Система добору маток при формуванні високопродуктивного товарного молочного стада

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Система добору маток при формуванні високопродуктивного товарного молочного стада

Тарчинський Віктор Вацлавович

с.Чубинське Київської області

1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік УААН Зубець Михайло Васильович

Офіційні опоненти : доктор сільськогосподарських наук, професор,

Недава Володимир Юхимович,професор

кафедри розведення і генетики с.-г. тварин

Національного аграрного університету

кандидат сільськогосподарських наук,

Антоненко Вадим Іванович,

завідувач відділу інформатики і

ком'ютерного програмування

Інституту розведення і генетики тварин УААН

Провідна установа: Інститут сільського господарства Полісся УААН м.Житомир/

Захист відбудеться " 01 " червня 1999 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01.у Інституті розведення і генетики тварин УААН, 256319, Київська область , Бориспільський р-н., с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий " 28 " квітня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради ,

кандидат сільськогосподарських наук Ю.В. Мільченко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наукові дослідження в молочному скотарстві по схрещуванню з кращими породами світу, розроблення перспективних селекційно- генетичних програм поліпшення стад переважно проводились в кращих племінних і базових господарствах при досить сприятливих умовах взаємодії "генотип х середовище" ( Зубець М.В., Буркат В.П. 1996,Вінничук Д.Т., Пабат В.О., 1996; Єфіменко М.Я.,1996).

Більшість товарних господарств залишалась поза увагою конкретного вивчення існуючих проблем і розроблення системи племінної роботи в таких стадах.

Отже, розробка оптимальної системи племінної роботи в товарних стадах з їх складною генотиповою структурою в сучасних умовах ведення молочного скотарства є актуальною проблемою, яка потребує науково обгрунтованого вирішення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН:"Вивести український тип чорно-рябої худоби з надоєм дорослих корів 5,5-6 тис. кг молока, вмістом жиру 3,6-3,7%, білка 3,1-3,3%, живою масою 550-560 кг шляхом використання генофонду голштинської породи" (1991-1995 рр., № держреєстрації АU01001479Р) та теми: "Консолідація новостворених та виведення нових високопродуктивних порід і типів великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності з більш високим її потенціалом на основі сучасних досягнень генетики та біотехнології" 1996-2000рр., № держреєстрації 0196U016323 ).

Мета і задача досліджень. Мета роботи-розроблення комплексної системи формування рентабельного товарного стада в молочному скотарстві.

Для цього вирішувались такі завдання: вивчити ефективність добору ремонтних телиць з врахуванням особливостей їх індивідуального росту і розвитку, походження і відтворної здатності; дослідити дію природного і штучного добору в процесі вирощування молодняка і використання корів та встановити ефективність добору ремонтного молодняка від корів різного віку; оцінити ефективність схрещування чорно-рябої породи з бугаями-плідниками різної кровності за голштинською породою ; визначити особливості селекції тварин у конкретних умовах промислової технології виробництва молока в товарному стаді.

Наукова новизна результатів досліджень. В умовах товарного молочного стада вивчено ефективність використання корів різних генотипів, одержаних від різних варіантів схрещування симентальської, чорно-рябої і голштинської порід.

Вивчена ефективність підбору бугаїв-плідників різних порід до маточного поголів'я товарного стада з метою одержання якісного ремонтного молодняка. Досліджено залежність продуктивності помісних корів-первісток різних генотипів від впливу паратипових факторів. Вивчено дію природного і штучного добору в процесі вирощування молодняка і селекції тварин в умовах товарного господарства середнього рівня продуктивності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані для розробки комплексної системи добору маточного поголів'я при формуванні рентабельного товарного стада в ССВ ім.Петровського Новоушицького району Хмельницької області. Дані оцінки бугаїв-плідників за якістю потомства практично використовуються в селекційній роботі з маточним поголів'ям товарного стада при одержанні більш продуктивного потомства наступних поколінь.

Результати науково-господарського досліду в умовах молочного товарного стада про рівень реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності корів різних порід і їх помісей, а також дані вікових закономірностей росту молодняка в зв'язку з їх наступною молочною продуктивністю є практичною основою раціональого формування маточного поголів'я для товарних стад молочного напрямку продуктивності.

Особистий внесок дисертанта полягає в організації і проведенні досліджень, підборі плідників різних порід до маточного поголів'я стада, зборі, узагальненні і біометричній обробці первинних даних про ріст, розвиток і продуктивність помісних первісток різних породних поєднань.Безпосередньо дисертантом в умовах конкретного господарства розроблена і апробована система формування рентабельного молочного стада. Понад 90% матеріалу, викладеного в дисертації, зібрано і проаналізовано безпосередньо автором, або під його керівництвом. Дисертанту належать постанова проблеми, розробка методичних положень до її вирішення, аналіз і узагальнення результатів досліджень, впровадження їх у виробництво.

Апробація роботи. Результати досліджень і основні положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях координаційно-методичної ради наукового центру "Розведення тварин", на вченій раді Інституту розведення і генетики тварин УААН та відділу розведення молочної худоби інституту ( с.Чубинське, Київської області, 1996-1998 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано три роботи без співавторів.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, пяти розділів власних досліджень, висновків, бібліографічного списку. Обсяг дисертації 185 сторінок, в тому числі рисунків 2, таблиць 28, додатків19. Список літератури містить 242 джерела, в тому числі 36 на іноземній мові.

телиця добір схрещування порода

2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконані шляхом проведення науково-господарського експерименту в умовах товарного стада ССВ ім. Петровського Хмельницької області згідно загальної схеми ( рис.1).

В науково-господарському досліді було використано 648 ремонтних телиць різних генотипів (симентальських- 95 гол, чорно-рябих -183 гол, помісних-370 гол., з них 3/16 кровних за голштинською породою-200 гол., 1/4 кровних-57гол і 1/2 кровних- 110 гол.) від 10 бугаїв-плідників симента-льської, чорно-рябої і голштинської порід.

Тварини знаходились у схожих умовах утримання і годівлі, які забезпечували розвиток телиць на рівні 2 класу від стандарту породи Від народження до 6 місяців телички утримувались в групових станках по 6-8 голів і вирощувались за загальноприйнятою схемою випоювання незбирного і збирного молока, а також інших видів кормів.

Тварини на протязі всього дослідного періоду знаходились на господарських раціонах, які забезпечували до 6- місячного віку середньо-добовий приріст у межах 561-579 г, від 6 до 12 місяців-440-460г, від 12 до 18 місяців- 367-415 г.

Молочну продуктивність і відтворну здатність тварин (вік першого осіменіння, індекс осіменіння, вік плідного осіменіння і отелення первісток,% запліднення, сервіс-період, міжотельний період і інші показники) визначали за даними зоотехнічного і ветеринарного обліку.

Напруги природного, штучного, племінного, заводського доборів визначали за модифікованими формулами показника "напруги добору" запропонованого В.С. Кирпічніковим (1966) для природних популяцій.



Рис.1 Загальна схема досліджень

Індекс пристосування окремих груп тварин у стаді визначали за В.І.Власовим.і А.Н. Лапченко (1984).

Екстер'єр тварин оцінювали окомірно і за промірами корів після першого отелення. Генеалогію бугаїв-плідників і маточного поголів'я стада аналізували за методикою М.А. Кравченка (1973 ).

Умовний генотип кожної тварини за породним поєднанням і належність до ліній визначали за родоводами. Кореляційно-регресійний аналіз взаємозв'язку селекційних ознак здійснювали за методичними рекомендаціями Ю.П. Полупана (1988).

Економічну ефективність виробництва молока визначали на основі обліку всіх затрат. Біометричну обробку даних досліджень проводили за М.А. Плохінським (1970), К.К.Меркур'євою ( 1970 ).

Динаміка росту ремонтних телиць і інтенсивність їх добору

Жива маса ремонтних телиць відповідала вимогам інтенсивності росту між першим і другим класами від стандартів порід без суттєвих породних відмінностей (табл.1).

Дещо більшою живою масою в 6-12- місячному віці /відповідно, 128,8; 211,6 кг/ відзначались помісні телиці, але ця перевага над ровесницями інших порід була незначною і статистично невірогідною /Р 0,05/.

Жива маса телиць, які були залишені на ремонт стада, перевищувала в 6- місячному віці вибувших телиць - серед сименталів на 7,8 кг/6,2%/, чорно-

1. Динаміка росту ремонтних телиць за живою масою, кг

Порода і породність		Вік,міс
	n	При народженні	6	12	18
Симентальська	95	22,1±0,14	126,0±1,15	206,2±2,3	300±6,91
Чорно-ряба	183	21,9±0,9	124,0±0,88	207,8±1,4	296±2,71
Помісі чорно-ряба * голштинська	370	23,5±0,06	128,8±0,57	211,6±1,23	287±0,1
Всього по групі	648	22,8±0,08	127,0±0,74	209,7±1,43	291,4±1,84

рябих -8,6 кг / 7,2 %/ і помісних тварин-9,9 кг / 8%/.Серед телиць річного віку ця відмінність за живою масою значно збільшилась і становила, відповідно, серед сименталів -27 кг / 13,4 %/, чорно-рябих -25,9кг /13,2%/ і помісних тварин -19,3 кг / 9,6 %/.

Жива маса матерів, від яких залишено телиць на ремонт стада, порівняно з вибувшими, суттєво не відрізняється.Невелику перевагу в межах 3,9-7,3 кг /0,9-1,5%/ виявлено на користь ремонтного поголів'я. Ця відмінність за живою масою значно збільшилась і становила, відповідно, серед сименталів -27 кг / 13,4 %/ , чорно-рябих -25,9кг /13,2%/ і помісних тварин -19,3 кг / 9,6 %/.

Жива маса телят при народженні до деякої міри визначає кінцеву живу масу помісних / 433,0±4,3/ і чистопородних / 403,5±8,1 кг/ первісток.

Інтенсивність росту телиць у різні вікові періоди впливає на рівень їх наступної молочної продуктивності / табл.2./. Встановлено, що найбільш рельєфно цей вплив вияляться у помісних тварин у 18- місячному віці і при першому отеленні. Так, телиці, які в 18 місяців мали живу масу не менше 300 кг дали за першу лактацію 3023 кг молока проти 2492 кг у тих, які росли менш інтенсивно / + 531 + 118 кг, Р< 0,01/.

В середньому по всьому дослідженому поголів'ю кореляція між живою масою первісток і їх надоєм становила + 0,18 .

Отже, висока жива маса є бажаною селекційною ознакою у всі вікові періоди вирощування ремонтного поголів'я і при першому отеленні.

Результати проведеного досліду підтверджують доцільність добору телиць для ремонту товарного стада з обов'язковим врахування їх індивідуального росту і розвитку, походження та племінної цінності бугаїв-плідників.

Природний і штучний добір телиць і корів у стаді

Для використання в умовах товарних господарств потрібні добре розвинуті і міцні тварини. Виведення із стада хворих тварин та вибраковка недорозвинутих є невід'ємною складовою частиною процесу формування високопродуктивного стада і співпадає з напрямом природного добору.

За три роки в господарстві загальне вибуття телиць склало 314 із 541 народжених, або 58%, залишено на ремонт стада 42% / табл.3/

Брак по екстер'єру склав 17%. Через хвороби вибракувано 30,8% . Порушення відтворної системи спостерігалось в 10,2% телиць.

Порівняння продуктивності матерів телиць, яких залишили на ремонт стада і тих, що вибули у процесі вирощування, вказує на незначні відмінності між ними. У процесі росту і розвитку вибувають телиці від матерів як з низькою продуктивністю, так і з високою. Виходячи з цих даних, для товарних господарств бажано залишити всіх народжених телиць і проводити добір на подальших етапах їх вирощування.

3. Інтенсивність природного і штучного добору телиць

	Рік народження	В середньому
Причина	1988р.	1989р.	1990р.	за 3 роки
вибуття	голів	%	голів	%	голів	%	голів	%
n	174	100	167	100	200	100	541	100
Природний добір
Хвороби органів дихання	8	4,6	10	6,0	9	4,5	27	5,0
Захворювання шлунково-кишкового тракту	16	9,2	11	6,6	18	9,0	46	8,3
Слабонароджені	8	4,6	7	4,2	10	5,0	25	4,8
Інші захворювання і травми	26	14,9	22	13,2	22	11,0	70	12,0
Всього	58	33,3	50	30	59	29,6	167	30,8
Штучний добір
Порушення відтво-рювальної системи	18	10,3	16	9,6	21	10,5	55	10,2
Брак за екстер'єром	25	14,4	27	16,2	40	20,0	92	17,0
Всього	43	24,7	43	25,8	61	30,8	147	27,2
Вибуло по причинах природного і штучного добору	101	58,0	93	55,8	120	59,5	314	58
Залишено на ремонт	73	42,0	74	44,2	30	40,5	22,7	42

Для характеристики природного і штучного добору в господарстві визначено згідно методики В.С. Кирпічнікова / 1966/ " напругу природного добору" - 46% , " напругу штучного добору" - 43% , " напругу племінного добору" - 69% , " напругу заводського добору" - 35%. Дані показники характеризують специфіку ведення племіннї роботи в даному стаді і реалізацію його генетичного потенціалу.

Оцінка тварин за їх пристосуванням показала, що в цілому по стаду індекс пристосування популяції становить 0,656 і його значення коливаються від 0,030 в розрізі дочок окремих бугаїв, які складають популяцію / табл.4/ .

4.Індекси пристосування груп дочок окремих бугаїв-плідників

Кличка і		Надій дочок, кг	Вміст жиру,%
номер бугая	n	M ±m		M ±m		ІПП
Cиментали : Зной 414	8	2293±133	376	3,39±0,04	0,1	0,276
Запал 1056	13	2157±115,5	561	3,46±0,02	0,21	0,669
Чорно-рябі: Боксіт 437	16	1967±86,2	345	3,45±0,03	0,1	0,030
Робкий 101	34	1951±48,5	283	3,46±0,01	0,07	0,110
Келюнг 1344	36	2076±62,3	374	3,43±0,02	0,11	0,163
Голштинські помісі: Тюльпан 1007	43	2110±32,9	216	3,56±0,03	0,17	0,304
Елун 20	23	1973±46,3	222	3,46±0,02	0,11	0,689
Ампер 882	106	3066±64,3	662	3,42±0,01	0,12	1,265
По стаду	279	2447±61,4	439	3,45±0,02	0,12	0,656

Відтворна здатність тварин

При направленому вирощуванні телиць для ремонту маточного стада потрібно постійно враховувати особливості всіх фізіологічних функцій самок, в тому числі й статевої з тим, щоб на цій основі забезпечувати широкі виробничі умови для максимального прояву фізіологічної здатності організму тварин на найвищому рівні, вдаватися до найраціональніших в організаційному плані й науково обгрунтованих методів штучного осіменіння, підвищення заплідненості телиць, використовувати ефективні засоби і способи профілактики неплідності.

Вивчення відтворної здатності первісток-дочок бугаїв різних генотипів показує, що кращі показники господарської скоростиглості були в голштинських помісей / табл. 5/.

По дочках напівкровних за голштинською породою бугаїв середній вік першого осіменіння складає 645 днів / 21,5 міс./, а плідного 669 днів / 22,3 міс./.

Від даної групи первісток одержано молочну продуктивність на 153 доби / 5,1 міс. / раніше, ніж у середньому по всій групі.

Аналіз відтворної здатності телиць, народжених від матерів з різним рівнем продуктивності, свідчить про вищу скоростиглість у тварин з надоями в межах 2751-4250 кг. Частка таких первісток складає 66 %. Вивчення скорости-глості дослідних тварин залежно від віку їх матерів показує, що кращі результати одержані від матерів-первісток, середній вік отелення дочок яких склав 34,2 міс. Встановлено, що низька жива маса матерів негативно впливає на скоростиглість дочок. Оптимальною у досліді є жива маса матерів 500-600 кг.

Визначено, що продуктивність первісток в деякій мірі залежить від віку їх першого отелення, хоча прямої кореляції між продуктивністю корів- первісток різних генотипів і віком першого отелення не встановлено ( r= 0,01±0,16). Оптимальним у досліді виявився вік 801-1100 діб з рівнем продуктивності 2701-2764 кг.

Вивчення екстер'єрно-конституційних особливостей тварин показало, що голштинські помісі помітно відрізняються від материнської породи.

5. Відтворна здатність тварин різних генеалогічних груп

			Голштинські	Середнє по
Показники	Симентали	Чорно-рябі	помісі	групі
n	21	96	183	300
Вік першого осіменіння, днів	858±74	865±28,1	760±22,4	801±27,8
Вік плідного осіменіння, днів	875±75	882,6±28,8	784±20,3	822±26,8
Запліднення від 1-го осіменіння, %	51,9	39,4	34,1	37
Індекс осіменіння	1,81	1,77	2,06	1,95
Вік першого отелення, днів	1147±79,4	1161±27,5	1063±21,4	1101±27,4
Сервіс-період, днів:
після 1-го отелення	102±6,2	109±4,6	117±3,6	113±4,1
після 2-го отелення	107±6,5	112±4,8	121±3,9	117±4,4
Міжотельний період:
від1до 2 отелення	387±16,4	394±8,5	402±6,8	398±8,0
від 2 до 3 отелення	392±17,8	397±8,9	406±6,9	402±8,3

Особливості екстер'єру корів-первісток товарного стада

Помітна їх перевага за висотою в холці, косою довжиною тулуба і обхватом грудей/ табл.6 /. Їм властива пропорційна будова тіла, ніжна щільна конституція, порівняно тонка складчаста шкіра, міцний кістяк і пряма рівна спина.

Із зменшенням кровності за голштинською породою, проміри зме-ншуються і наближаються до вихідної материнської чорно-рябої. За індексами будови тіла голштинізоване поголів'я більш довгоноге і розтягнуте, але менш масивне і компактне, з меншими грудьми.

Основними недоліками екстер'єру голштинізованого поголів'я за окомірною оцінкою є слабкі зв'язки задніх кінцівок, пряма їх постава, нерівномірний розвиток окремих часток вим'я й не досить щільне його прикріплення, м'якість копитцевого рогу ратиць.

Високопродуктивні тварини, які переважали своїх ровесниць за продуктивністю на 23-25 % відрізнялись більшими промірами тіла на 1,3-3,6%. Окомірна оцінка цієї групи корів дала можливість виявити ряд додаткових деталей, властивих тваринам молочного типу. У них більш легка голова, середньої довжини шия з тонкою складчастою шкірою, довга й глибока грудна клітка. Середня частина тулуба більш об'ємиста, кістяк міцний, щільний, вим'я залозисте, об'ємисте. Аналіз кореляційних зв'язків окремих промірів екстер'єру змолочною продуктивністю первісток показав, що вони незначні і статистично невірогідні / 0,022-0,073,при n=280 гол./.

Оцінка корів за масометричним коефіцієнтом / Вінничук Д.Т., 1983/ свідчить, що з підвищенням продуктивності спостерігається його зростання.

Отже, величина корів, яка досягається за рахунок доброго розвитку лінійних розмірів тіла, середньої частини тулуба і грудей, а не за рахунок ожиріння і надмірного розвитку мускулатури, є бажаною ознакою в селекції тварин.

Для промислової технології виробництва молока потрібна певна стандартизація

6.Екстер'єрні проміри первісток різних генеалогічних груп

Проміри, см	Симентали	Чорно-рябі	Голштинські помісі	Середнє по групі
	M±m	Cv	M±m	Cv	M±m	Cv	M±m	Cv
n	21	86	173	280
Висота в холці	121,1±0,7	1,99	121,1±0,3	1,36	123,5±0,2	1,57	122,6±0,3	1,54
Груди: ширина	42,9±1,66	12,4	40,2±0,4	5,32	40,2±0,24	5,05	40,4±0,4	5,68
глибина	62±0,59	3,0	60,5±0,39	3,62	61,1±0,26	3,57	61,0±0,32	3,54
обхват	179,6±1,5	2,72	178,3±1,0	3,19	179,6±0,4	1,73	179,2±0,6	0,67
Коса довжина: тулуба	141,1±2,5	2,26	140,2±1,0	3,77	143,4±0,3	1,91	142,2±0,7	2,51
заду	44,8±0,85	6,16	42,3±0,35	4,67	42,0±0,19	3,61	42,3±0,29	4,13
Ширина в маклоках	46,9±1,13	7,58	44,5±0,33	4,16	44,5±0,24	4,59	44,7±0,33	4,68

тварин як за продуктивними і екстер'єрними якостями, так і за морфологічними і фізіологічними властивостями вим'я.

Проміри вим'я корів-первісток різних генотипів / табл. 7/ свідчать, що схрещування чорно-рябих корів з бугаями голштинської породи помітно поліпшує форму вим'я і його розміри, особливо це відносится до тварин напівкровних за голштинською породою, які по всіх промірах переважають своїх чорно-рябих ровесниць: по ширині вим'я на 3,0 см / 14,2 %/; довжині вим'я-5,6 см / 23,1%/; глибині вим'я - 4,0 см /19,5%/; обхвату вим'я -12,5 см/ 14,7%/. Високопродуктивні корови стада переважають ровесниць по промірах вим'я на 6,5-12,1 %.

7.Характеристика вим'я первісток різних генотипів

Проміри, см	Симентали	Чорно-рябі	Голштинські помісі	Середнє по групі
	n =21	n =86	n =173	n =280
Ширина	22,1±0,58	21,2±0,25	23,1±0,19	22,4±0,24
Довжина	25,8±0,4	24,2±0,21	27,6±0,35	26,4±0,31
Глибина	21,0±0,56	20,50,18	23,2±0,17	22,2±02
Обхват	86,2±1,01	85.30,56	93,1±0,69	90,2±0,67

Ефективність схрещування та різних методів добору тварин при формуванні товарного молочного стада

Про результативність різних варіантів схрещування чорно-рябих корів з голштинами свідчать дані таблиці 8. Встановлено, що найбільший ефект у підвіщенні молочної продуктивності стада одержаний при використанні чистопородного голштинського бугая Ампера 882. Середня продуктивність 106 його дочок склала 3066 кг, що більше від чистопородних чорно-рябих ровесниць на 106088,4 кг / Р 0,001 /. По відношенню до помісних первісток з 3/16 і 1/4 часткою крові голштинів ця перевага відповідно досягає 45,3 і 55,3%.

Отже, як показують дані досліджень, голштинізація в товарному стаді дає суттєве підвищення молочної продуктивності при одержанні напівкровних тварин з використанням бугаїв-поліпшувачів з високим потенціалом молочної продуктивності.

8.Порівняльна оцінка продуктивності корів-первісток різних генотипів

	Групи первісток
Показники	Чорно-ряба	3/16Г *13/16ЧР	1/4Г*3/4ЧР	1/2Г* 1/2ЧР
	M±m	Сv	M±m	Сv	M±m	Сv	M±m	Сv
n	86	43	23	106
Надій,кг	2006±61	16,5	2110±33	10,5	1973±46	11,3	3066±64	21,7
Жир,%	3,45±0,02	2,6	3,56±0,03	4,78	3,46±0,02	3,1	3,42±0,01	3,5
Молочний жир,кг	69,1±1,31	15,0	75,1±1,62	14,1	68,3±1,73	12,1	104,9±2,2	21,2
Жива маса,кг	403,5±8,1	12,1	424±4,6	7,31	415±4,8	5,78	443±4,0	9,2

Процес голштинізації доцільно поєднувати з проведенням спрямованого добору тварин при врахуванні зв'язків їх продуктивності з іншими ознаками. Дослідженнями встановлений незначний вплив рівня молочної продуктивності матерів на продуктивність їх помісних дочок-первісток. Аналіз показує, що за значенням коефіцієнтів кореляції не спостерігається чіткої закономірності. Фенотипові корелятивні зв'язки між продуктивними ознаками дочок і їх матерів за надоєм і кількістю молочного жиру за різними лактаціями низькі і коливаються в межах від-0,01 до +0,13. Це свідчить про те, що добір ремонтного молодняка за походженням з врахуванням продуктивності матерів має неоднакову ефективність.

При вивченні зв'язку продуктивності дочок з живою масою корів-матерів помічені позитивні зрушення при селекції за цією ознакою. Проте позитивний зв'язок між надоєм та живою масою існує до тих пір, поки вдається зберегти у матерів і дочок міцну щільну конституцію.

Аналіз продуктивності первісток різних генотипів у зв'язку з порами року при їх отеленні показав достатньо чітку закономірність впливу. Розтел в осінньо- зимовий період дозволяє одержати більш високу продуктивність у напівкровних тварин / 3412±130 /, що більше від весняно-літнього отелення на 612±161 кг / Р <0,05/.

Проведені модельні розрахунки ефективності добору за ознаками на прикладі досліджених груп корів-первісток. Із кожної групи первісток почергово виключали, імітуючи виранжировку по 25 % тварин, гірших за надоєм, вмістом жиру в молоці і живою масою, а також і за двома і трьома ознаками одночасно / табл.9 /.

Виранжування 25% гірших за надоєм корів дозволяє підвищити середню продуктивність стада на 181 кг при збереженні жирномолочності і живої маси. При виранжуванні 25 % первісток, гірших за двома ознаками / надій, % жиру /, спостерігається підвищення молочної продуктивності стада на 145 кг молока і 0,02 % жирності, а при врахуванні трьох ознак - відповідно, на 265 кг і 0,02 % жирності.

Добір за комплексом ознак найбільш трудомісткий і більш перспективний, проте в практиці поєднання ознак зустрічається рідше, ніж добір за однією ознакою. У цілому моделювання добору за продуктивністю дозволяє зробити висновок , що більш раціонально основний напрям добору проводити за надоєм, збільшуючи жирномолочність за рахунок використання плідників від жирномолочних матерів. В цілому необхідно оптимально поєднувати добір за власною продуктивністю первісток з врахуванням їх походження.

Економічна оцінка виробництва молока показує, що при однакових умовах годівлі і утримання одержано значний ефект за молочною продуктивністю у напівкровних голштинських первісток в порівнянні з чистопородними чорно-рябими, симентальськими і 1/4, 3/16-кровними голштинськими ровесницями. Від напівкровних голштинських помісей одержано більше молока на одну корову в порівнянні з чистопородними чорно-рябими на 1060 кг, або на 52,8%.

Собівартість 1 ц молока у напівкровних тварин найменша і становить 22,3 гривні. Економічний ефект виробництва молока напівкровних голштинських помісей 148,99 грн, проти 78,55 грн. у чистопородних чорно- рябих, а рентабельність 21,79 і 16,67 %.

Таким чином з економічної точки зору вигідно в товарних стадах розводити напівкровних голштинських помісей.

Висновки

1 Важливою умовою створення рентабельного молочного скотарства є впровадження в товарних стадах раціональної системи племінної роботи, яка повинна включати ряд послідовних етапів: оцінку і добір ремонтних телиць за походженням з врахуванням породної і лінійної належності; контроль за їх ростом і розвитком при народженні, в 6-,12-, 18- місячному віці; проведення основного добору в 12-18-місячному віці з врахуванням їх екстер'єру, конституції, загальної міцності, здоров'я і показниками відтворної здатності; оцінку і добір первісток у контрольному селекційному корівнику за рівнем їх молочної продуктивності в перші місяці лактації і пристосованістю до промислової технології їх доїння і утримання.

2. Результати вирощування телиць симентальської, чорно-рябої порід і їх помісей за голштинською породою свідчать про мінливий характер їх росту за живою масою в різні вікові періоди. У 18- місячному віці симентальські телиці мали більшу живу масу на 4-13 кг, ніж чорно-рябі і помісні ровесниці. Помісні чорно-рябо х голштинські первістки в товарному стаді відзначались найбільшою живою масою / 433±3,9 кг/ і переважали , відповідно, чистопородних симентальських ровесниць на 20,2 кг / 4,9 % /, чорно-рябих - на 29,5 кг/ 7,3%/.

3. Природний добір серед ремонтних телиць відбувається на всіх етапах їх вирощування і складає досить високу частку в товарному стаді / біля 46%/, в тому числі серед симентальських 25%, чорно-рябих -49% і помісних телиць 65%. Природний добір діє майже в рівному співвідношенні серед потомства від низькопродуктивних, середньої якості і високопродуктивних корів-матерів.

4.Встановлено, що в стаді найбільш високопродуктивними за молочною продуктивністю і живою масою виявилось первістки генотипу 1/2Г 1/2 ЧР. Їх середня молочна продуктивність склала 3066±64 кг /n= 106/, що на 1060 кг більше від чорно-рябих ровесниць на 1003 кг від генотипу 1/4 Г 3/4 ЧР і на 857 кг від сименталів при вірогідності Р <0,95.

5. Для ремонтних телиць аналізованого стада характерні такі середні показники їх відтворювальної здатності : імпеданс- період- 801 день / 26,3 міс. /, вік плідного осіменіння -822 дні / 27 міс./, вік першого отелення -1101 день / 36,7 міс./. Сервіс- період у корів-первісток в середньому становить 113 днів.

6. Виялена певна відмінність показників відтворної здатності ремонтних телиць в залежності від породності і генотипу бугаїв-плідників. Кращими ці показники були у голштинізованих телиць.

7.Встановлено, що в середньому по стаду корови-первістки осінньо-зимового періоду отелення мають молочну продуктивність більшу порівняно з первістками весняно-літнього періоду на 282± 115,1 кг молока.

Пропозиції виробництву

1.Створювати молочні товарні стада великої рогатої худоби шляхом комплектування їх помісними тваринами з часткою крові голштинської породи до 50%.

2.Для ремонту товарних стад залишати всіх телиць та проводити їх добір на всіх етапах вирощування за генотипом, ростом, розвитком, типом конституції і відтворною здатністю.

3.В товарних стадах молочної худоби проводити основний добір первісток за їх надоєм в перші місяці лактації з врахуванням племінної цінності їх батьків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Тарчинський В. Продуктивні якості молочної худоби // Тваринництво України.- 1997.- №2.-С. 15-16.

2 Тарчинський В. Технологічний підбір первісток у товарному стаді //Тваринництво України.- 1997.- №7.-С. 14.

3.Тарчинський В. Залежність продуктивності первісток від сезонних чинників // Тваринництво України.- 1998.- № 4.-С. 10.

Анотація

Тарчинський В.В. Система добору маток при формуванні високопродуктивного товарного молочного стада. Рукопис. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської області, 1999 р.

Розроблена система племінної роботи в товарному стаді молочної худоби, яка забезпечує формування рентабельних молочних господарств. Встановлений вплив генетипових і паратипових факторів на реалізацію продуктивного потенціалу тварин та визначена роль природного і штучного їх добору при створенні молочного стада.

Ключові слова: порода, генотип, тип, добір, проміри, індекси, екстер'єр, ріст і розвиток, вим'я.

Аннотация

Тарчинский В.В. Система отбора маток при формировании высокопродуктивного товарного молочного стада.Рукопись. Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01-разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области,1999 г.

На стаде молочного скота в хoзяйстве им. Петровского Хмельницкой области проведено комплексное изучение эффективности скрещивания и направленного подбора произодителей с целью получения высококачественного ремонтного молодняка. Наибольшая молочная продуктивность получена от полукровных по голштинской породе первотелок, которая составила 3065 кг, что на 1060 кг больше по сравнению с черно-пестрыми сверстницами.

У полукровных по голштинской породе животных средний возраст первого осеменения составлял 21,5 а плодотворного - 22,3 месяцев. От этой группы первотелок молочная продуктивность получена на 5,1 месяца раньше, чем в среднем по всей группе животных.

Результаты выращивания телок симментальского и черно-пестрого скота, а также их помесей с голштинской породой свидетельствуют о значительной изменчивости их живой массы в различные возрастные периоды. В 18-месячном возрасте симментальские телки имели живую массу на 4-13 кг больше, чем их черно-пестрые и помесные сверстницы. Наибольшей живой массой / 4333,9 кг/ отличались помеси от скрещивания черно-пестрых коров с голштинскими производителями, превосходя соответственно симментальских сверстниц на 20,2 кг черно-пестрых - на 29,5 кг.

Высокопродуктивные животные, превосходящие своих сверстниц по удою на 23-25 %, на имели больше промеры 1,3-3,6%. Установлено, что с повышением продуктивности наблюдается увеличение массометрического коэффициента по Д.Т.Винничуку /1993/.

Оценка вымени коров-первотелок свидетельствует, что скрещивание черно-пестрых коров с быками голштинской породы заметно улучшает форму и размеры вымени. Полукровные по голштинской породе животные по всем промерам превосходили черно-пестрых сверстниц : по ширине вымени на 14,2%, длине - 23,1%, глубине -19,5%, обхвату- 14,7%.

Установлено, что на реализацию генетического потенциала продуктивности существенное влияние оказывают паратипические факторы. На всех этапах выращивания ремонтного молодняка действует естественный отбор, давление которого достигает 46%. Установлено, что по молочной продуктивности первотелки осенне-зимнего отела на 282 кг превосходят животных, отелившихся в осенне-зимний период .

Розработана система племенной работы в товарном стаде молочного скота, которая включает оценку и отбор ремонтных телок, контроль за их ростом и развитием, проведение основного отбора в 12-18- месячном возрасте, оценку и отбор первотелок в контрольном селекционном коровнике по уровню их молочной продуктивности в первые месяцы лактации и приспособленностью к промышленной технологии их доения и содержания.

Ключевые слова: порода, генотип, тип, подбор, промеры, индексы, экстерьер, рост и развитие, вимя.

Summary

Tarchinsky V.V. The system of female selection by the creation of highproductive farm dairy herd.-Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Sciences (Agriculture) in speciality 06.02.01.-Animal breeding and selection.-The Institute of Animal Breeding and Genetics of the UAAS,- V. Chubinsky, Kyiv region, 1999.

The system of selection work in dairy farm is elaborated,whieh provides creation of profitable dairy farms.The influence of genotypical and environmental factors on the realisation of the animal level productivity-has been determined. The role of natural and artificial selection by the dairy herd establishing has been defined.

Key words: breed, genotype, type, selection,measurement, indexes, exterrier, udder, growing and development.

Размещено на Allbest.ru

...