Вiтровали на пiвнiчно-схiдному макросхилi українських Карпат

(S501-1300 Iв)

Bсзв = ----------------------- ,

S501-1300

характеризується у захiднiй частинi - 0.352; центральнiй - 1.018; схiднiй - 0.982. Це свiдчить про те, що навiть на одному висотному рiвнi вiтровалонебезпечнiсть має рiзнi значення в рiзних частинах регiону, що пiдкреслює складнi особливостi природи вiтровалiв в умовах Українських Карпат.

Приведенi данi пiдтверджують неможливiсть районування за принципом видiлення територiально цiлiстних районiв, оскiльки в кожнiй частинi мегасхилу мають мiсце разрiзненi площi з однаковим значенням вiтровалонебезпечностi.

Матриця iндексiв вiтровалонебезпечностi експозицiй схилiв наведена в табл. 5.

Таблиця 5 - Матриця iндексiв вiтровалонебезпечностi експозицiй схилiв

Експозиція	Частини мегасхилу
схилів	західна	центральна	східна
	індекс	бал	індекс	бал	індекс	бал
Пн	0.27	8	0.74	8	1.85	2
ПнЗх	0.68	7	1.00	4	1.12	3
Зх	1.35	3	1.54	1	0.45	7
ПдЗх	1.53	2	0.75	7	2.02	1
Пд	1.73	1	0.96	5	0.53	6
ПдСх	0.71	6	1.34	3	1.06	4
Сх	1.04	5	1.39	2	0.69	5
ПнСх	1.06	4	0.84	6	0.24	8

На основi матриць iндексiв вiтровалонебезпечностi висотних градацiй i експозицiй схилiв (табл. 4, 5) розробленi матрицi iнтегрованої оцiнки ступеня вiтровалонебезпечностi рiзних частин регiону дослiджень. Як приклад, наведена матриця центральної частини мегасхилу (табл. 6).

Таблиця 6 - Матриця iнтегрованої оцiнки ступеня вiтровалонебезпечностi градацiй висот i експозицiй схилiв у центральнiй частинi пiвнiчно-схiдного мегасхилу

Експозиція	Зх	Сх	ПдСх	ПнЗх	Пд	ПнСх	ПдЗх	Пн
Висота, м	бали	1	2	3	4	5	6	7	8
401-500	1	2	3	4	5	6	7	8	9
501-600	2	3	4	5	6	7	8	9	10
601-700	3	4	5	6	7	8	9	10	11
701-800	4	5	6	7	8	9	10	11	12
801-900	5	6	7	8	9	10	11	12	13
901-1000	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1001-1100	7	8	9	10	11	12	13	14	15
1101-1200	8	9	10	11	12	13	14	15	16
1201-1300	9	10	11	12	13	14	15	16	17
1301-1400	10	11	12	13	14	15	16	17	18

Отже, iнтегрованi показники ступеня вiтровалонебезпечностi центральної частини мегасхилу характеризуються сумою балiв вiд 2 (висота 401-500 м для захiдної експозицiї) до 18 (висота 1301-1400 м для пiвнiчної експозицiї). Матричне поле подiлене на 6 районiв вiтровалонебезпечностi:

1 район - вiтровалонебезпечнiсть особливо висока. Групи сумарних балiв 2, 3.

2 район - вiтровалонебезпечнiсть дуже висока. Групи сумарних балiв 4-6.

3 район - вiтровалонебезпечнiсть висока. Групи сумарних балiв 7-9.

4 район - вiтровалонебезпечнiсть середня. Групи сумарних балiв 10-12.

5 район - вiтровалонебезпечнiсть низька. Групи сумарних балiв 13-15.

6 район - вiтровалонебезпечнiсть незначна. Групи сумарних балiв 16-18.

Видiленi райони охоплюють всю територiю пiвнiчно-схiдного мегасхилу. Екстраполяцiя геоморфологiчних, лiсобiологiчних, грунтових i клiматичних особливостей репрезентованих фiзико-географiчних областей i районiв на визначенi райони вiтровалонебезпечностi дозволила одержати їх комплексну фiзико-географiчну характеристику.

Проведене районування вперше дає можливiсть порiвняльної оцiнки окремих територiй Українських Карпат за вiтровалонебезпечнiстю. Це вiдкриває шлях для розробки диференцiйованих систем ведення лiсового господарства iз застосуванням вiдповiдних технологiй, направлених на пiдвищення вiтровалостiйкостi деревостанiв i рацiональне ведення лiсового господарства в умовах вiтровалонебезпечних фiзико-географiчних комплексiв.

Поглиблене вивчення природи вiтровалiв, визначення ступеня впливу на зниження вiтровалостiйкостi окремих видiв лiсогосподарської дiяльностi дозволило розробити методологiю i методику прогнозування вiтровалiв. Методологiя базується на зумовленостi вiтровалонебезпечностi конкретного деревостану комплексним впливом попереднiх вiтровалiв та виведеннi прогностичної оцiнки iмовiрностi наступного вiтровалу та його iнтенсивностi. Середньозважений показник вiтровалонебезпечностi сукупностi деревостанiв вiдповiдної територiї або господарства (Квн) характеризує реальну вiтровалонебезпечну ситуацiю всiх насаджень на данiй територiї (S), яка прогнозується як невисока, висока, дуже висока i катастрофiчна.

Бiльш складним є прогнозування з урахуванням впливу господарської дiяльностi (Квн.рег). Iнтегровано цей алгоритм розрахункiв описується формулою:

Квн (S - Sд.т. - Sв.с.р. - Sсуц.р.) + Квн (Sд.т. Iд.т. + Sв.с.р.Iв.с.р. + Sсуц.р. Icуц.р.)

Квн.рег. = ------------------------------------------------------------------------------

S

де:

- Sд.т., Sв.с.р., Sсуц.р. - площi лiсiв, що знаходяться в зонi впливу дорiг (трас), вибiркових санiтарних рубок, суцiльних рубок;

- Iд.т., Iв.с.р., Iсуц.р. - iндекси вiтровалонебезпечностi вiдповiдних видiв господарської дiяльностi.

Роздiл 9. Система противiтровального захисту лiсу

У роздiлi обгрунтовується структура господарських заходiв, якi складають систему противiтровального захисту лiсу. Складовими цiєї системи є:

- противiтровальна органiзацiя територiї;

- комплекс лiсогосподарських заходiв;

- лiсоекономiчне обгрунтування системи;

- комплекс заходiв з розробки вiтровальних площ i вiдтворення на них лiсової рослинностi.

Противiтровальна органiзацiя територiї базується на видiленнi районiв вiтровалонебезпечностi. В межах кожного району проводиться аналiз i оцiнка рiвня вiтровалонебезпечностi всiх лiсових дiлянок, урочищ, лiсництв. На основi цих даних складаються планшети i карти-схеми вiтровалонебезпечностi територiї i подається прогностична характеристика виникнення вiтровалiв. Противiтровальна органiзацiя територiї є основою комплексу господарських заходiв, якi назначаються з урахуванням ступеня вiтровалонебезпечностi вiдповiдного району. В роботi обгрунтована можливiсть вилучення з лiсокористування частини площ у районах пiдвищеної вiтровалонебезпечностi й утворення на їх базi високогiрського вiтрозахисного противiтровального ланцюга (зони).

Регламентується застосування поступових рубок головного користування. Вони призначаються лише в 5-6-му районах вiтровалонебезпечностi. У 4-му районi їх застосування небажане, а в 1-3-му районах є недопустимим.

Проведення головних рубок в 1 i 2 районах вiтровалонебезпечностi санкцiонується лише пiсля спецiального лiсiвничо-економiчного обгрунтування їх доцiльностi з урахуванням впливу на зниження вiтровалостiйкостi прилеглих урочищ. Ширина лiсосiк встановлюється з урахуванням збереження вiтровалостiйкостi межуючого лiсового масиву. Вносяться змiни в технологiю суцiльних рубок, направлених на попереднє формування захисної зони вздовж границь лiсосiки.

Можливiсть застосування прохiдних рубок обмежується 5 i 6 районами. Розроблена модифiкована схема застосування прохiдних рубок для формування вiтрозахисних узлiсь вздовж границь лiсосiк майбутнiх суцiльних рубок. Рекомендується не проводити вибiрковi рубки у середньовiкових, пристигаючих i стиглих деревостанах, також виключається їх повторне проведення на тiй самiй площi.

Для формування мережi дорiг розробляється генеральний план черговостi їх прокладання. Останнє слiд проводити з урахуванням противiтровального стану деревостанiв, через якi вони будуть проходити. Передбачається проведення пiдготовчих заходiв, якi забезпечують попереднє формування смуг узлiсь вздовж майбутньої траси дорiг.

При проведеннi противiтровально-економiчного обгрунтування доцiльностi розробленого плану прокладання дорiг допускається можливiсть збiльшення довжини дорожної траси вiдносно її проектної довжини.

Передбачається також модифiкацiя технологiї робiт при здiйсненнi рубок на трасах майбутнiх нафто-, газопроводiв i ЛЕП.

У системi противiтровального захисту лiсу важливе мiсце займають лiсоекологiчнi заходи, першочерговим завданням яких є достовiрне визначення втрат, завданих вiтровалами, та обчислення лiсоекономiчної ефективностi окремих видiв i комплексу лiсогосподарських заходiв щодо забезпечення вiтровалостiйкостi насаджень. Лiсоекономiчнi заходи розробляються за такою структурологiчною схемою (алгоритмом): 1 [прямi збитки вiд вiтровалу + завуальованi збитки] - 2 [ступiнь впливу вiдповiдних лiсогосподарських заходiв на зменшення вiтровальностi] - 3 [економiчна оцiнка зменшення вiтровальностi пiсля кожного господарського заходу] - 4 [обгрунтування економiчної доцiльностi впровадження тих чи iнших заходiв та їх технологiй] - 5 [комплексна економiчна оцiнка системи противiтровального захисту лiсу у даному господарствi].

Лiсiвничо-технологiчнi вимоги щодо лiквiдацiї наслiдкiв вiтровалiв повиннi враховувати, що процеси природної реабiлiтацiї пошкоджених лiсових масивiв вiдбуваються упродовж довгого перiоду часу, який включає змiну декiлькох наступних поколiнь лiсу. Штучна реабiлiтацiя реалiзується на незначному вiдрiзку часу в умовах деформованого грунтового покриву та захаращеностi територiї. Основнi завдання i цiлi, що ставляться при цьому полягають у проведеннi таких заходiв: забезпечення розробки i вивезення вiтровальної деревини з метою її використання в народному господарствi; очищення площi вiтровалу вiд захаращеностi уламками деревини; створення лiсових культур в умовах деформованої лiсобiологiчної ситуацiї для забезпечення прискореного її вiдновлення; вирощування вiтровалостiйких, цiнних деревостанiв. Технологiчне проведення штучної реабiлiтацiї повинно виключати розвиток ерозiї, сприяти виконанню лiсiвничо-екологiчних вимог щодо забезпечення вiтровалостiйкостi насаджень.



ВИСНОВКИ

1. Вiтровали лiсу в районi пiвнiчно-схiдного мегасхилу Українських Карпат є перманентним стихiйним процесом, що має безпосереднiй вплив на формування просторової структури лiсових масивiв, їх стан i продуктивнiсть.

2. Вiтровалонебезпечнi ситуацiї формуються пiд впливом вiтровалотвiрних факторiв фiзико-географiчної, лiсобiологiчної й антропогенної природи.

3. Основними вiтровалотвiрними факторами є сильнi вiтри (15 м/с i бiльше) у поєднаннi з iнтенсивними атмосферними опадами у виглядi злив чи мокрого снiгу.

4. Гiрська орографiя впливає на перерозподiл клiматичних факторiв - кiлькiсть опадiв, силу i напрямок вiтру, деформацiю вiтрових потокiв з формуванням мезоструменiв пiдвищеної швидкостi, температурний режим i в зв'язку з цим на модифiкацiю локальних вiтровальних ситуацiй.

5. Найiстотнiший вплив на основнi вiтровалотвiрнi фактори - вiтровий режим, кiлькiсть i характер випадання опадiв мають висота мiсцевостi над рiвнем моря та експозицiя схилiв, що дає пiдставу для їх використання при визначеннi рiвня вiтровалонебезпечностi вiдповiдної територiї.

6. Пiвнiчно-схiдний мегасхил Українських Карпат характеризується неоднорiдними фiзико-географiчними умовами (висотою гiрських масивiв, панiвними експозицiями, крутизною i довжиною схилiв, глибиною їх розчленування), що зумовлює специфiчнiсть вiтровального режиму захiдної (Бескидської), центральної (Горганської) i схiдної (Чорногоро-Чивчинської) його частин.

7. Iз змiною висоти над рiвнем моря змiнюється лiсистiсть територiї, проявляється висотна зональнiсть рослинного покриву i грунтiв, у кожнiй частинi мегасхилу формується свiй висотний спектр поясностi. В усiх частинах мегасхилу найбiльша кiлькiсть лiсiв притаманна середнiм висотним рiвням. Найбiльша кiлькiсть вiтровалiв зосереджена в теперiшнiй антропогеннiй смузi смерекових лiсiв.

8. Найменш вiтростiйкою породою є ялина звичайна, проте вiтровали i вiтроломи не є рiдкiсними у ялицевих, сiровiльхових i букових лiсах.

9. Показник площi вiтровалiв до площi лiсiв (iндекс вiтровалонебезпечностi) є характерним для кожного висотного ступеня мегасхилу. Захiдна, центральна i схiдна частини мегасхилу вiдрiзняються своїми специфiчними iндексами вiтровалонебезпечностi.

10. Розподiл площi лiсiв мегасхилу за експозицiями схилiв рiзний: панiвними є схили пiвнiчно-схiдної, пiвденно-схiдної, пiвденно-захiдної i пiвнiчно-захiдної експозицiй. Найбiльшi вiдноснi площi вiтровалiв у захiднiй частинi мегасхилу припадають на схили пiвденно-захiдної експозицiї, у центральнiй частинi - на схили пiвденно-схiдної, а в схiднiй частинi - на схили пiвденно-захiдної i пiвнiчно- захiдної експозицiй.

11. Найвищi показники (iндекси) вiтровалонебезпечностi у захiднiй частинi мегасхилу характернi для схилiв захiдної, пiвденно-захiдної та пiвденної експозицiй; у центральнiй частинi - захiдної i пiвденно-схiдної; а в схiднiй частинi - пiвнiчно-захiдної i пiвденно-схiдної експозицiй.

12. Господарськi заходи - рубки головного користування, вибiрковi санiтарнi рубки, прохiднi рубки i прорiдження, прокладання дорiг i трас нафто-, газопроводiв i ЛЕП у зонах свого впливу зменшують вiтровалостiйкiсть деревостанiв. Ступiнь збiльшення вiтровалонебезпечностi пiд впливом цих заходiв визначається iндексами: суцiльнi рубки - 1.3; вибiрковi санiтарнi рубки - 1.6; дороги - 2.7; траси - 2.7. Суцiльнi рубки i формування мережi дорiг у їх взаємозв'язку не є визначальними щодо iнтенсивностi вiтровалiв.

13. Мiж об'єктами суцiльних рубок та iнтенсивнiстю наступних вiтровалiв залежнiсть вiдсутня. Розмiри вiтровалiв у роки з пiдвищеною вiтровалонебезпечною ситуацiєю не залежать вiд розмiрiв попереднiх суцiльних рубок, якщо останнi проведеннi в межах розрахункової лiсосiки.

14. У пiслявiтровальнi перiоди збiльшується кiлькiсть площ, оголених вiд деревостанiв не лише внаслiдок суцiльних рубок, але й суцiльних розробок вiтровалiв. Перманентнiсть вiтровалiв зумовлює постiйне збiльшення таких площ. За 24-рiчний перiод наших дослiджень таке збiльшення у захiднiй частинi мегасхилу становило 30%, центральнiй - 14%, схiднiй - 10%, з максимальними значеннями в перiоди 1980-1986, 1986-1992 рокiв.

15. Вибiрковi санiтарнi рубки не забезпечують зниження ступеня вiтровалонебезпечностi деревостанiв. Пiсля цих рубок деревостани мають у складi менший вiдсоток ялини, меншу повноту, менший вiк порiвнянно з дiлянками, на яких санiтарнi рубки не проводилися. Загалом, вибiрковi санiтарнi рубки сприяють в наступнi вiтровалонебезпечнi перiоди посиленню часткових вiтровалiв, а пiзнiше знищенню таких лiсостанiв суцiльними вiтровалами.

16. Мiж густотою мережi лiсових дорiг та обсягом наступних вiтровалiв залежнiсть вiдсутня. Вiдносне збiльшення кiлькостi дорiг спостерiгається в роки пiсля вiтровалiв.

17. Прокладання трас нафто-, газопроводiв i ЛЕП збiльшує вiтровалонебезпечнiсть у зонах їх впливу, що слiд враховувати пiд час технiко-економiчного обгрунтування їх будiвництва.

18. Прохiднi рубки i прорiдження зменшують вiтровалостiйкiсть деревостанiв. У разi прояву вiтровалонебезпечних ситуацiй у наступнi пiсля їх проведення роки вiрогiднiсть вiтровалiв на цих площах збiльшується.

19. На основi аналiзу просторової специфiки, фiзико-географiчної зумовленностi та антропогенної iнтенсифiкацiї вiтровалiв, а також за допомогою визначення коефiцiєнтiв вiтровалонебезпечностi на дослiджуванiй територiї видiлено шiсть районiв вiтровалонебезпечностi.

20. Лiсове господарство в умовах пiвнiчно-схiдного мегасхилу Українських Карпат повинно включати систему органiзацiйних господарських та економiчних заходiв, в яких врахована районна специфiка вiтровалонебезпечностi, ступiнь антропогенного зниження вiтровалостiйкостi деревостанiв та лiсiвничо-економiчна доцiльнiсть проведення тих чи iнших противiтровальних заходiв.

Пропозицiї виробництву

1. З метою попередження вiтровалiв i зменшення вiд них збиткiв на пiвнiчно-схiдному мегасхилi Українських Карпат необхiдно: на основi районування територiї за ознаками вiтровалонебезпечностi впровадити систему ведення лiсового господарства, що забезпечує зниження прояву вiтровальних стихiй.

2. Визначення обсягу розрахункової лiсосiки слiд проводити з урахуванням кiлькостi деревини, що надходить з вiтровальних площ.

3. У високогiрських районах з пiдвищеною вiтровалонебезпечнiстю вилучити з головного користування тi площi, якi можуть виконувати функцiї вiтровалозахисних смуг.

4. Пiд час планування головного користування в першу чергу вiдводити пiд суцiльнi рубки зрiдженi та низькоповнотнi деревостани. З метою попередження вiтровалонебезпечних ситуацiй, допускати вiдведення пiд суцiльну рубку низькоповнотних деревостанiв у вiцi на 10% нижчому вiд прийнятого вiку головної рубки.

5. Визначення ширини лiсосiк суцiльних рубок проводити з урахуванням зони їх впливу на зниження вiтровалостiйкостi сумiжних деревостанiв.

6. Обмежити застосування поступових рубок головного користування в районах з високим рiвнем вiтровалонебезпечностi.

7. Переглянути критерiї доцiльностi проведення вибiркових санiтарних рубок i знизити рiвень ступеня ураженостi, за якого призначаються суцiльнi санiтарнi рубки.

8. Вилучити з категорiї суцiльних санiтарних рубок вiдведення та облiк розробок суцiльних вiтровалiв.

9. Припинити проведення прохiдних рубок у районах з найбiльш високим рiвнем вiтровалонебезпечностi (I-III).

10. Розширення мережi дорiг проводити на пiдставi генерального (перспективного) плану з визначенням першочергової її розбудови на найменш вiтровалонебезпечних територiях.

11. Прокладання трас для будiвництва дорiг проводити лише пiсля попереднього формування вздовж них вiтровалостiйких узлiсь.

12. У разi вiдводу територiй пiд нафто-, газопроводи i ЛЕП вiдшкодовувати збитки, що формуються внаслiдок зниження вiтровалостiйкостi сумiжних лiсових масивiв.

13. Створити систему монiторингу вiтровалiв з охопленням цiлого пiвнiчно-схiдного мегасхилу Українських Карпат.



ОСНОВНI ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦIЇ ВИКЛАДЕНI В ТАКИХ РОБОТАХ

1. Калуцький I.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-схiдному макросхилi в Українських Карпатах. - Львiв: "Компанiя "Манускрипт", 1998. - 204 с.

2. Калiнiн М.I., Калуцький I.Ф., Iванюк А.П. Вiтровали в гiрських та передгiрських регiонах Українських Карпат. - Львiв: "Компанiя "Манускрипт", 1998. - 208 с.

3. Калуцький I.Ф., Iванюк А.П. Деякi аспекти природи вiтровалiв (на прикладi лiсiв Делятинського лiсокомбiнату). - Львiв: УкрДЛТУ, 1994. - 12 с.

4. Калуцький I.Ф. Вплив вiтровалiв на змiну сортиментної структури деревостанiв // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Лiсiвницькi дослiдження в Українi. - Львiв: УкрДЛТУ, 1996. - Вип. 5. - С. 114-117.

5. Калуцький I.Ф. Вплив вибiркових санiтарних рубок на вiтровальнiсть лiсу в умовах пiвнiчно-схiдного мегасхилу Українських Карпат // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Лiсiвницькi дослiдження в Українi. - Львiв: УкрДЛТУ, 1996. - Вип. 5. - С. 117-121.

6. Калуцький I.Ф. Вплив лiсових дорiг на вiтровальнiсть лiсу // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Лiсiвницькi дослiдження в Українi. - Львiв: УкрДЛТУ, 1996. - Вип. 5. - С. 121-124.

7. Калуцький I.Ф. Перманентнiсть i прогнозування вiтровалiв // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Львiв: УкрДЛТУ, 1997. - Вип. 7. - С. 18-22.

8. Калуцький I.Ф. Вплив будiвництва дорiг та iнших господарських заходiв на вiтровальнiсть лiсу в Карпатах // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Львiв: УкрДЛТУ, 1998. - Вип. 9. - С. 6-11.

9. Калуцький I.Ф. Нова концепцiя визначення еколого-економiчного значення вiтровалiв // Працi наукового товариства iм. Т.Г.Шевченка. Екологiчний збiрник. - Львiв, 1999. - Т. 3. - С. 132-135.

10. Калуцький I.Ф. Вiтровали в Карпатах i технологiя розробки вiтровальної деревини // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Лiсовий комплекс напередоднi XXI столiття: освiта, наука, виробництво. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.6. - С. 49-52.

11. Iванюк А.П., Калуцький I.Ф., Калiнiн М.I. Особливостi формування вiтровалiв у лiсах Українських Карпат // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Сучасна екологiя i проблеми сталого розвитку суспiльства. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.7. - С. 200-205.

12. Калуцький I.Ф., Iванюк А.П. Особливостi впливу висоти мiсцевостi над рiвнем моря на формування вiтровалiв лiсу // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Дослiдження, охорона та збагачення бiорiзноманiття. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.9. - С. 223-226.

13. Iванюк А.П., Калуцький I.Ф. Вiтровали лiсу в Горганах // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Дослiдження, охорона та збагачення бiорiзноманiття. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.9. - С. 227-229.

14. Калуцький I.Ф., Iванюк А.П. До питання про перiодичнiсть вiтровалiв лiсу в Карпатах // Науковий вiсник: Зб. наук.-техн. пр. - Лiсiвницькi дослiдження в Українi. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.10. - С. 123-127.

15. Калуцький I.Ф. Методика еколого-економiчної оцiнки вiтровалiв // Науковий вiсник Нацiонального аграрного унiверситету: Зб. наук.-техн. пр. - Лiсiвництво. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 17. - С. 97-101.

16. Калуцький I.Ф. Прогнозування вiтровалiв // Лiсовий i мисливський журнал. - 1999. - №1. - С. 15.

17. Калуцький I.Ф. Вплив макроатмосферних явищ на вiтровальнiсть лiсу // Лiсовий i мисливський журнал. - 1999. - №2-3. - С. 22.

18. Калуцкий И.Ф. Основные направления экономии сырьевых, материальных и топливно-энергетических ресурсов в Выгодском лесокомбинате // Тезисы докладов науч.-техн. конф. "Научно-технический прогресс и техническое перевооружение предприятий лесной и деревообрабатывающей промышленности в XII пятилетке". - Ивано-Франковск: ПКТИ. - 1987. - С. 143-144.

19. Калуцький I.Ф. Значення лiсогосподарських заходiв у формуваннi вiтровалiв лiсу // Тези мiжнар. конф. "Проблеми та перспективи розвитку лiсiвничої освiти, науки та виробництва". - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999. - С. 64.

20. Калуцький I.Ф., Iванюк А.П. Вiтровальнiсть деревостанiв в основних типах лiсу Горган // Тези мiжнар. конф. "Проблеми та перспективи розвитку лiсiвничої освiти, науки та виробництва". - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999. - С. 65.

21. Калуцький I.Ф., Iванюк А.П. Проблеми лiсовiдновлення на вiтровально-буреломних площах // Тези мiжнар. конф. "Проблеми та перспективи розвитку лiсiвничої освiти, науки та виробництва". - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999. - С. 65-66.

22. Калуцкий И.Ф., Иванюк А.П. Влияние сплошных рубок, проходных рубок и прореживаний на ветровальность леса // Материалы Всеросс. науч.-техн. конф. "Повышение технического уровня машин лесного комплекса". - Воронеж. - 1999. - С. 30-33.



АНОТАЦІЯ

Калуцький I.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-схiдному макросхилi Українських Карпат. Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня доктора сiльськогосподарських наук за спецiальнiстю 06. 03. 03 - лiсознавство i лiсiвництво. - Український державний лiсотехнiчний унiверситет, Львiв, 1999.

Вiтровали лiсу завдають значних збиткiв лiсовому господарству України. Основнi природнi фактори, якi викликають це стихiйне лихо - сильнi вiтри в поєднаннi з iнтенсивними опадами. В умовах гiрської орографiї вiтровий режим деформується пiд впливом напрямкiв гiрських хребтiв. Кiлькiсть i характер атмосферних опадiв змiнюється залежно вiд висоти i експозицiї схилiв.

Сукупнiсть рiзних рiвнiв iндексiв вiтровальностi висот i експозицiй визначила градацiї районiв вiтровалонебезпечностi. Видiлено i описано 6 районiв вiтровалонебезпечностi.

Проведене районування вперше дало можливiсть порiвняльної оцiнки окремих територiй Українських Карпат за їх вiтровалонебезпечнiстю, що забезпечує вiдповiдну диференцiацiю систем лiсокористування. Виконанi в цьому аспектi дослiдження впливу основних лiсогосподарських заходiв показали, що вiтровалостiйкiсть деревостанiв у зонi їх впливу знижується на 40-70%.

Ключовi слова: вiтровали лiсу, фактори, районування вiтровалонебезпечностi, прогнозування, система заходiв.



SUMMARY

Calutscy I.F. Windfalls on North-Eastern macroslope in Ukrainian Carpathian mountains. Manuscript.

Dissertation on the defence of the scientific degree of a Doctor of agricultural sciences on the speciality 06. 03. 03 - Forest Science and Sylviculture. - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 1999.

Windfalls in forests make significant harm to forest industry of Ukraine. The main natural factors which are causing this disaster are strong winds in combination with strong precipitation. Under conditions of mountainous orography the wind regime is deformted by directions of mountain ridges and altitude. Amount and character of precipitation differ by height and slope exposition.

Combination of different levels of windfall indiсes of heights and expositions identified levels of windfall areas. It was shown and described 6 areas of windfall incidence.

The regionalisation has allowed, for the first time, to compare some territories of Ukrainian Carpathian Mountains by their windfall incidence, which will make possible differentiation of forest management. The researches of influence of main forestry measures have showed that stand windfall resistance in zone of their influence deminishes up to 40-70%.

Key words: windfalls in forests, factors, regionalisation of windfall incidence, prognostication, system of measures.



АННОТАЦИЯ

Калуцкий И.Ф. Ветровалы на северо-восточном макросклоне Украинских Карпат. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06. 03. 03 - лесоведение и лесоводство, Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 1999.

Ветровалы лесов наносят значительный ущерб лесному хозяйству Украины и других государств в пределах физико-географической области Карпат. Ветровалоопасные ситуации формируются под влиянием комплексного действия орографических, метеорологических, лесобиологических, антропогенных факторов. Основные природные факторы вызывающие это стихийное бедствие - сильные ветры в сочетании с обильными осадками. В условиях горной орографии ветровой режим деформируется под влиянием направлений горных хребтов и высоты местоположения территории. Колличество и характер атмосферных осадков изменяется в зависимости от высоты и экспозиции склонов. Данное положение позволило в качестве основных ветровалоопределяющих факторов рассматривать высоту местности над уровнем моря и экспозицию склонов.

Северо-восточный макросклон Украинских Карпат характеризируется различными физико-географическими условиями (высотой горных хребтов, экспозициями, крутизной и длиной склонов), что обуславливает специфичность ветровального режима западной (Бескидской), центральной (Горганской) и восточной (Черногоро-Чивчинской) его частей. Выполненное индексирование интенсивности ветровальности выявило наличие тесной кореляционной связи между высотой над уровнем моря и индексами ветровалоопасности. Зависимость апроксимируется уравнением параболы второго порядка и имеет особенности для каждой территориальной части региона. Зафиксированы достоверные показатели зависимости индеков ветровальности от экспозиции склонов.

Сочетание разных уровней индексов ветровальности высот и экспозиций определило градации районов ветровалоопасности. Выделено шесть районов в пределах от района с особенно высокой ветровалоопасностью к району с незначительной ветровалоопасностью. Выделенные районы охватывают всю территорию северо-восточного макросклона. Экстраполяция геоморфологических, лесобиологических, почвенных и климатических особенностей представленных физико-географических областей и районов на определенные районы ветровалоопасности позволила получить их комплексную физико-географическую характеристику.

Выполненные с применением метода индексации исследования влияния основных лесохозяйственных мероприятий (сплошных, частичных санитарных, проходных рубок, строительства дорог, прокладки линий электропередач, нефте- и газопроводов) показали, что ветровалоустойчивость древостоев в зоне их влияния снижается. Степень увеличения ветровалоопасности под влиянием этих мероприятий определяется индексами: сплошные рубки - 1.3; частичные санитарные рубки - 1.6; проходные рубки - 1.4; дороги - 2.7; трасы - 2.7.

Изучение природы ветровалов, определение степени влияния на снижение ветровалоустойчивости отдельных видов лесохозяйственной деятельности позволили разработать методологию и методику прогнозирования ветровалов.

Проведённое районирование впервые дало возможность сравнительной оценки отдельных территорий Украинских Карпат по их ветровалоопасности, что обеспечивает дифференциацию систем лесопользования и применение соответствующих технологий, направленных на повышение ветровалоустойчивости древостоев и рациональное ведение лесного хозяйства в условиях ветровалоопасных физико-географических комплексов.

Ключевые слова: ветровалы леса, факторы, районирование ветровалоопасности, прогнозирование, система мероприятий.

Размещено на Allbest.ru

...