Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШЕПЕЛЬ АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 633.854.78:631.67.5

РОЗРОБКА ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКА РІЗНИХ ГРУП СТИГЛОСТІ В ОСНОВНИХ ПОСІВАХ ПРИ ЗРОШЕННІ

06. 01. 02 - Меліорація і зрошуване землеробство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон -1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерство АПК України

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений працівник вищої школи України,

академік АН Вищої Школи України,

академік академії аграрних наук України

Ушкаренко Віктор Олександрович,

Херсонський державний аграрний університет,

ректор, завідуючий кафедри землеробства,

Офіційні опоненти доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УАЕН, Шкрудь Роман Іванович, Миколаївська державна с.-г. дослідна станція УААН, завідуючий відділом технічних культур

кандидат сільськогосподарських наук, Завєрюхін Володимир Іванович, завідуючий відділом зернових та технічних культур інституту зрошуваного землеробства УААН

Провідна установа Миколаївський державний сільськогосподарський інститут, кафедра землеробства, м. Миколаїв

Захист відбудеться “30”грудня 1998 р.

О 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 47.830.01 в Херсонському державному аграрному університеті (325006, м. Херсон-6, вул. Р. Люксембург 23, ХДАУ, аудиторія 92)

З дисертацією можливо ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон-6, вул. Р. Люксембург, 23

Автореферат розісланий “1” грудня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради ЛАЗЕР П.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соняшник - цінна харчова культура. Спектр її використання дуже великий. Відмінні смакові якості соняшникової олії дозволяють використовувати її при виготовленні консервів, маргаринів, кондитерських і хлібних виробів та безпосередньо в їжу. Народна та наукова медицина визнала за цією культурою важливу роль у профілактиці серцево-судинних захворювань. Низькоякісні сорти олії використовуються в технічних цілях - у виробництві лаків, фарб, пластмас, у миловарній промисловості. Соняшник також добре силосується як у чистому вигляді, так і в суміші, наприклад, з кукурудзою. При його цвітінні з 1 га посіву бджоли збирають від 20 до 40 кг меду.

У зв'язку з пропагуванням науки про раціональне харчування, в світі відбувається поступовий перехід населення на використання жирів рослинного походження та відмова від тваринних. Не менш суттєвою причиною таких змін є і те, що потреба в земельних ресурсах, витратах праці та коштів на виробництво рослинної олії приблизно в 6-10 разів менша, ніж на еквівалентну кількість вершкового масла. (Д.Вермішель, В.Смірнова, 1996).

У сезоні 1997-1998 р.р. був отриманий рекордний загальносвітовий збір насіння соняшника - 26 млн. тонн - з них 10% виробила Україна (С.Феофилов, Т.Брагинец, 1997). Незважаючи на світове визначення успіхів у практиці, потреба України в рослинній олії далеко не повністю відповідає необхідним вимогам. Так, рівень споживання рослинних жирів на душу населення, за даними ФАО, в аграрно-розвинутих країнах складає 26 кг на рік, а в Україні - 10 кг. Серед рослинних жирів, що виробляються в Україні, на долю соняшникового припадає більш ніж 90 %. Головною причиною недостатнього виробництва насіння є низька врожайність: у гостропосушливому 1996 році вона становила по Україні 10,5, а у сприятливому 1997- лише 11,5 ц/га (Б. Нескороженний, 1998). Для порівняння - в 1986 - 1990 р.р. в Україні середня врожайність соняшника складала 16,5 , в Аргентині - 14,0, а у Франції - 23,0 ц/га (Губський Б.В., 1998). У зв'язку з цим головним завданням сільськогосподарських виробників є підвищення врожайності. Вирішення цього питання можливе за рахунок впровадження нових високопродуктивних гібридів та сучасних технологій їх вирощування.

При вирішенні поставленого завдання не слід забувати також про перспективи виробництва. За оцінками закордонних та вітчизняних експертів, об'єм щорічного світового виробництва рослинної олії збільшиться у 2010 році з 44,8 до 86,9 млн.т ( більш, ніж у 1,9 рази). В той же час щорічний об'єм споживання збільшиться з 39,9 до 80,6 млн.т (більш, ніж у 2 рази) (Козарчук В.,Сафиулин Ю.,1996). Виходячи з вищепозначеного питання, зростання виробництва насіння соняшника для України є стратегічно важливим, а його вирішення - одним з першорядних.

Зв'язок роботи з науковою тематикою. Дисертаційна робота виконувалась відповідно тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету згідно з темою: “Розробити екологічні моделі і впровадити у виробництво технології вирощування олійних культур в основних і проміжних посівах на зрошуваних землях півдня України” (номер державної реєстрації 0196U015904).

Мета і задачі досліджень. Розробити елементи технології вирощування гібридів соняшника різних груп стиглості, включаючи систему обробітку грунту, оптимальний рівень мінерального живлення, строки сівби та густоту стояння рослин.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

- установити вплив різних прийомів обробітку ґрунту - полицевого та безполицевого на його властивості, ріст та розвиток рослин соняшника, урожайність та якість насіння;

- визначити реакцію рослин соняшника на рівень мінерального живлення і встановити оптимальну дозу застосування мінеральних добрив при сполученні з різними прийомами обробки ґрунту;

- виявити реакцію гібридів соняшника, які вивчаються, на строки сівби;

- визначити оптимальну густоту стояння гібридів соняшника різних груп стиглості;

- вивести математичну модель урожаю насіння соняшника для кожного гібрида, що вивчаються;

- розрахувати економічну та біоенергетичну ефективність вирощування гібридів соняшника;

- на основі всебічного аналізу рекомендувати товаровиробникам соняшника агротехнічний комплекс, який забезпечить отримання при зрошенні на півдні України найбільшого чистого прибутку при оптимальному енергетичному балансі.

Наукова новизна отриманих результатів. З урахуванням особливостей формування продуктивності соняшника різних груп стиглості дано теоретичне та практичне обгрунтування максимальної продуктивності одного зрошуваного гектара. Обгрунтована ефективність вирощування середньо- та пізньостиглих гібридів культури в зрошуваних умовах даної зони, а також поставлене завдання подальшої оцінки ранньостиглих гібридів соняшника як попередника озимих зернових культур.

Практичне значення роботи. Технологічно доведено та практично підтверджено, що вирощування пізньостиглого гібрида соняшника Хортиця при зрошені дає можливість отримати 17,4 - 18,4 ц/га олії та 6,5-6,9 ц/га сирого протеїну; для середньораннього та ранньостиглого гібридів соняшника Одеський 123 і Світоч відповідно 14,0-15,4 та 12,8-13,7 ц/га олії, а також 6,0-6,4 та 5,4-5,6 ц/га сирого протеїну. Впровадження кращих агротехнічних комплексів забезпечує отримання чистого прибутку для ранньостиглого гібриду Світоч - 505 грн/га, для середньораннього гібриду Одеський 123-593 грн/га та для середньопізнього гібриду Хортиця - 721 грн/га.

Особистий внесок здобувача. Проведення польових та лабораторних досліджень, аналіз і теоретичне обгрунтування отриманих наукових результатів виконувалось дисертантом особисто або при його безпосередній участі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях Херсонського сільськогосподарського інституту в 1997 і 1998 роках.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з таких розділів: вступ; огляд літератури; умови і методика досліджень; результати власних досліджень; висновки і пропозиції виробництву та список використаних літературних джерел. Робота викладена на 149 сторінках машинописного тексту, містить 50 таблиць у тексті і 71 таблицю в додатках, 10 малюнків. Список літератури включає 345 джерела, з них - 37 іноземних.

УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

соняшник добриво мінеральний гібрид

Дослідження проводили в період 1995-1997 рр. в КСП ім. Димитрова Жовтневого району Миколаївської області, обчислювальному центрі кафедри вищої математики та кафедри землеробства Херсонського державного аграрного університету.

В усіх дослідах дотримувались необхідні методичні умови, що дозволили об'єктивно проводити оцінку факторів, які вивчались, та їх взаємодії.

Об'єкт досліджень - соняшник ранньостиглої групи представлений гібридом Світоч (Інститут рослинництва, м. Харків); середньоранньої - гібридом Одеський 123 (Селекційно-генетичний інститут, м. Одеса) та середньопізньої - гібридом Хортиця (Інститут польоводства та овочівництва, м. Нови Сад, Югославія).

Грунт дослідної ділянки - чорнозем південний слабосолонцюватий пилувато-важкосуглинковий на лесі. Глибина грунтового профілю до 60 см, гумусового горизонту 27-30 см. Вміст гумусу 3,7-4,1 %, максимальна кількість якого зосереджена у верхньому гумусовому горизонті. Для грунту характерні ознаки солонцюватості. Реакція грунтового розчину знаходиться в межах 6,8-7,1.Найменша вологоємкість - 26 % від маси сухого грунту.

Грунт недостатньо насичений кальцієм, валові запаси поживних речовин в орному шарі: азоту - 0,22 %, фосфору - 0,15, калію - 2,5 %.

Клімат у районі проведення дослідів. Територія південного Степу України належить до зони недостатнього зволоження; клімат посушливий, з частими суховіями, великими тепловими ресурсами; сума ефективних температур вище 100С складає 3200-34000С; незначною кількістю опадів і їх нерівномірним розподілом за вегетаційний період. У середньому за рік випадає 410 мм опадів, а за період з температурою повітря вищою 100С-220 мм. Гідротермічний коефіцієнт складає 0,7-0,8. Це обумовлює необхідність широкого застосування в цій зоні зрошення. Тривалість вегетаційного періоду коливається від 215 до 230, а безморозного - близько 200 днів.

Кліматичні умови за роки проведення дослідів були різними: сприятливі погодні умови для росту, розвитку і формування урожаю насіння соняшника складалися у 1995 і 1997 роках, несприятливі - в 1996 році. Це позначилося на рівні продуктивності посівів культур у виконаних польових дослідах.

Основний метод досліджень - польовий п,ятифакторний дослід, закладений методом часткової рендомізації , у відповідності з методикою польових дослідів по вивченню агротехнічних прийомів вирощування сільськогосподарських культур (Горянський М.М.,1970; Доспехов Б.О., 1985).

У схему досліду були внесені слідуючі фактори та їх варіанти:

- фактор А - фон живлення: без добрив, N30P45, N60P90 та N90P135;

- фактор В - система основного обробітку грунту полицевий обробіток грунту плугом ПЛН-4-35 на глибину 25-27 см; безполицевий обробіток глибокорозпушувачем КПГ-250 на глибину 25-27 см;

- фактор С - строк сівби: перший строк - третя декада квітня; другий строк - перша декада травня; третій - друга декада травня;

- фактор Д - загущення рослин соняшника: 40,60,80 тисяч на один гектар;

- фактор Е - гібриди: Світоч, Одеський 123, Хортиця.

Повторність дослідів чотириразова. Посівна площа ділянки п'ятого порядку - 105 м2, а облікова - 52 м2. Обробку результатів урожаю проводили методом дисперсійного аналізу відповідно методичних вказівок В.О. Ушкаренка та інших (1998). Проведення дослідів супроводжувалося фенологічними спостереженнями за рослинами, необхідними біометричними вимірами, а також аналізами грунту та рослинних зразків.

Агротехніка соняшника в польових дослідах виконувалась згідно з факторами, які вивчались.

Соняшник у дослідах розміщували після злако-бобової сумішки на зелений корм, яка висівалася післяжнивно по озимій пшениці. Слідом за збиранням попередника вносили мінеральні добрива сівалкою - СЗ - 3,6, згідно схеми досліду, потім проводили лущення грунту лущильником ЛДГ-10. Вслід за цим виконували основний обробіток грунту згідно схеми досліду.

Весною, при настанні фізичної стиглості грунту, у варіантах з полицевою системою обробітку грунту проводили боронування зубовими боронами БЗСС-1,0, у варіантах з безполицевим обробітком грунту - голчатими боронами БІГ-3. Передпосівну культивацію здійснювали культиватором КПС-4 на глибину 4-5 см, причому під перший строк сіву вона була одна, під другий - дві і під третій - три культивації. Після сівби, проведеної сівалкою СПЧ-6М, ділянка обов'язково прикочувалась. Через 4-5 днів після сівби проводилося досходове боронування середніми зубовими боронами. По сходах виконувалась ручна інспекція для забезпечення запланованих у досліді густот. Під час догляду за посівами грунт в міжряддях обробляли культиватором КРН-4,2 на глибину 6-8 см. Вегетаційні поливи проводили при зменшені вологості в активному шарі грунту до 70 % (до фази утворення кошика), до 80 % (утворення кошика - налив насіння) і знову 70 % НВ ( налив - дозрівання). Поливи виконувались дощувальною машиною “Кубань М” .

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив агротехнічних прийомів вирощування соняшника різних груп стиглості на властивості грунту, продуктивність рослин і ефективність використання води, тепла та добрив.

У період сходів соняшника щільність 0-30 см шару грунту не перевищувала 1,20 - 1,25 г/см3, але при цьому були виявлені деякі відхилення у варіантах досліду. Більш пухкий стан орного шару грунту забезпечує полицевий обробіток на глибину 25-27 см (щільність 1,17-1,20 г/см3). У варіантах з безполицевим обробітком на ту ж саму глибину грунт був щільніший на 0,05 г/см3. Система передпосівної підготовки грунту також суттєво впливала на цей показник. Найбільш щільним, незалежно від прийомів обробітку, він був при першому строці сівби, а при другому і третьому, навпаки, більш пухкий. Порівняно з першим строком цей показник при другому та третьому був меншим на 0,01-0,03 г/см3. Це зумовлено кількістю передпосівних культивацій під кожний строк сівби. На кінець вегетації соняшника в шарі грунту 0-30 см в варіантах полицевого обробітку щільність склала 1,26 - 1,28 г/см3, а у варіантах із безполицевим обробітком на 0,01 - 0,02 г/см3 більше. Найбільш пухкий був шар грунту 0-10 см. Його щільність у варіантах із оранкою складала 1,16-1,23 і 1,19-1,25 г/см3 у варіантах з плоскорізним обробітком. Найбільш пухкий стан 0-30 см орного шару грунту незалежно від його обробітку мали варіанти третього строку сівби культури (1,26-1,27 г/см3). У варіантах першого і другого строків сівби грунт був щільнішим на 0,01 - 0,03 г/см3.

На основі одержання показників щільності грунту та його питомої ваги розрахована пористість оброблювальних шарів. Встановлено, що в період сходів соняшника пористість 0-30 см шару була висока і складала за варіантами досліду 51,9 - 55,0 %. В період вегетації культури і перед збиранням урожаю в зв'язку із ущільненням грунту показники її пористості знижувались: у шарі 0-30 см вони були на рівні 50,0-51,5 %. Найбільш оптимальні показники пористості як для оранки, так і для плоскорізного обробітку були отримані при останньому строці сівби. Прийоми обробітку грунту по-різному впливали на кількість та швидкість вбирання води. Так, у період сходів соняшника у варіантах оранки води увібралося, в залежності від строків сівби, на 12,0-14,1 %, а перед збиранням урожаю - на 19,0-22,8 % більше, ніж при плоскорізному обробітку грунту. Максимальні значення водопроникності грунту були отримані при третьому строці сівби. Так, при першому строці сівби за першу годину визначення всмокталось води на 57-108,а при другому - на 21-52 м3/га менше, ніж при третьому строці. Таким чином, системи основного обробітку грунту, які вивчалися в польовому досліді, забезпечують сприятливі водно-фізичні властивості грунту, наближаючи їх показники.

При спостереженні за лінійним ростом рослин соняшника в різні фази розвитку встановлено, що найменша висота рослин була в фазу 2-3 пари листків, до фази цвітіння вона збільшувалась і досягала свого максимуму при дозріванні. У варіантах із оранкою цей показник в середньому по досліду у фазі дозрівання гібридів Світоч, Одеський 123 та Хортиця був більшим, відповідно на 4; 7 та 8 см, у порівнянні з плоскорізним обробітком грунту. Внесення мінеральних добрив на фоні різних обробітків грунту сприяє збільшенню висоти рослин на 15-31 см у гібрида Світоч, на 12-38 см у гібрида Одеський 123, і на 15-29 см у гібрида Хортиця в порівнянні з неудобреними варіантами. Запізнення з сівбою сприяє зменшенню висоти рослин. Незалежно від рівня мінерального живлення висота рослин усіх гібридів із загущенням 80 тис./га була більшою на 4-5 см, ніж при густоті 40 тис./га. Суттєвою була різниця в висоті рослин і між різними гібридами. Найменша - 134-165 см була у гібрида Світоч, на 14-21 і 33-35 см вона була більшою у гібридів Одеський 123 та Хортиця.

Величину врожаю соняшника в значній мірі визначає розмір листового апарату рослин. Внесення добрив у дозах N30P45,N60P90 і N90P135 сприяє збільшенню площі листя у рослин гібрида Світоч на 3,3; 8,4 та 9,1 тис. м2/га, у гібридів Одеський 123 та Хортиця, відповідно на 3,7; 9,1; 9,8 і 12,6; 18,3 і 23,2 м2/га. В дозах мінерального живлення, поставлених на вивчення, не виявлено варіант загибу. Негативна дія плоскорізної обробки на площу листя рослин підтверджується для всіх гібридів культури. На 0,4-2,9 тис.м2/га (гібрид Світоч), на 0,5-1,9 тис.м2/га ( гібрид Одеський 123) і на 1,1-2,8 тис.м2/га ( гібрид Хортиця) площа листя була меншою при плоскорізному обробітку, ніж при оранці. Зміщення строків сівби для гібридів Одеський 123 і Хортиця на одну декаду ( другий строк сівби) сприяє зменшенню площі листя на 0,4-1,2 і 2,8-3,8 тис.м2/га , а при запізненні на дві декади ( третій строк сівби) це зниження складає ще більшу величину: на 2,3-2,9 і 5,7-8,6 тис.м2/га. Розміри листової поверхні гібриду Світоч практично не реагують на строки сівби. Найбільша площа листової поверхні у всіх гібридів, що вивчаються, була отримана при загущенні рослин до 80 тис./га і внесенні добрив в максимальній дозі N90P135: 28,9 тис.м2/га в гібриду Світоч; 34,3 тис.м2/га в гібриду Одеський 123 та 54,9 тис.м2/га в гібриду Хортиця.

Величина фотосинтетичного потенціалу посівів соняшника дозволяє більш повно, ніж площа листя, характеризувати спроможність посівів синтезувати біомасу. Найбільша величина цього потенціалу для гібридів, які вивчалися, була у варіантах першого строку сівби, фону живлення N90P135 , оранці, загущенні 80 тис. рослин/га. Найбільший фотосинтетичний потенціал за весь період вегетації спостерігався у рослин гібриду Хортиця, на 64,7 і 216 % він був менший в гібридів Одеський 123 та Світоч.

За результатами обліку надземної маси у фазу дозрівання соняшника встановлено, що найменшу кількість сухої речовини отримали при застосуванні плоскорізного обробітку - 31,6-54,2 ц/га в гібриду Світоч, 43,6-78,7 ц/га в гібриду Одеський 123 і 64,2-136 ц/га в гібриду Хортиця, що на 15,2 - 23,2 % в середньому по досліду менше, в порівнянні з оранкою. Добрива також змінюють кількість синтезованої сухої речовини рослин, причому максимальні величини цього показника були отримані при внесенні N90P135: 66,8; 89,8 та 156 ц/га, відповідно у гібридів Світоч, Одеський 123 та Хортиця. Запізнення з сівбою на дві декади відносно першого строку сівби приводило до суттєвого зниження врожайності сухої речовини: в середньому по досліду на 30,9 %. Також встановлено, що загущення рослин усіх гібридів із 40 до 80 тис./га збільшує величину цього показника, причому загущення посівів із 40 до 60 тис./га збільшувало нагромадження сухої речовини на 16,3 % (в середньому по досліду), а при загущенні з 60 до 80 тис./га тільки на 4,2 %.

Чиста продуктивність фотосинтезу, як показник якісної роботи листового апарату рослин, також суттєво змінюється під впливом вивчаємих факторів. Застосування добрив у дозі N90P135 сприяє його збільшенню в усіх гібридів на 25 % у порівнянні з контролем, при цьому в фазу цвітіння максимальну величину за добу формували рослини гібриду Хортиця - 11,0 г/м2, трохи менші показники - у гібридів Одеський 123 - 10,5 та Світоч - 10,0 г/м2. Строки сівби по-різному впливали на біосинтетичну продуктивність. У гібридів Світоч та Одеський 123 зміщення строків сівби на більш пізні викликає збільшення продуктивності фотосинтезу, відповідно на 15,0-17,7 та 9,5-23,8 %, а у гібрида Хортиця, навпаки, викликає зменшення на 37,3-46,7 %.Найменша фотосинтетична продуктивність в усіх гібридах, що вивчаються, спостерігалась у варіантах плоскорізного обробітку грунту .Це пояснюється більшою забур'яненістю посівів. Максимальні показники біосинтетичної продуктивності рослин цих гібридів були отримані при густоті 60 тис./га: 8,0-10,0 г/м2 за добу ( гібрид Світоч), 8,4-10,5 (гібрид Одеський 123) та 8,8-11,0 г/м2 за добу (гібрид Хортиця). Подальше загущення до 80 тис./га не спричиняло збільшення, а в більшості випадків, навпаки, зменшувало чисту продуктивність фотосинтезу рослин.

Головними елементами структури врожаю соняшника є діаметр кошика, маса 1000 насінин, лушпинність ( табл. 1).

Внесення мінеральних добрив сприяло збільшенню діаметра кошика у гібрида Світоч на 2,2-4,5 см, у гібрида Одеський 123 - на 4,0-5,0 см і у гібрида Хортиця - на 3,9-9,2 см в порівнянні з неудобреними варіантами. При запізнені з посівом на дві декади (посів у другу декаду травня) діаметр кошика у гібридів Одеський 123 та Хортиця зменшувався, відповідно, на 1,7-2,7 та 4,6-5,6 см. Гібрид Світоч практично не реагував на змінення строків сівби.

Таблиця 1- Структурні елементи врожаю соняшника в залежності від строків сівби

Середнє за 1995-1997 рр.

Фон	Гібриди та строки сівби
живлен-	Світоч	Одеський 123	Хортиця
ня	перший	другий	третій	Перший	другий	третій	перший	другий	Тре-тій
Діаметр кошика, см.
Без добрив	18,2	18,5	18,0	19,2	19,0	16,5	20,4	18,9	14,8
N30P45	20,4	20,0	20,2	23,2	22,8	20,5	24,3	22,0	19,1
N60P90	22,5	22,3	22,6	24,0	23,5	22,1	26,7	24,7	21,7
N90P135	22,7	22,5	22,8	24,2	23,6	22,5	29,6	26,8	25,0
Маса 1000 насінин, г
Без добрив	58,4	58,5	58,5	60,1	59,5	57,2	62,3	60,4	56,2
N30P45	59,2	59,6	59,4	60,8	59,8	58,4	63,7	61,3	58,9
N60P90	59,8	60,0	60,1	61,2	60,7	59,1	64,5	63,2	60,4
N90P135	60,3	60,2	60,5	61,5	61,0	60,1	65,4	64,1	62,5
Лушпинність, %
Без добрив	24,6	25,1	24,9	23,2	23,5	24,7	25,8	26,9	28,3
N30P45	23,8	24,3	24,0	22,8	23,2	24,3	24,9	25,7	27,0
N60P90	23,0	23,2	23,5	22,4	22,9	23,8	24,2	25,0	26,3
N90P135	22,8	23,2	23,0	22,0	22,5	23,4	23,6	24,4	25,1

Примітка. В таблиці наведені дані, отримані в умовах полицевого обробітку ґрунту на глибину 25-27 см, загущення рослин 60 тис./га

Заміна оранки плоскорізним обробітком приводила до зменшення діаметра кошика в середньому по дослідах на 0,4-1,5 см. Найбільший діаметр кошика мають посіви всіх гібридів з густотою 40 тис./га, із збільшенням загущення до 60 та 80 тис./га діаметр кошика зменшується у гібрида Світоч на 10,1-24,5 %, у гібридів Одеський 123 і Хортиця, відповідно, на 12,2-28,7 та 38,2-44,0 %.

Під впливом дії факторів змінюється також і маса 1000 насінин. Добрива збільшують цей показник у гібрида Світоч на 0,8-1,9 г в порівнянні з контролем. У гібридів Одеський 123 і Хортиця це збільшення складає 0,8-1,7 і 1,4-3,1 г. Запізнення з сівбою гібридів Одеський 123 і Хортиця викликало зменшення маси 1000 насінин на 1,4-2,9 та 2,9-6,1 г. Практично не реагував на строки сівби ранньостиглий гібрид Світоч. Використовування системи підготовки грунту з безполицевим обробітком викликає зниження вивчаємого показника в середньому на 1,72 г, в порівнянні з такими ж , але заораними ділянками. Загущення рослин гібридів з 40 до 80 тис./га викликає зменшення маси 1000 насінин на 3,2-5,5 г (гібрид Світоч), на 4,7-6,5 г (гібрид Одеський 123) та 8,0-8,1 г (гібрид Хортиця).

У зрошуваних умовах південних районів Степу України вивчаємі фактори суттєво впливають на врожайність соняшника (табл. 2.)

Кращим обробітком грунту під усі вивчаємі гібриди є полицевий на глибину 25-27 см. У залежності від загущення посівів, фону живлення і строків сівби зниження врожайності від застосування плоскорізного обробітку складає для гібриду Світоч-0,2-2,4 ц/га, для гідридів Одеський 123 і Хортиця - 0,5-3,0 і 1,1-2,3 ц/га відповідно. Найбільші і достовірні прибавки від внесення добрив під гібриди Світоч і Одеський 123 були отримані при внесенні N60P90 , а під гібрид Хортиця - при N90P135. Оптимальним загущенням рослин усіх трьох гібридів виявилось 60 тис/га (виключення-загущення гібриду Світоч до 80 тис/га при дозі внесення добрив N90P135 ). Строки сівби, як фактор формування врожаю, змінюють урожайність гібридів Хортиця та Одеський 123 і практично не змінюють її у гібрида Світоч. При сівбі гібридів Одеський 123 і Хортиця у першу декаду травня зниження врожайності, в порівнянні з контролем, складає 0,3-1,2 і 3,2-5,6 ц/га, а при сівбі в другій декаді травня це зниження ще суттєвіше -2,8-4,8 і 8,1-12,5 ц/га відповідно. Максимальний урожай насіння у гібридів Світоч, Одеський 123 і Хортиця, відповідно, 35,2; 39,6 і 47,7 ц/га, був одержаний при поєднанні оранки на глибину 25-27 см; посіву гібридів Хортиця і Одеський 123 в третю декаду квітня, а гібриду Світоч у другу декаду травня, загущенням 60 тис. рослин на 1 га, при внесенні мінеральних добрив нормою N60P90 - під гібриди Світоч і Одеський 123 та N90P135 - під гібрид Хортиця.

Вміст олії і сирого протеїну в насінні соняшника знаходився в зворотному зв'язку: при зростанні вмісту олії зменшується сирий протеїн. Строки сівби зменшують вміст олії: на 4,8-5,0; 5,7-6,2 і 5,3-6,0 % він був менший у гібридів Світоч, Одеський 123 і Хортиця при запізненні з посівом на дві декади. Обробіток грунту практично не впливав на якісні показники насіння. Внесення добрив в дозі N90P135 зменшувало вміст олії на 1,7-2,1 % (гібрид Світоч), 2,0-2,4 % (гібрид Одеський 123) і 2,5 % (гібрид Хортиця) в порівнянні з контролем. Загущення рослин усіх гібридів з 40 до 80 тис./га приводило до збільшення вмісту олії в середньому на 1,7 %.

Таблиця 2- Урожай насіння соняшника в залежності від вивчаємих факторів, ц/га

Середнє за 1995-1997 рр.

Фон	Строки	Гібриди та загущення рослин, тис./га
живлення	сівби	Світоч	Одеський 123	Хортиця
		40	60	80	40	60	80	40	60	80
Полицевий обробіток на глибину 25-27 см
Без	Перший	27,1	27,9	27,6	30,2	31,2	30,1	33,6	35,5	30,3
добрив	Другий	26,5	27,8	27,4	29,7	30,7	29,6	29,7	30,7	25,6
	Третій	27,2	27,9	27,7	26,3	27,2	26,0	24,3	24,9	21,6
	Перший	31,5	33,7	33,6	35,3	37,6	35,5	38,9	41,0	32,8
N30P45	Другий	31,5	33,8	33,2	34,9	37,3	36,4	34,3	36,2	29,5
	Третій	31,9	33,4	32,8	32,2	33,9	32,7	29,6	30,6	24,6
	Перший	32,9	35,1	34,9	36,7	39,6	36,9	43,9	45,7	34,5
N60 P90	Другий	32,8	35,0	34,7	36,3	38,9	37,3	38,3	40,8	31,1
	Третій	33,0	35,2	34,8	33,3	34,8	33,6	31,4	33.2	25,2
	Перший	32,9	35,3	35,4	36,9	39,8	37,9	45,6	47,7	35,9
N90 P135	Другий	33,0	35,2	35,3	36,5	38,9	37,5	41,5	43,5	32,2
	Третій	33,1	35,2	35,4	33,5	35,0	34,1	33,4	35,3	25,9
Безполицевий обробіток на глибину 25-27 см
Без	Перший	25,9	26,7	26,5	28,3	29,3	27,7	31,4	33,2	29,0
добрив	Другий	25,6	26,7	26,0	27,1	28,1	26,6	27,9	29,1	23,7
	Третій	25,7	26,7	26,1	24,7	26,0	23,7	22,9	23,8	20,4
	Перший	30,4	31,6	31,2	33,4	34,7	34,5	36,9	39,2	30,9
N30P45	Другий	30,5	31,6	30,9	32,8	34,2	33,8	32,7	34,2	27,7
	Третій	30,4	31,7	30,9	29,3	31,6	29,8	28,2	29,2	22,8
	Перший	32,5	34,3	33,8	35,7	37,7	36,1	42,1	43,7	33,1
N60 P90	Другий	32,6	34,0	33,8	35,1	37,1	35,5	36,6	39,5	29,4
	Третій	32,7	34,3	34,1	32,1	33,3	32,8	30,0	31,9	23,9
	Перший	32,7	34,5	34,9	36,4	37,9	36,8	44,3	45,9	34,0
N90 P135	Другий	32,7	34,3	34,8	35,4	37,3	36,4	40,1	41,9	30,0
	Третій	32,6	34,3	34,5	32,3	33,4	32,9	32,0	33,4	24,8

Примітка: перший строк сівби - третя декада квітня, другий - перша декада травня, третій - друга декада травня.

НІР05 в роки досліджень змінювалась: для обробітку грунту - від 0,15 до 0,27; для строків сівби, загущення рослин та гібридів від 0,18 до 0,34; для добрив від 0,21 до 0,39; для сумісної та комплексної дії факторів від 1,52 до 2,85 ц/га.

Продуктивність вивчаємих гібридів соняшника, в першу чергу, залежала від добрив (табл. 3).



Таблиця 3 - Продуктивність зрошуваного гектара в залежності від вивчаємих факторів та вирощуваних гібридів

Середнє за 1995 - 1997 рр.

Фон	Гібриди та обробіток грунту на глибину 25-27 см
Живле-	Світоч	Одеський 123	Хортиця
ння	полицевий	Безполицевий	Полицевий	Безполицевий	Полицевий	Безполицевий
Збір жиру, ц
Без добрив	11,5	10,9	12,9	12,0	14,5	13,4
N30 P45	13,7	12,8	15,4	14,0	16,7	16,1
N60 P90	14,3	13,9	16,0	15,1	18,4	17,4
N90 P135	14,3	13,9	16,1	15,2	19,2	18,3
Збір сирого протеїну, ц
Без добрив	4,1	3,9	4,7	4,4	5,0	4,6
N30 P45	5,0	4,8	5,9	5,4	6,0	5,6
N60 P90	5,6	5,4	6,4	6,0	6,9	6,5
N90 P135	5,8	5,6	6,7	6,3	7,5	7,2

Примітка. В таблиці наведені показники, отримані в умовах сівби в третю декаду квітня, загущенні рослин - 60 тис./га

Найбільший збір жиру і сирого протеїну одержано при внесенні N60P90 під гібриди Світоч і Одеський 123; при внесенні добрив у дозі N90P135 спостерігається несуттєве зростання показників. У гібрида Хортиця найбільші збори жиру і сирого протеїну забезпечило внесення добрив в дозі N90P135. Заміна полицевого обробітку грунту безполицевим спричиняє зниженню продуктивності всіх гібридів в середньому на 0,6-1,0 ц/га жиру і 0,2-0,4 ц/га сирого протеїну. Запізнення з посівом на дві декади призводило до зниження збору жиру в середньому на 9,4 % у гібрида Світоч; 28,2 і 55,0 % у гібридів Одеський 123 і Хортиця. При цьому знижувався і збір сирого протеїну. Посіви всіх гібридів із загущенням 60 тис. рослин на 1 га виявились найбільш продуктивними. Гібрид Хортиця забезпечив найбільші збори жиру і сирого протеїну - 19,2 і 7,5 ц/га; гібрид Одеський 123 на 20,0 і 17,2 % менше - 16,0 і 6,4 ц/га; гібрид Світоч забезпечив найменші в досліді збори жиру і сирого протеїну-14,3 і 5,6 ц/га.

Коефіцієнт водоспоживання змінювався, в першу чергу, під впливом добрив (табл.4).

Таблиця 4- Коефіцієнт водоспоживання соняшника в залежності від добрив та обробітку грунту, м3/ц

Середнє за 1995-1997 рр.

Фон	Обробіток	Гібриди
живлення	грунту на гли- бину 25-27 см	Світоч	Одеський 123	Хортиця
Без	Полицевий	168	154	141
добрив	Безполицевий	173	162	148
	Полицевий	138	128	122
N30 P45	Безполицевий	146	137	126
	Полицевий	132	121	109
N60 P90	Безполицевий	134	126	113
	Полицевий	132	121	104
N90 P135	Безполицевий	134	126	108

Примітка. В таблиці наведені дані, отримані при першому строці сівби - третьої декади квітня, загущення рослин 60 тис./га.

Найменший вивчаємий показник був отриманий при внесенні N60P90 під гібриди Світоч і Одеський 123 (132 і 121 м3/ц) та N90P135 під гібрид Хортиця - 104 м3/ц. Більш раціонально використовували вологу посіви всіх гібридів при розміщенні їх на полицевому обробітку грунту. Загущення з 40 до 60 тис./га всіх гібридів призводило до зменшення вивчаємого показника, але подальше загущення до 80 тис./га гібридів Хортиця і Одеський 123 викликало, навпаки, збільшення коефіцієнту водоспоживання в середньому на 35,2 і 7,4 %. У гібрида Світоч отримані практично рівні показники коефіцієнту. Запізнення з посівом на дві декади гібридів Одеський 123 і Хортиця викликало збільшення вивчаємого показника, в середньому, на 4,1 і 19,6 %. При запізненні з посівом гібрида Світоч, навпаки, спостерігалося зниження коефіцієнту водоспоживання - в середньому на 10,8%.

Найбільший чистий прибуток з 1 га гібридів Світоч, Одеський 123 і Хортиця, відповідно, 505, 593 і 721 грн., було отримано при проведенні оранки на глибину 25-27 см., сівбі гібридів Одеський 123 і Хортиця у третю декаду квітня, а гібриду Світоч - у другу декаду травня, внесенні добрив в дозі N30P45 під гібриди Світоч і Одеський 123 та N60P90 під гібрид Хортиця, загущення рослин при цьому складало 60тис/га (табл.5). У вищеназваних варіантах були отримані i найбільші в досліді показники енергетичного коефіцієнту.

Таблиця 5 - Чистий прибуток з 1 га при вирощуванні соняшника в залежності від вивчаємих факторів, грн

Середнє за 1995-1997 рр.

	Гібриди та строки сівби
Фон	Світоч	Одеський 123	Хортиця
Живлення	пер- ший	дру- гий	тре- тій	пер- ший	Дру- гий	тре- тій	пер- ший	дру- гий	тре- тій
Оранка на глибину 25-27 см
Без добрив	416	413	443	507	493	424	614	483	351
N30 P45	486	489	505	593	585	518	676	544	417
N60 P90	440	438	470	564	545	459	721	586	405
N90 P135	363	361	400	486	462	394	693	578	392
Плоскорізний обробіток на глибину 25-27 см
Без добрив	400	400	428	472	439	408	568	456	337
N30 P45	444	443	473	529	515	471	642	504	394
N60 P90	433	425	462	526	510	435	680	565	386
N90 P135	358	353	380	452	435	355	661	551	345

Примітка. В таблиці наведено дані, розраховані з оптимальним загущенням рослин-60 тис/га.



ВИСНОВКИ

1. Оптимальним строком сівби для гібридів середньоранньої і середньопізньої груп стиглості Одеський 123 та Хортиця є третя декада квітня. При цьому забезпечується максимальний урожай, найвищий чистий прибуток і біоенергетичний коефіцієнт. Ранньостиглий гібрид Світоч у межах вивчаємих строків сівби толерантний до них: при запізненні з сівбою урожайність його змінюється незначно, але зважаючи на те, що найбільший чистий прибуток і біоенергетичний коефіцієнт були отримані при сівбі в другу декаду травня, то оптимальним слід вважати цей строк сівби.

2. З вивчаємих способів основного обробітку грунту при вирощуванні гібридів соняшника кращим є полицевий обробіток на глибину 25-27 см. Цей прийом забезпечує оптимальну щільність грунту в період вегетації культури, задовільну пористість і добру водопроникність. Незважаючи на менші витрати коштів, праці і енергії при безполицевому обробітку грунту, найбільший чистий прибуток - 505, 593 і 721 грн/га та біоенергетичний коефіцієнт - 2,0; 2,06 і 2,26 при вирощуванні гібридів Світоч, Одеський 123 і Хортиця було отримано при полицевому обробітку грунту на глибину 25-27 см.

3. При посіві гібридів ранньостиглої і середньоранньої груп стиглості Світоч і Одеський 123 найбільший позитивний вплив має застосування N60P90, а середньопізнього гібриду Хортиця з більш високим генетичним потенціалом урожайності і, відповідно, більш вибагливим до рівня живлення - N90P135. При вказаних дозах внесення мінеральних добрив на чорноземах південних із високим вмістом рухомих сполук азоту, фосфору та калію, в середньому за 1995 - 1997 р.р., було одержано найбільш високу врожайність насіння: для гібрида Світоч - 34,3-35,2 ц/га; Одеський 123 - 37,7-39,6, для гібрида Хортиця - 45,9 - 47,7 ц/га. Але зважаючи на те, що найбільший енергетичний коефіцієнт, а також чистий прибуток (473 - 505 і 529 - 593 грн/га) у гібридів Світоч і Одеський 123 забезпечувались при внесенні добрив в дозі N30P45, її і слід визнати оптимальною. У середньопізнього гібрида Хортиця найбільші енергетичний коефіцієнт (2,26) і чистий прибуток (680-721 грн/га) одержані при внесенні азотно-фосфорних добрив у дозі N60P90, що дає підставу визнати цю дозу оптимальною.

4. Дослідження показали, що оптимальним загущенням рослин гібридів Одеський 123 і Хортиця є 60 тис./га, а для ранньостиглого гібрида Світоч - 80 тис./га. При вказаних густотах одержано найбільш високу врожайність насіння і збір жиру з 1 га: 13,9; 16,0 і 19,2 ц, відповідно, у гібридів Світоч, Одеський 123 і Хортиця.

5. У результаті виконаних досліджень із гібридами соняшника різних груп стиглості в зрошуваних умовах півдня Степу України, слід рекомендувати товаровиробникам висівати гібриди середньопізньої групи стиглості, зокрема, гібрид Хортиця, який забезпечив в умовах досліду найвищий чистий прибуток з 1 га - 680-721 грн. Гібрид середньоранньої групи Одеський 123 забезпечує значно меншу величину чистого прибутку - 529-593 грн/га. Ранньостиглий гібрид Світоч забезпечив найменший серед вивчаємих гібридів соняшника чистий прибуток - 473-505 грн/га, але ранні строки його дозрівання, на відміну від більш пізньостиглих, роблять такий соняшник добрим попередником озимих культур.

У комплексі агротехнічних прийомів, який вивчався, найбільший чистий прибуток із одного зрошуваного гектара забезпечувався при поєднанні оранки на глибину 25-27 см, внесенні азотно-фосфорних добрив в дозі N30P45 -під гібриди Світоч і Одеський 123 та N60P90 - під гібрид Хортиця, сівбі з загущенням 60 тис. рослин на 1 га. Оптимальним строком сівби гібридів Хортиця і Одеський 123 є третя декада квітня, а ранньостиглого гібриду Світоч - друга декада травня.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ушкаренко В.О., Лазер П.Н., Шепель А.В. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування соняшника різних груп стиглості в основних посівах при зрошенні // Таврійський науковий вісник. Херсон,1998.- вип.8.- С.10-15.

2. Ушкаренко В.А., Плоткин С. Я., Поляков Н.И., Шепель А.В. Дисперсионный анализ данных пятифакторного полевого опыта Херсон, 1998.-76 с.

3. Ушкаренко В.О., Шепель А.В. Вплив обробітку грунту, добрив, строків сівби, загущення і гібридів на урожайність соняшника, розміщеного в зрошуваних умовах Півдня України // Таврійський науковий вісник.-Херсон, 1998.- вип.8.-С.15-19

4. Ушкаренко В.О., Шепель А.В. Продуктивність соняшника в залежності від агротехнічних умов його вирощування на зрошуваних землях півдня України // Таврійський науковий вісник.-Херсон, 1998.- вип.8.- С.6-10.

5. Шепель А.В. Розробка елементів агротехніки вирощування соняшника різних груп стиглості на півдні України в умовах зрошення // Таврійський науковий вісник: збірник матеріалів науково-практичної конференції .- Херсон, 1998.-вип.5 ч.2.- С.13-14.



Анотації

Шепель А.В. Розробка елементів технології вирощування гібридів соняшника різних груп стиглості в основних посівах при зрошенні. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 - меліорація і зрошуване землеробство. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1998.

Дисертація присвячена питанням вивчення продуктивності гібридів соняшника різних груп стиглості в основних посівах при зрошенні в умовах Півдня України. Встановлений вплив способів обробітку грунту, фонів живлення, строків сівби, загущення посівів на ріст, розвиток, урожай і якість насіння вивчаємих гібридів. Визначено оптимальне співвідношення факторів, забезпечуюче найбільш раціональне використання поливної води, найвищий біоенергетичний коефіцієнт і найбільший чистий прибуток. Розроблені математичні моделі отримання високих урожаїв насіння гібридів соняшника в основних посівах при зрошенні.

Ключові слова: гібриди соняшника, урожайність, зрошення, обробіток грунту, добрива, строки сівби, густота, математична модель, чистий прибуток.

Шепель А.В. Разработка элементов технологии выращивания гибридов подсолнечника различных групп спелости в основных посевах при орошении. Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.02 - мелиорация и орошаемое земледелие. - Херсонский государственный аграрный университет.

Диссертация посвящена вопросам изучения продуктивности гибридов подсолнечника различных групп спелости в основных посевах при орошении в условиях Юга Украины. Установлено влияние способов обработки почвы, фонов питания, сроков сева, загущения посевов на рост, развитие, урожай и качество семян исследуемых гибридов. Определено оптимальное сочетание факторов, обеспечивающее наиболее рациональное использование поливной воды, наибольший биоэнергетический коэффициент и чистый доход. Разработаны математические модели получения высоких урожаев семян гибридов подсолнечника в основных посевах при орошении.

Ключевые слова: гибриды подсолнечника, урожайность, орошение, обработка почвы, удобрения, сроки сева, густота, математическая модель, чистый доход.

A.Shepel. Developing technological elements of growing sunflower hybrids of different groups of ripeness in spring sowing under irrigation.-Manuscript.-Thesis for a Candidate's Degree (Agriculture) in the major 06.01.02.-Land Improvement and Irrigated Farming.-Kherson State Agrarian University.

The thesis is devoted to the issues of studying sunflower hybrids productivity of various groups of ripeness in spring sowing under irrigation in the South of Ukraine. There has been established an impact of soil tillage techniques, nutrition background, sowing time, crop thickness on the growth, development, yield and seed guilty of the hybrids under study. An optimal combination of factors providing the most rational use of irrigation water, the highest bioenergy ratio and maximum profits is determined. Mathematical models of getting high yields of sunflower hybrid seeds in spring growing under irrigation are elaborated.

Key words : sunflower hybrids, yielding capacity, irrigation, soil tillage, fertilizers, sowing time, thickness, mathematical model, profit.

Размещено на Allbest.ru

...