Пневмонії свиней, спричинені аскарисо-мікробними асоціаціями та розробка профілактичних і лікувальних заходів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут експериментальної і клінічної

ветеринарної медицини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Пневмонії свиней, спричинені аскарисо-мікробними асоціаціями та розробка профілактичних і лікувальних заходів

Біла Інна Дмитрівна

ХАРКІВ -- 1999



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:доктор ветеринарних наук, професор ШЕХОВЦОВ Віталій Степанович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, завідувач лабораторії гельмінтології

Офіційні опоненти:доктор ветеринарних наук, професор АРТЕМЕНКО Юрій Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри паразитології та фармакології

кандидат ветеринарних наук, доцент ПОНОМАРЕНКО Володимир Якович, Харківський зооветеринарний інститут, доцент кафедри паразитології

Провідна установа:Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С. З. Гжицького Міністерства агропромислового комплексу України, кафедра паразитології та рибництва, м. Львів

Захист відбудеться " _22 " __червня_______1999 р. о ___15-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 при Інституті експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН: 310023, Харків-23, вул. Пушкінська, 83.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН (310023, Харків-23, вул. Пушкінська, 83).

Автореферат розісланий "_20_" ____травня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор ветеринарних наук Конаржевський К.Є.



1. Загальна характеристика роботи

Актуальність. У теперішній час особливо гостро постала проблема забезпечення населення конкурентноспроможними вітчизняними продуктами харчування. У вирішенні цього питання велике значення надається розвитку однією із галузей тваринницького виробництва - свинарству (Рибалко, 1998). На даний період набули розвитку невеликі свинарські та фермерські господарства по виробництву свинини, в яких одержання здорових поросят можливе лише за умов стабільного благополуччя свиней щодо інвазійних та інфекційних хвороб (Блохин, 1996; Голик, 1997; Сафиулин, 1997).

Респіраторна патологія свиней є однією з найгостріших проблем в ветеринарії. Від загальної захворюваності внутрішніми хворобами на її долю в різних країнах світу припадає, в середньому, 30-60%. Прямі збитки від загибелі свиней, які хворіли респіраторними хворобами, перевищують як такі від усіх інфекційних захворювань (Душук, 1982; Пустовар, 1992; Салганская, Семко, 1993; Міланко, Настенко, 1995 та ін.; Goodwin, 1985; Bernardo, Dohoo, Donald, 1990; Drovakova, 1993).

За даними О. Я. Міланко та ін. (1993) респіраторні хвороби свиней у господарствах та фермах України займають домінуюче положення в інфекційній патології їх і складають, у середньому, 29-32% від числа всіх заразних захворювань, спричинюючи великі економічні збитки. В свинарських господарствах, неблагополучних на пневмонії, за даними цих же авторів, частіше всього встановлена їх вірусна, бактеріальна, а також вірусно-бактеріальна природа.

В значній мірі розвиток цих захворювань ускладнюється недотриманням зоогігієнічних норм годівлі та утриманням тварин, що призводить до пониження загальної та специфічної резистентності організму (Астахова, 1991) і посилення патогенної дії різних мікроорганізмів.

Ряд авторів (Zimmermann, 1985; Jung et al., 1984, Springer, 1992) первинну роль у виникненні та розвитку пневмонії відводять личинкам A. suum. Інші дослідники вважають, що вони лише створюють умови, які провокують розвиток інфекції, яка викликається вірусами, бактеріями, мікоплазмами та їх асоціацією (Ятусевич и др., 1995; Маннапова, 1997; Biehl, 1988; Taylor, Purchase, 1990). На думку С. Еузтіса (Eustis, 1982) личинки A. suum є важливим провокаційним фактором у розвитку пневмонії поросят, але її прояв залежить як від кількості інвазійних яєць, які потрапили в організм тварин, так і рівня специфічної резистентності організму поросят.

Значення гельмінтів та їх мігруючих личинок в етіології респіраторної патології свиней до цього часу вивчено недостатньо. Тому, при розробці лікувально-профілактичних заходів боротьби з пневмоніями поросят необхідно враховувати, що в поліетіологічності даного захворювання дуже актуальним є визначення ролі личинок А. suum в розвитку патологічного процесу в легенях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводилися у відповідності з аспірантською темою, включеною в науково-дослідну програму лабораторії гельмінтології ІЕКВМ УААН за 1996-1998 рр. (шифр 08).

Мета і задачі дослідження. Основною метою наукових досліджень було встановлення ролі мігруючих личинок А. suum, як окремо, так і в асоціації з виділеними із легенів хворих свиней мікроорганізмами, у виникненні пневмоній свиней в умовах господарств та шляхом експериментального зараження тварин і розробка профілактичних та лікувальних заходів.

У зв'язку з цим, перед нами були поставлені такі завдання:

-- вивчити епізоотичну ситуацію стосовно аскариозу та зв'язок її з розповсюдженням пневмоній у свинарських господарствах різного типу і встановити особливості клінічних проявів і патолого-анатомічних змін при цих захворюваннях та провести бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного від хворих на пневмонію свиней;

-- визначити роль мігруючих личинок А. suum, як окремо, так і в асоціації з виділеними із легенів хворих на пневмонію свиней мікроорганізмами та відтворити за допомогою їх це захворювання шляхом експериментального зараження тварин;

-- в експериментальних умовах вивчити вплив мігруючих личинок А. suum на гематологічні та імунологічні показники;

-- випробувати у виробничих умовах найбільш ефективні терапевтичні засоби для лікування свиней з асоціативними пневмоніями;

-- установити раціональні строки і розробити схеми преімагінальної дегельмінтизації для профілактики пневмонії у свиней в господарствах, неблагополучних щодо аскариозу;

провести порівняльну оцінку ефективності застосування різних лікувально-профілактичних і імуномодулюючих препаратів з урахуванням попередньо одержаних результатів гематологічних та імунологічних досліджень. епізоотичний аскариоз пневмонія дегельмінтизація

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше були одержані дані про розповсюдження пневмоній в господарствах різного типу, неблагополучних щодо аскариозу свиней, а також встановлена в дослідах, проведених в лабораторних і виробничих умовах важлива роль личинок А. suum у виникненні пневмонії у поросят, ускладненої умовно-патогенною мікрофлорою. Встановлений взаємозв'язок між екстенсивністю аскариозної інвазії і рівнем захворюваності пневмоніями у поросят 2-4-місячного віку, а також між екстенсивністю і інтенсивністю інвазування личинками аскарисів з проявом пневмоній у поросят-сисунів. Вивчено імунобіологічний стан організму свиней після асоціативного зараження поросят культурами інвазійних яєць А. suum і бактеріми - S. aureus та E. coli. Розроблені комплексні заходи профілактики і лікування свиней з асоціативними пневмоніями, які включають застосування нових ефективних антгельмінтиків, антибіотиків та імуностимулятора.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень нами запропоновані для впровадження у виробничих умовах ефективні комплексні лікувально-профілактичні схеми, з включенням різних препаратів та оптимальних строків їх застосування при асоціативних пневмоніях свиней. На основі одержаних результатів в лабораторних і виробничих умовах розроблені "Рекомендації по профілактиці і лікуванню аскарисо-мікробних пневмоній у свиней", які схвалені та затверджені вченою радою ІЕКВМ УААН (протокол № 3 від 26 березня 1999 р.) і впроваджені в 2-х господарствах Харківської області з позитивними результатами.

Запропонована модифікація культивування яєць А. suum до інвазійної стадії.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному виконанні всього запланованого об'єму методичної та експериментальної роботи, обгрунтуванні та аналізі одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, заслухані та обговорені на засіданнях методичної та вченої рад ІЕКВМ УААН (1996-1998 рр.), на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини" (1-2 квітня 1997 р., м. Харків), на 5-й міжз'їздовій конференції паразитоценологів України "Проблеми і перспективи паразитоценології" (29-30 жовтня 1997 р., м. Луганськ).

Структура і обсяг дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 152 сторінках машинописного тексту і містять вступ, огляд літератури, власні дослідження, висновки, список використаних джерел і додатки. Список використаної літератури включає 342 джерела, в тому числі 143 іноземних авторів.

Робота ілюстрована 34 таблицями та 11 рисунками.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 9 робіт, із них 6 статей в фахових виданнях.



2. Власні дослідження

Матеріали і методи

З метою вивчення розповсюдження аскариозу та асоціативних пневмоній у свиней на протязі 1996-1998 рр. в 8 господарствах різного типу Харківської області були проведені гельмінтокопроскопічні і патолого-анатомічні дослідження та клінічні обстеження свинопоголів'я. Роботу по вивченню сезонної та вікової динаміки аскариозу проводили на базі 3-х господарств, благополучних по інфекційним хворобам та різними по технології вирощування і чисельності поголів'я: спеціалізованому по виробництву свинини, багатогалузевому та учбово-дослідному. У цих господарствах щомісячно проводили відбір проб фекалій від тварин різних вікових груп (поросят до 2-х місяців, 2-4 місяці, від 5 до 8 місяців та свиноматок - поросних та підсисних) і досліджували стандартизованим методом Г. А. Котельникова та В. М. Хренова (1982). Всього проведено 7386 копроскопічних досліджень фекалій свиней. У цих господарствах здійснювали клінічний огляд свиней згаданих вікових груп, визначали кількість тварин з респіраторною патологією, перебіг захворювання, проводили розтин загиблих та вимушено забитих поросят, хворих на пневмонію. Клінічно обстежено 10662 голів тварин, патолого-анатомічному розтину піддано 302 голови.

Для визначення наявності мігруючих личинок A. suum в органах використовували метод перетравлення у штучному шлунковому соку (Смірнов, 1975). Бактеріологічні дослідження патологічного матеріалу, відібраного від хворих на пневмонію свиней проводили у районних і обласній лабораторіях ветеринарної медицини та лабораторії мікробіології і імунології ІЕКВМ УААН під керівництвом проф. К.Є. Конаржевського.

Для відтворення аскариозної пневмонії в експериментальних умовах проводили культивування яєць A. suum до інвазійної стадії згідно з методикою, описаною Б. А. Астафьевим, Л. С. Яроцьким та М. Н. Лебедєвим (1989), в нашій модифікації.

Клініко-експериментальні досліди по відтворенню аскариозної пневмонії проводили на групі поросят-сисунів великої білої породи, підібраних за принципом аналогів, у віці 26-28 діб, яких заражали перорально культурою інвазійних яєць А. suum (з розрахунку ? 2000 інвазійних яєць на 1 кг маси тіла).

Для відтворення асоціативних пневмоній в умовах експерименту проводили зараження поросят культурами інвазійних яєць А. suum та бактеріями S. aureus та E. coli як окремо, так і сумісно. Мікроорганізми виділили з легень поросят, хворих на пневмонію, в яких знаходили личинок А. suum. При цьому було використано 29 інтактних поросят також 26-28-денного віку, з яких сформували 4 дослідні групи. Поросятам першої групи (8 голів) на першу добу вводили інтратрахеально, а на другу та третю добу - інтраназально суспензію добової агарової культури золотистого стафілококу у дозі 10 млрд. м. т. в 1 см3. Другій групі тварин (8 голів) у такій же послідовності та дозі вводили добову культуру кишкової палички. Поросят третьої групи (8 голів) одночасно заражали за такою ж схемою культурами S. aureus і E. coli в дозі 10 млрд. м. т. в 1 см3, а на третю добу вводили інвазійні яйця А. suum перорально у дозі ? 2000 яєць на 1 кг маси тіла. Тваринам контрольної групи (5 голів) вводили стерильний фізіологічний розчин в об'ємі 1 см3 по аналогічній схемі. До зараження та після нього на 5, 12, 20, 36 та 45-ту добу у свиней відбирали з передньої порожнистої вени кров для проведення гематологічних і імунологічних досліджень та вели за ними клінічні спостереження. У ці строки проводили забій тварин з послідуючими гістоморфологічними та бактеріологічними дослідженнями уражених ділянок легень.

Гематологічні дослідження здійснювали за загальноприйнятими методиками, визначення вмісту Т-лімфоцитів за О. М. Цимбалом з співавтор. (1983), В-лімфоцитів - за Д. К. Новіковим та В. І. Новіковою (1979), загальний білок - рефрактометрично, імуноглобуліни класу М та G - за У. Манчіні (Mancini, 1965), циркулюючі імунні комплекси - за Ю. А. Гриневичем та Н. І. Алфьоровою (1980).

Імунологічні дослідження проводили спільно з співробітниками лабораторій біохімії і мікробіології та імунології ІЕКВМ УААН.

Патоморфологічні дослідження органів проводили у лабораторії патоморфології ІЕКВМ УААН спільно з академіком Г. А. Красніковим.

Вивчення ефективності лікування поросят, хворих на пневмонію, проводили в умовах 2-х благополучних по інфекційним хворобам господарств, застосовуючи антгельмінтики, антибіотики, імуностимулятор як окремо, так і комплексно. У досліді були використані поросята 30-40-денного віку. З антгельмінтиків застосовували панакур, дектомакс, урзолевамізол, флюбенол 5%, тетрамізол; з антибіотиків - "Кламоксил" та "Байтрил"; імуностимулятор - метилурацил. Антгельмінтики в експерименті задавали індивідуальним методом одноразово, а у виробничому досліді - груповим, подрібненими дозами з концентрованими кормами, за виключенням дектомаксу та урзолевамізолу, які вводили внутрішньом'язово. Антибіотики застосовували у дозах, рекомендованих у відповідних настановах, але з різною послідовністю, а метилурацил задавали протягом 14 діб підряд.

Ефективність лікування визначали на підставі клінічних ознак, збереженості тварин у групах, одержаного приросту маси тіла, гельмінтокопроскопічних досліджень, а також з урахуванням гематологічних та імунологічних показників.

Розробку преімагінальних дегельмінтизацій, як одного із засобів профілактики пневмоній, проводили в господарствах, неблагополучних щодо аскариозу і пневмоній свиней, на поросятах 14-15- та 30-денного віку з використанням антгельмінтиків широко спектру дії, як окремо, так і разом з імуностимулятором. Антгельмінтики використовували у експериментальному досліді індивідуально протягом 5 діб, з повторним введенням через 14 діб, окрім урзолевамізолу, який вводили внутрішньом'язово у різних послідовностях, імуностимулятор застосовували протягом 14 діб разом з антгельмінтиком.

Оцінку ефективності застосування різних схем дегельмінтизації проводили на основі клінічних ознак, гельмінтокопроскопічних досліджень і одержаного приросту маси тіла.

Математично-статистичну обробку результатів проводили на комп'ютері ІВМ РС і оцінку вірогідності показників визначали за таблицею Т-критеріїв Стьюдента.

3. Результати досліджень

Вплив аскариозної інвазії на виникнення пневмоній у свиней. Відомо, що епізоотична ситуація щодо пневмоній у свиней в господарствах, неблагополучних по аскариозу, раніше майже не вивчалась. Нами вперше проводилась така робота по визначенню розповсюдження пневмоній в господарствах різного типу лісостепової зони України. Проведені дослідження показали, що пневмонії у поросят з?являлися на 21-30 добу після народження і мали гострий перебіг захворювання. Масовий прояв пневмоній з підгострим та хронічним перебігом реєстрували на 7-10 добу з початку відлучення поросят, тобто в 67-70-денному віці. Найвищий відсоток захворюваності спостерігався у групі тварин 2-4-місячного віку (28,5-36,5%). Тварини на відгодівлі пневмонією хворіли рідко (0,7-3,5%). Серед свиноматок і хряків клінічно хворих на пневмонію практично не реєстрували.

Внаслідок проведених досліджень нами виявлено прямий взаємозв'язок між екстенсивністю аскариозної інвазії і частотою захворювання свиней пневмоніями, яка була різною в залежності від сезону року і не залежала від типу спеціалізації господарств. Так, найбільший рівень екстенсивності інвазії реєстрували у поросят 2-4-місячного віку восени (від 65 до 100%); взимку (від 30 до 88%); влітку (від 29 до 90%). В ці періоди року спостерігали збільшення захворюваності тварин пневмоніями: восени - 10,3-28,5%, взимку - 6,2-36,5%, влітку - 0,9-19,4%.

У поросят-сисунів зростання рівня захворювання було пов'язане з наявністю личинок А. suum у легенях. Найбільший рівень захворюваності спостерігався в осінній період (від 5,9 до 8,1%) і взимку (від 2,2 до 12,2%), коли і реєстрували найбільший відсоток тварин, в легенях яких знаходили личинок А. suum (восени - від 50,9 до 64,8%, взимку - від 23,3 до 62,2%).

Отже, як показали результати досліджень, спалах пневмоній восени пов'язаний з створенням найбільш сприятливих умов для розвитку яєць А. suum, а в зимовий період обумовлений наявністю постійного джерела інвазії у приміщеннях.

Результати гельмінтолярвоскопічних і бактеріологічних досліджень легень у хворих на пневмонію поросят у стаціонарно неблагополучних щодо аскариозу господарств. В обстежених господарствах, неблагополучних щодо аскариозу, при проведенні досліджень патологічного матеріалу від поросят з клінічними ознаками пневмонії у віці від 2 тижнів до 8 місяців найбільша кількість личинок у 64,2 до 83,3% випадків виділена з легень у тварин до 3-місячного віку. При бактеріологічному дослідженні легенів виділили 8 видів бактерій: S. aureus - 40,3%; E. coli - 21,5%; S. albus - 13,3%; S. pneumoniae - 13,1%; P. vulgaris - 13,1%,; S. choleraesuis - 12,2%; P. multocida - 10,6%; S. pyogenes - 6,9%. Нами також одночасно проводилися висіви з легенів від здорових тварин (12 проб). Із них у 2 (16,6%) виділено культуру S. aureus і у 1 (8,3%) - P. vulgaris. При визначенні чутливості до антибіотиків виділених культур найбільшу зону затримки росту зумовлювали "Кламоксил" (27 мм), "Байтрил" (25 мм), стрептоміцин (20 мм), оксацилін і ампіцилін (15 мм).

В зв'язку з тим, що у хворих на пневмонію поросят, із загальної кількості виділених видів бактерій більше всього складали S. aureus і E. coli, вони в подальшому були використані для експериментального відтворення пневмоній.

Експериментальне відтворення асоціативних пневмоній у поросят в лабораторних умовах. Клінічні та патолого-анатомічні зміни. Отримані результати експериментальних досліджень свідчать про те, що зараження поросят інвазійними яйцями А. suum викликало пневмонію в усіх дослідних тварин, культурою золотистого стафілококу - в 25% тварин, а культурою кишкової палички - не призводило до розвитку захворювання. Асоціативне зараження поросят зазначеними культурами супроводжувалось розвитком пневмонії в усіх 8 тварин і характеризувалося більш тяжким перебігом захворювання. Слід також зазначити, що зараження тварин інвазійними яйцями А. suum супроводжувалось розвитком катаральної бронхопневмонії, культурою золотистого стафілококу - ексудативної серозної пневмонії з слабким геморагічним проявом. Асоціативне зараження супроводжувалось спочатку розвитком катаральної, а потім гнійно-катаральної дрібновогнищевої пневмонії.

Гематологічні та імунологічні показники. В результаті проведених

досліджень встановлено, що лярвальний аскариоз супроводжувався еритропенією з 5 по 20-ту добу досліду (в середньому на 29,4%), лейкоцитозом (в середньому на 97,7%) і збільшенням кількості еозинофілів протягом періоду спостереження (в середньому на 59,5%) у порівнянні з контролем. Що стосується Т-лімфоцитів, то характер їх змін характеризувався вірогідним збільшенням загальних Т-лімфоцитів на 5 і 12-ту добу досліду на 13,8 і 28,6%, теофілінрезистентних - 19,2 і 50,7% і В-лімфоцитів з 12 по 45-ту добу на 48,6, 75,1, 20,1 і 13,5% у порівнянні з показниками контрольних тварин. На 20 і 36-ту добу досліду відзначалося зменшення кількості загальних Т-лімфоцитів, відповідно на 18,4 і 12,6% і збільшення теофілінчутливих Т-лімфоцитів, відповідно на 45,4 і 16,6% у порівнянні з контролем.

У інвазованих поросят була встановлена тенденція до зменшення загального білку на протязі досліду (з 5 по 45-ту добу), в середньому на 10,4%; накопичення імуноглобулінів класу М до 12-ї доби спостереження (2,14?0,19 мг/мл, p<0,05) у порівнянні з контролем (1,41?0,17 мг/мл) і вірогідне збільшення рівня імуноглобулінів G з 20 по 45-ту добу - з 24,52?0,22 до 18,91?0,23 мг/мл проти контролю 15,01?0,36-15,15?0,31 мг/мл; високий вміст циркулюючих імунних комплексів - від 0,19?0,02 до 0,25?0,06 мг/мл проти контролю 0,08?0,03-0,10?0,02 мг/мл (р<0,01-0,001).

Асоціативне зараження поросят інвазійними яйцями А. suum та культурами S. aureus і Е. сoli (3 дослідна група) призводило до зменшення кількості еритроцитів на протязі всього періоду досліду (з 5 по 45-ту добу) на 37,9, 39,9, 40,5, 38,4 та 35,4% в порівнянні з контролем. У тварин третьої дослідної групи відзначали збільшення кількості лейкоцитів з 19,51?0,81 до 35,30?0,56?109/л з 5 по 45-ту добу досліду у порівнянні з показниками контрольних тварин - 12,01?0,52-12,51?109/л.

Аналіз результатів вмісту еозинофілів свідчить про те, що у заражених поросят з 5 по 12-ту добу дослідження реєстрували збільшення кількості еозинофілів (7,6?0,20% та 9,3?0,29%), а на 20-ту добу їх кількість вірогідно зменшувалась до 1,3?0,22% і на кінець досліду вміст еозинофілів був на 50,0 і 27,3% нижчим, у порівнянні з показниками контрольних тварин.

Асоціативне зараження призводило до вірогідного зменшення на протязі досліду Е-РУК клітин в порівнянні з контролем на 14,8, 22,5, 35,3, 38,1, 33,6%, зменшення рівня теофілінрезистентних Т-лімфоцитів в цей період, особливо на 20 і 36-ту добу - 9,3?0,64; 8,1?0,47% відносно показників контролю (25,7?0,70 та 23,2?0,63%), зростання кількості теофілінчутливих Т-лімфоцитів відносно показників контрольних тварин на 1, 12, 20 і 36-ту добу досліду, відповідно на 60,8, 51,2, 19,4, 30,4%.

При дослідженні динаміки В-лімфоцитів спостерігали зниження їх вмісту на протязі досліду у порівнянні з контролем на 20,0, 29,1, 58,8, 42,3, 33,0%. Вірогідну різницю при цьому відзначали на 5, 12, 20 і 45-ту добу досліду.

Крім цього, відмічалось зменшення загального білка на 5-ту добу досліду (52,2?3,80 г/л) відносно показника контрольних тварин (56,0?2,66 г/л). У наступні дні досліду відбувалось підвищення рівня загального білка, з вірогідною різницею на 20 і 36-ту добу - 88,4?5,00 г/л і 83,8?4,30 г/л в порівнянні з показниками контрольних тварин (60,7?1,87 і 66,8?4,02 г/л).

Вміст імуноглобулінів класу М у поросят третьої дослідної групи був вірогідно високим на 5, 12, 20-ту добу досліду відносно контролю на 32,6, 76,8, 43,5%, а кількість антитіл IgG знаходилась на високому рівні на протязі досліду (19,10?0,76-20,40?1,01%).

Дослідженнями сироватки крові заражених поросят встановлено вірогідно високий рівень ЦІК на 5, 20, 36 та 45-ту добу (0,38?0,04, 0,47?0,04, 0,42?0,03, 0,23?0,02 мг/мл) проти контролю (0,11?0,01, 0,12?0,01, 0,10?0,02, 0,12?0,02 мг/мл).

Таким чином, із приведених даних видно, що асоціативне зараження поросят інвазійними яйцями А. suum та культурами S. aureus і E. coli супроводжувалось стійкою еритропенією, вираженим лейкоцитозом, збільшенням кількості еозинофілів у перший тиждень після зараження і зменшенням їх з 20 по 45-ту добу дослідження; призводило до пригнічення клітинного і гуморального факторів імунітету тварин, що виражалося в зменшенні вмісту Т- і В-лімфоцитів протягом досліду; зниженням рівня загального білка у перші дні після зараження, з послідуючим підвищенням його до кінця досліду, підвищенням рівня IgM на 5, 12 та 20-ту добу спостереження та IgG на протязі періоду досліджень (45 діб) і високим вмістом ЦІК з 5 по 45-ту добу досліду. Все це свідчить про первинний вплив личинок А. suum під час їх міграції на імунний статус тварин і розвиток пневмонії, з послідуючим ускладненням перебігу процесу, викликаного дією різних мікроорганізмів.

Терапія асоціативних пневмоній у свиней в господарствах, неблагополучних по аскариозу. Лікування поросят, хворих на пневмонію, спочатку проводили в експериментальному досліді в умовах учгоспу "1 Травня". Всього було використано 87 голів поросят 30-40-денного віку. Результати цього досліду представлені у таблиці 1.

В результаті застосування різних препаратів встановлено, що найбільш ефективними виявились комплексні лікувально-профілактичні заходи з використанням антгельмінтиків з антибіотиками: панакуру з "Кламоксилом", дектомаксу з "Кламоксилом", урзолевамізолу з "Байтрилом" (ефективність застосування в цих групах складала від 75 до 100%).

При застосуванні тільки одних антгельмінтиків лікувальна ефективність їх була в межах 40,0-57,1%. Слід зазначити, що при лікуванні тільки антибіотиками хворих на пневмонію поросят, ефективність їх застосування складала 12,5-22,2%, а личинки А. suum були виявлені у 35,7% тварин.

При подальшому порівнянні комплексних лікувально-профілактичних схем найкращі результати по лікуванню поросят були отримані при застосуванні урзолевамізолу з "Байтрилом". Урзолевамізол, який як відомо водночас володіє антгельмінтними та імуномодулюючими властивостя-ми, сприяв підвищенню імунобіологічного стану організму тварин, що супроводжувалося зменшенням рівня ЦІК (0,14?0,03-0,10?0,01 мг/мл). Комплексне застосування препаратів забезпечувало відновлення кількості Т- і В-лімфоцитів, що виражалося у підвищенні цих показників після лікування: Т-лімфоцитів відповідно з 22,7?0,35 до 41,4?0,67% у порівнянні з тваринами контрольної групи 33,5?0,37-23,6?0,19%, В-лімфоцитів відповідно 19,6?0,13-24,4?0,42% і 27,3?0,32-13?0,15%.

З метою проведення широкого випробування ефективності застосування цих препаратів, нами був проведений виробничий дослід в АТ "Індустріальний" по лікуванню поросят, хворих на пневмонію. Всього було використано 96 голів поросят 30-40-денного віку. Дослід було проведено у 2 етапи. Перший включав обробку поросят антгельмінтиками, другий - комплексну терапію з використанням антгельмінтиків з антибіотиками, антгельмінтика з імуностимулятором і антгельмінтика разом з антибіотиком та імуностимулятором. З антгельмінтиків застосовували тетрамізол, флюбенол 5%, панакур, які задавали груповим методом з концентрованими кормами, подрібненими дозами протягом 5 діб з повторним введенням через 14 діб, окрім урзолевамізолу, який вводили внутрішньом'язово, одноразово. Імуностимулятор (метилурацил) використовували впродовж 14 діб. Антибіотик ("Кламоксил") - у рекомендованій в настанові дозі (15 мл/150 кг маси тіла), але з повторним введенням через 14 діб.

Всі запропоновані нами комплексні схеми лікування (тетрамізолу з "Кламоксилом", урзолевамізолу з "Кламоксилом" і флюбенолу 5% з "Кламоксилом" і метилурацилом) мали високу (100%) терапевтичну дію. В той же час, застосування кожного препарату окремо значно знижувало ефективність. Зокрема, при використанні антгельмінтиків вона складала від 16,6 до 40,0%, метилурацилу - 11,1%, "Кламоксилу" - 14,7%. Особливо слід відзначити те, що застосування комплексних схем лікування попереджувало повторне реінвазування тварин аскарисами на протязі 1,5-2-х місяців. За період спостереження (2 місяці) середній приріст маси тіла поросят у групах, де застосовували комплексні схеми лікування був вищим, в середньому у 2 рази, у порівнянні з контролем.

Вивчення ефективності застосування преімагінальної дегельмінтизації та імуностимулюючих засобів для профілактики пневмоній, викликаних аскариозною інвазією, у виробничих умовах. Нами також проводилась преімагінальна дегельмінтизація із застосуванням різних препаратів. Дослід проводили в 2 етапи. У першому здійснювали обробку поросят, починаючи з 14-15-денного віку (107 голів), а у другому - з 30-35-денного віку (100 голів). Поросят утримували разом із свиноматками, які були всі уражені аскарисами. Для обробки дослідних тварин використовували антгельмінтики широкого спектру дії: тетрамізол, флюбенол 5%, панакур, урзолевамізол та імуностимулятор - метилурацил. Антгельмінтики задавали з концентрованими кормами, груповим методом, протягом 5 діб з повторним введенням через 14 діб за винятком урзолевамізолу, який вводили у різних послідовностях (триразово з інтервалом 15 діб, одноразово з повторним введенням через один місяць).

Ефективність проведених заходів оцінювали на основі клінічних обстежень, копроскопічних досліджень і середньодобових приростів маси тіла на протязі 90 діб. В результаті встановлено, що найбільш ефективним є застосування преімагінальної дегельмінтизації, починаючи з 14-15-денного віку. Найкраща профілактична ефективність (відсутність поросят з клінічними ознаками пневмонії, збереженість) отримана при використанні тетрамізолу, урзолевамізолу та флюбенолу 5% з метилурацилом. Застосування цих схем запобігало зараженню свиней аскарисами на протязі 2-3 місяців, а середньодобові прирости маси тіла були вірогідно вищими у порівнянні з контролем: 201,3, 220,3, 205,0 та 181,0 г, відповідно. Слід відзначити, що найбільш високу профілактичну дію виявив урзолевамізол при триразовому введенні поросятам 14-15-денного і одномісячного віку з інтервалом 15 діб.

Отже, для профілактики виникнення аскариозної пневмонії преімагінальну дегельмінтизацію слід починати з 14-15-денного віку з використанням таких схем, які включають:

-- урзолевамізол, внутрішньом'язово у дозі 0,6 мл/10 кг маси тіла, триразово з інтервалом 15 діб;

-- флюбенол 5%, з кормом у дозі 1 мг/кг ДР 5 діб підряд у комплексі з метилурацилом, в дозі 50 мг/кг протягом 14 діб;

-- тетрамізол, внутрішньо, у дозі 2 мг/кг ДР 5 діб підряд з повторним введенням через 14 діб.

Застосування цих схем попереджувало зараження тварин аскарисами на протязі 2-3 місяців, сприяло збільшенню середньодобових приростів маси тіла, завдяки підвищенню імунобіологічного стану організму.

При необхідності з одномісячного віку можна також застосовувати такі схеми преімагінальної дегельмінтизації, які включають:

-- урзолевамізол, внутрішньом'язово, у дозі 0,6 мл/10 кг маси тіла одноразово з повторним введенням через 1 місяць;

-- урзолевамізол, внутрішньом'язово, у дозі 0,6 мл/10 кг маси тіла триразово з інтервалом 15 діб;

-- флюбенол 5%, внутрішньо у дозі 1 мг/кг ДР 5 діб підряд в комплексі з метилурацилом у дозі 50 мг/кг протягом 14 діб.



Висновки

1. В господарствах різного типу лісостепової зони України серед свиней широко розповсюджені пневмонії, спричинені аскарисо-мікробною асоціацією, що призводять до значних патологічних змін у організмі уражених тварин, завдають великих економічних збитків свинарству, які складаються із загибелі свиней, зниження приростів маси тіла, погіршення якості продукції та ін.

2. Роль мігруючих личинок А. suum і мікроорганізмів у виникненні пневмонії свиней вивчена шляхом проведення комплексних досліджень з використанням клінічних, патолого-анатомічних, гематологічних, мікробіологічних, біохімічних, імунологічних методів досліджень. Розробка комплексних заходів профілактики і лікування запалення легенів у тварин здійснено за допомогою включення в схеми застосування нових ефективних антгельмінтиків і антибіотиків широкого спектру дії, а також імуностимулятора.

3. В обстежених свинарських господарствах, стаціонарно неблагополучних щодо аскариозу, пневмонії реєструються у вигляді асоціативного захворювання, де первинним фактором у його виникненні являються личинки А. suum, а ускладнюючу роль відіграють різні види бактерій (S. aureus, E. coli, P. vulgaris, S. albus, P. multocida та ін.).

При гельмінтоларвоскопічному дослідженні легень у хворих на пневмонію поросят, личинки А. suum встановлені у 64,2-83,3% випадків. У більшості досліджених проб разом з личинками аскарисів виділяли також S. aureus (40,3%), E. coli (21,5%), S. albus (13,3%), P. vulgaris (13,1%).

4. В господарствах, неблагополучних щодо аскариозу свиней, пневмонії у поросят-сисунів виявлені з 21-30 доби після народження, а масовий прояв захворювання їх реєструється на 7-10 добу з початку відлучення поросят, тобто в 67-70-денному віці. Захворюваність поросят у 2-4-місячному віці в значній мірі обумовлена технологією утримання тварин, сезоном року і ступенем контамінації місць розташуванням тварин інвазійними елементами.

5. Зріст екстенсивності аскариозної інвазії у поросят 2-4-місячного віку призводить до збільшення хворих на пневмонію тварин, а у поросят-сисунів - до зростання рівня захворюваності і має зв'язок з екстенсивністю і інтенсивністю інвазування личинками аскарисів.

6. Експериментальне зараження поросят інвазійними яйцями А. suum викликало пневмонію у всіх дослідних тварин, яка проявлялась еритропенією з 5 по 20-ту добу, лейкоцитозом, збільшенням кількості еозинофілів, підвищенням Т-лімфоцитів на 5 і 12-ту добу після зараження, а В-лімфоцитів - з 12 по 36-ту добу. З 20 по 36-ту добу наступало зменшення кількості Т-лімфоцитів, в середньому на 15,4%.

При зараженні поросят тільки культурою золотистого стафілококу пневмонія розвивалася у 25% тварин, а введення їм культури кишкової палички не викликало патологічних змін в організмі.

7. Одночасне зараження поросят яйцями А. suum та культурами золотистого стафілококу і кишкової палички викликало запалення легень у всіх дослідних тварин, яке характеризувалося тяжким перебігом: спочатку розвитком катаральної, а потім гнійно-катаральної пневмонії, стійкою еритропенією, вираженим лейкоцитозом на протязі досліду, збільшення кількості еозинофілів у перший тиждень після зараження, а пізніше, починаючи з 20 по 45-ту добу досліджень, зменшенням їх кількості, супресією Т-лімфоцитів впродовж періоду дослідження та високим вмістом циркулюючих імунних комплексів.

8. При лікуванні поросят, хворих на пневмонію, найбільш ефективним виявилось комплексне застосування препаратів: антгельмінтиків з антибіотиками (урзолевамізолу з "Байтрилом", тетрамізолу з "Кламоксилом") і антгельмінтика з антибіотиком та імуностимулятором (флюбенолу 5% з "Кламоксилом" та метилурацилом). Застосування їх сприяло зниженню захворюваності і швидкому одужанню, що попереджувало загибелі тварин, підвищувало середньодобові прирости маси тіла і профілактувало після цього зараження свиней аскарисами протягом 2-х місяців.

9. Використання комплексних схем лікування призводило до одужання тварин і забезпечувало нормалізацію в їх організмі кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту загального білка, зменшення рівня циркулюючих імунних комплексів, відновлення показників Т- і В-лімфоцитів близько до норми.

10. Для профілактики появи пневмоній у поросят слід проводити, починаючи з 14-15-денного віку, преімагінальні дегельмінтизації, використовуючи при цьому антгельмінтики широкого спектру дії: урзолевамізол, триразово з інтервалом 15 діб та антгельмінтика з імуностимулятором: флюбенол 5% у дозі 1 мг/кг 5 діб підряд з повторним введенням через 14 діб і метилурацил впродовж 14 діб разом з антгельмінтиком. Використання цих препаратів профілактувало зараження тварин аскарисами протягом 2,5-3-х місяців та запобігало появі пневмоній.



Публікації

1. Белая И. Д. Ассоциативные пневмонии у поросят // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - К., 1997. - Вип. 73. - С. 51-54.

2. Ассоциативные болезни свиней / В. С. Шеховцов, Ю. А. Приходько, Л. И. Луценко, Н. В. Темный, И. Д. Белая // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 1998. - Вип. 75. - С. 182-194.

3. Белая И. Д. Усовершенствование методики культивирования яиц свиной аскариды в лабораторных условиях // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х., 1998. - Вип. 74. - С. 278-282.

4. Шеховцов В. С., Біла І. Д. Особливості патоморфологічних змін деяких органів щурів при лярвальному аскаридозі // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1998. - Ч. 1, Вип 4. - С. 127-130.

5. Біла І. Д. Вплив аскаридозної інвазії на виникнення пневмоній у поросят // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 1998

6. Біла І. Д. Клініко-гематологічні показники у поросят при експериментальній аскаридозній пневмонії // Сучасні пробл. вет. медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Львів, 9-11 жовтня 1997 р.). - Львів, 1997. - С. 151-153.

7. Біла І. Д. Патологічні зміни в органах та тканинах при аскариозній інвазії // Розвиток вет. науки в Україні: здобутки та проблеми: Зб. матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 24-26 вересня 1997 р.). - Х., 1997. - С. 67-68.

8. Белая И. Д. Клиническое течение экспериментального аскаридоза у поросят // Наук. досягнення в галузі вет. медицини: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (Харків, 1-2 квітня 1997 р.). - Х., 1997. - С. 5.

9. Шеховцов В. С., Белая И. Д. Паразитоценоз лёгких при аскариозной пневмонии поросят// Пробл. и перспективы паразитоценологии: Матер. V Межсъезд. конф. паразитоценологов Украины (Луганск, 29-30 октября 1997 г.). - Х.; Луганск, 1997. - С. 179-180.



Анотації

Біла І. Д. Пневмонії свиней, спричинені аскарисо-мікробними асоціаціями та розробка профілактичних і лікувальних заходів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук з спеціальності 03.00.18. - паразитологія, гельмінтологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 1999.

В дисертації викладені матеріали по вивченню асоціативних пневмоній свиней аскарисо-мікробної природи. Вперше були одержані дані про розповсюдження пневмоній в господарствах різного типу, неблагополучних щодо аскариозу свиней, і ескпериментально підтверджена важлива роль личинок А. suum у виникненні пневмоній у поросят, ускладнених умовно-патогенною мікрофлорою. Встановлений взаємозв'язок між екстенсивністю аскариозної інвазії і рівнем захворюваності пневмоніями у поросят 2-4-місячного віку, а також між екстенсивністю і інтенсивністю інвазування личинками аскарисів з проявом пневмоній у поросят-сисунів. Вивчено вплив асоціативного зараження поросят культурами інвазійних яєць А. suum і бактерій - S. aureus та E. coli на імунобіологічний стан організму. Розроблені комплексні заходи профілактики і лікування асоціативних пневмоній свиней.

На підставі проведених досліджень запропоновані для впровадження у виробничих умовах ефективні комплексні лікувально-профілактичні схеми з використанням антгельмінтиків, антибіотиків та імуномодулюючого препарату і оптимальні строки їх застосування при асоціативних пневмоніях свиней.

Ключові слова: пневмонія, аскариоз, личинки А. suum, мікроорганізми, профілактика, комплексне лікування, антибіотики, антгельмінтики.



Аннотации

Белая И.Д. Пневмонии свиней, вызванные аскарисо-микробными ассоциациями и разработка профилактических и лечебных мероприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 03.00.18. - паразитология, гельминтология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 1999.

В диссертации излагаются материалы по изучению ассоциативных пневмоний свиней аскарисо-микробной природы, а также по разработке профилактических и лечебных мероприятий при этом заболевании. Изучение распространения пневмоний свиней в хозяйствах разного типа, неблагополучных по аскариозу показало, что они в значительной мере обусловлены технологией содержания животных, сезоном года и степенью контаминации мест нахождения животных инвазионными началами и не зависели от типа специализации хозяйства. Установлено, что заболевание в этих хозяйствах появляется с 21-30-дневного возраста, а массовое проявление регистрируется через 7-10 суток после отъёма, т. е. в 65-70 суток. Наибольшая заболеваемость установлена у поросят 2-4-месячного возраста. Выявлена взаимосвязь между экстенсивностью аскариозной инвазии и уровнем заболеваемости пневмониями у поросят 2-4-месячного возраста, а также между экстенсивностью и интенсивностью инвазирования личинками аскарисов с проявлением пневмоний у поросят-сосунов.

Установлено, что в обследованных свиноводческих хозяйствах, неблагополучных по аскариозу, пневмонии регистрируются в виде ассоциативного заболевания, где первичная роль в появлении пневмоний принадлежит личинкам А. suum, а усложняют течение заболевания присоединяющиеся к этому процессу условно-патогенные микроорганизмы (стафилококки, кишечная палочка и др.).

В стационарно неблагополучных по аскариозу хозяйствах из лёгких, больных пневмонией поросят, в большинстве случаев выделены не только личинки A. suum, но и различные виды бактерий: S. aureus, E. coli, S. albus, P. vulgaris и другие, которые после экспериментального заражения поросят в лабораторных условиях вызывали пневмонию отдельно, в частности, личинки A. suum и S. aureus, и в ассоциации, но с более тяжёлым течением. Введение животным культуры кишечной палочки не вызывало развитие заболевания. Ассоциативное заражение инвазионными яйцами А. suum и микроорганизмами S. aureus и E. coli приводит к развитию эритропении, выраженного лейкоцитоза, увеличения количества эозинофилов, сменяющейся позднее уменьшением их, супрессии Т- и В-лимфоцитов и характеризуется высоким содержанием циркулирующих иммунных комплексов.

При лечении поросят, больных пневмонией, установлено, что наиболее эффективным являлось комплексное применение препаратов: антгельминтиков с антибиотиками (урзолевамизола с "Байтрилом", тетрамизола с "Кламоксилом") и антгельминтика с антибиотиком и иммуностимулятором (флюбенола 5% с "Кламоксилом" и метилурацилом). Их использование способствовало снижению заболеваемости и ускорению выздоровления, предотвращало гибель животных, увеличивало среднесуточные приросты массы тела.

Установлено, что применение комплексных схем лечения приводило к выздоровлению животных, что обеспечивало в свою очередь, нормализацию в их организме количества эритроцитов и лейкоцитов, содержание общего белка, уменьшение уровня ЦИК, восстановление количественных показателей Т- и В-лимфоцитов.

Разработаны и предложены в производство схемы преимагинальных дегельминтизаций, проведение которых необходимо начинать с 14-15-дневного возраста, используя антгельминтики широкого спектра действия. Причём, наиболее эффективными препаратами оказались: урзолевамизол, тр?хкратно с интервалом 15 суток и антгельминтик с иммуностимулятором: флюбенол 5% 5 суток подряд с повторным введением через 14 суток с метилурацилом на протяжении 14 суток. Использование этих препаратов профилактировало заражение свиней аскарисами на протяжении 2,5-3 месяцев и предотвращало развитию пневмоний.

На основании проведенных исследований предложены для ветеринарной практики эффективные комплексные лечебно-профилактические схемы с использованием антгельминтиков, антибиотиков и иммуномодулирующего препарата, а также оптимальные сроки их применения при ассоциативных пневмониях свиней.

Ключевые слова: пневмония, аскариоз, личинки А. suum, микроорганизмы, профилактика, комплексное лечение, антибиотики, антгельминтики.



Summary

Bila I. D. Pneumonias in pigs associated with ascariso-bacterial agents and evaluation of prophylaxis and treatment measures. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in veterinary sciences by speciality 03.00.18. - parasitology, helminthology. Institute of experimental and clinical veterinary medicine UAAS, Kharkov, 1999.

The materials of studying associative pneumonias of ascariso-bacterial nature are presented in this dissertation work. For the first time the data about spreading of pneumonias at different type farms unfortunate to swine ascariosis were obtained, and the significant role of A. suum larvae in initiating of pneumonias complicated with secondary microbial agents in piglets were proved experimentally. The inter-relation between extensity of Ascaris invasion and level of pneumonias morbidity in piglets 2-4 months of age, and between extensity and intensity of invasion with Ascaris larvae and further development of pneumonias in suckling-pigs. The influence of associative infection of piglets with larvae invasive A. suum such microorganisms as S. aureus and E. coli on the immune state of the organism were studied. New approaches in prophylaxis and treatment of associative pneumonias in pigs are developed.

On the base of conducted research the effective combined schemes for prophylaxis and treatment of associative pneumonias in pigs with use of anthelminthics, antibiotics and immunomodulative preparations and optimal terms for it's administration are proposed for adoption in farm conditions

Key words: pneumonia, ascariosis, larvae A. suum, bacterial, prophylaxis, combined treatment, antibiotics, anthelminthics.

Размещено на Allbest.ru

...