Наукове обгрунтування формування продуктивності, якостей продовольчого зерна та насіння озимої пшениці в південній частині правобережного Лісостепу

Показник виживання рослин у весняно-літній період, на відміну від осінньо-зимового, значно більший після кращих попередників і на високих фонах удобрення, ніж після кукурудзи і на фосфорно-калійному та неудобреному фонах, де через недостатній вміст азоту в грунті ростові і синтетичні процеси порушуються. Спостерігається тісна кореляційна залежність виживання рослин за вегетацію від показників відношення в них при вході в зиму "N небілковий : N білковий" (r= -0,738) та вмісту в листі у фазі колосіння азоту (r=0,932) і цукрів (r= -0,888).

4.3. Високопластичні сорти типу Миронівської 808, порівняно з більш вибагливими сортами типу Безостої 1, мають вищі показники виживання рослин за період від сходів до повної стиглості після різних попередників і фонів удобрення на 6,0-9,3%. Залежність виживання рослин від фонів мінерального живлення після конюшини на один укіс і кукурудзи на силос характеризується рівняннями прямої, відповідно у=1,4914х+76,047 і у=4,2229х+59,62 для сортів типу Миронівської 808 та у=1,28х+70,287 і у=3,8086х+52,32 для сортів типу Безостої 1.

4.4. За площею листя сорти типу Безостої 1 дещо поступаються перед сортами типу Миронівської 808, але переважають за вмістом і масою хлорофілу. Ці показники бувають найвищими по чорному пару, а після інших попередників зменшуються в напрямку до гіршого з них, кукурудзи на силос. Застосування азотних весняно-літніх підживлень у поєднанні з основним повним мінеральним добривом на посівах після кукурудзи сприяє підвищенню площі листя і маси хлорофілу до рівня, що має місце після гороху і конюшини, а вмісту хлорофілу - до рівня, що відмічається по чорному пару.

4.5. Більш стійкі до вилягання сорти типу Безостої 1 істотно вищі показники продуктивності колоса, густоти продуктивних стебел, урожайності і якості зерна формують по чорному пару без добрив і з добривами та після конюшини з удобренням ; після конюшини без добрив та гороху без добрив і з добривами вони істотної переваги не мають, а після кукурудзи на силос без добрив і з добривами значно поступаються високопластичним сортам типу Миронівської 808.

5. Високопродуктивні сорти сильних пшениць переважають сорт Українка 0246 за урожайністю в середньому на 13,7 ц/га, але поступаються за вмістом білка на 0,79-1,68 і клейковини на 3,5-4,9%. Тому на формування високобілкового зерна такого рівня як в Українки 0246 вони потребують внесення відповідно більшої кількості добрив, передусім азотних.

6. Оптимальною системою удобрення озимої пшениці є поєднання основного фосфорно-калійного добрива після кращих попередників і повного мінерального після кукурудзи на силос з азотними весняно-літніми підживленнями, відповідно Р₉₀К₆₀+N_30х3 і N₉₀Р₉₀К₆₀+N_30х3. Вона дає змогу одержувати продовольче зерно І-ІІІ класів якості і урожайність за звичайної та інтенсивної технологій в середньому за 1985-1995 рр. відповідно 45,8-53,6 і 54,6-73,2 ц/га, повніше і раціональніше використати вологу, поживні речовини і біокліматичний потенціал в цілому. Існує тісна пряма корелятивна залежність урожайності від застосування в комплексі інтенсивної технології заходів захисту посівів від шкідників, хвороб, бур'янів, вилягання та оптимізації кислотності грунту (r=0,881).

7. Розміщення насінних ділянок після конюшини забезпечує без застосування добрив вищі, ніж після кукурудзи на силос, показники урожайності на 13,6 ц/га, вмісту білка - на 1,05%, маси 1000 зерен - на 1,4 г, енергії проростання - на 2,6%, лабораторної схожості - на 1,6% і сили росту - на 0,4 г, а оптимальне удобрення після конюшини (Р₄₅К₃₀+N_30х3) і кукурудзи на силос (N₉₀Р₉₀К₆₀+N_30х3) - одержання після них високих і майже однакових показників урожайності (відповідно 46,0 і 44,9 ц/га) та посівних якостей насіння. Післядія попередників і добрив на посівні і урожайні якості насіння зумовлює слабку тенденцію їх незначного модифікаційного збільшення лише у першому поколінні.

Простежується тісна пряма кореляційна залежність між показниками урожайності на насінних ділянках і маси 1000 насінин (r=0,803) та між показниками маси 1000 насінин після кукурудзи на силос і енергії проростання (r=0,812), польової схожості (r=0,846), сили росту (r=0,893) та урожайних властивостей (r=0,745); між показниками енергії проростання і польової схожості (r=0,960); між показниками сили росту і польової схожості (r=0,884).

8. За економічною ефективністю ланка з чорним паром забезпечує найвищі серед всіх ланок сівозміни показники виходу пшеничного зерна, його стабільності і якості, коефіцієнта біоенергетичної ефективності, вартості, чистого доходу і рентабельності, проте поступається перед ланками з конюшиною, горохом і кукурудзою на силос за показниками виходу валової продукції, кормів, їх якості і коефіцієнта використання землі. В умовах зменшення поголів'я тварин і потреби в кормах за сучасного економічного стану переваги ланки з чорним паром зростають.

9. Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці є більш економічно вигідною в ланках з кращими попередниками в основному завдяки заходам захисту посівів від вилягання, збудників хвороб, шкідників, бур'янів і оптимізації кислотності грунту. Менш ефективна вона в ланці з кукурудзою на силос, де стійкість до вилягання та фітосанітарний стан посівів задовільні і обробки регуляторами росту та пестицидами, як правило, не потрібні.

10. Кращі показники економічної і біоенергетичної ефективності насінницьких посівів озимої пшениці забезпечуються при розміщенні їх після конюшини без внесення добрив. Економічно і енергетично вигідно розміщувати насінницькі посіви після конюшини на фоні Р₄₅К₃₀ + N_30х3 і після кукурудзи на силос на фонах Р₄₅К₃₀ + N_30х3 та N₉₀Р₉₀К₆₀ + N_30х3.

11. Виходячи з результатів досліджень пропонується комплекс агротехнічних заходів для регіональної сортової ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці, що дає можливість одержувати в умовах південної частини правобережного Лісостепу у звичайному варіанті 40-50 і інтенсивному - 50-70 ц/га продовольчого зерна І-III класів і високоякісного насіння.

11.1. Основними попередниками озимої пшениці, що забезпечують вирішення проблем виробництва достатньої кількості високоякісного продовольчого зерна і насіння, високобілкових кормів і поліпшення родючості грунту, мають бути багаторічні трави після першого укосу і горох на зерно.

В умовах сучасного економічного стану доцільно реалізувати переваги чорного пару, що забезпечує порівняно з іншими попередниками найвищі показники урожайності, якості продовольчого зерна і насіння, чистого доходу, рентабельності, коефіціента баоенергетичної ефективності, а також їх стабільності і окультурення грунту.

Високорозвинутим господарствам варто використовувати також найбільш продуктивну за виходом валової продукції ланку з кукурудзою на силос.

11.2. З метою раціонального використання попередників, добрив, агроекологічних умов і повнішої реалізації потенціальних можливостей сучасних сортів в умовах оптимального удобрення сорти типу Безостої 1 (Тіра, Коломак 3 і Спартанка) потрібно розміщувати по чорному пару і після багаторічних трав, а сорти типу Миронівської 808 (Одеська 267, Коломак 5 і Миронівська остиста) - після гороху і кукурудзи на силос.

11.3. Застосовувати диференційовану залежно від попередників систему удобрення озимої пшениці, за якою необхідно основне фосфорно-калійне добриво по чорному пару, після багаторічних трав і гороху та повне мінеральне добриво після кукурудзи на силос поєднувати з весняно-літніми азотними підживленнями.

11.4. З метою формування високопродуктивних посівів з високими показниками продовольчих якостей зерна і посівних якостей насіння здійснювати систематичний агробіологічний контроль за їх станом.

11.5. Створювати перехідні і страхові фонди зерна сильних пшениць І-ІІ класів і високоякісного насіння у найсприятливіші за агрометеорологічними умовами роки для використання у несприятливі роки.

Посіви з високоякісним зерном і насінням виявляти напередодні збирання врожаю, строки і способи якого визначати враховуючи особливості сорту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

сорт озимий пшениця удобрення

Монографії, довідники, навчальні посібники

1. Терещенко Ю.Ф. Народногосподарське значення озимої пшениці. Біологічні основи формування врожаю. Етапи органогенезу. Особливості районованих і нових сортів// Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці в колгоспах і радгоспах Черкаської області/ За ред. І.М.Карасюка.- Черкаси, 1985.- С.5-18. Там же: Інші розділи у співавторстві з І.М.Карасюком, А.М.Геркіялом, М.В.Недвигою, В.О.Єщенком, А.Я.Хільченком, Л.Д.Тищенком і В.В.Носенком. - С.18-19 і 24-60.

2. Терещенко Ю.Ф. Озимые зерновые. Пшеница. Рожь// Интенсивные технологии возделывания зерновых и технических культур/ Под ред. А.И.Зинченко и И.М.Карасюка.- К.:Выща шк., 1988.- С.100-141.

3. Терещенко Ю.Ф. Особенности интенсивных технологий выращива-ния зерновых культур. Озимые зерновые культуры: пшеница, рожь, ячмень, тритикале// Справочник по зерновым культурам. Под ред. И.М.Карасюка.- К.:Урожай, 1991.- С.161-197.

4. Терещенко Ю.Ф., Ільченко М.А., Зінченко О.І. Озима пшениця// Біологічне рослинництво: Навч. посібник: за ред. О.І.Зінченка.- К.:Вища шк., 1996.- С.118-129

Статті в наукових виданнях

1. Терещенко Ю.Ф., Пастух А.М. Сорт и удобрение// Зерновые и масличные культуры.- 1971.- №11.- С.118-129.

2. Терещенко Ю.Ф. Урожай і якість зерна високопродуктивних сортів озимої пшениці залежно від попередників і удобрення// Землеробство в умовах південного Лісостепу України: Зб. наук. пр.- К.: Урожай, 1971.- С.23-28.

3. Терещенко Ю.Ф., Жемела Г.П. Качество зерна озимой пшеницы сортов Мироновская 808 и Безостая 1 в зависимости от предшественников и основного удобрения// Влияние агротехнических приемов на качество растений: Сб. тр. УСХА.- К., 1971.- Вып.57.- С.17-20.

4. Терещенко Ю.Ф., Пастух А.М. Размещение по предшественникам и удобрение озимой пшеницы Мироновская 808 и Безостая 1// Пути повышения урожайности зерновых и кормовых культур: Тр. УСХА.- К., 1972.- Вып.66.- С.42-45.

5. Терещенко Ю.Ф., Пастух А.М., Карпенчук Н.В. Урожай и технологические качества зерна озимой пшеницы сорта Мироновская 808 в зависимости от предшественников и удобрений// Бюл. МНИИ ССП.- М.:Колос, 1972.- Вып.3.- С.83-86.

6. Терещенко Ю.Ф., Жемела Г.П., Пастух А.В., Карпенчук Н.В. Урожай і якість зерна озимої пшениці при вирощуванні її після гороху на різних фонах удобрення// Землеробство: Респ. міжвідомч. темат. зб.- К.: Урожай, 1973.- Вип. 31.- С.18-23.

7. Терещенко Ю.Ф., Подвысоцкий В.Ф. Лучшие предшественники озимой пшеницы на семенных участках// Бюл. МНИИССП.- М.:Колос, 1973.- Вып.4.- С.72-76.

8. Мусатов Г.И., Терещенко Ю.Ф., Пастух А.М. Влияние предшественников и доз основного удобрения на урожай и качество зерна озимой пшеницы Мироновская 808 и Безостая 1// Приемы повышения качества зерна: Тр. Горьковского СХИ.- Горький, 1973.- Т.59.- С.39-42.

9. Терещенко Ю.Ф., Жемела Г.П., Пастух А.М., Подвысоцкий В.Ф., Коротеев А.В. Урожай, технологические и семенные качества озимой пшеницы в зависимости от предшественников и удобрений// Доклады ВАСХНИЛ.- 1974.- №8.- С.7-10.

10. Терещенко Ю.Ф., Коротеев А.В. Влияние азотных подкормок в сочетании с основным удобрением на урожай и качество зерна озимой пшеницы, выращиваемой после кукурузы на силос// Биологические основы повышения урожайности сельскохозяйственных культур: Науч. тр. УСХА.- К., 1975.- Вып. 146.- С.25-30.

11. Терещенко Ю.Ф., Коротеев А.В. Вынос азота, фосфора и калия с урожаем высокопродуктивных сортов озимой пшеницы при выращивании после клевера на один укос на оподзоленных черноземах правобережной Лесостепи УССР// Биологические основы повышения урожайности сельскохозяйственных культур: Науч. тр. УСХА.- К., 1975.- Вып.146.- С.41-44.

12. Терещенко Ю.Ф., Жемела Г.П., Коротеев А.В., Бойко Н.И., Белоножко В.Я. Удобрение озимой пшеницы по разным предшественникам в южной части правобережной Лесостепи Украины// Влияние удобрений на урожай и его качество: Науч. тр. УСХА.- К., 1978.- Вып. 211,- С.27-31.

13. Терещенко Ю.Ф., Іщенко Р.Л., Мартинюк В.Т. Вплив попередників і удобрення на врожай і посівні якості насіння озимої пшениці// Землеробство: Респ. міжвідомч. темат. наук. зб.- К.: Урожай, 1980.- Вип.52.- С.58-62.

14. Лукьянова Е.Н., Терещенко Ю.Ф., Ивко Л.П. Пораженность озимой пшеницы мучнистой росой в зависимости от агротехники возделывания// Интегрированная защита растений от вредителей и болезней зерновых и кормовых культур: Науч. тр. УСХА.- К., 1981.- С.117-120.

15. Терещенко Ю.Ф., Жемела Г.П., Нешта Н.М. Выращивание высококачественного зерна сильных и ценных пшениц по разным предшественникам в условиях центральной Лесостепи УССР// Совершенствование технологии возделывания зерновых культур: Науч. тр. УСХА.- К., 1982.- С.15-19.

16. Терещенко Ю.Ф., Ищенко Р.Л. Влияние предшественников и удобрений на урожай и качество зерна озимой пшеницы в прямом действии и последствии через семена// Пути повышения урожайности и качества продукции полевых культур: Науч. тр. Харьк. СХИ.- 1982.- Т.287.- С.25-29.

17. Терещенко Ю.Ф., Ищенко Р.Л., Коротеев А.В. Повышение урожайности зерна озимой пшеницы по непаровым предшественникам в условиях правобережной Лесостепи УССР// // Пути повышения урожайности и качества продукции растинееводства: Сб. науч. тр., т.38.- Харьков.-1984.-С.9-10.

18. Терещенко Ю.Ф., Пастух А.М., Коротеев А.В., Ищенко Р.Л. Урожайность и качество зерна озимой пшеницы в правобережной Лесостепи УССР в зависимости от предшественников и удобрений// Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы: Тр. Кубанского СХИ.- Краснодар, 1985.- Вып. 263(291). С.41-43.

19. Терещенко Ю.Ф., Коротеев А.В. Использование влаги и элементов питания по предшественникам и фонам удобрений в условиях интенсивной технологии выращивания озимой пшеницы// Плодородие почвы и продуктивность севооборотов: Сб. науч. тр. УСХА.- К.-1985.- С.44-48.

20. Жемела Г.П., Терещенко Ю.Ф., Ищенко Р.Л., Коротеев А.В. Влияние приемов возделывания на качество зерна интенсивных сортов озимой пшеницы// Возделывание озимой пшеницы по интенсивной технологии в Степи УССР.- Днепропетровск, 1988.- С.139-147.

21. Терещенко Ю.Ф., Ищенко Р.Л. Кукуруза на силос как предшественник колосовых// Зерновые культуры.- 1988.- №4.- С.25-26.

22. Терещенко Ю.Ф., Ищенко Р.Л., Белоножко В.Я. Размещение озимой пшеницы по предшественникам// Зерновые культуры.- 1989.- №4.- С.31-32.

23. Терещенко Ю.Ф., Коротеев А.В., Ищенко Р.Л. Выращивание высоких урожаев озимой пшеницы при интенсивном удобрении в правобережной Лесостепи УССР// Технология возделывания зерновых культур: Сб. науч. тр.- К.:Изд. УСХА, 1991.- С.20-28.

24. Ильченко Н.А., Терещенко Ю.Ф. Некоторые резервы увеличения производства зерна озимой пшеницы в условиях Лесостепи Украины// Итоги научно-исследовательской работы по селекции, семеноводству и интенсивным технологиям возделывания озимой пшеницы за 1986-1990 гг. и важнейшие задачи на близлежащую перспективу: Сб. науч. тр.- Мироновка, 1991.- С.160-163.

25. Терещенко Ю.Ф., Іщенко Р.Л., Коротеев А.В. Екологічні аспекти застосування мінеральних добрив при вирощуванні озимої пшениці на зерно і зелений корм// Зб. Наук. пр. Уманської с.-г. академії.- К., 1997.- С.122-124.

26. Терещенко Ю.Ф. Економічна і біоенергетична ефективність озимої пшениці залежно від сорту, попередника, удобрення і технології вирощування// Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва: Зб. наук. пр. Уманської с.-г. академії. ч.2.- Умань, 1998.- С.170-173.

27. Терещенко Ю.Ф. Листкова поверхня, вміст і маса хлорофілу в листі озимої пшениці залежно від сорту, попередника і добрив// Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва: Зб. наук. пр. Уманської с.-г. академії.- ч.1. Умань, 1998.- С.28-32.

28. Терещенко Ю.Ф. Економічна і біоенергетична ефективність вирощування насіння озимої пшениці залежно від попередників і добрив// Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва: Зб. наук. пр.Уманської с.-г. академії.- ч.2. Умань, 1998.- С.114-116.

Анотація

Терещенко Ю.Ф. Наукове обгрунтування формування продуктивності, якостей продовольчого зерна та насіння озимої пшениці в південній частині правобережного Лісостепу.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук з спеціальності 06.01.09-рослинництво.- Національний аграрний університет, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено проблемам підвищення урожайності, продовольчих і посівних якостей м'якої озимої пшениці. На основі експериментальних комплексних досліджень розроблено науково обгрунтовану ефективну систему агротехнічних заходів регіональної сортової ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці. Теоретично обгрунтовано і експериментально доведено, що вона у звичайному та інтенсивному варіантах забезпечує формування після різних попередників відповідно 40-50 і 50-70 ц/га продовольчого зерна І-ІІІ класів якості та високоякісного посівного матеріалу. Вона передбачає розміщення по чорному пару і після конюшини на один укіс найбільш стійких до вилягання сортів озимої пшениці, а після гороху на зерно і кукурудзи на силос у молочно-восковій стиглості зерна - високопластичних сортів.

Система удобрення включає поєднання основного фосфорно-калійного добрива після кращих попередників і повного мінерального добрива після кукурудзи на силос з весняно-літніми азотними підживленнями. Раціональний вибір, розміщення після попередників та удобрення сортів озимої пшениці в комплексі з заходами інтегрованого захисту рослин від збудників хвороб, шкідників, бур'янів, оптимізацією кислотності грунту і біологічним контролем забезпечують формування високопродуктивних посівів, підвищення їх зимостійкості і загального виживання, високі показники хлібопекарських якостей зерна, посівних якостей і урожайних властивостей насіння, економічної та біоенергетичної ефективності.

Обгрунтовано необхідність створення у сприятливі за агроекологічними умовами роки перехідних фондів сильного зерна І-ІІ класів якості та високоякісного насіння з метою використання у наступні несприятливі роки. Також обгрунтовано доцільність запровадження чорного пару в умовах кризового економічного стану ресурсного дефіциту, скорочення поголів'я тварин і потреби в кормах. Основні результати роботи використано при розробці регіональних сортових ресурсоощадних технологій вирощування озимої пшениці і запроваджуються в господарствах районів Черкаської, Вінницької і Кіровоградської областей, що знаходяться в південній частині правобережного Лісостепу, при написанні підручників, навчальних посібників і монографій а також при розробці програм і методик досліджень.

Ключові слова: озима пшениця, сортотип, попередник, основне удобрення, роздрібні азотні підживлення, зимостійкість, виживання, урожайність, хлібопекарські якості, посівні якості.

Аннотация

Терещенко Ю.Ф. Научное обоснование формирования продуктивности, посевных качеств продовольственного зерна и семян озимой пшеницы в южной части правобережной Лесостепи.- Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.-01.-09 - растениеводство.- Национальный аграрный университет, Киев, 1999. Диссертация посвящена проблемам повышения урожайности, продовольственных и посевных качеств мягкой озимой пшеницы. На основании экспериментальных комплексных исследований разработано эффективную систему агротехнических приемов региональной сортовой ресурсосберегающей технологии выращивания озимой пшеницы. Теоретически обоснована и экспериментально подтверждено, что она в обычном и интенсивном вариантах обеспечивает получение после разных предшественников соответственно 40-50 и 50-70 ц/га продовольственного зерна І-ІІІ классов качества и высококачественного семенного материала. Обосновано необходимость создания в благоприятные по агроэкологическим условиям годы переходящих фондов сильного зерна и высококачественных семян с целью использования в последующие неблагоприятные годы. Также обосновано целесообразность внедрения черного пара в условиях ресурсного дефицита. Основные результаты работы использованы при разработке региональных сортовых ресурсосберегающих технологий выращивания озимой пшеницы и внедряются в хозяйствах районов Черкасской, Винницкой и Кировоградской областей, расположенных в южной части правобережной Лесостепи. Ключевые слова: озимая пшеница, сортотип, предшественник, основное удобрение, дробные азотные подкормки, зимостойкость, выживаемость, урожайность, хлебопекарные качества, посевные качества.

Summary

Tereshchenko Yu.F. Scientific grounds of productivity formation, properties of winter wheat food grain and seeds in the Southern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone.- The manuscript.

The dissertation for getting a scientific degree of Doctor of agricultural sciences in speciality 06.01.09 - plant growing.-National Agrarian University, Kyiv, 1999.

The thesis deals with the problems of increasing the crop capacity, food and sowing properties of soft winter wheat. Based on the complex experimental researches, a scientifically grounded efficient system of farm practices of a regional varietal resource-saving technology of winter wheat growing was worked out. It is theoretically grounded and experimentally proved that in regular and intensive variants it ensures getting 40-50 and 50-70 cwt/h of food grain of 1-111 quality categories and high-quality sowing material after various predecessors.

The creation of local transitive funds of strong grain and high-quality seeds under favorable agro-ecological conditions with the aim of using it in the following unfavorable years is proved to be useful. It is also advisable to apply autumn fallow under conditions of resource deficiency.

The main results of the research work were used to work out regional varietal resource-saving technologies of winter wheat growing, they are introduced on the farms of corresponding districts of Cherkasy, Vinnytsya and Kirovograd regions.

Key words: winter wheat, cultivar, predecessor, main fertilizer, fractional nitrogenous dressing, winter hardiness, survival, crop capacity, baking qualities, sowing qualities.

Размещено на Allbest.ru