Епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в умовах Степу України, удосконалення діагностики та боротьби

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

УДК 619:616.98.579.873.21:636.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ СТЕПУ УКРАЇНИ, УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА БОРОТЬБИ

16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби

Короленко Леонід Семенович

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті

Науковий керівник - кандидат ветеринарних наук, доцент Ткаченко Олексій Андрійович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри епізоотології та інфекційних хвороб

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, Кассіч Юрій Якович Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, провідний співробітник лабораторії вивчення туберкульозу;

доктор ветеринарних наук, професор Буряк Євген Іванович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри мікробіології та вірусології.

Провідна установа: Харківський зооветеринарний інститут Міністерства АПК України, кафедра епізоотології, економіки і організації ветеринарної справи, м. Харків

Захист дисертації відбудеться 24 червня 1999 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою: 310023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини /м. Харків, вул. Пушкінська, 83/.

Автореферат розісланий 24 травня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор ветеринарних наук, професор Конаржевський К.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розроблені заходи профілактики і боротьби, удосконалюючись з часом /І.В. Піддубський і співавт., 1966; І.Т. Нечваль, 1989; Є.І. Буряк, 1997; А.І. Завгородній, 1997; Ю.Я. Кассіч і співавт., 1996, 1997/, з урахуванням нових даних стосовно етіології, епізоотології, діагностики захворювання, дають змогу ліквідувати туберкульозну інфекцію не тільки в межах господарства, району, області /А.О. Закордонець і співавт., 1984; П.П. Достоєвський, 1997/, але й в цілому в країні /I.S. Vanlein, M.A. Essey, 1996/.

Водночас, в 1990-1993 рр. туберкульоз реєструвався в більшості країн світу від 0,002% в США до 52% в Перу /I. Pavlik, 1996/, що свідчить про існування, ще й в теперішній час, проблеми з цього питання на певних територіях. Це наносить господарствам значних економічних збитків /Е.О. Косолапов,1997/ та, без сумніву, створює постійну загрозу зараження збудником туберкульозу людини. Ензоотичність захворювання, яка формується на окремих територіях потребує ретельного вивчення його епізоотології та, на підставі цього, розроблення, з урахуванням регіональних рушійних факторів епізоотичного процесу, науково обґрунтованої системи профілактики та боротьби з хворобою без застосування вакцини, так як стосовно її ефективності існують протилежні думки /Ю.Я. Кассіч і співавт., 1981; М.А. Сафін, 1982; В.М. Buddle et al., 1995/.

Без сумніву, ефективності протитуберкульозних заходів сприяє точна та своєчасна діагностика. Особливо актуальним це питання виникло в останні десятиріччя з появою мікобактеріозної інфекції, обумовленої окремими видами атипових мікобактерій /О.В. Мартма, К.К. Тяхнас, 1986; В.П. Урбан і співавт., 1986; О.С. Донченко, 1989; М.П. Овдієнко, 1991; О.А. Ткаченко, 1988,1999/.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися на замовлення Дніпропетровської обласної державної адміністрації /№3 - 332 від 4 січня 1996 р./ та згідно наукових планів кафедри епізоотології Дніпропетровського державного аграрного університету /1996-1999 рр./.

Мета та задачі дослідження. Головною метою наших досліджень є визначення епізоотологічних особливостей туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області, удосконалення діагностики і розробка науково обґрунтованої системи профілактики та боротьби.

У зв'язку з цим задачами дослідження були:

1. Вивчити динаміку епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби і дати епізоотологічну оцінку ефективності протиепізоотичних заходів в Дніпропетровській області за останні 34 роки /1965-1998 рр./;

2. Дослідити епізоотологічні особливості прояву туберкульозу та встановити основні причини тривалого неблагополуччя господарств;

3. Визначити епізоотологічну ефективність вакцини BCG в часі її широкого виробничого застосування в системі оздоровчих заходів;

4. Провести вивчення активності та специфічності ППД-туберкуліну для ссавців Курської біофабрики та фірми “Біолек”;

5. Дослідити бактеріологічну ефективність стандартного і вдосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена;

6. Визначити економічні збитки від туберкульозу великої рогатої худоби;

7. Розробити систему комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на протязі 34 річного періоду визначена динаміка епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області та представлена епізоотологічна характеристика протиепізоотичних заходів, що проводяться. Показано залежність прояву туберкульозу від віку тварин та тривалості неблагополуччя стад від інфікованості народженого молодняка мікобактеріями. Відмічено, що на частоту прояву алергічних реакцій у великої рогатої худоби впливає не лише кратність туберкулінізацій, якість годівлі але й рівень резервної лужності сироватки крові тварин.

Показано, що в умовах господарств Дніпропетровської області лише у 88,8-94,7% імунізованих вакциною BCG молодих тварин спостерігається стимуляція імуногенезу, а у корів цей показник становить - 40-60%.

Вперше в умовах України встановлено, що в організмі імунізованих реагуючих і нереагуючих на ППД-туберкулін для ссавців тварин персистують мікобактерії туберкульозу, які досить часто виділяються з молоком /40-60%/.

Застосування вакцини BCG не сприяє зниженню частоти патологоанатомічного прояву хвороби та відповідно напруженості епізоотичного процесу туберкульозу в цілому.

Встановлена різниця в специфічності та активності туберкулінів Курської біофабрики та фірми “Біолек” /м. Харків/, які використовуються для діагностики туберкульозу тварин господарств України.

Вперше в умовах виробництва вивчена бактеріологічна діагностична цінність удосконаленого живильного середовища Левенштейна-Ієнсена та визначені, в умовах нової Національної грошової одиниці, економічні збитки від туберкульозу.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлені епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області дали можливість розробити комплексну систему науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з хворобою. Її впровадження сприяє об'єктивній оцінці та проведенню протиепізоотичних заходів, направлених на стабілізацію епізоотичної ситуації і викоренення туберкульозу тварин. Основою системи є профілактика заносу збудника в господарство, оперативне уточнення дійсної причини алергічних реакцій, своєчасне виявлення інфікованих та хворих тварин на туберкульоз, їх ізоляція та забій, недопущення зараження народженого молодняка /молозивом та молоком, контамінованого збудником туберкульозу/, підвищення природної стійкості сприйнятливого поголів'я та якісне проведення заключних оздоровчих заходів.

Визначення вікової структури захворюваності тварин туберкульозом дає підставу пропонувати ДДВМ України проводити алергічні дослідження тварин з п'яти-шестимісячного віку.

Вивчення епізоотологічної ефективності вакцини BCG сприяло аргументованій оцінці епізоотичної ситуації і призупиненню її використання в виробничих умовах.

Дані визначення активності і специфічності туберкулінів та бактеріологічної ефективності удосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена дали підставу рекомендувати ДДВМ України внести відповідні зміни, після комісійної перевірки одержаних даних, у нормативно-технічні документи - використовувати для алергічної діагностики туберкулін фірми “Біолек” /м. Харків/, а для бактеріологічних досліджень-удосконалене штучне живильне середовище Левенштейна-Ієнсена.

Основні результати досліджень увійшли в нормативно-технічний документ, затверджений управлінням ветеринарної медицини Дніпропетровської обласної державної адміністрації: Система комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби /1996 р./.

Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно виконав всі основні дослідження, проаналізував їх результати і обґрунтував наукові висновки. Бактеріологічна діагностика проведена у співпраці з співробітниками Дніпропетровського державного аграрного університету.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та засіданнях вченої ради Дніпропетровського державного аграрного університету /1996-1999 рр./; річних зборах з підсумків роботи ветеринарної медицини України /1996 р./; колегії ДДВМ України /1997-1999 рр./; республіканських, обласних і кущових семінарах /Дніпропетровськ, 1996-1999 рр.; Київ, 1997 р./.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 друкованих робіт, в тому числі 4 у профільованому журналі /Ветеринарна медицина України/, один методичний посібник /Службі ветеринарної медицини/.

Об'єм та структура роботи. Дисертація викладена на 147 сторінках машинопису, ілюстрована 28 таблицями, 6 рисунками. Вона складається із вступу, огляду літератури, власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних пропозицій, списку літератури, який налічує 268 джерел, у тому числі 54 іноземною мовою та додатку.

Матеріал та методи

Роботу виконували на кафедрі епізоотології та інфекційних хвороб і в навчально-дослідній лабораторії вивчення проблем туберкульозу Дніпропетровського державного аграрного університету, а також в господарствах Дніпропетровської області в 1996-1999 рр.

Аналіз епізоотичної ситуації по туберкульозу великої рогатої худоби проводили відповідно методичних вказівок І.А. Бакулова /1979/; В.П. Литвина і Б.М. Ярчука /1994/. Матеріалом були документи звітності державної служби ветеринарної медицини за 1965-1998 рр., результати власних алергічних досліджень та ветеринарно-санітарної експертизи тварин, забитих в господарствах, дані лабораторного дослідження біологічного матеріалу.

Встановлення факторів, які сприяють виникненню туберкульозу в господарствах проводили шляхом обстежень 34 господарств, неблагополучних щодо туберкульозу /1996-1998 рр./, за традиційною в ветеринарній медицині методикою.

Загальну характеристику вікової структури захворюваності тварин на туберкульоз визначили в динаміці алергічних досліджень 25435 тварин, в тому числі 11394 корів 20 неблагополучних пунктів, а частоту прояву інфекції - у 2091 тварини з 2 місячного віку. У різновікових корів, реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців визначали частоту прояву туберкульозу.

Для визначення епізоотологічної ефективності виробничого застосування вакцини BCG в системі оздоровчих заходів при туберкульозі великої рогатої худоби, в тому числі частоти адаптації мікобактерій штаму BCG щодо організму різновікових тварин проведено досліди в 2 благополучних і 3 неблагополучних щодо туберкульозу господарствах, згідно настанови “По застосуванню вакцини BCG при туберкульозі великої рогатої худоби” /1990р./. Використано 173 тварини, у тому числі 10 корів. Окрім цього, на семи коровах благополучного господарства випробували вплив подвоєної дози вакцини на адаптивну здатність мікобактерій щодо організму.

Частоту персистенції і виділення мікобактерій бичачого виду з організму імунізованої вакциною BCG великої рогатої худоби, реагуючої і нереагуючої на ППД-туберкулін для ссавців, визначали лабораторним дослідженням 20 проб біологічного матеріалу /лімфатичні вузли/ та 10 - молока.

Тенденцію інтенсивних показників епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби, імунізованої вакциною BCG, визначали як в окремих господарствах, так і в масшабі одного району на базі 16 неблагополучних пунктів /1988-1994 рр./.

Для оцінки специфічності та активності серійного виробництва туберкулінів Курської біофабрики та фірми “Біолек” /м.Харків/ при діагностиці міко-бактеріальних інфекцій великої рогатої худоби, проведено досліди на тваринах п'яти неблагополучних і трьох благополучних щодо туберкульозу господарств, а також в одному -, поголів'я якого вільне від інфекції. Симультаною пробою досліджено 2694 тварини і проаналізовано алергічні реакції у 90 тварин, неблагополучних і у 70 - благополучних щодо туберкульозу господарств, а також проведено ветеринарно-санітарну експертизу, забитих з діагностичною метою 10 реагуючих. Лабораторно досліджено сім проб біологічного матеріалу. Виробниче випробування удосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена, запропонованого О.А.Ткаченком /1999 р./, в порівнянні із стандартним, проводили на базі відділу туберкульозу Дніпропетровської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини дослідженням п'яти проб вірогідно позитивного біологічного матеріалу, одержаного від тварин, інфікованих мікобактеріями бичачого виду. Передпосівний матеріал для лабораторних досліджень готували за методикою В.А. Матузенка і співавт. /1993 р./.

В основу визначення економічного збитку від туберкульозу взяті шестимісячні дані державної служби ветеринарної медицини, зоотехнічного обліку і власні дослідження по семи неблагополучних щодо туберкульозу господарствах великої рогатої худоби. Розрахунок економічного збитку від туберкульозу проводили за методикою, затвердженою ГУВ Мінсільгоспу України /А.О. Бо-кун і співавт., 1987 р./.

Алергічні, патологоанатомічні та бактеріологічні дослідження тварин проводили згідно з “Настановою по діагностиці туберкульозу тварин та птиці”, затвердженою ГУВМ МСГП України /1994 р./.

Робота супроводжувалася епізоотологічним аналізом результатів досліджень, одержаних при розрахунках показника захворюваності /на 10000 і 1000 сприйнятливих тварин/, індексу епізоотичності, коефіцієнту вогнищевості, кореляції, та визначенні лінії тенденції /І.А. Бакулов, 1979; В.П. Литвин і Б.М. Ярчук, 1994/ за допомогою програмного мікрокалькулятора МК-56 /Д.Т. Винничук і В.П. Гавриленко, 1986/.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області

Характеристика епізоотичної ситуації

Вивчення тенденції прояву епізоотичного процесу туберкульозу великої рогатої худоби протягом 34 річного періоду засвідчило наявність тільки одного підйому напруженості, що твердить про особливості впроваджуваних протиепізоотичних заходів на конкретній адміністративно-господарській території.

За 1965-1998 рр. лише на протязі одного року /1973 рік/ статистично не реєструвалося неблагополучних пунктів і хворих на туберкульоз тварин, що може свідчити про постійну наявність активної ланки епізоотичного ланцюга - джерела збудника інфекції. До того ж кількість виявлених неблагополучних пунктів, перевищуючи кількість /9/ оздоровлених підтверджує достатньо низьку епізоотологічну ефективність протитуберкульозних заходів. За сім п'ятирічних, в тому числі один чотирирічний /1995-1998 рр./ періодів /1965-1998 рр./ тільки в 1965-1969; 1985-1989 та 1990-1994 рр. кількість оздоровлених переважала кількість виявлених неблагополучних пунктів.

Протягом аналізованого періоду /1965-1998 рр./ в 20 /90,9%/ з 22 адміністративно-господарських районів реєструвався туберкульоз, в тому числі 1-5 років - 5 /25,0%/; 6-10 років - 3 /15,0%/; 11-15 років - 7 /35,0%/; 16-20 років - 3 /15,0%/; 21-25 років - 1 /5,0%/; 26 років і більше - 1 /5,0%/.

Показано, що тільки в двох /П'ятихатський, Синельниківський/ з 22 районів не реєструвалося захворювання. В окремі періоди /1990-1994 рр./ кількість таких районів рівнялася 16 /72,7%/. Водночас в окремих районах /Петриківський, Софіївський/ туберкульоз реєструвався лише на протязі одного періоду /1995-1998 рр. та 1990-1994 рр. відповідно/, а в деяких - /Криворізький, Павлоградський/ - протягом 24 та 29 років відповідно. Останнє визначає та утверджує ензоотичність захворювання на окремих територіях, яка при туберкульозі може бути зумовлена недостатньо ефективним впливом діючої на території області системи заходів профілактики та боротьби з хворобою. Це підтверджується і стабільністю неблагополучних районів в межах 13-16, за останні 24 роки. На вивчаємій території майже рівномірно розташовуються райони з вищою і нижчою захворюваністю тварин на туберкульоз. Встановлено суттєве та динамічне підвищення напруженості епізоотичної ситуації з туберкульозу тварин в області: коефіцієнт вогнищевості зріс з 53,6+19,8 в 1965-1969 рр. до 231,7+42,7 в 1995-1998 рр., що в 4,3 раза більше, ніж в початковий аналізований період.

За останні 18 років /1981-1998 рр./ на фоні поступового щорічного зниження /в 2 раза/ кількості неблагополучних пунктів /з 50,8+4,4 в 1981-1989 рр. до 20,8+3,7 в 1990-1998 рр./, більш інтенсивно /3,6 раза/ знижувалася кількість реагуючих /з 14511,5+2121,7 до 3963,8+940,6 відповідно/. Разом з цим коефіцієнт вогнищевості, на фоні вірогідного зниження /2,4 раза/ кількості неблагополучних пунктів, знижувався значно повільніше /тільки в 1,4 раза/, а середній відсоток частоти прояву патологоанатомічних змін у тварин в перший аналізований період /1981-1989 рр./ склав 44,0+4,4, а в наступний /1990-1998 рр./ - 50,5+8,5, що в 1,1 раза більше, ніж в попередній.

Таким чином, встановлено значне розповсюдження та ензоотичність захворювання в окремих районах, стабільний рівень частоти патологоанатомічного прояву туберкульозу у тварин на фоні зниження кількості реагуючого поголів'я та неблагополучних пунктів. Це вказує на існування регіональної проблеми профілактики та боротьби з хворобою.

Характеристика прояву туберкульозу великої рогатої худоби

Напруженість епізоотичної ситуації диктувала проведення наступних досліджень по встановленню причин такого стану як в окремих господарствах, так і в масштабі більш обширних адміністративно-господарських одиниць /район/.

Показано, що основною причиною виникнення захворювання тварин на туберкульоз в господарствах /1996-1998 рр./, є недостатня ефективність заключних оздоровчих заходів /85,4%/.

Вивчення тривалості інтервалу між повторними спалахами хвороби у тварин господарств показали, що тільки в п'яти /14,7%/ з них туберкульоз не реєструвався в минулому /з 1985 року/. В інших 29 /85,4%/ відмічалося захворювання, але якої-небудь чіткої закономірності прояву хвороби не встановлено. В достатньо значній кількості господарств /9 пунктів/ туберкульоз ліквідовано ще 10-11 років тому. Проте, щороку, як свідчили аналітичні матеріали алергічних досліджень, в них реєструвалася незначна кількість корів, реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців /від 1 до 3% щороку/, а діагноз, згідно статистичних даних, не підтверджувався.

Дані досліджень засвідчили, що прояв туберкульозу у тварин, швидше всього, обумовлюється низькою якістю проведення спеціальних ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів.

Фактори, що сприяють тривалому перебігу епізоотичного процесу туберкульозу

Вивчення вікової структури захворюваності тварин на туберкульоз проводили на 766 реагуючих коровах трьох господарств, оздоровлених в 1991 році. Молодняк, на початку чергового спалаху хвороби, реагував на туберкулін в одиничних випадках.

Показано, що 32,8% корів першої лактації реагує на ППД-туберкулін для ссавців, дещо менше другої /24,7%/ та третьої /14,6%/. Це свідчить про частіший прояв туберкульозної інфекції, при повторному спалаху хвороби, у корів перших лактацій.

Досліджуючи протягом 1996-1998 рр. вікову структуру реагуючого поголів'я на 25435 тваринах, в тому числі на 11394 коровах 20 неблагополучних пунктів, встановлено поступове зниження частки алергічних реакцій у молодняка /з 42,0±4,2% в перші сім досліджень до 34,1±6,2% в наступні вісім в 1998 році / із середньорічним темпом 0,37%.

Водночас, у молодняку, загальному, туберкульозна інфекція частіше проявляється у телят віком 9-18 місяців /5,6-5,2%/. У молодшого та старшого поголів`я частота прояву інфекції, на рівні алергічних реакцій, знижується. Тільки в одному з 10 господарств виявлявся реагуючий на туберкулін молодняк віком 2-4 місяці - 0,3%. Проте, патологоанатомічний прояв хвороби спостерігався у телят /5,2%/ дещо старшої вікової групи /5-6 місяців/.

Показано, що у корів прояв туберкульозної інфекції перевищує такий самий показник по групі молодняка в 1,7 раза.

Ці та попередні дані можуть свідчити про активізацію інфекційного процесу латентної форми з наступним розвитком явної хвороби у корів, так як частота патологоанатомічного прояву туберкульозу у репродуктивного поголів'я рівняється 40-45%, а молодняку лише 10-15%, що в 2,4 раза менше, ніж у фізіологічно сформованих дорослих тварин.

Таким чином, однією з основних причин тривалого неблагополуччя господарств є висока зараженість, в молочний період, молодняка збудником туберкульозу. У значної кількості інфікованих мікобактеріями бичачого виду, але не-реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців молодих тварин інфекційний процес перебігає в латентній формі. При досягненні статевої зрілості, в період розтелів, особливо після першого та другого і під впливом інших факторів латентна туберкульозна інфекція переходить в типову форму інфекційного процесу. Це, та щорічне введення тварин з латентною інфекцією в основне стадо, підтримує тривале неблагополуччя господарств /О.І. Кузін, 1994/.

Результати виробничого застосування вакцини BCG в системі заходів боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби

В 1985 році з поголів'я Нікопольського району розпочато виробниче застосування вакцини BCG, як допоміжного заходу в боротьбі з туберкульозом великої рогатої худоби. В цьому випадку скомпрометоване у відношенні туберкульозу поголів'я відправлялося на забій, а завезене, після проведення спеціальних ветеринарно-санітарних і організаційно-господарських заходів, - імунізувалося. В господарствах інших районів області, окрім такої схеми, вакцина застосовувалася на нереагуючому на туберкулін поголів'ї з 10-денного - 2-3 місячного віку. Ретро- та проспективні дослідження свідчили, що як в першій групі, так і в другій групі господарств відмічався прояв туберкульозу з тенденцією широкого розповсюдження.

Тому, необхідним було в науково-виробничих дослідах визначити епізоотологічну ефективність вакцини BCG та подальшу необхідність її використання.

Науково-виробничі досліди, проведені в благополучних і неблагополучних господарствах, по вивченню частоти адаптації вакцинного штаму BCG до організму різновікового поголів'я великої рогатої худоби показали, що далеко не в усіх імунізованих тварин розвивається імунобіологічна перебудова у формі алергічної реакції на ППД-туберкулін для ссавців /через 45-60 днів після введення вакцини/. Це свідчить, що в межах 8-10% імунізованого поголів'я не формується штучно набута специфічна стійкість, яка власне і є передумовою для забезпечення послідуючого благополуччя тварин того чи іншого господарства.

З часом, у імунізованого поголів`я, знижувалася інтенсивність алергічних реакцій на туберкулін і їх кількість на 120-130 день складала 37-51%. Через 12 місяців кількість реагуючих тварин дослідних груп рівнялася 13-23%. Інтенсивність /потовщення складки шкіри/ алергічних реакцій знижувалася в два раза - з 6 до 3 мм.

Патологоанатомічні дослідження реагуючих на туберкулін імунізованих тварин благополучних і неблагополучних господарств виявилися негативними.

Водночас, лабораторними дослідженнями 15 проб біологічного матеріалу тварин виділено культури мікобактерій бичачого виду в 33-66% з кожного неблагополучного, а атипові мікобактерії IV групи за класифікацією Раніона від корови з одного з двох благополучних господарств.

В наступному, нереагуючих дослідних тварин реімунізували та алергічно дослідили через 12 місяців. Реагувало 17-30% тварин в неблагополучних і 8-40% - в благополучних господарствах. Контрольно-діагностичним забоєм 15 імунізованих реагуючих, неблагополучних гуртів, виявлені патологоанатомічні зміни туберкульозу у 20-66,6%, оглянутих на секції тварин.

Показано, що бактеріологічними дослідженнями макроскопічно незміненого матеріалу від реімунізованих та неімунізованих реагуючих виділяються культури мікобактерій бичачого виду в 25-100%. З проб молока реагуючих та нереагуючих на туберкулін імунізованих корів мікобактерії бичачого виду виділяються в 60% та 40% відповідно.

Ці дані свідчать про те, що імунний фон який, без сумніву, в певній мірі формується у імунізованого поголів`я може сприяти тривалій персистенції в макроорганізмі патогенного збудника і створювати щоденну загрозу для сприйнятливих тварин, та, що дуже важливо, людини.

Відмічено, що в умовах широкого виробничого застосування вакцини BCG напруженість епізоотичного процесу туберкульозу тварин в неблагополучних господарствах має динамічний характер, без зрушень в сторону послаблення. Якщо до імунізації відсоток тварин з патологоанатомічним проявом туберкульозу складав 21 то після її застосування, через 12 місяців - 23.

Застосування вакцини BCG на протязі послідуючих семи років також не призвело до зниження напруженості епізоотичного процесу туберкульозу. Напроти, в дев'яти господарствах, в яких вихідний рівень патологоанатомічного прояву туберкульозу у тварин був найнижчим, з перебігом часу, епізоотична ситуація суттєво ускладнилася. В жодному, з цієї групи, господарстві, після імунізації поголів`я, відсоток туберкульозних змін у тварин не знижувався до вихідного рівня. Також ситуація спостерігалася і в 2 групі господарств /три/ з середнім рівнем захворюваності. Тільки в 4 із 16 господарств патологоанатомічний прояв туберкульозу у тварин за сім років застосування вакцини, дещо знизився, з 39,9 до 34,7%.

Таким чином, встановлено, що застосування вакцини BCG не сприяє зниженню частоти патологоанатомічного прояву хвороби у тварин та відповідно напруженості епізоотичного процесу туберкульозу в цілому.

Одержані результати досліджень дали змогу обґрунтувати епізоотологічну недоцільність використання вакцини BCG в господарствах області.

Удосконалення діагностики туберкульозу Вивчення специфічності та активності туберкулінів

Для визначення специфічності та активності діагностичних препаратів, які використовуються в Україні, використали алерген Курської біофібрики та фірми “Біолек” /м. Харків/, серійного виробництва, в концентрації, передбаченій “Настановою по діагностиці туберкульозу тварин та птиці” /1994 р./.

Показано, що в неблагополучних по туберкульозу господарствах та гуртах тварин, серед яких циркулюють атипові мікобактерії, виявляється досить значна кількість реагуючих. Проте, частота прояву реакцій на введені діагностикуми відрізнялася. В господарствах, тварини яких інфіковані мікобактеріями бичачого виду, із загальної кількості реагуючих, частіше /у 1,2 раза/ спостерігається прояв реакцій на Харківський алерген, ніж на Курський. В господарствах, серед тварин яких, циркулюють атипові мікобактерії, спостерігалась зворотня закономірність, більш показова, ніж серед першої категорії тварин - на Харківський алерген реагувало в 2,7 раза менше тварин, ніж на Курський.

Досить значна кількість тварин, в обох категоріях господарств, реагує тільки на один із алергенів: в господарствах, де тварини інфіковані атиповими мікобактеріями домінують реакції на туберкулін Курської біофабрики /80% від загальної кількості реагуючих/; в неблагополучних щодо туберкульозу пунктах, навпаки - в 1,1 раза більше реагує тварин тільки на туберкулін фірми “Біолек”.

При контрольно-діагностичному забої з неблагополучних гуртів п`яти тварин, реагуючих тільки на Курський туберкулін, макроскопічних патологоанатомічних змін туберкульозу не встановлено, в той час як з п`яти тварин, реагуючих тільки на Харківський - туберкульозні ураження виявлені у трьох , а бактеріологічно туберкульоз підтверджено в одній із п`яти та в двох із двох, досліджених проб патологоанатомічно незміненого біологічного матеріалу відповідно.

Таким чином, одержані результати свідчать про епізоотологічну доцільність використання для зажиттєвої діагностики туберкульозу великої рогатої худоби ППД-туберкуліну для ссавців фірми “Біолек” /м. Харків/, оскільки алерген Курської біофабрики не виявляє певної кількості хворих на туберкульоз тварин /з патологоанатомічним проявом інфекційного процесу/.

Результати виробничого випробування удосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена

Показано, що із п`яти проб вірогідно позитивного біологічного матеріалу, реагуючих на туберкулін корів з неблагополучного щодо туберкульозу пункту, позитивний результат на дослідному середовищі одержано в п`яти /100,0%/, а на контрольному в двох /40,0%/ пробах, що в 2,5 раза менше, ніж на дослідному.

Спостереження за експериментальними зразками живильних середовищ протягом 29 днів росту колоній не виявили. Перші колонії мікобактерій з`явились на 30 день на живильному середовищі дослідного зразка і на 40 - контрольного.

Через 65 днів на контрольному середовищі виявлено 17,5, а на удосконаленому, дослідному, 29,8 колоній мікобактерій бичачого виду, що в 1,7 раза більше, ніж в першому випадку /в середньому на одну позитивну пробу/. В загальному, у розрахунку на одну пробу, на дослідному середовищі сформувалося в 4,2 раза більше колоній, ніж на контрольному.

Із 25 пробірок дослідного зразка живильного середовища ріст колоній виявлено в 12 /48,0%/, з них суцільний ріст - в 7 /58,3%/, а контрольного відповідно - в 4 /16,0%/ та в 2 /50,0%/.

Таким чином, виробниче випробування засвідчило підвищення адаптивних властивостей мікобактерій бичачого виду на удосконаленому зразку штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена: термін появи колоній скорочується на 10 днів, а кількість позитивних результатів і колоній мікобактерій, в розрахунку на одну пробу збільшується, відповідно у 2,5 та 4,2 раза.

Економічні збитки від туберкульозу великої рогатої худоби

Розрахунки питомої ваги окремих економічних збитків, визначених по семи господарствах, суттєво відрізняються - від 0,1% /зниження надоїв при додаткових туберкулінізаціях/ до 30% / втрата племінної цінності тварин/. Показано, що перетримка хворих на туберкульоз тварин сприяє усугубленню інфекційного процесу, перебігу його в генералізованій формі, що призводить до значного зниження якості продукції та формує другий по величині економічний збиток, питома вага якого, із загальної сукупності, рівняється 28,5%.

Витрати на проведення спеціальних ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів, на одне господарство дуже малі, в порівнянні з прямими збитками і складають всього 7,9% від загальної суми.

Розрахунки засвідчили, що протягом шести місяців неблагополуччя господарства, економічний збиток на одну тварину, інфіковану збудником туберкульозу, складає 585,9 грн.

На 92,1% його формують прямі втрати від захворювання.

Відсутність коштів та відповідно низька якість проведених спеціальних ветеринарно-санітарних та організаційно-господарських заходів може сприяти на такому фоні, тривалому неблагополуччю та, без сумніву, рецидиву хвороби в майбутньому.

ВИСНОВКИ

1. Визначена епізоотологічна особливість туберкульозу великої рогатої худоби в Дніпропетровській області, удосконалено діагностику та розроблена система комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби.

2. Епізоотологічною особливістю туберкульозу є значне розповсюдження та ензоотичність хвороби на окремих територіях /районах/.

3. В 1981-1998 рр. знижувалися кількість неблагополучних пунктів, кількість реагуючих на ППД-туберкулін для ссавців тварин та коефіцієнт вогнищевості відповідно в 2,4; 3,6; 1,4 раза а відсоток патологоанатомічного прояву хвороби лишався на попередньому рівні.

4. Довготривалому прояву туберкульозу в окремих стадах сприяв рецидив хвороби. В 85,0 господарств туберкульозна інфекція великої рогатої худоби реєструвалася повторно через різні строки після оздоровлення. Основним рушійним фактором розвитку епізоотичного процесу визначено згодовування народженому молодняку неякісно знезараженого молока, контамінованого збудником туберкульозу.

5. Стан зараженості молодняку M.bovis частіше виявлявся у 9-18 місяців /12,7-15,7%/. У молодшого та старшого поголів'я частота алергічних реакцій зменшувалася з найнижчим показником у телят віком 2-4 місяці /0,3%/. Частота патологоанатомічного прояву туберкульозу тенденційно збільшувалася з віком тварин, розпочинаючи з п'ятимісячного віку /5,2%/ і у восьмимісячному віці рівнялася 10,3%.

6. Рецидив туберкульозу спостерігався частіше у корів першої /32,8%/, другої /24,7%/ та третьої /14,6%/ лактації.

7. В окремих імунізованих вакциною BCG тварин /7-11%/ не спостерігалося адаптації до внутрішнього середовища макроорганізму мікобактерій вакцинного штаму /частіше у дорослого поголів'я/. 8. В неблагополучних щодо туберкульозу господарствах імунізація тварин вакциною BCG не сприяє зниженню напруженості епізоотичного процесу. 9. В неблагополучних щодо туберкульозу господарствах ППД-туберкулін для ссавців, виготовлений фірмою “Біолек” /м.Харків/, володіє більш високою специфічністю, ніж алерген, виготовлений Курською біофабрикою. В скомпрометованих у відношенні мікобактеріозної інфекції стадах ППД-туберкулін для ссавців Курської біофабрики виявляє більше реагуючих тварин, ніж алерген фірми “Біолек”.

10. Виробниче випробування бактеріологічної ефективності живильного середовища Левенштейна-Ієнсена показало перевагу удосконаленого над традиційним як по швидкості появи перших колоній M.bovis /на 10 днів/, так і по кількості позитивних результатів.

11. Економічний збиток на одну захворілу на туберкульоз тварину складає 585,9 грн. На 92,1% він формується прямими втратами від захворювання.

12. Впроваджено систему комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби /1996 р./.

ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ

1. Стан епізоотичної ситуації з туберкульозу великої рогатої худоби в в деяких регіонах потребує вивчення епізоотології хвороби і, на цій основі розробки регіональних систем науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби.

2. З метою підвищення ефективності боротьби з туберкульозом необхідно:

-алергічні дослідження великої рогатої худоби проводити з п'яти-шестимісячного віку;

-недопускати використання в системі оздоровчих заходів вакцини ВСG;

-забезпечувати фінансову підтримку проведення організаційно-господарських заходів.

3. Провести більш широке виробниче випробування специфічності та активності туберкулінів, а також бактеріологічної ефективності удосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена.

4. Спрямувати наукові дослідження на вивчення факторів, які сприяють адаптивній здатності мікобактерій щодо тканин макроорганізма та штучного живильного середовища.

туберкульоз рогатий худоба епізоотологічний

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Короленко Л.С. Вакцина BCG у системі протитуберкульозних заходів: доцільність та ефективність використання //Вет.медицина України.-1998. -№4. -С. 38-40.

2. Ткаченко О.А., Короленко Л.С. Специфічність та активність туберкулінів при діагностиці туберкульозу великої рогатої худоби //Вет. медицина Украї-ни.-1998. -№7. -С.12-13.

Автором проведені алергічні, патологоанатомічні дослідження, математична обробка даних та написання аналітичної частини роботи.

3. Економічні збитки від туберкульозу великої рогатої худоби /О.А. Ткаченко, В.Ю. Хозей, М.І. Орлов, Л.С. Короленко //Вет.медицина України.-1999.-№2. -С.22-23.

Автором проведено алергічні, патологоанатомічні дослідження, збір статистичних даних, їх обробка та аналіз.

4.Тропізм мікобактерій та його обумовленість фактором Х₅ живильного середовища /Л.С. Короленко, В.О. Бусол, О.А. Ткаченко, Н.Г. Драган, Л.О.Ткаченко //Вет.медицина України. -1997. -№12. -С.16-17.

Автором проведено доставку біологічного матеріалу, підготовку його до біохімічних досліджень, облік росту культур мікобактерій й написання аналітичної частини.

5. Короленко Л.С., Ткаченко О.А. Система комплексних науково обґрунтованих заходів профілактики та боротьби з туберкульозом великої рогатої худоби-службі ветеринарної медицини //УВМ Дніпропетровської облдержадміністрації; Дніпропетр. держ. агр. ун-т. -Дніпропетровськ, 1996.-44 с.

Автором підібрано практичний матеріал і написано :Організація протитуберкульозних заходів /розділ 4/; Організаційно-методичні підходи щодо планування протитуберкульозних заходів /розділ 7/.

АНОТАЦІЇ

Короленко Л.С. Епізоотологічні особливості туберкульозу великої рогатої худоби в умовах Степу України, удосконалення діагностики та боротьби. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби. - Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 1999.

Показано, що туберкульоз великої рогатої худоби в природно-географічному регіоні маючи особливості прояву визначає перебіг епізоотичного процесу - за 34 річний період виявлено тільки один підйом і деяке зниження його напруженості та значне розповсюдження захворювання. Відмічена закономірність обумовлена широким застосуванням вакцини ВСG, яка ускладнила епізоотичну ситуацію, через несвоєчасне введення карантинних обмежень та зараження народженого молодняка M.bovis. Це сприяло рецидиву хвороби та тривалому неблагополуччю господарств.

Визначена більш висока специфічність та активність ППД-туберкуліну для ссавців фірми “Біолек” /м.Харків/ та встановлена, в умовах практичної лабораторії ветеринарної медицини, вища результативність удосконаленого штучного живильного середовища Левенштейна-Ієнсена. Розроблена науково обґрунтована система заходів профілактики і боротьби з туберкульозом.

Ключові слова: туберкульоз, епізоотичний процес, туберкулін, живильне середовище.

Короленко Л.С. Эпизоотологические особенности туберкулеза крупного рогатого скота в условиях Степи Украины, усовершенствование диагностики и борьбы. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.08 - эпизоотология и инфекционные болезни. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков,1999. В работе раскрыты особенности эпизоотического процесса крупного рогатого скота за 34 летний период /1966-1998 гг./. Показано, что напряженность эпизоотического процесса имеет лишь один подьем, с последующим незначительным снижением, а заболевание животных регистрировалось практически во всех районах области. Выяснены причины длительного неблагополучия хозяйств по туберкулезу - несвоевременное введение карантинных ограничений. Это, во многих хозяйствах, привело к заражению молодняка микобактериями туберкулеза и периодическому проявлению рецидива болезни, а также длительному течению епизоотического процесса.

Состояние зараженности чаще регистрировалось у животных, возрастом 9-18 месяцев /12,7-15,7%/. У более молодого и старшего поголовья частота аллергических реакций уменьшалась с найнизшим показателем у телят возрастом 2-4 месяца /0,3%/. Одновременно частота патологоанатомического проявления туберкулеза увеличивалась с пятимесячного возраста /5,2%/ и в восьмимесячном - равнялась 10,3%.

Установлено,что при очередной вспышке болезни в хозяйствах чаще всего реагировали на туберкулин коровы первой /32,8%/, второй /24,7%/ и третьей /14,6%/ лактации.

Значительное влияние на длительное течение туберкулеза животных оказало применение, в общей системе противоэпизоотических мероприятий, вак-цины ВСG. Показано, что, в таких хозяйствах не отмечается снижения напряженности эпизоотического процесса в течение семи лет, а в организме иммунизированных животных, реагирующих и нереагирующих на туберкулин персистируют микобактерии туберкулеза, которые выделяются с проб молока в 40,0%.

ППД-туберкулин для млекопитающих, изготовленный фирмой “Биолек” /г. Харьков/, в неблагополучных по туберкулезу хозяйствах, обладает более высокой специфичностью и активностью, чем алерген, изготовленный Курской биофабрикой. В скомпрометированных в отношении микобактериозной инфекции стадах ППД-туберкулин для млекопитающих Курской биофабрики выявляет, в общем, больше животных, чем алерген фирмы “Биолек”.

Производственное испытание бактериологической еффективности питательной среды Левенштейна-Иенсена выявило превосходство усовершенствованной над традиционной как по скорости появления первых колоний микобактерий бычьего вида, так и по количеству положительных результатов /в 2,5 раза/.

На примере семи хозяйств экономический ущерб, на одно заболевшее жи-вотное туберкулезом, составил 585,9 грн. На 92,1% он формируется прямыми потерями от болезни.

Исследования дали возможность разработать систему научно обоснованных мероприятий профилактики и борьбы с туберкулезом крупного рогатого скота, позволяющую с учетом выявленных эпизоотологических особенностей проявления туберкулеза, на первом этапе стабилизировать ситуацию, а в последствии, ликвидировать болезнь на обширной природно-географической территории.

Ключевые слова: туберкулез, эпизоотический процесс, туберкулин, питательная среда.

Korolenko L.S. Epizootologic peculiarities of bovine tuberculosis in conditions of the Ukraine's steppe, upgrading of diagnostics and struggle.- Manuscript.

Dissertation for obtaining a scientific degree of the candidate of veterinary science on the speciality 16.00.08.- epizootology and infectious diseases.- Institute of the experimental and clinical veterinary medicine of UAAS, Kharkiv,1999.

It has been shown that bovine tuberculosis in the natural geographic area possessing certain peculiarities of its manifestation and spreading influences an intensivity of the infectious process - during a 34 year long period there was registered only one increase of its strength. It has been noted that this regularity was conditioned by a wide use of the BCG vaccine which aggravated an epizootic situation for quarantine restrictions were not applied in due time and, subsequently, the off-spring was exposed to the infection with M. bovis. This factor was inducive to the disease's relapse and a long-lasting adverse status of the farms.

Higher specificity and activity of the tuberculin P.P.D. for mammals (produced by “Biolek” firm, Kharkiv) has been found. Higher effectiveness of the Levenschteine-Iensene's modified artifical nutrient medium has been reveled under conditions of a practical veterinary madicine laboratory. It has been developed a scientifically grounded system of the preventive and controlling measures against tuberculosis.

Key-words: tuberculosis, epizootic process, tuberculin, nutrient medium.

Размещено на Allbest.ru

...