Підвищення відгодівельних і м'ясних якостей бичків червоної степової породи з використанням параметрів інтенсивності росту

Размещено на http://www.allbest.ru

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01. - розведення та селекція тварин

Підвищення відгодівельних і м'ясних якостей бичків червоної степової породи з використанням параметрів інтенсивності росту

Хаджидавидов Олександр Ілліч

Херсон - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті

Міністерства АПК України.

Науковий керівник : доктор сільськогосподарських наук, професор

Вовченко Борис Омелянович,

Херсонський державний аграрний університет,

завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент : доктор сільськогосподарських наук,

Кононенко Надія Володимирівна,

Інститут тваринництва степових районів

ім. М.Ф.Іванова “Асканія Нова” УААН,

завідувач відділом скотарства

Офіційний опонент : кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Миронов Віктор Гаврилович,

Херсонський державний аграрний університет,

доцент кафедри спеціальної зоотехнії

Провідна установа : Одеський державний сільськогосподарський

інститут Міністерства АПК України,м.Одеса

Захист дисертації відбудеться “ 26 ” січня 1999 р.

о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.830.02

в Херсонському державному аграрному університеті

(Херсон - 6, вул. Р.Люксембург, 23, аудиторія 64 )

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського

державного аграрного університету за адресою: 325006, м.Херсон-6,

вул. Р.Люксембург, 23

Автореферат розісланий “ 23 ” грудня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент Карапуз В.Д.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення ефективності галузі скотарства і збільшення виробництва яловичини в сучасних умовах базується не тільки на додаткових капіталовкладеннях, впровадженні нових технологій, але і на використанні найновіших методів розведення та селекції.

У зв'язку з цим важливого значення набуває розробка критеріїв узагальненої оцінки при комплектуванні груп молодняка великої рогатої худоби для відгодівлі за комплексом мірних ознак. Згідно теоретичних основ методу стабілізуючого добору в тваринництві (Животовський Л.А.,1984; Колесник М.М.,1985) виділення в межах породи бичків модального класу, мінус і плюс-варіантів дозволяє мати особин з різним рівнем пристосованості до конкретних умов годівлі та утримання.

Сучасною є розробка методів раннього прогнозування продуктивності з використанням параметрів біометричної обробки показників росту, розвитку і продуктивних ознак. Це дозволить відібрати тварин за живою масою при народженні і при використанні показників інтенсивності формування мати інтегральну оцінку фенотипу особин в межах популяції.

Зв'язок роботи з науковою тематикою. Дані дослідження є складовою частиною плану науково-дослідних робіт кафедри розведення та селекції сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету (№ держ. реєстрації 0195U028318): “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики”.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення відгодівельних і м'ясних особливостей бичків червоної степової породи різних груп розподілу за показниками живої маси при народженні, вивчення інтенсивності формування бичків різних класів розподілу за мірними ознаками і визначення параметрів для раннього прогнозування продуктивності. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- вивчити динаміку живої маси бичків різних груп розподілу за живою масою при народженні;

- дослідити ріст, розвиток, екстер'єрні особливості і показники відгодівельних якостей бичків;

- визначити м'ясну продуктивність, показники морфологічного та хімічного складу м'яса і крові бичків різних груп розподілу; встановити зв'язок між показниками живої маси і інтенсивності формування для розподілу бичків до модального класу, мінус і плюс-варіантів;

- визначити оптимальні параметри мірних ознак бичків для прогнозування продуктивності в ранньому віці з використанням показників інтенсивності формування і напруженості росту;

- визначити тривалість відгодівлі та економічну ефективність вирощування на м'ясо бичків з різною інтенсивністю формування.

Наукова новизна. Вперше в умовах Півдня України вивчені відгодівельні особливості і м'ясна продуктивність бичків червоної степової породи різних груп розподілу за мірними ознаками.

Проведене порівняльне дослідження продуктивних якостей бичків і встановлені відповідні класи за інтенсивністю формування (М^-,М⁰,М⁺), що дозволило визначити оптимальний віковий період для раннього прогнозування м'ясної продуктивності тварин, а також основні ранги за живою масою при народженні для комплектування однорідних рівновагових груп для відгодівлі.

Практична цінність роботи. Відбір тварин за мірними ознаками з подальшим розподілом у відповідні групи при диференційованій годівлі сприяє підвищенню їх м'ясної продуктивності. Використання показників оцінки бичків за інтенсивністю формування і напруженістю росту дозволяє у початковий постембріональний період прогнозувати продуктивність і живу масу наприкінці відгодівлі (24 міс.).

Особистий внесок здобувача. Повний обсяг експериментальних досліджень, збирання, обробка і аналіз первинних даних та формулювання основних положень виконані особисто автором при методичному сприянні наукового керівника.

Апробація роботи. Матеріали та результати дисертаційної роботи доповідались і схвалені на:

-науково-практичній конференції Південного НЦ НАН України- (Херсон, 1994) ;

-науково-практичній конференції зооінженерного факультету Херсонського сільськогосподарського інституту (Херсон, 1998);

-спільному засіданні кафедр розведення та селекції с.-.г. тварин, годівлі с.-г. тварин, спеціальної зоотехнії, хімії та морфології с.-г. тварин Херсонського державного аграрного університету (Херсон,1998).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 5 статей.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 58 таблицями, 5 рисунками. Вона складається з вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який включає 155 джерел, 16 додатків.

Матеріал та методика досліджень

Дослідження по темі дисертаційної роботи проведені в КСП “Зоря” Білозерського району Херсонської області в 1993-1996 роках. Об'єктом експериментальних досліджень були бички червоної степової породи.

На першому етапі досліду вивчались показники росту, розвитку, продуктивні якості бичків в різні вікові періоди, для чого були сформовані три групи тварин за ознакою живої маси при народженні (табл.1).

Таблиця 1 - Схема досліду

Етап досліджень	Група, клас розподілу	Кількість, голів	Жива маса при народжені,кг
1. Вивчення впливу стабілізуючого добору на показники росту, розвит-ку і продуктивні якості бичків різних груп розподілу за живою масою при народженні	І ІІ ІІІ	15 15 15	20-25 26-30 31-35
2. Вивчення інтенсивності формування бичків різних класів розподілу за мірними ознаками та визначення параметрів для раннього прогнозування продуктивності	М+ М0 М-	15 15 15	20-25 26-30 31-35

Типові раціони піддослідних груп бичків мали однаковий набір кормів, балансувались згідно деталізованих норм (Ноздрін М.Т.,1991). Поживність кормів визначалась за фактичними даними хімічного складу.

Контроль за ростом і розвитком молодняка проводили шляхом індивідуального зважування при народженні, у віці 1,2,3,4,5,6,9,12,18,24 місяців. Екстер'єрні особливості вивчались після взяття промірів при народженні і у віці 3,6,12,18,24 місяців з подальшим розрахунком індексів будови тіла. Морфологічні та біохімічні показники крові вивчали у віці 6 та 24 місяців.

Для визначення забійних якостей і м'ясної продуктивності був проведений контрольний забій бичків у віці 24 місяців по три голови з групи. Морфологічний склад туш вивчали методом обвалювання лівих напівтуш, розділяючи їх на анатомічні відруби з подальшим виділенням м'якоті та кісток.

На другому етапі досліду вивчали інтенсивність формування піддослідних бичків за показниками живої маси в різні вікові періоди, на підставі яких були розраховані індекси інтенсивності формування :

, де

- жива маса при народженні, кг; - жива маса в 1 місяць, кг; - жива маса в 2 місяці, кг.

За результатами розрахунків встановили три класи: тварин в межах б віднесли до модального класу (М⁰), нижче цих меж - до класу мінус-варіант (М^-), а вище - до класу плюс-варіант (М⁺).

В досліді також вивчали енергію росту бичків, тобто рівень середньодобових приростів в суміжні вікові періоди. Напруженість росту молодняка визначали за формулою В.П.Коваленка (1996) :

, де

ВП - відносний приріст живої маси; СП - середньодобовий приріст живої маси, кг; - інтенсивність формування. Після визначення коефіцієнтів провели розподіл тварин у відповідні класи М^-, М⁰, М⁺ в межах б , б, та б.

Методом дисперсійного аналізу вивчалась величина і суттєвість розподілу тварин в групи і класи за мірними ознаками продуктивності у відповідні вікові періоди.

З метою визначення оптимальних параметрів за мірними ознаками для прогнозування продуктивності в ранньому віці була визначена коре-ляційна залежність між показниками інтенсивності формування і напру-женістю росту з показниками живої маси у відповідні вікові періоди.

Економічна ефективність вирощування бичків різних груп розподілу розрахована за вартістю додатково отриманого приросту живої маси за співставними цінами 1996 року. бичок мірний маса добір

Всі статистичні матеріали оброблені методом біометричного аналізу на мікрокалькуляторах МК-61, МК-62 та МК-51 з використанням алгоритмів, запропонованих О.М.Плохинським (1969,1975).

Результати досліджень

Продуктивні якості бичків різних груп розподілу

Продуктивність бичків різних груп розподілу за показниками живої маси при народженні вивчалась на фоні помірної повноцінної годівлі з запланованими середньодобовими приростами 600-700 г в період вирощування та 700-800 г в період дорощування і відгодівлі.

Бичків при формуванні груп відбирали за показниками живої маси при народженні з тим, щоб різниця в межах кожної групи не перевищувала 15-17% (Дяков С.М., 1986). Фактично жива маса тварин у піддослідних групах становила, кг: І-24,1; ІІ-27,7; ІІІ-33,0, а розбіжність дорівнювала, %: 8,6; 15,3; 12,9 відповідно.

Встановлено, що від народження до 24-місячного віку тварини відрізнялись за живою масою, продуктивністю і екстер'єрними показ-никами, що підтверджує наявність внутрішньопорідних генотипічних відмінностей (табл.2).

Таблиця 2 - Динаміка живої маси піддослідних бичків

Вік,	Група розподілу
міс.	І	ІІ	ІІІ
при народж. 3 6 9 12 18 24	24,13±0,22 66,53±1,14 126,87±0,45 181,00±1,08 241,13±2,83 369,80±2,34 490,53±2,53	27,73±0,36 75,60±0,99 137,27±0,43 192,87±1,08 257,47±1,74 396,73±2,36 534,40±2,76	33,07±0,32 80,40±0,75 146,33±0,93 204,00±0,77 271,33±1,32 418,67±1,97 571,07±2,01

Найвищу живу масу за дослідний період отримано у великих при народженні бичків (ІІІ група) - 571 кг, що більше, ніж у середніх (ІІ група) і мілких (І група) однолітків на 37 і 81 кг, або на 6,5 і 14,1%.Результати обробки статистичних даних продуктивності свідчать про більш високі прирости великих бичків, стабільність росту і розвитку середніх тварин і скоростиглість мілкого за масою молодняка (табл.3).

Таблиця 3 - Динаміка приростів живої маси бичків

	Група бичків
Вік,	І	ІІ	ІІІ
міс.	серед-ньо-доб., г	абсолют-ний, кг	серед-ньо-доб., г	абсолют-ний, кг	серед- ньо- доб., г	абсолют- ний , кг
1 3 6 12 18 24 0-6 6-24 0-24	362 526 670 635 715 671 571 664 639	10,87±0,31 31,53±0,67 60,34±0,69 114,26±1,64 128,70±1,77 120,70±2,25 102,74±1,39 363,60±1,81 466,40±2,46	485 556 685 668 774 765 609 725 694	14,54±0,46 33,33±0,68 61,67±0,63 120,20±1,39 139,30±1,91 137,70±2,39 109,54±1,09 397,20±2,03 506,67±2,58	422 579 733 694 819 847 629 775 737	12,66±0,33 34,67±0,54 65,93±0,84 125,00±1,13 147,30±1,48 152,40±1,73 113,26±1,21 424,80±1,76 538,00±2,12

Високі прирости піддослідні бички мали у 18- (І група - 715 г, ІІ - 774 г) та 24-місячному віці (ІІІ - 847 г).

В останній період відгодівлі (18-24 міс.) у тварин з високою і середньою інтенсивністю формування знизились середньодобові прирости, що свідчить про досягнення максимального рівня фізіологічного розвитку. В цілому за дослідний період різниця в приростах між крайніми групами склала 13,3%.

Для одержання за період досліду фактичних результатів продуктивності на кожного бичка в середньому було витрачено 4325,0 корм.од. по І групі, 4459,1 корм.од. - по ІІ групі і 4597,7 корм.од. - по ІІІ групі. Враховуючи показники продуктивності, які залежали від індивідуальних особливостей розвитку тварин, витрати кормів на І кг приросту за період досліду становили 9,28; 8,81; 8,55 корм.од. відповідно.

Середні витрати кормів на І кг приросту в межах кожної групи в окремі вікові періоди представлені в таблиці 4.

Таблиця 4 - Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од.

Вік,	Група бичків
міс.	І	ІІ	ІІІ
6 9 12 18 24	4,88 8,48 9,27 10,33 12,18	4,95 8,64 8,85 9,78 10,96	4,99 8,71 8,70 9,40 10,16

Вивчення порівняльної частки впливу () груп розподілу (генотипових факторів) та умов зовнішнього середовища довело, що більш суттєвий вплив мали групи (табл.5).

Таблиця 5 - Дисперсійний аналіз мінливості живої маси бичків

Джерело	Віковий період
мінливості	0-2	1-3	2-4	6-9	9-12	12-18	18-24
	Доля впливу (),%
Факторіальна Спадкова Загальна	88 12 100	81 19 100	71 29 100	87 13 100	81 19 100	85 15 100	93 7 100

За показниками оцінки живої маси частка впливу класів розподілення була високою і тільки в віці 2-4 місяці склала 71%, що нижче, ніж в інші вікові періоди. Можна припустити, що на відношення цих ознак вплинули фізіологічні особливості, пов'язані з рівнем розвитку системи травлення тварин.

Оцінка лінійного росту бичків

Для оцінки росту і розвитку тварин використані їх проміри у відповідні вікові періоди, які дозволили простежити формування будови тіла.Встановлено, що пропорції тіла з віком зазнали значних змін. Вони показали загальний розвиток організму, який тісно пов'язаний з продуктивністю тварин різних груп розподілення. За співвідношенням промірів визначені індекси будови тіла (табл. 6).

Таблиця 6 - Індекси будови тіла бичків у віці 3 і 24 місяців

Індекс будови	Група бичків
тіла	І	ІІ	ІІІ
Довгоногості Розтягнутості Грудний Збитості Костистості Масивності М'ясності	58,5 114,6 60,3 103,2 14,0 118,3 73,1	52,3 118,6 65,0 111,1 14,7 131,8 78,3	57,0 117,4 62,3 101,9 14,6 119,8 73,3	52,2 119,1 67,7 110,5 14,7 132,1 80,1	55,0 119,1 62,5 102,8 14,0 122,5 75,8	50,7 120,7 71,7 110,7 15,1 134,5 82,5

У молодняка ІІІ групи у дворічному віці відносно високе значення індексів масивності і м'ясності і вони більші, ніж аналогічні показники тварин І і ІІ групи.

Але за індексами довгоногості і збитості великі бички поступалися одноліткам інших груп, що характерно для повільно скоростиглої худоби, яка не закінчила ріст і продовжує його після досягнення певного віку, визначеного тривалістю досліду.

Результати контрольного забою

Проведений згідно з методикою контрольний забій показав, що маса туш піддослідних бичків була в межах 256 - 310 кг. За цим показником тварини ІІІ групи переважали однолітків І і ІІ групи відповідно на 53,5 та 28,9 кг (табл.7).

Таблиця 7 - Показники забою піддослідних бичків

Показник	Група бичків
	І	ІІ	ІІІ
Передзабійна жива маса, кг Маса парної туші,кг Вихід м'яса в туші,% Маса середовогого жиру,кг Забійна маса, кг Забійний вихід, %	469,3±2,33 256,8±2,16 54,7±0,19 11,7±0,18 268,6±2,33 57,2±0,22	501,0±4,04 281,4±2,62 56,2±0,14 13,1±0,15 294,5±2,75 58,8±0,16	573,0±2,08 310,3±1,99 57,8±0,15 14,4±0,23 324,7±2,24 60,5±0,24

За виходом м'яса в туші більш скоростиглі бички І і ІІ групи поступалися молодняку ІІІ групи відповідно на 3,1 і 1,6%. Забійний вихід у І групі становив 57,2%, ІІ - 58,8 % і ІІІ - 60,5%. Отже, за наведеними даними тварини, які повільно формувались і мали більшу масу тіла при народженні та в кінці досліду, переважали своїх ровесників з меншою масою, але з високою (І група) і середньою (ІІ група) інтенсивністю формування.Вихід м'якоті був на рівні 77,0 - 77,9%, або 195,9; 216,2 і 240,2 кг відповідно по групах (табл.8).

Таблиця 8 - Сортовий склад м'якоті туш піддослідних бичків

Показник	Група бичків
	І	ІІ	ІІІ
Всього м'якотної тканини,кг Міститься в туші м'якоті,%: в т.ч. вищого сорту І сорту ІІ сорту	195,9±1,36 77,0±1,74 31,5 40,2 28,3	216,2±2,06 77,6±1,94 31,8 37,6 30,6	240,2±1,47 77,9±1,69 32,1 34,8 33,1

Скоростиглі бички І групи досягли забійної кондиції на більш ранньому етапі свого розвитку, ніж пізньостиглі, про що свідчать показники сортового виходу м'якоті. Таке припущення підтверджено даними хімічного складу середньої проби м'яса. В тілі скоростиглих бичків, які мали меншу живу масу у дорослому віці, в процесі індивідуального розвитку раніше почав відкладатися жир, ніж у пізньостиглих тварин. В середній пробі м'яса бичків І групи його вміст був вищий на 4,3 і 7,3 % в порівнянні з показниками однолітків ІІ і ІІІ групи.

Таким чином, проведені дослідження довели доцільність виділення в популяції бичків червоної степової породи типологічних груп за живою масою при народженні.

Прогнозування продуктивності бичків в ранньому віці

Вивчення загальних закономірностей вікових змін великої рогатої худоби є основою прогнозування її живої маси на генетичному рівні. Для цього використовують метод рангової оцінки тварин, при якому величини, які безперервно варіюють, об'єднані в невелике число груп, а серед різних вікових варіантів живої маси особливий інтерес пред-ставляють початкова маса новонародженого і маса, якою завершується ріст тварини. Для характеристики індивідуального розвитку були встановлені додаткові ранги за віковими групами, а визначення різниці у відносній швидкості росту бичків проводили в суміжні періоди росту: 0-1-2, 1-2-3, 2-3-4, 3-4-5, 4-5-6, 12-18-24 місяці.

Розрахунки індексів інтенсивності формування показали, що максимальне їх значення мали бички І групи з живою масою в кінці періоду відгодівлі 493,0 кг, які складали клас плюс-варіант (М⁺). До протилежного класу - мінус-варіант (М⁺) - віднесли особин з мінімальною величиною індексів, які відрізнялись від своїх однолітків більшою зйомною масою - 570,1 кг. Бички з середньою живою масою становили модальний клас (М⁰) з живою масою у 24-місячному віці 538,0 кг (табл.9).

Таблиця 9 - Показники середньої живої маси бичків різних класів розподілу за інтенсивністю формування

Віковий	Клас розподілу
період,	М-	М0	М+
міс.	п		п		п
0-1-2 1-2-3 2-3-4 3-4-5 4-5-6 12-18-24	13 14 9 11 10 11	54,09±1,23а 80,50±2,42а 84,67±0,67а 115,18±1,80 148,00±1,03а 570,09±2,75а	18 20 23 26 24 20	57,06±1,12ав 74,05±1,27в 93,13±1,17в 113,50±1,34 133,58±1,28в 538,05±5,59в	14 11 13 8 11 14	57,79±0,48в 66,91±2,77с 97,54±1,52в 115,38±2,89 133,73±2,15в 493,00±3,35с

При визначенні оптимального вікового періоду і живої маси для прогнозування продуктивності був проведений кореляційний аналіз за класами розподілу з інтенсивністі формування, який виявив достовірну розбіжність у живій масі бичків у вікові періоди 1-2-3 місяці (жива маса 80,50; 74,05 і 66,91 кг, Р<0,05) та 12-18-24 місяці (жива маса 570,09; 538,05 і 493,00 кг, Р<0,05).

Результати дослідження кореляційної залежності інтенсивності формування та мірних ознак за класами розподілу піддослідних бичків наведені в таблиці 10.

Таблиця 10 - Кореляційний аналіз інтенсивності формування і мірних ознак

Показник	Віковий період, міс.
	0-1-2	1-2-3	2-3-4	3-4-5	4-5-6	12-18-24
r	0,52	-0,60	0,81	0,35	-0,29	-0,68
mx	1,96	1,96	1,96	1,96	1,96	1,96
	56,42	74,31	92,71	114,24	136,82	531,87
my	0,62	0,96	0,99	1,01	1,25	5,16
Ry/x	0,16	-0,29	0,41	0,18	-0,19	-1,78

Кореляційна залежність в періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці виявилась негативною. Це свідчить про зворотню залежність інтенсивності фор-мування і мірних ознак, тобто, чим швидше росте тварина в молодому віці, тим раніше наступає гальмування росту. При повільному рості період активної продуктивності триває довше.

Дані таблиці 11 свідчать про частку впливу генотипової мінливості та умов зовнішнього середовища на поєднання “жива маса х інтенсивність формування”.

Таблиця 11 - Дисперсійний аналіз мінливості середньої живої маси бичків

Джерело	Віковий період, міс.
мінливості	0-1-2	1-2-3	2-3-4	3-4-5	4-5-6	12-18-24
Факторіальна	0,14	0,61	0,45	0,02	0,52	0,72
Спадкова	0,86	0,39	0,55	0,98	0,48	0,28
Загальна	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

Таким чином, дисперсійний аналіз мінливості живої маси підтвердив суттєвий вплив генотипних факторів на формування живої маси у віковий період 1-2-3 місяці (=61,0%, Р<0,05).

При визначенні найбільш вірогідних параметрів для прогнозування в ранньому віці продуктивності була проаналізована мінливість живої маси бичків у 24-місячному віці за класами і віковими періодам з використанням індексів інтенсивності формування (табл. 12).

Таблиця 12 - Показники мінливості зйомної живої маси бичків різних класів розподілу за інтенсивністю формування

Віковий	Клас розподілу
період,	М-	М0	М+
міс.	п		п		п
0-1-2 1-2-3 2-3-4 3-4-5 4-5-6 12-18-24	13 14 9 11 10 11	514,31±11,17а 564,14± 4,59а 488,89± 3,29а 539,18±10,16 571,60± 3,02а 570,09± 2,75а	18 20 23 26 24 20	540,17±9,03ав 532,55±6,14в 535,96±6,06ав 527,04±6,42 520,79±5,79в 538,05±5,59в	14 11 13 8 11 14	537,93± 3,67в 490,09± 2,48с 554,85± 7,75в 538,25±15,21 520,45± 9,98в 493,43± 3,52с

За підсумками кореляційного аналізу встановлена достовірна розбіжність з живої маси бичків у вікові періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці, яка в класі М^- становила 564,14 та 570,09 кг, в модальному класі - 532,55 та 538,05 кг, в класі М⁺ - 490,09 та 493,43 кг відповідно.

Визначення коефіцієнтів кореляції дозволило встановити ступінь і напрямок прямолінійних зв'язків (табл.13).

Таблиця 13 - Кореляційний аналіз мінливості зйомної живої маси бичків

Показник	Віковий період, міс.
	0-1-2	1-2-3	2-3-4	3-4-5	4-5-6	12-18-24
r	0,49	-0,59	0,81	0,33	-0,19	-0,67
mx	1,96	1,96	1,96	1,96	1,96	1,96
	532,00	532,00	532,00	532,00	532,00	532,00
my	5,15	5,15	5,15	5,15	5,15	5,15
Ry/x	1,27	-1,55	2,14	0,86	-0,52	-1,76

В періоди 1-2-3 і 12-18-24 місяці кореляційна залежність виявилась негативною (r = 0,59 та -0,67) і свідчить про те, що найменшому зна-ченню однієї ознаки відповідає найбільше значення іншої (жива маса х інтенсивність формування).

Дисперсійний аналіз з визначення мінливості зйомної живої маси бичків у 24-місячному віці підтвердив наявність зв'язку між мірними ознаками у періоди 1-2-3 та 12-18-24 місяці (табл.14).

Таблиця 14 - Дисперсійний аналіз мінливості зйомної живої маси бичків

Джерело	Віковий період, міс.
мінливості	0-1-2	1-2-3	2-3-4	3-4-5	4-5-6	12-18-24
Факторіальна	0,28	0,71	0,56	0,22	0,50	0,77
Спадкова	0,72	0,29	0,44	0,78	0,50	0,23
Загальна	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00	1,00

Наведені дані свідчать, що в періоди 1-2-3 та 12-18-24 місяці факторіальна дисперсія була найвищою і дорівнювала = 71% та 77% при впливі достовірності фактору (F) на рівні 47,69 та 69,98.

Аналогічні результати були отримані при використанні коефіцієнтів напруженості росту бичків. Кореляційний аналіз довів достовірну розбіжність в живій масі у віковий період 1-2-3 місяці як за показниками середньої (жива маса, кг: 79,67; 74,81 і 66,91; Р<0,05), так і кінцевої маси тіла у віці 24 місяців (жива маса, кг: 562,17; 536,50 і 490; Р<0,05). Менш інформативним в період 1-2-3 місяці виявився коефіцієнт напруженості росту при кореляційній залежності від -0,50 до -0,53. Частка впливу генотипової мінливості становила 54,0 та 58,0 %.

Таким чином, на основі аналізу мінливості живої маси бичків під впливом різних факторів встановлено, що віковий період 1-2-3 мі-сяці є оптимальним для прогнозування продуктивності тварин з викорис-танням індексів інтенсивності формування та коефіцієнтів напруженості росту, які мають високий кореляційний взаємозв'язок з живою масою у 24 місяці. В товарних господарствах доцільно при комплектуванні груп бичків для дорощування і відгодівлі враховувати їх живу масу в пе-ріод 1-2-3 місяці.

Економічна ефективність проведених досліджень

Для визначення економічної ефективності вирощування і відгодівлі бичків червоної степової породи з використанням методу стабілізуючого добору були проведені розрахунки вартості виробленої яловичини у співставних цінах 1996 року. Вони дозволяють обєктивно оцінити величину додаткового приросту живої маси тварин різних класів розподілу за інтенсивністю формування і напруженістю росту.

За рахунок високої вгодованості і забійного виходу залікова жива маса бичків перевищувала середню зйомну масу за класами розподілу на 3,3 4,0 та 7,3 % (табл. 15).

Таблиця 15 - Економічна ефективність відгодівлі бичків з різною інтенсивністю формування

Показник	Клас
	М+	Мо	М-
Тривалість відгодівлі, міс.	24	24	24
Середня жива маса бичків при народженні, кг	24,1	27,7	33,0
Середня зйомна жива маса бичків, кг	490,5	534,4	571,1
Залікова жива маса бичків, кг	506,5	555,8	612,9
Додаткова залікова жива маса у відношенні до класу М+ кг		49,3	106,4
%		9,7	21,0
Затрати праці на 1 ц приросту живої маси, люд.-годин	24,1	22,9	20,0
Затрати кормів на 1 ц приросту живої маси (по заліковій живій масі), ц корм. одиниць	8,97	8,44	7,93
Вартість 1 голови при зйомі з відгодівлі (у співставних цінах 1996 року), грн.	943,66	1035,51	1141,89
Додаткова вартість живої маси 1 голови у від- ношенні до класу М+ , : грн.		91,85	198,23
%		9,7	21,0

Вартість додаткової основної продукції (в живій заліковій масі) з модального класу і мінус-варіанту в розрахунку на одного бичка у віці 24 місяців перевищувала показник класу плюс-варіант на 91,85 грн. (9,7 %) та 198,23 грн. (21,0 %). В цілому вартість тварини при зйомі з відгодівлі у співставних цінах по класам становила, грн. 943,66 1035,51 та 1141,89. Це свідчить про доцільність добору молодняка великої рогатої худоби за мірними ознаками та оптимальним співвідношенням параметрів росту.

Висновки

1. Доведена ефективність використання принципів стабілізуючого добору на відгодівельні якості бичків червоної степової породи при формуванні технологічних груп. Доцільно виділяти внутрішньопородні групи за живою масою при народженні : І - 20-25 кг; ІІ - 26-30 кг і ІІІ група 31-35 кг, а також класи за рівнем інтенсивності формування - М^-, М⁰, М⁺.

2. Встановлено, що інтенсивність формування бичків залежала від живої маси при народженні. Молодняк І групи з середньою початковою живою масою 24,1 кг виявився найбільш скоростиглим, а маса тіла в кінці досліду становила 490,5 кг. Тварини ІІІ групи були віднесені до класу мінус-варіант з показниками живої маси 33,0 та 571,1 кг. Бички ІІ групи склали основу модального класу з живою масою 27,7 та 534,4 кг у відповідному віці.

3. Дисперсійним аналізом встановлено суттєвий вплив груп розподілу тварин за мірними ознаками на інтенсивність росту і продуктивність при відгодівлі до 24-місячного віку (71,0-93,0%).

4. Особини модального класу відрізнялись стабільною продуктивністю від народження до забою. Молодняк класу мінус-варіант мав перевагу за більшістю показників промірів, які вказують на його кращі відгодівельні та м'ясні якості. Результати забою показали, що маса туш тварин, які повільно формуються, була більшою на 17,3 і 9,4%, ніж в однолітків, які формуються швидко і помірно. Підвищене жировідкладення в тушах молодняка І групи (плюс-варіант) при забої у 24-місячному віці свідчить про їх скоростиглість в порівнянні з тваринами ІІ (модальний клас) та ІІІ (мінус-варіант) групи.

5. Формування груп за показниками живої маси бичків при народженні дало можливість організувати повноцінну диференційовану годівлю, визначити потребу в кормах і поживних речовинах тварин різних груп розподілу. Витрати кормів на 1 кг приросту за період від народження до 6 місяців в групах складали : І - 4,95; ІІ - 4,88; ІІІ - 4,99 корм. од.; до 12-місячного віку - 7,03; 6,91; 6,94 корм. од,; до 18 місяців - 8,26; 7,99; 7,88 корм. од. і до 24 місяців - 9,28; 8,81; 8,55 корм. од. відповідно.

6. Визначено параметри інтенсивності формування та напруженості росту і встановлено їх зв'язок з мірними ознаками бичків. Найбільш висока кореляційна залежність виявлена між інтенсивністю формування та живою масою у віковий період 1-2-3 місяці (r = 60). Дисперсійним аналізом доведено, що в цей віковий період значну частку впливу мали генотипові фактори на формування живої маси (61,0; 71,0%,Р<0,05).

7. Для прогнозування продуктивності і кінцевої живої маси у 24-місячному віці бичків різних класів розподілу при помірній годівлі з врахуванням індексів інтенсивності формування і коефіцієнтів напруженості росту оптимальними є показники живої маси у віковий період 1-2-3 місяці, що підтверджується кореляційним і дисперсійним аналізом.

Ураховуючи можливості господарств і попит на яловичину, можна відгодовувати бичків при помірному рівні годівлі протягом 24 місяців до живої маси 490-580 кг. Якщо брати до уваги інтенсивність формування бичків з різною живою масою при народженні, можна одержувати відгодованих бичків масою 470-500 кг у віці 24 місяці (І група, клас М⁺), 21 місяць (ІІ група, клас М⁰) і 19,5 місяців (ІІІ група, клас М^-).

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Хаджидавидов А.И. Откормочные качества бычков различных классов распределения//Тематика научных исследований и их результа-тивность в первые годы независимого государства. - Херсон.-1994.-С.62.

2. Коваленко В.П.,Хаджидавидов О.І. Інтенсивність розвитку бичків з різною живою масою при народженні //Тваринництво України.-1997.-№5.-С.4.

3. Хаджидавидов О.І. Вплив живої маси бичків при народженні на продуктивність //Тваринництво України.-1998.-№10.-С.17.

4. Хаджидавидов О.І. Прогнозування продуктивності молодняка великої рогатої худоби за інтенсивностю формування в ранньому віці //Таврійський науковий вісник. - Херсон.-1998.-№ 5.-ч.2.-С.84-86.

5. Хаджидавидов О.І., Фінченко О.В. Показники морфологічного складу туш піддослідних бичків з різною інтенсивністю формування //Таврійський науковий вісник.- -Херсон.-1998.-№ 5.-ч.2.-С.86-87.

Анотації

Хаджидавидов О.І. Підвищення відгодівельних і м'ясних якостей бичків червоної степової породи з використанням параметрів інтенсивності росту.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01.- розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1998.

В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал з вивчення росту, відгодівельних і м'ясних якостей бичків різних груп розподілу за мірними ознаками. Встановлено зв'язок між живою масою новонароджених бичків з їх інтенсивністю формування та продуктивністю.

Визначені основні параметри добору тварин за кількісними ознаками для комплектування однорідних рівновагових груп при відгодівлі і оптимальний віковий період для прогнозування продуктивності в ранньому віці з використанням показників інтенсивності формування та напруженості росту.

Ключові слова: бички, жива маса, ріст, продуктивність, інтенсивність формування, класи розподілу, вікові періоди.

Хаджидавидов А.И. Повышение откормочных и мясных качеств бычков красной степной породы с использованием параметров интенсив-ности роста.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельско-хозяйственных наук по специальности 06.02.01.- разведение и селекция животных.- Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1998.

В диссертации изложен теоретический и практический материал по изучению роста, откормочных и мясных качеств бычков разных групп распределения по мерным признакам. Установлена связь между живой массой новорожденных бычков с их интенсивностью формирования и продуктивностью. Определены основные параметры отбора животных по коли-чественным признакам для комплектования однородных равновесовых групп на откорме и оптимальный возрастной период для прогно-зирования продуктивности в раннем возрасте с использованием пока-зателей интенсивности формирования и напряженности роста.

Ключевые слова: бычки, живая масса, рост, продуктивность, интен-сивность формирования, классы распределения, возрастные периоды.

Hadjidavidov A.I. Increase fattening and meat qualities bulls of red steppe breed with use of parameters of the groth intensity.- Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 - cultivations and selection animals.-Kherson state agrarian university, Kherson, 1998.

In the dissertation the theoretical and practical material on stady of growth, fattening and meat qualites bulls of different groups of distribution on measure to attributes is states. The communication between alive weight newborn bulls their intensity of formation and efficiency is established.

The basic parameters of selection of animals to quantitative attributes for acquisition homogeneous balance of group on fattening and optimum age period for forecasting efficiency in early age with use of parameters of intensity of formation and intensity of growth are determined.

Key words: bulls, alive, weigth, growth, efficiency, intensity of formation, classes of distribution, age periods.

Размещено на Allbest.ru

...