Оцінка за якістю зерна вихідного матеріалу озимої пшениці, одержаного методом хімічного мутагенезу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.11 “324”: 631.524.7 /. 53.011

Оцінка за якістю зерна вихідного матеріалу озимої пшениці, одержаного методом хімічного мутагенезу

Спеціальність 06.01.05 - селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Скорик Ірина Яківна

Київ 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Захист дисертації відбудеться 11 листопада 1998 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків Української академії аграрних наук

Адреса Інституту: 252650 ГСП, м. Київ, 650, вул. Клінічна, 25

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).

Автореферат розіслано “ 10 “ жовтня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Коломієць О.П.

Анотації

Cкорик І.Я. Оцінка вихідного матеріалу озимої пшениці за якістю зерна, одержаного методом хімічного мутагенезу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво.- Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 1998.

Дисертація присвячена питанням вивчення якості зерна мутантів озимої пшениці та ефективності окремих методів для визначення технологічних властивостей зерна.

Виявлено високопродуктивні мутанти озимої пшениці з комплексом добрих технологічних показників якості зерна та високим Кгосп., вмістом у зерні макро- (P, K,Cа, Mg) і мікроелементів (Fe, Mn). Показано більш значне зменшення вмісту білка, ніж клейковини при збільшенні маси 1000 зерен, тенденцію до зниження вмісту P, K,Cа, Mg, Fe, Mn з підвищенням цього показника та Кгосп., а також позитивний зв`язок між вмістом Cа, Mg, Fe, Mn і білковістю зерна.

Встановлена можливість попередньої оцінки та виділення високобілкових, висококлейковинних зразків за седиментацією та кількістю первинних корінців 11-денних проростків, вирощених у лабораторних умовах, а також ефективність окремих діапазонів комплексного критерію.

Ключові слова: мутагенез, маса 1000 зерен, натура, склоподібність, клейковина, білок, сила борошна, седиментація, комплексний критерій, крохмаль, жир, мінеральні елементи, урожайність.

Скорик И.Я. Оценка исходного материала озимой пшеницы по качеству зерна, полученного методом химического мутагенеза.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция и семеноводство.- Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 1998.

Диссертация посвящена вопросам изучения качества зерна мутантов озимой пшеницы, а также эффективности отдельных методов оценки технологических свойств зерна.

Выделены высокопроизводительные мутанты озимой пшеницы с комплексом хороших технологических показателей качества и высоким Кхоз., содержанием в зерне макро- (P, K,Cа, Mg) и микроелементов (Fe, Mn). Показано более сущест-венное снижение содержания белка, чем клейковины при увеличении масы 1000 зерен, тенденцию к уменшению содержания в зерне P, K,Cа, Mg, Fe, Mn по мере роста этого показателя, К хоз ., а также положительную связь между со-держанием Cа, Mg, Fe, Mn и белковостью зерна.

Установлена возможность предыдущей оценки и выделения высокобелковых и высококлейковинных образцов при помощи седиментации, количества первичных корней 11-дневных ростков, а также эффективность отдельных диапазонов комплексного критерия.

Ключевые слова: мутагенез, масса 1000 зерен, натура, стекловидность, клейковина, белок, сила муки, седиментация, комплексный критерий, крахмал, жир, минеральные элементы, урожайность.

І. Skoryk. The winter wheat yield material evalluation of seed guality, with chemical mutahenesis method.- Manuscript.

Tesis for seeking of agricultural sciences candidate degree, speciality 06.01.05. - selection and seeding.- The Sugar Beet Institute UAAS, Kiyiv, 1998.

The exploration devoted to the studing of winter wheat mutant seeds and effectivity of some methods of technological qualities of seed definition.

The high productive mutants of winter wheat with good tecnological indexes of seed quality and high farm effectivity of photosyntes index has been found out and content the seed of makro- (P, K, Ca, Mg) and mikroelements (Fe, Mn). It has been shown the principal decreasing of protein contents comparing with stick, with 1000 seeds weight, the tendence of decreasing of P, K, Ca, Mg,Fe, Mn content with increasing of this index and the farm effetivity of photosyntes index, and also an interconnection between the Ca, Mg,Fe, Mn and seed proteins.

It has been es tablished the possibility of preevaluation and segmentation of high- protein and high-sticck examples by the sedimentation and the number of primary roots of 11 days shoots, grown in laboratory and the effectivity of some diapasones of complex criteria.

клейковина зерно фотосинтез

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загальновизнано, що сучасний вітчизняний генофонд озимої пшениці є недостатнім для ведення селекційної роботи з метою поліпшення якості зерна. Практика селекційної роботи показала, що введення в гібридизацію іноземних сортів з низькою адаптивністю теж не завжди дає позитивний ефект. На нашу думку, створення на базі місцевих сортів мутантних форм є джерелом збагачення генофонду, що дозволяє вирішувати проблему виведення високобілкових, висококлейковинних сортів з якісним мінеральним складом.

Водночас практична селекційна робота вимагає розробки і впровадження нових широкодоступних методів оцінки якості зерна, які б давали змогу з високою достовірністю виявляти генетичні відмінності на різних етапах селекційного процесу. В літературі часто відсутні тотожні погляди на ефективність уже існуючих методів, що певною мірою пов`язано з вирощуванням пшениці в різних зонах (умовах). Тому вивчення цих питань також є досить актуальним.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження по темі дисертаційної роботи є складовою частиною науково-дослідної тематики кафедри селекції та насінництва БДАУ (Державний реєстраційний номер 0197 У 018184).

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи було виділення з колекції мутантів озимої пшениці, створених на кафедрі селекції і насінництва БДАУ, кращих за рядом показників якостей зерна, а також вивчення ефективності застосування окремих методів для визначення технологічних властивостей зерна на ранніх етапах селекції. В зв`язку з цим до завдання досліджень входило:

- провести оцінку мутантних форм за фізичними і технологічними показниками якості зерна, коефіцієнтом господарської ефективності фотоcинтезу (Кгосп.) та врожайністю;

- оцінити харчову цінність зерна мутантних форм озимої пшениці за вмістом у них крохмалю, жиру, певних макро- і мікроелементів, а також вивчити залежність мінерального складу зерна від генотипу та умов вирощування;

- встановити зв`язок між вмістом у зерні магнію, марганцю, фосфору, заліза, кальцію, калію і фізичними, технологічними показниками якості зерна озимої пшениці;

- порівняти ефективність оцінки якості зерна за повною і загальною склоподібністю;

- оцінити ефективність методу седиментаціі щодо виділення високоякісних форм озимої пшениці;

- вивчити можливість оцінки сили борошна за комплексним критерієм (КК);

- оцінити доцільність розширення діапазону 1 групи якості клейковини до 85 ум. од., визначеної за допомогою приладу ИДК-1;

- вивчити можливість попередньої оцінки якості зерна селекційного матеріалу озимої пшениці за параметрами початкового росту і розвитку 11-денних проростків.

Наукова новизна. Отримані нові дані, які свідчать про можливість створення методом хімічного мутагенезу високопродуктивних форм озимої пшениці з комплексом добрих технологічних і фізичних показників якості зерна та високим коефіцієнтом господарської ефективності фотосинтезу (Кгосп).

Вперше в умовах правобережного Лісостепу України поведена оцінка сили борошна за показником комплексного критерію (КК), а якості зерна - за параметрами початкового росту і розвитку 11-денних проростків, вирощених у лабораторних умовах, а також порівняльна оцінка мутантних форм з вихідними сортами і сортами-стандартами за вмістом окремих макро- і мікроелементів.

Практичне значення одержаних результатів. На основі оцінки якості зерна мутантів, міжмутантних, мутантно-сортових гібридів виявлено і передано в Миронівський інститут пшениці УААН для подальшої селекційної роботи ряд високопродуктивних форм з комплексом добрих технологічних ознак, високим коефіцієнтом господарської ефективності фотосинтезу, підвищеним вмістом окремих мікро- і макроелементів у зерні (М-447; М-180; М-75/2; М-159/1; М-260/6; М-313/4; М-42; М-153/5-1; М-320/1, міжмутантний гібрид 455).

Запропоновані рекомендації щодо доцільності проведення на ранньому етапі селекції оцінки за повною і загальною склоподібністю та показником седиментації для виявлення високоякісних форм. Встановлені оптимальні діапазони комплексного критерію (КК) для визначення сили борошна. Доведена можливість добору високобілкових форм озимої пшениці за кількістю первинних корінців 11-денних проростків, вирощених у лабораторних умовах.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто розробив програму досліджень. Самостійно проводив закладання дослідів, польові спостереження, статистичну обробку та узагальнення результатів експериментальних даних. Власноручно виконані аналізи з якості зерна за фізичними показниками, вмістом і якістю клейковини, седиментацією, комплексним критерієм, коефіцієнтом господарської ефективності фотосинтезу та врожайністю. У визначенні вмісту протеїну, макро- і мікроелементів у зерні особиста участь дисертанта становить 85 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались на розширених засіданнях кафедри селекції та насінництва (1994-1997 рр.), науково-практичних конференціях БДАУ (Біла Церква, 1995-1997 рр.), Миронівського інституту пшениці УААН (1998 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць.

Я вдячна завідувачу кафедрою селекції та насінництва БДАУ, заслуженому діячу науки і техніки України, професору, доктору с.-г. наук Молоцькому М.Я. за надану допомогу в проведенні наукових досліджень та підготовці дисертаційної роботи до захисту.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 142 сторінках і складається зі вступу, 9 розділів, висновків, додатків. Містить 32 таблиці, 22 рисунки. Бібліографічний список складається з 309 джерел, у тому числі 32 - іноземних авторів.

2. Основний зміст

У першому розділі викладені відомості вітчизняної і світової науки і практики про досягнення в галузі поліпшення якості пшениці та інших сільськогосподарських культур методом експериментального мутагенезу. Наведені різні точки зору щодо ефективності окремих показників для оцінки якості зерна.

У другому розділі описані місце, умови, матеріал і методи проведення дослідів.

Дослідження, покладені в основу дисертаційної роботи, проводились у 1993-1996 рр. на землях навчально-дослідного господарства Білоцерківського державного аграрного університету, лабораторіях вузу, Миронівського інституту пшениці та інституту землеробства УААН.

Об`єктом досліджень слугували мутантні форми М6-М12, створені на кафедрі селекції і насінництва БДАУ на основі: сорту Безоста 1- за застосування НМС (0,05%) - М-153/5-1; М-153/5-2; М-260/6; НЕС (0,05%) - М-159/1; ДЕС (0,025%) - М-180; 1,4 БІС ДАБ (0,025%) - М-150; сортів Поліська 70 - НМС 0,025% -М-75/2; Киянка - НМБ 0,05 % -М-79/1; Українка - ДЕС 0,05 % - М-447; Іллічівка - НМС 0,05% - М-42. Аналізу за якістю зерна також підлягали: мутантно-сортовий гібрид 437 (М-42Українка), міжмутантні гібриди 455 (М-419М-260/6) і 453 (М-236М-223), а також мутанти 313/4 і 320/1, створені шляхом повторної обробки мутантів (159/1 - НДМС 0,05% і 42 - НМС 0,05%).

Сортами-стандартами були Донська напівкарликова, Миронівська 61 у 1994-1996 рр., а у 1996 р. додатково Альбатрос одеський.

Досліди закладали за однофакторною схемою методом контрольного розсадника. Повторність - триразова. Площа облікової ділянки 2м2. Норма висіву - 5 млн./га схожих насінин. Вивчалися вихідні сорти і мутанти при вирощуванні за загальноприйнятою для зони технологією в другій ланці десятипільної зернобурякової сівозміни. Безпосередньо під пшеницю вносили Р45К45 як основне добриво. Підживлення проводили аміачною селітрою по мерзло-талому грунті з розрахунку 40 кг/га діючої речовини.

Грунти під дослідом - чорноземи типові, глибокі, малогумусні, крупнопилувато-середньосуглинкові з легким механічним складом і добрими воднофізичними властивостями. Товщина гумусового горизонту становить 90-100 см. Вміст гумусу за Тюріним на глибині 0 - 20 см дорівнює 3-3.8 %. Реакція грунтового розчину слабокисла, близька до нейтральної, рН сольової витяжки - 6,0-7,0, рН водна - 6,8-8,0. Гідролітична кислотність невисока (1,8-2,9 мг-екв. на 100 г грунту). Ступінь насичення основами - 86-93 %. Серед обмінних катіонів основна роль належить кальцію (16,56-22,08 мг-екв. на 100 г грунту). Вміст магнію становить 2,4-4,01 мг-екв. на 100 г грунту. Грунт середньозабезпечений валовими формами Р і К (відповідно 0,06 і 1,44 %), а рухомими формами цих елементів - низько- та середньозабезпечений (відповідно 21-100 мг і 21-80 мг на 1 кг грунту). Вміст обмінного азоту за К`єльдалем в орному горизонті 0-30 см становить 0,240-0,315% .

Погодні умови за роки проведення досліджень були в основному сприятливими для вирощування озимої пшениці, але відзначалися певними особливостями, про що докладно йдеться в роботі.

Фізичні властивості зерна оцінювали за масою 1000 зерен (ГОСТ 10842-89), натурною масою (ГОСТ 10840-64) та склоподібністю (ГОСТ 10987-76). Вміст сирої клейковини визначали в борошні 70-го виходу (ГОСТ 13586.1-68), її якість - на приладі ИДК-1. Вміст протеїну в зерні визначали за допомогою приладу Infrapid-31 з контролем середніх величин за К`єльдалем, седиментацію - макрометодом із застосуванням оцтової кислоти. Оцінка сили борошна проводилась за показаннями альвеографа Шопена і за комплексним критерієм (КК).

Зольність зерна, вміст крохмалю, жиру визначали згідно із загальноприйнятими методиками, вміст калію - за допомогою полуменевого спектрофотометра, фосфору - фотоелектрокалориметрично, вміст кальцію, магнію, марганцю, заліза - за допомогою атомно-адсорбційного спектро-фотометра (ААС-30). Пробну випічку хліба проводили із 100 г борошна без застосування поліпшувачів.

Оцінку якості зерна за параметрами початкового росту і розвитку проростків озимої пшениці визначали на 11-денних проростках, вирощених в лабораторних умовах у піщаній культурі при температурі повітря 15-180 С.

За сноповим зразком, взятим з 2 м2, визначали врожайність і коефіцієнт господарської ефективності фотосинтезу (Кгосп.). Останній розраховували як частку зерна в біологічному врожаї.

Стабільність показників якості визначали за коефіцієнтом варіації (Доспехов А.Б., 1965). Екологічну пластичність форми чи сорту за ознаками якості зерна характеризували за допомогою комплексного показника, запропонованого Є.Д. Неттевичем, А.І. Моргуновим, М.І. Максименком (1985) для визначення екологічної пластичності сорту щодо врожайності (Прсу).

Математичну обробку експериментальних даних проводили методами кореляційного, дисперсійного аналізів і описової статистики, використовуючи при цьому персональний комп`ютер “ViewSonic 14ES” і програмований мікрокалькулятор “Електроніка-61”.

У третьому розділі наведена оцінка мутантів озимої пшениці за фізичними показниками якості зерна: масою 1000 зерен, натурою, повною, загальною склоподібністю.

Результати досліджень показали, що високі температури повітря і опади нижче норми в період формування зерна приводять до зменшення маси 1000 зерен та натурної маси сортів-стандартів і більшості мутантів. Амплітуда зміни маси 1000 зерен серед мутантів була у межах 2,0-12,8 г., що у відносному виразі становить 3,9-26,6 %. Але жодного разу маса 1000 зерен не опускалася нижче 41 г. Наведені експериментальні дані свідчать про те, що значній зміні маси 1000 зерен насамперед підлягали форми з генетично високим (більше 50 г) значенням цього показника. Однак, мутант 42 щорічно стабільно зберігав масу 1000 зерен понад 50 г, у той час як у сорту Іллічівка, на основі якого він створений, цей показник не перевищував заданого рівня.

Зміна натурної маси серед мутантів становила 33-80 г/л, але в середньому за роки досліджень у всіх була вищою за 755 г/л. Зростання натурної маси у мутанта 313/4 (808 г/л), порівнняно з М-159/1 (796 г/л), доводить можливість поліпшення фізичних показників якості зерна озимої пшениці при застосуванні повторної обробки мутантів мутагенами.

У цілому за масою 1000 зерен сорт-стандарт Миронівська 61 перевищили 56.2 % всіх створених і вивчених форм, а Донську напівкарликову - 37.5 %, за натурою - 75,0 % і 26,7 % відповідно. За трирічними даними виявлена перспективність мутантів 180, 320/1, 313/4 та гібрида 455 як донорів високої натури зерна (806-817 г/л), мутантів 153/5-1, 153/5-2, 42 - як донорів високої маси 1000 зерен (50,5; 51,3; 51,7 г відповідно).

У ході роботи встановлено, що зниження або підвищення маси 1000 зерен у межах сорту чи форми при одинаковій вологості і засміченості призводить до зниження чи підвищення їхньої натурної маси. Але в умовах певного року при порівнянні між собою різних сортів і форм ця тенденція зберігається не завжди. При різній масі 1000 зерен натура буває однаковою. Дані свідчать про те, що орієнтуватись відносно певної маси 1000 зерен, знаючи натуру, і, навпаки, при порівнянні різних генотипів, практично неможливо (r = 0.109;r = 0.157; r = 0.039).

За склоподібністю кращими від сорту-стандарту Миронівська 61 (загальна склоподібність - 61.6 %, повна - 27.1 %) виявились мутанти 75/2, 79/1, 159/1, 180, 320/1, 447 та гібриди 437 і 453, у яких загальна склоподібність перевищувала 71 %, повна - 40 %, а амплітуди зміни цих показників по роках були нижчими порівняно зі стандартом. Вірогідно вищу повну склоподібність та меншу різницю між min i max її значеннями порівняно з Донською напівкарликовою (пов. скл. 55.9 %) мав мутант 75/2 (69.8 %). Мутанти 75/2, 79/1 за загальною і повною склоподібністю перевищували вихідні сорти - Поліська 70 і Киянка, а М-159/1, М-180 - сорт Безоста 1.

Вивчення якості зерна показало, що в окремі роки у певних сортів і форм через помутніння в межах зародка важко, користуючись діафаноскопом, згідно ГОСТ 10987-76 диференціювати частину зернівок на повністю і напівсклоподібні, що інколи створює різницю між повторними пробами в межах зразку за кількістю повністю склоподібних зерен. Загальна склоподібність, в такому випадку, враховуючи половинну кількість напівсклоподібних зерен, за нашими дослідженнями є більш стабільним показником.

Встановлена досить слабка залежність між седиментацією і загальною та повною склоподібністю (табл.1). Тим самим виключається ймовірність більшого впливу повної склоподібності на рівень набухання борошна в слабких розчинах органічних кислот.

Як показали наші дослідження, умови року зумовлюють значний вплив на взаємозв`язок між загальною склоподібністю і вмістом білка, клейковини в зерні, а також на взаємозв`язок між повною склоподібністю і вмістом білка та клейковини. Тобто, озима пшениця як з високою повною, так і загальною склоподібністю не завжди має добрі технологічні показники. Встановлено, що лімітована 60 % загальна склоподібність не завжди гарантує, що вміст клейковини в борошні буде становити 28 і більше відсотків.

Таблиця 1 Коефіцієнти кореляції (r) між склоподібністю і вмістом білка, клейковини в борошні, седиментацією

Показник	Рік урожаю	Седиментація	Вміст клейковини	Вміст білка
	1994	0,132	0,325	0,368
Повна	1995	0,164	0,582	0,792
склоподібність	1996	0,005	0,006	0,150
	1994	0,263	0,288	0,300
Загальна	1995	0,190	0,579	0,790
склоподібність	1996	0,015	0,003	0,071

Вищевказане заперечує можливість ефективного виділення висококлей-ковинних і високобілкових зразків за загальною і за повною склоподібністю серед форм і сортів, у яких різниця між цими показниками становила 20-30 %. Однак, отримані нами дещо вищі коефіцієнти кореляції між повною склоподібністю і біохімічними показниками, порівняно з загальною склоподібністю, вказують на наявність тенденції до більшої ефективності оцінки якості зерна за повною склоподібністю.

У четвертому розділі наведені результати вивчення мутантів за біохімічними показниками якості зерна.

Дослідження показують, що на рівень вмісту білка в зерні і клейковини в борошні мутантів значний вплив справляли погодні умови. Встановлено, що вагоме зниження білка і вмісту клейковини у мутантів спостерігалося в рік, коли тем-ператури повітря в бездощові періоди під час наливу зерна сягала вище 320 С. Такі умови, напевне, призводять до порушення біосинтезу білкових сполук.

Виділено мутанти 75/2, 159/1, 180 та гібрид 455 з вмістом протеїну на рівні сорту Донська напівкарликова (15,47 %) і меншою, порівняно зі стандартом, амплітудою зміни його по роках та величиною відносного відхилення. Це дає підстави для використання їх як донорів підвищеного вмісту білка, з якими належить проводити подальшу селекційну роботу.

Результати досліджень підтверджують ефективність застосування методу хімічного мутагенезу щодо створення висококлейковинних форм. У 86,7 % мутантів від всієї кількості цей показник був вище 28 %, а у М-320/1, М-447 та гібрида 455 - навіть вище 32 %. Мутанти 75/2 і 180 з вмістом клейковини 31,8 і 28,4 % відповідно, котрі протягом усіх років досліджень зберігали І групу якості клейковини, заслуговують на увагу як донори високої якості клейковини, оскільки відомо, що ця ознака має проміжне успадкування і для отримання гібридного потомства доброї якості бажано, щоб обидві батьківські форми мали таку клейковину.

Матеріали досліджень доводять, що у М-75/2 вміст протеїну залежно від року вирощування коливався у межах 13,9-16,32 %, клейковини - 27,0 - 35,8 %, але завжди ці показники були вищими, ніж у вихідного сорту Поліська 70 - на 0,74 -1,69 % і 0,5-12,6 % відповідно. Тобто, отримання високобілкових і висококлейковинних форм озимої пшениці при застосуванні хімічного мутагенезу не обов`язково пов`язано з високим вмістом білкових сполук у вихідних формах.

У результаті того, що у М-320/1 вміст протеїну (14,51 % ), клейковини (31,8 % ) виявилися вищими, ніж у М-42, на основі якого він створений (вміст клейковини - 26,6 %, протеїну - 14,35 %), можна твердити, що одноразова дія хімічними мутагенами не вичерпує можливостей хімічного мутагенезу з метою поліпшення біохімічних показників якості зерна.

В зв`язку з тим, що в літературі обговорюється питання переходу на нову систему оцінки якості зерна, актуальним є вивчення взаємозв`язку між вмістом білка і деякими показниками якості зерна в умовах правобережного Лісостепу України. За нашими даними кореляційні зв`язки між вмістом клейковини в борошні і білка в зерні визначались відповідними рівняннями регресії: у = 10.63 + 1.43 х; у = 10.64 + 1.39 х; у = 2.72 + 1.38 х, де х - вміст клейковини, у - вміст білка.

Позитивний зв`язок між вмістом білка і клейковини (r = 0.800; r = 0,649; r = 0.515), вказує на можливість заміни у стандартах на якість пшениці показника вмісту клейковини на показник вмісту білка.

Не виявлено негативної кореляційної залежності між вмістом білка і масою 1000 зерен по роках, хоч коефіцієнти кореляції були низькими (0.09; 0.06; 0.133). Більш тісна залежність спостерігалоася між вмістом клейковини і масою 1000 зерен (r = 0.300; r = 0.406; r = 0.488). На нашу думку, це вказує на можливість виділення форм з підвищеним вмістом клейковини шляхом добору в ранніх поколіннях мутантів за масою 1000 зерен. Проте збільшенню вмісту протеїну в крупнозерних формах має приділятись особлива увага.

У п`ятому розділі наведені матеріали щодо оцінки сили борошна мутантів за альвеографом Шопена, комплексним критерієм (КК) та седиментацією.

Виявлено певну залежність показника питомої роботи деформації тіста (W) від погодних умов. Найкращими визнані мутанти 159/1;-75/2; 180; 79/1; 447 і гібриди 455; 453, у яких сила борошна в середньому за роки досліджень досягала 200-280. о.а., та М-313/4; М-320/1; М-260/6 з силою борошна, .вищою за 280. о.а.

З усієї кількості випадків, коли сорти і мутанти з вмістом клейковини в борошні понад 32 % мали питому роботу деформації тіста вище 280. о.а., в 41.7 % з них спостерігалася ІІ група якості клейковини (78-95 ум.од. ИДК-1). Паралельно виявлені випадки, коли високий вміст клейковини (понад 32 %) і ІІ група якості (76-85 ум.од. ИДК-1) зумовлювали значення питомої роботи деформації тіста 180-280. о.а. Отже, здатність клейковини чинити опір деформуючому навантаженню пуансона приладу ИДК-1 не завжди визначає реальну якість клейковини. Очевидно, що сила борошна за альвеографом і якість клейковини, яка оцінюється за ИДК-1, визначаються різними білковими фракціями.

В зв`язку з широким набором номерів, обмеженою кількістю зерна на ранніх етапах селекції та трудомісткістю проведення аналізу, силу борошна за альвеографом визначають на більш пізніх етапах селекційного процесу. Тому постає необхідність вивчення можливості визначення сили борошна за допомогою комплексного критерію (КК) приладом ИДК-1. За методичними рекомендаціями сильні пшениці мають значення КК 25-65 ум.од. ИДК-1, середньої сили - 70-80, а слабкі - 85-120 ум.од приладу.

При порівнянні сили борошна одних і тих самих зразків за альвеографом і комплексним критерієм нами виявлена певна невідповідність. Сильні і середньої сили пшениці за альвеографом можуть мати значення комплексного критерію 25-85 ум.од. ИДК-1, а слабкі 25-120 (рис.1).



Рис. 1. Залежність між силою борошна за комплексним критерієм (КК) і силою борошна за альвеографом

Встановлено, що в кожному наступному діапазоні, розташованому в напрямку зростання абсолютних значень показника, частка сильних за альвеографом пшениць зменшується, а слабких - збільшується. Так, в інтервалі 25-65 ум.од. лише 9.7 % від усієї кількості форм виявилися слабкими за альвеографом, решта - були високоякісними. При значенні комплексного критерію 70-80 ум.од. приладу ИДК-1 спостерігався вже досить високий відсоток (30.43 %) слабких за альвеографом пшениць і менший (69.57 %), порівняно з попереднім інтервалом (90.3 %) - середньої сили і сильних. У діапазоні КК 80-120 ум.од. усі зразки за питомою роботою деформації тіста були слабкими. Тобто, розподіл інтервалів комплексного критерію згідно з методичними рекомендаціями в цілому можна сприймати лише як тенденцію.

Одним з методів, що використовуються на ранніх етапах селекції з метою вибраковування гірших за якістю форм, є седиментація. За нашими даними, показник седиментації знаходиться у вірогідному кореляційному зв`язку з вмістом клейковини (r = 0.567; r = 0,632; r = 0.802) і вмістом білка (r=0,566; r= 0,314; r=0,619). Однак, як виявилось, підвищення показника седиментації може спостерігатись і у випадку зниження вмісту клейковини в зразку на 3-9 % при зростанні опору деформуючому навантаженню пуансона приладу ИДК-1.

При вивченні мутантів ми виявили залежність седиментації від умов вирощування. З таблиці 2 видно, що з усієї кількості форм лише 26,7 % стабільно по роках залишалися в першій групі, тобто перевищували за величиною осаду стандарт Миронівська 61 більш ніж на 20 %, а в ІІ гру- пі 1,3 %. Решта форм за відхиленням рівня осаду від сорту переходила з першої групи до другої і навпаки.

Отже, за результатами однорічного порівняння селекційних номерів з сортом-стандартом за величиною осаду Х + 20 % не можна вибраковувати нові форми.

Таблиця 2 Відхилення показника седиментації мутантів від стандарту Миронівська 61

Сорт, форма	1994 р.	1995 р.	1996 р.
	Відхилення показника седиментації від стандарту, %	Група форм	Відхилення показника седиментації від стандарту, %	Група форм	Відхилення показника седиментації від стандарту, %	Група форм
М-159/1	57,1	I	15,6	II	48,0	I
М-75/2	52,4	I	31,3	I	48,0	I
М-447	52,4	I	15,6	II	60,0	I
Гібрид 437	47,56	I	18,8	II	24,0	I
Гібрид 455	42,9	I	40,6	I	100,0	I
Гібрид 453	42,9	I	9,4	II	36,0	I
М-150	33,3	I	0,0	II	52,0	I
М-320/1	28,6	I	12,5	II	40,0	I
М-180	28,6	I	25,0	I	36,0	I
М-42	28,6	I	-15,6	II	16,0	II
М-313/4	23,8	I	21,9	I	48,0	I
М-79/1	19,0	II	0,0	II	16,0	II
М-260/6	0,0	II	31,3	I	32,0	I
М-153/5-1	0,0	II	3,1	II	12,0	II
М-153/5-2	9,5	II	6,3	II	28,0	I

Зміна відхилення рівня осаду по роках у М-150, М-447, М-159/1, гібридів 453, 437 від сорту Миронівська 61 свідчить також, що за однорічними даними не можна судити і про переваги форм, які на 30 % відрізняються від сорту-стандарту вирощеного в однакових умовах.

У шостому розділі висвітлені матеріали щодо оцінки мутантів, міжмутантних і мутантно-сортових гібридів за коефіцієнтом господарської ефективності фотосинтезу (Кгосп.).

Встановлено, що для більшості з них він змінювався залежно від умов року на 0,8-2 %. Однак, така зміна може досягати 5-9 % (М-42; М-75/2; М-79/1, сорти Безоста 1, Миронівська 61). Тому в селекції постає необхідність добору форм з високим адаптивним потенціалом відносно цього показника. Однак, наші дані вказують на можливість диференціації мутантів за Кгосп, та на ефективність методу хімічного мутагенезу щодо отримання форм з Кгосп. у межах 46,1-57,1 % (М-42; М-75/2; М-150; М-153/5-1; М-159/1; М-180; М-260/6; М-320/1; М-447).

Виявлено тенденцію до зменшення вмісту клейковини і білка в зерні озимої пшениці в міру росту Кгосп. (рис.2 ).

Рис. 2 Порівняння М-447 і гібрида 437 з вихідним сортом Українка за Кгосп., вмістом клейковини і білка

Однак, у цілому нами не встановлено негативної кореляційної залежності між Кгосп. і вмістом клейковини (r=0,054; r=0,178; r=0,299) та білка (r=0,109; r=0,125; r=0,080). Такі низькі позитивні коефіцієнти кореляції свідчать, що серед мутантів можна виділити форми з високим Кгосп. і добрими біохімічними показниками якості (М-75/2; М-447; М-260/6; М-159/1; гібрид 455). Такі зразки за сучасною уявою можуть бути ефективними донорами у створенні високоврожайних форм з доброю якістю зерна.

У сьомому розділі наведені результати оцінки досліджуваних форм за вмістом крохмалю, жиру, мінеральних елементів.

Крохмаль. Наші матеріали свідчать про те, що несприятливі умови для накопичення білка сприяють накопиченню крохмалю в зерні. Варіація його вмісту для більшості мутантів була у межах 7,01-9,8 %. Однак, вміст крохмалю не опускався нижче 53.31 % і не піднімався вище 66,32 %, а середнє його значення у мутантів було в межах 57.04-60.16 %.

Жир. Вплив фактора “року” на фенотипний прояв цього показника у мутантів виявився незначним (V = 1.64-3.7 %), мінімальний і максимальний його вміст становив 1.84 % і 2.21 % відповідно. Середнє значення знаходилось у межах 1.86-2.02 %. Виявлена можливість зменшення вмісту жиру в зерні, коли під час його наливу бувають бездощові періоди з високою (32о і більше) температурою повітря.

Мінеральні елементи. Встановлено, що вміст фосфору в зерні мутантів за роки досліджень знаходиться в межах 0,79-0,96 %, калію - 0,43-0,68 %, магнію - 917,5-1347,3 мг/кг, кальцію - 372,5-627,5 мг/кг, заліза - 20,60-24,87 мг/кг, марганцю - 11,0-13,8 мг/кг. В середньому по досліду варіація залежно від року досліджень по кальцію була 18,97-25,49 %, калію - 17,58 - 18,39 %, залізу - 9,77-13,24 %. Тобто, за однакових умов вирощування різниця в накопиченні певного мінерального елемента окремим мутантом чи гібридом може бути значною.

Дослідженнями також виявлений вплив умов вирощування на накопичення макро- (P, Mg, Ca, K) і мікроелементів (Fe, Mn) в зерні мутантів.

Досить високі різниці між зразками значень комплексного показника, який одночасно враховує рівень і стабільність вмісту елемента в зерні (Прсо), а також коефіцієнтів варіації вмісту мікро- і макроелементів у межах року, вказують на існування сортоспецифічності в їх накопиченні.

За фосфором - рівнем його вмісту, меншою варіацією, вищим Прсо кращими від сорту Миронівська 61 (Прсо 100 од.) виявились М-150 (Прсо 121,1 од.), М-447 (Прсо 175,3 од.), гібриди 437 (Прсо 140,1 од.), та 453 (Прсо 280,4 од.), за магнієм - М-159/1, М-260/6, М-320/1 та гібрид 455 з Прсо 106,8; 172,4; 207,8; 484,6 од. відповідно. Щодо кальцію, то за винятком гібридів 455, 437, мутанта 159/1, всі форми були кращими від стандарту (Прсо 226-404,2 од.). Цінним матеріалом для селекції за вмістом калію є мутанти 42, 79/1, 159/1, 260/6, 320/1, 313/4 (Прсо 223-506,8 од.), марганцю - 42, 75/2, 159/1 (Прсо 162,6-220,3 од.), заліза - 159/1 (Прсо 178,7 од.).

Накопичення P, Mg, Ca, K, Fe, Mn в зерні озимої пшениці певною мірою обумовлено зольністю зерна (табл.3), котра, за нашими дослідженнями, визначається сортовими особливостями і погодними умовами.

Таблиця 3 Коефіцієнти кореляції (r) між вмістом окремих мінеральних елементів в зерні озимої пшениці і показниками якості, К госп. у 1994-1996 рр.

Показник	Рік	Зольність	Вміст елемента в зерні
			P	K	Ca	Mg	Mn	Fe
	1994	-	0,23	0,0	0,16	-0,24	-0,35	0,32
Зольність	1995	-	0,55	0,3	-0,11	0,15	-0,44	-0,02
	1996	-	0,69	0,12	0,49	0,44	0,61	0,49
Маса	1994	0,17	-0,01	-0,33	0,14	-0,15	-0,18	-0,14
1000 зерен	1995	-0,17	-0,01	-0,20	0,07	-0,19	0,10	0,13
	1996	-0,28	-0,28	-0,16	-0,15	-0,26	-0,03	0,11
	1994	-0,08	-0,07	0,03	-0,08	0,22	0,09	0,20
Натура	1995	0,36	0,35	0,20	0,26	0,30	-0,06	0,19
	1996	0,14	0,01	-0,05	0,52	0,59	0,02	0,25
Вміст	1994	-0,06	-0,20	0,14	0,41	0,43	0,40	0,51
білка	1995	0,40	0,05	-0,06	0,45	0,64	0,31	0,53
	1996	0,05	-0,30	0,38	-0,08	0,27	0,01	-0,13
	1994	-0,21	-0,15	-0,04	0,12	-0,02	0,18	-0,01
К госп.	1995	-0,14	-0,01	0,22	0,24	-0,04	0,15	0,13
	1996	-0,48	-0,29	-0,23	0,08	-0,08	-0,38	-0,26

Так, в середньому по досліду залежно від року вона змінювалось від 1.38 0.02 % до 2.23 0.01 %, а максимальна її варіація досягала 22.8 %,. Для більшості мутантів варіація зольності була у межах 14,07-25,1 %, а у мутантів 42, 75/2, 79/1, 180 та гібрида 437 навіть 26,9-34,55 %. Варіювання вмісту P, Mg, Ca, K, Fe, Mn в зерні по роках у мутантів і сортів виявилось нижчим порівняно із зольністю. Крім того, виявлено слабку негативну кореляційну залежність між зольністю і вмістом Mg у 1994 р., Ca, Mn, Fe - у 1995 р., а також негативну кореляційну залежність середнього ступеня між зольністю і вмістом Mn у 1994 і 1995 рр. Це свідчить про певну незалежність накопичення окремих мінеральних елементів від зольності зерна.

Хоч вміст макро- і мікроелементів не є лімітуючим фактором для введення сорту у виробництво, однак корисною є інформація про те, чи змінюється мінеральний склад зерна при створенні крупнозерних, високонатурних і високобілкових форм озимої пшениці.

Результати наших досліджень свідчать про незначну залежність між вмістом мінеральних елементів у зерні і натурою. Виявлено слабкий і середньої сили негативний кореляційнийний зв`язок між зольністю зерна і масою 1000 зерен, Кгосп., а також між вмістом окремих елементів (P, Mg, Ca, K, Fe, Mn) в зерні і цими показниками.

По роках не встановлено стійкого кореляційного зв`язку між білковістю і вмістом калію в зерні. Спостерігається тенденція до зниження вмісту фосфору з підвищенням білковості зерна. Але дворічні результати свідчать про середній ступінь залежності між вмістом протеїну і Ca (r=0,41; r=0,45), Mg (r=0,43; r=0,64), Mn (r=0,40; r=0,31), Fe (r=0,51; r=0,53). Таким чином, можливе створення високобілкових форм з підвищеним вмістом Mg і Fe в зерні. Однак, в наступний рік досліджень коефіцієнти кореляції між Mg, Ca, Fe, Mn і білковіс-тю становили -0,08; 0,27; 0,01 і -0,13 відповідно. Тобто, взаємозалежність між цими мінеральними елементами і білковістю зерна виявилась нестабільною.

Визначена також нестабільна по роках кореляційна залежність між вмістом у зерні P і Mg, P і Ca, Mn і K, Fe і K, а також P і Mn, що вказує на можливу зміну співвідношення між ними. Це може бути однією з причин зміни впливу на білковість зерна Fe, Mn, Ca, і навіть Mg.

У восьмому розділі викладена залежність деяких параметрів початкового росту і розвитку 11-денних проростків озимої пшениці, вирощених в лабораторних умовах, від якості зерна.

При порівнянні різних генотипів виявлено лише тенденцію до більш інтен-сивного росту і розвитку як надземної частини, так і формування і розвитку ко-реневої системи проростків по мірі збільшення маси 1000 зерен і натурної маси (табл. 4).

Встановлено, що проростати великою кількістю первинних корінців і давати розвинені проростки здатні не лише крупні, а і більш дрібні повноцінні зерна.

Певний вміст клейковини і білка в зерні озимої пшениці також з достатньою імовірністю не може бути охарактеризований масою сирої і сухої надземної частини проростків, масою сухої кореневої системи, сумарною масою сухої кореневої системи і надземної частини проростків. Дані свідчать про тен-

денцію до більш інтенсивного розвитку рослин у фазі гетеротрофного живлення зі збільшенням кількості білкових сполук у зерні. На нашу думку, практично неможливо проводити відбір за первинною кореневою системою, сподіваючись на виділення високосклоподібних форм (r=0,099-0,148).

Ми також вважаємо, що параметри росту і розвитку надземної частини проростка і його кореневої системи визначаються не одним фактором, а кількома, зокрема розмірами зерна і вмістом у ньому білкових сполук. Так, протягом усіх років вивчення значення коефіцієнтів кореляції між вмістом білка у 1000 зерен і параметрами початкового розвитку проростків були вищими за відповідні по роках коефіцієнти кореляції між цими елементами і вмістом білка в зерні.

Таблиця 4 Коефіцієнти кореляції (r) між фізичними, біохімічними показниками якості зерна озимої пшениці і деякими параметрами початкового розвитку 11- денних проростків

Показник	Рік	Кількість первинних корінців на одну рослину, шт	Маса сухих коренів, г	Маса сирої надземної частини, г	Маса сухої надземної частини,г	Сумарна маса сухих коренів і сухої надземної	Частка рослин з 4 і більше первинними корінцями ,
			100 рослин	частини, г	г
Вміст	1994	0,300	0,153	0,005	0,006	0,106	0,372
білка, %	1995	0,476	0,283	0,297	0,348	0,328	0,054
	1996	0,484	0,408	0,086	0,079	0,281	0,425
Вміст	1994	0,393	0,167	0,020	0,029	0,0118	-
клейко-	1995	0,474	0,485	0,470	0,500	0,530	-
вини, %	1996	0,356	0,154	0,027	0,133	0,063	-
Маса	1994	0,174	0,238	0,116	0,010	0,129	0,315
1000	1995	0,118	0,081	0,220	0,115	0,027	0,012
зерен, г	1996	0,076	0,214	0,304	0,255	0,281	0,006
Натурна	1994	0,228	0,209	0,080	0,080	0,101	-
маса, г/л	1995	0,009	0,171	0,212	0,508	0,287	-
	1996	0,035	0,010	0,275	0,024	0,110	-

Але виявилось, що вміст білка, клейковини мав сильніший вплив на формування кількості первинних корінців проростка, ніж маса 1000 зерен, хоч подальший розвиток кореневої системи вже менше залежав від їхнього вмісту. Залежність між вмістом білка, клейковини і кількістю первинних корінців виявилась максимальною серед інших і вірогідною в умовах усіх років (r=0,300-0,484).

У дев`ятому розділі наведені матеріали досліджень, які вказують на те, що обробка зерна озимої пшениці хімічними мутагенами дозволяє отримати лінії, що мають вищий, порівняно з вихідними сортами і сортами-стандартами потенціал продуктивності.

У цілому у всіх мутантів і гібридів середня врожайність була на 8,0-20,4 ц/га вищою, ніж у Миронівської 61 (44,6 ц/га) і на 5,0-17,3 ц/га - порівняно з Донською напівкарликовою (42,3 ц/га). За збором білка вони перевищили стандарти на 0,9-8,6 ц/га і 0,4-2,0 ц/га відповідно. Перспективними можна вважати : М-75/2 - з урожайністю 54,5 ц/га, збором білка 8,3 ц/га, а також М-42, М-153/5-1, М-159/1, М-320/1, гібрид 453 - з урожайністю 55,2-59,64 ц/га та збором білка 8,0-8,6 ц/га. Цінність М-75/2, М-159/1, М-320/1 визначена стабільно високою врожайністю і високим (більше 14 %) вмістом білка в зерні.

Виділені мутанти (153/5-1; 42; 260/6; 159/1; 447, 180, 75/2, 320/1, 313/4) з комплексом добрих технологічних показників якості, високим рівнем Кгосп. і доброю врожайністю (рис. 4).

Комплекс добрих ознак якості має також гібрид 455 (натура 816,8 г/л, сила борошна 262. о.а., вміст клейковини в борошні 34,.5 %, білка 15,2 %).

Висновки

1. Хімічний мутагенез дозволяє одержувати вихідний матеріал з високими показниками якості зерна озимої пшениці. В середньому за три роки досліджень виявились такі форми: з вмістом білка понад 15,0 % - М-159/1, М-180, М-75/2, клейковини 28,7-34,0 % - М-75/2, М-320/1, М-447 та гібрид 455. Крім того, мутанти 75/2, 180 поєднують високий вміст клейковини з доброю її якістю.

Виділені мутанти з коефіцієнтом господарської ефективності фотосинтезу 46.1 - 57.0 % (М-42; М-75/2; М-150; М-153/5-1; М-159/1; М-180; М-260/6; М-320/1, М-447), крупнозерні - з масою 1000 зерен 49.5 - 51.7 г (М-42, М-153/5-1, М-313/4, М-75/2), високосклоподібні - із загальною склоподібністю 69,8-79,6 % (М-75/2, М-42, М-153/5-2, М-260/6, М-313/4), високонатурні - з натурою в середньому за роки досліджень у межах 805-817 г/л (М-180, М-313/4, М-320/1, гібрид 455), з вищим, ніж у сортів-стандартів Донська напівкарликова і Миронівська 61 об`ємним виходом хліба (М-159/1, М-313/4, М-320/1, М-42, М-153/5-2, М-260/6).

У середньому за період досліджень у мутантів 313/4, 320/1, 260/6 сила борошна була вищою за 280.10-4 о. а., а у М-159/1, М-75/2, М-180, М-79/1, М-447 та гібридів 455, 453 - знаходилась у межах 200 - 280. о.а..

2. Одноразова дія хімічними мутагенами не вичерпує можливостей хімічного мутагенезу з метою поліпшення окремих і комплексу показників якості зерна озимої пшениці та Кгосп.. Мутант 320/1 за вмістом клейковини, натурою, об`ємним виходом хліба, Кгосп. виявився кращим за М-42, на основі якого він створений. У М-313/4 вищими від вихідної форми М-159/1 були показники повної склоподібності, маси 1000 зерен, об`ємного виходу хліба.

3. Метод оцінки консистенції ендосперму зерна озимої пшениці за повною склоподібністю може бути більш ефективним в селекційній роботі і на хлібоприймальних пунктах лише після більш детальної конкретизації терміна “Частково склоподібне зерно” пункту 4.1.3 ГОСТу 10987-76. Пропонуємо зернівки зі склоподібним ендоспермом і помутнінням у межах зародка відносити до повністю склоподібних. Це дозволить уникнути суб`єктивізму при визначенні склоподібності, а тим самим зменшить часто існуючу різницю за кількістю повністю склоподібних зерен між повторними пробами в межах зразка, а також при оцінці конкретних номерів різними аналітиками.

Слід вважати недоцільним розширювати діапазон для першої групи якості клейковини, визначеної за допомогою приладу ИДК-1, до 85 ум. од.., оскільки не всі пшениці з вмістом клейковини в борошні більше 32 % і показаннями приладу в межах 85 ум.од. за питомою роботою деформації тіста належать до сильних.

Вважати можливим застосування показника седиментації в селекційній роботі для виділення високоякісних форм озимої пшениці, що підтверджується вірогідними кореляційними зв`язками між седиментацією і вмістом клейковини (r=0,567-0,802) та вмістом білка (r=0,314-0,619). Однак при доборі форм, вирощених в однакових умовах, за показником Х+20-30 %, доцільно проводити оцінку зразків протягом кількох контрастних за погодними умовами років формування зерна.

Виявлені нами позитивні коефіцієнти кореляції більш високі між масою 1000 зерен і вмістом клейковини (r=0,488; 0,406; 0,300), ніж між масою 1000 зерен і вмістом білка (r=0,090; 0,060; 0,133), свідчать про те, що зменшення вмісту клейковини в процесі селекції при збільшенні маси 1000 зерен менш ймовірне, ніж протеїну. Тому на вміст білка в крупнозерних формах озимої пшениці під час добору має звертатись особлива увага.

Найбільш об`єктивно силу борошна за альвеографом характеризують діапазони комплексного критерію 25-65 і 85-120 ум. од. приладу ИДК-1. В діапазоні 70-80 ум. од. з досить високою ймовірністю можна виявити сильні, середньої сили і слабкі за альвеографом пшениці. Тому вибраковувати селекційний матеріал і давати остаточну оцінку сили борошна сортів і форм за альвеографом із значеннями комплексного критерію 70-80 ум. од. практично неможливо.

На вміст P, Mg, Ca, K, Fe, Mn у зерні озимої пшениці впливають погодні умови, але накопичення цих елементів має сортоспецифічний характер, що значною мірою обумовлено їх залежністю від зольності зерна. Однак, виявлені нами нижчі коефіцієнти варіації P, K, Mg, Mn, Fe по роках (V до 10%) порівняно із зольністю (V=14-30 %), а також негативні коефіцієнти кореляції у 1994 і 1995 рр. між Mn і зольністю (r= -0.35; r= -0.44 відповідно) та у 1995 р. - між Fe і зольністю (r= -0,02) свідчать про певну незалежність накопичення окремих елементів від зольності зерна.

Встановлено лише тенденцію до зниження вмісту P, Mg, Ca, K, Fe, Mn в зерні зі збільшенням маси 1000 зерен (r= -0.33 - 0.11) та коефіцієнта господарської ефективності фотосинтезу (r= -0.38 - 0.15), а також залежність впливу Ca, Mg, Mn, Fe на зміну білковості зерна від їх співвідношення з іншими елементами. Співвідношення між P і Mg, P і Mn, P і Ca, K і Mg, K і Fe динамічні.

При доборі селекційних форм озимої пшениці, вирощених у лабораторних умовах, за кількістю первинних корінців, існує ймовірність виділення високобілкових (r=0.300-0.484) і висококлейковинних (r=0.393-0.474) зразків.

Шляхом хімічного мутагенезу можна отримати форми з комплексом добрих технологічних показників якості, високими Кгосп., збором білка з одиниці площі та вмістом у зерні окремих мінеральних елементів. Пропонуються для подальшої селекційної роботи константні форми озимої пшениці, які поєднують в собі високий вміст білка, клейковини, силу борошна та Кгосп. (М-447); натуру (гібрид 455); натуру, об`ємний вихід хліба (320/1; 313/4); Кгосп. і натуру (М-180); Кгосп., масу 1000 зерен, збір білка з одиниці площі (М-75/2); об`ємний вихід хліба (М-159/1). Крупнозерні мутанти 42 і 153/5-1 характеризуються високими показниками Кгосп., об`ємного виходу хліба та збору білка з 1 га. У М-260/6 питома робота деформації тіста дорівнює 282. о.а. і поєднується з добрим об`ємним виходом хліба і Кгосп.

Список опублікованих праць

1. Васильківський С.П., Скорик І.Я. Відбір мутантів озимої пшениці за вмістом сирої клейковини і показником ИДК-1 // Вчені Білоцерків. держ. с.-г. ін-ту - виробництву: Тези доп. наук.-практ. конф. (Біла Церква, 19-20 квіт.,1994 р.) - Біла Церква, 1994.- С.4.

2. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Скорик І.Я. Якість зерна мутантних форм озимої пшениці // Пробл. агропром. комплексу України: стан і перспективи. Тези наук. конф., присвяч. 140-річчю заснування Львів. держ. с.-г. ін.- ту.- Львів, 1996.-С.84.

3. Скорик І.Я. Зв`язок скловидності з деякими біохімічними показниками якості зерна озимої пшениці // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Біла Церква, 1997.- Вип.2, ч.2.- С.106-108.

4. Скорик І.Я. Можливість оцінки сили борошна за комплексним критерієм // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Біла Церква, 1997.- Вип.2, ч.3. - С.109-111.

5. Скорик І.Я. Оцінка сортів і мутантів озимої пшениці за коефіцієнтом господарської ефективності фотосинтезу та вмістом клейковини // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Біла Церква, 1996.- Вип.1.- С.130-133.

6. Скорик І.Я. Оцінка якості зерна озимої пшениці за параметрами початкового росту і розвитку одинадцятиденних проростків // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Біла Церква, 1997.- Вип.3, ч.2.- С.-85-90.

Размещено на Allbest.ru

...