Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в господарствах різних форм власності в умовах переходу до ринку (на прикладі скотарських господарств приміської зони м. Одеси)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство агропромислового комплексу україни

Миколаївська державна аграрна академія

Курносенко Лариса Володимирівна

УДК 631. 16: 658. 155

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в господарствах різних форм власності в умовах переходу до ринку (на прикладі скотарських господарств приміської зони м. Одеси)

Спеціальність 08. 07. 02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Миколаїв -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному сільськогосподарському інституті Міністерства агропромислового комплексу України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Радченко Петро Михайлович Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри вищої математики і статистики.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Мармуль Лариса Олександрівна, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту кандидат економічних наук, доцент Островський Петро Іванович Одеський державний економічний університет доцент кафедри економіки, організації і обліку в АПК, декан обліково-економічного факультету.

Провідна установа - Інститут аграрної економіки УААН, (відділ ціноутворення та кон'юнктури ринку).

Захист відбудеться « 24 « червня 1999р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 38. 806. 01 Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9, конференц-зала

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївської державної аграрної академії за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенко, 73.

Автореферат розісланий « 21 « травня 1999р.

Загальна характеристика роботи

економічна ефективність молочне скотарство

Актуальність теми. Вирішення проблеми підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції неможливе без визначення самої суті поняття «економічна ефективність» та критеріїв і показників, які її обумовлюють. Багато уваги цим питанням в різний час приділяли вчені-економісти Александров Г.А., Гладун В.І., Добринін В.А., Калінчик М., Котов Г.Г., Лич Г.М., Оболенський К.П., Саблук П.Т., Свободін В.А., Тарасенко Г.С., Чаянов О.В. та інші. Більшість з них розглядали проблему визначення критеріїв і показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах планової економіки.

Перехід на ринкові засади господарювання вимагає використання економічних категорій, притаманних ринковій економіці. Крім того, в працях названих вчених, об'єктом наукового аналізу виступала економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в цілому і дуже мало наукових праць присвячено економічній ефективності виробництва молока. Важливість цієї проблеми загострюється в зв'язку з необхідністю удосконалення економічного механізму взаємовідносин між всіма ланками вертикальної маркетингової системи взаємопов'язаного молокопродуктового комплексу.

Актуальність постановки проблеми розвитку молочного підкомплексу в приміській природно-економічної зоні в концептуальному плані обумовлена відсутністю науково-прикладних розробок для галузі регіону, перспективність якої при наявності місткості споживчого ринку, не викликає сумніву. Недостатня вивченість і велике практичне значення досліджень економічної ефективності виробництва молока і визначили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Одеського державного сільськогосподарського інституту, зокрема з держбюджетною темою кафедри вищої математики і статистики “Економіко-статистичне дослідження економічної ефективності виробництва продукції сільського господарства в умовах ринкової економіки /на прикладі підприємств різних форм господарювання в Одеській області/”, номер державної реєстрації 0186. 0123283.

Мета і задачі дослідження. Основною метою досліджень є пошук і обгрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока в приміській природно-економічній зоні. Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань:

визначити сутність, критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства в умовах переходу до ринкових відносин;

виконати ретроспективний економіко-статистичний аналіз і дати об'єктивну оцінку сучасного стану галузі молочного скотарства в підприємствах різних форм власності приміської природно-економічної зони;

виконати економіко-статистичний аналіз економічної ефективності виробництва молока в господарствах суспільного сектору приміської природно-економічної зони, та визначити і обгрунтувати шляхи її підвищення;

розробити концепцію розвитку приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації з високою економічною ефективністю виробництва;

на основі використання економіко-математичних методів та моделей розрахувати оптимальні виробничо-економічні параметри приватно-орендних молочних ферм;

визначити і обгрунтувати шляхи удосконалення економічного механізму інтеграції виробництва і переробки молока.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є підвищення економічної ефективності виробництва молока в господарствах різних форм власності в ринкових умовах господарювання.

Об'єктом дослідження є організаційні формування суспільного сектору, селянські (фермерські) господарства приміської природно-економічної зони м. Одеси (Біляївський, Комінтернівський і Овідіопольський адміністративні райони) та ВАТ “Одесамолоко”, в яке входять 18 молокопереробних підприємств Одеської області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є положення ринкової економіки, законодавчі та нормативні акти, постанови уряду країни стосовно реформування сільськогосподарських і молокопереробних підприємств в організаційно-правові структури ринкового типу.

В процесі дослідження враховувалися рекомендації вітчизняних та зарубіжних фахівців відносно підвищення економічної ефективності виробництва молока суб'єктами підприємницької діяльності. Поставлені в дисертаційній роботі завдання вирішувалися за допомогою таких методів дослідження: монографічного, абстрактно-логічного, розрахунково-конструктивного, економіко-статистичного, кореляційного, економіко-математичного, графічного.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих, нових результатів, які одержані в дисертації і виносяться на захист відносяться:

узагальнюючим (синтетичним) показником економічної ефективності виробництва молока в ринкових умовах господарювання є прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову;

концепція розвитку приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації, з високою економічною ефективністю виробництва. В ній вперше запропоновано механізм створення приватно-орендної сімейної молочної ферми на 25 корів з замкнутим циклом і власним кормовиробництвом і їх подальше об'єднання в виробничі і регіональні молочні кооперативи;

виробничо-економічні параметри сімейних приватно-орендних молочних ферм. Вперше розраховані розміри земельної ділянки, необхідної для оптимального кормозабезпечення поголів'я тварин сімейної приватно-орендної молочної ферми;

шляхи удосконалення економічних взаємовідносин підприємств з виробництва і переробки молока. На основі використання результатів кореляційно-регресійного аналізу впливу основних факторів виробництва на собівартість молока в підприємствах суспільного сектору приміської зони розраховані нормативні собівартість і ціна реалізації 1ц молока.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційних досліджень мають прикладне значення. Вони можуть бути використані при реорганізації сучасних колективних сільськогосподарських підприємств і пошуку більш прогресивних агроформувань, здатних забезпечити високу економічну ефективність виробництва. Створення сімейних приватно-орендних молочних ферм необхідно вважати як один із реально можливих шляхів виходу із глибокої кризи молочної галузі АПК і підвищення економічної ефективності виробництва.

Розраховані за допомогою сучасних економіко-математичних методів і моделей виробничо-економічні параметри сімейної молочної ферми можуть служити взірцем при побудові подібних організаційно-правових формувань.

Впровадження обгрунтованої закупівельної ціни на молоко, одержаної аналітичним шляхом приведе до значного зростання об'ємів надходження молока на переробку, більш повного використання виробничих потужностей молокопереробних заводів і, за рахунок цього, зниження собівартості і підвищення економічної ефективності переробки молока.

Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Одеського державного сільськогосподарського інституту при викладанні дисциплін: “Мікроекономіка”, “Кооперація і інтеграція в агробізнесі”, “Сільськогосподарська статистика”.

Особистий внесок здобувача. Всі наукові розробки, які виносяться на захист, виконані автором дисертації самостійно. Наукові статті, опубліковані в фахових журналах, повністю відображають зміст дисертації і написані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися і обговорювалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників та аспірантів Одеського державного сільськогосподарського інституту (1996-1999р. р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 6 наукових працях загальним обсягом 1, 8 друк. арк., в тому числі: в міжнародному науково-виробничому журналі “Економіка АПК” (№3, 1997р. і №1, 1998р.) ; в науково-теоретичному журналі Української академії аграрних наук “Вісник аграрної науки” (№9, 1998р.) в збірнику наукових праць Одеського державного сільськогосподарського інституту “Аграрний вісник Причорномор'я” (№1, 1998р., №2, 1999р.).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою на 158 сторінках комп'ютерного тексту, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку 233 використаних джерел. Робота містить 35 таблиць, 5 рисунків, 2 додатки.

Структура роботи

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 1. 1. Поняття і сутність економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. 1. 2. Критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства в умовах переходу до ринкових відносин. Висновки до розділу 1.

РОЗДІЛ 2. Сучасний стан молочного скотарства та економічна ефективність виробництва молока в Одеській приміській природно-економічній зоні. 2. 1. Особливості розвитку молочного скотарства в приміській природно-економічній зоні. 2. 2. Динаміка чисельності поголів'я корів і обсягів виробництва молока. 2. 3. Рівень забезпечення молочного скотарства кормами та ефективність їх згодовування. 2. 4. Продуктивність праці в галузі молочного скотарства приміської зони. 2. 5. Економічна ефективність виробництва молока в господарствах суспільного сектору приміської зони. Висновки до розділу 2.

РОЗДІЛ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока і формування регіонального молочного підкомплексу ринкової орієнтації. 3. 1. Формування приміського молочного підкомплексу ринкової орієнтації. 3. 2. Оптимізація використання виробничо-економічних факторів підвищення економічної ефективності виробництва молока. 3. 3. Удосконалення економічного механізму інтеграції виробництва і переробки молока Висновки до розділу 3.

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел.

Додатки.

Основний зміст роботи

У вступі дисертації обгрунтовано актуальність теми в умовах формування ринкової економіки, сформульовано мету та завдання дослідження, показано новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи економічної ефективності сільськогосподарського виробництва” піддано критичному аналізу підходи вчених-економістів до визначення сутності категорії “ефективність” та “економічна ефективність”, розглянуто критерії і показники економічної ефективності молочного скотарства при функціонуванні в ринковому середовищі. Вивчення наукової літератури з даного питання показало, що окремі сторони проблеми економічної ефективності виробництва залишаються дискусійними.

Найбільшого розповсюдження набула “формула економічної ефективності”, коли “чисельником” виступає результат (ефект) виробництва, а “знаменником” - ресурси (затрати), використані для одержання даного результату. На сьогодні немає єдності в поглядах вчених-економістів у відношенні того, що прийняти за “чисельник”, тобто який показник, чи система показників може в повній мірі характеризувати результат виробництва та яку методику обчислення затрат краще всього використати.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва має ряд особливостей, які відрізняють її від економічної ефективності всього суспільного виробництва. При розгляді цих особливостей слід враховувати те, що вони обумовлені суттєвими особливостями самого аграрного сектору народного господарства. Специфічні особливості сільського господарства ускладнюють організацію управління ним і вимагають збільшення затрат на його функціонування. Крім того, вони обумовлюють порівняно великі затрати на утворення і розвиток виробничої і соціальної інфраструктури галузі, які не знаходять прямого вираження в приросту багатьох основних показників виробничого ефекту. Все це необхідно враховувати при визначенні і оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

В теорії економічної ефективності головним є питання про критерій і створення на його основі узагальнюючого (синтетичного) показника ефективності виробництва.

В умовах ринкової економіки, де панує закон вартості, а ефективність визначається відношенням прибутку до капіталу, економісти ведуть пошуки нових показників, які б більш повно відображали результати виробництва.

Великий вплив на результати ефективності молочного скотарства здійснюють його специфічні особливості. Перш за все, необхідно враховувати, що молочне скотарство базується на використанні трьох груп основних засобів виробництва: землі; виробничих приміщень, машин і механізмів; самих тварин. Об'єктом основної частини затрат тут виступає тварина, яка трансформує корми в продукцію. В цьому заключається специфічна особливість тваринництва.

В якості основних показників результату виробництва в молочному скотарстві виступають надій молока, приплід, приріст, кількість поголів'я ремонтного або племінного молодняку і таке ін. Названі показники відносяться до факторіальних і самі по собі нічого не кажуть про ефективність виробництва в молочному скотарстві. Тільки в співставленні з часовим критерієм (година, доба, неділя, місяць, квартал, рік) з величиною використаних виробничих ресурсів ми одержуємо результативні показники ефективності виробництва - продуктивністьтварин; виробництво валової, товарної продукції, чистого доходу в розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого в молочному скотарстві, або ж на одну голову скота. В якості узагальнюючого показника економічної ефективності молочного скотарства ми рекомендуємо використовувати прибуток в розрахунку на 1 фуражну корову.

У другому розділі “Сучасний стан молочного скотарства та економічна ефективність виробництво молока в Одеській приміській природно-економічній зоні”, здійснено економіко-статистичний аналіз основних показників ефективності виробництва молока в господарюючих суб'єктах різних форм власності за період з 1966року до 1998року.

В досліджуваному періоді чітко виділяються два якісно різні підперіоди: з 1966р. до 1986р. - коли відбувається поступове нарощування валових надоїв молока, і з 1986р. до 1997р. - коли цей показник з року в рік скорочується.

Таблиця 1

Темпи росту (зниження) валових надоїв молока, чисельності корів і їх продуктивності в господарствах суспільного сектору приміської зони

В 1986 році валові надої молока порівняно з 1966 роком виросли на 51640т, або на 58, 5%. Середньорічний приріст складав 2582 тони. Після 1986 року середньорічні валові надої молока зменшувалися на 8550 тон, тобто темпи спаду перевищували темпи росту в 3, 3рази. В цілому валове виробництво молока по відношенню до 1986 року зменшилося на 102605 тон, або на 73, 3%. Це дає нам підстави стверджувати, що молочна галузь в приміській зоні знаходиться в кризовому стані і потребує серйозного оздоровлення.

Аналіз продуктивності корів за цей же період показує, що в період росту удій молока від корови зріс на 16, 5%, а в період спаду скоротився на 30%, тобто зростання інтенсивного фактору відбувалося набагато повільніше, ніж його спад, з чого витікає, що втратити продуктивні якості корів значно легше, ніж їх наростити.

Низька продуктивність корів, яка навіть в кращі роки за період аналізу не досягала 2700кг обумовлена багатьма чинниками. В великій мірі вона залежить від досягнутого рівня розвитку кормовиробництва. З 1971 до 1996р. в середньому за рік господарства приміської зони в розрахунку на 1 умовну корову виробляли 19, 0-24, 3ц корм. од.

Таблиця 2

Абсолютні і відносні показники виробництва кормів в сільськогосподарських підприємствах приміської зони

Річна потреба корови в кормах при продуктивності 2500-3000кг і живій масі 350-400кг дорівнює 32-34ц корм. од. Наведені дані свідчать, що молочне скотарство в приміських господарствах лише не дві третини забезпечувалось кормами власного виробництва. При такому рівні годівлі не можна розраховувати на високу продуктивність корів і низьку собівартість молока.

Значний вплив на низьку продуктивність корів спричинили також занепад селекційно-племінної роботи в галузі, несвоєчасна вибраковка і заміна корів, які значно втратили свої продуктивні і відтворювальні якості, висока яловість корів.

Але чи не найбільший вплив на низьку продуктивність корів спричинила недосконалість відносин власності. Виробники молока працюють на фермах, які їм не належать, користуються не своїми засобами виробництва, не розпоряджаються результатами своєї праці, отримують за це низьку заробітну платню, яка не стимулює працювати продуктивно, удосконалювати виробництво. На наш погляд це одна із основних причин того, що продуктивність корів за всі роки, піддані аналізу, ніколи не досягала 2700кг. З літературних джерел ми знаємо, що в розвинутих країнах Західної Європи, США, Канаді, продуктивність корів в цілому по країні уже багато років знаходиться в межах 5000-7000кг.

Великий негативний вплив на продуктивність корів спричинили прорахунки у формуванні системи цін, грубе порушення еквівалентності обміну всередені агропромислового комплексу, ціновий диспаритет між його підрозділами. В результаті багаторазового зростання цін на енергоносії та матеріально-технічні ресурси суттєво підвищилась собівартість всіх видів сільськогосподарської продукції, в тому числі і молока. Про скрутне становище галузі молочного скотарства говорять наступні дані:

Таблиця 3

Показники прибутковості (збитковості) молочної галузі в господарствах суспільного сектору приміської зони в 1997 році