Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Спеціальність - 06.02.01 - розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ СХРЕЩУВАННЯ БУРОЇ КАРПАТСЬКОЇ ХУДОБИ З ПЛІДНИКАМИ М'ЯСНИХ ГЕНОТИПІВ, СТВОРЕНИХ В УКРАЇНІ

Дзямко Михайло Йосипович

Київ - Чубинське, 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Гірсько-Карпатській дослідній станції Закарпатського інституту агропромислового виробництва

Науковий керівник:

кандидат сільськогосподарських наук,

Баняс Юрій Юрійович,

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Сірацький Йосип Зенонович,

завідувач лабораторії Інституту розведення і генетики тварин УААН

кандидат сільськогосподарських наук

Провідна установа:

Державна агроекологічна академія України

Захист відбудеться "7” квітня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.27.355.01. при Інституті розведення і генетики тварин УААН

Адреса інституту: 256319, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Погрібняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розіслано " 5 ” березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських наук Ю.В. Мільченко

Загальна характеристика роботи

Серед проблем агропромислового комплексу України найбільш гостро стоїть питання забезпечення потреби населення в м'ясі та м'ясопродуктах, які б відповідали міжнародним стандартам та мали конкурентну здатність на внутрішньому й міжнародному ринках. В сучасний період для виробництва яловичини використовується, в основному, худоба молочних і комбінованих порід. В той же час безперечним є той факт, що проблему виробництва необхідної кількості якісної яловичини за рахунок лише молочного та молочно-м'ясного скотарства вирішити практично неможливо.

В існуючих соціально-економічних умовах переходу до ринкових відносин одним з найважливіших завдань в тваринництві є розробка енерго - та ресурсозберігаючих технологій. В зв'язку з цим, кардинального перетворення вимагає галузева структура даної галузі. Особливо це стосується гірського регіону Карпат, де умови господарювання значно ускладнюються суворим різко-континентальним кліматом, відсутністю власного зернового господарства, дефіцитом високопродуктивних земельних угідь, насамперед ріллі, високими вимогами екологічної безпеки виробництва.

Всі ці чинники роблять пріоритетними галузі тваринництва, які можуть бути організовані з широким використанням відгінно-пасовищного утримання, нагулу, в тому числі на високогірних полонинах. Однією з таких галузей є спеціалізоване м'ясне скотарство.

Актуальність теми. В Україні широко розгорнута робота, спрямована на створення спеціалізованої галузі м'ясного скотарства /Погребняк П.Л. та ін., Багрій В.А., 1974, 1976; Ейснер Ф.Ф., 1981; Тимченко О.Г., 1986; Зубець М.В., 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1987, 1988, 1989, 1994, 1995, 1996; Угнівенко А., 1993, 1995; Доротюк Е., 1997; Вінничук Д.Г., 1992, 1995, 1997; Пабат В., 1997/. Головним моментом у цій справі є формування вітчизняних м'ясних порід. На необхідність розширення масштабів нової галузі спеціалізованого м'ясного скотарства в Україні вказує Г.Т. Шкурін /1995, 1997/. Розведення худоби м'ясних порід і типів має чимало переваг. У різних кліматичних умовах її можна майже цілорічно утримувати на відкритих майданчиках або на пасовищах з мінімальним використанням концентрованих кормів. Вже затверджено українську, волинську та поліську м'ясні породи. Наближається до завершення створення знам'янської та асканійської м'ясних порід. Породотворчим процесом охоплено практично всі кліматичні зони й регіони України. В той же час, в гірських районах Українських Карпат, де є всі господарські й природно-кліматичні передумови для успішного ведення галузі на основі відгінно-пасовищного утримання тварин, м'ясне скотарство розвитку не отримало. Одним з найсуттєвіших чинників, які стримують впровадження технологій м'ясного скотарства в гірському регіоні, є своєрідність кліматичних умов та відсутність пристосованих до цих умов високопродуктивних вітчизняних генотипів. На пошук оптимальних селекційних шляхів створення масиву м'ясної худоби для умов гірської зони Українських Карпат зорієнтовано цю роботу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основу експериментальної частини дисертаційної роботи складають результати, отримані при виконанні плану НДР Гірсько-Карпатської дослідної станції Закарпатського інституту АПВ "Розробити програму створення галузі спеціалізованого м'ясного скотарства для гірського регіону Українських Карпат" (№ держреєстрації UА 01002355 Р).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи полягає у встановленні, на основі досліджень, оптимальних поєднань у відтворювальному схрещуванні м'ясних порід з бурою карпатською породою для створення в перспективі високопродуктивного, добре пристосованого до умов зони, спеціалізованого м'ясного типу худоби.

В завдання досліджень входило:

дослідити господарські показники вирощування бичків, отриманих від схрещування маток бурої карпатської породи з плідниками волинської м'ясної породи та знам'янського м'ясного типу у порівнянні з чистопорідними ровесниками материнської породи;

встановити вплив схрещування на екстер'єрні ознаки, конституційну міцність та етологічні характеристики молодняка;

вивчити деякі інтер'єрні особливості піддослідних бичків за клінічними, гематологічними показниками, розвитком внутрішніх органів і тканин;

оцінити забійні якості піддослідного молодняка у віковій динаміці;

дослідити якість яловичини, отриманої від експериментальних забоїв піддослідних тварин;

дати комплексну оцінку продуктивних якостей чистопорідних та помісних аналогів при різних рівнях інтенсивності вирощування.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах гірської зони Українських Карпат проведено вивчення ефекту використання плідників вітчизняних знам'янського м'ясного типу та волинської м'ясної породи на маточному поголів'ї бурої карпатської породи. Дано комплексну оцінку м'ясної продуктивності помісних бичків у порівнянні з чистопорідними ровесниками за двох рівнів інтенсивності вирощування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі одержаних даних встановлена доцільність використання плідників знам'янського м'ясного типу та волинської м'ясної породи як батьківських генотипів у схрещуванні з матками бурої карпатської породи з метою створення методом синтетичної селекції зонального м'ясного типу, пристосованого до умов Карпатського регіону.

Ефективність схрещування бурої карпатської худоби з плідниками українських м'ясних порід підтверджена результатами виробничої перевірки і впровадження, проведених на фермах Гірсько-Карпатської дослідної станції та колгоспу "Бескид" Воловецького району Закарпатської області. На підставі висновків і пропозицій, які витікають із проведених досліджень, схрещування бурої карпатської худоби з плідниками м'ясних порід включено в план впровадження по Закарпатській області та використано при розробці Програми стабілізації та подальшого розвитку АПК Закарпатської області до 2020 року.

Особистий внесок здобувача. Участь у розробці програм та методик, організація й проведення досліджень, аналіз експериментального матеріалу та формулювання висновків і рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях молодих вчених та спеціалістів "Наукові розробки та досягнення молодих вчених - сільськогосподарському виробництву" /В. Бакта, 1991/, та "Наукові розробки агропромисловому комплексу " /Н. Ворота, 1993/, ХХ-й конференції молодих вчених "Актуальні питання забезпечення АПК" /Херсон, 1993/; міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми агропромислового комплексу гірського регіону Карпат" /Н. Ворота-В. Бакта, 1994/; "Стан та перспективи АПК Закарпатської області" /Берегово, 1997/, "Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи" /Ужгород, 1997/, а також на засіданнях Вченої Ради Закарпатського інституту АПВ УААН /1993-1998 рр. /.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 праць.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на ___ сторінках машинописного тексту, ілюстрована __ таблицею, 10 рисунками. Вона складається із вступу, огляду літератури, методики і матеріалів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списка використаних літературних джерел, який включає 219 джерел, з який 9 - на іноземних мовах.

карпатська порода схрещування молодняк

Матеріали і методи досліджень

Експерименти виконані шляхом проведення науково-виробничого досліду, який поділявся на 2 серії. Робота проводилася в умовах гірського регіону Карпат в дослідному господарстві "Карпати" ЗІАПВ (1 серія дослідів) та в колгоспі "Бескид” Воловецького району Закарпатської області (2 серія).

1. Схема проведення досліджень

БК - бура карпатська порода, ВМ - волинська м'ясна порода, ЗМ - знам'янський м'ясний тип.

На першому етапі досліджень проводили осіменіння маток бурої карпатської породи сім'ям м'ясних бугаїв волинської м'ясної породи та знам'янського м'ясного типу. З одержаного приплоду були сформовані піддослідні групи тварин для проведення досліджень за такою схемою.

Дослід проводився за методом груп-аналогів. Розтелення корів проходило у корівнику. Утримання корів до виходу на пасовище - прив'язне, а телят - комбіноване. На протязі пасовищного періоду все поголів'я цілодобово утримувалося безприв'язно в загонах під відкритим небом. У віці 6-7 місяців (20 жовтня), при переведенні матерів на зимово-стійлове утримання, проведена відлучка телят від матерів. На протязі 10-12 днів бичків утримували безприв'язно по 10 голів в групових клітках, а потім ставили на прив'язь в стійло.

Корми, які використовували для годівлі піддослідних тварин, традиційні для гірського регіону: зелена маса, злакове сіно, силос з одно - та багаторічних трав, солома озимої пшениці, закупні комбікорми.

Гірський регіон Карпат не має власного виробництва зерна і характеризується екстенсивним (в окремих випадках - напівінтенсивним) вирощуванням молодняка, тому потрібно орієнтувати технології м'ясного скотарства на максимальне здешевлення продукції і незалежність галузі від закупівлі концкормів. Комбікорми згодовували тваринам лише з 9-ти до 12-місячного віку по 1 кг на голову. В другій серії досліду - з 12-місячного віку в раціон бичків включали по 1.5-2,0 кг комбікорму на голову. Годівля проводилась згідно норм, викладених в довіднику по годівлі тварин під редакцією Г.О. Богданова (1986).

Показники, які вивчалися та методи їх визначення:

тривалість ембріогенезу, характер розтелів, успадкування масті у приплоду - на основі візуальних спостережень та індивідуального обліку;

розвиток молодняка (бичків) - за показниками живої маси, середньодобових приростів - щомісячним індивідуальним зважуванням до ранкової годівлі;

лінійний ріст та особливості екстер'єру - на основі взяття промірів тіла в різні вікові періоди (1, 9, 12, 18, 24 місяці) та розрахунком індексів будови тіла;

особливості поведінки тварин - на основі етологічних досліджень і добового хронометражу з розрахунком індексів поведінки за Велікжаніним В.І. (1976);

інтер'єрні особливості - за клінічними та гематологічними показниками згідно загально прийнятої методики Лебедєва П.Г., Усовича А.Г. (1976);

міцність рогової стінки ратиць - на основі вивчення росту та стирання ратиць - за методикою Вінничука Д.Т. та інших (1991);

забійні показники і м'ясна продуктивність - на основі контрольного забою бичків у різні вікові періоди за методикою ВІТу та ВНДІМП (1966, 1977);

вихід поживних речовин з туші - за методикою Е.М. Берковича (1961);

облік спожитих кормів - методом контрольної годівлі 2 рази на місяць.

економічну ефективність вирощування тварин за загальноприйнятими методиками.

Експериментальний матеріал опрацьовано методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1970).

Результати власних досліджень

Динаміка живої маси тварин

Вивчення впливу схрещування маток бурої карпатської породи з бугаями м'ясних порід на живу масу помісного молодняка показало, що в умовах різного рівня годівлі відмічена перевага помісних бичків над ровесниками контрольних груп (табл.2).

2. Вікова динаміка живої маси піддослідних бичків (Mm), кг

В період до 6-місячного віку на підсосі тварини обох серій досліду розвивалися задовільно і це залежало в основному від молочності маточного поголів'я. Найбільшу живу масу мали бички ІІ-ї групи в І-й серії досліду та ІІІ-ї групи в ІІ-й серії досліду. Так, в І-ій серії досліджень помісні бички з волинською породою до 6-місячного віку статистично вірогідно переважали чистопорідних ровесників за живою масою на 26-28 %, а помісні із знам'янським м'ясним типом мали перевагу в живій масі на 12-21 %. В колгоспі "Бескид” жива маса помісних бичків в цей же період була вищою на 27-35 кг або на 22.3-28.9 %, проте в ІІ-й серії досліду перевагу мали бички ІІІ-ї групи.

У 18-місячному віці в І-й серії досліду різниця складала 45-46 кг або 15.5-15.9 %, а в ІІ-й серії досліду - 42-40 кг або 13.7-13.4 %.

Абсолютна швидкість росту була вищою до 18-місячного віку в помісних тварин І-ї та ІІ-ї серій досліду, а до 27-місячного віку збалансована годівля тварин ІІ-ї серії досліду, в порівнянні з І-ю, дала вищі показники енергії росту в дослідних групах на 97 і 169 кг. Особливо інтенсивно розвивалися тварини ІІ-ї групи, а найбільший відносний приріст відмічено в усіх групах тварин обох серій досліду у віковий проміжок 0-6 місяців.

Динаміка середньодобових приростів

В умовах однакового рівня годівлі молодняк піддослідних груп характеризувався різним рівнем господарських показників вирощування (табл.3). Вивчення динаміки середньодобових приростів піддослідних тварин свідчить про високий потенціал енергії росту у помісних тварин обох груп.

3. Енергія росту піддослідних тварин, г

За енергією росту в обох серіях досліду помісні бички суттєво переважали чистопорідних ровесників. В усі вікові періоди тварини ІІІ-ї і ІІ-ї груп ІІ-ї серії досліду переважали за енергією росту аналогів І групи відповідно на 22-67 та 9.0-52.6 %.

Екстер'єр піддослідних тварин

Результати дослідження лінійного росту піддослідних тварин цілком узгоджуються з особливостями їх вагового росту. Так, висоти в холці, яку мали помісні бички у 18 місяців, контрольна група досягла лише у 24-місячному віці.

За промірами напівобхвату заду та спірального обхвату стегна найбільшу перевагу мали тварини ІІІ-ї групи, що вказує на більш високу вираженість м'ясних форм помісних бичків, одержаних від бугаїв знам'янського типу. Відмічені більш рельєфні відмінності в промірах тварин помісних груп в порівнянні з контролем. В цілому можна відмітити стійку перевагу помісей ІІІ групи майже за всіма екстер'єрними промірами.

Виявлені закономірності в зміні промірів і формуванні будови тіла тварин підтверджуються індексами формату, збитості, довгоногості, глибокогрудості, тощо.

Результати етологічних спостережень

Забійні та м'ясні якості бичків

Вивчення м'ясної продуктивності піддослідних бичків проведено в різному віці (18-21-27 місяців) з метою з'ясування віку, коли тварини досягають кращих товарних кондицій залежно від умов годівлі (табл.8).

8. Результати експериментального забою бичків 18-місячного віку (Mm)

Встановлено, що помісні тварини відрізнялися від бурих карпатських аналогів за реакцією на підвищений рівень годівлі. В умовах безконцентратної годівлі (І-а серія досліду) перевага бичків ІІ-ї та ІІІ-ї груп за виходом туші, забійної маси і м'якоті не була статистично вірогідною, а в ІІ-й серії досліду ця перевага набула стійкої статистичної тенденції, а по тваринах ІІІ-ї групи за виходом парної туші відмічено вірогідну різницю (Р < 0.05).

Аналіз показників хімічного складу та якості м'яса, одержаного від забою чистопорідних та помісних бичків, засвідчує, що за такими показниками як вихід сухої речовини, накопичення міжмускульного жиру перевагу мали помісні бички. Особливо рельєфно це спостерігалося у тварин ІІІ-ї дослідної групи, які переважали контроль із статистично вірогідною різницею (Р < 0.01). У цих тварин виявлено також високу і стабільну перевагу за вмістом та валовим виходом білку в яловичині.

Фізичні властивості кісток

Випасання худоби на гірських крутосхилах, полонинських та приполонинських природних луках з щебенистими грунтами обумовлюють важливість таких біологічних ознак як рухливість тварин, їх конституційна міцність та добрий розвиток опорно-рухової системи. У зв'язку з цим нами більш детально вивчено розвиток та деякі фізичні властивості кісток піддослідних тварин.

Відсутність разючих міжгрупових відмінностей в співвідношенні різних відділів у загальній масі кістяка свідчить про пріоритет видової обумовленості цих характеристик. Разом з тим, слід відмітити чітку тенденцію до переваги за питомою масою у кістяку чистопорідних бугайців осьового скелету й кісток грудного відділу, а в кістяку помісних тварин - кісток кінцівок, що беззаперечно вказує на відмінності тварин ейрисомного й лептосомного типів.

Аналізуючи показники маси, лінійного розвитку та густини окремих кісток, можна відмітити перевагу помісних тварин за розмірами та масою всіх, без виключення, кісток, що узгоджується з результатами прижиттєвих досліджень. За густиною та товщиною подібних абсолютних закономірностей не виявлено. Ранговий розподіл за цими показниками змінювався як у зв'язку з віком, так і в залежності від топографії тієї, чи іншої кістки на скелеті.

Переконливим свідченням достатньої міцності кісток як чистопорідних, так і помісних бичків може бути те, що за весь час досліджень по всьому досліду не відмічено жодного випадку переломів, чи навіть кульгавості тварин.

Характеристика шкір бичків

Пропозиції виробництву

1. З метою створення спеціалізованих стад м'ясної худоби для збільшення виробництва яловичини доцільно селекційно-племінну роботу направляти на одержання помісного молодняка, покращення і розширення генеалогічної структури і перетворенням його у перспективі в м'ясний тип.

2. В господарствах гірської зони Карпатського регіону з недостатньою кормовою базою доцільно корів та телиць парувального віку бурої карпатської породи схрещувати з бугаями волинської м'ясної породи та знам'янського м'ясного типу. Це сприятиме в специфічних природно-кліматичних умовах Карпат покращенню м'ясних якостей, підвищенню скороспілості та м'ясності помісних тварин, що дозволить значно збільшити виробництво яловичини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Баняс Ю.Ю., Дзямко М.Й. Гірським районам - спеціалізоване м'ясне стадо // Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів "Наукові розробки та досягнення молодих вчених - сільськогосподарському виробництву”.В. Бакта: ЗІ АПВ, 1991. - С.56.

Баняс Ю.Ю., Дзямко М.Й., Височанський Й.С. Створення спеціалізованого м'ясного стада. // Тези доповідей міжнародної науково-виробничої конференції молодих вчених та спеціалістів. - Львів, 1992. - С.181.

Дзямко М.Й., Баняс Ю.Ю. Результати підсосного вирощування бурих карпатських та помісних бичків // Наукові розробки - агропромисловому комплексу. Матеріали конференції молодих вчених і спеціалістів.Н. Ворота: ЗІ АПВ, 1993. - С.123.

Баняс Ю.Ю., Орлова К.С., Дзямко М.Й. Энергия роста и некоторые биологические особенности бурых карпатских и помесных бычков // Тезисы докладов ХХ конференции молодых ученых "Актуальные вопросы обеспечения АПК”. Херсон, 1993. - С.6.

Баняс...