Раннє прогнозування молочної продуктивності та резистентність організму великої рогатої худоби в залежності від тривалості ембріогенезу
Розгляд впливу часу ембріонального періоду на природну резистентність організму сільськогосподарської рогатої худоби. Вивчення інтенсивності росту телят при різній тривалості ембріогенезу. Прогнозування молочної продуктивності в піддослідних корів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.11.2013 |
| Размер файла | 177,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Херсонський державний аграрний університет
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття ступеня кандидата сільськогосподарських наук
РАННЄ ПРОГНОЗУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРИВАЛОСТІ ЕМБРІОГЕНЕЗУ
Спеціальність: Розведення та селекція тварин
Кірович Наталія Олександрівна
Херсон, 1999 рік
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Найважливішими задачами в подальшому розвитку скотарства на сучасному етапі є збільшення продуктивності тварин шляхами селекції та можливе її прогнозування на ранніх етапах постнатального розвитку. А також розробка методів цього прогнозування починаючи з ембріонального періоду.
Ряд авторів (Подоба Є.Г., 1972, 1973, Чернякова Н.Є., 1975, Кремльов Є.П., Танана Л.А., 1990, Панасюк І.М., 1997) вказують на можливість такого прогнозування. Однак при цьому не порушуються питання, пов'язані з формуванням резистентності організму тварин, чи не чинить негативного впливу підвищена продуктивність корів з короткою тривалістю ембріогенезу на їх стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Адже реактивність організму виникає ще на ранніх етапах ембріонального періоду розвитку і в подальшому залежить від впливу різних чинників.
Актуальним також є можливість математичного прогнозування продуктивності та розробка конкретної моделі, за окремими показниками, у тварин з різною тривалістю ембріогенезу. Тому проведення досліджень у цьому напрямку дозволить більш глибоко вивчити показники резистентності організму тварин з різним періодом ембріонального розвитку з метою поліпшення оцінки та добору корів до селекційного ядра стада.
Зв'язок роботи з науковою тематикою. Дисертаційна робота - розділ комплексної теми кафедри зоогігієни та технології виробництва продуктів тваринництва Одеського державного сільськогосподарського інституту (номер державної реєстрації 051.09.08).
Мета і задачі досліджень.
Метою дисертаційної роботи було вивчення впливу тривалості внутрішньоутробного періоду розвитку плоду (ембріогенезу) у корів-матерів помісних типів на показники резистентності організму, інтенсивність росту та майбутню молочну продуктивність одержаного молодняку у різних природно-кліматичних зонах України. Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання:
- з'ясувати вплив тривалості ембріогенезу молодняку на вміст гемоглобіну в крові, загального білку та окремих білкових фракцій в її сироватці, стан Т- і В-лімфоцитів, а також фагоцитарну активність паличко-ядерних нейтрофілів;
- дослідити взаємозв'язок тривалості ембріогенезу з інтенсивністю росту отриманого молодняку;
- виявити корелятивну залежність між тривалістю ембріонального періоду розвитку корів та величиною їх молочної продуктивності;
- розробити математичну модель прогнозування молочної продуктивності в залежності від тривалості ембріонального розвитку та інтенсивності росту в ембріогенезі;
- дати економічну оцінку ефективності проведеним науковим дослідженням.
Наукова новизна роботи.
Виявлена залежність резистентності організму теличок від тривалості їх ембріонального періоду розвитку. Встановлено вплив тривалості ембріонального періоду розвитку на динаміку росту та молочну продуктивність корів. Виявлена корелятивна залежність між тривалістю ембріогенезу та надоєм, а також між інтенсивністю росту в ембріогенезі та надоєм.
Вперше у тваринництві, з метою більш точної оцінки та ймовірності прогнозування, запропонована математична двох факторна модель залежності величини надою від тривалості ембріонального періоду розвитку та інтенсивності росту в ембріогенезі. Експериментально обґрунтована економічна ефективність використання тварин з короткою та середньою тривалістю їх ембріогенезу.
Практична цінність роботи. Результати досліджень свідчать про можливість ефективного використання тварин з короткою та середньою тривалістю їх ембріонального розвитку для формування стад з високою молочною продуктивністю.
На основі проведених досліджень визначені бажані строки ембріонального періоду розвитку тварин, найбільш перспективні для якісного поліпшення та формування молочних стад. Виявлено зв'язок:
- між показниками природної резистентності молодняку до 12-місячного віку та тривалістю їх ембріонального періоду розвитку;
- між інтенсивністю росту до 18-місячного віку та тривалістю ембріогенезу;
- між показниками ембріонального розвитку та надоєм молока, що дає можливість більш ранньої оцінки і подальшого раціонального використання тварин.
Результати досліджень використовуються в науково-дослідній роботі кафедри зоогігієни та технології виробництва продуктів тваринництва, в лекційних курсах, лабораторних і практичних заняттях.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно освоєно усі методики досліджень. Організовано і проведено три серії досліджень на коровах і телятах помісних типів. Самостійно проведено дослідження проб крові (сироватки) на вміст гемоглобіну, загального білку та окремих білкових фракцій, фагоцитарну активність ядерних нейтрофілів, відносної кількості Т- і В-лімфоцитів.
Розроблено математичну модель прогнозування молочної продуктивності в залежності від показників ембріонального розвитку (тривалості ембріогенезу та інтенсивності росту в цей період) великої рогатої худоби.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на щорічних науково-практичних конференціях Одеського державного сільськогосподарського інституту (1993-1998), на науково-виробничій конференції “Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин” (1996, Київ), на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин” (1997, Київ).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 5 статтях та 4 тезах.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 163 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів досліджень і їх обговорення, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури, який включає 209 найменувань, з яких 30 ін. мовою, додатків. Містить 40 таблиць і 7 рисунків.
2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Експериментальна частина роботи виконана в 1992-1997 роках в племінних заводах Головного Селекційного Центру України (Київська область), АСП ”Прогрес” Ізмаїльського району та КСП “Нива” Овідіопольського району Одеської області.
Всього було досліджено 280 корів, в тому числі:
- голштинізованої червоно- і чорно-рябої худоби - 90 голів;
- голштинізованої червоної степової худоби - 90 голів;
- англеризованої червоної степової худоби - 100 голів.
Для вивчення впливу тривалості ембріогенезу великої рогатої худоби на резистентність організму, ріст і молочну продуктивність у кожному стаді було сформовано три групи тварин з коротким, середнім і подовженим періодами внутрішньоутробного розвитку (схема досліджень приведена нижче). Границі між групами визначали на основі розрахунку середнього квадратичного відхилення у варіаційному ряді за ознакою:
- короткий період ембріогенезу:
Х - 0,5 *
- середній період - від:
Х - 0,5 *
Х + 0,5 *
- подовжений період:
Х + 0,5 *
Контроль за ростом піддослідного поголів'я здійснювали шляхом індивідуального зважування тварин при народженні, у 3, 6, 10, 12 та 18 місяців, а потім методом інтерполяції визначали масу на дату народження.
Молочна продуктивність піддослідних тварин враховувалась за даними контрольних надоїв, індивідуального визначення вмісту жиру в молоці та аналізу даних “Картка племінної корови” (форма 2-мол).
При вивченні внутрішньоутробного розвитку тварин визначали показники, що характеризують особливості ембріогенезу:
- тривалість ембріонального періоду розвитку теличок - по зафіксованій у журналі даті останнього плідного осіменіння їх матерів і даті народження теличок;
- інтенсівності росту в ембріогенезі - по відношенню живої маси при народженні до тривалості ембріонального розвитку теличок.
Вивчення гематологічних показників проводили на теличках племзаводів з різницею в датах народження в межах 20 днів. Для досліджень закономірностей формування резистентності організму теличок із різною тривалістю ембріонального періоду розвитку було проведено три серії дослідів:
- 1-а серія - проводили у племзаводі АСП “Прогрес“ - для досліджень було відібрано 25 тварин;
- 2-а серія - племзавод КСП “Нива“ - 26 тварин;
- 3-я серія - племзавод Головного Селекційного Центру України - 15 тварин.
Середні проби крові для досліджень брали з яремної вени до ранкової годівлі, в двократній повторності. Кров для імунологічних досліджень брали з судин вушної раковини у ті ж періоди.
В крові вивчали концентрацію гемоглобіну колориметричним методом за допомогою гемометра Салі. Загальний білок визначали у сироватці крові рефрактометричним методом на рефрактометрі РП-2. Білкові фракції у сироватці крові (альбуміни, альфа-, бета-, гама-глобуліни) визначали нефелометричним методом за допомогою ФЕКа. Для вивчення клітинних та гуморальних факторів захисту організму визначали фагоцитарну активність паличкоядерних нейтрофілів з клітинами добової культури пекарських дріжджів, фіксованих підігріванням, а також відносну кількість Т- і В-лімфоцитів у віковому аспекті - в 10-денному, 3-, 6-, 10- і 12-місячному віці (за методикою Ванічкіна О.О., Бушуєва М.М., Дегтяренко Т.В. та ін., 1990). Для підтвердження вірогідності результатів досліджень, отримані показники піддавалися біометричній обробці та аналізу за алгоритмами М.О. Плохінського (1969) з використанням мікрокалькулятора типа:
Casio * fx - 992s
Математичну модель прогнозування молочної продуктивності корів розраховували на персональному комп'ютері Pentium-306, використовуючи програму statistica.
3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Результати досліджень резистентності (реактивності) організму теличок в залежності від тривалості їх ембріогенезу.
Вікові зміни вмісту гемоглобіну.
Дослідженнями встановлено, що вміст гемоглобіну у крові піддослідних тварин поступово понижується з віком. Це можна пояснити розвитком адаптаційно-компенсаторних систем організму, так як перехід від утробного до позаутробного образу життя супроводжується зміною рівня окисно-відновних процесів. Телички з коротким періодом ембріонального розвитку за період досліждень характеризувалися найбільш високим вмістом гемоглобіну в крові та при цьому його рівень знижується всього на 12,0-20,6%, в той час як у теличок з середнім періодом ембріогенезу кількість гемоглобіну знижується на 12,6-22,1%, а у теличок з подовженим ембріогенезом - на 17,8-25,3%. Різниця між тваринами з середнім ембріогенезом і подовженим була в межах 2,6-11,0%, між теличками з коротким і подовженим ембріогенезом складала 5,6-14,7%, а між теличками з коротким і середнім ембріогенезом - 3,1-5,9%. Такі коливання свідчать про різні рівні окисно-відновних процесів у організмі тварин: більш інтенсивно вони відбуваються в організмі теличок з коротким і середнім ембріогенезом. А так як основною функцією гемоглобіну є транспортування кисню та вуглекислого газу, то можна стверджувати, що кров таких тварин має підвищену дихальну функцію.
Зміни білкової картини крові.
Вміст загального білку в сироватці крові теличок з коротким періодом ембріонального розвитку на 6,4-10,1% більше в порівнянні з тваринами з подовженим періодом ембріогенезу та на 2,0-5,1% більше, ніж у одноліток з середнім. З віком різниця між групами дещо збільшується. Слід підкреслити, що між показниками загальної кількості білку в сироватці крові у тварин з коротким та подовженим ембріогенезом різниця майже у всіх випадках вірогідна (Р0,05, Р0,01).
Телички з коротким і середнім ембріогенезом мають нижчі показники вмісту альбумінової фракції в білку (на 3,3-5,2%). Це свідчить про підвищені їх асимілюючі здібності, що виражається у підвищеній інтенсивності росту таких тварин.
У сироватці крові тварин з середнім і коротким ембріогенезом виявлена найбільша кількість гамаглобулінів, що слід розглядати як результат кращої фізіологічної зрілості організму теляти - такий організм в імунологічному відношенні достатньо зрілий і активно виробляє власні специфічні білки (антитіла).
Динаміка фагоцитарної активності нейтрофілів.
Результати досліджень фагоцитарної активності паличко-ядерних нейтрофілів у теличок в усіх трьох господарствах (таблиця 1) свідчать про перевагу теличок з коротким періодом ембріогенезу над однолітками з середнім та подовженим ембріогенезом. Найбільша різниця між групами спостерігається у 10-денному віці:
- 2,0-3,1% - між теличками з коротким і середнім ембріогенезом;
- 8,4-9,6% - між теличками з коротким і подовженим.
В подальшому відмічається поступове зменшення різниці між групами і вже у 12-місячному віці вона становить:
- між тваринами з коротким і середнім ембріогенезом - 0,8-1,5%;
- між тваринами з коротким і подовженим - 2,7-4,5%.
Різниця між показниками фагоцитарної активності нейтрофілів вірогідна лише у 10-денному віці (Р0,05, Р0,01). Таким чином, клітинні фактори захисту організму теличок з короткою та середньою тривалістю ембріогенезу дещо вищі, ніж у їх одноліток з подовженим ембріогенезом.
Вікова активність Т- і В-лімфоцитів.
Стан систем Т- і В-лімфоцитів підтверджує високу резистентність організму теличок з коротким і середнім ембріогенезом (таблиця 2).
Слід відмітити, що відносна кількість В-лімфоцитів у більшій мірі підпадає впливу тривалості ембріогенезу: так, різниця у відносному вмісті В-лімфоцитів у крові теличок з коротким і подовженим періодом ембріогенезу коливається в межах 6,6-12,5% (найбільша різниця спостерігається у річному віці).
Що стосується системи Т-лімфоцитів, то вона була більш стабільна і різниця між групами на протязі всього періоду досліджень не перевищувала 5,9%. Найбільша різниця відмічається в 6-місячному віці. Слід відмітити, що саме в цей період спостерігається найбільший зв'язок між фагоцитарною активності нейтрофілів і тривалістю ембріонального періоду розвитку піддослідних тварин.
Приведені дані вказують на нестабільність факторів клітинного захисту в період статевого дозрівання, а також на те, що організм теличок з ембріональним періодом розвитку до 284-х днів більш стійкий до несприятливих умов зовнішнього середовища навіть і в цей період.
Таким чином, телички з коротким і середнім періодом ембріогенезу відрізняються відносно зрілою, у кількісному відношенні, системою Т-лімфоцитів, та достатньо діяльною системою В-лімфоцитів.
Оцінка тривалості ембріонального періоду розвитку плода у корів.
Тривалість тільності, поряд з живою масою теляти при народженні - певний показник повноцінності розвитку його в ембріональний період і в певній мірі є показником життєздатності, інтенсивності обміну речовин, тобто найбільш загальних властивостей організму, що складаються на ранніх етапах ембріонального розвитку і, в залежності від їх вираження, прогнозують майбутню продуктивність тварин.
У дослідних господарствах тривалість ембріонального періоду не однакова і знаходиться в межах 257-296 днів (таблиця 3).
Найбільша варіабельність цієї ознаки спостерігається у корів племзаводу КСП “Нива”, однак середнє значення тривалості тільності в цьому господарстві нижче на 0,38% від цього показника у ГСЦУ та на 1,19% - в АСП “Прогрес”.
Найбільшою інтенсивністю росту в ембріональний період розвитку характеризуються телички з коротким і середнім ембріогенезом.
Такі тварини народжуються з меншою живою масою, однак, беручи до уваги і меншу тривалість ембріогенезу, вони на 1,04-3,98% мають більшу інтенсивність росту в цей період, ніж телята з подовженим ембріогенезом. Різниця не вірогідна.
Вивчення росту телят з різною тривалістю ембріогенезу.
Не зважаючи на невисоку масу при народженні (95,6-96,9%), телички з короткою тривалістю ембріонального розвитку вже у 3-місячному віці досягають живої маси своїх одноліток із двох інших піддослідних груп. А у 12 місяців такі телички вірогідно (Р0,01) на 3,03-4,31% перевищують по живій масі одноліток з подовженим ембріогенезом, у 18 місяців різниця становить 3,86-5,07%, (Р0,001) (таблиця 4).
Телички з коротким ембріогенезом, характеризуються найбільшими показниками абсолютного, середньодобового та відносного приростів. У цих тварин найбільш високі показники коефіцієнта росту.
Таким чином, інтенсивність росту в після утробний період теличок з коротким ембріогенезом є як би пролонгацією інтенсивності росту в утробний період.
Молочна продуктивність корів у зв'язку з тривалістю їх ембріогенезу.
Корови з коротким періодом ембріонального розвитку мають і високу молочну продуктивність.
Так, по І лактації вони на 4,1-10,4% перевищують корів з середнім періодом ембріогенезу і на 6,9-14,2% - тварин з подовженим ембріогенезом (різниця вірогідна Р0,05;Р0,01 і Р0,001) (таблиця 5).
Вірогідної різниці між групами стосовно вмісту жиру в молоці не спостерігається. У деяких випадках корови з коротким ембріогенезом відрізняються підвищеним вмістом жиру (АСП “Прогрес”);у інших - навпаки. При цьому кількість молочного жиру вірогідно більшою була у корів з коротким і середнім періодами ембріонального розвитку.
Встановлено, що по ІІ лактації корови з коротким і середнім періодами ембріогенезу на 0,7-6,2% підвищують свою продуктивність, в той час як корови з подовженим ембріогенезом у деяких випадках (КСП ”Нива”) навіть зменшують свої надої на 4,5%. По ІІ лактації корови з короткою тривалістю ембріогенезу на 0,25-0,75% підвищують вміст жиру в молоці, хоч ця різниця і невірогідна.
Корелятивна залежність між тривалістю ембріогенезу та надоєм:
- по І лактації від'ємна і знаходиться в межах r = -0,178...-0,284;
- по ІІ лактації вона значно підвищується - r = -0,373...-0,442.
Кореляція між середньодобовим приростом в ембріогенезі та надоєм по І лактації позитивна і невисока (r = +0,086...+0,225), по ІІ лактації підвищується (r = +0,102...+0,356), хоч в більшості випадків невірогідна. Результати кореляційного аналізу свідчать про те, що у корів з надоєм до 5000 кг молока за лактацію найбільш тісний зв'язок спостерігається між тривалістю ембріогенезу та надоєм, ніж між інтенсівністю росту в ембріогенезі та надоєм. У тварин з більш високою продуктивністю корелятивний зв'язок між тривалістю ембріогенезу, середньодобовим приростом у цей період і надоєм по ІІ лактації практично находиться на одному рівні. Таким чином, у високопродуктивних корів величина надою в рівній мірі залежить як від тривалості ембріонального періоду розвитку, так і від інтенсивності росту в ембріогенезі.
Розробка математичної моделі прогнозування молочної продуктивності корів. Нами встановлена статистична лінійна залежність молочної продуктивності від показників ембріонального розвитку. Після математичної обробки результатів досліджень пропонуємо формулу:
Y = A0 + A1 X1 + A2X2
Де:
Х1 - тривалість ембріонального періоду розвитку, в днях;
Х2 - інтенсивнисть росту в ембріогенезі, г/добу;
А0, А1, А2 - розрахункові коефіцієнти.
Використовуючи її, можна визначати можливу молочну продуктивність корів ще в перші дні життя. Аналіз моделей дозволяє судити про їх адекватність, а коефіцієнти множинної кореляції свідчать про достатньо високий рівень зв'язку між факторами, що досліджуються.
Економічна ефективність проведених наукових досліджень.
За рахунок більш високої продуктивності (на 4,3-11,6%), від корів з коротким періодом ембріонального розвитку додатково можна отримати від 67 до 126 грн., за лактацію, а при вирощуванні таких тварин на ремонт стада за рахунок більшої інтенсивності росту можливо скоротити затрати на вирощування на 2,5-4,7%.
Таким чином, економічна ефективність проведених досліджень свідчить про доцільність добору тварин з коротким і середнім ембріогенезом до селекційного ядра стада.
ВИСНОВКИ
1. На основі вивчення стад різних порід великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності встановлено, що тривалість ембріогенезу, хоч і вважається біологічно обумовленою ознакою, однак має достатньо великий ліміт мінливості - від 257 до 296 днів і, згідно даних багатьох дослідників, обумовлює ступінь розвитку тварин при народженні, їх інтенсивність росту в постнатальний період і прогнозує молочну продуктивність.
2. В результаті досліджень встановлено, що у теличок з коротким та середнім періодом ембріонального розвитку загальний білок і окремі білкові фракції в сироватці крові на 6,4-10,0% більше, ніж у одноліток, ембріональний період яких перевищує 284 дні;короткий період ембріогенезу (до 278 днів) сприяє підвищенню фагоцитарної активності нейтрофілів на 2,7-9,6%. У теличок з короткою тривалістю ембріогенезу відмічена більш зріла та діяльна система Т- і В-лімфоцитів. У крові таких тварин на 2,5-5,9% вища відносна кількість Т-лімфоцитів, ніж у теличок з подовженим періодом ембріогенезу і на 7,8-12,5% у їх крові більше В-лімфоцитів. Таким чином, рівень резистентності організму великої рогатої худоби проявляється не однаково і залежить від тривалості ембріонального розвитку тварин.
3. Телички з коротким ембріональним періодом розвитку мають дещо низьку живу масу при народженні (95,6-96,9%), однак у майбутньому більш інтенсивніше використовують енергію корму і вже у 18-місячному віці їх жива маса складає 102,1-104,0% від маси одноліток з середнім періодом ембріогенезу. Телички з подовженим періодом ембріогенезу мають більш високу масу при народженні (101,7-105,8%), але у 18 місяців досягають тільки 98,1-98,7% від маси теличок з середнім періодом ембріогенезу та 94,9-96,1% від маси тварин з коротким періодом ембріогенезу. Підвищена інтенсивність росту тварин з коротким періодом ембріонального розвитку генетично обумовлена і зберігається в постнатальному періоді. Тварини з коротким ембріогенезом мають більші середньодобові прирости маси тіла як в ембріональний (101,0-104,1%), так і в постембріональний (104,8-106,8%) періоди розвитку в порівнянні з однолітками з подовженим періодом ембріогенезу. Це свідчить про те, що жива маса новонародженого теляти, без урахування тривалості його ембріонального розвитку в цей період не є показником повноцінності його розвитку.
4. Корови з коротким і середнім періодами ембріогенезу мають більш високу молочну продуктивність. Надій по І лактації у корів з коротким періодом ембріогенезу на 4-8% перевищує надій первісток з середнім ембріогенезом і на 7-14% - з подовженим. Встановлено, що корови з ембріональним розвитком, що перевищує 284 дні, гірше роздоюються і по ІІ лактації в окремих випадках (племзавод КСП “Нива”) навіть знижують на 4,5% свій надій. сільськогосподарський худоба корова
5. Корелятивний зв'язок між тривалістю періоду ембріогенезу і надоєм:
- по І лактації від'ємний і невисокий (r = -0,18...-0,28);
- по ІІ лактації цей показник значно підвищується і досягає r = -0,37...-0,44.
Кореляція між середньодобовим приростом в ембріогенезі та надоєм позитивна, хоча у більшості випадків незначна і невірогідна.
6. Для прогнозування молочної продуктивності на ранніх етапах онтогенезу слід враховувати лінійну залежність від тривалості ембріогенезу та інтенсивності росту в цей період, при цьому вказані фактори на 19,2-29,7% визначають варіацію надою.
7. Результати економічної оцінки свідчать, що при доборі та вирощуванні на ремонт теличок з коротким періодом ембріогенезу можна знизити затрати за період вирощування на 2,5-4,7% за рахунок підвищеної інтенсивності росту і в подальшому отримати додатково 4,3-11,6% коштів, за рахунок більш високої молочної продуктивності.
8. З метою підвищення молочної продуктивності у господарствах з надоєм 5000 кг., на 1 корову за лактацію необхідно проводити добір тварин на ремонт, враховуючи тривалість їх ембріонального розвитку, а у господарствах з більш високою продуктивністю слід враховувати при доборі й інтенсивність росту в ембріогенезі, а при прогнозуванні молочної продуктивності корів слід застосовувати математичний метод з урахуванням лінійної залежності за формулою:
Y = А0 + А1Х1 + А2Х
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кірович Н.О. Деякі особливості росту великої рогатої худоби в залежності від тривалості ембріонального періоду розвитку // Аграрний вісник Причорномор'я. - вип. 4. - Одеса. - 1998. - С. 69-73.
2. Кірович Н.О. Молочна продуктивність корів в зв'язку з тривалістю їх ембріонального розвитку // Аграрний вісник Причорномор'я. - вип. 4. - Одеса. - 1998. - С. 73-78.
3. Кірович Н.О. Резистентність організму теличок в залежності від тривалості їх ембріогенезу // Тваринництво України. - 1999. - №1-2. - С. 14.
4. Кірович Н.О. Вплив тривалості ембріонального періоду розвитку великої рогатої худоби на молочну продуктивність // Тваринництво України. - 1999. - №3-4. - С. 18.
5. Иванов В.К., Кирович Н.А. Эмбриогенез и продуктивность // Биологические основы продуктивности сельскохозяйственных животных и птицы. Сборник научных тезисов. - Одесса. - 1994. - С. 9. (экспериментальная часть).
6. Нехаенко Г.Г., Иванов В.К., Кирович Н.А. Некоторые селекционные и биологические параметры помесных популяций молочного скота // Научное обеспечение агропромышленного комплекса. Сборник научных трудов. - Киев:”Аграрна наука”. - 1996. - С. 203-214 (обработка данных).
7. Кірович Н.О. Зв'язок росту, розвитку та молочної продуктивності корів з тривалістю ембріонального періоду розвитку // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Матеріали н.-вироб. конференції. - Київ:”Асоціація України. - 1996. - С. 82.
8. Кірович Н.О., Іванов В.К. Особливості росту, розвитку, молочної продуктивності та деякі біохімічні показники в крові корів в зв'язку з тривалістю ембріонального періоду розвитку // Шляхи підвищення продуктивності і профілактика хвороб сільськогосподарських тварин. - Матеріали міжвузівської наукової конференції. - Київ, 1996. - С. 9.
9. Іванов В.К., Кірович Н.О. Тривалість ембріогенезу і ріст племінних теличок // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. - Київ, 1997. - С. 44-45. (експериментальна частина, обробка даних).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості. Характеристика Української чорно-рябої молочної породи. Обґрунтування годівлі тварин, розрахунок потреби в кормах та формування посівних площ. Видалення, зберігання та утилізація гною.
курсовая работа [48,9 K], добавлен 28.10.2010Характеристика навчального стада за селекційними ознаками. Шляхи і методи удосконалення м'ясної та молочної продуктивності стада худоби симентальської породи. Вибір оптимального способу утримання корів. Розрахунок потоково-цехового виробництва молока.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 01.04.2014Симптоми, діагностика та перебіг телязіозу у великої рогатої худоби. Прогноз по відношенню до життя та відновлюваної функції правого ока тварини. Лікування, розробка протипаразитарних заходів, а також профілактика телязіозу у великої рогатої худоби.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 06.12.2011Характеристика лейкозу великої рогатої худоби, її збудники та джерело інфекції. Організація ветеринарного обслуговування та санітарна характеристика СТОВ "Надія". Профілактична вакцинація великої рогатої худоби. Методи прижиттєвої діагностики лейкозу.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 03.12.2010Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Лейкоз великої рогатої худоби як хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи. Серологічний моніторинг та особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в природно-екологічних умовах Сумщини. Характеристика господарства та аналіз дослідження.
магистерская работа [203,3 K], добавлен 12.10.2011Вирощування телят молочників до 6-місячного віку. Годівля молодняку великої рогатої худоби у період дорощування від 6-місячного віку до року. Відгодівля на зелених кормах і нагул худоби. Потреба поживних речовин для виробництва продукції яловичини.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 02.10.2014Виробничо-фінансова характеристика господарства. Об’єкти обліку витрат в галузі тваринництва. Синтетичний і аналітичний облік затрат і виходу продукції стада великої рогатої худоби. Калькуляція собівартості продукції стада великої рогатої худоби.
курсовая работа [23,3 K], добавлен 07.08.2008Акліматизація великої рогатої худоби. Швіцька худоба на Україні і її участь у створенні і вдосконаленні бурих порід. Дослідження та характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми "Бистрицька".
магистерская работа [421,2 K], добавлен 17.08.2010Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013Організація виробничих процесів при вирощуванні великої рогатої худоби. Виробництво молока і м'яса. Принципи раціональної організації процесів у рослинництві. Показники розміру підприємства, забезпеченість підприємства основними видами ресурсів.
курсовая работа [297,9 K], добавлен 21.02.2013Історичний аспект створення української чорно-рябої молочної породи. Сумський внутрішньопородний тип: створення, сучасний стан та перспектива розвитку. Оцінка ремонтних телиць великої рогатої худоби різних порід за особливостями росту і розвитку.
дипломная работа [169,2 K], добавлен 06.01.2015Сутність ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби в Україні. Ототожнювання тварини шляхом присвоєння їй унікального ідентифікаційного номера із використанням візуальних та електронних засобів ідентифікації. Облік ідентифікованих тварин.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 07.01.2024Короткі анатомо-топографічні дані легень великої рогатої худоби. Діагностичне значення дослідження органів дихальної системи. Підрахунок загальної кількості еритроцитів. Аналіз симптомів та змін крові при клінічному і лабораторному дослідженні тварини.
курсовая работа [320,8 K], добавлен 25.11.2012Повноцінність годівлі молодняку великої рогатої худоби, ураженого генітальною формою герпесвірусу інфекційного ринотрахеїту. Споживання сухої речовини кормів здоровими та ураженими вірусом тваринами. Перетравність органічної речовини та її складових.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.03.2011Організаційні форми штучного осіменіння корів і телиць. Годівля великої рогатої худоби та свиней, добовий раціон для дійних корів. Вирощування ремонтного молодняку худоби та птиці. Економічні показники ефективності тваринництва. Утримання коней.
учебное пособие [351,0 K], добавлен 20.07.2011Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011Хронічне висококонтагіозне захворювання великої рогатої худоби - плевропневмонія. Історія хвороби, її збудник та епізоотологія. Клінічні ознаки та перебіг захворювання, патологоанатомічні зміни в організмі, лабораторна діагностика, імунітет та лікування.
реферат [21,8 K], добавлен 30.08.2009
