо волинські помісі відрізнялися кращим розвитком передньої третини тулуба, то тварини ІІІ групи були неперевершеними за промірами заду (на 7 і 9 см більше порівняно до І і ІІ груп).

Індекси будови тіла піддослідних телиць (табл. 4) характеризують тварин ІІ групи як найбільш глибокогрудих, компактних і масивних, тоді як тварини ІІІ групи характеризувались найбільшим індексом м'ясності.

Чистопородні телиці й нетелі поступалися помісним аналогам ІІ і ІІІ груп за індексами збитості на 4.0 % та масивності, відповідно, на 16.7 і 3.3 %. Через високу варіабельність лінійних промірів міжгрупові відмінності були статистично невірогідні.

Виявлені в досліді закономірності щодо індексів масивності компактності і м'ясності дослідних груп тварин підтвердились і у виробничій перевірці.

Таблиця 4. Індекси тілоскладу піддослідних телиць у віковій динаміці, % / М m /

Індекси	Вік	Групи
	міс.	І	ІІ	ІІІ
Довгоногості	1	631.07	630.5	630.6
	9	520.8	519.6	520.4
	24	490.9	4711	511.0
Ростягнутості	1	854.3	881.3	873.1
	9	1041.9	1051.2	1090.5
	24	1142.5	1111.0	1141.7
Глибокогрудості	1	371.1	370.7	370.6
	9	480.8	490.6	480.5
	24	510.9	542.5	491.0
Збитості	1	1335.3	1243.6	1274.1
	9	1273.1	1312.1	1251.8
	24	1241.8	1292.5	1292.9
Костистості	1	160.5	160	150.4
	9	150.3	150.2	150.4
	24	170.9	140.6	170.2
Масивності	1	2,80.2	3.050.1	3.20.3
	9	14,00.2	16.80.6	16.90.4
	24	301.0	351.7	312.6
М'ясності	1	723.8	791.7	741.6
	9	762.9	762.5	801.6
	24	791.4	782.3	813.0

Дослідження особливостей формування швидкості стирання та відростання рогової стінки ратиць піддослідних маток (табл. 5) свідчать, що найбільшу площу опори мали тварини ІІІ групи, і, практично при однаковій живій масі у 12 місячному віці, вони, закономірно, мали менше питоме навантаження. Різниця до контролю встановила 16,5 % (статистично вірогідно, при Р < 0,01).

таблиця 5. Особливості формування ратиць піддослідних маток у період 18-22 місяців, мм (М m)

Показники	Групи
	І	ІІ	ІІІ
Площа опори, см2	225.08.7	272.917.9	333.732.8
в.т.ч.: передні кінцівки	1282.2	152.510	18418.1
задні кінцівки	973.5	120.47.9	14914.7
Жива маса, кг	2154.2	2606.6	25713.6
Питоме навантаження, кг/см2	0.9470.04	0.9720.05	0.7910.05
Довжина передньої рогової стінки, мм	652.3	702.0	700.45
Приріст ратиці, мм	282.7	353.1	373.5
Стирання ратиці, мм	161.6	181.5	221.6

Аналіз даних одержаних у більш зрілому віці телиць показав, що самими міцними були ратиці у тварин II групи. Разом з тим, можна стверджувати що матки всіх піддослідних груп в достатній мірі добре пристосовані до пасовищного утримання.

Це зумовлено тим, що більш виражене стирання рогової стінки ратиць компенсувалося посиленим її відростанням, яке становило по групах, відповідно: 22,5 і 16,0 та 23,0 мм (перевага молодняка I і III груп над ровесницями II групи була статистично вірогідною при Р< 0,02).

Виявлено значно менше стирання стінки ратиць телиць, вирощених в умовах виробничої перевірки можна пояснити в підвищеною їх міцністю за рахунок, очевидно, покращеного протеїнового живлення на культурних пасовищах з високим вмістом бобових компонентів.

Результати етологічних досліджень телиць

При вивченні нами харчової поведінки і рухової активності тварин встановлено, що вищою активністю харчової поведінки відзначалися телиці дослідних груп у 10-місячному віці. В наступні вікові періоди різниця між групами вирівнювалась, але індекс жуйки, який характеризує активну дію шлунково-кишкового тракту, у всі вікові періоди був вищим у тварин дослідних груп (0,32-0,35 проти 0,29).

Найвищою функціональною добовою активністю характеризувалися тварини бурої карпатської породи (контрольна група). Ця особливість спостерігалася у всі вікові періоди.

Перебіг розтелів, материнські якості та етологічні характеристики первісток

Спостереження за перебігом розтелів піддослідних маток показало, що найменше ускладнень при розтелах було у тварин II групи (90 % легких розтелів). За віком на час розтелу самки бурої карпатської породи (контрольна група) переважали волинських помісей на 28 днів, а ровесниці III-ї групи поступалися на 4 дні.

Слід відзначити, що після розтелу помісні первістки II і III груп живою масою переважали аналогів бурої карпатської породи відповідно на 23 і 53 кг, або на 7,3 і 16,8 % (різниця між I і III групами вірогідна, при Р<0,05).

Встановлено, що найбільш швидким перебігом пологової стадії розтелу (19 хв.) характеризувалися матки II групи.

Характеризуючи новонароджених телят відмічено, що у приплоду, одержаного від помісних первісток, спостерігалося найшвидше виділення меконію, найвища рухова і харчова активність в той же час телятам від контрольної групи потрібно було значно менше часу, щоб піднятися на ноги та проявити акт ссання (табл. 6).

Таблиця 6. Етологічні характеристики первісток і приплоду протягом першої доби після розтелу, хв. (М m)

Показники	Групи
	I	II	III
Тривалість стадії розтелу:
підготовча	16022,9	9985,0	4312,0
пологова	255,8	195,8	225,7
послідова	21826,2	27262,1	30316,9
Активність теляти після народження:
перша спроба піднятися	21,012,0	18,31,7	13;38,3
вставання на ноги	43,39,3	56,714,8	71,714,8
перше ссання	96,710,1	17817,4	111,73,3
виділення меконію	660270	497173	455113
добова тривалість ссання	53,31,7	97,317,1	70,76,3
добова рухова активність	33562,0	49262,4	48782,0
Материнська активність первісток, контактів на добу:
тактильні контакти	154,5	162,1	194,2
звукові контакти	285,0	253,5	156,5
зорові контакти	33,7	52,0	50,7

Нашими дослідженнями відмічено також, що у помісних маток материнська домінанта проявлялася переважно тактильними та зоровими контактами, тоді як в чистопородних первісток, більшою мірою, через звукові (голосові) сигнали.

Добова тривалість ссання і добова рухова активність були значно тривалішими у помісних телят, що є характерним для порід м'ясного типу продуктивності.

Показники етологічних спостережень проведених нами на третьому місяці після розтелу в основному співпадали з такими в перший день після розтелу первісток. Можна констатувати, що за індексами загальної харчової активності, споживанням вегетативних кормів та актом ссання переважали телята помісних матерів II і III дослідних груп.

Формування залози, молочність матерів та продуктивність приплоду

На основі візуальної оцінки піддослідних первісток встановлено, що схрещування призвело до формування у помісних маток переважно чашоподібного вимені з дійками циліндричної форми. У тварин контрольної групи виявлено 33 % вим'я ванноподібної форми, але й 17 % слабо слаборозвинутої примітивної форми.

Помісні первістки відзначалися кращим лінійним розвитком молочної залози. Особливо це стосується тварин ІІІ групи, котрі перевищували контрольну за основними промірами на 10,1-26,6 % (перевага за шириною вим'я статистично вірогідна, при Р< 0,05).

Важливим показником м'ясних корів-годувальниць є їх молочність, яка є найважливішою детермінантою енергії росту телят у підсисний період. Підвищення молочності усіх первісток спостерігалося на протязі 3-х місяців лактації (табл. 7).

За рівнем молочної продуктивності, на протязі всіх трьох місяців, помісні первістки суттєво (на 5.8-29,1%) переважали чистопородних ровесниць. Найкращою молочністю характеризувалися матки ІІ групи і перевищували І і ІІІ, відповідно, на 19,4 і 14,4 % (різниця у вигляді статистичної тенденції до переваги).

За валовими і середньодобовими приростами молодняк, одержаний від первісток ІІ і ІІІ груп, переважав ровесників контрольної групи, відповідно, на 11,8 та 10,7 % (таблиця 8). Найкращими матерями-годувальницями були первістки ІІ-ї групи.

Таблиця 7. Молочність первісток за І-ІІІ-й місяці лактації, кг (М m)

Показники	Групи
	І	ІІ	ІІІ
Молочнітсть за І місяць:
добова	4.470.26	4.730.24	4.80.20
за місяць	1347.69	1427.17	1456.12
Молочність за ІІ місяць:
добова	6.370.77	7.430.33	6.230.32
за місяць	19123.24	2239.92	1879.47
Молочність за ІІІ місяць:
добова	7.571.49	9.771.02	8.130.63
за місяць	22744.83	29330.67	24418.94
Молочність за І-ІІІ місяць:
добова	6.120.34	7.310.37	6.400.25
всього за 3 місяці	55177.75	65833.33	57622.21

Таблиця 8. Продуктивність приплоду піддослідних первісток у підсисний період, (М m)

	Жива маса, кг	Вал приросту на 7 місяців	Середньодобовий приріст, г	Співвідношення “бички-телички” в приплоді
Групи	новонароджених	в 7-міс.віці
І	26.61.1	138.98.0	112.28.3	534	1.67
ІІ	24.11.5	150.18.3	125.38.1	597	1.00
ІІІ	28.41.3	153.07.4	124.27.5	591	1.50

Хімічний склад молозива і молока у піддослідних тварин

При аналізі хімічного складу молока піддослідних корів не виявлено міжгрупових відмінностей. Встановлено лише, що помісні первістки суттево переважали ровесниць бурої карпатської породи за вмістом жиру в молозиві і поступалися їм за вмістом білку та сухого обезжиреного молочного залишку.

При вивчені хімічного складу молока статистично вірогідних різниць між группами не спостерігалось. Можна відмітити лише значну перевагу знам'янських помісей за густотою молока, та білковомолочністю при дещо нижчій жирномолочності.

Висновки

1. Поєднання генотипів бурої карпатської породи з волинською м”ясною породою та знам”янським м”ясним типом при створенні масиву спеціалізованої м”ясної худоби для гірського регіону Українських Карпат є єфективним.

2. Схрещування бурих карпатських маток, як корів, так і телиць, з плідниками батьківських порід, не позначилося на легкоотельності, З 197 врахованих розтелів було відмічено лише два випадки (1%) затримки посліду та 1 випадок (0,5%) ускладненого розтелу з летальним кінцем для помісного з волинською породою теляти.

3. У всі вікові періоди помісні телиці переважали чистопорідних ровесниць за живою масою на 7,2-13,1%. Найвищою інтенсивністю росту протягом досліду відзначалися бурокарпатські знам'янські помісі, котрі за живою масою у 18-місячному віці переважали чистопорідних ровесниць на 43 кг (16,5%), а помісних аналогів - на 16 кг або 5,6%(різниця до контролю статистично вірогідна при Р<0,01). Перевага 18-місячних знам'янських помісей над волинськими на 18 кг, або 6,3% спостерігалася і в умовах виробничої перевірки.

4. Встановлено істотну перевагу помісних телиць у порівнянні з чистопорідними ровесницями за промірами та індексами будови тіла тварин, які характеризують лептосомний тип тілобудови. Помісі з волінською м'ясною породою відрізнялися найбільшими глибокогрудістю, компактністю і масивністю, а знам'янські помісі були неперевершиними за індексом м'ясності.

5. За результатами етологічних спостережень помісні телиці характеризивалися значно вищою активністю харчової поведінки і загальною руховою активністю, що вказує на добру рухливість та високу пристосованість їх до пасовищного утримання.

6. Помісні первістки в порівнянні з чистопорідними ровесницями характеризувалися значно вищою пологовою активністю. Матки генотипів БК х ВМ та БК х ЗМ відповідно на 13 хвилин (3,8%) та 35 хвилин (9,2%) швидше, ніж бурі карпатські ровесниці проходили всі стадії пологів. Найбільш стрімким перебігом пологової стадії розтелу (19 хв.) відрізнялися помісні волинські матки, причому по цій групі відмічено самий високий відсоток (90%) легких розтелів. У молодняка, народженого помісними первістками значно швидше відбувалося виділення меконію, підвищеною була рухова й харчова активність.

7. Материнська домінантна у помісних маток виявлялася переважно у вигляді тактильних та зорових контактів, тоді як материнська турбота чистопорідних первісток реалізувалася більшою мірою через голосові сигнали.

8. Найкращим лінійним розвитком молочної залози відрізнялися матки генотипу БК х ВМ, котрі за основними промірами вим'я статистично вірогідно (Р < 0.05) на 10,1-26,8% переважали ровесниць бурої карпатської породи. Молочна продуктивність волинських помісей в порівнянні з чистопорідними аналогами за матками генотипу БК х ЗМ була вищою відповідно на 19,4 та 14,4%. За хімічним складом молозива й молока тварини піддослідних груп суттєво не відрізнялися.

9. Молодняк, отриманий від помісних маток за приростами живої маси в період підсосу переважав ровесників контрольної групи на 11,8 та 10,7%, причому найкращими матерями-годувальницями виявилися первістки генотипу БК х ВМ.

Пропозиції виробництву

1. В КСП та фермерських господарствах гірської зони Українських Карпат з недостатньою кормовою базою, доцільно низькопродуктивних корів та частину ремонтних телиць парувального віку схрещувати з бугаями волинської м'ясної породи і знам'янського типу. Це дозволяє збільшити виробництво висококалорійної, екологічно чистої дешевої яловичини.

2. Волинську м'ясну породу та знам'янський м'ясний тип вважати перспективними для використання як батьківські генотипи у схрещуванні з матками бурої карпатської породи при створенні масивів специалізованої м'ясної худоби пристосованої до гірських умов Українських Карпат і позбавленої складності з відтворенням.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Височанський Й.С. Формування молочної залози, молочність первісток і продуктивність приплоду. //Вісник аграрної науки, 1998.- № 11.- С. 82-84.

2. Височанський Й.С. Перебіг розтелень і материнські якості помісних первісток. //Вісник аграрної науки, 1998.- № 12.- С. 71-73.

3. Височанський Й.С. Лінійний ріст та екстер'єрні властивості тварин різних генотипів. //Вісник аграрної науки, 1999.- № 1.- С. 80-81.

4. Височанський Й.С. Особливості розвитку бурих карпатських та помісних телиць при підсосному вирощуванні. //Сільський господар, 1998.- № 11-12. С. 10-11.

5. Височанський Й.С. Деякі методичні підходи до вивчення ефективності схрещування. //Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів.- В. Бакта, 1991.- С. 60.

6. Височанський Й.С., Баняс Ю.Ю., Дзямко М.Й. Створення спеціалізованого м'ясного стада. //Тези доповідей міжнародної науково-виробничої конференції молодих вчених та спеціалістів. - Львів, 1992.- С. 181.

7. Височанський Й.С., Баняс Ю.Ю. Продуктивність і екстер'єрні особливості бурих карпатських та помісних телиць. //Наукові розробки агропромислового комплексу. - Н. Ворота, 1993.- С. 107.

8. Височанський Й.С., Баняс Ю.Ю., Орлова К.С. Формування бурих карпатських та помісних телиць, вирощених на підсосі. //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів. - В. Бакта, 1994.- С. 83.

Размещено на Allbest.ru

...