Вплив мінеральних добавок на природну резистентність великої рогатої худоби в умовах тривалої дії низьких доз радіації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА АГРОЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

МОЖАР АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК : 636.22 /. 28.087. 72:612.014.482

Вплив мінеральних добавок на природну резистентність великої рогатої худоби в умовах тривалої дії низьких доз радіації

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній агроекологічній академії України та господарствах Народицького та Коростенського районів Житомирської області.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, чл. -кор. УААН, заслужений діяч науки і техніки України, професор Славов Володимир Петрович,

Державна агроекологічна академія України, завідувач кафедрою годівлі сільськогосподарських тварин та кормовиробництва.

Офіційні опоненти :

1. Доктор сільськогосподарських наук, академік УААН, професор Савченко Юрій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, директор.

2. Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Лазарєв Микола Михайлович, Інститут сільськогосподарсьої радіології МінАПК, заступник директора з наукової роботи.

Провідна установа: Інститут агроекології та біотехнології УААН.

Захист відбудеться _27___квітня 1999 р. о _______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 при Державній агроекологічній академії України за адресою : 262001, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 7, корпус № 1, чит. зал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної агроекологічної академії України, за адресою : 262001, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 7.

Автореферат розісланий _27___березня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Побірський М. М.

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність досліджень. Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значних територій України. Під впливом довготривалого малоінтенсивного радіаційного фактору опинились живі організми, які заселяють цю територію. Дослідженнями ряду авторів встановлено, що в результаті дії зовнішнього та внутрішнього іонізуючого випромінювання в організмі тварин виникають зміни протікання метаболічних процесів, які, в першу чергу, негативно впливають на функціональну активність імунокомпетентних органів та систем (Асташева Н.П., Дpозденко В.П., Лазаpев Н.М. и дp., 1992 ). Це супроводжується не тільки послабленням імунологічної відповіді, але й зниженням загальної неспецифічної резистентності організму в цілому.

Разом з цим, проведений аналіз вітчизняних та зарубіжних даних свідчить про недостатню вивченість впливу малих доз радіації на організм тварин, що є основним аргументом висновку про необхідність експериментальних досліджень механізмів дії хронічного іонізуючого випромінення малої інтенсивності на організм сільськогосподарських тварин.

Вивчення цих проблем дає змогу спрогнозувати можливі відхилення від нормального стану фізіологічного статусу тварин при різних рівнях хронічного радіоактивного опромінення та розробити науково-обгрунтовані засоби, що нейтралізують негативний вплив радіації на організм та підвищують його захисні функції.

Зв`язок роботи з науково-дослідною тематикою. Дана робота була складовою частиною комплексних досліджень з теми: “ Розробити і впровадити рекомендації і методики по веденню сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених територіях, що входила в державну науково- технічну програму “Сільгоспрадіологія“ ( 1994-1999 рр. № держреєстрації 01960018644).

Мета і завдання досліджень. Основною метою дисертаційної роботи було вивчення морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові великої рогатої худоби під хронічною дією малоінтенсивного, як зовнішнього, так і внутрішнього опромінення та ефективності використання кормових добавок, що нейтралізують негативний вплив радіації на організм.

Поставлена мета вимагала вирішення слідуючих завдань :

- дослідження стану природної резистентності організму тварин під впливом дії інкорпорованих радіонуклідів;

- визначення впливу довготривалої дії різних рівнів радіації на фізіологічний статус тварин;

- вивчення впливу різних доз перефітону та комплексної суспензійної добавки ( лактофолу “ В “ ) на гематологічні та імунологічні показники крові тварин;

- дослідження впливу раціонів, збагачених мікроелементами на фізіологічний статус тварин та підвищення радіорезистентності їх організму.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведені, в порівняльному аспекті, комплексні дослідження стану неспецифічної резистентності, функціонування кровотворної системи великої рогатої худоби в умовах хронічної дії різних рівнів малоінтенсивного радіаційного опромінення. З метою підвищення захисних можливостей організму досліджена доцільність використання мікроелементних добавок ( у вигляді природних мінералів і солей мікроелементів ) та різних їх рівнів у складі раціону сільськогосподарських тварин в умовах малих доз радіації.

Науково-практична значимість роботи та реалізація результатів досліджень. Експериментально одержані диференційовані дані про вплив хронічної дії малих доз внутрішнього та різних рівнів внутрішнього і зовнішнього опромінення на окремі гематологічні, біохімічні та імунологічні показники крові великої рогатої худоби, що можуть використовуватись як прогностичні тести для оцінки загальної стійкості її до негативних факторів зовнішнього середовища, одним з яких є радіаційне опромінення.

Одержані результати по використанню мінеральних добавок дозволяють розробити більш діючу систему спеціальних заходів з метою корекції негативного впливу хронічного іонізуючого випромінювання на організм тварин.

Викладені в роботі положення про зміну гомеостатичності організму великої рогатої худоби, що вирощується в умовах довготривалого впливу, як внутрішнього так і зовнішнього опромінювання ( підвищені фонові дози ) поповнюють спеціальну літературу новими даними про особливості адаптації організму сільськогосподарських тварин у радіаційно забруднених екосистемах і можуть бути включені до навчальних програм вузів системи МінАгропрому, МНС, Мінекобезпеки.

Особистий внесок здобувача. Всі експериментальні дослідження по темі дисертації, добір та аналіз літературних даних, статистична обробка, аналіз та теоретичне обгрунтування результатів виконані автором особисто. Вивчення впливу раціонів, збагачених мікроелементами на гематологічні та імунологічні показники крові дійних тварин виконано у співпраці з аспірантом Романчук Л. Д.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи опробовані і отримали позитивну оцінку на:

- річних звітних конференціях ДААУ ( 1996 - 1997 рр. );

- другій міжнародній конференції “ Проблеми сільськогосподарської радіології - 10 років після аварії на Чорнобильській АЕС “ ( Житомир, 1996 р. );

- республіканській науково- практичній конференції “ Наука. Чорнобиль - 96,97 “ ( Київ, 1996, 1997 ).

Основні положення дисертації висвітлені в 4 наукових працях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 140 сторінках машинописного тексту, містить 29 таблиць, 3 малюнки. Складається із слідуючих розділів: вступ, огляд літератури, матеріал та методика досліджень, результати досліджень, висновки, пропозиції виробництву та список використаної літератури. Доповнення складаються із таблиць. У списку літератури міститься 204 найменування, з яких 45 - іноземних авторів.

ІІ. Матеріал та методика досліджень

Дослідження проводили протягом 1994 -1997 рр. на сільськогосподарській дослідній станції ДААУ, в господарствах Народицького та Коростенського районів Житомирської області.

Експериментальні дослідження проводились в двох напрямках:

1) дослідження впливу малоінтенсивних доз радіації на гематологічні та імунологічні показнии крові сільськогосподарських тварин;

2) дослідження впливу умов годівлі та утримання на стан природної резистентності тварин.

Перша частина експериментальних досліджень була спрямована на вивчення гематологічних та імунологічних показників тварин під хронічним впливом радіації внутрішнього та зовнінього походження і складалась із двох дослідів. Перший проводився методом груп- періодів на бичках - кастратах з великою фістулою рубця за схемою, представленою в таблиці 1.Об'єктом лабораторних досліджень була кров, яку відбирали у піддослідних тварин на “чистому “ та “ забрудненому “ раціонах в кінці періодів. В досліді вивчали зоохіманаліз кормів за загальноприйнятими методиками; активність кормів за цезієм- 137 методом гамаспектрометрії; гематологічні показники крові (еритроцити, лейкоцити - методом підрахунку в камері Горяєва, гемоглобін - по Салі ); імунологічні показники крові ( лейкоцитарну формулу - методом підрахунку популяцій лейкоцитів у фарбованих мазках за Романовським- Гімзе, показник фагоцитозу- методом Гостєва, фагоцитарний індекс - розрахунковим методом, титр вільних антитіл- постановкою реакції аглютинації ( РА ).

Другий дослід проводили на коровах, які з дня народження перебували в зоні радіоактивного забруднення під дією помірних і підвищенних доз як зовнішнього, так і внутрішнього радіаційного опромінення. З цією метою було використане поголів'я лактуючих корів чорно- рябої породи колективних господарств “ Світанок “ і “ Перемога “ Коростенського району з різною щільністю забруднення сільськогосподарських угідь ( КСП “ Світанок “ щільність забруднення сільгоспугідь складала 5- 10 Кі /км. кв., а в КСП “ Перемога “ - 10 -15- Кі / км.кв.

Для досліджень в кожному господарстві було відібрано по 9 голів за принципом пар-аналогів, тобто за віком, породністю, періодом лактації, фізіологічним станом. Групи формувались із числа клінічно здорових тварин, які знаходились в однакових умовах годівлі та утримання. У дослідах визначали гематологічні та імунологічні показники крові за методиками, наведеними нижче.

Друга серія дослідів (3) спрямована на вивчення впливу кормових факторів, які здатні нейтралізувати негативний вплив радіації на організм та підвищувати його захисні функції. Досліди проводились за схемами, наведеними в таблиці 2.

Для вивчення основних біохімічних та імунологічних показників крові піддослідних тварин на початку та в кінці дослідів (1 і 2) і в кінці кожного періоду ( сухостійний, період роздою та розпалу лактації - дослід №3 вранці до початку годівлі від 3-х тварин кожної групи відбирали кров з яремної вени.

У відповідності їз поставленими завданнями дослідження виконані загальноприйнятими методами:

- зоохімічні ( аналіз хімічного складу кормів та їх залишків);

- радіометричні (питома активність цезію - 137 в зразках кормів);

- морфологічні ( кількість лейкоцитів та еритроцитів );

- біохімічні (вміст в крові гемоглобіну, білку,

імуноглобулінів,білкових фракцій у сироватці);

- імунологічні ( лейкоцитарна формула крові ).

Одержані результати досліджень оброблені математичнона персональному комп'ютері з використанням програми Statgraf.

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1.Вплив хронічної дії інкорпорованих радіонуклідів на гематологічні та імунологічні показники крові бичків

Методом гамаспектрометрії встановлено, що при годівлі “ чистими “ кормами в організм дослідних тварин щодобово надходила кількість радіоактивних речовин, що не перевищувала рівня природного радіаційного фону даної місцевості. При годівлі дослідним раціоном в організм тварин щодобово надходило близько 56000 Бк, що в 64 рази перевищує вміст цезію- 137 в контрольному раціоні.

Результати досліджень морфологічного складу крові піддослідних тварин представлені в таблиці 3.

Встановлено, що показники крові, знаходилися у межах фізіологічної норми. Низьким був рівень еритроцитів як в контролі, так і в дослідній групі. Наявність радіоцезію в кормах призвела до незначного, але статистично вірогідного ( Р < 0,05 ) зниження кількості еритроцитів на 15%. Тварини, що одержували “ забруднене “ сіно в складі раціону, характеризувались і нижчим рівнем гемоглобіну ( на 7,6 % ). Отже, у цих тварин спостерігався стан гемолітичної анемії, про що свідчить кольоровий показник- 0, 81 од., ( фізіологічна норма - від 0,85 до 1,1). Незважаючи на це, слід все ж зазначити, що різких патологічних відхилень у картині “ червоної“ крові не спостерігалось. Це свідчить про те, що кровотворна система піддослідних тварин при підвищенні рівня радіоцезію в раціоні до 56 кБк / добу задовільно справляється із своїми функціями.

Більш помітні зміни відбувались, при згодовуванні “забруднених кормів”, в імунній системі ( табл. 4 і 5). Рівень окремих популяцій лейкоцитів у крові бичків - кастратів , що одержували ”забруднені”корми, був нижчим, ніж у бичків, що утримувались на “чистому” раціоні. Так, кількість фагоцитуючих клітин: сегментоядерних нейтрофілів вірогідно нижче- на 24,3 % (Р ? 0,05), моноцитів - на 5,0 % ( Р ? 0,05 ), а рівень еозинофілів, навпаки, був вищим на 24 % ( Р ? 0,05 ).

В дослідний період дещо підвищилась кількість лімфоцитів ( близько 8%), зменшився титр антитіл та показник фагоцитозу (близько 41 та 7,3 % відповідно ). Ймовірно, ці зміни пов'язані із впливом радіоцезію на механізм синтезу В- лімфоцитами імуноглобулінів.Значні коливання в кількості клітин певних популяцій лімфоцитів обумовлюються складними механізмами їх утворення та багатоступеневою взаємодією з іншими клітинами імунної системи.

Таким чином, аналіз показників клінічного та гуморального імунітету дозволяє зробити припущення про негативний вплив радіоцезію на організм тварин, про що свідчать деструктивні зміни механізму стимуляції проліферації Т- лімфоцитів та порушення процесів синтезу імуноглобулінів в В - лімфоцитах.

2.Вплив довготривалої дії різних доз радіації на фізіологічний статус дійних корів

Одержані дані (табл. 6) свідчать, що в крові тварин, які утримувались на території з рівнем забруднення 185 -370 кБк / м. кв., кількісний склад формених елементів ( еритроцитів, лейкоцитів ) не мав суттєвих змін .

Вміст еритроцитів в крові корів, незважаючи на різний рівень забрудненості в обох господарствах у зимово- стійловий період був майже однаковий. Наприкінці літньо- табірного утримання вміст еритроцитів, стосовно попереднього рівня в крові тварин КСП “ Перемога“, майже не змінився, тоді як у корів КСП “ Світанок “ він дещо підвищився. Отже, цей показник знаходився у нижніх межах фізіологічної норми.

Рівень лейкоцитів у тварин порівнюваних господарств був, низьким. Особливо це стосується корів КСП “ Перемога “, де наприкінці літньо- табірного утримання цей показник знижувався до 3,92 тис./ мкл.

Таким чином, в умовах радіоактивного забруднення спостерігається пригнічення кістковомозкового кровотворення ( як еритро- так і мієлопоезу ). Особливо гостро це проявляється у тварин, що знаходились у зоні підвищених доз радіації ( 370- 555 кБк/ м. кв.).

Стосовно даних лейкоцитарної формули слід відмітити деяке підвищення проценту нейтрофільних гранулоцитів з появою у них токсичної зернистості і гіперсегментації ядер. Спостерігалось також деяке зростання чисельності лімфоцитів, однак суттєвих відмінностей в показниках лейкоцитарної формули між групами порівнюваних господарств не відмічалось.

Щодо показників білкових фракцій, то між групами тварин обох господарств суттєвої різниці не одержано, що не можна сказати про дані бактерицидної та лізоцимної активності крові ( табл.6). Наприкінці стійлового періоду рівень бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові у корів з КСП “ Перемога “ був відповідно на 15,1 та 5,8 % вищим. Протягом літньо- осіннього періоду, при переважанні в раціоні зелених кормів, різниця в цих показниках серед корів порівнюваних господарств дещо вирівнювалась. В жовтні місяці бактерицидний ефект у корів КСП “ Світанок “ переважав на 4,3 %, а лізоцимна активність навпаки була вищою у корів КСП “Перемога “.

В крові піддослідних корів обох господарств вміст гемоглобіну та загального білка наближався до нижньої межі фізіологічної норми і дещо відрізняється між собою. Так, вміст гемоглобіну в крові корів КСП “ Перемога “ у квітні місяці він був на 9,12 % меншим, ніж у корів КСП “ Світанок “. Аналогічна картина спостерігалась і в кінці пасовищного періоду, де вміст гемоглобіну та загального білка в крові корів КСП “ Перемога “ був на 8 і 10 % відповідно меншим в порівнянні з іншим господарством. Проте дані різниці статистично невірогідні.

Отже, суттєвої різниці у даних біохімічних показниках між групами тварин не спостерігалось, рівень гемоглобіну, загального білка був дещо нижчим у корів із господарства, яке розташоване в зоні більш вищого радіаційного забруднення (185 -555 кБк/м. кв).

В цілому можна сказати, що різний рівень радіаційного забруднення територій, який мав місце у порівнюваьних господарствах, не вніс суттєвих змін в імунологічну картину крові (принаймі, судячи з вивчених показників ). Проте деяке підвищення рівня лізоцимної активності протягом всього періоду досліджень сироватки крові і бактерицидного її ефекту в квітні місяці у корів КСП “ Перемога “ дають підставу для припущення, що більш високий рівень радіаційного опромінення створює передумови для активізації всього комплексу компенсаційно- захисних пристосувань в організмі в напрямку протидії цьому фактору.

3. Вплив добавок різних доз перефітону на гематологічні та імунологічні показники крові дійних корів

Встановлено, що показники крові тварин як контрольної, так і дослідних груп знаходилися у межах фізіологічної норми. (табл. 7). Виключення складає процент еозінофілів, який на початку досліду був значно вищим норми у тварин контрольної групи, а в кінці - у всіх тварин.

Показники імунного статусу були вищими у тварин дослідних груп, в порівнянні із контрольною групою. Так, протягом всього досліду кількість нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, титр нормальних антитіл у корів контрольної групи була нижчою, ніж у тварин дослідних груп ( між І- ю та П- ю групами різниця вірогідна ). У випадку лімфоцитів вірогідна різниця спостерігалася між контролем і П-ю та П-ю і Ш-ю дослідними групами. Рівень сегментоядерних нейтрофілів був дещо нижчим у всіх тварин у кінці досліду, ніж на початку. Найменша кількість їх була у крові корів контрольної групи. Корови дослідних груп відрізнялися дещо кращим станом червоної крові ( рівнем еритроцитів та гемоглобіну ).

Таким чином, констатуючи вищевикладене, можна сказати, що природну кормову добавку на основі перефітону можна вважати перспективним інградієнтом раціону для великої рогатої худоби, яка сприяє нормалізації обмінних процесів і стабілізації імунологічної системи організму.

Вплив комплексної суспензійної добавки ( лактофолу “ В“) на гематологічні та імунологічні показники крові лактуючих корів

Результати досліджень крові тварин ( табл. 8 ), що одержували комплексну добавку лактофол, були подібні до таких при додаванні в раціон тварин перефітону.

Що стосується стану “ червоної “ крові, кращим він був у тварин дослідної групи. Незважаючи на те, що рівень еритроцитів був вищий у корів контрольної групи ( 7,8 проти 6,5- 6,7 мкл ), насиченість їх гемоглобіном була нижчою, про що свідчить кольоровий показник ( 0, 76 проти 0,96- 1,0 ). Рівень лейкоцитів та їх популяцій, що є показниками стану імунної системи організму, були також кращими у тварин дослідної групи. Так, загальна кількість лейкоцитів на початку та в кінці досліду була в межах фізіологічної норми в крові обох груп. Вірогідно вищим цей показник був у корів дослідної групи і становив на кінець досліду 8,2 проти 6,8 тис./ мкл. Рівень нейтрофілів та моноцитів, був в кінці досліду вірогідно вищим у тварин дослідної групи. Слід також відмітити, що у тварин, що споживали лактофол вірогідно збільшився показник титру нормальних антитіл від 9,1 до 12,3 од., а в контрольній групі навпаки - з 8,3 од. зменшився до 4,5 од.

Отже, комплексна суспензійна добавка лактофол 2 В “ позитивно вплинула на стан гематологічних та імунологічних показників крові дослідних тварин, що в свою чергу, вказує на доцільність використання її в практиці годівлі з метою профілактики фізіологічного стану тварин, які перебувають в умовах радіоактивного забруднення.

Вплив раціонів, збагачених мікроелементами на показники природної резистентності корів

Дослідженння впливу збагачених мікроелементами раціонів на показники природної резистентності корів протягом виробничого циклу проводились паралельно в двох господарствах із різною щільністю забруднення сільськогосподарських угідь ( 37 - 185 КБк / м. кв. - КСП ім. Чапаєва, та 185 - 370 КБк / м. кв. - КСП ім. Шевченко ).

В результаті проведених досліджень встановлено, що мікроелементні добавки та їх різні рівні не в однаковій мірі впливають на гематологічні та імунологічні показники крові.Дисперсійним аналізом встановлена частка позитивного впливу мікроелементних добавок на такі показники крові, як гемоглобін, кольоровий показник, загальний білок, імунні показники- лімфоцити, Т- лімфоцити, Т- супресори, титр антитіл та інш. ( табл. 9 ).

Із цих даних видно, що у різні фізіологічні періоди корів, раціони збагачені комплексом основних мікроелементів ( Co, Zn, I, Mn, Cu ) на 15 і 30 % від потреби впливають на покращення показників крові від 17 до 81 %.

Біохімічні показники крові корів були в межах фізіологічних норм. Спостерігаються міжгрупові коливання середніх величин даних показників, але вони мають невірогідний характер.В період лактації корів, що споживали підвищені рівні мікроелементів ( 2 і 3 групи ) вірогідно збільшився вміст гемоглобіну на 5, 55 - 8 % і 8,9 - 6,1 % відповідно. Вірогідно підвищився на 14 % рівень фосфору у крові корів 3- ої групи в першому досліді. В другому досліді у корів 2- ої групи вірогідним було підвищення вмісту кальцію на 11 % ( Р < 0,05), а в 3 -й групі - на 5,5 % ( Р < 0,05).

Концентрація еритроцитів та паличкоядерних лейкоцитів у корів всіх груп була в нижніх межах фізіологічних норм. Вміст еозинофілів у першому досліді збільшився в 2 -й і 3 -й групах на 24,5 і 60,9 % в розпал лактації.Значно підвищився вміст моноцитів. Вірогідною була різниця між 3- ою і 1- ою групами в першому досліді ( 8,3 ± 0,8 проти 10,0 ± 0,6 ). Встановлено також вірогідне підвищення вмісту Т- лімфоцитів в 2-й і 3-й групах - на 31 і 48 %

( Р< 0,01 ), Т- хелперів на 37,8 і 46,5 % ( Р < 0,01 ), Т- супресорів в 3- й групі на 36,6 % (Р < 0,01). Ці дані свідчать , що дія малих доз радіації приводить до зниження в крові імунологічних показниів. Підвищений рівень споживання комплексу мікроелементів (Co, Zn, I, Mn, Cu) нормалізує стан крові і сприяє підвищенню резистентності організму тварин.

Висновки

1. Утримання сільськогосподарських тварин на екологічно небезпечних територіях (радіоактивно забруднених) негативно впливає на їх фізіологічний стан.

2. Тривале надходження в організм молодняка великої рогатої худоби радіоцезію з раціоном в межах 56 КБк за добу пригнічує еритропоетичну функцію кровотворних органів. Встановлено вірогідне зниження рівня еритроцитів в крові, а гемоглобіну до нижніх меж фізіологічної норми. При цьому такі морфологічні показники, як загальна кількість лейкоцитів та їх популяцій знаходилися у межах фізіологічної норми, що свідчить про наявність нормального клітинного механізму компенсаторно- захисних реакцій.

3. Встановлені деякі відхиленння у показниках гуморального імунітету тварин. Так, кількість лімфоцитів в крові підвищилась на 8,4 % титр антитіл та показник фагоцитозу відповідно на 41 та 7,3%, проте дані різниці є невірогідні.

4. В умовах помірних доз зовнішнього і внутрішнього опромінення (185-370 КБк) морфологічні і біохімічні показники крові вірогідно не відрізнялися. Проте більш високі дози (370-555 КБк) привели (на рівні тенденції) до деяких патологічних відхилень і вміст гемоглобіну, загального білку та лейкоцитів у крові корів зменшується на 8, 10 та 7% відповідно, а рівень бактерицидної та лізоцимної активності підвищився відповідно на 15,1 та 5,8%.

5. Комплексні мінеральні добавки: перефітон ( 100- 150 г/ гол. добу ), лактофол ( 50 мл / гол. добу ) сприяють нейтралізації відхилень параметрів неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності тварин. Мінеральні добавки поліпшують стан “ “червоної” крові, рівень адаптаційно- захисних процесів. Підвищується вміст сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів. У тварин, практично не спостерігається еозінофільоз.

6. Підвищені рівні мікроелементів Со, I, Zn, Cu, Mn в раціонах на 15 та 30 % від потреби корів, позитивно впливають на основні показники проміжного обміну, сприяють стабілізації природної резистентності організму, покращенню гематологічних та біохімічних показників крові, що характеризують стан вуглеводно- жирового та білкового обміну у тварин в період лактації. Вміст гемоглобіну у крові корів збільшуєть на 5,6- 8 % у першому і 8,9- 6,1 % у другому дослідах. Вірогідно збільшується кількість фосфору в крові корів дослідних груп на 4,8- 9,2 % і кальцію- на 11 %.

7. Згодовування раціонів з підвищеним рівнем мікроелементів Со, I, Zn, Cu, Mn на 15 і 30 % від потреби у період сухостою та лактації активують захисно- компенсаторні реакції організму. У сухостійний період збільшується ( у межах фізіологічної норми ) вміст Т- лімфоцитів, Т- хелперів, а у період лактації - вміст еозинофілів - на 24,5 і 60,9 ; моноцитів - на 20 %; Т- лімфоцитів- на 31-48,5 ; Т-хелперів - на 37,8 - 46,5 %; Т- супресорів-на 36,6 %.

8. Підвищення рівня основних біогенних мікроелементів на 15% найбільш ефективно покращує функції гемопоезу і природної резистенції в умовах постійного впливу малих доз радіації.

Пропозиції виробництву

Для нейтралізації хронічного впливу низьких доз радіації на фізіологічний статус тварин, покращення обмінних процесів та стабілізації природної резистентності організму необхідно в раціонах корів рівень мікроелементів йоду, цинку, міді, марганцю і кобальту збільшувати на 15 % від загальноприйнятої потреби. Досягається це шляхом згодовування солей цих елементів в суміші з концентрованими кормами, а також використовувати комплексні природні мінеральні добавки перефітон 100 - 150 г та лактофол - 50 мл / добу.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Можар А..О., Дідух М. І,. Аннамухаммедова О. О. Вплив мінеральних добавок на природню резистентність корів в умовах хронічної дії малих доз радіації // Вісник ДААУ.- 1998.- №1 с. 43- 46.

2. Славов В. П., Дідух М. П., Романчук Л. Д., Можар А.О. та ін. Методичні рекомендації по організації літньої годівлі молочних корів в індивідуальних та колективних господарствах на радіоактивно забруднених територіях.- Житомир.-1998.- 23 с.

3. Високос М. П., Можар О. А. та ін. Реактивність великої рогатої худоби в зоні радіоактивного забруднення // Вісник ДААУ.- 1998.- №1. с. 39- 42.

4. Можар А. О., Дідух М. І. Вплив мінеральної добавки лактофолу на гематологічні та імунологічні показники крові лактуючих корів // Вісник ДААУ.- 1998.-№ 2. с. 59- 61.

Резюме

Можар А. О. Вплив мінеральних добавок на природню резистентність великої рогатої худоби в умовах тривалої дії низьких доз радіації. Дисертація на здобутя наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук по спеціальності 03.00.16- екологія. Державна агроекологічна академія України. Житомир, 1999 рік.

В дисертаційній роботі викладені результати експериментальних досліджень про вплив хронічної дії малих доз опромінення на окремі гематологічні, біохімічні та імунологічні показники крові великої рогатої худоби та доцільності використання мінеральних добавок у складі раціонів сільськогосподарських тварин в умовах малих доз радіації з метою підвищення захисних можливостй організму.

Ключові слова: велика рогата худоба, раціон, мінеральні добавки, радіоцезій, імунітет, кров.

Можар А. А. Влияние минеральных добавок на естественную резистентность крупного рогатого скота в условиях длительного влияния низких доз радиации. Диссертация на соискание степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16- экология. Государственная агроэологическая академия Украины. Житомир, 1999 год.

В диссертационой работе изложены результаты экспериментальных исследований по влиянию хронического действия малых доз радиации на отдельные гематологические, биохимические и иммунологические показатели крови крупного рогатого скота и целесообразность использования минеральных добавок в составе рационов сельскохозяйственных животных в условиях малых доз радиации с целью повышения защитных возможностей организма.

Ключевые слова: крупный рогатый скот, рацион, минеральные добавки, радиоцезий, иммунитет, кровь.

A. A. Mozhar Effects of mineral additive on natural resistance in cattle under the conditions of lingering low radiation dose influence.

Candidates of Afr. Sc. Thesis, specialization 03.00.16 - Ecology.

The State Academy of Agriculture and Ecology of Ukraine, zhytomyr, 1999.

The thesis presents results of the experimental studies on the effects of permanent low radiation dose influence on hematological indices in cattle as well as on the expediency fortifying farm animal diets with mineral additives for improving animal defence potential under the conditions of low radiation doses.

Key words: cattle, dict, mineral additives, radiocaesium. immunity. blood.

Підписано до друку 24.03.99 р. Формат 60х90/16.

Тираж 100 екз., Науково-видавничий центр ДААУ м. Житомир

Размещено на Allbest.ru