Лейкоз великої рогатої худоби (клініко-експериментальне обгрунтування засобів і методів боротьби)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лейкоз великої рогатої худоби (клініко-експериментальне обгрунтування засобів і методів боротьби)

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Захворювання великої рогатої худоби на лейкоз завдає народному господарству значних збитків, призводить до втрати продуктивності тварин, вимушеної їх вибраковки, неможливості використання хворих тварин для відтворення. Боротьба з цим небезпечним захворюванням потребує витрат на діагностичні обстеження, ізоляцію інфікованих тварин від здорових, інші ветеринарно-санітарні заходи. Становище ускладнюється тим, що розвиток клінічних проявів і патологоанатомічних змін при цій хворобі може тривати протягом місяців і років. За даними літератури у різних областях України протягом 1997 року носіями вірусу лейкозу були 33.3 - 65.3% корів (Достоєвський П.П., 1992).

Така значна кількість інфікованих тварин затруднює проведення заходів по боротьбі з лейкозом. Відсутність специфічних засобів профілактики лейкозу не дозволяє здійснювати найбільш раціональне оздоровлення поголів'я великої рогатої худоби від захворювання.

В зв'язку з цим неодноразово приймались рішення про розробку вакцини проти цього захворювання (Kono V. Et., 1986; Miller J; Van Der Maaten M., 1978; Onuma M. Ct al 1984; Parfanovich M. et 1983; Fucuyama Setal, 1992; Кукайн Р.А., Нагаєва Л.І., 1982; Бусол О.В., Шаповалова О.В., 1994).

Однак до цього часу роботи по створенню вакцини проти лейкозу не вийшли за межі лабораторних дослідів. Залишаються невизначеними оптимальні системи культивування та накопичення вірусу, придатного як сировина при виготовленні антигену вакцини, кратність імунізації, не вивчений рівень імунітету в стаді після використання такої вакцини. Крім того, не має обгрунтування для застосування препарату в епізоотичних умовах і визначення його місця в існуючих протилейкозних заходах.

Тому вивчення питань, пов'язаних із оптимізацією деяких процесів технології виготовлення та застосування вакцини проти лейкозу, її впливу на епізоотичний стан дозволить доповнити наукові дані та розробити нові підходи до профілактики цього захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є основою науково-дослідної роботи, яка виконувалась на замовлення Головного управління ветеринарної медицини при Мінсільгосппроді України по темі 04.04 «Розробити теоретичні основи заходів боротьби з лейкозом великої рогатої худоби у господарствах України, вивчити ефективність вакцини рідкої інактивованої з адьювантом проти лейкозу великої рогатої худоби». Реєстр №15-14/6.

Мета та завдання досліджень. Оптимізувати технологію виробництва протилейкозної вакцини та обґрунтувати її застосування в системі комплексних оздоровчих заходів при лейкозі великої рогатої худоби.

Для реалізації даної мети потрібно було вирішити такі наукові завдання:

- вивчити епізоотичну ситуацію на території України щодо лейкозу великої рогатої худоби;

- визначити найбільш придатний субстрат, як джерело антигену, для виготовлення протилейкозної вакцини;

- приготувати експериментальні зразки протилейкозної вакцини та вивчити її біологічні властивості;

- вивчити зв'язок між рівнем титрів специфічних антитіл та захистом тварин після застосування протилейкозної вакцини;

- розробити лабораторний метод диференціації поствакцинальних та постінфекційних антитіл при лейкозі великої рогатої худоби;

- дослідити превентивні властивості протилейкозної вакцини в експериментальних та виробничих умовах;

- розробити комплексний метод оздоровлення поголів'я великої рогатої худоби від лейкозу.

Наукова новизна. Перш за все полягає в розробці комплексного методу боротьби з лейкозом великої рогатої худоби і його профілактики на основі одержаних результатів. Вибрано антиген для виготовлення вакцини проти лейкозу. Вперше отримано протилейкозну вакцину з виразними імунологічними властивостями та доведена можливість оздоровлення неблагополучних по лейкозу господарств після використання запропонованої вакцини і проведення оздоровчих заходів передбачених інструкцією.

Практичне значення одержаних результатів. Вакцина проти лейкозу великої рогатої худоби використовується в практиці ветеринарної медицини, при цьому:

- значно скорочуються терміни (приблизно на 2-3 роки) оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад великої рогатої худоби;

- знижуються затрати на оздоровлення;

- перериваються існуючі шляхи передачі вірусу лейкозу.

Матеріали дисертаційної роботи використані для розробки нормативно-технічної документації на «Вакцину рідку адсорбовану інактивовану проти лейкозу великої рогатої худоби», яка затверджена 25.07.1995 року.

Внесені зміни до «Інструкції по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу» №15-15/200 від 28.02.1992 року.

На базі науково-виробничого підприємства «Лейкопол» (м. Полтава) налагоджено виробництво вакцини проти лейкозу.

Затверджена програма комплексного оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу в Полтавській області.

Крім того, вакцина застосовується в практичних умовах Черкаської, Кіровоградської, Луганської, Запорізької, Харківської, Херсонської, Київської та Одеської областей.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконана методична, аналітична робота, розроблена методика організації виробництва та застосування вакцини проти лейкозу, діагностичних досліджень на лейкоз великої рогатої худоби, планування і виконання дослідів по вивченню імуногенної активності вакцини, визначення економічного ефекту.

Спільно з доктором медичних наук, професором Нагаєвою Л.І. здобувачем проведені досліди по оптимізації вакцини проти лейкозу, та її застосуванню.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації одержали схвалення після доповідей здобувача на засіданнях методичної комісії ІЕКВМ (м. Харків, 1994), науково-технічної ради, секція ветеринарія (м. Київ, 1995), секції «Ветеринарна медицина» науково-технічної ради Мінсільгосппроду України (м. Київ, 1996), секції «Ветеринарна медицина» науково-технічної ради Міністерства агро-промислового комплексу України (м. Київ, 1997).

Публікація результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, в тому числі 3 - в матеріалах конференцій, 4 - в наукових журна-лах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, 6 розділів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури, додатків.

Список літератури включає 203 джерела, в тому числі 87 зарубіжних. Текст дисертації викладений на 160 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації проілюстровані 25 таблицями.

Основна частина роботи

лейкоз худоба антитіло вакцина

Експериментальна частина, матеріали та методика досліджень

Досліди по темі дисертації проводились в Інституті свинарства УААН, в управлінні ветеринарної медицини з держветінспекцією Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини, науково-виробничому підприємстві «Лейкопол», у господарствах Полтавської області в 1992-1998 роках.

Кров від тварин відбирали в стерильні системи, частину крові використовували для проведення гематологічних досліджень, а з іншої частини - отримали сироватку, яку досліджували в РІД.

Для постановки РІД користувались «Набором компонентів для серологічної діагностики лейкозу великої рогатої худоби в реакції імунодифузії (РІД)» по ТУУ 46-15-043-94.

Дослідні зразки вакцин проти лейкозу готували в Полтавській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини і науково-виробничому підприємстві «Лейкопол».

Донором периферійної крові для виготовлення вакцини була велика рогата худоба чорно-рябої породи, з високим рівнем інфікованості вірусом лейкозу (від 50 тисяч до 300 тис./см ³).

В різних експериментах використали 55 тис. голів великої рогатої худоби, 110 овець, 88 морських свинок.

Кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкоцитарну формулу визначали за загальноприйнятими методиками. Гемоглобін досліджували за методом Салі.

Загальний білок вивчали за допомогою методу Лоурі О. та співавторів (1951).

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за П.Ф. Рокицьким (1967).

Епізоотична ситуація по лейкозу в Україні

Для того, щоб правильно і ефективно використовувати засоби специфічної про-філактики, необхідно знати епізоотичну ситуацію по захворюванню в країні. В зв'язку з цим, аналізували статистичну звітність та використовували власні діагностичні дослідження для вияснення епізоотичної ситуації по лейкозу великої рогатої худоби в Україні у 1993-1998 роках.

Встановлено, що лейкоз набув значного поширення на території України. Так, на 1.01.1993 року було зареєстровано 1113 неблагополучних пунктів по цьому захворюванню, кількість яких в подальшому зростала (1644 - у 1994 році, 1801 - у

1995 році, 2485 - у 1996 році, 3703 - у 1997 році, 4469 - у 1998 році). В цих неблагополучних пунктах знаходилась велика кількість хворих на лейкоз тварин (43880 - у 1993 році, 267771 - у 1994 році, 181031 - у 1995 році, 262938 - у 1996 році, 404600 - у 1997 році, 470572 - у 1998 році). Кожна з таких тварин являла собою резервуар інфекції. Звичайно кількість неблагополучних пунктів в різних областях була неоднаковою, як і наявність хворих тварин, а також рівень їх інфікованості в стаді. В усіх неблагополучних господарствах спеціалісти ветеринарної медицини проводили заходи по боротьбі з лейкозом згідно з діючою інструкцією, але не у всіх випадках вони були ефективними. Це підтверджує складність проблеми, недостатність знань по патогенезу збудника, механізмів його передачі іншим тваринам.

В зв'язку з таким станом був вибраний напрямок на розробку комплексного методу оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, який би включав і використання вакцини.

Дослідження лейкоцитарної формули у здорової великої рогатої худоби різного віку

Перш ніж розпочати вивчення захворювання лейкозом великої рогатої худоби, виникла необхідність вивчити показники периферійної крові у здорових телят і корів чорно-рябої породи, які знаходилися на території Полтавської області. В залежності від віку тварини були об'єднані в 7 груп (по 20 тварин в кожній): 1) до 1 місяця; 2) 1-3 місяці; 3) 3-6 місяців; 4) 6-12 місяців; 5) 12-15 місяців; 6) 15-18 місяців; 7) дорослі тварини і старші 18 місяців.

Встановлено, що коливання загальної кількості лейкоцитів в 1 см ³ як у тварин різного віку, так і у окремих особин одного і того ж віку були незначними. Відсоткове співвідношення вмісту лімфоцитів і нейтрофілів залежало від віку. Виявлено високий вміст нейтрофілів (40.53 + 1.67%) у телят до 1-го місяця, який із збільшенням віку знижувався до 19.8 + 11.45% (у телят 3 місячного віку).

Відсотковий вміст лімфоцитів був високим у телят віком 3-6 місяців (74.29 + 1.39%) і поступово знижувався до 54.79 + 0.6% у дорослих корів. Відсотковий вміст еозинофілів збільшувався з віком.

Отримані дані були використані для оцінки гематологічних показників при дослідженні крові тварин, хворих на лейкоз.

Оптимізація виготовлення та застосування вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби

З метою вибору найбільш імуногенного антигену для вакцини проти лейкозу досліджували властивості зруйнованого вірусу (ЗВ), лізату нативних лейкоцитів (ЛНЛ), лізату пухлинної тканини (ЛПТ), лізату культивованих лейкоцитів (ЛКЛ).

В дослідах на великій рогатій худобі встановлено, що вакцина із антигеном зруйнованого вірусу індукувала антитіла до р-24 і забезпечувала захист 71.4% тварин.

Якщо для виготовлення вакцини використовували лізат нативних лейкоцитів, то захист тварин досягав низької позначки - 57.1%.

Відзначимо, що зовсім була відсутньою імуногенність у вакцини, якщо для її виготовлення брали лізат пухлинних тканин. Всі щеплені тварини захворіли при контакті з іншою, хворою на лейкоз великою рогатою худобою.

Найкращі результати були отримані, при виробництві вакцини із застосовуванням як антигену лізату культивованих лейкоцитів. Ця вакцина індукувала виражений імунітет до вірусу лейкозу, високий рівень антитіл до р-24, захищала 83.3% тварин (табл. 1).

Таблиця 1 - Порівняльна характеристика вакцин проти лейкозу, що містили різні за походженням антигени

Отже, у подальших дослідах ми використовували для виготовлення вакцини лізат культивованих лейкоцитів. Крім того, проведені досліди дозволили визначити оптимальну схему імунізації великої рогатої худоби (триразове підшкірне введення вакцини з двотижневим інтервалом).

Вивчення ефективності вакцини проти лейкозу в експериментальних умовах

В зв'язку з розробкою вакцини рідкої адсорбованої інактивованої проти лейкозу великої рогатої худоби виникла необхідність комісійно дослідити її властивості в експериментальних умовах. Для випробувань використовували названу вакцину, серії №4, виготовлену 22.02.1994 року.

Спочатку контроль цієї серії вакцини провела комісія в Інституті експериментальної ветеринарної медицини УААН.

Встановлено, що за зовнішнім виглядом препарат відповідає вимогам проекту ТУ. При перевірці на стерильність на середовищах МПА, МПБ, МППБ, агарі Сабуро контамінантів не виявлено.

Антигенну активність було досліджено в РІД, де виявлено специфічну лінію преципітації в розведенні 1:8.

Нешкідливість вакцини перевіряли на 3-х бичках 5-7 місячного віку, яким вводили п'ятикратну дозу вакцини. Протягом 30 діб спостереження, у цих тварин не виявили відхилень від фізіологічної норми.

Повноту інактивації вірусу у вакцині вивчали на 3-х вівцях, яким вводили по 1 мл ³ препарату. Через 30 діб відбирали кров, отриману сироватку досліджували в РІД, а також визначали кількість лейкоцитів. Реакція в РІД була негативною, а кількість лейкоцитів - у межах норми.

Імуногенну активність вакцини визначали в досліді на 6 бичках (4 - імунізовані вакциною, 2 - контрольні). Через 14 днів після останнього введення вакцини всіх тварин (щеплених та контрольних) інфікували вірусом лейкозу в дозі 50 ІД (125 тисяч лейкоцитів, які отримали від хворої на лейкоз великої рогатої худоби).

У контрольній групі константували розвиток інфекції у тварин через 1-4.5 місяця по змінах морфологічного складу лейкоцитів. У сироватках крові імунізованих тварин через 4 місяці в РІД не виявлено антитіл до антигену gp-51, а також змін у кількості лейкоцитів. У сироватках крові всіх бичків виявлені антитіла до антигену р-24.

Таким чином, названа серія вакцини виявилась стерильною, нешкідливою, імуногенною, відповідала ТУ за іншими показниками.

Були відібрані 12 бичків чорно-рябої породи віком 10-11 місяців. З них 6 бичків щепили вакциною (трикратне введення вакцини з інтервалом 2 тижні), а 6 - лишали невакцинованими (контроль).

Через 30 днів після останнього введення вакцини і ретельного дослідження щеплених та контрольних бичків проводили інфікування всіх тварин вірусом лейкозу в дозі 50 ІД (125 тисяч лейкоцитів). Всіх тварин комплексно досліджували із застосуванням гематологічних та серологічних методів через 1, 3, 5 місяців (табл. 2).

Таблиця 2 - Імуногенна активність вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби

Виявлено, що всі контрольні тварини захворіли на лейкоз. Із 6-ти щеплених бичків тільки у одного були виявлені ознаки захворювання. Отже, вакцина захищала від захворювання лейкозом 83.3% щеплених тварин.

Від цих тварин (щеплених і контрольних) відбирали кров, виділяли лейкоцити і вводили вівцям для підтвердження наявності чи відсутності вірусу лейкозу, тобто проводили своєрідний пасаж вірусу на вівцях (по 3 вівці на пробу від одного бичка).

У сироватках крові 15 овець (яким вводили лейкоцити від 5-ти щеплених бичків, що витримали контрольне зараження) методом РІД не було виявлено антитіл до вірусу лейкозу через 57 і 80 діб.

У сироватках крові трьох овець (яким вводили лейкоцити від щепленого бичка №4726, що не витримав контрольного зараження), а також 18 овець (яким вводили лейкоцити від невакцинованих бичків, що захворіли після контрольного зараження) через аналогічний проміжок часу виявили антитіла до вірусу лейкозу.

Отримані результати свідчать про те, що від тварин, які захворіли після контрольного зараження, вірус лейкозу з лейкоцитами був переданий і вівцям.

Використовуючи сироватки крові бичків з попереднього досліду, було встановлено, що титри антитіл, які визначались в РІД, з показниками 1:8, 1:32 забезпечували захист великої рогатої худоби від інфікування вірусом лейкозу. Відсутність захисту виявлена при титрі антитіл у сироватці крові при співвідношенні 1:2. Звичайно, для уточнення цих показників потрібні значно ширші дослідження, але і отримані результати дають можливість оцінити напругу імунітету.

Отримані дані дозволили визначити тривалість імунітету великої рогатої худоби після щеплення вакциною проти лейкозу. Імунітет достатньої напруги (титри антитіл в РІД 1:8, 1:32) зберігався у 83.7% тварин протягом 2-х років.

Такий відсоток захисту тварин в стаді не дозволяв інфекції розповсюджуватись.

В стаді неблагополучному по лейкозу, де використовуються вакцини, циркулюють поствакцинальні та постінфекційні антитіла, які необхідно диференціювати. Це пов'язано з тим, що хворих на лейкоз тварин ізолюють від основного стада. Проведені нами досліди по диференціації цих двох видів антитіл в РІД з антигеном gp -51 та р-24 показали таку можливість.

Сироватки крові від вакцинованих тварин реагували позитивно тільки з антигеном р-24, тоді як від інфікованих - тільки з антигеном gp-51.

Вивчення ефективності вакцини проти лейкозу у виробничих умовах

Отримавши обнадійливі результати досліджень ефективності вакцини проти лейкозу в експериментальних умовах, було вирішено випробувати цей препарат в умовах господарств. На застосування вакцини було отримано дозвіл Головного управління ветеринарної медицини Мінсільгосппроду України. Після ретельної підготовки і організаційних заходів, вперше в Україні, нами поставлено дослід по вивченню ефективності вакцини проти лейкозу на базі радгоспу ім. Кондратенка Полтавської області. В цьому господарстві вирішили запровадити комплексний метод оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу з використанням заходів згідно з діючою інструкцією та вакцинацією проти лейкозу. Як контрольних досліджували тварин, що належали радгоспу-технікуму ім. Макаренка. В цьому господарстві проводили заходи згідно з інструкцією, роботу розпочали в 1992 році.

Попередніми обстеженнями встановлено, що в радгоспі ім. Кондратенка рівень інфікованості корів лейкозом становив 23.5%, а в радгоспі-технікумі ім. Макаренка - 13.4%.

Рівень інфікованості молодняка лейкозом у радгоспі ім. Кондратенка становив 8.5%, а в радгоспі-технікумі ім. Макаренка - 7.2%.

Застосування комплексного методу дозволило оздоровити тварин у радгоспі ім. Кондратенка вже у другій половині 1994 року. У радгоспі-технікумі ім. Макаренка, де застосовували заходи лише згідно з інструкцією, вдалось значно знизити рівень інфікованості тварин, але все ж таки РІД - позитивних тварин виявляли і в 1997 році.

Таким чином, комплексний метод дозволив у радгоспі ім. Кондратенка через 2 роки і 5 місяців оздоровити тварин. Боротьба з цим захворюванням в радгоспі-технікумі проводилась триваліший час.

Враховуючи попередні результати, ми розпочали оздоровлення худоби в 16 господарствах Полтавської області із застосуванням комплексного методу. Виконано значний обсяг робіт, який в конкретній обстановці дозволив оздоровити про-тягом 10 місяців - 3 років і 9 місяців 10 господарств Полтавського і Шишацького районів. В господарствах Шишацького та Чутівського районів в даний час, як і в цілому по області, вдалося значно знизити рівень інфікованості худоби вірусом лейкозу.

Слід зазначити, що цей метод розпочали застосовувати в 48 господарствах з різним рівнем інфікованості у 8 областях України. Цей метод дає велику економічну ефективність.

Провівши аналіз отриманих результатів та виробничого випробування була розроблена схема комплексного методу оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу.

Висновки

Встановлено значне поширення лейкозу серед великої рогатої худоби на території України, в період з 1993 по 1998 роки постійно зростала кількість неблагополучних пунктів (з 1113 - у 1993 році до 4469 - у 1998 році), а також хворих тварин (з 43880 - у 1993 році до 470572 - у 1998 році).

При дослідженні різних субстратів (зруйнований вірус лейкозу, лізат нативних лейкоцитів, лізат пухлинної тканини, лізат культивованих лейкоцитів від хворих на лейкоз корів) найбільш придатним для отримання специфічного антигену при виготовленні протилейкозної вакцини виявився лізат культивованих лейкоцитів.

Встановлено зв'язок між рівнем титрів антитіл та захисту великої рогатої худоби після застосування протилейкозної вакцини. При наявності в сироватках крові цих тварин таких антитіл в титрах 1:8 і вище, вони не захворіли як після експериментального інфікування, так і в умовах неблагополучного по лейкозу гурту тварин.

Визначено тривалість протективного рівня специфічних антитіл у корів та нетелів. У 83.7% тварин щеплених протилейкозною вакциною, він забезпечував імунітет достатньої напруги протягом 2-х років.

Запропоновано метод диференціації поствакцинальних та постінфекційних антитіл при лейкозі великої рогатої худоби.

Розроблено комплексний метод оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, який поєднує застосування протилейкозної вакцини та заходів, передбачених інструкцією по боротьбі з цим захворюванням.

За допомогою цього методу в період з 1992 по 1996 рік в області оздоровлено від лейкозу 10 неблагополучних господарств.

Пропозиції для виробництва

Для ефективної боротьби з лейкозом великої рогатої худоби застосовувати комплексний метод оздоровлення, який включає наступні положення:

Для встановлення діагнозу захворювання на лейкоз згідно з «Інструкцією по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу» (від 28.09.1993 року №15-15/220) в господарстві проводять обстеження всієї худоби.

РІД-позитивних тварин ізолюють, тавруюють буквою «Л», якщо кількість інфікованих тварин до 6% - їх здають на забій протягом 15 діб. При інфікованості стада більше 6% його розділяють на серонегативних та серопозитивних тварин.

Серонегативних тварин щеплюють вакциною проти лейкозу тричі з інтервалом 15 діб, внутрім'язево в ділянці середньої третини шиї. Реімунізацію проводять через 2 роки, а молодняк допрививають щорічно.

Тварини, яким вводилась вакцина, підлягають обстеженню в РІД через кожні 30-45 діб до отримання негативного результату 2 рази підряд. Виявлених при цьому РІД-позитивних тварин ізолюють та здають на забій.

Всі інші ветеринарно-санітарні заходи проводять відповідно до вказівок діючої інструкції.

Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими після вивезення всіх серопозитивних тварин та отримання двох підряд негативних результатів серологічного дослідження (з інтервалом 30-45 днів) худоби старше 4-6 місячного віку.

Комплексний метод оздоровлення великої рогатої худоби має значні переваги та приносить великий економічний ефект.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації

Аранчій С.В., Русанова Г.М., Товма І.П., Нагаєва Л.І., Аранчій В.І. Економічна ефективність оздоровчих заходів із застосуванням вакцини проти лейкозу вели-кої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1997. - №7. - С. 20-21.

Аранчій В.І., Русанова Г.М., Товма І.П., Аранчій С.В., Нагаєва Л.І. Ефективність оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу // Тваринництво України. - 1998. - №6. - С. 15-16.

В.І. Аранчій, Г.М. Русанова, С.В. Аранчій. Методика визначення економічної ефективності профілактичних заходів проти лейкозу // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. Київ, 1998. - С. 291 - 294.

4. В. Аранчій, Г. Русанова, І Товма, С. Аранчій, Л. Нагаєва. Ефективність оздоровлення великої рогатої худоби // Агроінком. Наука і виробництво. - 1998. - №1-2. - С. 21-22.

Л. Нагаєва, В. Горжеєв, М. Павленко, В. Ковалюшко, В. Прискока, О. Адаменко, С. Аранчій, О. Сагло, Г. Добросол, О.Ілюха. Результати застосування у широкому виробничому досліді, в системі чинних протилейкозних заходів вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - травень, 1998.-С. 19-22.

6. Нагаєва Л.І., Ковалюшко В.С., Прискока В.А., Адаменко О.П., Аранчій С.В., Педора В.Г., Сагло О.С. Ілюха О.П. Результати дослідження вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби // Науково-практична конференція. - Харків, 1994. - С. 401-403.

Размещено на Allbest.ru