Природна резистентність у корів, хворих на кетоз, і новонароджених телят

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАКАРІН АНДРІЙ ОЛЕГОВИЧ

УДК 619:579.252.55:636.2

ПРИРОДНА РЕЗИСТЕНТНІСТЬ У КОРІВ, ХВОРИХ НА КЕТОЗ, І НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ

16.00.01 - діагностика і терапія тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

ЧУМАЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ,

Національний аграрний університет, професор кафедри терапії та клінічної діагностики

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, доцент

ВЛІЗЛО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ,

Білоцерківський державний аграрний університет, доцент НДІ внутрішніх хвороб тварин;

кандидат ветеринарних наук, доцент

ВОВК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ,

Національний аграрний університет, доцент кафедри фармакології та токсикології

Провідна установа: Інститут ветеринарної медицини УААН, м.Київ, лабораторія неінфекційних хвороб с.-г. тварин з ветеринарною санітарією

Захист відбудеться “ 13” жовтня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10

Автореферат розісланий “10”вересня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бортнічук В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На природну резистентність організму тварин впливає багато різноманітних факторів. До них відносять екологічний та радіологічний пресинг, промислову технологію вирощування, що включає одноманітну годівлю тварин, концентрацію тварин на обмежених площах, відсутність моціону та інші стресові фактори. Суттєвий вплив на імунний статус тварин має порушення обміну речовин. Багатьма авторами встановлено взаємозв'язок між патологією обміну речовин та рівнем неспецифічної резистентності у тварин (Чумаченко В.Ю., 1990, 1997; Кондрахін І.П., 1994; Судаков М.О., 1995; Левченко В.І. із співавт., 1997). Однак недостатньо вивчено вплив окремих метаболітів обміну речовин на показники неспецифічного захисту організму корів та одержаних від них телят.

Доведено (Урбан В.П. с соавт., 1984; Зароза В.Г., 1991; Карпуть І.М., 1991, 1993, 1995; Федоров Ю.Н., 1996; Костына М.А., 1997; Левченко В.І. із співавт., 1997), що важливе місце у виникненні шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят займає розвиток у них імунодефіцитного стану. Тому в комплексній терапії захворювань новонароджених все частіше використовують імунокорегуючі засоби. В останні роки з'явилися праці щодо застосування препаратів імуностимулюючої дії (Кассич Ю.А., 1986; Воронин Е.С. с соавт., 1991; Соколов В.Д. и др., 1992; Цимбал О.М., 1994; Ноздрин Г.А., 1996). Проте залишається недостатньо вивченим застосування імунокоректорів в комплексній патогенетичній терапії новонароджених телят, хворих на диспепсію.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота є фрагментом держбюджетної угоди з Міністерством АПК України: “Розробити методи ранньої діагностики терапії і профілактики обміну речовин, імунологічних захворювань, паразитоценозів, а також шляхів підвищення природної резистентності сільськогосподарських тварин з урахуванням їх анатомо-фізіологічних особливостей”, № держреєстрації 0193042476.

Мета роботи. Мета роботи полягає у вивченні впливу різного рівня кетонемії на стан природної резистентності у корів, хворих на кетоз, та новонароджених від них телят.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі:

з'ясувати стан природної резистентності у тільних корів залежно від рівня кетонемії у них;

вивчити вплив підвищеного вмісту кетонових тіл в організмі корів на показники резистентності і захворюваність народжених від них телят;

встановити вплив імуностимулюючих засобів на показники природної резистентності і ефективність лікування телят, хворих на гострі розлади травлення.

Наукова новизна. В результаті проведених досліджень отримані нові дані про вплив різних рівнів кетонових тіл на стан клітинних та гуморальних факторів резистентності, що суттєво доповнює патогенез субклінічного кетозу.

Встановлена кореляційна залежність між показниками неспецифічної резистентності корів і народжених від них телят. Визначений зв'язок між рівнем кетонемії у корів і захворюваністю новонароджених телят на диспепсію. Вивчена ефективність застосування тималіну в патогенетичній терапії телят, хворих на диспепсію.

Практичне значення одержаних результатів. Враховуючи імунодефіцитний стан телят, хворих на диспепсію, запропоновано в комплексному їх лікуванні застосовувати імуностимулюючі засоби.

Результати досліджень, що викладені у дисертаційній роботі, ввійшли до методичних рекомендацій “Рання діагностика, терапія та профілактика патології обміну речовин у великої рогатої худоби”. Методичні рекомендації розглянуті і затверджені науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України 24 грудня 1997 р. (протокол № 3), видані масовим тиражем і впроваджені у виробництво.

Особистий внесок здобувача. Всі експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, огляд літературних даних, підбір матеріалів і методів, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, висновки і пропозиції виконані та запропоновані особисто автором.

Апробація результатів роботи. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції “Неінфекційна патологія тварин” (м. Біла Церква, 7-8 червня 1995 р.), науково-практичній конференції “Хвороби органів травлення новонароджених тварин, діагностика, лікування, профілактика та прогнозування” (м. Київ, 3-4 грудня 1998 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету (1996, 1997, 1998, 1999).

Публікації. Результати експериментальних досліджень опубліковані у чотирьох статтях, що вийшли у журналі “Ветеринарна медицина України” (3), збірнику “Науковий вісник НАУ” (1), матеріалах трьох конференцій (три публікації), а також в методичних рекомендаціях (1).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків та практичних пропозицій, списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 129 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 25 таблицями та 5 рисунками. Список використаних джерел складається з 290 найменувань, у тому числі 47 - іноземними мовами.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконана на кафедрі терапії та клінічної діагностики Національного аграрного університету і в лабораторії імунології науково-дослідного Інституту токсикології та екогігієни. Клініко-експериментальні дослідження проведені у господарствах “Совки”, Києво-Святошинського району та “Жердівський”, Броварського району Київської області.

Матеріалом для дослідження були тільні корови чорно-рябої породи та народжені від них телята. Було проведено три серії дослідів.

У першій серії дослідів, на підставі клінічних обстежень сухостійних корів та дослідження кетонових тіл у сечі якісним методом був встановлений субклінічний кетоз. На підставі цих досліджень за принципом аналогів (порода, лактація, продуктивність, маса) було сформовано за 45-60 днів до розтелу три групи корів по десять у кожній з різним рівнем кетонемії. Перша група - клінічно здорові тварини з фізіологічним вмістом кетонових тіл у крові та сечі, друга та третя група - корови хворі на субклінічний кетоз з підвищеним вмістом кетонових тіл у сечі та крові. У тварин дослідних груп вивчали клінічний стан, біохімічні показники крові та показники природної резистентності.

У другій серії дослідів вивчали рівень природної резистентності у новонароджених телят, одержаних від клінічно здорових та хворих на субклінічний кетоз корів. При цьому було сформовано дві групи телят. Перша група новонароджені телята, одержані від корів з фізіологічним вмістом кетонових тіл у крові (0,47 - 0,76 ммоль/л). Друга група новонароджені телята від корів, хворих на субклінічний кетоз (2,15-3,07 ммоль/л). У новонароджених телят дослідних груп вивчали показники природної резистентності, динаміку та перебіг гострих розладів травлення.

У третій серії дослідів вивчали вплив імуностимулюючої терапії при лікуванні гострих розладів травлення у телят, народжених від корів хворих на субклінічний кетоз. Для цього було сформовано дві групи новонароджених телят (контрольну та дослідну) з симптомами диспепсії, отриманих від корів з позитивною якісною реакцією сечі на вміст кетонових тіл за 4-10 днів до отелення.

Телятам контрольної групи (10) застосовували базовий варіант патогенетичної терапії: напівголодна дієта, відвари лікарських трав (ромашка, звіробій), випоювання ізотонічних розчинів (розчин натрію хлориду) та застосування антибіотиків (поліміксину-М-сульфат, лівоміцетин). Телятам дослідної групи (10) додатково вводили імуностимулятор тималін з групи цитомединів (гормони тимуса), у дозі 0,3 мг/кг внутрішньом'язово один раз на добу протягом 5 днів. Ефективність лікування визначали за клінічними ознаками і показниками неспецифічної резистентності. Кров від тварин досліджували через 6 та 12 днів після початку лікування.

У всіх серіях дослідів кров для досліджень брали з яремної вени вранці до годівлі тварин. Як стабілізатор використовували гепарин. У сироватці крові визначали загальний вміст кетонових тіл та їх окремі фракції - йодометричним методом, сіалові кислоти за реакцією з резорцином, глюкозу колориметричним методом із застосуванням ортотолуїдину, загальний білок біуретовою реакцією, білкові фракції турбодиметричним (нефелометричним) методом, а також методом електрофорезу в 10%-ному поліакріламідному гелі, гемоглобін за допомогою еритрогемометра моделі 065, загальний кальцій комплексометричним методом за Уілкінсоном. Із показників природної резистентності визначали: бактерицидну активність сироватки крові методом фотонефелометрії в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (Марков Ю.М. із співавт., 1968), тест-культура Echerichia coli, штам 026; лізоцимну активність сироватки крові - фотоколориметричним методом в модифікації відділу зоогігієни УНДІЕВ (Марков Ю.М. із співавт., 1974), тест-культура Microcoсcus lysоdeikticus, штам 265; фагоцитарну активність лейкоцитів крові за методикою В.Ю.Чумаченка (1975), тест-культури Staphylococсus aureus, штам 209-Р. При оцінці фагоцитозу визначали фагоцитарну активність, індекс фагоцитозу та абсолютний фагоцитоз.

Кількість Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляції визначали методом розеткоутворення (Baсh J.F. et al, 1972). У крові також визначали: кількість лейкоцитів шляхом підрахунку в камері Горяєва, кількість еритроцитів еритрогемометром моделі 065, виводили лейкограму. Перераховані методики описані у довідниках Кондрахина И.П. с соавт., 1985; Чумаченка В.Е. с соавт., 1990.

Одержані результати клінічних, біохімічних та імунобіологічних досліджень оброблені методом варіаційної статистики за допомогою програми, складеної на комп'ютері марки Pentium 120. При цьому визначали середню арифметичну (М), статистичну помилку середньої арифметичної (m), вірогідність різниці між середнім арифметичним двох варіаційних рядів за критерієм вірогідності (Р) і таблицями Стюдента. Різницю між двома величинами вважали вірогідною при Р 0,05; 0,01 і 0,001. Кореляційний зв'язок між показниками визначали за коефіцієнтом кореляції Пірсона (r).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Клінічні, біохімічні та імунобіологічні показники у корів

У корів другої та третьої дослідних груп (70 та 80% відповідно) встановлено зниження апетиту, порушення ритму жуйки, на фоні зменшення частоти та послаблення скорочення рубця. Температура тіла, частота пульсу та дихання не мали вірогідної різниці порівняно з тваринами першої групи і знаходились на верхній межі фізіологічних коливань.

У корів другої та третьої дослідних груп (20 та 40% відповідно) встановлено гепатомегалію, а у 40% тварин третьої групи - хиткість рогового чохла та розсмоктування хвостових хребців.

Проведені нами дослідження показали, що ступінь кетонурії був прямо пропорційним концентрації кетонових тіл у крові. Так, сумарний вміст кетонових тіл у крові корів першої дослідної групи становив 0,68 0,03 ммоль/л, тоді як у другій і третій групах 1,78 0,04 ммоль/л та 2,80 0,11 ммоль/л відповідно. Підвищення рівня кетонових тіл відбувалось, головним чином, за рахунок фракції бета-оксимасляної кислоти, концентрація якої у крові корів третьої дослідної групи становила 2,24 0,08 ммоль/л і була майже у п'ять разів вищою порівняно з першою дослідною групою (Р < 0,001).

Результати біохімічних досліджень крові свідчать, що у корів другої і третьої дослідних груп вірогідно знижувалась концентрація глюкози до 2,61 0,18 ммоль/л (Р < 0,05) та 2,1 0,22 ммоль/л (Р < 0,001) порівняно з тваринами першої дослідної групи - 3,2 0,15 ммоль/л. Вміст загального кальцію у крові тварин другої дослідної групи складав 2,4 0,05 ммоль/л, а у третій дослідній групі 2,3 0,06 ммоль/л, що було вірогідно нижчим порівняно з тваринами першої дослідної групи (2,8 0,04 ммоль/л) (Р < 0,001). Разом з тим у крові тварин другої та третьої дослідних груп встановлено підвищення вмісту сіалових кислот (33,5 1,86 ммоль/л і 32,9 2,17 ммоль/л відповідно), тоді як у першій групі він становив 26,1 1,40 ммоль/л (Р < 0,05).

Дослідження загального білка показало, що його вміст у сироватці крові тварин дослідних груп був відносно стабільний, проте відмічалась тенденція до його зниження у тварин другої та третьої дослідних груп.

У сироватці крові корів другої та третьої дослідних груп встановлено зниження рівня альбумінів до 41,8 1,2% (Р < 0,001) та підвищення вмісту глобулінів переважно за рахунок гамма-глобулінової фракції до 35,0 1,1%, порівняно з першою групою (50,9 2,9% та 27,6 0,2% відповідно) (Р < 0,001). Альбуміно-глобуліновий коефіцієнт при цьому становив у тварин другої та третьої дослідних груп 0,7, тоді як у першій - 1,0.

Морфологічними дослідженнями крові не виявлено суттєвих змін кількості еритроцитів і лейкоцитів у корів, хворих на субклінічний кетоз. У тварин другої та третьої дослідних груп, хворих на субклінічний кетоз, встановлена тенденція до зниження кількості лімфоцитів та підвищення кількості нейтрофілів, а також вірогідне зниження кількості моноцитів у крові корів третьої групи порівняно з першою групою (Р < 0,05).

Показники природної резистентності у корів з різним рівнем кетонемії наведені в таблиці 1.

Порівняно з коровами першої групи встановлена тенденція до зниження бактерицидної (БА) та лізоцимної (ЛА) активності сироватки крові у корів другої і третьої дослідних груп (субклінічний кетоз). Фагоцитарна активність (ФА) лейкоцитів у тварин другої та третьої дослідних груп була відповідно на 6,7% (Р < 0,01) та 22,2% (Р < 0,001) меншою порівняно з тваринами першої дослідної групи. Індекс фагоцитозу (ІФ) при цьому був вірогідно нижчим на 22,2% (Р < 0,01) та 45,9% (Р < 0,001), що обумовило зниження абсолютного фагоцитозу (АФ) лейкоцитів. Його величина у тварин третьої дослідної групи була в 2 рази меншою, ніж у корів першої групи. Встановлено зниження кількості Т-лімфоцитів в основному за рахунок хелперів. Так, у тварин другої та третьої дослідних груп їх кількість становила відповідно 14,6 1,3% і була на 3,7% (Р < 0,01) нижчою, а в третій - 11,6 1,2% і була на 6,7% (Р < 0,01) нижчою, порівняно з тваринами першої групи. Кількість В-лімфоцитів у крові тварин дослідних груп була відносно стабільною.

Таким чином, збільшення вмісту кетонових тіл в організмі тільних корів, хворих на субклінічний кетоз, обумовлює зниження неспецифічної резистентності, в основному за рахунок клітинних факторів захисту. При цьому встановлена негативна кореляція високого ступеня між вмістом

Таблиця 1

Показники резистентності у тільних корів з різним рівнем кетонемії,

M ? m, n = 10

Примітка: Р1 <, Р2 < порівняно з першою дослідною групою.

кетонових тіл у крові тільних корів і ФА лейкоцитів (r = - 0,66) та кількістю Т-лімфоцитів (r = - 0,83).

Показники природної резистентності і захворюваності новонароджених телят, одержаних від корів з різним рівнем кетонемії

Дослідження показників природної резистентності у новонароджених телят, одержаних від корів з різним рівнем кетонемії, виявило суттєву

різницю між дослідними групами (таблиця 2). У телят другої групи вірогідно нижчими були показники ФА лейкоцитів на 14,1% (Р < 0,01) та АФ лейкоцитів у 1,8 рази (Р < 0,001), порівняно з першою групою.

Результати досліджень імунокомпетентних клітин свідчать, що відносна кількість Т-лімфоцитів у телят другої дослідної групи була меншою на 9,4%, ніж у телят першої групи. Це відбувалось за рахунок зниження кількості хелперів, кількість яких становила у другій групі 9,6% і була на 5,6% (р < 0,05) меншою, ніж у першій групі, так і Т-лімфоцитів супресорів, кількість яких у другій групі становила 8,5 0,7%, і була на 3,7% (р < 0,05) меншою, порівняно з першою групою.

Нами встановлена негативна кореляція високого ступеня (r = - 0,76) між вмістом кетонових тіл у крові (r = - 0,76) тільних корів та ФА лейкоцитів, а також кількістю Т-лімфоцитів (r = - 0,82). Негативна кореляція середнього ступеня виявлена між вмістом кетонових тіл у крові корів і БА сироватки крові (r = - 0,68) та ІФ лейкоцитів (r = - 0,63) у новонароджених телят.

Клінічне спостереження за дослідними тваринами показало, що всі телята другої групи хворіли з симптомами диспепсії в перші 2-3 дні після народження з розвитком у більшості тварин (60%) явищ токсикозу та дегідратації організму, характерних для токсичної форми диспепсії.

Телята першої групи (40%) також хворіли на диспепсію, але розвиток хвороби починався переважно на 3-5 добу життя і захворювання характеризувалось легким перебігом.

Таким чином, порівняно низький рівень показників природної резистентності у новонароджених телят від корів з високим рівнем кетонемії вказує на розвиток в їхньому організмі імунодефіцитного стану, як результат негативного впливу кетонових тіл на імунну систему організму матері та внутрішньоутробний розвиток плоду.

Таблиця 2

Показники природної резистентності у новонароджених телят від корів з різним рівнем кетонемії, M ? m, n = 10

Примітка: Р < порівняно з першою дослідною групою.

Зниження показників природної резистентності у новонароджених телят створює передумови до розвитку у них захворювань і, в першу чергу, гострих розладів травлення.

Показники природної резистентності та ефективність лікування із застосуванням імуностимулюючих засобів у новонароджених телят, хворих на диспепсію

Показники неспецифічної резистентності телят дослідної та контрольної груп на початку лікування не мали вірогідної різниці й характеризувались досить низьким рівнем клітинних та гуморальних факторів захисту (табл.3).

На 6-у добу від початку лікування виявляли підвищення показників природної резистентності, особливо у телят дослідної групи. Так, БА сироватки крові у телят дослідної групи збільшилась на 12,4% щодо вихідного рівня та була дещо вищою, порівняно з контролем.

ФА та ФІ лейкоцитів у телят дослідної групи збільшились відповідно на 18 та 13% щодо вихідного рівня і були вищими порівняно з контрольними (Р < 0,05). Це призводило до значного підвищення показника АФ лейкоцитів

у дослідній групі, який був у 1,9 раза вищим, ніж на початку лікування, та на 21,5% перевищував показник контрольної групи.

Дослідження імунокомпетентних клітин на 6 добу від початку лікування показало, що кількість Т-лімфоцитів у дослідній групі збільшилась порівняно з початком лікування на 6,2% за рахунок хелперів і була на 5,4% вищою від контрольних тварин (Р < 0,001).

Кількість В-лімфоцитів у телят дослідної групи мала тенденцію до підвищення відносно вихідного рівня, проте різниця, порівняно з контрольними тваринами, була невірогідна.

На 12-у добу від початку лікування встановлено подальше підвищення показників клітинних та гуморальних факторів резистентності. Так БА сироватки крові у дослідній групі збільшилась на 36% відносно початку лікування і була вищою на 11,6% щодо контролю (Р < 0,05). ФА лейкоцитів у дослідній групі збільшилась на 21,4% від початку лікування. При цьому вона в 1,3 раза перевищувала показник контрольної групи (Р < 0,05). ФІ лейкоцитів в дослідній групі був вищим відносно контрольної групи на 44,8% (Р < 0,05). Це призводило до значного підвищення показника АФ лейкоцитів у дослідній групі, який був у 3,4 раза вищим за вихідний рівень та у 2,2 раза перевищував показник контрольної групи (Р<0,001). На 12-у добу від початку лікування телят встановлено збільшення кількості

Таблиця 3

Динаміка показників природної резистентності новонароджених телят, хворих на диспепсію, при комплексній терапії із застосуванням тималіну, M ? m

Примітка: чисельник - контрольна група, знаменник - дослідна група;

* Р < 0,05, ** Р < 0,001.

Т-лімфоцитів. Їх кількість зростала, порівняно з вихідним рівнем, на 10,8% і була вищою, ніж у контролі. Підвищення кількості Т-лімфоцитів відбувалось, головним чином, за рахунок субпопуляції Т-лімфоцитів хелперів. Їх кількість у дослідній групі на 12-у добу з початку лікування була на 6,0% вищою порівняно з контролем (Р<0,01).

Кількість В- лімфоцитів у дослідній групі також зростала і була в 1,3 раза вищою, порівняно з контрольною групою (Р<0,01).

Таким чином, проведеними дослідженнями встановлено стимулюючий вплив препарату тималіну на стан резистентності і, в першу чергу, на її клітинні фактори. Зростання рівня імунобіологічних показників при застосуванні тималіну позитивно вплинуло і на перебіг захворювання. Тривалість лікування телят дослідної групи була в середньому на 2-3 доби меншою, а жива маса перевищувала показник контрольної групи на 1,5 кг.

ВИСНОВКИ

1. Рівень неспецифічної резистентності у сухостійних корів залежить від вмісту кетонових тіл в їх організмі. У тварин з високим рівнем кетонових тіл в крові (2,8 0,26 ммоль/л), внаслідок розвитку метаболічної імуносупресії, знижуються показники гуморальних та особливо клітинних факторів резистентності, порівняно з тваринами, які мають фізіологічний вміст кетонових тіл (0,68 0,03 ммоль/л).

1.1. У корів із збільшеним рівнем кетонових тіл в крові (2,8 0,26 ммоль/л) встановлено зниження фагоцитарної активності на 22,2%, індексу фагоцитозу - на 45,9% та абсолютного фагоцитозу - на 50,5% (Р<0,001) .

1.2. Високий рівень кетонових тіл в організмі тільних корів спричиняє зниження відносної кількості та функціональної активності популяції Т-лімфоцитів на 6,7% (Р<0,01), що відбувається переважно за рахунок Т-лімфоцитів хелперів.

2. Встановлено негативну кореляцію між вмістом кетонових тіл в крові тільних корів та фагоцитарною активністю лейкоцитів (r = - 0,66) і кількістю Т-лімфоцитів (r = - 0,83).

3. У новонароджених телят, одержаних від корів з високим рівнем кетонових тіл у крові, встановлено зниження фагоцитарної активності на 14% (Р < 0,001), індексу фагоцитозу - на 24,5% (Р<0,05) та абсолютного фагоцитозу - на 46,4% (Р<0,001), кількості Т-лімфоцитів - на 9,4% (Р < 0,01) та субпопуляції Т-лімфоцитів хелперів - на 5,7% (Р < 0,01) по відношенню до тварин з фізіологічним вмістом кетонових тіл у крові.

4. Встановлено негативну кореляцію між вмістом кетонових тіл у крові корів-матерів та фагоцитарною активністю (r = - 0,76), індексом фагоцитозу (r = - 0,63) і бактерицидною активністю сироватки крові (r = - 0,68) у новонароджених телят.

5. Новонароджені телята, які одержані від корів хворих на субклінічний кетоз, більш сприйнятливі до гострих розладів травлення, ніж телята, народжені від корів з фізіологічним вмістом кетонових тіл у крові.

6. У комплексній патогенетичній терапії диспепсії у новонароджених телят ефективним виявився імуномодулятор тималін, застосування якого в дозі 0,3 мг/кг (внутрішньом'язово) один раз на день протягом 5 діб сприяло підвищенню фагоцитарної активності на 10% (Р < 0,05), індексу фагоцитозу -на 44,8% (Р < 0,05), абсолютного фагоцитозу - на 90,2% (Р < 0,001) та кількості Т-лімфоцитів хелперів - на 6% (Р < 0,01) на 12 добу з початку лікування порівняно до тварин контрольної групи.

7. Застосування тималіну хворим телятам в комплексній терапії гострих шлунково-кишкових розладів травлення підвищує рівень неспецифічної резистентності та зменшує термін лікування на 2-3 доби.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою одержання життєздатного приплоду, його збереження і підвищення продуктивності корів пропонуємо дотримуватися методичних рекомендацій “Рання діагностика, терапія та профілактика патології обміну речовин у великої рогатої худоби”, схвалених науково-технічною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України від 24.12.1997 року (протокол № 3).

Особливу увагу необхідно приділяти контролю годівлі, умов утримання і стану обміну речовин у сухостійних корів, оскільки зростання рівня кетонових тіл у їх організмі спричиняє зниження резистентності новонароджених телят, що призводить до виникнення гострих шлунково-кишкових захворювань.

При комплексній терапії новонароджених телят, хворих на диспепсію, для підвищення рівня неспецифічної резистентності рекомендується внутрішньом'язове введення тималіну у дозі 0,3 мг/кг один раз на добу протягом 5 діб.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Макарін А.О., Бондар В.О. Вплив імунокорегуючої терапії на показники неспецифічної резистентності при гострих розладах травлення у телят// Науковий вісник НАУ. - 1998. - № 11. - С. 30-32. (Дисертант самостійно формував дослідні групи, робив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

Макарін А. Імунокорегуюча терапія при гострих розладах травлення у телят //Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 2. - С. 34-35.

Макарін А., Чумаченко В. Взаємозв'язок між рівнем кетонемії та показниками резистентності у корів і новонароджених телят // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 3. - С. 32. (Дисертант самостійно отримав дані про стан неспецифічної резистентності у корів з різним рівнем кетонемії та новонароджених від них телят, зробив статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

Чумаченко В., Береза В., Макарін А. Резистентність тільних корів, хворих на субклінічний кетоз. Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 8. - С.42-43. (Дисертантом отримано дані про стан неспецифічної резистентності у корів, хворих на субклінічний кетоз, зроблено статистичну обробку отриманих результатів та їх аналіз).

Макарін А.О. Вуглеводний обмін у тільних корів при кетонемії // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Біла Церква, 7-8 черв. 1995 р.). - Біла Церква, 1995. - С. 68.

Макарін А.О. Природна резистентність у новонароджених телят при кетозі корів матерів //Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів. - Київ, 1997. - С. 67-68.

Чумаченко В.Ю, Макарін А.О. Показники природної резистентності у тільних корів при різному рівні кетонемії // Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Матеріали науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів. - Київ, 1997. - С. 67.

Рання діагностика, терапія та профілактика патології обміну речовин у великої рогатої худоби / В.Ю.Чумаченко, М.А.Судаков, В.Я.Колесник, В.І.Береза, О.І.Павленко, І.Г.Погурський, В.С.Січкар, В.А.Бондар, А.О.Макарін, В.А.Грищенко, Т.І.Левіщенко, С.І.Максимчук, С.В.Романенко, Н.І.Руда. Методичні рекомендації: Затв. наук.-техн. радою Держ. департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України. 24 грудня 1997 р. - К., 1999. - 18 с. (Дисертантом отримано дані стану неспецифічної резистентності у здорових та хворих на субклінічний кетоз тільних корів).

резистентність корова розлад травлення

анотації

Макарін А.О. Природна резистентність у корів хворих на кетоз і новонароджених телят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Національний аграрний університет, Київ, 1999.

Головна мета дисертації - вивчення впливу різного рівня кетонемії на показники природної резистентності корів та новонароджених від них телят.

В роботі з'ясовано стан природної резистентності у корів в залежності від рівня кетонемії у них, вивчено вплив підвищеного вмісту кетонових тіл в організмі корів на показники резистентності і захворюваність новонароджених від них телят, встановлений вплив деяких імуностимулюючих засобів на показники природної резистентності і ефективність лікування телят, хворих гострими розладами травлення. В результаті проведених досліджень отримані нові дані про вплив фракцій кетонових тіл на стан клітинних та гуморальних факторів природної резистентності у корів та новонароджених телят.

Ключові слова: природна резистентність, кетонові тіла, показники клітинного та гуморального захисту, метаболічна імуносупресія, імуностимулятори, диспепсія.

Макарин А.О. Естественная резистентность у коров, больных кетозом, и новорожденных телят. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

Целью диссертации является изучение влияния разных уровней кетонемии на состояние естественной резистентности у стельных коров и новорожденных от них телят. Исследования показали, что у коров с повышенным содержанием кетоновых тел в крови и моче, больных субклиническим кетозом, наблюдается существенное снижение показателей, характеризующих неспецифический иммунитет организма. Снижение гуморальных и особенно клеточных факторов защиты является следствием развития у животных метаболической иммуносупрессии. Изучено влияние повышенного уровня кетоновых тел у сухостойных коров, больных субклиническим кетозом на состояние естественной резистентности новорожденных телят. Установлено, что у телят, рожденных от коров-матерей с повышенным содержанием кетоновых тел в организме, развивается иммунодефицитное состояние, характеризующееся снижением показателей фагоцитоза, а также относительного количества иммунокомпетентных клеток. Это является одной из основных причин возникновения в первые дни жизни у них острых желудочно-кишечных заболеваний с симтомокомплексом диареи, протекающих с развитием явлений интоксикации и дегидратации организма и нередко заканчивающихся гибелью животного. Установлена негативная корреляция высокой степени между уровнем кетоновых тел в крови сухостойных коров-матерей и показателями фагоцитарной активности индекса фагоцитоза, бактерицидной активности сыворотки крови, а также количеством Т-лимфоцитов у них и новорожденных от них телят.

Изучено влияние иммуностимулятора тималина на естественную резистентность телят, больных диспепсией, рожденных от коров с повышенным уровнем кетоновых тел в организме. В результате проведенных исследований установлено, что применение иммуностимулятора тималина в комплексной терапии телят больных диспепсией стимулирует гемопоэз, способствует повышению клеточных и гуморальных факторов естественной резистентности, что положительно влияет на течение и исход заболевания.

Результаты диссертационной работы вошли в методические рекомендации “Ранняя диагностика, терапия и профилактика патологии обмена веществ у крупного рогатого скота”, которые рассмотрены и одобрены научно-техническим советом Государственного департамента ветеринарной медицины Министерства агропромышленного комплекса Украины 24 декабря 1997 года (протокол № 3).

Ключевые слова: естественная резистентность, кетоновые тела, показатели клеточной и гуморальной защиты, метаболическая иммуносупрессия, иммуностимуляторы, диспепсия.

Makarin A.O. Resistance in Cows Being with ketosis & Newborn Calves. - Manuscript.

Candidate Dissertation of Veterinary Science in Speciality 16.00.01 Diagnostics & Therafy of Quimals, National Agricultural University Kyiv, 1999.

The subject matter of the dissertation is to study the influence of different levels of ketonemia on index of natural resistance of cows & newborn calves. In dissertation the condition of natural resistance in cows depending on the level of ketonemea has been revealed. The influence of heightened level of ketonic bodies in cows bodies on the indices of resistance & diseases of newborn calves from them has been studied. The influence of some immunostimulating preparations on the indices of natural resistance & efficiency of treatment of calves being ill with diarrhoea has been established as the result of the research new data of the influence of ketonic bodies on the condition of cell & humoral factors of natural resistance in cows & newborn calves have been obtained.

Key words: natural resistance, ketonic bodies, data of cell & humoral protection, metabolic immunosupresia, immunostimulators, dispepsia.

Размещено на Allbest.ru