Вплив якості насіння соняшника на його продуктивність в умовах північно-східного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив якості насіння соняшника на його продуктивність в умовах північно-східного лісостепу Украіни

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

На протязі багатьох років підвищення продуктивності соняшнику обумовлювалось впровадженням нових сортів і гібридів та розробкою більш досконалих технологій вирощування. Разом з тим, в недостатній мірі використовувався такий потужний важіль підвищення продуктивності, як якість посівного матеріалу. Тільки маючи в розпорядженні якісне насіння, можна отримати високоякісні сходи, які відзначаються своєчасністю та дружністю проростання, високою життєздатністю, що в свою чергу є запорукою одержання високого врожаю.

Крім цього, в останні роки в усьому світі зростає використання насіння гібридів. Значно зменшити вартість процесу отримання гібридного насіння, зробити його більш технологічним, дозволяє використання гаметоцидів - хімічних речовин, які стерилізують пилок та не знижують жіночу фертильність. В зв`язку з цим є актуальним визначення впливу гаметоцидів (етрелу) на ступінь виявлення стерильності і урожайність соняшнику.

Мета і завдання досліджень.

Завдання даного дослідження є зясування деяких параметрів, що визначають якість посівного матеріалу соняшнику і впливають на врожайність цієї культури в умовах Сумської області. З цією метою вивчались такі питання:

а) визначення впливу вмісту олії в насінні на польову схожість та продуктивність рослин соняшнику;

б) визначення впливу лушпинності насіння на польову схожість і продуктивність рослин соняшнику;

в) визначення впливу строків збирання насіння на польову схожість і продуктивність рослин в наступному році;

г) визначення впливу морфологічних ознак материнських рослин на врожайні властивості насіння яке сформувалось на них;

д) визначення впливу гаметоцидів (етрелу) на стерильність і продуктивність рослин.

Наукова новизна роботи.

В умовах Північно-східного Лісостепу України проведено комплексне вивчення залежності урожайності соняшнику від вмісту олії в насінні, лушпинності насіння, морфологічних ознак та строків збирання насіння материнських рослин. Вперше вивчено вплив обробітку етрелом на стерильність і продуктивність соняшнику. Отриманий таким чином вихідний матеріал представляє собою інтерес для гетерозисної селекції.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалась в 1994-1997 р.р. в межах планової наукової теми на кафедрі рослинництва Сумського державного аграрного університету № державної регестрації 0196U012442 від 11.06.96.

Практичне значення результатів досліджень.

Матеріали, висновки та основні положення роботи включені в звіти з даної теми. Результати досліджень використовувались при складанні методичних рекомендацій вирощування соняшнику в господарствах Сумської області, а також при виконанні науково-дослідної роботи по створенню вихідного матеріалу для селекції соняшнику.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на курсах підвищення кваліфікації агрономів та при читанні лекцій і проведенні лабораторно-практичних занять у Сумському державному аграрному університеті. Результати досліджень впроваджені в 1997-1998 рр. в КСП «Гудимівкьке» Роменського району, Навчально-дослідному господарстві СумДАУ Сумського району Сумської області на площі 145 га. Одержаний економічний ефект склав 85 тис. 360 грн.

Декларація особистого внеску.

За темою дисертації автором вивчено та систематизовано вітчизняну та світову літературу. Виконані лабораторні та польові досліди, з метою більш досконалого вивчення даних питань проведені також мікроскопічні дослідження та мас-спектрометричні вимірювання. Автором зроблено аналіз та висновки з отриманих даних.

Апробація дисертації.

Основні положення дисертації доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Сумського державного аграрного університету в 1995-98 роках, а також на обласній науково-практичній конференції «Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції» (Суми, 1995).

Публікація результатів досліджень.

Основні положення дисертації опубліковані в 5 наукових статтях.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 128 сторінках машинописного тексту, містить 29 таблиць, 32 рисунки. Текстова частина складається із вступу, 8 розділів, висновків і пропозицій виробництву. Список літератури включає 215 найменувань, в тому числі 42 іноземних автори. Допоміжний матеріал дисертації поданий в 13 рисунках і 7 таблицях додатку.

Зміст роботи

насіння соняшник гаметоцид олія

РОЗДІЛ 1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОЛГЯД

В п`яти підрозділах розглянуто стан проблеми впливу якості насіння на продуктивність сільськогосподарських культур за літературними джерелами вітчизняних та закордонних досліджень. Також вивчено та систематизовано світову літературу, щодо дії етрелу на продуктивність та стерильність рослин.

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИКА І УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина роботи проводилась в 1994-1997 роках на базі Сумського державного аграрного університету і його учбового господарства в лабораторних умовах і в умовах польового досліду. Дослідження проводили з сортом соняшнику ВНІІМК-8883 поліпшений.

Для вирішення поставлених завдань були проведені досліди за наступними схемами:

1. Вплив вмісту олії в насінні на схожість та продуктивність:

а) висів насіння з вмістом олії менше ніж 43%;

б) висів насіння з вмістом олії від 43% до 48%;

в) висів насіння з вмістом олії більш ніж 48%.

2. Вплив лушпинності на схожість та продуктивність:

а) висів насіння з лушпинністю менше ніж 25%;

б) висів насіння з лушпинністю від 25% до 30%;

в) висів насіння з лушпинністю більш ніж 30%.

3. Вплив різних строків збирання насіння на схожість та продуктивність у поколінні:

а) висів насіння зібраного через 20 днів після масового цвітіння;

б) висів насіння зібраного через 30 днів після масового цвітіння;

в) висів насіння зібраного через 35 днів після масового цвітіння;

г) висів насіння зібраного через 40 днів після масового цвітіння.

4. Вплив морфологічних ознак материнських рослин на продуктивність у поколінні:

а) висів насіння, відібраного з рослин з висотою стебла до 170, від 170 до 210 см та більш, ніж 210 см;

б) висів насіння, відібраного з рослин з діаметром стебла до 1.8 см, від 1.8 до 2.4 см та більш, ніж 2.4 см;

в) висів насіння, відібраного з рослин з діаметром кошика до 18 см, від 18 до 22 см та більше, ніж 22 см;

г) висів насіння, відібраного з рослини з площею листкової поверхні до 0.4 м², від 0.4 до 0.5 м², понад 0.6 м².

5. Вплив біологічно-активних речовин на стерильність та продуктивність. Обробіток водним розчином етрелу (2-хлоретилфосфонова кислота) в різних концентраціях:

а) вода (контроль);

б) 0.01% розчин етрелу;

в) 0.03% розчин етрелу;

г) 0.05% розчин етрелу;

д) 0.1% розчин етрелу;

ж) 0.2% розчин етрелу.

Розміри облікових ділянок в польових дослідах-50 м², у виробничих- 2 га. Досліди проводились в 4-х разовому повторенні. Варіанти у повтореннях розміщувались рендомізованим методом. При проведенні досліджень агротехніка була загальноприйнятою для даної зони.

Облік, вимірювання, супутні спостереження проводили у відповідності з «Методикою польових дослідів» (Доспехов Б.А., 1985) та згідно «Методике государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур».

Грунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний слабовилугуваний середньосуглинистий на лесу. Товщина гумусового горизонту 65-75 см. Орний шар цього грунту характеризується такими агрохімічними показниками: вміст гумусу 5.1%, рН сольової витяжки 6.4, сума поглинутих основ 36.2 мг-екв. на 100 г. грунту, гідролітична кислотність 1.9 мг-екв. на 100 г. грунту, вміст загального азоту 0.197%, рухомих форм фосфору і калію за Чіріковим відповідно 12.6 і 8.2 мг на 100 г. грунту.

Клімат в районі розташування навчально-дослідного господарства СумДАУ помірно-континентальний. Погодні умови за кількістю тепла, вологи та розподілу їх на протязі вегетації відрізнялися за роки проведення досліджень, але в основному забезпечували нормальний ріст і розвиток рослин соняшнику.

Економічну ефективність визначали в цінах, які існували на рік закінчення досліджень (вересень 1998 року).

Математичний розрахунок результатів досліджень проводили методами дисперсійного, кореляційного та регресивного аналізів на ЕОМ ІВМ РС/АТ за програмами, складеними на кафедрі кібернетики та інформатики Сумського державного аграрного університету, а також на основі пакету статистичних програм «STATGRAPHICS», «STATISTICA».

РОЗДІЛ 3 ВПЛИВ ЯКОСТІ НАСІННЯ НА СХОЖІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОНЯШНИКУ

3.1. Вплив вмісту олії в насінні соняшнику на схожість та продуктивність

В перший період росту паросток існує за рахунок запасів материнського насіння. Отже, від того, наскільки цей запас буде біологічно повноцінним, залежить характер, спрямованість і інтенсивність біохімічних процесів не тільки в цей період, але і на протязі всієї вегетації рослини.

З метою встановлення впливу вмісту олії на процес проростання насіння ми визначили силу росту, лабораторну та польову схожість. Результати досліджень показали, що: енергія проростання та лабораторна схожість зростають при підвищенні олійності насіння (див. табл. 1).

Посівні якості насіння соняшнику в залежності від вмісту олії (в середньому за 1995-1997 рр.)

Вміст олії в насінні, %	Енергія проростання, %	Лабораторна схожість, %	Сила росту, %	Польова схожість, %
менш, ніж 43	86.2	89.8	78.2	76.0
від 43 до 48	89.0	91.9	80.0	78.8
більш, ніж 48	92.6	94.4	81.5	80.2
НІР0,05	2.5	2.6	2.3	2.0

Найвищу енергію забезпечило насіння з вмістом олії понад 48% - вона склала 92.6%, що на 6.2% вище, ніж при пророщуванні низькоолійного (до 43%) насіння. Різниця між цими варіантами суттєва, НІР_0.05 склала 2.5. Варіант з висівом насіння з вмістом олії від 43% до 48% займав проміжне положення, енергія проростання була на рівні 89%.

Результати дисперсійного аналізу показали, що за показником лабораторної схожості спостерігались істотні відмінності. Це можна пояснити тим, що олія є джерелом поживних сполук на перших етапах життя молодого паростка, а кількість її позитивно впливає на проростання насіння при повному забезпеченні іншими факторами життя.

Більш переконливо цю залежність характеризують кореляційні співвідношення. Виявлена позитивна кореляційна залежність між вмістом олії та лабораторною схожістю (R=0.40). Крім цього, з метою визначення формули кореляційної залежності був проведений регресивний аналіз та побудована лінія регресії. Ця залежність описується рівнянням регресії - y=73.6+0.40x.

Сила росту та польова схожість аналогічно, як і попередні показники посівних якостей, зростають при збільшенні вмісту олії (див. табл. 1)

Польова схожість в значній мірі залежить від лабораторної, що підтверджується високим коефіцієнтом кореляції R=0.83. Найбільшу польову схожість (80.2%) забезпечив висів насіння з вмістом олії понад 48%, що істотно вище в порівнянні з сівбою низькоолійним насінням (до 43%). Сівба насінням з вмістом олії від 43% до 48% забезпечила одержання близько 79 паростків із 100 висіяних насінин

Результати морфометрічних вимірювань показали, що, не зважаючи на використання олії як запасної речовини на перших етапах розвитку до початку власного автотрофного існування, істотної різниці між варіантами не спостерігалось. Такі показники, як висота рослин та діаметр стебла, були на рівні 195-196 см та 2.6-2.7 см відповідно. Кількість насінин з кошика коливалась від 1198 до 1239 штук.

Основним показником продуктивності соняшнику є вихід насіння і олії з одиниці площі. При сівбі насінням з олійністю від 43% до 48% було одержано найвищу урожайність - 38.3 ц/га. Однак, враховуючи, що ознака олійності успадковується у варіанті, де було висіяно насіння з вмістом олії більш, ніж 48%, олійність покоління була дещо вища і склала 48.7%. При врожайності 38.0 ц/га збір олії з 1 га в цьому варіанті був найбільшим і склав 18.5 ц/га, що істотно вище в порівнянні з сівбою низькоолійним насінням, де було одержано найменше олії 16.3 ц/га, НІР_0.05 склала 1.2. У варіанті при висіві насіння з вмістом олії від 43% до 48%, збір олії склав 17.8 ц/га.

Вплив вмісту олії в насінні соняшнику на врожайність та збір олії в наступному році (середнє за 1995-1997 рр.)

Вміст олії в насінні, %	Олійність покоління, %	Врожайність покоління, ц/га	Збір олії, ц/га
менш, ніж 43	44.3	36.8	16.3
від 43 до 48	46.5	38.3	17.8
більш, ніж 48	48.7	38.0	18.5
НІР0.05		2.6	1.2

Отже, в умовах Північно-східного Лісостепу використання насіння з більшим вмістом олії сприяє підвищенню посівних якостей насіння. Це, в свою чергу дає можливість економити посівний матеріал та одержати своєчасно дружні сходи, що є запорукою доброго врожаю. Крім цього, сівба насінням з вмістом олії понад 48%, завдяки високій врожайності та високій олійності покоління, підвищує збір олії з 1 га посівної площі.

3.2. Вплив лушпинності насіння соняшнику на схожість та продуктивність

Здійснивши кореляціний аналіз вихідного матеріалу, ми встановили взаємозв`язок між лушпинністю та деякими показниками якості насіння соняшнику. Встановлена тісна обернено пропорційна залежність між лушпинністю та вмістом олії, коефіцієнт кореляції R=-0.63. Цим підтверджується той відомий факт, що низьколушпинні сорти є високоолійними.

При формуванні врожаю важливу роль відіграють морфологічні показники рослин. Тому з метою визначення впливу рівня лушпинності на вегетативну сферу провели спостереження за деякими з них.

За результатами отриманих даних встановлено, що лушпинність вихідного посівного матеріалу істотно не впливає на вегетативну сферу рослин, що сформувалися з нього. Висота рослин у всіх варіантах була на одному рівні і склала 194.4-195.0 см.

Діаметр стебла та кошика також істотно не розрізнявся між варіантами і складав відповідно 2.7, 2.6, 2.7 та 18.9, 19.8, 19.6 см.

Такі показники генеративної сфери, як кількість та маса насіння з кошика, також істотно не відрізнялись.

Урожай насіння та олії у варіантах дещо змінювався. В табл. 3 наведені експериментальні дані, одержані в результаті трирічного вивчення впливу рівня лушпинності на продуктивність соняшнику.

Вплив лушпинності насіння на продуктивність соняшнику (середнє за 1995-1997 рр.).

Лушпинність насіння, %	Лушпинність покоління, %	Олійність покоління, %	Урожайність, ц/га	Збір олії, ц/га
менш, ніж 25	22.5	47.9	35.5	17.0
від 25 до 30	24.4	46.5	35.4	16.5
більш, ніж 30	27.5	45.3	35.7	16.2
НІР0,05			2.6	1.5

Збір олії залежить від урожайності та олійності насіння. Виходячи з цього, дещо більше олії з одного гектара (17.0 ц/га) було одержано при використанні низьколушпинного насіння.

Таким чином, показники якості насіння, а саме лушпинність та вміст олії, в деякій мірі впливають на посівні якості та продуктивність рослин соняшнику; використання низьколушпинного та високоолійного насіння підвищує посівні якості та збір олії з 1 га.

РОЗДІЛ 4 ВПЛИВ СТРОКІВ ЗБИРАННЯ НАСІННЯ НА СХОЖІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОНЯШНИКУ В СЛІДУЮЧОМУ ПОКОЛІННІ

Результати дослідів показали (див. рис. 1), що вологість і лушпинність насіння обернено пропорційно зменшуються із збільшенням періоду після цвітіння від 20 до 40 днів. Прямопропорційну залежність від строків збирання має вміст олії. Найвищим цей показник був при збиранні насіння через 35-40 днів після масового цвітіння і становив 47.8%.

При збільшенні строків збирання маса 1000 штук насінин зростала. Така тенденція зберігалась у всіх варіантах досліду. Найбільшим цей показник був зафіксований на 40^-й день після цвітіння і склав 65.2 г., що істотно вище в порівнянні з насінням, зібраним на 20^-й день (51.3 г.). Маса 1000 штук насінин, зібраних на 30-35^-й день, істотно не відрізнялась від зібраних на 40^-й день і склала 61.0 та 63.4 г.

Результати наших дослідів підтверджують дані З.Д. Місюри (1970), Ф.А. Шепетиної та М.Ф Рогожевої (1972), Онопріенка В.П. (1996). Отже, найбільший врожай насіння і вихід олії було одержано, коли соняшник збирали у фазі побуріння країв кошика при вологості насіння близько 16%, що співпадало з 35-40 днем після цвітіння.

За даними І.Ф. Рогожевової (1971), Г.К. Фурсової (1990), здатність до проростання зявляється у насіння соняшнику вже на 7-13 день, проте високу схожість соняшнику забезпечує насіння не молодше 22-25-денного віку.

Результати наших дослідів свідчать, що кондиційну схожість може забезпечити насіння, зібране не раніше, ніж через 30-35 днів після цвітіння (див. табл. 4). Найбільша лабораторна схожість 95.0% у насіння, зібраного через 35-40 днів після масового цвітіння. Найменшим цей показник був у насіння, зібраного через 20 днів після масового цвітіння, що статистично відрізняється від інших варіантів.

Енергія проростання, як показник, паралельний лабораторній схожості, підвищується при збільшенні терміну збирання після цвітіння. Так, максимальну енергію проростання 91.0% мало насіння, зібране на 40^-й день після цвітіння.

Прямо пропорційну залежність від строків збирання має польова схожість. В нашому досліді найбільшу кількість нормально розвинених сходів (понад 80 штук при висіві 100 насінин) дало насіння, зібране через 35 та 40 днів після масового цвітіння. Найменшу польову схожість 77.0% мало насіння, зібране на 20^-й день, що істотно менше ніж в інших варіантах.

Посівні якості насіння соняшнику в залежності від строків збирання (в середньому за 1994-1997 рр.)

Дні після цвітіння	Лабораторна схожість, %	Енергія проростання, %	Польова схожість, %
20	89.0	87.0	77.0
30	93.6	90.5	79.5
35	95.0	90.7	80.5
40	95.0	91.0	80.5
НІР0.05	1.5	1.2	1.1

Таким чином, у соняшнику на 30-35^-й день після цвітіння автономізація зародка досягає такого рівня, що дозволяє сім`янкам здійснювати нормальний метаболізм окремо від материнської рослини.

За результатами досліджень, можна зробити висновок, що строки збирання насіння суттєво не впливали на морфологічні параметри потомства. Так, висота рослин у всіх варіантах досліду була практично однаковою і становила в період цвітіння близько 198 см. Діаметр стебла був на рівні 2.75 см, а діаметр кошика змінювався від 18 см (у варіанті з висівом насіння, зібраного на 20^-й день після цвітіння) до 20.2 см (40^-й день після цвітіння). Діаметр стебла та кошика аналогічно висоті рослин у всіх варіантах істотно не відрізнявся.

Найбільша маса насіння з однієї рослини була у варіантах з висівом насіння зібраного на 35-40^-й день після масового цвітіння - 70.5 та 70.7 г. відповідно. Найменшим у варіанті з висівом насіння, зібраного на 20^-й день після цвітіння - 52.3 г.

Про урожайні якості насіння свідчить урожайність його в онтогенезі. Урожайні якості, як і посівні, формуються під час розвитку насіння на материнських рослинах. В таблиці 5 наведені експериментальні дані, одержані в результаті трирічного вивчення впливу строків збирання на продуктивність в першому поколінні.

За результати дисперсійного аналізу встановлено істотну різницю між варіантом при висіві насіння зібраного на 20^-й день після масового цвітіння та іншими варіантами. Найбільший врожай соняшнику був одержаний при висіві насіння зібраного на 35^-й день після цвітіння, але істотної різниці між варіантами при висіву насіння зібраного на 30^-й, 35^-й та 40^-й день, не спостерігалось (див. табл. 5).

Урожайність та збір олії в слідуючому поколінні різновікового насіння (1995-1997 рр.)

Дні після	Урожайність покоління	Збір олії
цвітіння	ц/га	відношення до контролю	ц/га	відношення до контролю
20	26.2	-9.1	12.4	-4.5
30	33.4	-1.9	16.0	-9.0
35	35.3	-	16.9	-
40	35.4	-	16.9	-
НІР0.05		6.0		2.8

Аналогічні результати були отримані в Східному Казахстані Я.К. Поляковим (1969) та в Тамбовській області І.Ф. Рогожевою (1971), де насіння при збиранні на 25-60 день після цвітіння мало однакові урожайні якості.

За результатами наших досліджень встановлено, що в умовах Сумської області фізіологічна стиглість соняшнику сорту ВНІІМК-8883 поліпшений настає на 30-35^-й день, а господарська (кінець наливу) - на 40^-й день після цвітіння. Встановлено, що при сівбі насінням, зібраним через 30, 35 і 40 днів після масового цвітіння, урожай був однаковим. Ми прийшли до висновку про можливість більш ранніх строків збирання насінневого соняшнику, не виключаючи застосування десикації в разі необхідності. При додатковому підсушуванні до кондиційної вологості це дозволить, особливо у роки масового розповсюдження хвороб, одержувати менш вражене насіння та задовільний урожай. Також при збиранні в цей час зменшується засміченість посівів наступних культур падалицею, раніше звільнюється поле від соняшнику.

РОЗДІЛ 5 ВПЛИВ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК МАТЕРИНСЬКИХ РОСЛИН НА ПРОДУКТИВНІСТЬ В НАСТУПНОМУ РОЦІ

Для вирішення цієї задачі було відібрано насіння з високорослих, низькорослих, з великими та малими кошиками, з товстими та тонкими стеблами, сильно та слабо облистених рослин. Таким чином відібране насіння ми висівали в польових умовах на ділянках площею 10 м² для визначення продуктивності в наступному році.

Так, при висоті 180-220 см та площі листкової поверхні материнських рослин 0.5 м², починалося підвищення продуктивності за масою насіння з кошика. При збільшенні площі листової поверхні понад 0.65 м² спостерігалось розширення меж варіювання висоти материнських рослин від 170 см до 230 см - все це обумовило одержання понад 70 г. насіння з одного кошика (див. рис. 2).

Крім висоти та площі листової поверхні материнських рослин, ми визначали врожайні властивості насіння, яке сформувалось на рослинах з різним діаметром стебла та кошика (див. рис. 3). Графічно відтворивши дані маси насіння з кошика в залежності від діаметру стебла та кошика материнських рослин виходить, що і ці показники в деякій мірі впливають на продуктивність в наступному році. Менший вплив цих показників в порівнянні з попередньою парою (висота, площа листової поверхні) переконливо видно з пологої будови поверхні, яка відображає дану залежність.

Так, на рис. 3 показано, що сівба насінням, яке було сформовано на рослинах з діаметром кошика більше 20 см і діаметром стебла більше 2.8 см, забезпечила одержання понад 70 г. насіння з одного кошика.

Отже, з вище наведених даних виходить, що найкращі врожайні якості мало насіння, яке було сформовано на рослинах з висотою від 180 см до 220 см, площею листової поверхні понад 0.5 м², діаметром стебла більше 2.8 см, діаметром кошику більше 20 см.

Відомий той факт, що на формування високорослих рослин використовується більше добрив, період достигання у них дещо довший, вони також здатні вилягати за несприятливих умов, що ускладнює їх збирання. У зв`язку з цим слід відбирати середньо - та низько - рослі рослини, які здатні формувати насіння з добрими врожайними якостями.

Таким чином, добір за морфологічними ознаками може використо-вуватися при виведенні високопродуктивних сортів соняшнику. На підставі наших досліджень був створений вихідний матеріал, який має цінність для подальшої селекційної роботи.

РОЗДІЛ 6 ВПЛИВ ЕТРЕЛУ НА РЕПРОДУКТИВНУ ЗДАТНІСТЬ РОСЛИН СОНЯШНИКУ І ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ

На 4-5 день після обробки спостерігалось зниження тургору листків та їх деформація (зморщеність і закручування країв). При збільшенні концентрації розчину етрелу цей ефект був більш виражений. У варіантах з обробкою етрелом в концентраціях до 0.05% деформація зникала через 7-10 днів, а при обробці в концентраціях 0.1-0.2% залишалась до кінця вегетації.

Після обробки соняшнику розчинами в концентраціях 0.1-0.2% спостерігалась деформація та невиповненість кошиків внаслідок негативної дії препарату на розвиток жіночого гаметофиту.

Результати досліджень показали, що етрел впливає на темпи росту рослин соняшнику (див. табл. 6).

Динаміка елементів структури врожаю рослин соняшнику після обробки водним розчином етрелу (в середньому за 1995-1997 рр.)

Концентрація розчину, %	Висота рослин, см	Діаметр кошика, см	Діаметр стебла, см	Кількість насіння з 1 кошика, шт.	Маса насіння з 1 кошика, г
контроль	200.5	20.1	2.8	1073	70.0
0.01	197.6	19.8	2.73	1080	70.3
0.03	195.7	19.9	2.75	1069	69.7
0.05	191.1	18.9	2.75	960	60.7
0.1	185.4	18.7	2.67	750	44.8
0.2	180.1	18.2	2.7	523	29.2
НІР0.05	4.7	1.9	0.25	127	3.4

При огляді квітучих рослин соняшнику, особливо в ранковий час, можна було спостерігати, що трубчаті квітки фертильних рослин виділяли велику кількість пилку, якого майже не було у стерильних, тому кошики із стерильними квітами мали менш інтенсивне забарвлення.

За результатами дослідження під мікроскопом та пророщування встановлено, що максимальна кількість стерильних рослин була виявлена після обробки етрелом в концентраціях більших, ніж 0.05% (табл. 7).

Кількість стерильних рослин соняшнику після обробки етрелом (в середньому за 1995-1997 рр.)

Відсоток стерильних рослин
Концентрація розчину етрелу, %
контроль	0.01	0.03	0.05	0.1	0.2
1.5	8.3	37.4	52.5	94.0	95.1

Отримані дані дозволили виявити максимальну межу концентрації етрелу (0.03-0.04%), що звужує обсяг досліджень щодо впливу препарату на стерильність рослин, а також одержано вихідний матеріал, який може бути використаний в наступній селекційній роботі з соняшником. Подальше підвищення концентрації препарату до 0.1-0.2% призводить до негативного впливу на процеси росту та формування рослин.

РОЗДІЛ 7 ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Виробничі досліди з виявлення оптимальних строків збирання насінневого соняшнику проводили в колективному сільськогосподарському підприємстві «Гудимівське» Роменського району Сумської області.

За результатами даних виробничих дослідів встановлено, що найвищими врожайними якостями характеризується насіння зібране на 35-40^-й день після масового цвітіння. Сівба ним збезпечила одержання близько 25.0 ц/га насіння та 12.0 ц/га олії.

Виробничі досліди по встановленню впливу вмісту олії на схожість та продуктивність в навчально-дослідному господарстві СумДАУ Сумського району Сумської області підтвердили ефективність використання для сівби насіння з вмістом олії понад 48%.

Таким чином, результати одержані в лабораторно-польових дослідах, були підтверджені у виробничих умовах.

РОЗДІЛ 8 ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

За результатами економічних підрахунків видно, що в порівнянні з 1-им варіантом, при сівбі насінням, зібраним на 20^-й день, одержано прибуток 203.6, 259.0, 259.1 грн. по мірі збільшення віку насіння. Таким чином, при вирощуванні соняшнику сорту ВНІІМК 8883 поліпшений в умовах Сумської області економічно доцільно використовувати 40 денне насіння, що виходить з високих врожайних якостей, мінімальних додаткових витрат та низки агрономічних переваг збирання насіння в цей час.

Сівба соняшнику сорту ВНІІМК 8883 поліпшений насінням з вмістом олії понад 48% є більш економічно доцільною. Використання низькоолійного насіння приводить до збитків від 118 грн. 40 коп. до 372 грн. 10 коп.

Основні висновки

Одержані експериментальні дані дозволили зробити такі основні висновки:

Сівба соняшнику насінням з більшим вмістом олії сприяє підвищенню його посівних якостей. Це в свою чергу дає можливість економити посівний матеріал та одержати своєчасно дружні сходи, що є запорукою високого врожаю.

Використання для сівби насіння з вмістом олії понад 48%, завдяки високій урожайності та високій олійності покоління, підвищує збір олії з 1 га посівної площі.

Показники якості насіння, а саме лушпинність та вміст олії впливають на посівні якості та продуктивність рослин соняшнику. Отже використання низьколушпинного та високоолійного насіння підвищує посівні якості та збір олії з 1 га.

Встановлено, що в умовах Сумської області фізіологічна стиглість соняшнику сорту ВНІІМК-8883 поліпшений настає на 30-35 день, а господарська (кінець наливу) - на 40^-й день після цвітіння.

Найкраще розпочинати збирання на 35-40^й день після масового цвітіння. Збирання в цей час дозволить, особливо у роки масового розповсюдження хвороб, одержувати менш вражене насіння та задовільний урожай.

При збиранні соняшнику на 35-40^-й день зменшується засміченість посівів наступних культур падалицею та раніше звільнюється поле. Крім цього, можна використовувати кошики з підвищиним вмістом вологи для силосування.

Встановлено, що морфологічні ознаки материнських рослин в деякій мірі впливають на врожайні властивості насіння, яке сформувалося на них. Отже, добір за цими показниками може використовуватися при виведенні високопродуктивних сортів соняшнику.

Встановлено негативний вплив етрелу в концентраціях понад 0.1% на ріст та розвиток рослин соняшнику.

Виявлено максимальну межу концентрації етрелу (0.03-0.04%), що звужує обсяг досліджень щодо впливу препарату на стерильність рослин, а також одержано вихідний матеріал, який може бути використаний в наступній селекційній роботі з соняшником.

Практична реалізація одержаних даних дозволить підвищити врожайність насіння соняшнику і його якість.

Рекомендації виробництву

Використовувати для сівби низьколушпинне та високоолійне насіння.

Розпочинати збирання насінневого соняшнику сорту ВНІІМК 8883 поліпшений на 35-40^-й день після масового цвітіння.

При виконанні селекційної роботи проводити добір за морфологічними ознаками материнських рослин.

Використовувати етрел в концентрації 0.03-0.04% для одержання чоловічої стерильності соняшнику в гетерозисній селекції.

Список наукових праць по темі дисертації

Мельник А.В., Дудченко З.Я., Глущенко Л.Т. Продуктивність сортів і гібридів соняшника в залежності від густоти стояння рослин // Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції. - Матеріали наукової конференції, ССГІ. - Суми, 1995. - С. 138-139.

Мельник А.В. Ефективність відбору у соняшника по кількісним показникам // Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції. - Матеріали наукової конференції, ССГІ. - Суми, 1995. - С. 141.

Мельник А.В. Вплив етрелу на формування насіння та продуктивність соняшнику // Вісник Сумського сільськогосподарського інституту. Суми, - 1997. - Випуск 1. - С. 38-40.

Мельник А.В. Вплив вмісту олії в насінні соняшнику на схожість та продуктивність // Вісник Сумського державного аграрного університету. Суми, - 1998. - Випуск 2. - С. 36-38.

Мельник А.В. Вплив строків збирання насіння соняшнику на схожість та продуктивність в слідуючому поколінні // Вісник Сумського державного аграрного університету. Суми, - 1998. - Випуск 2. - С. 38-41.

Размещено на Allbest.ru

...